Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 194/1171/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2023. Зареєстровано: 15.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/185/108/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020040400000271

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Єдиний унікальний номер справи 194/1171/20
		Провадження № 1-кп/185/108/23
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		13 червня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді                      ОСОБА_1 ,
		секретаря                          ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану в залі судових засідань в м.Павлоград кримінальне провадження, що внесене в ЄРДР за № 12020040400000271 від 08.07.2020 року, за обвинуваченням
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Донецький м.Кировська Луганської області, українця, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, працюючого водієм в ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», раніше судимого: 23.03.2009 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.121 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 років, 29.12.2014 року звільнений від відбуття покарання на невідбутий строк 1 рік 11 місяців 2 дні, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ст.128 КК України, 
		за участі: 
		прокурора                     ОСОБА_4 , 
		потерпілої                      ОСОБА_5 ,
		представника потерпілої            адвоката ОСОБА_6 ,
		захисників                     адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого                      ОСОБА_3 ,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		07.07.2020 року приблизно о 19:45 годині обвинувачений ОСОБА_3 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на ділянці місцевості, розташованої за буд. АДРЕСА_2 , маючи злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, умисно, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства та ігноруючи існуючі в ньому правила і норми поведінки, із хуліганських спонукань, увімкнув музику на колонці та почав танцювати, ліг на землю та почав розмахувати руками. Далі став наносити удари долонями рук по обличчю невстановленій під час досудового розслідування та судового розгляду особі жіночої статті. Вказані умисні, хуліганські дії обвинуваченого ОСОБА_3 побачив свідок ОСОБА_9 , який знаходився на балконі власної квартири АДРЕСА_3 , та зробив обвинуваченому ОСОБА_3 усне зауваження з приводу побиття жінки. В свою чергу обвинувачений ОСОБА_3 на усне зауваження свідка ОСОБА_9 відреагував особливо зухвало, та почав висловлювався у його бік грубою нецензурною лайкою, яку висловив на його адресу та кликав на вулицю. Після чого обвинувачений ОСОБА_3 , не припиняючи свої злочинні дії, продовжуючи проявляти явну неповагу до суспільства та ігноруючи існуючі в ньому правила і норми поведінки, із хуліганських спонукань, не реагуючи будь-яким чином на зауваження свідка ОСОБА_10 , за допомогою каміння, яке знаходилось на землі за буд. АДРЕСА_2 , умисно розбив (пошкодив) скло в кухонній кімнаті, в якій знаходився свідок ОСОБА_9 та потерпіла ОСОБА_5 . Після чого обвинувачений ОСОБА_3 , не припиняючи свої злочинні дії, продовжуючи проявляти явну неповагу до суспільства та ігноруючи існуючі в ньому правила і норми поведінки, із хуліганських спонукань, направився до другого під`їзду буд. АДРЕСА_2 , де підійшовши до вхідних дверей кв. АДРЕСА_4 , почав бити руками по дверях. Внаслідок умисних, хуліганських дій обвинуваченого ОСОБА_3 , що виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, було пошкоджене майно, яке належить свідкові ОСОБА_9 .
		Не зупинившись на скоєному, продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_3 після вчинення хуліганських дій 07.07.2020 року приблизно о 20:00 год., перебуваючи на другому поверсі 2 під`їзду буд. АДРЕСА_2 , почав стукати руками у двері кв. АДРЕСА_4 . Коли вхідні двері квартири відчинила потерпіла ОСОБА_5 , то обвинувачений ОСОБА_3 , не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, які він повинен був передбачити, і, маючи реальну можливість передбачити такі наслідки, діючи із злочинною недбалістю, схопив потерпілу ОСОБА_5 лівою рукою за шию та почав тягти по сходах вниз. Від того, що обвинувачений ОСОБА_3 тягнув потерпілу ОСОБА_5 вниз по сходах у під`їзді, остання впала на підлогу поміж першим та другим поверхами будинку, що призвело до отримання потерпілою ОСОБА_5 тілесного ушкодження у вигляді закритої травми лівого гомілково-ступневого суглобу з уламковим переломом метафізу малогомілкової кістки з кутовим зміщенням та переломом внутрішньої кісточки (великогомілкова кістка), та за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я на термін понад 3 тижні (більш ніж як 21 день), - та почала кричати від болю в лівій нозі. На крик потерпілої ОСОБА_5 прибіг її чоловік, свідок ОСОБА_9 , який почав відштовхувати обвинуваченого ОСОБА_3 і в цей час до під`їзду зайшли свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які припинили протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_3 та стали утримувати його до приїзду поліції. 
		 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані:
		- за ч.1 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю  за епізодом хуліганський дій та спричинення матеріальних збитків свідкові ОСОБА_9 ;
		- за ст.128 КК України як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження  за епізодом спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 .
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, визнав повністю, за іншим епізодом за обвинуваченням за ст.128 КК України - своєї вини не визнав. Під час допиту повідомив, що 07.07.2020 року він святкував свій день народження. Вдома вжив невелику кількість горілки. Перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 в період часу з 16.00 до 17.00 години, він разом зі знайомими вживали пиво та слухали музику, танцювали. Свідок ОСОБА_9 з вікна квартири вказаного будинку зробив зауваження щодо гучності музики. Відбулась словесна перепалка, останній просив його підійти. Він двічі чи тричі жбурляв каміння у вікно, з якого йому робили зауваження. Одне каміння розбило скло. Він піднявся на другий поверх. Відкрились двері однієї з квартир, він побачив ОСОБА_9 , який виходив з кулаками та кричав. Він дав ляпасу по обличчю ОСОБА_9 . Вибігла особа жіночної статті, віком 35-38 років, це була не потерпіла, схожа на свідка ОСОБА_13 , дочку потерпілої. Він її відштовхнув та став спускатись. В цей момент по сходах йшли два чоловіка, один з яких його повалив на міжсходовому майданчику між першим та другим поверхами, після чого його витягнули з під`їзду та стали бити, затримали. Причиною затримання, на його думку, було те, що ці два чоловіка побачили  як він кидав каміння та розбив вікно в квартирі ОСОБА_9 . Потерпілу ОСОБА_5 в цей день навіть не бачив, ніяких протиправний дій стосовно неї не вчиняв. Вважає, що потерпіла ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_9 з метою збагачення оговорюють його. Показання потерпілої вигадані. Заявлені позовні вимоги не визнає. 
		 
		Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 07.07.2020 року приблизно о 19.00-20.00 годині вона разом з чоловіком ОСОБА_9 почули крики та у вікно кухні квартири, в якій проживають, побачили на вулиці обвинуваченого, який чіплявся до дівчини, душив її, при цьому гучно грала музика. Чоловік зробив ОСОБА_3 зауваження. В свою чергу обвинувачений став нецензурно висловлюватись та кинув каміння в їх вікно, розбивши скло. Вона вийшла з кухні. Почувши гуркіт в двері, вона, вважаючи, що це можливо її подруги чи онучка, відкрила двері. Обвинувачений схопив її та почав тягти по сходах, вона впала на ліву нижню кінцівку. Обвинувачений завдав ударів рукою по обличчю та намагався вдарити ногою, в цей час його став відтягувати її чоловік ОСОБА_9 , який разом з сусідом ОСОБА_14 вгамували ОСОБА_3 . Вона не змогла піднятись та стати на ноги, до квартири долізла, пересуваючись сходинку за сходкою, сидячи та за допомогою рук. В цей же день її відвезли до лікарні, спочатку до медичної установи №1 в м.Павлоград, потім до іншої установи. Вона тривалий час лікувалась, їй наклали гіпс, певний час пересувалась на колясці, а потім за допомогою милиць. З обвинуваченим до цього епізоду ніяких стосунків не мала, була незнайома. Наполягає на задоволені заявлених позовних вимог, при визначенні покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду. 
		 
		Свідок ОСОБА_9 під час допиту повідомив, що 07.07.2020 року приблизно о 19.00-20.00 годині у вікно кухні побачив, як обвинувачений ОСОБА_3 завдає ударів невідомій жінці. ОСОБА_3 помітив його та почав нецензурно на його адресу висловлюватись. Він в свою чергу попередив його, що викличе поліцію. Обвинувачений взяв каміння та жбурнув у вікно, розбив скло та попав в ногу його дружині, ОСОБА_5 . Вона вийшла з кухні, а він став дзвонити в поліцію. Через хвилину на стукіт дружина відкрила двері до квартири, поки він намагався зателефонувати до поліції. Він почув крики потерпілої. Вийшовши з квартири, він побачив - як обвинувачений завдав двох ударів рукою по обличчю потерпілої. Він став відтягувати ОСОБА_15 від дружини, йому став допомагати сусід ОСОБА_16 . Поки вони намагались затримати обвинуваченого, його дружина добралась до квартири. Побачивши нижню ліву кінцівку потерпілої, він зрозумів, що там перелом, дружина самостійно не могла пересуватись. Потерпіла разом з сином на кареті швидкої були доставлені до лікарні, де був накладений гіпс. За повідомленням лікаря дружина потребувала вартісної операції. Підтримує заявлений ним позов в повному обсязі. В день подій обвинувачений перебував в стані алкогольного сп`яніння. 
		 
		Допитаний свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що точної дати подій не пригадує, все відбувалось влітку 2020 року. Потерпіла ОСОБА_5 та її чоловік ОСОБА_9 проживають разом в будинку по сусідству, більше з ними ніхто не проживає. За дві години до подій він на лавочці за будинком навпроти вікон потерпілої та її чоловіка побачив обвинуваченого, який разом з дівчиною вживали пиво. Через зазначений час він разом з ОСОБА_11 почули звук розбитого скла, а потім крики ОСОБА_9 . Спочатку до під`їзду будинку забіг ОСОБА_11 . Через хвилину він також забіг в під`їзд, звідки було чутно крики. На майданчику між першим та другим поверхом він побачив лежачу на спині потерпілу ОСОБА_5 з завернутою ногою, яка скаржилась на біль в нозі. Поруч був ОСОБА_9 , який намагався тримати обвинуваченого. Останній висловлювався нецензурними словами, був в стані алкогольного сп`яніння. Він разом з ОСОБА_11 витягли ОСОБА_3 з під`їзду, скрутили його та тримали до приїзду поліції. Пізніше він допомагав підняти потерпілу ОСОБА_5 до квартири, коли її привезли з лікарні. На її нозі вже був накладений гіпс. Також він побачив, що вікно в квартирі потерпілої було розбито. 
		 
