Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 683/287/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки виробництва; Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.
Надіслано судом: 15.06.2023. Зареєстровано: 16.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2023.
Дата набрання законної сили: 15.06.2023
Номер судового провадження: 11-кп/4820/436/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018240220000530

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		15 червня 2023 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 683/287/21
		Провадження № 11-кп/4820/436/23
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду у складі: 
		головуючої судді                  ОСОБА_1 
		суддів                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю секретарів судового засідання     ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		обвинуваченого                 ОСОБА_8 
		захисника ОСОБА_9 
		представника потерпілого ОСОБА_10 
		 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Хмельницькому урежимі відеоконференціїапеляційну скаргузаступника керівника Хмельницькоїобласної прокуратуру ОСОБА_11 у кримінальномупровадженні №12018240220000530, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2018 року на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 березня 2023 року, яким  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Сковородки Старокостянтинівського району Хмельницької області, з середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 272 КК України, та
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
		 
		Вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 березня 2023 року  ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 272 КК України, та призначено йому основне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки та додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-розпорядчих функцій щодо робіт з підвищеною небезпекою, на строк 3роки. 
		На підставі статті 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання з встановленням іспитового строку два роки та на підставі статті 76 КК України зобов`язано періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		До набрання вироком законної сили обрано ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатись без дозволу суду із населеного пункту, в якому проживає  м. Старокостянтинів Хмельницької області, за винятком випадків необхідності забезпечення особистої безпеки у зв`язку з запровадженням правового режиму воєнного стану; повідомляти суд про зміну свого місця проживання. 
		Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати на залучення експерта в розмірі 18840 грн.
		Питання речових доказів вирішено на підставі ст. 100 КПК України.
		Відповідно до вироку суду, 20 серпня 2018 року ОСОБА_8 , перебуваючи згідно наказу №21-к від 08 лютого 2018 року директора товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» на посаді виконуючого обов`язки начальника цеху №2 Старокостянтинівської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна», що по вул. Івана Франка, 20 м. Старокостянтинова Хмельницької області, всупереч ст.6 Закону України «Про охорону праці», згідно якої умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства: п. 14, п/п. 14.2 наказу директора товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» №7 від 22 січня 2018 року «Про організацію технічного нагляду, безпечну експлуатацію об`єктів та обладнання підвищеної небезпеки», згідно якого останній відповідальний за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними машинами, змінними вантажозахоплюючими пристроями та тарою в цілому по цеху №2; дотримання вимог п. 2.1.4., п. 2.1.6., п. 2.8., п. 2.2.9. «Інструкції №75 для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщенням вантажів кранами», затвердженою наказом директора товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» №8 від 15 червня 2015 року, згідно якої має постійно контролювати виконання машиністами та стропальниками виробничих інструкцій; особисто керувати роботами, які виконуються із застосуванням кранів при підійманні вантажів, на які не розроблені схеми їх стропування; не допускати до обслуговування кранів не навчений та не атестований персонал; стежити, щоб на місцях проведення робіт були вивішені або видані кранівникам та стропальникам схеми (графічні зображення) правильного стропування та зачіплювання вантажів, а також таблиці з вказівкою маси вантажів, які переміщуються; не дотримуючись вимог Розділу VI (Вимоги щодо експлуатації) ч. 6 п. 9 абзац 6), ч. 6 п. 10абзац 8), ч. 6 п. 10 абзац 9) «Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання» НПАОП 0.00-1.80-18, затвердженого наказом №62 від 19 січня 2018 року Міністерства соціальної політики України, згідно якого працівнику, відповідальному за безпечне проведення робіт, необхідно особисто керувати роботами, що виконують із застосуванням вантажопідіймальних кранів, машин, мобільних підйомників, під час підіймання вантажів, на які не розроблені графічні зображення (схеми) стропування; для забезпечення безпечного проведення робіт з переміщенням вантажів працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт, повинен не допускати до роботи, технічного обслуговування та ремонту обладнання машиністів, їх помічників, слюсарів, електромонтерів, які не мають професійної підготовки та не пройшли перевірку знань з питань охорони праці, та не допускати до роботи вантажопідіймальні крани, машини, мобільні підйомники у разі відсутності працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт, або стропальників чи інших працівників, що підвішують вантаж на гак, які не мають професійної підготовки та не пройшли перевірку знань з охорони праці, крім підйомників не оснащених гаком для підіймання вантажів; стежити, щоб на місцях проведення робіт були вивішені або видані машиністам вантажопідіймальних кранів, машин, мобільних підйомників (у разі оснащення цих підйомників гаком для підіймання вантажів) та стропальникам схеми (графічні зображення) стропування типових вантажів, а також таблиці з вказівкою маси вантажів, що переміщуються, допустив електрозварника ОСОБА_12 до виконання робіт з підіймання та переміщення надколонника за допомогою мостового електрокрану.
