Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/16389/21-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано судом: 15.06.2023. Зареєстровано: 16.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2023.
Дата набрання законної сили: 15.06.2023
Номер судового провадження: К/990/27222/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 червня 2023 року 
		м. Київ
		справа №120/16389/21-а
		провадження № К/990/26513/22, К/990/27222/22 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Жука А. В.,
		суддів - Мартинюк Н.   М., Мельник-Томенко   Ж.   М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження справу 
		за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, провадження у якій відкрито
		за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Вінницької обласної прокуратури на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10   травня 2022   року (головуючий суддя (суддя-доповідач) Крапівницька   Н.Л.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25   серпня 2022   року (колегія суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Залімського   І.Г., суддів - Мацького   Є.М. Сушка   О.О.),
		УСТАНОВИВ:
		І. Історія справи
		1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила:
		- визнати протиправним та скасувати рішення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - П`ятнадцята кадрова комісія) від 13   вересня 2021   року №260 про неуспішне проходження атестації прокурором Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_1 ;
		- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Вінницької обласної прокуратури від 20   жовтня 2021   року за №1365-к про звільнення ОСОБА_1 з 22   жовтня 2021   року з посади прокурора Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області та органів прокуратури на підставі підпункту   2 пункту   19 розділу   ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19   вересня 2019   року №   113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон №   113-ІХ), у зв`язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації;
		- поновити ОСОБА_1 з 23   жовтня 2021   року на посаді, рівнозначній посаді прокурора Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області;
		- стягнути з прокуратури Вінницької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23   жовтня 2021   року до 10   травня 2022   року включно.
		2. На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що П`ятнадцята кадрова комісія, приймаючи рішення про неуспішне проходження нею атестації за результатами складеного 05   листопада 2020   року іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, фактично переглянула рішення Другої кадрової комісії від 19   листопада 2020   року (протокол засідання комісії №14), яким позивачку було виключено зі списку осіб, які не склали відповідний іспит з огляду на обставини, що істотно вплинули на його перебіг та результат,  призначено відповідно до пункту   7 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03   жовтня 2019   року №   221 (далі - Порядок №   221) нову дату складання зазначеного іспиту та внесено до графіку для його складання. Позивачка вважає, що оскільки П`ятнадцята кадрова комісія іспит у неї не приймала, то не була суб`єктом, уповноваженим приймати рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Водночас зауважила на необґрунтованості ухваленого цією комісією рішення, зокрема, відсутності у ньому мотивів щодо набрання ОСОБА_1 82  х з необхідних 93-х   балів, а також залишення поза увагою заяви позивачки від 06   листопада 2020   року про технічні збої у роботі комп`ютера під час тестування. Крім цього зазначила, що другий етап атестації не відповідає встановленому Законом №   113-ІХ предмету атестації прокурора, що зумовлює відсутність факту неуспішного складення іспиту. Таким чином, на її  переконання, оспорюване рішення П`ятнадцятої кадрової комісії підлягає скасуванню як протиправний. Ураховуючи, що наказ керівника Вінницької обласної прокуратури про звільнення позивачки з посади ґрунтується на згаданому рішенні П`ятнадцятої кадрової комісії, то він так само є протиправним і підлягає скасуванню судом з поновленням ОСОБА_1 на посаді та виплатою їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10   травня 2022   року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25   серпня 2022   року, позов задоволено.
		4. Свої висновки місцевий адміністративний суд мотивував тим, що Закон №113-ІХ, Порядок   №221 та Порядок роботи кадрових комісій, затверджений наказом Генерального прокурора від 17   жовтня 2019   року №   233 (далі - Порядок   №   233) не наділяють кадрову комісію повноваженнями за тими ж самими обставинами ревізувати (переглядати) власне рішення або рішення попередньої кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди, як і не передбачають вчинення кадровою комісією повторно дій щодо визначення підстав для призначення нового часу (дати) складання іспиту чи проведення співбесіди, як не передбачають і права комісії або дій щодо вирішення питання, чи включати до графіку складання іспитів прокурора, щодо якого вже прийнято рішення про призначення йому нової дати складання іспиту.