		В судовому засіданні експерт ОСОБА_17 підтвердила складений нею висновок за результатами проведення судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_5 та пояснила, що згідно наданої медичної документації у потерпілої виявлене тілесних ушкодження у вигляді перелому внутрішньої, зовнішньої та передньої лодижок лівого гомілково-ступневого суглобу зі зміщенням (переломо-вивих). Саме 3-х лодижковий перелом лівого гомілково-ступневого суглобу зі зміщенням нею був встановлений, виходячи із рентгенограми, яка була зроблена потерпілою від 11.08.2020 року. Одразу після отримання травми лікарями був визначений дволодижковий перелом лівої гомілки у потерпілої. В подальшому після загоєння, відсутності набряку, на рентгенограмі 11.08.2020 року за наявності характерних рубців лікарем був встановлений остаточний діагноз: зростаючий 3-х лодижковий перелом лівого гомілково-ступеневого суглобу з підвивихом стопи назовні. Згідно медичної картки 11.08.2020 року лікар травматолог, встановлюючи діагноз дволодижковий перелом лівої гомілки, міг встановити такий діагноз, не дочекавшись рентгенограми. Дана травма у потерпілої утворилась по ударному механізму від дії тупих твердих предметів (предмету). Переглянувши слідчий експеримент за участі потерпілої, експерт зазначила, що виявлена у ОСОБА_5 травма могла утворитись в результаті падіння та удару об сходи під час її волочіння обвинуваченим від дверей квартири вниз по сходам. Після отримання травми, яка встановлена у потерпілої, малоймовірно здійснення рухів та вільне пересування, бо такі рухи супроводжуються больовим синдромом. Потерпіла, ймовірно, могла пересуватись після цього лише при допомозі сторонніх, або опершись на якісь предмет (поручні, стіну), та не могла стати на ушкоджену кінцівку, кульгала. Виявлена концентрація алкоголю в крові потерпілої свідчить про середню ступень алкогольного сп`яніння. При такій концентрації алкоголю людина контактна та при свідомості.
		 
		Свідок ОСОБА_18 під час допиту повідомила, що працює лікарем-наркологом в Тернівській міській лікарні. Концентрація алкоголю в крові людини у розмірі 1.72 проміле  це середня ступінь алкогольного сп`яніння. Людина в такому стані, зазвичай, агресивна, має проблеми з пам`яттю, швидкість реакцій змінюється. Для виведення алкоголю з організму потрібний час, який вимірюється годинами. За чотири години алкоголь не може вивестись з організму людини. 
		 
		Свідок ОСОБА_19 під час допиту показав, що в день інкримінованих подій він прийшов до квартири матері, потерпілої ОСОБА_5 приблизно о 14.00 годині. В квартирі була його сестра з племінницею та матір. Вони разом відсвяткували та вжили слабоалкогольний напій «Ель» на протязі години, мати більше нічого не вживала, вільно пересувалась, на стан здоров`я не скаржилась. Він разом з сестрою пішли, в квартирі залишилась потерпіла. Ввечері йому зателефонували та повідомили, що його мати отримала тілесні ушкодження. Коли він прийшов до будинку матері, там вже була швидка. Він допоміг знести ОСОБА_5 до карети швидкої допомоги. Разом з потерпілою він поїхав до лікарні в м.Павлоград, де після рентгену лікар наклав гіпс на кінцівку матері. Зі слів потерпілої обвинувачений спочатку жбурнув каміння та розбив вікно, після прибіг до квартири та спричинив їй тілесні ушкодження. Після отриманих тілесних ушкоджень мати тривалий час перебувала з гіпсом, потім пересувалась за допомогою палиць. На сьогоднішній день ОСОБА_5 кульгає. 
		 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 розповіла, що в день подій вона разом з дочкою та братом прийшли до матері, потерпілої ОСОБА_5 в гості, разом відсвяткували свято, вжили слабоалкогольний напій. Приблизно через 1.5 години вони з братом залишили матір вдома одну. Потерпіла не перебувала в стані сп`яніння, вільно пересувалась, ніяких тілесних ушкоджень в неї не було. Ввечері їй подзвонила дочка та сповістила, що невідомий чоловік вибиває двері в квартирі матері. Після почутого вона прибігла до будинку матері, там вже була швидка та поліція. Брат разом з ОСОБА_5 поїхали в лікарню, співмешканець матері ОСОБА_9 надавав пояснення поліції. В квартирі матері на кухні вона побачила розбите вікно та залишки скла на підлозі. В лікарні ОСОБА_5 наклали гіпс. Через деякий час вона прийшла до матері, окрім загіпсованої лівої нижньої кінцівки на руках та плечі потерпілої вона побачила синці, останні пересувалась за допомогою палиць. Зі слів матері, обвинувачений скинув її зі сходів, і вона отримала таким чином тілесні ушкодження. Після пережитого мати постійно відчуває біль у нозі, має проблеми зі здоров`ям. Вона в той день не бачила обвинуваченого ОСОБА_3 , не перебувала в квартирі, коли обвинувачений піднявся та став стукати в двері, з ним не спілкувалась. 
		 
