Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/405/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 14.06.2023. Зареєстровано: 14.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2023.
Дата набрання законної сили: 25.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/953/625/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022220000000595

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 953/405/23 
		н/п 1-кп/953/625/23 
		ВИРОК 
		         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		       
		"14" червня 2023 р. м.Харків
		 
		Київський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_2 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_4 ,
		секретарі судового засідання  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220000000595 від 07.10.2022 за обвинуваченням
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балаклія Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, учасника бойових дій, офіційно не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
		УСТАНОВИВ:
		   24 лютого 2022 року о 05 годині 00 хвилин за наказом Президента РФ Російська Федерація незаконно вторглась на територію України та здійснила збройний напад, застосовуючи Збройні Сили РФ та Федеральну службу військ національної гвардії Російської Федерації.
		Положеннями ст.ст. 1-2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		   Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		   Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		   За змістом ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. 
		   Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Положеннями ст. 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 132 Конституції України встановлено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введений воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який в подальшому був продовжений по теперішній час.
		У результаті ведення агресивної війни з боку РФ проти України у період часу з 01 березня, але не пізніше 20 березня 2022 року, більш точний час не встановлений, збройними формуваннями держави-агресора РФ окуповано м. Балаклія Ізюмського району Харківської області з встановленням контролю над життєдіяльністю вказаного населеного пункту.
		Не зважаючи на обов`язок громадянина України щодо неухильного додержання Конституції та законів України, громадянин України ОСОБА_3 , перебуваючи на території окупованого м.Балаклія Харківської області, тимчасово не працюючи, усвідомлюючи здійснення РФ агресивної війни проти України та захоплення м. Балаклія Ізюмського району Харківської області збройними силами РФ, будучи обізнаним про те, що Харківська область є невід`ємною складовою частиною України, порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, маючи умисел, спрямований на допомогу державі агресору та її незаконно створеним на тимчасово окупованій території м.Балаклія правоохоронним органам, вступив в злочинну змову з окупаційними військами Російської Федерації.
		У періодчасу зсередини червнядо серединилипня 2022року,більш точнийчас невстановлений, ОСОБА_3 ,перебуваючи натериторії м.Балаклія Ізюмськогорайону Харківськоїобласті,реалізуючи свійзлочинний умисел,достовірно знаючи,що заадресою: АДРЕСА_2 ,знаходиться Балаклійськийвідділ поліціїІзюмського району,керівником якогоз червня2022року незаконностав місцевиймешканець ОСОБА_7 ,а співробітникиБалаклійського відділуполіції виїхализ населеногопункту тане контролюютьобстановку щодожиттєдіяльності вказаногонаселеного пункту,погодився напропозицію невстановленихвійськових РФ та добровільно зайняв посаду поліцейського охорони у незаконному правоохоронному органі «народна міліція» під керівництвом ОСОБА_7 , створеному окупаційною адміністрацією РФ на тимчасово окупованій території Харківської області .
		Так, у період часу з середини червня до середини липня 2022 року, більш точний час не встановлений, ОСОБА_3 у період часу з 16 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин протягом робочого тижня та у вихідні дні, перебуваючи на вказаній посаді, пов`язаній з охороною прав і свобод людини та охороною громадського порядку, виконував вказівки окупаційної адміністрації, спрямовані на охорону громадського порядку - виконував обов`язки з охорони об`єктів, що розташовані на окупованій території м. Балаклія Ізюмського району Харківської області.
		Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 7 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, не визнав, на підставі ст.63 Конституції України відмовився від надання пояснень.
		Допитаний у судовому засідання свідок ОСОБА_8 пояснив, що він мешкає у м.Балаклія, є пенсіонером, до цього працював місцевим фотографом. Після того як м.Балаклія було окуповане у середині червня 2022 року, числа 20-го до нього додому приїхали так звані представники «народної російської міліції» та запропонували «по-доброму» сфотографувати своїх співробітників для посвідчення. Він погодився та його привезли до відділення на вул.Ростовцева, 1 у м.Балаклія, де працівники «російської міліції» приготовились для фотографування, всього чоловік 20. Свідок ОСОБА_8 візуально запам`ятав серед вказаних працівників ОСОБА_3 , якого він фотографував для посвідчення та упізнав його у залі судового засідання. Фото замовляв ОСОБА_9 за вказівкою Калайди. ОСОБА_10 сказав свідку, що він працює у «російській міліції» водієм, а Калайда буде їх керівником. Всі чоловіки, у тому числі і ОСОБА_3 , яких фотографував свідок ОСОБА_8 , були у цивільному одязі.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що разом з ОСОБА_3 працював у Балаклійському ВП №1. Після 24 лютого 2022 року всі працівники відділу поліції були на обороні відділу поліції, у тому числі ОСОБА_3 . Приблизно 2 березня 2023 року у м.Балаклія зайшла російська військова техніка, у зв`язку з чим працівникам ВП надійшла команда залишити відділ поліції і сховатись у безпечне місце, всі були на телефонному зв`язку. У кінці березня  на початку квітня 2022 року свідок ОСОБА_11 разом із своєю дружиною бачив ОСОБА_3 на ринку у м.Балаклія. ОСОБА_3 запитав у свідка ОСОБА_11 : «Як справи, що робиш, підеш до лав російських, народної міліції?» - «Ні». 
		У червні 2022 року під час випадкової зустрічі ОСОБА_3 повідомив свідку ОСОБА_11 , що перебував два тижні у полоні. На запитання свідка, чи там ображали його , ОСОБА_3 відповів, що якщо себе добре поводити  ні. Після чого ОСОБА_3 спитав: «Працювати підеш?» - «Ні, не піду». На запитання свідка, чи працює там ОСОБА_3 , останній відповів: «Таке, спілкуюсь, сформувався відділок так званої «народної міліції» окупантів, там Нечитайло». ОСОБА_3 почав розпитувати у свідка, де він служив, чи є у нього корєшок. Через 10 хвилин додому до свідка ОСОБА_11 приїхав автомобіль з буквою z, піднялись чотири особи у чорній формі, один  у зеленій формі окупантів зі зброєю, розпитували у свідка ОСОБА_11 , де його зброя, оскільки він був працівником поліції. Свідок ОСОБА_11 повідомив, що зброї у нього немає, є лише замісник у підвалі дому. Після чого всі спустились у підвал, де вказані особи провели обшук, застосували до свідка насильство, випитували про інших співробітників. 
