Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/2603/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2023. Зареєстровано: 15.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2023.
Дата набрання законної сили: 01.11.2023
Результат оскарження 01.11.2023 Житомирський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/296/138/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22020060000000012

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/2603/20 
		1-кп/296/138/23 
		 
		Вирок
		Іменем України
		 
		14 червня 2023 року м.Житомир
		 
		Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження по обвинуваченню
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Красний Лиман Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживаючого на тимчасово окупованій території у Донецькій області,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3 та ч. 2 ст. 260 КК України, 
		                                                             ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_5 , не сприймаючи державну владу України, підтримуючи злочинні наміри діючої на тимчасово окупованій території Донецької області терористичної організації «Донецька Народна Республіка» (далі - «ДНР»), керуючись власними переконаннями, будучи обізнаним про її протиправну діяльність, добровільно вступив до її підрозділів та брав активну участь в її діяльності за наступних обставин.
		Так, керівниками терористичних груп, що діяли на території окремих районів Донецької області, 7 квітня 2014 року з метою продовження здійснення терористичної діяльності шляхом об`єднання даних груп у стійке об`єднання трьох і більше осіб з чітким розподілом функцій, встановленням правил поведінки, обов`язкових для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, утворено злочинну організацію «Донецька Народна Республіка», яка відповідно до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичною, та видано «Акт про проголошення державної самостійності «Донецької Народної Республіки».
		Для реалізації загального злочинного умислу, спрямованого на зміну меж території та державного кордону України шляхом відокремлення від України території Донецької області на порушення порядку, встановленого Конституцією України, у складі терористичної організації «ДНР» утворено так звані «політичний» та «силовий» блоки. Терористична організація «ДНР» має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників «політичного» та «силового» блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення. Учасники «ДНР» займаються вчиненням терористичних актів, залякуванням населення, вбивством громадян та інших тяжких і особливо тяжких злочинів.
		Також у складі «силового» блоку лідерами терористичної організації «ДНР» спільно з іншими учасниками утворено розвідувальні підрозділи, завданням яких є збір та опрацювання інформації щодо місць дислокації, чисельності та маршрутів пересування підрозділів та військової техніки Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у  проведенні на території Донецької області антитерористичної операції (далі - АТО) та в подальшому операції Об`єднаних сил (далі - ООС).
		На виконання загального злочинного умислу учасники терористичної організації «ДНР» на території окремих районів Донецької області вчинили збройні напади на установи органів місцевого самоврядування, будівлі правоохоронних та інших державних органів, захопивши їх, та взяли під контроль зазначені території.
		Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі, відображені у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у зверненні до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 14 січня 2015 року за №106-VІІІ, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22 липня 2014 року за №1597-VІІ, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21 квітня 2015 року за №337-VІІІ, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22 липня 2014 року за №1596-VІІ, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 4 лютого 2015 року за №145-VІІІ, Законі України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року за №2268-VІІІ.
		Достовірно усвідомлюючи усі вищенаведені обставини, громадянин України ОСОБА_5 , у період квітня-травня 2014 року, діючи за власною ініціативою, керуючись ідеологічними мотивами, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків від них, поділяючи погляди та мету учасників терористичної організації «ДНР», в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України вирішив брати участь у не передбачених законом збройних формуваннях вказаної терористичної організації.
		У вказаний вище період часу, під час взяття учасниками терористичної організації «ДНР» під контроль м. Лиман Донецької області, ОСОБА_5 добровільно став її учасником та, будучи озброєним вогнепальною зброєю, здійснював охорону захоплених об`єктів зазначеного населеного пункту.
		Після звільнення силами АТО м. Лиман Донецької області ОСОБА_5 виїхав до м. Донецьк, де у невстановлений досудовим розслідуванням періоду часу, однак не пізніше, ніж 15 жовтня 2015 року, добровільно вступив до підрозділу терористичної організації «ДНР» - «Окремий Краматорський комендантський полк 1 Армійського Корпусу Народної Міліції Донецької Народної Республіки, в/ч НОМЕР_1 » (далі - «ОККП 1 АК НМ ДНР»), у складі якого діє по даний час під прізвиськом « ОСОБА_6 » та у псевдовійськовому званні «гвардії капітан».