		У зв`язку з необхідністю встановлення достовірності письмових доказів, судом досліджений: 
		- витяг з кримінального провадження №12020040400000271, згідно якого 08.07.2020 року слідчим Тернівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України, за фактом спричинення невідомою особою тілесних ушкоджень ОСОБА_5 /т.2 а.п.48/;
		- постанова про визначення групи прокурорів від 08.07.2020 року, якою прокурора ОСОБА_4 включено до складу групи прокурорів в даному кримінальному провадженні /т.2 а.п.49/;
		- витяг з ЄРДР про реєстрацію кримінального провадження за ч.1 ст.296 КК України за фактом хуліганських дій 07.07.2020 року ОСОБА_3 та спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 та пошкодження майна ОСОБА_9 /т.2 а.п.83/;
		- постанова про визначення групи прокурорів від 19.09.2020 року, відповідно до якої в кримінальному провадженні за фактом хуліганських дій 07.07.2020 року були визначені повноваження прокурора /т.2 а.п.84/;
		- доручення про проведення досудового розслідування від 08.07.2020 року, яким проведення досудового розслідування за фактом хуліганській дій було доручено слідчому СВ Тернівського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, в подальшому у зв`язку зі змінами КПК України проведення досудового розслідування було доручено сектору дізнання дорученням від 19.09.2020 року /т.2 а.п.85-86/;
		- постанова про перекваліфікацію від 16.09.2020 року, згідно якої дії обвинуваченого за фактом спричинення тілесних ушкоджень 07.07.2020 року потерпілій ОСОБА_5 були перекваліфіковані з ч.1 ст.122 КК України на ст.128 КК України /т.2 а.п.103/;
		- постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 22.09.2020 року, відповідно до якої прокурором були об`єднанні в одне провадження кримінальні провадження за ч.1 ст.296 КК України (за фактом хуліганських дій) та ст.128 КК України (за фактом спричинення з необережності тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 ), що підтверджує наданий зведений витяг з ЄРДР /т.2 а.п.79-82/.
		 
