Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 288/881/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2023. Зареєстровано: 15.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2023.
Дата набрання законної сили: 23.06.2023
Номер судового провадження: 2-а/288/13/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 288/881/23 
		Провадження № 2-а/288/13/23 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 червня 2023 року смт. Попільня 
		Попільнянський районний суд Житомирської області в складі: 
		головуючого судді - Рудник М. І., 
		за участю секретаря судових засідань -Колодяжної Н.В.,
		позивача  ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області про скасування постанови серії БАБ № 465931 від 29 березня 2023 року та закриття справи,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі  позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управлінняНаціональної поліціїу Житомирськійобласті (далівідповідач) проскасування постановисерії БАБ№ 465931від 29березня 2023року тазакриття справи,  в якому вказує, що 29 березня 2023 року поліцейським СРПП ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Панчуком Юрієм Володимировичем було винесено постанову серії БАБ № 465931 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу - 510 гривень. 
		Відповідно до вказаної постанови позивач нібито 29 березня 2023 року о 10.05 годині в смт. Попільня на перехресті вулиці Київська та вулиця Б.Хмельницького не виконав вимоги п. 2.2 ПДР України, не був пристебнутий ременем безпеки- п. 2.3 в ПДР України, не пред`явив реєстраційний документ та страховий поліс - п.2.1 а, 2.1. б, 2.1. в ПДР України, здійснив зупинку менше ніж 10 метрів від виїзду з прилеглої території - п. 15.9 и ПДР України, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП. 
		Зазначені дії поліцейського позивач вважає протиправними, а постанову незаконною та також що винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. 
		На підставі вищевикладеного, позивач просить скасувати постанову серії БАБ № 465931 від 29 березня 2023 року поліцейського СРПП ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП Панчука Юрія Володимировича про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, закрити провадження у справі та вирішити питання про розподіл судових витрат.
		Відповідно до ухвали суду від 04 квітня 2023 року по справі відкрито провадження за правилами глави 10 КАС України, у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
		Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, 16 травня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з відеодиском та фотознімком, в якому представник відповідача просить розгляд справи здійснювати без участі їх представника та відмовити у задоволені позову в повному обсязі /а.с. 52-59/. 
		18 квітня 2023 року з Відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області на адресу суду надійшла копія постанови серії БАБ № 465931 від 29.03.2023 року відносно ОСОБА_1 /а.с. 26/. 11 травня 2023 року надано відеозапис події, що мала місце при складанні постанови відносно ОСОБА_1 /а.с. 45/.
		В судовому засіданні оглядались відеозаписи надані Відділенням поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області та ГУНП в Житомирській області з записом події, яка відбулась 29 березня 2023 року, з яких вбачається, що по автодорозі їдуть автомобілі. Працівники поліції підходять до автомобіля та спілкуються з водієм, який сидить за кермом автомобіля. Працівники поліції повідомляють, що він проїхав на дорожній знак 2.2. без зупинки, просять водія надати документи на автомобіль та повідомляють, що він зупинився на відстані менше ніж 10 метрів до виїзду з двору та він був не пристебнутий ременем безпеки. ОСОБА_1 відмовляється надати документи на автомобіль та просить надати йому докази про вчинення ним адміністративних правопорушень. Також водій пояснює, що зупинився в даному місці на вимогу працівника поліції. Працівники поліції виміряють відстань між автомобілем та в`їздом в двір, та складають відносно водія постанову. Працівник поліції пояснює ОСОБА_1 які він вчинив правопорушення, вказують статті та пункти ПДР України, які були ним порушені та роз`яснюють йому права. ОСОБА_1 підписує постанову. 
		Частина 1 статті 205 КАС України визначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Згідно норм частини 3 статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
		Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.
		Відповідно до частини 5статті 262КАС України,суд розглядаєсправу впорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомленнясторін занаявними усправі матеріалами. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини 5статті 262 КАС України, тому суд з власної ініціативи розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
		Суд,вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи та оглянувши відеодиски, дійшов наступних висновків.
		Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.
		Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		В силу частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є, справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з бокусуб`єктів владних повноважень.