		Через два тижні у червні 2022 року до свідка ОСОБА_11 прийшов колишній працівник поліції ОСОБА_12 і сказав, що його викликає на бесіду начальник «народної міліції» ОСОБА_7 . Після чого свідок ОСОБА_11 прийшов до так званої «народної міліції», яка розташовувалась у приміщенні колишнього ЦНАПу на майдані Ростовцева, де висів флаг Російської Федерації, на вході був черговий і записував відвідувачів у спеціальну книгу, де побачив ОСОБА_3 , який спитав у свідка: «На праці?» - «Ні». На запитання свідка, що тут робить ОСОБА_3 , останній відповів: «Я тут працюю за гуманітарку». Після чого свідок ОСОБА_11 пішов до Калайди, який пропонував йому посаду оперуповноваженого у «народній міліції», свідок відмовився. Через три дні свідок ОСОБА_11 прийшов до так званої «народної міліції» на вимогу Калайди віддати копію замісника та побачив там ОСОБА_3 . Свідок ОСОБА_11 повідомив, що ОСОБА_13 , який був заступником Калайди, також пропонував свідку йти працювати у «народну міліцію». Свідок ОСОБА_11 був у приміщенні «народної міліції», оскільки йому пропонували працювати у «народній міліції», ще разів 4-5 і кожного разу бачив там ОСОБА_3 . Один раз він побачив там ОСОБА_3 , який у руках тримав стандартний бланк  пояснення на ім`я ОСОБА_14 . Коли свідок ОСОБА_11 був там останній раз, ОСОБА_15 показував йому своє посвідчення, інших офіційних документів про створення «народної міліції» свідок не бачив. Свідок ОСОБА_11 розповів, що у червні всім мешканцям та йому особисто було відомо, що ОСОБА_14 сформував орган - «народну міліцію», але офіційного оголошення про це не було.
		У кінці серпня 2022 року свідок ОСОБА_11 зустрів ОСОБА_3 біля магазину і ОСОБА_3 повідомив йому, що вже не працює у так званій «народній міліції». Свідок зрозумів, що йому не сподобалось там працювати. 
		На початку вересня 2022 року свідок ОСОБА_11 зустрів Нечитайла, який після Калайди став начальником «народної міліції», він повідомив, що у них з ОСОБА_3 був конфлікт, оскільки він пхає носа, куди непотрібно.
		Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні повідомила, що у кінці березня 2022 року разом зі своїм чоловіком ОСОБА_11 побачила ОСОБА_3 на місцевому ринку у м.Балаклія. ОСОБА_3 поцікавився у ОСОБА_16 , чи буде він йти до так званої «народної міліції»? У червні 2022 року вдома у подружжя ОСОБА_17 російські військові провели обшук. Після чого свідку ОСОБА_16 її чоловік повідомив, що у той день він спілкувався з ОСОБА_3 , а через 15-20 хвилин до них завітали російські військові з обшуком.
		Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_18 , яка працює старшим інспектором з кадрового забезпечення ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, у судовому засіданні повідомила, що з 24 жовтня 2019 року ОСОБА_3 призначений на посаду слідчого Балаклійського ВП №1. З березня 2022 року м.Балаклія було окуповане. 24 лютого 2022 року був зібраний весь особовий склад ВП №1, проведений інструктаж, роздана вогнепальна зброя, чоловіки охороняли будівлю відділу поліції, всі продовжували виконувати свої обов`язки у телефонному режимі. Свідок ОСОБА_18 дзвонила працівникам та з`ясовувала їх місце перебування. У кінці березня вона повідомила всім працівникам, у тому числі ОСОБА_3 , що потрібно виїжджати, а у квітні вже було роз`яснення керівництва, що потрібно виїхати. 26 травня 2022 року був виданий наказ про те, що необхідно залишити окупаційну територію до перших чисел червня 2022 року, а то буде звільнення, про що свідок ОСОБА_18 також повідомила ОСОБА_3 . ОСОБА_3 повідомив свідку, що буде звільнятись, але відправлені йому документи не заповнив. 14 червня 2022 року ОСОБА_3 був звільнений.
		Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснив, що з 1 грудня 2021 року працює у ВП №1, ОСОБА_3 був його підлеглим. З 24-25 лютого 2022 року у відділі поліції були підготовлені документи до евакуації. 26 лютого 2022 року була дана команда евакуйовувати справи та працівникам бути вдома на телефонному зв`язку. З 2 березня 2022 року військові російської федерації зайшли у м. Балаклія, у зв`язку з чим свідок ОСОБА_19 зателефонував всім підлеглим. З 2 березня 2022 року свідок виїхав на підконтрольну територію, але телефонував усім підлеглим, у тому числі і ОСОБА_3 . У кінці березня 2022 року майже всі працівники ВП виїхали, крім трьох, у тому числі ОСОБА_3 , який повідомив, що у нього хвора мати, він не може її залишити. У другій половині квітня 2022 року свідок ОСОБА_19 повідомив ОСОБА_3 , що є наказ виїхати з окупаційної зони або буде звільнення. На початку травня свідок ОСОБА_19 додзвонився ОСОБА_3 , але він повідомив, що виїжджати не збирається, оскільки у нього є мати, вона не тяжко хвора, проте він її не може залишити, при цьому ОСОБА_3 не казав, що хоче виїхати, але не має змоги. Про допомогу у виїзді з території окупації ОСОБА_3 не просив.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила, що у період з 11 по 14 червня 2022 року працювала контролером («местовщиком») на центральному ринку м.Балаклія, збирала «местовое». Зі слів керівника ринку ОСОБА_21 свідку відомо, що до неї на ринку було приставлено охорону з метою охорони грошей, які вона збирала, та охорони порядку ринку. Ринок приватний, не належить ні місту, ні адміністрації. Кожного ранку приходили двоє молодих чоловіків, раніше свідок ОСОБА_20 їх не бачила, вони або стояли на центральному вході, або ходили з нею по ринку. Свідок ОСОБА_20 збирала грошові кошти та разом з цими чоловіками у якості охоронців несла гроші до бухгалтерії. Охоронці фотографували суму коштів та уходили. ОСОБА_3 у якості охоронця свідок ОСОБА_20 бачила у червні 2022 року приблизно 4-5 разів. Зі слів мешканців м.