		Крім наведених показань потерпілих та свідків провадження, судом були досліджені наступні письмові докази:
		- протокол огляду місця події від 07.07.2020 року, згідно якого за участі свідка ОСОБА_9 була оглянута ділянка місцевості за будинком АДРЕСА_2 . Навпроти лавочки в будинку на другому поверсі зліва направо розбито скло, між першим та другим поверхом другого під`їзду вказаного будинку виявлено пляшку з-під пива та панаму червоного кольору, яка була вилучена. При огляді квартири АДРЕСА_3 в кухонній кімнаті виявлене розбите вікно /т.2 а.п.51-55/;
		- висновок експерта №205/36 від 02.09.2020 року за результатами проведення судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_5 . Згідно наданої медичної документації у ОСОБА_5 виявлене тілесних ушкодження у вигляді перелому внутрішньої, зовнішньої та передньої лодижок лівого гомілково-ступневого суглобу зі зміщенням (переломо-вивих), за своїм характером відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я на термін понад три тижні (більше ніж як 21 день). Враховуючи морфологічні ознаки, характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, вони можуть відповідати терміну  07.07.2020 року. У потерпілої виявлений середній ступінь алкогольного сп`яніння /т.2 а.п.56-57/; 
		- протокол огляду предмету від 09.09.2020 року, згідно якого за участі обвинуваченого ОСОБА_3 була оглянута панама червоного кольору, вилучена під час огляду місця події. За поясненнями обвинуваченого ОСОБА_3 , даний капелюх належить йому та був втрачений під час подій в під`їзді 07.07.2020 року /т.2 а.п.58-59/;
		- протокол проведення слідчого експерименту від 09.09.2020 року, відповідно до якого за участі потерпілої ОСОБА_5 на місці вчинення кримінального правопорушення було відтворено обставини подій, під час яких вона отримала тілесні ушкодження /т.2 а.п.60-63/. Дана слідча дія була зафіксована на відеокамеру. При перегляді відеозапису було встановлено, що потерпіла ОСОБА_5 , перебуваючи на милицях спочатку біля вхідних дверей квартири, в якій вона проживає разом зі свідком ОСОБА_9 , показала механізм, згідно якого 07.07.2020 року обвинувачений ОСОБА_3 , схопивши її рукою за шию та притуливши до свого тулубу, став тягнути з квартири по сходах на майданчик між поверхами, від чого вона впала та вдарилась лівою ногою, стала кричати. На міжсходовому майданчику обвинуваченого від неї відтягнули, і вона за допомогою рук на сідницях доповзла до квартири, оскільки йти не могла, після звернулась до лікарні;
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.09.2020 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_5 серед запропонованих для впізнання фотографій вказала на фотокартку під №3, зазначивши, що саме ця особа схопила її за шию та почала тягти по сходах в під`їзді 07.07.2020 року /т.2 а.п.64-66/;
		- копія висновку експертів з питань в галузі судово-медичної експертизи від 20.07.2022 року, надана стороною захисту, згідно якого у потерпілої ОСОБА_5 07.07.2020 року при огляді та рентгенологічному дослідженні було виявлено перелом двох кісточок та дистального краю епіметафізу великогомілкової кістки «трехлодыжечный». При її зверненні 14.07.2020 року та 11.08.2020 року травматологом встановлено діагноз перелом двох кісточок, натомість експерт зазначає, що на рентгенограмах від 11.08.2020 року перелом «трехлодыжечный» і в подальшому саме такий діагноз використовує при встановлені механізму та ступеня тяжкості тілесного ушкодження. Таким чином, експерт відповідно до п.4.13.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень при невизначеності клінічної картини чи недостатнього клінічного і лабораторного дослідження мав утриматись від встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Висновок експерта №205/36 від 02.09.2020 року складено з порушеннями існуючих правил проведення судово-медичної експертизи. Щодо давності виникнення тілесних ушкоджень, то зважаючи на характер травми, вони могли виникнути як 07.07.2020 року протягом доби, так і на передодні, адже при переломі кісточок гомілки наростаючий набряк тканин гомілки, запалення та больовий синдром стають максимально вираженими на другу добу, що спонукає особу звернутися за медичною допомогою /т.3 а.п.73-81/ 
		- висновок експерта за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_5 №75 від 16.02.2023 року, відповідно до якого у потерпілої комісією експертів встановлено тілесне ушкодження у вигляді закритої травми лівого гомілково-ступневого суглобу з уламковим переломом метафізу малогомілкової кістки з кутовим зміщенням та переломом внутрішньої кісточки (великогомілкова кістка), які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовило тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш ніж як 21 день). Враховуючи характер та локалізацію виявленого у потерпілої тілесного ушкодження, дані медичної документації, рентгенологічні ознаки перелому (краї рівні та чіткі, без ознак лізісу), можливо вказати, що термін його утворення відповідає даті події вказаній у медичній документації, тобто 07.07.2020 року. Характер, встановлених у потерпілої ОСОБА_5 переломів в області лівого гомілково-ступневого суглобу  характерний для непрямого механізму травми (супінаційного (відворот стопи всередину) або пронаційного (відворот стопи назовні), тобто і при падінні з висоти власного зросту. В судово-медичній практиці нерідко зустрічаються випадки падіння на сходовому марші, а виникнення при цьому ушкоджень залежить не тільки від висоти падіння, але і від додаткової швидкості наданої тілу. Враховуючи вказане, з урахуванням дати події (літній період) та відсутність теплого одягу на потерпілій ОСОБА_5 виключає можливість отримання тільки перелому кісток гомілки, внаслідок падіння зі сходів /т.3 а.п.139-148/.
		 