		Стаття 7КУпАП визначає,що ніхтоне можебути підданийзаходу впливув зв`язкуз адміністративнимправопорушенням інакшеяк напідставах ів порядку,встановлених законом. Провадженняв справахпро адміністративніправопорушення здійснюєтьсяна основісуворого додержаннязаконності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Судом встановлено,що поліцейськимСРПП ВП№ 2Житомирського РУПГУНП вЖитомирській областістаршим сержантомполіції ПанчукомЮрієм Володимировичем буловинесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 465931, відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 29 березня 2023 року о 10.09 годині в смт. Попільня на перехресті вулиці Київська та вулиці Б.Хмельницького, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2. ПДР України, не був пристебнутий ременем безпеки п. 2.3 в ПДР України, не пред`явив посвідчення водія, реєстраційний документ та страховий поліс п. 2.1 а, 2.1 б, 2.1 ґ ПДР України, здійснив зупинку ближче ніж 10 метрів від виїзду з прилеглої території (2.4 м) п. 15.9 и ПДР України, за що позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122, частиною 5 статті 121, частиною 1 статті 126 КУпАП та застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень 00 копійок /а.с. 9, 26/.
		Відповідно до пункту 4 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі  Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених частиною 1 статті 122, частиною 5 статті 121 та частиною 1 статті 126 КУпАП.
		Пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції визначено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 122, частиною 5 статті 121 та частиною 1 статті 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Вказане підтверджується також нормами статті 276 КУпАП.
		Згідно статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283цього Кодексу.
		Зазначена нормаправа вказуєна те,що постановау справіпро адміністративніправопорушення,відповідальність заякі передбаченачастиною 1статті 122,частиною 5статті 121та частиною1статті 126 КУпАП виноситьсяна місцівчинення правопорушення.А відтакне потребуєдодаткового роз`ясненняпро часта місцерозгляду справипро притягненнядо адміністративноївідповідальності.У такомувипадку нездійснюється провадженняу справіпро адміністративнеправопорушення упорядку таза правилами,встановленими Розділом ІVКУпАП. 
		Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи наведених останнім доводів.
		Частиною 1статті 9 КУпАП,адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		До компетенції органів Національної поліції відповідно до ст. 222 КУпАП віднесено розгляд справи, передбачених частиною 1 статті 122, частиною 5 статті 121 та частиною 1 статті 126 КУпАП.
		Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення регулюється розділом 4 КУпАП.
		Згідно пунктів 9, 10 Розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Порядок дорожнього руху на території України відповідно доЗакону України від 30.06.1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух"встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Згідно з пунктом 8 частини 1статті 23 Закону України «Про Національну поліції», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
		Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух"встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
		В постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вказується на порушення нимп.п. 2.1 а), 2.1 б), 2.1 ґ), 2.3 в), 15.9 и) ПДРУкраїни та дорожнього знаку 2.2.
		Пункт 2.1 а) ПДР України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії
		Як вбачається з пункту 2.1. б) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту  технічний талон).
		Згідно пункту 2.1. ґ) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
		Пункт 2.3 в) ПДР України передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів; (пункт змінено 11.11.2020).
		Відповідно до п. 15.9 и) ПДР України зупинка забороняється: ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
		Дорожній знак2.2. «Проїзд без зупинки заборонено». Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 Розмітка 1.12 (стоп-лінія) (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 7.8 «Напрямок головної дороги» - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
		Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно частини 5 статті 121 КУпАП, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно пункту 9 частини 1статті 31 Закону України «Про Національну поліцію», одним із превентивних поліцейських заходів є застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису. 
		В постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено, що до постанови додається диск.
		В судовому засіданні оглянуто диск із записом події, яка відбулась 29 березня 2023 року, по факту вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
		Проте,суд оглянувшивказані відеозаписи,приходить довисновку,що доказів того, що позивач проїхав без зупинки в зоні дії дорожнього знака 2.2, який вказує на заборону проїзду автомобілем без зупинки, суду не надано. Надані відеодиски не містить доказів того, що дорожній знак 2.2. стоїть саме на ділянці дороги, де проїжджав позивач. Крім того, не зафіксовано назву вулиці та населений пункт, де розміщено дорожній знак. 
		Також, з відеозаписів неможливо встановити що автомобіль, який зафіксований на відеозаписі, є саме автомобілем позивача та хто знаходиться за кермом, не встановлено також порушення правил користування ременем безпеки.
		Отже, суд оглянувши вказані відеозаписи, приходить до висновку, що дані відео доказів того, що ОСОБА_1 порушив ПДР України не містять.
		Крім того, з відеозаписів вбачається, що працівники поліції роблять заміри відстані, проте з відеозапису незрозуміло, яка відстань між автомобілем та в`їздом до прилеглої території. Також не зазначено, чим саме робились вказані заміри. 