		Водночас встановлено, що «ОККП 1 АК НМ ДНР» має організовану структуру військового типу з притаманними їй ознаками, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну; у них проводиться військова, стройова та фізична підготовка; незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухівку.
		Особовий склад «ОККП 1 АК НМ ДНР» використовує військову техніку та інше військове майно. Учасникам цього збройного формування присвоюються військові звання та вони призначаються на військові посади. За «ОККП 1 АК НМ ДНР» закріплено окремі знаки розрізнення, бойові прапори, бланки, печатки, військові квитки.
		Керівниками «ОККП 1 АК НМ ДНР» визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, які полягають в збройному опорі правоохоронним органам України і Збройним Силам України, знищенні їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєнні інших тяжких і особливо тяжких злочинів.
		Створення «ОККП 1 АК НМ ДНР» не передбачено жодними нормативно- правовими актами України.
		Згідно ч. 6 ст. 17 Конституції України, на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		З огляду на вищевикладені обставини, «ОККП 1 АК НМ ДНР» є не передбаченим законом збройним формуванням.
		При цьому, ОСОБА_5 , будучи учасником не передбаченого законом збройного формування «ОККП 1 АК НМ ДНР», з невстановленого досудовим розслідуванням періоду часу, однак не пізніше, ніж з 15 жовтня 2015 року по даний час, перебуваючи на території Донецької області, брав участь у його діяльності відповідно до визначених за ним обов`язків, а саме:
		-чинив збройний опір та незаконну протидію виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО та ООС, шляхом безпосередньої участі у бойових діях проти них;
		- здійснював бойові чергування на позиціях «ОККП 1 АК НМ ДНР» та у місцях його постійної дислокації;
		- брав участь у проведенні військової, стройової та фізичної підготовки вказаного не передбаченого законом збройного формування;
		-брав участь у заходах по нагородженню учасників «ОККП 1 АК НМ ДНР» за ведення бойових дій проти сил АТО та ООС на території Донецької області.
		Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, однак не пізніше, ніж 08 червня 2019 року ОСОБА_5 вступив у злочинну змову із мешканкою м. Лиман Донецької області, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження (далі Особа ОСОБА_7 ), яка надала свою добровільну згоду на вчинення дій по збору та передачі йому ( ОСОБА_5 ) інформації про дислокацію та переміщення сил і засобів ООС в районі м. Лиман Донецької області, для її незаконного використання представниками терористичної організації «ДНР» у плануванні та здійсненні своєї злочинної діяльності.
		У подальшому, в період з 08 червня 2019 року по 01 жовтня 2019 року Особа Т. здійснювала збір та передачу ОСОБА_5 за допомогою засобів телефонного зв`язку відповідної інформації, усвідомлюючи, що таким чином сприяє діяльності терористичної організації «ДНР» у реалізації злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні ООС.
		При цьому Особа ОСОБА_7 , будучи обізнаною про форми та методи діяльності правоохоронних органів, частину вказаної вище розвідувальної інформації передавала ОСОБА_5 , дотримуючись правил конспірації, у завуальованій формі з використанням умовностей, з метою уникнення відповідальності за свою злочинну діяльність.
		Так, 08 червня 2019 року о 9 год. 40 хв. Особа ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Лиман Донецької області, діючи умисно з метою сприяння діяльності терористичної організації «ДНР», шляхом здійснення ініціативного з її боку телефонного дзвінка з її власного телефону з номером НОМЕР_2 на номер телефону НОМЕР_3 , який використовує ОСОБА_5 , передала йому інформацію у завуальованій формі з використанням умовностей, про переміщення залізничним транспортом та колоною в районі м. Лиман Донецької області військової техніки (10 великогабаритних вантажних автомобілів з 3 причепами), задіяної у проведенні ООС.