Балаклія свідку ОСОБА_20 відомо, що її охороняли хлопці з «народної міліції» від окупаційної влади, але офіційно їх ніхто не представляв. Свідку ОСОБА_20 особисто невідомо, до якого органу відносились ці хлопці з охорони. 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснила, що з середини травня 2022 року вона працювала фармацевтом в аптеці за адресою: АДРЕСА_3 , власником якої є ФОП ОСОБА_23 . Зранку свідок прийшла на роботу, а ОСОБА_3 здавав зміну, на той момент ОСОБА_3 охороняв аптеку. В аптеці був зошит, де розписувались люди, які приходили охороняти аптеку. У зошиті були дата, коли прийшла людина, та її підпис. Аптека ця - приватна, належить ФОП ОСОБА_23 . З приводу охорони аптеки власник ОСОБА_23 свідку ОСОБА_22 нічого не пояснювала, лише повідомила, що буде охорона, звідки  не казала. ОСОБА_3 свідок ОСОБА_22 бачила один раз, він був у цивільному одязі. До окупації в аптеці охорони не було, був пульт охорони.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснила, що мешкає у м.Балаклія, є фізичною особою-підприємцем, власницею аптеки № НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . Свідок ОСОБА_24 відкрила аптеку у кінці травня 2022 року, оскільки у м.Балаклія не було ліків. У аптеці зберігались її товари  ліки та тимчасово російські гуманітарні медикаменти. 1 червня 2022 року свідок ОСОБА_24 пішла до окупаційної адміністрації м.Балаклія за перепусткою, оскільки їй потрібно було привезти ліки, де вона познайомилась з ОСОБА_25  головою цієї адміністрації. Він повідомив, що у аптеці, що належить ОСОБА_24 , розмістять російські медикаменти, що потім він і ще чотири людини і зробили. Після цього прийшла до аптеки охорона, охорону ОСОБА_24 ні в кого не просила, тоді вона зрозуміла, що це охорона від окупаційної влади. Це була фізична охорона  по дві людини приходили на ніч, яким ОСОБА_24 віддавала ключі від аптеки. У аптеці був зошит, в якому відмічались охоронці. З 1 червня 2022 року в аптеці фармацевтом працювала ОСОБА_22 . Свідок повідомила, що двічі в один день пограбували її аптеку озброєні чоловіки з ЛНР.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснив, що проживає у м. Балаклія, його матір ОСОБА_27 також мешкає у АДРЕСА_4 , яку він в період окупації постійно відвідував. Сусідкою його матері є мати ОСОБА_3  ОСОБА_28 , яка мешкає по АДРЕСА_1 , де свідок постійно бачив ОСОБА_3 , який допомагав своїй матері. З 28-30 квітня 2022 року свідок ОСОБА_26 перестав бачити ОСОБА_3 . Через два тижні у середині травня 2022 року ОСОБА_3 прийшов до матері, він був небритий та у нього були синці в області вилиці з обох сторін. ОСОБА_3 пояснив, що його забрали російські солдат та він був на «ямі», більш нічого ОСОБА_3 не розповідав, про катування не розповідав. У червні 2022 року свідок ОСОБА_26 бачив ОСОБА_3 два рази на Балаклійському ринку. Одного разу ОСОБА_3 запитав у свідка, чи не бажає він охороняти склади молокозаводу від мародерів. Свідок ОСОБА_26 повідомив, що ОСОБА_3 працював охоронцем у відділенні «Нової Пошти» по вул.8 Березня, 3Б у м.Балаклія, де був склад медикаментів. ОСОБА_3 повідомив свідку, що за роботу охоронця будуть платити зарплату приблизно 20000  25000 рублів, але точно він не знає, а поки що за гуманітарку. Після цього свідок ОСОБА_26 пішов до Балаклійської адміністрації, щоб уточнити розмір заробітної плати, але відмовився працювати, тому що не вірив, що м.Балаклія залишиться під окупацією. Керівником адміністрації був Шевченко, а на будівлі адміністрації висів прапор Російської Федерації. У червні 2022 року свідок ОСОБА_26 стояв біля адміністрації на вул.Казмирука у м.Балаклія, вийшов Калайда, який потім був начальником «народної міліції», та спитав: «Хто на роботу в охорону - слідуйте за мною». Свідок ОСОБА_26 пішов за ним. Калайда завів всіх на третій поверх, пояснив, що постійно необхідно бути на робочому місці, що будить їздити російські війська і перевіряти, чи перебуває охорона на робочому місці. Він пояснив, що є охорона та народна поліція, а охорона буде підпорядковуватись Ізюмському відділу народної міліції, точну назву свідок не зміг сказати, начальником якої буде Калайда. Заяви писали на ім`я начальника Ізюмського відділу поліції Калайди. Всі роботи пропонувались Балаклійською окупаційною адміністрацією, біля якої була дошка оголошень. Калайда сказав, що він буде начальником охорони. Оскільки на будівлі адміністрації, де сидів Калайда, висів російський прапор, свідок ОСОБА_26 зрозумів, що всі роботи пропонує окупаційна влада. Жодних посвідчень та документів, спеціальної форми свідок ОСОБА_26 не бачив.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснила, що мати ОСОБА_3  ОСОБА_28 є її сусідкою, ОСОБА_3 часто приходив до матері. У червні  на початку липня 2022 року свідок ОСОБА_27 та її син ОСОБА_26 стояли у дворі свого дому на АДРЕСА_4 , у той час мимо проходив ОСОБА_3 , зав`язалась розмова, ОСОБА_3 сказав, що збирається влаштуватись охоронцем. Свідок ОСОБА_27 спитала у ОСОБА_3 , що буде охороняти, він повідомив  молокозавод та склади від мародерів, за що будуть давати продукти, хто  він не повідомив. Свідку невідомо, чи працював ОСОБА_3 у охороні добровільно, чи ні. Свідку ОСОБА_27 зі слів ОСОБА_28 відомо, що її син ОСОБА_3 був у полоні, десь дві неділі. ОСОБА_29 не виходив на зв`язок, тому ОСОБА_28 попросила свідка ОСОБА_27 піти з нею пошукати її сина ОСОБА_3 , вони разом пішли у приміщення, де раніше було відділення поліції, оскільки знали, що туди привозили затриманих. Ходили туди неділю, потім постові на воротах повідомили, що ОСОБА_3 там. Свідок ОСОБА_27 не бачила ОСОБА_3 як він вийшов з полону.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_30 пояснив, що під час окупації у м.