Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/5647/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 15.06.2023. Зареєстровано: 15.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2023.
Дата набрання законної сили: 29.05.2024
Результат оскарження 29.05.2024 Волинський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/159/69/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021035550000557

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 159/5647/21
		Провадження № 1-кп/159/69/23
		 
		КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 червня 2023 року м. Ковель 
		 
		Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		із участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2021 за № 12021035550000557
		 
		за обвинуваченням ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Ковель Волинської області, із вищою освітою, одруженого, фізична особа-підприємець, зареєстроване і фактичне місце проживання якого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України), 
		 
		із участю сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_5 ,
		потерпілої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
		представника потерпілої ОСОБА_7 , 
		обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		захисника ОСОБА_8 (дистанційно),
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		ОСОБА_4 07.07.2021 близько 10:30, перебуваючи на Привокзальному ринку у місті Ковель Волинської області, поряд з торговим контейнером № 74, на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, при цьому маючи можливість уникнути конфлікту, швидкою ходою підійшов до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та умисно наніс один удар долонею правої руки по голові в ділянку лівої щоки та скроні, спричинивши тілесні ушкодження останній.
		Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку та забоєм м`яких тканин голови - синець лівої скроневої ділянки які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у завданні умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною другою статті 125 КК України.
		2. Позиція обвинуваченого
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_4 визнав, що між ним і потерпілою ОСОБА_6 у першій половині дня 07.07.2021 виник конфлікт; він підійшов до останньої і дав їй ляпаса по обличчю відкритою долонею своєї правої руки, від якого ОСОБА_6 не падала, її тіло не контактувало з іншими поверхнями і предметами. Вважає що його удар був занадто легким для отримання зафіксованих тілесних ушкоджень, у зв`язку із чим свою провину заперечує, просить його виправдати. ОСОБА_4 зауважив, що ОСОБА_6 спровокувала його агресивну поведінку, оскільки за пів години до події нанесла легкі тілесні ушкодження його дружині ОСОБА_9 (ледь не задушила). Вважає, що саме під час попередньої сутички із його дружиною ОСОБА_6 могла завдати собі тілесні ушкодження, нанесення яких інкримінується йому. 
		У судовому засіданні неодноразово просив вибачення у ОСОБА_6 за ляпаса, водночас вважав, що такий легкий удар не міг спричинити тілесних ушкоджень зафіксованої тяжкості. 
		3. Досліджені в судовому засіданні докази
		3.1. Показання потерпілої  ОСОБА_6 .
		Між нею і ОСОБА_10 (дружиною ОСОБА_11 ) 07.07.2021 на Привокзальному ринку міста Ковеля виник конфлікт; прибули поліцейські, які біля її контейнера відбирали пояснення з приводу попередніх подій. У цей час до неї підійшов ОСОБА_12 і своєю правою рукою завдав їй один удар у ліву скроневу частину її голови, від якого вона похитнулась і під дією маси тіла своєю лівою рукою обперлась у металеву стійку контейнера, від чого у подальшому на руці утворились синці. Зазначила, що за результатами попереднього конфлікту із ОСОБА_13 , а також протягом доби після отриманого удару від ОСОБА_4 , тілесних ушкоджень не отримувала. Госпіталізація відбулась лише наступного дня, оскільки на її утриманні перебувала неповнолітня дочка, яку вона не хотіла залишати саму вдома.
		Вважала, що обвинувачений не розкаявся, фактично заперечує свою вину; просила застосувати найсуворіший вид покарання; цивільний позов підтримала у повному обсязі. 
		3.2. Показання свідків
		Свідок ОСОБА_14 пояснила, що 07.07.2021 знаходилась на Привокзальному ринку міста Ковель на торговому місці своєї матері; ОСОБА_4 з ОСОБА_6 знаходились від неї на відстані близько 10 м; через скляні прозорі двері вона бачила ОСОБА_6 , яка стояла на вході до свого торгівельного контейнера, і ОСОБА_4 , який стояв навпроти останньої; ОСОБА_4 лівою рукою наніс один удар по обличчю ОСОБА_6 (в область нижньої частини правої щоки), на скроню удар не прийшовся; потерпіла при цьому не падала, не похитнулась; наслідків удару на обличчі потерпілої свідок не помітила; відразу після удару між ними став поліцейський. 