		10 червня 2019 року о 7 год. 49 хв. Особа ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Лиман Донецької області, діючи умисно з метою сприяння діяльності терористичної організації «ДНР», шляхом здійснення ініціативного з її боку телефонного дзвінка з її власного телефону з номером НОМЕР_2 на номер телефону НОМЕР_3 , який використовує ОСОБА_5 , передала йому інформацію у завуальованій формі з використанням умовностей, про переміщення залізничним транспортом в районі м. Лиман Донецької області військової техніки та особового складу (8 одиниць ракетних систем РСЗВ, 3 автомобілів з особовим складом, 3 автомобілів бензовозів та 1 військово-польової кухні), задіяної у проведенні ООС. 
		14 серпня 2019 року о 18 год. 51 хв. Особа ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Лиман Донецької області, діючи умисно з метою сприяння діяльності терористичної організації «ДНР», шляхом здійснення ініціативного з її боку телефонного дзвінка з її власного телефону з номером НОМЕР_2 на номер телефону НОМЕР_3 , який використовує ОСОБА_5 , передала йому інформацію про переміщення в районі м. Лиман Донецької області колони військової техніки та авіації, задіяної у проведенні ООС.
		01 жовтня 2019 року о 20 год. 10 хв. Особа ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Лиман Донецької області, діючи умисно з метою сприяння діяльності терористичної організації «ДНР», шляхом здійснення ініціативного з її боку телефонного дзвінка з її власного телефону з номером НОМЕР_2 на номер телефону НОМЕР_3 , який використовує ОСОБА_5 , передала йому інформацію про переміщення в районі м. Лиман Донецької області колони військової техніки з особовим складом, задіяних у проведенні ООС.
		Згідно з даними, наданими об`єднаним командним пунктом Об`єднаних сил, перелічена інформація, зібрана та передана ОСОБА_8 учаснику терористичної організації «ДНР» ОСОБА_5 засобами телефонного зв`язку, є реальною та її розголошення противнику може завдати шкоди інтересам держави під час планування та проведення ООС, а також становить загрозу життю та здоров`ю особового складу, та може бути використана під час організації та здійснення диверсійних і терористичних актів представниками терористичних організацій «Л/ДНР».
		З метою захисту територіальної цілісності України 13.04.2014 Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію (далі - АТО).
		Наказом керівника Антитерористичного центру при СБ України № 33/6/9 від 07.10.2014 районами проведення АТО визначено території Донецької та Луганської областей. До проведення АТО згідно зі ст. 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», залучено підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та інших суб`єктів боротьби з тероризмом.
		Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі, відображені у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у зверненні ВРУ до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУAM, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВРУ від 14.01.2015 за № 106-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за №1597-VII, постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за №337-VIII, постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за №1596-VII, постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за №145-VIII.
		Судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , у період квітня-травня 2014 року, діючи за власною ініціативою, керуючись ідеологічними мотивами, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків від них, поділяючи погляди та мету учасників терористичної організації «ДНР», в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України вирішив брати участь у не передбачених законом збройних формуваннях вказаної терористичної організації.
		У вказаний вище період часу, під час взяття учасниками терористичної організації «ДНР» під контроль м. Лиман Донецької області, ОСОБА_5 добровільно став її учасником та, будучи озброєним вогнепальною зброєю, здійснював охорону захоплених об`єктів зазначеного населеного пункту.
		Після звільнення силами АТО м. Лиман Донецької області ОСОБА_5 виїхав до м. Донецьк, де у невстановлений досудовим розслідуванням періоду часу, однак не пізніше, ніж 15 жовтня 2015 року, добровільно вступив до підрозділу терористичної організації «ДНР» - «Окремий Краматорський комендантський полк 1 Армійського Корпусу Народної Міліції Донецької Народної Республіки, в/ч НОМЕР_1 » (далі - «ОККП 1 АК НМ ДНР»), у складі якого діє по даний час під прізвиськом « ОСОБА_6 » та у псевдовійськовому званні «гвардії капітан».
		Судом встановлено, що не передбачене законом збройне формування - «ОККП 1 АК НМ ДНР» має організовану структуру військового типу з притаманними їй ознаками, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну; у них проводиться військова, стройова та фізична підготовка; незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухівку. Особовий склад «ОККП 1 АК НМ ДНР» використовує військову техніку та інше військове майно. Учасникам цього збройного формування присвоюються військові звання та вони призначаються на військові посади. За «ОККП 1 АК НМ ДНР» закріплено окремі знаки розрізнення, бойові прапори, бланки, печатки, військові квитки.