Балаклія працював разом з ОСОБА_3 в охороні гуманітарних складів, аптек, яку організовували ОСОБА_13 та ОСОБА_31 , кому підпорядковувалась  свідку невідомо, російських законів тоді не було, були українські. Нечитайло був заступником начальника поліції, яка була створена на окупованій території, а начальником був Калайда, начальником адміністрації був ОСОБА_25 , але всюди були російські військові. Зброї, посвідчень, форми у охорони не було. Нечитайло був заступником начальника поліції, яка була створена на окупаційній території, а начальником новоствореної поліції був Калайда, але жодних наказів чи розпоряджень свідок не бачив. Керівником мерії на окупаційній території був ОСОБА_25 . У червні свідку ОСОБА_32 та іншим охоронцям біля адміністрації окупаційної влади у м.Балаклія був проведений інструктаж про виконання своїх службових обов`язків, усний, жодних документів не показували та не підписували. Там були російські військові, скоріш за все ФСБ, у російській формі, зі зброєю, у масках з автоматами. Свідку ОСОБА_32 невідомо, чи був там присутній ОСОБА_3 , оскільки раніше він не був з ним знайомий. Російські військові пропонували займатись охороною різних об`єктів: гуманітарних складів, аптек, щоб не було мародерства, за що будуть давати гуманітарну допомогу. Свідок ОСОБА_30 працював в охороні до моменту деокупації. Свідку ОСОБА_32 невідомо, чи був створений незаконний правоохоронний орган у червні 2022 року, жодних документів він не бачив. Команду, де й що охороняти давав ОСОБА_13 , він збирав охоронців біля адміністрації. Свідок ОСОБА_30 повідомив, що бачив, як у червні 2022 року ОСОБА_33 приходив на збір до адміністрації, де ОСОБА_13 повідомив, що ОСОБА_3 також буде охороняти. Під час охорони аптеки свідок ОСОБА_30 розписувався, за що отримував гуманітарну допомогу. Свідок ОСОБА_30 перебував у полоні, де - він не знає, оскільки йому на голову натягли пакет та він нічого не бачив, йому погрожували зброєю. Свідку ОСОБА_32 особисто невідомо, чи перебував ОСОБА_3 у полоні та чи погрожували йому, це він чув, від кого  не знає.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що познайомився з ОСОБА_3 у червні 2022 року, коли у м.Балаклія при окупаційній владі було створено формування з охорони громадського порядку та об`єктів інфраструктури. Документів, що регламентують створення цього формування не було. За ініціативою т.зв. мера окупованого м.Балаклія ОСОБА_34 були зібрані люди, які за відсутністю правоохоронної системи України виконували функцію з охорони громадського порядку. Це формування розташовувалось за адресою: АДРЕСА_2 , російських військових там не було, але контроль за цим формуванням здійснювався з боку представників РФ. Свідок ОСОБА_7 був присутній на нарадах, що проводив т.зв. мер ОСОБА_35 , де обговорювались різні питання, що стосувались життєдіяльності міста Балаклія. В охороні громадського порядку були задіяні більше 20 чоловіків. З боку свідка ОСОБА_7 жодного примусу до ОСОБА_3 з метою зайняття посади у формуванні з охорони громадського порядку не застосовувалось, але зі слів ОСОБА_3 свідку ОСОБА_7 відомо, що ОСОБА_3 деякий час перебував у підвалі, де на нього чинили тиск. Свідок ОСОБА_7 повідомив, що 4 червня 2022 року за певних обставин та умов йому запропонували посаду начальника поліції, але офіційного наказу про створення цього правоохоронного органу не було, як і не було офіційного наказу про його призначення начальником. Свідок ОСОБА_7 не заперечував, що він як начальник цього органу підписувався у табелях про облік робочого часу та інших документах. За виконання роботи обіцяли платили заробітну плату, але на той час вони отримували лише російську гуманітарку як і всі інші мешканці. До свідка ОСОБА_7 як начальника формування охорони громадського порядку у м.Балаклія були претензії з боку російських представників щодо ОСОБА_3 , оскільки він має статус учасника АТО та «повинен сидіти на підвалі, а не бути в охороні». Ідея створення органу охорони правопорядку була мера ОСОБА_36 . Свідок ОСОБА_7 повідомив, що у нього була людина Нечитайло, який займався тим, що визначав, хто, коли, де та що буде охороняти. Свідок ОСОБА_7 ходив на наради до т.зв. мера Шевченка, там «озвучувались певні питання», а після цього ОСОБА_13 допомагав свідку організовувати охорону, збирав охоронців та давав їх команди. Свідок ОСОБА_7 повідомив, що рішення ОСОБА_3 про звільнення було добровільним, його ніхто не примушував. Свідок ОСОБА_7 повідомив, що станом на 4 червня 2022 року м.Балаклія перебувало вже четвертий місяць в окупації, не було міліції та поліції, не працював жодний правоохоронний орган, який функціонував у місті до моменту його окупації, але потрібно було захищати права і свободи місцевих мешканців, тому у окупаційної влади виникла необхідність у створенні органу, який буде охороняти громадський порядок, тому що був «разгул преступности», мародерство. Свідок ОСОБА_7 зазначив, що на той момент в умовах окупації, навіть будучи на волі, всі мешканці окупованої ОСОБА_37 не могли відчути себе вільними людьми.
		Суд визнає покази вищевказаних свідків належними та допустимими, такими, що не викликають сумнівів щодо їх достовірності, оскільки вони логічно узгоджені між собою, не суперечать матеріалам досудового розслідування та судового слідства, прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а саме підтверджують причетність ОСОБА_3 до зайняття ним посади у незаконному правоохоронному органі,створеному натимчасово окупованійтериторії м.Балаклія,розташованому заадресою: за адресою: АДРЕСА_2  та виконання ним на цій посаді обов`язків з охорони об`єктів, розташованих на окупованій території м. Балаклія Ізюмського району Харківської області. 