		Аналізуючи показання обвинуваченого стосовно його непричетності до отримання потерпілою ОСОБА_5 тілесний ушкоджень середньої тяжкості, співставляючи їх з обвинуваченням, що інкримінується ОСОБА_3 за ст.128 КК України, а також з показаннями потерпілої, свідків, та з іншими доказами - зокрема, дослідженими судом протоколами слідчих дій, документами та висновком експертів, які повністю викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд робить висновок про те, що вказані показання обвинуваченого є способом захисту останнього від висунутого обвинувачення у вчиненні нетяжкого злочину та намаганням ухилитись від кримінальної відповідальності за скоєне, а показання потерпілої, свідків та інші наведені судом докази мають характер логічних, послідовних та об`єктивних. Зазначені докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 є належними, достатніми та допустимими, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому КПК та Конституцією України.
		Показання обвинуваченого про те, що виявлені тілесні ушкодження середньої тяжкості у потерпілої, не були ним спричинені з необережності, а були отримані ОСОБА_5 при інших обставинах, - були спростовані в суді:
		- показаннями потерпілої ОСОБА_5 , яка пояснила, що після вчинення обвинуваченим хуліганських дій, він піднявся до її квартири, схопив її за шию та став тягнути з квартири по сходах на майданчик між поверхами, від чого вона впала та вдарилась лівою ногою, після чого вже самостійно пересуватись на ногах не змогла, таким чином отримала тілесні ушкодження;
		- показаннями свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що під час виклику ним поліції у зв`язку з хуліганськими діями обвинуваченого, саме потерпіла ОСОБА_5 відкрила двері в квартирі, після чого він почув її крик та вибіг з квартири, побачив потерпілу на міжсходовому майданчику в положенні лежачи та обвинуваченого поруч з нею, після потерпілу було доставлено до лікарні, де був виявлений перелом та накладений гіпс, до цього його дружина пересувалась самостійно і в неї не було ніяких переломів лівої кінцівки; 
		- показаннями свідка ОСОБА_12 , який показав, що коли він забіг на крики в під`їзд, то на міжсходинковому майданчику побачив потерпілу з «завернутою» ногою, вона скаржилась на біль в нозі. ОСОБА_9 намагався відтягнути обвинуваченого від потерпілої в цей момент, в вечері цього дня допомагав занести потерпілу до квартири, бо самостійно ОСОБА_5 вже не могла ходити;
		- показаннями свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , які в суді повідомили, що 07.07.2020 року до інкримінованих обвинуваченому подій потерпіла ОСОБА_5 була без будь-яких ушкоджень, вільно та самостійно пересувалась. Коли свідки пішли, то в квартирі залишалась лише одна потерпіла, а ввечері цього ж дня їм повідомили про отримання ОСОБА_5 тілесних ушкоджень в результаті дій обвинуваченого. При цьому свідок ОСОБА_13 категорично заперечувала показання обвинуваченого в частині її присутності в момент конфлікту та спілкування з обвинуваченим. Даний свідок підтвердила наявність синців на тілі та кінцівках потерпілої після інкримінованих подій, тим самим підтвердила висновки судово-комісійного дослідження в частині отримання потерпілою при інкримінованих подіях не лише перелому кінцівки;
		- протоколом огляду місця події, під час даної слідчої дії саме на міжсходовому майданчику був виявлений капелюх обвинуваченого, де і відбувались інкриміновані події;
		- протоколом слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_5 , згідно якого потерпіла на місці вчинення злочину відтворила механізм спричинення їй саме обвинуваченим з необережності тілесних ушкоджень середньої тяжкості, коли останній витягнув її з квартири та тягнув по сходах вниз, від чого вона впала;
		- показаннями експерта ОСОБА_17 , яка зазначила, що судово-медична експертиза потерпілої ОСОБА_5 проводилась на підставі медичної документації в вересні 2020 року. Переглянувши слідчий експеримент за участі потерпілої, експерт зазначила, що виявлена у ОСОБА_5 травма могла утворитись в результаті падіння та удару об сходи під час її волочіння обвинуваченим від дверей квартири вниз по сходам. Після отримання травми, яка встановлена у потерпілої, малоймовірно здійснення рухів та вільне пересування, бо такі рухи супроводжуються больовим синдромом, ймовірно, ОСОБА_5 могла пересуватись після цього лише при допомозі сторонніх, або опершись на якісь предмет та не могла стати на ушкоджену кінцівку, кульгала;
		- висновком експерта за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_5 від 16.02.2023 року, відповідно до якого у потерпілої комісією експертів встановлено тілесне ушкодження у вигляді закритої травми лівого гомілково-ступневого суглобу з уламковим переломом метафізу малогомілкової кістки з кутовим зміщенням та переломом внутрішньої кісточки (великогомілкова кістка), які за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовило тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш ніж як 21 день) в термін 07.07.2020 року. Характер, встановлених у потерпілої ОСОБА_5 переломів в області лівого гомілково-ступневого суглобу  характерний для непрямого механізму травми (супінаційного (відворот стопи всередину) або пронаційного (відворот стопи назовні), тобто і при падінні з висоти власного зросту. 
		 