		Зокрема, біля 10.50 год. 20 серпня 2018 року виконуючий обов`язки начальника цеху №2 Старокостянтинівської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» ОСОБА_8 допустив електрозварника ОСОБА_12 до виконання робіт, які не передбачені його посадовими обов`язками, а саме проводити стропильні роботи з переміщення металевої конструкції вагою 300 кг за допомогою мостового електрокрану, з робочого місця на вільне, що згідно з Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом «Державного комітету України з нагляду за охороною праці» №15 від 26 січня 2005 року НПАОП 0.00-4.12-2005 є роботами з підвищеною небезпекою. Оскільки розпорядження виконуючого обов`язки начальника цеху №2 є обов`язковими до виконання всіма працівниками підпорядкованих підрозділів підприємства, електрозварник ОСОБА_12 приступив до виконання дорученої йому роботи всупереч вимогам Розділу VII ч.1 п.8, ч.2 п.12, ч.2 п.20 «Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання» НПАОП 0.00-1.80-18, затвердженого наказом №62 від 19 січня 2018 року Міністерства соціальної політики України, згідно якого для забезпечення безпеки працівників усі операції з підіймання вантажу повинні плануватися і контролюватися; мають бути розроблені способи безпечного стропування, обв`язування вантажів, а також способи безпечного кантування вантажів, якщо така операція проводиться за допомогою вантажопідіймальних кранів, а стропальники ознайомленні з цими способами; під час роботи вантажопідіймального крана чи машини має бути встановлений порядок обміну умовними сигналами між стропальниками та машиністами кранів, під час яких зазначена вище металева конструкція втратила рівновагу та впала на ліву ногу ОСОБА_12 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої третини кісток лівої гомілки із зміщенням уламків, рваної рани, розміження м`яких тканин верхньої третини лівої гомілки, які виникли від дії  удару, стиснення тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя.
		Таким чином, відповідальним за безпечне проведення робіт вантажопідйомними машинами, змінними вантажозахоплюючими пристроями та тарою виконуючим обов`язки начальника цеху №2 ОСОБА_8 не дотримано виконання вимог нормативних актів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, а саме: ст. 6 Закону України «Про охорону праці», «Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання» НПАОП 0.00-1.80-18 Розділу VII ч.1 п.8, ч.2 п.12 п.20, ч.6 п.9 аб.6), п.10 аб.8), аб.9) затвердженого наказом №62 від 19 січня 2018 року Міністерства соціальної політики України, наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці №15 від 26 січня 2005 року та «Інструкції №75 для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщенням вантажів кранами», затвердженого наказом директора товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» №8 від 15 червня 2015 року, п.2.1.4., п. 2.1.6., п. 2.8., п. 2.2.9., що перебувають у причинному зв`язку з настанням наслідків, а саме нещасним випадком з ОСОБА_12 , що стався 20 серпня 2018 року та отримання останнім тяжких тілесних ушкоджень.
		 
		Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		 
		В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченого вважає, що вказане судове рішення стосовно ОСОБА_8 підлягає скасуванню в частині призначення покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за частиною 2 статті 272 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-розпорядчих функцій щодо робіт з підвищеною небезпекою строком на 3 роки.