		З витягу з наказу ГУНП в Харківській області № 289 о/с від 14 червня 2022 року, слідує, що слідчого СВ ВП № 1 Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 звільнено 14 червня 2022 року без виплати грошового забезпечення з 01 травня 2022 року по 03 червня 2022 року на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Згідно з даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 жовтня 2022 року та довідкою до нього, свідок ОСОБА_8 впізнав за сукупністю ознак  загальними рисами обличчя, формою очей, носу та підборіддя ОСОБА_3 , якого свідок фотографував для документів за адресою: АДРЕСА_2 , та фотографії, яких він в подальшому передавав у «відділ кадрів» так званої «народної міліції».
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07 жовтня 2022 року та довідкою до нього, свідок ОСОБА_27 впізнала за сукупністю ознак  загальними рисами обличчя, кольором волосся, висотою лоба, кольором очей та товщиною губ ОСОБА_3 , який є сусідом свідка та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
		З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 13 жовтня 2022 року та довідкою до нього вбачається, що свідок ОСОБА_38 впізнала за сукупністю ознак  загальними рисами обличчя ОСОБА_3 , який був охоронцем аптеки під час окупації м. Балаклія та заступав на зміни.
		Згідно з даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 жовтня 2022 року та довідкою до нього свідок ОСОБА_20 впізнала за сукупністю ознак  загальними рисами обличчя, формою носу, голови та брів ОСОБА_3 , який здійснював охорону публічного порядку, та супроводжував її на ринку, під час виконання нею обов`язків як контролера ринку в м. Балаклія, як один з чоловіків, яких представляли як співробітників «народної міліції».
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 жовтня 2022 року та довідкою до нього свідок ОСОБА_16 впізнала за сукупністю ознак  загальними рисами обличчя, кольором волосся та очей, розрізом очей, носом, губами та вухами ОСОБА_3 , якого свідок зустріла в березні-квітні 2022 року біля центрального ринку, де він пропонував її чоловіку  ОСОБА_11 працювати в так званій «народній міліції».
		Зі змісту протоколу огляду місця події від 13 жовтня 2023 та фототаблицею до нього слідує, що у ході огляду приміщення аптеки за адресою: АДРЕСА_3 , за прилавком виявлений блакитний учнівський зошит на 12 аркушах з написом на 1 сторінці « ОСОБА_39 інв. № 983 прошитий та пронумерований». Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2022 року наданий дозвіл слідчому СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_40 на проведення огляду приміщення вказаної аптеки.
		Відповідно до протоколу огляду предметів від 13 жовтня 2022 року з фототаблицею старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Харківській області ОСОБА_41 провів огляд вилученого 13 жовтня 2022 року у період часу з 16 години 20 хвилин до 16 години 35 хвилин під час огляду приміщення аптеки за адресою: АДРЕСА_3 блакитного учнівського зошиту на 12 аркушах з написом « ОСОБА_39 інв. № 983, прошитий і пронумерований» та встановив, що у зошиті містяться записи у виді таблиці, дата, час та хто здав під охорону об`єкт, хто прийняв під охорону об`єкт та хто прийняв з-під охорони об`єкт.
		Постановою старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Харківській області ОСОБА_42 від 13 жовтня 2022 року блакитний учнівський зошит на 12 аркушах з написом на першій сторінці « ОСОБА_39 інв. № 983, прошитий і пронумерований» та із записами на інших аркушах визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12022220000000595 від 07.10.2022;
		Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2022 року накладений арешт на майно  блакитний учнівський зошит на 12 аркушах з написом « ОСОБА_39 інв. № 983, прошитий і пронумерований».
		Суд безпосередньо у судовому засіданні оглянув наданий стороною обвинувачення речовий доказ - блакитний учнівський зошит на 12 аркушах з написом « ОСОБА_39 інв. № 983, прошитий і пронумерований. При відкритті на першій сторінці зошита містяться рукописний запис: «Балаклійський ВП ГУНП в Харківській області: Зошит щоденного планування інспектора СРПП № 3 Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_43 ». На наступній сторінці міститься запис виконаний фарбником синього кольору  «Начальник медицинской службы ОСОБА_44 НОМЕР_2 , брат ОСОБА_45 НОМЕР_3 АДРЕСА_5 ». На наступних сторінках міститься таблиця поділена на рядки та стовпчики. На другій сторінці зошита в графі « «хто прийняв під охорону об`єкт» містяться записи із зазначенням прізвища ОСОБА_3 та підписом, зокрема:
		-11 червня 2022 року у графі «хто прийняв під охорону об`єкт» міститься запис « ОСОБА_3 » біля вказаного запису стоїть підпис, виконаний фарбником синього кольору; 
		-28 червня 2022 року у графі «хто прийняв під охорону об`єкт» міститься запис « ОСОБА_3 » біля вказаного запису стоїть підпис, виконаний фарбником синього кольору; 
		-01 липня 2022 року у графі «хто прийняв під охорону об`єкт» міститься запис « ОСОБА_3 » біля вказаного запису стоїть підпис, виконаний фарбником синього кольору;
		Як слідує з протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 21 листопада 2022 року з описом речей та документів, старший слідчий СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_46 у приміщенні ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, 1/29, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2022 року про тимчасовий доступ до речей та документів здійснив тимчасовий доступ та вилучив оригінали особової справи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		   Суд у судовому засіданні оглянув надану стороною обвинувачення особову справу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі якої були відібрані вільні зразки почерку для експертизи. При відкритті особової справи, на сторінці (№1) міститься заява ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , датована 19 серпня 2019 року, в якій ОСОБА_3 просить допустити його до участі у конкурсі на службу в поліцію на заміщення вакантної посади оперуповноваженого. Заява містить друкований та рукописний текст, виконаний фарбником синього кольору, зокрема: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, адреса місця проживання, номер мобільного телефону, зазначення посади та організації, дата складання заяви та підпис, виконані рукописним текстом фарбником синього кольору. На сторінці (№30) міститься рукописний текст «Рапорт», який складений та підписаний слідчим СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_47 , датований 11 січня 2021 року. Рапорт виконаний фарбником синього кольору. На сторінці (№1) містися рукописна заява, складена та підписана 08 жовтня 2019 року ОСОБА_47 . Заява виконана фарбником синього кольору. В зошиті також містяться рукописні автобіографії ОСОБА_3 , виконані фарбником синього кольору.