		Свідок ОСОБА_15 пояснив, що у першій половині дня 07.07.2021 був на Привокзальному ринку міста Ковеля, неподалік торгівельного лотка ОСОБА_6 придбавав товари; із відстані близько 6-7 метрів бачив, як ОСОБА_4 правою рукою завдав один удар в область голови ОСОБА_6 ; після удару жінка не падала, ці події супроводжувались словесною перепалкою.
		Свідок ОСОБА_16 пояснив, що близько 10 години 07.07.2021, рухаючись до виходу із Привокзального ринку міста Ковеля, бачив, як ОСОБА_4 завдав один удар по обличчю ОСОБА_6 (легкий ляпас), при цьому жінка не падала, не похитнулась. 
		Свідок ОСОБА_17 пояснила, що зранку 07.07.2021 знаходилась разом із своєю матір`ю ОСОБА_6 на Привокзальному ринку. Близько 10 години у них виник конфлікт з ОСОБА_10 , у зв`язку із чим на виклик прибули двоє патрульних поліцейських, дільничний поліцейський та відбирали пояснення. Свідок ОСОБА_17 знаходилась на відстані близько одного метра від матері, у цей час до ОСОБА_6 швидко наблизився ОСОБА_12 , наніс їй один удар кулаком правої руки у ділянку голови вище щелепи і так само швидко пішов. У результаті отриманого удару ОСОБА_18 похитнулась, спираючись на металеву частину контейнера; невдовзі почала жалітись на самопочуття, зокрема на головний біль. Свідок ОСОБА_17 викликала швидку допомогу, карета якої ОСОБА_6 відвезла у лікарню. Близько 16-17 години цього ж дня ОСОБА_6 уже була вдома, відмовившись від госпіталізації, оскільки не бажала залишати неповнолітню дочку одну. Наступного дня у потерпілої погіршилось самопочуття, її госпіталізували. Також свідок ОСОБА_17 зазначила, що після конфлікту з ОСОБА_19 на самопочуття не скаржилась, медичної допомоги не потребувала, перебувала у нормально емоційному стані. 
		Свідок ОСОБА_20 пояснила, що зранку 07.07.2021 між ОСОБА_6 і ОСОБА_10 (дружиною ОСОБА_11 ) виник конфлікт, за результатами якого на ринок прибули поліцейські. Із свого робочого місця, яке розташовувалось на відстані близько двох метрів від контейнера ОСОБА_6 , свідок ОСОБА_20 бачила, що у той час, коли біля потерпілої стояли поліцейські, до них швидкою ходою підійшов розлючений ОСОБА_4 і вдарив її один раз кулаком у голову, від удару вона похитнулась і сховалась у свій контейнер; зазначила, що удар був сильним. ОСОБА_4 охарактеризувала як конфлікту особу. 
		Свідок ОСОБА_21 пояснив, що станом на липень 2021 року працював дільничим інспектором Ковельського РУП ГУНП у Волинській області. На Привокзальний ринок міста Ковель 07.07.2021 прибув на виклик у зв`язку із конфліктом між працівниками ринку, на цей час біля торгівельного місця ОСОБА_6 уже знаходились двоє працівників патрульної поліції. ОСОБА_4 , який також підійшов до вказаного місця, наніс ОСОБА_6 один удар відкритою долонею своєї правої руки в область обличчя, від якого потерпіла не падала. 
		3.3. Документи (у тому числі такі, що характеризують особу обвинуваченого).
		Протокол про прийняття заяви ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення від 08.07.2021; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі  Реєстр, ЄРДР) за № 12021035550000557 від 09.07.2021; постанова про визначення групи прокурорів від 09.07.2021; постанова про визнання ОСОБА_6 потерпілою від 09.07.2021, якими підтверджується звернення особи із заявою про злочин, внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення за заявою потерпілої ОСОБА_6 у Реєстр, початок досудового розслідування відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
		Листом Ковельського МТМО № 4137/22.1-2.21 від 27.07.2021 підтверджено, що ОСОБА_6 08.07.2021 була на прийомі у лікаря ЗПСМ Центру ПМСД Ковельського МТМО та їй встановлено діагноз  струс головного мозку; із 08.07.2021 по 15.07.2021 знаходилась на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні Ковельської ЦРЛ із діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м`яких тканин голови (витрати ЗОЗ на лікування ОСОБА_6 склали 9183 грн 51 коп.).