		5. Суд зауважив, що Другою кадровою комісією було розглянуто заяву позивача та прийнято із цього приводу рішення, оформлене протоколом від 19   листопада 2020   року №14, яким заяву вирішено по суті, а отже це процедурне рішення було реалізовано.
		6. На переконання суду, у розглядуваному випадку єдиним можливим правомірним та послідовним варіантом дій П`ятнадцятої кадрової комісії було визначити позивачці конкретну дату складання іспиту на загальні здібності та навички і скласти відповідний графік складання іспитів із включенням до нього позивачки, натомість, кадрова комісія, не зважаючи на чинне рішення Другої кадрової комісії, оформлене протоколом від 19   листопада 2020   року №14 безпідставно прийняла протилежне за змістом рішення.
		7. Отже, за висновком суду, П`ятнадцята кадрова комісія при прийнятті рішень від 25   серпня та 13   вересня 2021   року (протокол №6 та №260 відповідно) діяла з перевищенням повноважень та не на підставі Порядків №221 та №233, унаслідок чого позбавила позивачку можливості скласти відповідний іспит та прийняла оскаржене у цій справі рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестування, яке є протиправним.
		8. Задовольняючи решту позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вони є похідними від вимог про визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення П`ятнадцятої кадрової комісії
		9. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого адміністративного суду.
		Короткий зміст касаційних скарг
		10. Офіс Генерального прокурора та Вінницька обласна прокуратура подали касаційні скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10   травня 2022   року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25   серпня 2022   року, в яких просять скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
		11. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, відповідачі у своїх скаргах послалися на пункт   3 частини четвертої статті   328   КАС України, мотивувавши це відсутністю висновку Верховного Суду стосовно питання застосування пунктів   9, 16, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону   №113-IX та пунктів   7, 8 розділу, пункту   6 розділуПорядку №221 у подібних справах з урахуванням обставин прийняття комісією процедурного рішення про задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, з наступним прийняттям іншою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання того ж іспиту.
		12. Офіс Генерального прокурора окрім цього у своїй касаційній скарзі також зазначив, що пункт   11 розділуПорядку №221 не наділяє прокурора правом повторного складання іспиту, а визначає підстави перенесення дати іспиту за умови неявки прокурора на час, встановлений для нього комісією шляхом включення до графіку. На його переконання, у випадку неможливості прибуття прокурора для складання відповідного етапу атестації за наявності поважних причин та відповідної заяви, кадрові комісії мають керуватися відсилочною нормою Закону №113-IX (пункт   9 розділу«Прикінцеві і перехідні положення» Закону   №113-IX) та, приймаючи рішення про перенесення дати іспиту, застосувати пункт   11 Порядку   №221. На думку відповідача, підставою, що зумовлює необхідність надання Верховним Судом відповідного висновку, є потреба у тлумаченні окремих норм права з метою надання правової оцінки правомірності визначення кадровою комісією результату іспиту та в цілому атестації позивача, що, очевидно, матиме значення при визначенні правомірності дій кадрових комісій в аналогічних випадках.
		13. Мотиви поданих відповідачами касаційних скарг загалом зводяться до того, що позивачка на виконання пункту   10 Порядку   №   221 власноруч подала заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в окружну прокуратуру та про намір пройти атестацію, чим фактично надала персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, її буде звільнено на підставі пункту   9 частини першої статті   51 Закону України «Про прокуратуру». Подання такої заяви є правом, а не обов`язком прокурора, водночас реалізація такого права свідчить про усвідомлення наслідків неуспішного проходження атестації. Згідно з відомостями про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, позивачка не набрала необхідної кількості балів (прохідного балу), при цьому проходження нею тестування 05   листопада 2020   року було завершено, під час проведення тестування звернень від ОСОБА_1 до робочої групи та членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин відповідно до пункту   7 розділу   І Порядку №   221 не складалися. До того ж, Другою кадровою комісією за результатами проходження позивачкою атестації прийнято процедурне, а не остаточне рішення (про успішне чи неуспішне проходження атестації), яким вирішено призначити новий час складання цього іспиту без визначення конкретної дати, у подальшому новий час та дату складання іспиту Друга кадрова комісія не визначила, графік складання іспиту, зокрема, позивачки, не затвердила, тому висновки судів про те, що рішення Другої кадрової комісії від 19   листопада 2020   року було реалізовано скаржники вважають помилковими.