		На наданому відповідачем фотознімку /а.с. 58/ не зазначено, на якій вулиці та в якому населеному пункті стоїть дорожній знак 2.2. і доказів того, що саме там проїжджав позивач, фотознімок не містить. 
		Відповідно достаттею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Статтею 246 КУпАПпередбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
		   Однак, у матеріалах справи про адміністративні правопорушення відсутні будь-які докази провини правопорушника, окрім копії постанови про адміністративне правопорушення та відеодисків, які доказів порушення правил дорожнього руху позивачем не містять, що розцінюється судом як односторонність та неповнота при складанні вищевказаної постанови. 
		Суб`єкт владних повноважень - відповідач у справі зобов`язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані  на користь відповідача чи навіть позивача.
		Про це мало бути відомо відповідачу, так як позивачем в позовній заяві, яка направлена відповідачу і яку він отримав, було не визнано свою вину в порушеннях ПДР України і викладено мотиви такої незгоди. Однак відповідач, отримавши повістку в суд і матеріали адміністративного позову і ознайомившись з їх змістом, не з`явився в суд і не довів свою правомірність, а тому суд вважає, що відповідач при такій своїй поведінці погодився з вимогами позивача. Будь-яких інших доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано.
		Також у оскаржуваній постанові про адміністративні правопорушення не зазначено, які саме наявні докази вини у скоєнні позивачем адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 126 та частиною 1 статті 122 КУпАП.
		Так доказами вчинення позивачем адміністративних правопорушень є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху та відеодиски, які доказів вчинення адміністративних правопорушень позивачем не містить.
		Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові, а даний відеодиск доказів провини позивача не містить.
		Описання адміністративного правопорушення в постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
		Така правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
		В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
		Отже, оскаржувана постанова від 29 березня 2023 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122, частиною 5 статті 121 та частиною 1 статті 126 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню.
		Відповідно до статті 251 КУпАП,доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідностатті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана: по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а по-друге, відповідно до ст. 252 КУпАП дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відтак, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
		Зазначена правовапозиція міститьсяу постановіВерховного Суду від 23 жовтня 2019року (справа№ 357/10134/17 - К/9901/32368/18).
		Як свідчать матеріали справи, при винесенні постанови в справі про адміністративні правопорушення працівником поліції не були з`ясовані ці обставини.
		Крім того, відповідно достатті 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
		Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку щодо недоведеності відповідачем, всупереч приписам КАС України, правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відсутності доказів, щодо вчинення позивачем адміністративних правопорушень, у зв`язку з чим оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
		Вина позивача ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень ґрунтується виключно на даних з постанови у справі про адміністративне правопорушення, факт вчинення якого заперечується самим позивачем.
		Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів показаннями свідків. 
		Згідно частини 2статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Отже, суд прийшов до висновку, що виносячи оскаржувану постанову працівник поліції ОСОБА_2 в такий спосіб визначений законом не діяв, доказів на підтвердження того, що позивачем дійсно було порушено Правила дорожнього руху України та в його діях міститься склад адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена нормами частини 1 статті 122, частини 5 статті 121 та частини 1 статті 126 КУпАП до суду не надав.
		Таким чином, викладені вище обставини у їх системному зв`язку свідчать, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а позовна заява задоволенню. 
		Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		У зв`язку з задоволенням позову та відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 536 гривень 80 копійок.
		Керуючись статтями 19, 55 Конституції України; Законом України «Про Національну поліцію»; статтями121, 122, 126, 245, 246, 251, 268, 278, 280, 283, 284 КУпАП; статтями 2, 5, 7, 9, 72, 77, 80, 90,132, 139, 205, 229, 241-246,250,251,255,257, 268, 286 КАС України, суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області про скасування постанови серії БАБ № 465931 від 29 березня 2023 року та закриття справи  задовольнити.
		Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 465931, винесену 29 березня 2023 року, поліцейським СРПП Відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Панчуком Юрієм Володимировичем, про застосування до ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 122, частини 5 статті 121, частини 1 статті 126 КУпАП, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень 00 копійок.
		Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122, частиною 5 статті 121, частиною 1 статті 126 КУпАП - закрити.
		Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області (10008, місто Житомир, вулиця Старий Бульвар, 5/37, Код ЄДРПОУ: 40108625) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 536 гривень 80 копійок.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом десятиднів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційногоадміністративного суду. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення (скорочене рішення) суд повідомляє, коли буде складено повне судове рішення. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя Попільнянського
		   районного суду             М. І. Рудник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...