		Керівниками «ОККП 1 АК НМ ДНР» визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, які полягають в збройному опорі правоохоронним органам України і Збройним Силам України, знищенні їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєнні інших тяжких і особливо тяжких злочинів.
		Створення «ОККП 1 АК НМ ДНР» не передбачено жодними нормативно- правовими актами України.
		ОСОБА_5 , будучи учасником не передбаченого законом збройного формування «ОККП 1 АК НМ ДНР», з невстановленого досудовим розслідуванням періоду часу, однак не пізніше, ніж з 15 жовтня 2015 року по час затвердження прокурором обвинувального акта 30.03.2020 року, перебуваючи на території Донецької області, брав участь у його діяльності відповідно до визначених за ним обов`язків, а саме:
		-чинив збройний опір та незаконну протидію виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО та ООС, шляхом безпосередньої участі у бойових діях проти них;
		- здійснював бойові чергування на позиціях «ОККП 1 АК НМ ДНР» та у місцях його постійної дислокації;
		- брав участь у проведенні військової, стройової та фізичної підготовки вказаного не передбаченого законом збройного формування;
		-брав участь у заходах по нагородженню учасників «ОККП 1 АК НМ ДНР» за ведення бойових дій проти сил АТО та ООС на території Донецької області.
		Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, однак не пізніше, ніж 08 червня 2019 року ОСОБА_5 вступив у злочинну змову із мешканкою м. Лиман Донецької області, кримінальне провадження відносно якої було виділено в окреме провадження Особа ОСОБА_7 , яка надала свою добровільну згоду на вчинення дій по збору та передачі йому ( ОСОБА_5 ) інформації про дислокацію та переміщення сил і засобів ООС в районі м. Лиман Донецької області, для її незаконного використання представниками терористичної організації «ДНР» у плануванні та здійсненні своєї злочинної діяльності.
		У подальшому, в період з 08 червня 2019 року по 01 жовтня 2019 року Особа ОСОБА_7 здійснювала збір та передачу ОСОБА_5 за допомогою засобів телефонного зв`язку відповідної інформації, усвідомлюючи, що таким чином сприяє діяльності терористичної організації «ДНР» у реалізації злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні ООС.
		Згідно з даними, наданими об`єднаним командним пунктом Об`єднаних сил, перелічена інформація, зібрана та передана ОСОБА_8 учаснику терористичної організації «ДНР» ОСОБА_5 засобами телефонного зв`язку, є реальною та її розголошення противнику може завдати шкоди інтересам держави під час планування та проведення ООС, а також становить загрозу життю та здоров`ю особового складу, та може бути використана під час організації та здійснення диверсійних і терористичних актів представниками терористичних організацій «Л/ДНР».
		Обвинувачений ОСОБА_5 на виклик до суду не прибув, повідомлявся судом про час та місце розгляду даного кримінального провадження шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий Кур`єр», на офіційному сайті Корольовського районного суду м.Житомира та судовими повістками за останнім відомим місцем проживання.
		Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 24.11.2021 р., кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України визначено здійснювати у спеціальному судовому провадженні, відповідно до ч.3 ст. 323 КПК України, у відсутність обвинуваченого.
		Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується дослідженими під час судового провадження письмовими доказами:
		- Протоколом з диском за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 21.06.2019 року, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з належного обвинуваченому ОСОБА_5 мобільного терміналу за номером НОМЕР_3 , який перебував у його користуванні та в яких зафіксовані розмови ОСОБА_5 , з ОСОБА_9 в ході чого ОСОБА_5 повідомляє, що являється військовим.
		- Протоколом з диском за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 21.06.2019 року, а саме зняття інформації з електронних інформаційних систем. В ході проведення вказаної НСРД виявлено текстові файли, в яких зафіксовано спілкування ОСОБА_5 з невстановленою особою, яка використовує сторінку в соціальній мережі «Одноклассники» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Відповідно до зафіксованої в ході НСРД інформації ОСОБА_5 в ході переписки з особою під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомляє, що проходить службу, далі - словами оригіналу: «отдельный Краматорский комендантский полк воєнная полиция»
		- Протоколом з диском за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 04.09.2019 року, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з належного обвинуваченому ОСОБА_5 мобільного терміналу за номером НОМЕР_3 , який перебував у його користуванні.