		На підставі статті 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
		Звертає увагу, що стаття 75 КК України може бути застосована лише до вичерпного переліку покарань та в жодному разі не може бути застосована до призначеного в даному випадку додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-розпорядчих функцій щодо робіт з підвищеною небезпекою. 
		Застосувавши статтю 75 КК України та звільнивши обвинуваченого від відбування як основного, так і додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, судом першої інстанції допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме - застосовано закон, який не підлягає застосуванню.
		 
		Позиції учасників судового провадження
		 
		Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити, вважає, що вирок стосовно ОСОБА_8 підлягає скасуванню в частині призначення покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме статті 75 КК України, яка застосована судом першої інстанції як до основного, так і додаткового покарання. Просив ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за частиною 2 статті 272 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-розпорядчих функцій щодо робіт з підвищеною небезпекою строком на 3 роки. На підставі статті 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. 
		Представник потерпілого підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник вимоги апеляційної скарги не визнали, просили відмовити у їх задоволенні, вважали, що є можливість виправити допущену судом описку іншим чином, без скасування вироку та ухвалення нового.
		Потерпілий ОСОБА_12 в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, поважних причин неявки не повідомив, що не перешкоджає апеляційному розгляду, відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України.
		Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, представника потерпілого та думку прокурора з приводу поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги у її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Мотиви суду
		 
		Відповідно до частини 1 статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		Згідно з вимогами статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, дав належну юридичну оцінку його діям і у відповідності з вимогами норм Кримінального кодексу України правильно кваліфікував його дії за частиною 2 статті 272 КК України, як порушення правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило настання тяжких наслідків.
		Такий висновок суду підтверджується сукупністю узгоджених між собою, стосовних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, зібраних у встановленому порядку і досліджених судом з достатньою повнотою, яким дана належна оцінка. 
		    Висновки судупершої інстанціїпро доведеністьвини обвинуваченого ОСОБА_8  у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації його дій за частиною 2 статті 272 КК України, ніким із учасників судового провадження не оспорюється, а тому, відповідно до положень частини 1 статті 404 КПК України, фактичні обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, доведеність вини й кваліфікація злочинних дій в апеляційному порядку не перевіряються.
		    В апеляційнійскарзі прокуророскаржує рішеннясуду вчастині призначеного ОСОБА_8  покарання тапросить йогоскасувати вцій частині,у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме статті 75 КК України, яка у даному випадку застосована до призначеного додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-розпорядчих функцій щодо робіт з підвищеною небезпекою, не оскаржуючи фактичні обставини справи. 
		Вироком суду, ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.272 КК України, та призначено йому основне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки та додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-розпорядчих функцій щодо робіт з підвищеною небезпекою, на строк 3роки.
		Висновок суду першої інстанції щодо виду та розміру призначеного ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.272 КК України прокурором не оскаржується, як і наявність підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, а також розмір визначеного судом іспитового строку.
		Між тим, суд першої інстанції, застосувавши вимоги статті 75 КК України, звільнив обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування покарання як основного, так і додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади.
		    Так,згідно ч.1ст.75КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбаченестаттями 403,405,407,408,429цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбаченечастиною третьоюстатті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Статтею 77 КК України передбачено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
		Враховуючи, що перелікпокарань,від відбування яких особу може бути звільнено на підставіст.75КК України, є вичерпним, а саме ч.1ст.75КК України передбачає звільнення від відбування лише основногопокарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років,тоді як звільнення від призначеного судомдодаткового покаранняза цією нормоюне допускається,тому колегія суддів вважає, що не зазначивши у резолютивній частині вироку від якого самевідбування покаранняз випробуванням звільняється обвинувачений ОСОБА_8 , від основного чи віддодаткового,суду першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосував закон, який не підлягає застосуванню.
		    Зогляду нанаведене,колегія суддіввважає слушнимиапеляційні доводипрокурора про безпідставне звільнення обвинуваченого від відбуваннядодаткового покаранняу виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-розпорядчих функцій щодо робіт з підвищеною небезпекою.