		Висновок експерта № 173 (експертиза проведена у період із 12.07.2021 по 26.07.2021), зміст якого відповідає статті 102 КПК, і згідно із яким у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку та забоєм м`яких тканин голови - синець лівої скроневої ділянки, синців лівих плеча і передпліччя які утворились від дії тупих твердих предметів, можливо як від ударів рукою людини так і при ударі об тупі тверді предмети, у час, вказаний у постанові про призначення експертизи, медичній документації, потерпілою; за ступенем тяжкості відносяться до категорії: закрита черепно-мозкова травма із струсом головного мозку та забоєм м`яких тканин голови  синець лівої скроневої ділянки  легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, синці лівого плеча і передпліччя  легких тілесних ушкоджень; по тілу ОСОБА_6 було нанесено не менше трьох ударів. 
		Постанова дізнавача про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 27.07.021, якою за результатами судово-медичної експертизи дії ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12021035550000557 від 09.07.2021 перекваліфіковано із частини першої статті 125 КК України на частину другу статті 125 КК України. 
		Протокол проведенняслідчого експериментувід 26.07.2021із участюпотерпілої ОСОБА_6 ,протокол проведенняслідчого експериментувід 15.09.2021(ізвідтворення усудовому засіданнівідеозапису слідчоїдії)із участюпідозрюваного ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_22 ,якими встановлено хронологію розвитку конфлікту між ОСОБА_4 і ОСОБА_6 07.07.2021, механізм нанесення удару, окремі елементи події кримінального правопорушення, перевірено реальне існування заявлених фактів.
		Вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03.11.2022, яким ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України (за подіями 07.07.2021 із участю потерпілої ОСОБА_23 ).
		Довідки Центральної райполіклініки №№ 895, 896 від 13.07.2021 підтверджують, що ОСОБА_4 на диспансерному обліку у психіатра не перебуває і за допомогою не звертався; 
		Вимогою на судимість станом на 12.07.2021 підтверджено відсутність попередніх судимостей у ОСОБА_4 .
		Відгук-характеристика від 26.07.2021 свідчить про те, що ОСОБА_4 протягом останнього року до адміністративної відповідальності не притягався, в Ковельському РУП ГУНП у Волинській області на профілактичному обліку не перебуває. 
		Листами міського голови, командира військової частини, громадських, благодійних організацій, деклараціями про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, актами приймання-передачі гуманітарної допомоги підтверджено, що ОСОБА_4 здійснював доставку гуманітарних вантажів на користь Збройних Сил України у період повномасштабного вторгнення рф.
		На утриманні ОСОБА_4 перебуває троє неповнолітніх дітей, що підтверджено відповідними копіями свідоцтв про народження, ОСОБА_24 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_25 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_26 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ); довідкою про склад сім`ї № 243 від 04.04.2019. 
		    ОСОБА_4 неодноразово нагороджений грамотами закладу загальної середньої освіти, дошкільного навчального закладу за, зокрема, сумлінне виконання батьківських обов`язків, активну громадську позицію. 
		4. Оцінка Суду
		4.1. Стороною обвинувачення у підтвердження вини ОСОБА_4 надано докази, які були дослідженні в судовому засіданні.
		4.2. З іншої сторони, обвинувачений вину у вчинені інкримінованого діяння заперечив.
		4.3.Подію кримінального правопорушення, зокрема час, місце, спосіб, стадію та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, форму вини, можливо встановити із дослідженої сукупності доказів; потерпіла ОСОБА_6 , усі без виключення допитані судом свідки впізнали ОСОБА_4 як особу, що вчиняла кримінальні правопорушення; дослідженими доказами встановлено хронологічну послідовність подій 07.07.2021, поведінку та її причини обвинуваченого і потерпілої.
		Факт нанесення ОСОБА_6 удару ОСОБА_4 не заперечив, однак вважає безпідставним звинувачення у ступені тяжкості наслідків за результатами такого удару. 
		Суд вважає доведеною вказану складову інкримінованого ОСОБА_4 кримінального проступку належними і допустимими доказами, зокрема висновком судово-медичної експертизи визначено ступінь тяжкості отриманих ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, сумнівів у належності і допустимості такого доказу учасники кримінального провадження не висловлювали. 
