Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/2245/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2023. Зареєстровано: 16.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2023.
Дата набрання законної сили: 14.06.2023
Номер судового провадження: A/855/6848/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/2245/23                                                                   Суддя (судді) першої інстанції: 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  14 червня 2023 року                                                                                            м. Київ
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		          головуючий суддя                              Грибан І.О.
		          судді:                                                  Беспалов О.О.
		                                                            Парінов А.Б.
		 
		          розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської міської ради на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Черкаської міської ради до Управління Черкаської єпархії Української православної церкви про вилучення земельної ділянки з постійного користування, -
		У С Т А Н О В И В :
		 
		          Черкаська міська рада звернулася з позовом до Управління Черкаської єпархії Української православної церкви, в якому просила суд  прийняти рішення про вилучення із земельної ділянки, загальною площею 12,0560 га, кадастровий номер 7110136400:02:064:0004 по вул. Надпільній, 212 у м. Черкаси, що перебуває у постійному користуванні Управління Черкаської єпархії Української православної церкви, згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ЧР №000684 від 27.09.2000, частину земельної ділянки площею 8,7291 га для суспільних потреб: створення міського парку, - припинивши право постійного користування вказаною частиною земельної ділянки, що зареєстроване 09.12.2014 за №8031264.
		          Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами повернуто позивачеві на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
		          Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Черкаська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		          В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції, з формальних підстав повернув позовну заяву, у зв`язку з чим позбавив позивача доступу до правосуддя для захисту своїх прав та інтересів. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції допустив порушення норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року», що стосується обмеження доступу до суду
		          За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
		          Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року та на підставі ч. 2 ст. 312 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
		          Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
		          Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить з наступного.
		          Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що позовну заяву підписано та подано від імені позивача особою, яка не підтвердила належним чином свої повноваження щодо підписання цієї позовної заяви.
		          Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
		          У статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		          Положеннями частини п`ятої статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
		          Статтею 171 КАС України передбачені дії, які зобов`язаний здійснити суддя після отримання позовної заяви. 
		          Зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України, суддя з`ясовує відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Окрім того, цією ж статтею передбачено що суддя відкриває провадження в адміністративній справі, зокрема, якщо відсутні підстави для її повернення.
		          Статтею 160 КАС України передбачено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, яка стандартизує структуру позовної заяви, а саме: містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
		          Статтею 161 КАС України встановлено документи, що додаються до позовної заяви.
		          Статтею 172 КАС України визначені випадки об`єднання і роз`єднання судом позовів.
		          У свою чергу, згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписаний або підписаний особою, яка не має права його підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
		          Отже, нормами процесуального законодавства визначено імперативний обов`язок суду щодо повернення позовної заяви у випадку, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписаний або підписаний особою, яка не має права його підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
		          Судом першої інстанції встановлено, що позовну заяву від 23.03.2023 б/н (вх. від 29.03.2023 №11853/23) підписано особою за посадою - «Секретар міської ради», яку зазначено за підписом, як «Юрій ТРНКІН».
		          На підтвердження повноважень щодо права підпису та подачі позову суду надано розпорядження міського голови м. Черкаси А. Бондаренка від 01.07.2022 №351-р «Про виконання обов`язків міського голови, секретаря міської ради, першого заступника, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради в період їх відсутності та про розподіл обов`язків».
		          Згідно з додатком 1 до вказаного розпорядження «Порядок виконання обов`язків міського голови, секретаря міської ради, першого заступника, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради в період їх відсутності» посадовою особою, яка виконує обов`язки міського голови А.В. Бондаренка, у разі його відсутності (з питань, пов`язаних з діяльністю ради), є секретар міської ради Тренкін Ю.В.
		          Розпорядженням міського голови м. Черкаси А. Бондаренка від 21.03.2023 №124-р «Про відрядження міського голови» передбачено його відбуття у службове відрядження до міста Київ на 1 день (23.03.2023) до Верховної Ради України для зустрічі з народними депутатами України.
		          Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява підписана особою (Юрій ТРНКІН) без надання документів, які б підтверджували повноваження цієї особи на підпис позовної заяви.
		          Проте, колегія суддів вважає, що такий висновок суду не ґрунтується на наявних в справі доказах.
		          Так, з аналізу наданих до позовної заяви розпорядчих документів позивача убачається, що у разі відсутності міського голови м.Черкаси А. Бондаренка, його обов`язки з питань, пов`язаних з діяльністю ради, виконує секретар Черкаської міської ради Тренкін Ю.В.
		          Також, відомості про особу секретаря Черкаської міської ради розміщені на офіційному сайті Черкаської міської ради.
		          Судом першої інстанції не заперечується того факту, що позовну заяву було підписано особою, посадове становище якої було зазначено, а саме: «Секретар міської ради», більше того, як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не заперечував того факту, що у відсутність Черкаського міського голови, його повноваження з питань, що стосуються діяльності Черкаської міської ради виконує секретар Черкаської міської ради яким є Юрій Васильович Тренкін.
		          Разом з тим, суд першої інстанції, через технічну описку в прізвищі секретаря міської ради, а саме: пропуску у прізвищі букви «Е», вважав, що позовну заяву підписано особою, яка не мала на це повноважень.
		          Колегія суддів зазначає, що пропуск однієї літери в прізвищі особи, що підписала позовну заяву, посадове становище якої визначено, та за наявності інших документів, що надають право даній особі підписувати позов явно вказує на те, що позов був підписаний саме цією особою та не може бути підставою для повернення такої заяви, оскільки таке повернення свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог.
		          Колегія суддів зауважує, що суд, щоб уникнути надмірного формалізму, не повинен тлумачити положення статті 169 КАС України у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя, адже наведене неодноразово було предметом розгляду у Європейському суді з прав людини.
		          Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		          Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
		          Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
		          У рішенні від 13.01.2020 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		          Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п. 29).
		          Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі №9901/736/18 (провадження №11-989заі18) дійшла висновку про те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
		          При цьому суд першої інстанції, вирішуючи питання про наявність у представника позивача повноваження представляти інтереси останнього, занадто формально підійшов до оцінки обставин.
		          З огляду на вищенаведене суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про подання та підписання апеляційної скарги особою, яка не має такого права, а відтак і про наявність підстав для повернення позову на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.
		          Таким чином, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, не повною мірою дослідивши всі обставини справи при постановленні судового рішення.
		          За змістом частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
		          З огляду на викладене апеляційну скаргу потрібно задовольнити, а ухвалу суду про повернення позову як таку, що постановлена з порушенням вище наведених норм процесуального права, - скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		          Керуючись статтями 33, 34, 243, 312, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		          Апеляційну скаргу Черкаської міської ради задовольнити.
		          Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року про повернення позовної заяви скасувати, а справу та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
		 
		          Головуючий суддя                                                            І.О. Грибан
		 
		          Судді:                                                                                О.О. Беспалов
		 
		                                                                                          А.Б. Парінов
		 
		 
		          (повний текст постанови складено 14.06.2023р.)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...