		14. Також скаржники наполягають на тому, що Законом №   113та Порядком   №   221 повторне проходження атестації, крім випадків, визначених цими правовими актами, не передбачено. У розглядуваному випадку підстав для повторного проходження позивачем тестування П`ятнадцятою кадровою комісією не встановлено. 
		15. З огляду на наведене відповідачі переконані в тому, що оскаржуване рішення П`ятнадцятої кадрової комісії, а також прийнятий на їх підставі наказ про звільнення позивачки з посади прокурора, є законними та обґрунтованими, а висновки судів попередніх інстанцій - помилковими.
		Позиція інших учасників справи
		16. Позивачка подала відзив на касаційні скарги Вінницької обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора, у якому просила ці скарги залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10   травня 2022   року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25   серпня 2022   року - без змін.
		17. На її переконання, суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, водночас касаційні скарги відповідачів є необґрунтованими, а наведені у них доводи висновків судів не спростовують.
		Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
		18. 30 вересня та 06 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшли відповідно касаційна скарга Офісу Генерального прокурора та Вінницької обласної прокуратури.
		19. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №   120/16389/21-а визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Жука   А.В., суддів - Мартинюк   Н.М., Мельник-Томенко   Ж.М.
		20. Ухвалою Верховного Суду від 05   жовтня 2022   року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано скаржникові десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
		21. Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2022 року з аналогічних мотивів залишено без руху касаційну скаргу Вінницької обласної прокуратури.
		22. Після усунення відповідачами недоліків поданих ними касаційних скарг, Верховний Суд ухвалами від 16   листопада 2022   року відкрив за ними касаційні провадження.
		23. Ухвалами Верховного Суду від 17   листопада 2022   року відмовлено у задоволенні клопотань Офісу Генерального прокурора та Вінницької обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10   травня 2022   року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25   серпня 2022   року у справі №120/16389/21  а.
		24. Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2023 закінчено підготовчі дії у цій справі; об`єднано касаційні скарги Офісу Генерального прокурора (№   К/990/26513/22) та Вінницької обласної прокуратури (№   К/990/27222/22) в одне касаційне провадження; справу №   120/16389/21 призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		25. ОСОБА_1 з 25 травня 2012 року проходила службу на прокурорських посадах в органах прокуратури України, а з 15 грудня 2015 року - на посаді прокурора Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області (т.1, а.с.20  25).
		26. 07 жовтня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву на ім`я Генерального прокурора про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. У цій заяві позивачка підтвердила, що усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком   №   221, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом   19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №   113, її буде звільнено з посади прокурора (т.1, а.с.   110).
		27. 05   листопада 2020   року ОСОБА_1 склала іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, за результатами якого набрала 82 бали з 93-х потрібних для успішного складання іспиту. Ці результати відображені у відповідній відомості, ознайомлення з якою засвідчено підписом позивачки. У примітках до цієї відомості будь-яких зауважень вона не висловила (т.1, а.с.120).
		28. 06   листопада 2020   року позивачка звернулася до Другої кадрової комісії із заявою, у якій, посилаючись на технічні несправності у роботі комп`ютера, просила надати можливість повторно скласти іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (т.1, а.с.   133  134).
		29. За результатами розгляду заяви позивачки Друга кадрова комісія ухвалила рішення, оформлене протоколом №   14 від 19   листопада 2020   року, відповідно до якого на підставі пункту   11 розділу   І Порядку   №221 вирішено визнати недійсними результати складеного нею 05   листопада 2020   року іспиту, виключити її зі списку осіб, які під час його здачі набрали менше 93-х балів та призначити проходження тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки на іншу дату, включивши її до відповідного графіку (т.1, а.с.131).
		30. Наказом Генерального прокурора від 16   липня 2021   року №   236 визнано такими, що втратили чинність накази Генерального прокурора від 10   вересня 2020   року №   422, 423, 424 та 425 про створення відповідно першої, другої, третьої та четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
		31. З метою продовження проходження прокурорами атестації наказом Генерального прокурора від 22 липня 2021 року №   239 створено П`ятнадцяту кадрову комісію.
		32. Згідно з актом приймання-передачі відповідні матеріали з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) було передано П`ятнадцятій кадровій комісії (т.   1, а.с.   157  158).