		Суд вважає спростованими доводи захисника щодо розбіжностей у частині кількості фактично нанесеного одного удару ОСОБА_4 і висновком експерта щодо нанесення по тілу ОСОБА_6 не менше трьох ударів. При цьому суд виходить із того, що експерт, оцінюючи стан здоров`я потерпілої, виокремив отримані тілесні ушкодження: 1) закрита черепно-мозкова травма із струсом головного мозку і забоєм м`яких тканин голови  синцем лівої скроневої ділянки; 2) синець лівого плеча; 3) синець лівого передпліччя, а також зробив висновок щодо природи отриманих тілесних ушкоджень:утворились від дії тупих твердих предметів, можливо як від ударів рукою людини так і при ударі об тупі тверді предмети. 
		На підставі зокрема показань потерпілої, свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_20 (які знаходились найближче до потерпілої в момент нанесення удару) суд знаходить доведеним, що тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку і забоєм м`яких тканин голови  синцем лівої скроневої ділянки ОСОБА_6 отримала у результаті удару ОСОБА_4 правою рукою в ліву ділянку голови потерпілої. Водночас, тілесні ушкодження у вигляді синця лівого плеча і синця лівого передпліччя ОСОБА_6 отримала у результаті контакту її лівої руки із металевою конструкцією контейнера, який відбувся у результаті удару ОСОБА_4 . 
		Позиція сторони захисту щодо отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_6 під час попереднього конфлікту із ОСОБА_10 також спростовується наведеними вище доказами в своїй сукупності, зокрема показаннями самої потерпілої, яка заперечила такі обставини та не зверталась за медичною допомогою до лікарів карети швидкої допомоги, які прибули за викликом до ОСОБА_27 ; а також показаннями свідка ОСОБА_17 , яка знаходилась разом із ОСОБА_6 і протягом близько 30 хвилин після першого конфлікту не помітила жодних тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_28 , заперечила її потребу у медичній допомозі. 
		4.5.Усі докази (пункт 3) на підтвердження вказаних обставин оцінені судом, як кожен окремо, так і в своїй сукупності. Суд визнає такі докази належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого діяння, вони передбачені як джерела доказування у КПК. Законність процедури збирання та отримання доказів, повноваження органу досудового розслідування та прокурора підтверджується матеріалами наданими стороною обвинувачення.
		4.6. Водночас, наданий стороною захисту документ  характеристика від 13.10.2021 на ОСОБА_4 за підписом старости ОСОБА_29 суд не вважає належним у розумінні статті 85 КПК, а отже таким, що не підтверджує існування чи відсутність обставин, зазначених у ньому, оскільки під час судового розгляду суду не доведено того, що підписант є старостою старостинського округу, до якого входить населений пункт за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 (село Колодниця). 
		   4.7. Не відповідають критеріям допустимості докази: протокол огляду речей від 28.08.2021 (об`єкт огляду: лазерний диск CD-R ARITA 700MB, 52x із аудіозаписом розмови двох осіб); аудіозапис розмови двох осіб на носії - лазерному диску CD-R MyMedia 700MB, 52x.
		Відповідно до статті 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність`від 18.02.1992 № 2135-XII (далі - Закон № 2135-XII) така діяльність здійснюється виключно оперативними підрозділами органів, визначених у частині першій цієї статті, а проведення її громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.
		Відповідно до частини першої статті 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Згідно із ч. 2 цієї статті зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит.
		   Як встановлено під час судового розгляду, вказані звукозаписи здійснив обвинувачений ОСОБА_4 на свій мобільний телефон з метою доведення своєї невунуватості, у подальшому ці звукозаписи самостійно розмістив на носіях  лазерних дисках, перший аудіозапис передав органу досудового розслідування, другий  надав безпосередньо суду, Тобто, записуючи на диктофон розмови з іншою особою (за версією ОСОБА_4 звукозаписами зафіксована його розмова із дільничим інспектором Ковельського РУП ОСОБА_21 ) за власною ініціативою здійснював оперативно-розшукову діяльність, що прямо заборонено Законом. Ураховуючи, що ініціативні дії ОСОБА_4 щодо фіксування розмов на телефон здійснено без попереднього дозволу суду, необхідно дійти висновку про порушення порядку здобуття таких доказів, а отже  їх недопустимості (постанова Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 305/2022/14-к). 