		- Протоколом з диском за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 07.10.2019 року, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з належного обвинуваченому ОСОБА_5 мобільного терміналу за номером НОМЕР_3 , який перебував у його користуванні.
		Відповідно до вказаних протоколів ОСОБА_5 підтвердив, що він проходить військову службу у воєнній поліції ДНР та отримував від ОСОБА_10 інформацію дощо ЗС України.
		- Протоколом з диском за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11.11.2019 року, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з належного обвинуваченому ОСОБА_5 мобільного терміналу за номером НОМЕР_3 , який перебував у його користуванні. В указаному протоколі обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив факт служби в складі «Окремого Краматорського комендантського полку», а також іншими, дослідженими в ході судового розгляду доказами.
		- Висновком фоноскопічної експертизи №71/4 від 25.11.2019 проведеної Українським НДІ спеціальної техніки та судових експертиз, відповідно до якої мовлення особи, голос якої на аудіативному рівні сприймається як голос чоловічого типу та зафіксоване на оптичному диску DVD-R №57/3/1288 від 03.06.2019 належить одній особі.
		- Висновком експертизи звукозапису №2/4 від 15.01.2020 проведеної Українським НДІ спеціальної техніки та судових експертиз, відповідно до якої у розмовах, зафіксованих у аудіозаписах, що містяться на оптичному носії інформації № 57/3/1366 від 07.10.2019 бере участь особа, яка називає себе « ОСОБА_11 ».
		- Протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 24.10.2019 року за участі свідка ОСОБА_12 , яким впізнано по фотознімках особу обвинуваченого ОСОБА_5 
		- Протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 23.01.2020 року за  участі свідка ОСОБА_13 , яким впізнано по фотознімках особу обвинуваченого ОСОБА_5 
		- Протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 29.01.2020 року за участі підозрюваної ОСОБА_14 , якою впізнано по фотознімках особу обвинуваченого ОСОБА_5 . 
		Суд, проаналізувавши надані сторонами обвинувачення та захисту докази,  приходить до наступного.
		Заступником прокурора Житомирської області ОСОБА_15 24 жовтня 2019 року погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України. Старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_16 20 березня 2020 року погоджено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 за ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України.
		Постановою старшого слідчого з ОВС СВ УСБУ в Житомирській області доручено призначити підозрюваному адвоката для здійснення захисту. Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області від 18.03.2020 року захисником призначено адвоката ОСОБА_4 .
		Факт повідомлення ОСОБА_5 про підозру у даному кримінальному провадженні, виклик для проведення слідчих дій, роз`яснення наслідків неприбуття за викликом слідчого та направлення смс-повідомлень ОСОБА_5 також додатково підтверджується рапортом ст.слідчого з ОВС СВ УСБУ в Житомирській області, відповідними скріншотами та аудіозаписом розмови слідчого СБУ В Житомиирській області з ОСОБА_5 . 
		В зв`язку з неприбуттям на виклики, підозрюваного ОСОБА_5   постановою старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Житомирській області від 08.11.2019 року оголошено у розшук. 
		Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 19.02.2020 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України,  визначено здійснювати шляхом  спеціального досудового розслідування у його відсутність.
		Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 24.11.2021 року розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 ,  обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України, визначено здійснювати в порядку спеціального судового провадження. 
		Статтею 99 КПК України визначено, що матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам ст.99 КПК України, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази. 
		Згідно зі статтею 6 КК України особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.
		За ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
		Відповідно до Постанови Верховної Ради від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» було визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		На підставі ст. 1, 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», який набув чинності 24 лютого 2018 року, було визначено тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, в тому числі, сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей. При цьому тимчасова окупація Російською Федерацією вказаних територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
		Поняття терористичної організації визначено Законом України «Про боротьбу з тероризмом», де зазначено, що це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
		Також за Законом України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - це діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
		При цьому згідно із Законом України «Про боротьбу з тероризмом» терористичний акт є злочинним діянням у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена ст. 258 КК України.
		Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених ст. 258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.
		При цьому терористична організації, на відміну від терористичної групи, створюється для здійснення терористичної діяльності на постійній основі на невизначений проміжок часу.
		Суд зазначає, що згідно із Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 3314 (XXIX) «Визначення агресії», прийнятої 14 грудня 1974 року, агресивна війна - це протиправне діяння, що виражається у прямому чи опосередкованому застосуванні збройної сили проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави.
		При цьому суд бере до уваги те, що ознаки діяльності «ДНР» як терористичної організації підтверджуються зверненнями Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, які затверджено постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року; заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленою постановою Верховної Ради України від 4 лютого 2015 року; заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленою постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року, в яких «ДНР» визначено терористичною організацією.
		В листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2016 року № 9, зазначено, що на підставі аналізу положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та ст.ст.258, 258-3 КК України, як вчинення окремого терористичного акту, так і діяльність терористичної організації здійснюються із метою, визначеною у ст. 258 КК, відсутність якої унеможливлює віднесення певної діяльності до терористичної, внаслідок чого встановлення у кримінальному провадженні передбачених у ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» ознак певної організації та відповідної мети її діяльності є підставою для визнання відповідної діяльності терористичною. Однак таке визнання здійснюється судом у конкретному провадженні на підставі наявних матеріалів, тому існування окремого судового рішення, рішення органу законодавчої чи виконавчої влади про визнання діяльності терористичною для притягнення особи до кримінальної відповідальності за статтею 258-3 КК не вимагається, оскільки ст. 24 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», що передбачає рішення суду про визнання організацією терористичною, не визначає обов`язкові ознаки терористичної організації, а лише передбачає один із правових наслідків визнання такої організації терористичною шляхом її ліквідації.
		Крім цього встановлення у кримінальному провадженні передбачених у ст. 1 Закону ознак повної організації (наявність стійкого об`єднання трьох і більше осіб; розподіл функцій між цими особами; існування обов`язкових правил поведінки при підготовці та вчиненні терористичних актів) та відповідної мети її діяльності (порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, вплив на прийняття рішень, вчинення або не вчинення дій органами державної влади та місцевого самоврядування) є підставою для визнання відповідної діяльності терористичною.
		Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом у постанові від 05 липня 2018 року по справі № 225/6151/15-к, від 03 жовтня 2018 року по справі №326/195/16-к, від 22 листопада 2018 року по справі №477/233/16-к.
		На підставі вище переліченого суд встановив, що ОСОБА_5 , як громадянин України,  який є дорослою, дієздатною особою,  цілком усвідомлював, що «ДНР» є стійким об`єднанням групи осіб (більше трьох) з розподілом функцій та встановленням правил їх поведінки, яке діє на території України незаконно, а її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовців Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО.
		Такі ознаки в сукупності є загальновідомими та на думку суду дають об`єктивні підстави вважати «ДНР» терористичною організацією у межах правої кваліфікації дій ОСОБА_5 , яка передбачена ст. 258-3 ч. 1 КК України. 
		Таким чином суд встановив, що обвинувачений умисно приймав участь у злочинній діяльності такої терористичній організації, незаконно проходячи там службу, та приймаючи участь у збройному опорі Збройним Силам України.
		Розглядаючи питання щодо обвинувачення передбаченого ст. 260 ч.2 КК України, суд приходить до наступного. 
		Під збройними формуванням слід розуміти воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю. 
		Отже, під час здійснення спеціального судового провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 здобуто, як безпосередньо в судовому засіданні, так під час досудового розслідування докази причетності ОСОБА_5 до участі в терористичній організації, а саме про те, що він з невстановленого  досудовим розслідуванням періоду часу, однак не пізніше, ніж з 15 жовтня 2015 року, перебуваючи на території Донецької області, став учасником терористичної організації «Донецька Народна Республіка», вступивши до лав її незаконного збройного формування «Окремий Краматорський комендантський полк 1 Армійського Корпусу Народної Міліції Донецької Народної Республіки, в/ч НОМЕР_1 » (далі - «ОККП 1 АК НМ ДНР»), у складі якого діяв під прізвиськом « ОСОБА_6 » та у псевдовійськовому званні «гвардії капітан».  