		Положеннями ч.1 ст.409 КПК України передбачені підстави для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, в тому числі і неправильнезастосуваннязакону про кримінальну відповідальність.
		Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування судом закону, який не підлягає застосуванню, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 413 КПК України.
		Таким чином, на підставі пункту 4 частини 1 статті 409 КПК України, пункту 2частини 1статті 413КПК України, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного ОСОБА_8 покарання, у зв`язку з неправильним застосуванням судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування статті 75 КК України при звільненні обвинуваченого від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади.
		На підставі викладеного, приймаючи до уваги вимоги частини 1 статті 420 та частини 1 статті 421 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції в частині призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 покарання із застосуванням статті 75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади скасувати та ухвалити новий вирок у цій частині, оскільки це погіршує становище обвинуваченого, про що просить прокурор в апеляційній скарзі.
		Відповідно до вимог статті 404 КПК Українитавраховуючи роз`яснення, що містяться упункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 15 травня 2006 року «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку», апеляційний суд перевіряє вирок у межах апеляційної скарги і не повинен наводити у своєму вироку доводи на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оспорювалисьв апеляційній скарзі, і скасовує вирок цього суду лише втій частині, у який визнав його незаконним чи необґрунтованим. Зокрема, якщо в апеляційній скарзі порушено питання про скасування вироку суду першої інстанції у зв`язку з необхідністю застосувати більш суворе покарання або через неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, апеляційний суд не наводить у вироку докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні злочину, доводи щодо кваліфікації діяння тощо.
		Враховуючи вказані норми кримінального процесуального закону та роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, колегія суддів не проводила судове слідство з метою з`ясування тих фактичних обставин справи, які не оспорювались.
		Таким чином, колегія суддів визнає доведеним, що 20 серпня 2018 року ОСОБА_8 , перебуваючи згідно наказу №21-к від 08 лютого 2018 року директора товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» на посаді виконуючого обов`язки начальника цеху №2 Старокостянтинівської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна», що по вул. Івана Франка, 20 м. Старокостянтинова Хмельницької області, всупереч ст.6 Закону України «Про охорону праці», згідно якої умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства: п. 14, п/п. 14.2 наказу директора товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» №7 від 22 січня 2018 року «Про організацію технічного нагляду, безпечну експлуатацію об`єктів та обладнання підвищеної небезпеки», згідно якого останній відповідальний за безпечне проведення робіт вантажопідіймальними машинами, змінними вантажозахоплюючими пристроями та тарою в цілому по цеху №2; дотримання вимог п. 2.1.4., п. 2.1.6., п. 2.8., п. 2.2.9. «Інструкції №75 для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщенням вантажів кранами», затвердженою наказом директора товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» №8 від 15 червня 2015 року, згідно якої має постійно контролювати виконання машиністами та стропальниками виробничих інструкцій; особисто керувати роботами, які виконуються із застосуванням кранів при підійманні вантажів, на які не розроблені схеми їх стропування; не допускати до обслуговування кранів не навчений та не атестований персонал; стежити, щоб на місцях проведення робіт були вивішені або видані кранівникам та стропальникам схеми (графічні зображення) правильного стропування та зачіплювання вантажів, а також таблиці з вказівкою маси вантажів, які переміщуються; не дотримуючись вимог Розділу VI (Вимоги щодо експлуатації) ч. 6 п. 9 абзац 6), ч. 6 п. 10абзац 8), ч. 6 п. 10 абзац 9) «Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання» НПАОП 0.00-1.80-18, затвердженого наказом №62 від 19 січня 2018 року Міністерства соціальної політики України, згідно якого працівнику, відповідальному за безпечне проведення робіт, необхідно особисто керувати роботами, що виконують із застосуванням вантажопідіймальних кранів, машин, мобільних підйомників, під час підіймання вантажів, на які не розроблені графічні зображення (схеми) стропування; для забезпечення безпечного проведення робіт з переміщенням вантажів працівник, відповідальний за безпечне проведення робіт, повинен не допускати до роботи, технічного обслуговування та ремонту обладнання машиністів, їх помічників, слюсарів, електромонтерів, які не мають професійної підготовки та не пройшли перевірку знань з питань охорони праці, та не допускати до роботи вантажопідіймальні крани, машини, мобільні підйомники у разі відсутності працівників, відповідальних за безпечне проведення робіт, або стропальників чи інших працівників, що підвішують вантаж на гак, які не мають професійної підготовки та не пройшли перевірку знань з охорони праці, крім підйомників не оснащених гаком для підіймання вантажів; стежити, щоб на місцях проведення робіт були вивішені або видані машиністам вантажопідіймальних кранів, машин, мобільних підйомників (у разі оснащення цих підйомників гаком для підіймання вантажів) та стропальникам схеми (графічні зображення) стропування типових вантажів, а також таблиці з вказівкою маси вантажів, що переміщуються, допустив електрозварника ОСОБА_12 до виконання робіт з підіймання та переміщення надколонника за допомогою мостового електрокрану.