		4.6. Отже, суд, об`єктивно з`ясувавши обставини справи, які підтверджені належними і і допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду та які оцінені відповідно до статті 94 КПК, знаходить, що ОСОБА_4 завдав умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я потерпілої, його дії правильно кваліфіковані за частиною другою статті 125 КК України.
		Вина ОСОБА_4 у скоєному доведена у повному обсязі.
		5. Призначення покарання
		5.1.Обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до статей 66, 67 КК під час судового розгляду не встановлено. Заявлені в обвинувальному акті щире каяття ОСОБА_4 , його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення не знайшли свого підтвердження. 
		5.2.Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і відповідно до статті 65 КК враховує:
		- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відповідно до статті 12 КК відносяться до кримінального проступку; 
		- враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення (форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, відсутність епізодичність злочинної діяльності);
		- особу винного  його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я;
		- наявність постійного місця проживання, характеристику;
		- відсутність обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання;
		- відсутність попередніх судимостей.
		5.3.Керуючись наведеним, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у межах санкції частини другої статті 125 КК України у виді громадських робіт.
		Обмежень щодо призначення покарання у виді громадських робіт не встановлено. 
		Підстав для обрання м`якшого або тяжчого покарання суд не знаходить.
		6. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
		6.1.Вирішення цивільного позову 
		Потерпіла ОСОБА_6 заявила цивільний позов про стягнення з обвинуваченого витрат на лікування у сумі 5091 грн 47 коп. і моральної шкоди у сумі 30000 грн.
		Позов обґрунтовано тим, що унаслідок умисних дій ОСОБА_4 . ОСОБА_6 завдано легкі тілесні ушкодження, на лікування яких вона витратила заявлену суму. Окрім фізичних травм ОСОБА_6 зазнала моральних страждань, переживань, її нормальний життєвий лад було порушено необхідністю відновлення здоров`я. 
		За приписами частини п`ятої статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається за правилами цього Кодексу. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку із цивільним позовом цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Обвинувачений ОСОБА_4 у відзиві на позов не визнав його вимог. Позицію мотивував тим, що не завдавав ОСОБА_6 заявлених тілесних ушкоджень і моральних страждань. 
		Відповідно до статей 1166, 1167 майнова і моральна шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		На підставі доказів, які містяться у кримінальному провадженні, доведені витрати на лікування ОСОБА_6 становлять 5091 грн 47 коп. (належними, достатніми, допустимими доказами підтвердження обставини щодо отримання медичної допомоги та понесені у зв`язку із цим витрати). 
		Як роз`яснено у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд повинен виходити з принципів законності, зваженості і справедливості.
		Приймаючи до уваги глибину, характер та тривалість душевних страждань потерпілої, характер немайнових втрат  необхідність відновлення здоров`я, втрата працездатності і соціальної активності, при цьому наявність на утриманні потерпілої неповнолітньої дитини, яку вона виховує сама, суд вважає справедливим та розумним визначити відшкодування завданої моральної шкоди на рівні 15000 грн.
		Керуючись наведеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову: стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у сумі 5091 грн 47 коп.; моральну шкоду у сумі 15000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. 
		Процесуальні витрати за правничу правову допомогу надану потерпілій адвокатом ОСОБА_7 у сумі 8000 грн необхідно покласти на обвинуваченого у силу статей 118,120,124 КПК України.
		6.2. Арешт майна у справі не застосовувався.
		6.3.Речові докази у справі відсутні. 
		6.4.Процесуальні витрати у справі не понесено. 
		6.5.Підстави для застосування запобіжного заходу відсутні. 
		Керуючись статтями 366-368, 371, 374, 376, 394, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 125 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 180 (сто вісімдесят) годин. 
		Початок строку відбуття покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення майнової і моральної шкоди задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у сумі 5091 грн 47 коп. (п`ять тисяч дев`яносто одну грн 47 коп.) і моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у сумі 15000 грн (п`ятнадцять тисяч грн). 
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити. 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 8000 (вісім тисяч грн) процесуальних витрат. 
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію повного тексту вироку, після проголошення його резолютивної частини, вручити учасникам судового провадження.
		 
		Головуючий:ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...