		ОСОБА_5 , будучи членом «ДНР», на виконання вказівок керівників вказаної терористичної організації та командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 Народної Міліції Донецької Народної Республіки, в/ч НОМЕР_1 » (далі - «ОККП 1 АК НМ ДНР»), у складі якого діяв під прізвиськом « ОСОБА_6 » та у псевдовійськовому званні «гвардії капітан», з невстановленого  досудовим розслідуванням періоду часу, однак не пізніше, ніж з 15 жовтня 2015 року на території Донецької області виконував свої функціональні обов`язки, викладені у обвинувальному акті.
		За вказані вище злочинні дії ОСОБА_5 отримував матеріальну винагороду.
		Також, судом встановлено причетність обвинуваченого ОСОБА_5 до участі у непередбаченому законом збройному формуванні та здійснення супротиву  військовослужбовцям Збройних сил України.
		Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає вину  обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії:
		- за частиною 1 статті 258-3 КК України, як прийняття участі у діяльності терористичної організації та сприяння її діяльності;
		- за частиною 2 статті 260 КК України, прийняття участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування.
		Суд звертає увагу, що участь особи у непередбаченому законом збройному формуванні терористичної організації (наприклад, у силовому блоці терористичної організації «ДНР») підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених статтями 258-3 та 260 КК України, що додатково підтверджено правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 27.05.2020р. по справі №296/2803/16-к.
		Так, згідно з ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» у разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258 - 260, 443, 444, а також іншими статтями КК, відповідальність за їх вчинення настає відповідно до цього Кодексу. Участь особи у непередбачених законом збройних формуваннях може мати на меті вчинення злочинів, які не охоплюються умислом на здійснення терористичної діяльності у розумінні Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та, відповідно, не містять складу злочину, встановленого ч. 1 ст. 258-3 КК, а отже, враховуючи доведеність винуватості ОСОБА_5 в участі безпосередньо у діяльності терористичної організації та у складі непередбачених законом збройного формування, яке є підрозділом вказаної організації, його дії підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, кожен з яких має самостійний склад, передбачений різними статтями Особливої частини КК.
		При цьому судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Про час та дату всіх судових засідань обвинувачений ОСОБА_5 повідомлявся у передбачений законом спосіб, через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур`єр», оголошення про його виклик також публікувались на офіційному електронному сайті суду, судові повістки направлялися за останнім відомим місцей його проживання.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує, що відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами,  ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно статті 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , не встановлено.
		Згідно статті 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 не встановлено.
		ОСОБА_5 раніше несудимий, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, скоїв тяжкий та особливо тяжкий злочин, дії яких були направленні проти громадської безпеки та мають значну суспільну небезпеку. 
		Вирішуючи питання щодо додаткового покарання за ст. 258-3 ч. 1 КК України у вигляді конфіскації майна, суд зазначає, що стороною обвинувачення було доведено, що протиправна діяльність ОСОБА_5 була пов`язана, крім іншого, з матеріальним збагаченням обвинуваченого внаслідок такої злочинної діяльності, тому на думку суду при призначенні покарання винному необхідно застосувати, як додаткове покарання, конфіскацію усього майна, що належить на праві власності ОСОБА_5 ..
		Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 24.11.2021 року до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красний Лиман Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, застосовано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без встановлення строку дії ухвали суду.
		Керуючись ст. ст. 323, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
		                                                                  УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч.1 ст. 258-3 КК України -  13 (тринадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
		-за ч.2 ст. 260 КК України- 07 ( сім ) років позбавлення волі, без конфіскації майна.
		На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді тринадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
		Застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (без зазначення строку дії ухвали суду) залишити до моменту затримання засудженого. 
		Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 рахувати з дати його затримання.
		Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати за проведення на досудовому слідстві судових експертиз в сумі 12400 (дванадцять тисяч чотириста) грн. 62 коп. - на користь держави.
		Речові докази по кримінальному провадженню, після набрання вироком законної сили - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На даний вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.   
		 
		 
		       Головуючий суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...