		33. 25   серпня 2021   року П`ятнадцята кадрова комісія на своєму засіданні (оформлено протоколом №   6) розглянула питання про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 (питання №   57 порядку денного). За результатом розгляду цього питання чотири члени Комісії віддали голоси «проти» включення ОСОБА_1 до відповідного графіку, «за» - 0 (т.   1, а.с.187  188).
		34. 13 вересня 2021 року П`ятнадцята кадрова комісія ухвалила рішення про неуспішне проходження атестації прокурорами згідно з переліком (додаток №   1 до протоколу засідання Комісії від 13   вересня 2021   року №   11), до якого за №   260 включено, зокрема, ОСОБА_1 (т.   1, а.с.   218   звор.).
		35. Того ж дня П`ятнадцята кадрова комісія ухвалила оскаржуване рішення від 13   вересня 2021   року №   260 «Про неуспішне проходження прокурором атестації», у якому зазначено, що ОСОБА_1 за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрала 82 бали, що є менше прохідного балу (93), встановленого  наказом в.о. Генерального прокурора від 07   жовтня 2020   року №   474, вона не допускається до етапу проходження співбесіди та припиняє участь в атестації. У зв`язку із цим прокурор ОСОБА_1 не успішно пройшла атестацію (т.1, а.с.111).
		36. Наказом керівника Вінницької обласної прокуратури від 20   жовтня 2021   року №   1365к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області та органів прокуратури з 22   жовтня 2021   року на підставі підпункту   2 пункту   19 розділу   ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону   №   113у зв`язку із рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (т.2, а.с.56).
		ІІІ. Позиція Верховного Суду
		37. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		38. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		39. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційних скарг, виходить із такого.
		40. Спірні правовідносини між сторонами склалися з приводу рішення П`ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації та звільнення з посади з органів прокуратури на підставі такого рішення.
		41. Касаційні провадження у справі, що розглядається, відкриті з підстави, передбаченої пунктом   3 частини четвертої статті   328 КАС України, наявність якої скаржники обґрунтували відсутністю висновку Верховного Суду стосовно питання застосування пунктів   9, 16, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону   №113-IX та пунктів   7, 8 розділу, пункту   6 розділуПорядку №221 у подібних справах з урахуванням обставин прийняття комісією процедурного рішення про задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, з наступним прийняттям іншою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання того ж іспиту.
		Колегія суддів ураховує, що після відкриття касаційних проваджень у цій справі Верховний Суд вже сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування пунктів   11, 14, 17 розділуІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №   113, який викладено, зокрема, у постановах від 30   листопада 2022   року у справі №   600/6322/21-а, від 09   лютого 2023   року у справах №   380/21729/21 та №   280/11332/21, від 21   лютого 2023   року у справах №   260/6716/21, №   380/22495/21, №   560/3698/22, №   420/23667/21, від 23   лютого 2023   року у справах №   160/20922/21, №   120/15448/21-а, №   260/6744/21, від 20   квітня 2023   року у справі №   140/13818/21 та інших.
		42. Практика Верховного Суду щодо застосування указаних норм права у подібних правовідносинах є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи. Колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків, вважає їх застосовними до обставин цієї справи і зазначає таке.
		43. Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02   червня 2016   року Конституцію України доповнено статтею   131-1, яка вказує зокрема на те, що за новим українським конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.
		44. Отже, Конституція України віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності із загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання як суддів, так і прокурорів.
		45. У зв`язку з імплементацією цих змін у національний правопорядок 19   вересня 2019   року прийнято Закон №   113   (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у пункті 1 пояснювальної записки до проєкту якого наголошено, що після ухвалення Закону України «Про прокуратуру» в органах прокуратури не відбулося повноцінного кадрового перезавантаження з метою очищення лав прокурорів від осіб, які не відповідають вимогам доброчесності і професійності, що впливало на належність рівня виконання прокурорами своїх повноважень, а також рівня підтримки діяльності прокуратури суспільством. Цей Закон спрямований не стільки на зміну форми чи змісту діяльності прокуратури, скільки на проведення оцінки діючих прокурорів критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики.