		Зокрема, біля 10 год. 50 хв. 20 серпня 2018 року виконуючий обов`язки начальника цеху №2 Старокостянтинівської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» ОСОБА_8 допустив електрозварника ОСОБА_12 до виконання робіт, які не передбачені його посадовими обов`язками, а саме проводити стропильні роботи з переміщення металевої конструкції вагою 300 кг за допомогою мостового електрокрану, з робочого місця на вільне, що згідно з Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом «Державного комітету України з нагляду за охороною праці» №15 від 26 січня 2005 року НПАОП 0.00-4.12-2005 є роботами з підвищеною небезпекою. Оскільки розпорядження виконуючого обов`язки начальника цеху №2 є обов`язковими до виконання всіма працівниками підпорядкованих підрозділів підприємства, електрозварник ОСОБА_12 приступив до виконання дорученої йому роботи всупереч вимогам Розділу VII ч.1 п.8, ч.2 п.12, ч.2 п.20 «Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання» НПАОП 0.00-1.80-18, затвердженого наказом №62 від 19 січня 2018 року Міністерства соціальної політики України, згідно якого для забезпечення безпеки працівників усі операції з підіймання вантажу повинні плануватися і контролюватися; мають бути розроблені способи безпечного стропування, обв`язування вантажів, а також способи безпечного кантування вантажів, якщо така операція проводиться за допомогою вантажопідіймальних кранів, а стропальники ознайомленні з цими способами; під час роботи вантажопідіймального крана чи машини має бути встановлений порядок обміну умовними сигналами між стропальниками та машиністами кранів, під час яких зазначена вище металева конструкція втратила рівновагу та впала на ліву ногу ОСОБА_12 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому верхньої третини кісток лівої гомілки із зміщенням уламків, рвана рана, розміження м`яких тканин верхньої третини лівої гомілки, які виникли від дії  удару, стиснення тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею і згідно висновку експерта №111 від 06 грудня 2018 року відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень що небезпечні для життя.
		Таким чином, відповідальним за безпечне проведення робіт вантажопідйомними машинами, змінними вантажозахоплюючими пристроями та тарою виконуючим обов`язки начальника цеху №2 ОСОБА_8 не дотримано виконання вимог нормативних актів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, а саме: ст. 6 Закону України «Про охорону праці», «Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання» НПАОП 0.00-1.80-18 Розділу VII ч. 1 п. 8, ч. 2 п. 12 п. 20, ч. 6 п. 9 аб. 6), п. 10 аб. 8), аб. 9) затвердженого наказом №62 від 19 січня 2018 року Міністерства соціальної політики України, наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці №15 від 26 січня 2005 року та «Інструкції №75 для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщенням вантажів кранами», затвердженого наказом директора товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» №8 від 15 червня 2015 року, п.2.1.4., п. 2.1.6., п. 2.8., п. 2.2.9., що перебувають у причинному зв`язку з настанням наслідків, а саме нещасним випадком з ОСОБА_12 , що стався 20 серпня 2018 року та отримання останнім тяжких тілесних ушкоджень.