		Зі змісту висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/121-22/15870-ПЧ від 30 листопада 2022 року слідує, що : 
		- короткі рукописні записи « ОСОБА_3 » у графі «Кто принял под охрану объект» на лицьовому боці сторінки № 2, на зворотному боці сторінки № 2 та на лицьовому боці сторінки № 3 у зошиті щоденного планування інспектора СРПП № 3 Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_43 інв. № 983 та у рядку «№6» у журналі з назвою «Журнал реестрации инструктажа личного состава Балаклейского отдела полиции Изюмского района», виконані ОСОБА_3 .
		- підписи від імені ОСОБА_3 у графі «Кто принял под охрану объект» на лицьовому боці сторінки № 2, на зворотному боці сторінки № 2 та на лицьовому боці сторінки № 3 у зошиті щоденного планування інспектора СРПП № 3 Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_43 інв. № 983 та у рядку «№6» у журналі з назвою «Журнал реестрации инструктажа личного состава Балаклейского отдела полиции Изюмского района», виконані ОСОБА_3 .
		   Відповідно до даних протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 11 листопада 2022 року з описом речей та документів старший слідчий СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_46 у приміщенні Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава за адресою: м. Харків, вул. Євгена Котляра, 7, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2022 року про тимчасовий доступ до речей та документів, здійснив тимчасовий доступ до документів, що містяться в матеріалах кримінального провадження № 22022220000000413 від 31.03.2022 ознайомився та вилучив копії документів, серед яких в якості доказів суд приймає до уваги такі документи:
		1) витяг з ЄРДР за № 22022220000000413 від 31.03.2022, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України;
		2) заява ОСОБА_48 від 23 вересня 2022 року, в якій він просить долучити до матеріалів кримінального провадження № 22022220000000413 від 31.03.2022 документи, що вилучив у приміщенні Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області;
		3) «Табель учета рабочего времени сотрудников Балаклейского отдела полиции Изюмского района за июль месяц 2022 г.» на 4 аркушах (сторінки під №112-115), затверджений «начальником Балаклейского отдела полиции Изюмского района ОСОБА_49 ». Табель обліку виготовлений на аркуші паперу формату А 4, має вигляд таблиці поділеної на рядки і стовпці, в якій зазначені числові та текстові дані, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, оклад «рубли», дата, дні, години. В чотирнадцятому рядку першого стовпця міститься запис « ОСОБА_50 полицейский ППС» з окладом 25000 «рублей», відпрацьовані дні  17, відпрацьовані часи  119;
		4) «Штатное расписание Сотрудников Балаклейского отдела полиции за июль месяц 2022 г.», на 3 аркушах (сторінки під №119-121), який виготовлений на аркуші паперу формату А 4, має вигляд таблиці поділеної на рядки і стовпці, в якій зазначені числові та текстові дані, а саме: посада, прізвище, ім`я, по батькові, кількість штатних одиниць, тарифна ставка, руб, надбавка, всього, примітки. У восьмому рядку першого стовпця міститься запис « ППС ОСОБА_51 », кількість штатних одинць  1, тарифна ставка в рублях  25000; з окладом 25000 «рублей», відпрацьовані дні  17, відпрацьовані часи  119;
		5) «Справочник номеров государственных структур и подразделений г. Балаклея» на 1 аркуші (сторінка під № 125), який виготовлений на аркуші паперу формату А 4, має вигляд таблиці поділеної на рядки і стовпці, в якій зазначені числові та текстові дані, а саме: № п/п, «н.т.в. здании ВГА», «н.т. городской», «место установки», «абонент», «примечания». У 20 рядку п`ятого стовпця міститься запис «полиция», у четвертому стовпчику того ж рядку зазначена адреса місцезнаходження: пл. Ростовцива, 1;
		Згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16 листопада 2022 року з описом речей та документів слідчий СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_46 у приміщенні СУ ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Весніна, 14, 2-й під`їзд, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2022 року про тимчасовий доступ до речей та документів, здійснив тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 12022221080000564 від 07.10.2022 ознайомився та вилучив копії документів, серед яких в якості доказів суд приймає до уваги такі документи: 
		1) «Журнал реестрации инструктажа личного состава Балаклейского отдела полиции Изюмского района» на 2 аркушах (сторінки №142-143), який виготовлений на аркуші паперу формату А 4, має вигляд таблиці поділеної на рядки і стовпці, в якій зазначені числові та текстові дані, а саме: № п/п, дата, прізвище, ім`я, по батькові, дата прийняття рішення, дата вивчення прокурором, результати вивчення, результати додаткової перевірки, примітка, перевірено вищестоящим прокурором. В шостому рядку третього стовпця міститься запис « ОСОБА_52 ;
		2) «Табель учета рабочего времени Балаклейского отдела полиции Изюмского района за июнь 2022 года» на 1 аркуші, який виготовлений на аркуші паперу формату А 4, має вигляд таблиці поділеної на рядки і стовпці, в якій зазначені числові та текстові дані, а саме: № п/п, прізвище, ім`я, по батькові, посада, дата. В дев`ятому рядку другого стовпця міститься запис « ОСОБА_52 », в четвертому стовпці зазначена посада «патрульний», робочий час з 08 по 21 червня включно, за виключенням вихідних: 11, 12,18 та 19 червня.
		Із заяви начальника Балаклійського ТУ ОСОБА_34 вбачається прохання про сприяння в переміщенні по Харківській області начальнику міської поліції Балаклійського територіального управління ОСОБА_7 у зв`язку зі службовою необхідністю. 
		Згідно з даними посвідчення № НОМЕР_1 , воно видане воєнним комендантом м. Балаклія ОСОБА_53 на ім`я ОСОБА_7 , який займає посаду начальника Балаклійського відділу поліції. Посвідчення дійсне до 31.12.2022.
		Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та безпосередньо досліджені під час судового розгляду показання свідків, письмові та речові докази у їх сукупності та взаємозв`язку під час встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що всі досліджені докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Недопустимості вищеперелічених доказів згідно з вимогами ст.ст. 87-89 КПК України суд не встановив, оскільки всі письмові та речові докази встановлені, зібрані та перевірені органом досудового розслідування, а згодом судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, суд не встановив. Досліджені в судовому засіданні письмові документи та речові докази відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення та оформлення, складені уповноваженими процесуальними особами відповідно, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у суду. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду, під час розгляду справи не встановлено.