		Суд визнає недопустимим доказом протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.09.2020 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_5 серед запропонованих для впізнання фотографій вказала на фотокартку під №3, зазначивши, що саме ця особа схопила її за шию та почала тягти по сходах в під`їзді 07.07.2020 року. Зі змісту протоколу та відсутності додатку неможливо встановити особу, яка зображена на фотографії, на яку вказала потерпіла під час даної слідчої дії, тобто порушена процедура проведення даної слідчої дії.
		Також суд визнає недопустимим доказом копію висновку експертів з питань в галузі судово-медичної експертизи від 20.07.2022 року, що була надана стороною захисту. Даний висновок був складений експертами ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які не значаться в державному Реєстрі атестованих судових експертів. Крім того, експерти при складані висновку не попереджались про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову експерта від виконання покладених обов`язків, що в сукупності вказує на порушення процедури призначення та складання висновку експерта.
		Суд визнає неналежним доказом висновок експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_5 від 02.09.2020 року, оскільки даний висновок не підтверджує отримання потерпілою тих травм, які зазначені в обвинувальному акті, за яким висунуто обвинувачення ОСОБА_3 .
		Ствердження сторони захисту про не встановлення в ході судового розгляду механізму отримання потерпілою ОСОБА_5 тілесних ушкоджень та причетності до цього обвинуваченого ОСОБА_3 , алкогольне сп`яніння потерпілої, що могло стати причиною самостійного отримання останньою тілесних ушкоджень, - були ретельно перевірені судом. 
		Допитані свідки кримінального правопорушення, які спілкувались з потерпілою цього дня до приходу обвинуваченого стверджували категорично про відсутність у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень нижньої лівої кінцівки. Свідок ОСОБА_9 , який був в квартирі під час приходу обвинуваченого стверджував, що дружина, потерпіла ОСОБА_5 , вийшла з квартири на своїх ногах, пересувалась вільно, а після почутих криків, він вже побачив дружину, яка лежала на майданчику між сходами, поруч знаходився обвинувачений, інших осіб не було. Свідок ОСОБА_12 , який в цей момент на крики потерпілої та свідка ОСОБА_9 забіг в під`їзд побачив потерпілу з тілесними ушкодженнями нижньої лівої кінцівки, почув її скарги на біль, та допоміг ОСОБА_9 відтягнути обвинуваченого від ОСОБА_5 . Сама потерпіла під час судового розгляду та слідчому експерименті детально описала механізм отримання тілесних ушкоджень середньої тяжкості, спричинених з необережності обвинуваченим: «схопив за шию та став тягнути по сходах, від чого вона впала». Згідно роз`яснень експерта ОСОБА_17 , виявлена травма у потерпілої могла утворитись відповідно до зазначеного ОСОБА_5 механізму на слідчому експерименті. 
		Декілька осіб, допитані безпосередньо в суді, підтвердили отримання потерпілою ОСОБА_5 тілесних ушкоджень середньої тяжкості в під`їзді будинку на майданчику між сходами в результаті дій обвинуваченого, що знайшло своє підтвердження і під час дослідження письмових доказів. 
		Стосовно доводів сторони захисту про неповноту проведеного судового слідства в частині допиту свідків правопорушення, - суд зазначає наступне. Відповідно до засад кримінального провадження сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Під час судового слідства суд досліджує докази безпосередньо, зокрема показання будь-яких свідків. Під час судового розгляду даного кримінального провадження суд сприяв сторонам кримінального провадження виклику тих свідків, на допиті яких сторони наполягали, будь-яких клопотань щодо виклику додаткових свідків від сторін не надходило. Явка свідка ОСОБА_11 забезпечувалась прокурором, проте у зв`язку з відсутністю в судовому засіданні захисника вказаного свідка не було допитано, в подальшому направлялись судові виклики вказаному свідкові на вказану в реєстрі матеріалів досудового розслідування адресою, за якою даний свідок відсутній, та смс-повідомлення. Враховуючи обставини, під час яких розглядалось дане кримінальне провадження: спочатку пандемія потім взагалі війна, можливо лише припустити, що вказаний свідок не проживає за зазначеною адресою, а мобільним телефоном, що був вказаний на стадії досудового розслідування, не користується. Тому зазначені захисником доводи є безпідставними. 
		У зв`язку з викладеним, показання потерпілої, свідків, експерта, протоколи слідчих дій та висновки експертів покладені в основу вироку. 
		Викривальні показання обвинуваченого ОСОБА_3 щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення за ч.1 ст.296 КК України знайшли своє повне підтвердження під час дослідження доказів, допиту потерпілої, свідків, тому дані показання суд бере за основу при ухвалені вироку. 
		Незрозуміла позиція захисника, адвоката ОСОБА_8 під час промови в судових дебатах щодо вчинення обвинуваченим інкримінованого за ч.1 ст.296 КК України кримінального правопорушення, яка не узгоджується з викривальними показаннями обвинуваченого, щодо вчинення останнім адміністративного правопорушення  дрібного хуліганства. 
		Дана позиція суперечить ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», будь яких доказів самообмови обвинуваченим ОСОБА_3 не наведено. 
		 
		Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296 та ст.128 КК України знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані. 
		 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, віднесення одного з них до категорії кримінального проступку, іншого - до категорії нетяжкого злочину; ступінь негативних наслідків, даних про особу обвинуваченого, який раніше судимий, працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебуває.
		Обставин, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд не встановив.
		Заявлене прокурором в промові в судових дебатах в якості пом`якшуючої покарання за ч.1 ст.296 КК України обвинуваченого обставини щире каяття не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, компенсацію за завдану шкоду. За весь час розгляду обвинувачений визнавав свою провину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч.1 ст.296 КК України, проте жодних дій, направлених на компенсацію завданих збитків не зробив, навіть вибачення у ОСОБА_9 не попросив. Аналогічного висновку прийшов Верховний Суд в своєму рішенні від 10.06.2020 року в справі №149/1596/16-к. 
		Обставинами, відповідно до вимог ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		За сукупністю обставин вчинення кримінальних правопорушень, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, який раніше судимий, працює та має змогу компенсувати завдану шкоду, відношення обвинуваченого до скоєного, наслідків цих дій, думки потерпілої щодо застосування спочатку покарання на розсуд суду в подальшому суворого виду покарання, - суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізолювання від суспільства та призначає йому покарання в межах санкцій, інкримінованих статей Особливої частини КК України, у виді обмеження волі, остаточно визначивши покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за сукупністю кримінальних правопорушень за правилами ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, та із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, тобто в умовах виконання за його поведінкою постійного та обов`язкового контролю.
		Стаття 50 КК України передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, що також закріплено в ч.2 ст.65 КК України.
		Заявлена представником потерпілої в промові в судових дебатах прохання потерпілої про призначення саме суворого виду покарання обвинуваченому, на думку суду, не буде сприяти балансу між призначеним покаранням за вчинене та можливістю відшкодуванням завданої шкоди. Позбавлення обвинуваченого волі беззаперечно призведе до втрати останнім роботи, відсутності можливості в подальшому відшкодування шкоди. 
		Визначене судом покарання буде відповідати ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, особі обвинуваченого, а також здатним сприяти виправленню ОСОБА_3 та попередженню скоєння нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами.
		 
		Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосований.
		 
		В кримінальному провадженні відсутні речові докази, будь-яких процесуальних рішень стосовно вилученого в ході огляду капелюха та пляшки на стадії досудового розслідування, згідно отриманих від сторони обвинувачення матеріалів кримінального провадження, - не приймалось.
		 
		Потерпілою ОСОБА_5 та цивільним позивачем ОСОБА_9 в межах кримінального провадження заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди загалом в розмірі 103873.55 гривень. 
		В обґрунтування заявлених вимог потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що після отримання тілесних ушкоджень в результаті дій обвинуваченого ОСОБА_3 вона звернулась за медичною допомогою. На лікування нею було витрачено 573.55 гривень. З 07.07.2020 року по момент звернення до суду потерпіла лікує спричинені тілесні ушкодження. Спричинені тілесні ушкодження спричиняють сильну фізичну біль, під час стаціонарного лікування змушували бути в нерухомому положенні. Вона ледве пересувається, потребує сторонньої допомоги. Внаслідок цього потерпіла стала дратівливою, вимушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Моральна шкода оцінена потерпілою у розмірі 100000 гривень.
		В обґрунтування заявлених вимог цивільний позивач ОСОБА_9 зазначив, що в результаті протиправних дій обвинуваченого та розбиття скла вікна, ним було витрачено 300 гривень для його відновлення. Немайнова шкода полягає у спричинені моральних страждань, які цивільний позивач переніс у зв`язку із зухвалою поведінкою обвинуваченого, витраченням часу на відновлення вікна, надання допомоги потерпілій, яка самостійно пересуватись та обслуговувати себе після спричиненої обвинуваченим травми не може, піклуванням про неї. Моральна шкода оцінена цивільним позивачем у розмірі 3000 гривень.
		У відповідності вимог ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством України. 
		Згідно ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		В якості підтвердження завданих матеріальних збитків потерпілою суду надані амбулаторна картка із записами про хід лікування після отриманої травми, та довідка №6886 про звернення потерпілої до травпункту КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» 07.07.2020 року о 22.10 годині після побиття невідомим. Будь-яких квитанцій про сплату вартості придбаних для лікування медичних препаратів на вказану у позові суму не надано.
		Будь-яких доказів витрат цивільного позивача ОСОБА_9 на відновлення вікна суду також не надано.
		Таким чином заявлені вимоги потерпілої ОСОБА_5 та цивільного позивача ОСОБА_9 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, не доведені будь-якими доказами, у зв`язку з чим, в задоволені заявлених позовних вимог в цій частині необхідно відмовити. 
		Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка їх спричинила у разі її винуватості. 
		Відповідно п.2 ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
		Частина 3 ст. 23 ЦК України передбачає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 
		Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» у пункті 9 орієнтує суди, що розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, психічних та інших/, яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість, можливість відновлення тощо та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров`я потерпілого.
		Враховуючи конкретні обставини провадження, характер і обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнала потерпіла ОСОБА_5 , час, протягом якого вона знаходилась на лікуванні, наслідки завданих тілесних ушкоджень, тривалу реабілітацію, матеріальний стан сторін, а також суд враховує принцип розумності і справедливості, і з урахуванням всього цього вважає можливим стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 , як винної особи, яка завдала тілесних ушкоджень потерпілій, на користь останньої моральну шкоду у сумі 50000 гривень.
		Враховуючи конкретні обставини провадження, характер і обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав цивільний позивач ОСОБА_9 , викликаних під час інкримінованих подій та після, наслідки вчинених дій та необхідність відновлення свого майна матеріальний стан сторін, а також суд враховує принцип розумності і справедливості, і з урахуванням всього цього вважає можливим стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 , як винної особи, яка вчинили хуліганські дії та пошкодила майно цивільного позивача ОСОБА_9 , на користь останнього моральну шкоду у сумі 2000 гривень.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374КПК України суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватиму вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.296та ст.128 КК України, та призначити покарання:
		- за ч.1 ст.296КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
		-за ст.128КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
		 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань, визначити  ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
		 
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		 
		Позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті кримінального правопорушення, - задовольнити частково.
		 
		Стягнути накористь потерпілої ОСОБА_5 з ОСОБА_3  моральну шкоду у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень. 
		 
		Позов цивільногопозивача ОСОБА_9 до ОСОБА_3  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті кримінального правопорушення, - задовольнити частково.
		 
		Стягнути накористь цивільногопозивача ОСОБА_9 з ОСОБА_3  моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень. 
		 
		Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...