		Проаналізувавши дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.2 ст.272 КК України, як порушення правил безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило настання тяжких наслідків, та призначив ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст.272 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки та додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-розпорядчих функцій щодо робіт з підвищеною небезпекою, на строк 3 роки, що не оскаржується учасниками судового провадження, тому вид та розмір призначеного покарання колегією суддів не переглядався.
		Керуючись загальними засадами призначення покарання, а саме статтею 65 КК України, суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
		При цьому, питання призначення покарання визначає форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання тощо. Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням всіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
		Відповіднодоп. 9 постанови Пленуму Верховного суду України №7 «Про практику призначення судами кримінальногопокарання» від 24.10.2003 року,з наступними змінами, судам необхідно мати на увазі, що частиною 1статті 75КК України передбачено звільнення від відбуванняпокаранняз випробуванням тільки тих осіб, які засуджуютьсядовиправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строкнебільше п`яти років, тобто лише щодо основногопокарання,що має бути належним чином вмотивовано у вироку. Звільнення від відбування призначеного судомдодаткового покаранняза цією нормою законуне допускається. Звільнити з випробуванням засуджену особу від відбування іншого виду покарання або позбавлення волі на строк понад п`ять років суд не вправі. 
		При звільненні з випробуванням від відбування основного покарання суд відповідно до ст. 77 КК України може призначити додаткові покарання: штраф (за умови, що він передбачений санкцією закону, за яким засуджується особа); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Додаткові покарання підлягають реальному виконанню, про що суд зазначає в резолютивній частині вироку.
		З огляду на наведене, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 колегія суддів враховує ступінь тяжкості і конкретні обставини вчиненого ним кримінального правопорушення та його наслідки, що відповідно до статті 12 КК України вказаний злочин є тяжким злочином, суспільну небезпечність вчиненого, яка полягала у спричиненні шкоди здоров`ю потерпілого, дані про особу обвинуваченого, а саме ОСОБА_8 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, являється пенсіонером, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та попередньої роботи, думку потерпілого, який просив обвинуваченого суворо не карати, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
		Сукупність наведенихобставин приводитьколегію суддівдо переконання,що наявні достатні підстави вважати, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 можливе без відбування покарання у виді позбавлення волі, з застосуванням до нього вимог ст. 75 КК України, тому необхідно його звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з встановленням іспитового строку на 2 роки та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Тоді як додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-розпорядчих функцій щодо робіт з підвищеною небезпекою, на строк 3 роки підлягає реальному виконанню. 
		У відповідностідо практикиЄвропейського судуз правлюдини,складовим елементомпринципу верховенстваправа єочікування відсуду застосуваннядо кожногозлочинця такогопокарання,яке законодавецьвважає пропорційним(справа«Скополла протиІталії» від17.09.2009).Для того,щоб втручаннявважалося пропорційним,воно маєвідповідати тяжкостіправопорушення іне становитиособистий інадмірний тягардля особи(справаІзмайлов протиРосії від16.10.2008).
		На підставі викладених вище обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора щодо скасування вироку в частині призначеного покарання підлягає задоволенню, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині звільнення від призначеного додаткового покарання на підставі ст.75 КК України, відповідно до частини 1 статті 420 КПК України необхідно ухвалити в цій частині новий вирок.
		 
		Керуючись статтями 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -
		 У Х В А Л И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратуру ОСОБА_11 задовольнити.
		Вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 березня 2023 року, яким ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 272 КК України, скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок у цій частині.
		Призначити ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст. 272 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки та додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-розпорядчих функцій щодо робіт з підвищеною небезпекою на строк три роки.
		 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання, з встановленням іспитового строку два роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		 
		Призначене ОСОБА_8 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-розпорядчих функцій щодо робіт з підвищеною небезпекою на строк 3 роки підлягає реальному виконанню.
		 
		В іншій частині вирок суду залишити без змін.    
		Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
		Судді 
		 
		ОСОБА_1 ОСОБА_2      ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...