		Суд приймає до уваги надані стороною обвинувачення такі документи: витяг з ЄРДР, постанову про визначення підслідності, супровідний лист про направлення на адресу відділу обласної прокуратури матеріали провадження та постанову про визначення підслідності, постанову про доручення здійснення досудового розслідування, постанову про визначення групи прокурорів, постанову про створення слідчої групи для проведення досудового розслідування, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова про обрання запобіжного заходу, постанову про призначення судової почеркознавчої експертизи, супровідний лист про направлення на адресу НДЕКЦ МВС України постанову про призначення судової експертизи та матеріали до неї, судовий лист про направлення висновку експерта, запит слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_54 ( в порядку ст.ст. 40, 91-93 КПК України), відповідь слідчого в ОВС СВ УСБУ в Харківській області ОСОБА_55 , при цьому суд встановив, що вказані документи лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону, тому за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для встановлення винуватості обвинуваченого.
		Разом з цим надані стороною обвинувачення в якості доказів: протокол огляду місця події від 13 жовтня 2023 з фототаблицею, під час якого оглянута ділянка відкритої місцевості площею 10*10 метрів, яка розташована в гаражному кооперативі «Буковка» за адресою вул. 8 Березня, 20 та автомобіль Skoda Octavia 2.0. turbo, державний номерний знак НОМЕР_4 ; поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6391396; протокол огляду предметів від 13 жовтня 2022 року з додатками, під час якого оглянуті два блокноти, вилучені в автомобілі Skoda Octavia 2.0. turbo, державний номерний знак НОМЕР_4 ; постанова від 13 жовтня 2022 року про визнання цих блокнотів речовими доказами; протокл допиту свідка ОСОБА_56 від 23 вересня 2022 року; «График несения службы Балаклейским отделом полиции на июнь-июль 2022 года»; «Табель учета рабочего времени сотрудников охраны при Балаклейском отделе полиции Изюмского района за июль месяц 2022г.»; «Табель учета рабочего времени сотрудников охраны при Балаклейском отделе полиции Изюмского района за август месяц 2022г.»; «Список сотрудников охраны при Балаклейском отделе полиции Изюмского района»; «Табель учата рабочего времени за июль 2022 года Балаклейского отдела полиции»; «Список сотрудников Балаклейского отдела полиции на гуманитарную помощь»; «Список сотрудников Балаклейского отдела полиции»; відповідь на запит провідного фахівця з організації майнової та особистої безпеки Департаменту безпеки; рапорт старшого оперуповноваженого Другого оперативного відділу ТУ ДБР у м. Полтаві підполковник ДБР ОСОБА_57 від 09 вересня 2022 року; рапорт оперуповноваженого Харківського управління ДВБ НП України капітана поліції ОСОБА_58 ; супровідний лист про направлення на адресу ДБР, розташованого у м. Полтаві про виконання доручення; повідомлення оператора «Водафон» від 21 листопада 2022 року; лист воєнного коменданта м. Балаклія підполковника ОСОБА_59 від 07 серпня 2022 року - суд не приймає до уваги, оскільки даними, що міститься у вказаних документах, жодним чином не підтверджується вина ОСОБА_60 , тому суд визнає вказані докази неналежними.
		Крім того судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню у межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку РФ частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
		Отже загальновідомим та таким, що не потребує окремого доказування є факт того, що територія м. Балаклії Ізюмського району Харківської області була окупована підрозділами держави  агресора з березня 2022 року з встановленням контролю над життєдіяльністю вказаного населеного пункту та звільнена силами оборони України на початку вересня 2022 року.
		Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, врахувавши, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
		   Всі зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України  добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, доведена у повному обсязі.
		При цьому суд вважає безпідставними доводи сторони захисту щодо відсутності обов`язкового елементу складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме  зайняття посади в незаконно створеному правоохоронному органі через відсутність будь-яких правовстановлюючих документів щодо створення так званого незаконного правоохоронного органу, а тому в діях ОСОБА_3 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, та зазначає таке.
		За частиною 7 ст. 111-1 КК встановлена відповідальність за дії, у тому числі у формі добровільного зайняття посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території. При цьому ознакою вказаної спеціальної норми є характер незаконного органу (судовий або правоохоронний), створеного на тимчасово окупованій території. 
		Суд визнає загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України розпочалася зі збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 24 лютого 2022 року, що встановлено національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України.
		Як суд вказав вище загальновідомим та таким, що не потребує окремого доказування є факт того, що територія м. Балаклії Ізюмського району Харківської області була окупована військовими підрозділами держави-агресора з березня 2022 року з встановленням контролю над життєдіяльністю вказаного населеного пункту та звільнена силами оборони України на початку вересня 2022 року.
		Встановлюючи приналежність того чи іншого органу до правоохоронного, слід виходити з того, що такі органи повинні здійснювати правоохоронну функцію, яка є основною для них. Під правоохоронною функцією доцільно розуміти комплексний окремий і самостійний напрям її діяльності, в рамках якого уповноваженими суб`єктами здійснюється загальна охорона права та правопорядку, забезпечуються права і свободи людини і громадянина.
		Допитані у судовому засіданні свідки підтвердили факт того, що з березня 2022 року територія м. Балаклія була окупована збройними формування країни-агресора РФ з подальшим утвердженням на її території окупаційної влади та створенням за її безпосереднім наказом незаконних органів, у тому числі «народної міліції». Свідок ОСОБА_7 підтвердив, що за розпорядженням окупаційної влади, яка здійснювала контроль у тимчасово окупованому м. Балаклія, за відсутністю правоохоронної системи України, був створений орган, розташований за адресою: м.Балаклія, вул.Ростовцева,1, тобто у приміщенні відділу поліції, який повинен був здійснювати охорону громадського порядку у місті та з метою виявлення та припинення мародерства, який контролювався з боку представників РФ. З показів свідка ОСОБА_7 встановлено, що у незаконно створеному органі йому було запропоновано посаду начальника поліції та він підтвердив, що як начальник цього органу підписувався у табелях про облік робочого часу та інших документах. Під час судового розгляду на підставі показів свідків встановлено, що на будівлі цього незаконно створеного органу висів спеціальний атрибут  прапор РФ, на вході до приміщення сидів черговий, крім того, були вчинені заходи щодо підготовки посвідчень для працівників вказаного органу. 
		Отже факт створення незаконного правоохоронного органу на території тимчасово окупованого державою агресором м.Балаклія навіть за відсутності офіційних документів про створення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та показаннями свідків, наданими у судовому засіданні, а тому позиція сторони захисту щодо невизнання факту створення представниками держави - агресора РФ незаконного правоохоронного органу, з огляду на те, що відсутні будь-які правовстановлюючі документи щодо створення так званого незаконного правоохоронного органу, спростовується сукупністю досліджених судом належних, достовірних та допустимих доказів у їх взаємозв`язку. 
		Щодо доводів сторони захисту, що в період часу з середини червня до середини липня 2022 року ОСОБА_3 виконував покладені на нього обов`язки, перебуваючи на посаді охоронця, не добровільно, а через погрози, фізичну розправу, фізичне насильство, що, на думку захисту, виключає кримінальну відповідальність ОСОБА_3 за ч. 7 ст. 111-1 КК України, суд вважає їх безпідставними, виходячи з такого.
		Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Фізичний чи психічний примус і крайня необхідність є обставинами, які за певних умов виключають кримінальну протиправність діянь, передбачених ст. 111-1 КК, відповідно до статей 39 і 40 КК України.
		Суду не надано доказів, що ОСОБА_3 в період часу з середини червня до середини липня 2022 року виконував покладені окупаційною владою обов`язки, перебуваючи на посаді «охоронця» незаконного правоохоронного органу, під безпосереднім впливом:
		а) фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками (йдеться про катування  в розумінні ст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою);
		б) фізичного примусу, внаслідок якого вона могла керувати своїми діями, а також психічного примусу, за сукупності таких умов:
		 такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави,
		 цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та
		 при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода (або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці). Шкала видів шкоди відсутня, але є один виняток  шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.
		Так дійсно свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_61 , ОСОБА_26 у судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_3 приблизно два тижні перебував у полоні, але це їм стало відомо зі слів останнього. При цьому деякі свідки пояснили, що під час розмови з ОСОБА_3 вони дізнались, що він звільнився з незаконного органу за власним бажанням. Крім того під час судового розгляду свідок ОСОБА_7 підтвердив, що з його боку як начальника цього органу жодного тиску до ОСОБА_3 застосовано не було. 
		З аналізу викладеного слідує, що позиція сторони захисту щодо того, що у діях ОСОБА_3 відсутня така обов`язкова ознака складу злочину, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, як добровільність відсутня, є суперечливою, не узгоджується з дослідженими судом показаннями свідків та письмовими доказами, і є спрямованою на спробу обвинуваченого уникнути покарання.
		Ніяких об`єктивних даних, які б свідчили про те, що до ОСОБА_3 застосовувалися заходи фізичного та/або психічного примусу у період часу з середини червня до середини липня 2022 року, внаслідок застосування якого ОСОБА_3 виконував покладені окупаційною владою обов`язки «охоронця» незаконного правоохоронного органу, суду не надано.
		З досліджених судом доказів, зазначених вище, встановлено, що ОСОБА_3 діяв добровільно. Докази, що його примушували до зайняття посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, за встановлених вище судом обставин, відсутні.
		Правові підстави вважати, що встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_3 зазначених вище дій не є кримінальним правопорушенням, у суду відсутні. З цих підстав суд вважає недоведеними та необґрунтованими доводи і вимоги сторони захисту про виправдання ОСОБА_3 за ч.7 ст. 111-1 КК України.
		З огляду на викладене, суд достовірно встановив, що ОСОБА_3 добровільно, будучи громадянином України, зайняв посаду в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.7 ст. 111-1 КК України.
		Лише самого факту добровільного зайняття громадянином України однієї із посад в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, достатньо для кваліфікації відповідних дій за частиною 7 ст. 111-1 КК України. Адже суспільна небезпечність їх є очевидною: особа допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади. Саме така вертикаль є основою функціонування державного механізму загалом.
		Збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, а також вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, тиску чи примусу, враховуючи що вказане кримінальне правопорушення скоєно під час окупації населеного пункту, у якому проживав обвинувачений, та на які посилається сторона захисту, належними та допустимими доказами не підтверджено.
		Вирішуючи питання про призначення покарання суд має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
		Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він є громадянином України, має вищу освіту, є учасникам бойових дій, раніше не судимий, не одружений, офіційно не працевлаштований, тяжких захворювань чи інвалідності не має, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, який за місцем мешкання характеризується посередньо.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд не встановив. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, конкретні обставини та наслідки, відсутність шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, репутацію, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України як обов`язкового у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах та з призначенням додаткового покарання, визначеного санкцією ч. 7 ст. 111-1 КК України як альтернативне у виді конфіскації всього майна, яке є його особистою власністю, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для можливого виправлення і перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає меті покарання, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого.
		Суд, враховуючи положення ст. 131, 177 КПК України, вважає за необхідне залишити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Строк відбування призначеного ОСОБА_3 покарання слід рахувати з дня ухвалення вироку  14 червня 2023 року. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з моменту його фактичного затримання, а саме - з 07 жовтня 2022 року по 13 червня 2023 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		Питання щодо витрат, пов`язаних із проведенням експертиз по кримінальному провадженню, суд вирішує на підставі ст.124 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111  1 КК України, та призначити йому покарання у виді 12 (дванадцять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 12 (дванадцять) років та з конфіскацією всього належного йому майна.
		Строк відбування призначеного ОСОБА_3 покарання рахувати з дня ухвалення вироку  14 червня 2023 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення у період з 07 жовтня 2022 року по 13 червня 2023 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, залишити до набрання вироком законної сили без змін.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України витрати на залучення експерта для проведення судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/121-22/15870-ПЧ від 30.11.2022 у загальному розмірі 4530,72 гривень.
		Речові докази:
		-блакитний учнівський зошит на 12 аркушах з написом на першій сторінці « ОСОБА_39 , інв. №983», прошитий, пронумерований»,
		- два блокноти в зеленій обкладинці з матеріалу, схожого на шкіру та в картонній кольоровій обкладинці, 
		зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12022220000000595 від 07.10.2022.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Суддя                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...