		46. Отже, проведення атестації прокурорів було визначено на законодавчому рівні як умова реформування органів прокуратури, що стосувалася зокрема усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати в органах прокуратури.
		47. За змістом цього Закону реформування прокуратури є цілеспрямованим комплексом процедур і заходів, передбачених чинним законодавством, спрямованих на трансформацію цінностей, принципів, завдань і функцій прокуратури, а також стандартів і організаційно-правових засад її діяльності. Мета цієї реформи - сформувати в Україні ефективну прокуратуру, яка б користувалася повагою та довірою суспільства, а також сформувати високопрофесійний і доброчесний корпус прокурорів.
		48. Реалізація кадрового перезавантаження за цим Законом відбувається у формі атестації діючих прокурорів на відповідність критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики. Установлена цим Законом атестація не має систематичного характеру, відбувається одноразово за окремим законом, є винятковою.
		49. Положення Закону №   113щодо процедури переведення діючих прокурорів у разі успішного проходження ними атестації у порядку цього Закону, а також щодо процедури добору на вакантні посади, яка є не складовою процедури призначення на посаду прокурора у розумінні Закону України «Про прокуратуру» (норми щодо якої зупинені відповідно до абзацу   3 пункту   2 розділу   ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №   113), а самостійною та тимчасовою процедурою, передбаченою пунктами   20 та 22 розділу   ІІ Закону №   113, носять тимчасовий характер (до 01   вересня 2021   року).
		50. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт   9 розділу   ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» названого Закону). Таким наразі є Порядок   №   221.
		51. Пунктом 21 розділу І Закону №   113передбачено заміну слів у Законі України «Про прокуратуру», зокрема слова «Генеральна прокуратура України» (в усіх відмінках) замінено словами «Офіс Генерального прокурора» (в усіх відмінках), а слова «регіональні» словами «обласні»; «місцеві» - «окружні».
		52. Відповідно до пункту   7 розділу   ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» цього ж Закону прокурори, які на день набрання ним чинності займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
		53. Суть запровадженого Законом №   113етапу реформування прокуратури в частині кадрового перезавантаження полягала у тому, що корпус прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур мав формуватися, зокрема із уже переведених прокурорів, які на день набрання чинності цим Законом працювали на посадах прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних та місцевих прокуратурах та успішно пройшли атестацію у порядку, визначеному Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».
		54. Частиною третьою статті 16 Закону України «Про прокуратуру», в редакції до внесення змін Законом №   113, було встановлено, що прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.
		55. З набранням чинності Законом №   113стаття   16 Закону України «Про прокуратуру» зазнала змін та на момент виникнення спірних правовідносин була викладена в редакції, відповідно до якої прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (зокрема, на підставі підпункту   12 пункту   21 розділу   І Закону №   113у частині третій статті   16 слова «цим Законом» замінено словом «законом»).
		56. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин законодавство, що регулює підстави та порядок звільнення прокурора з посади або припинення його повноважень, не обмежувалось виключно положеннями Закону України «Про прокуратуру».
		57. Згідно з підпунктом   2 пункту   19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону   №   113прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах   1  4 пункту   7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з таких підстав, зокрема, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.
		58. Так, відповідно до пункту   16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону   №   113якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
		59. При цьому, згідно з пунктом 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» названого Закону повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
		60. Суд зазначає, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації є законодавчо визначеною підставою для звільнення прокурора з посади, тобто спричиняє для особи негативні юридичні наслідки у вигляді її звільнення з публічної служби.
		61. Відповідно до пунктів   2, 4 розділу   І Порядку   №   221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно  дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.
		Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
		62. Згідно з пунктом   7 розділу   І Порядку №   221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.
		63. Відповідно до пункту   8 розділу   І Порядку №   221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1)   рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2)   рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
		64. Згідно з пунктом   11 розділу   І Порядку   №   221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.
		65. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора.
		У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора.
		Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документа, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
		Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
		Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
		66. Відповідно до пункту 1 розділу ІV Порядку №   221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
		67. Згідно з пунктом   2 розділу   ІІІ цього ж Порядку кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
		68. Відповідно до пунктів 3- 5 розділу   ІІІ Порядку №   221 зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.
		Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії.
		Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
		69. Наказом виконуючого обов`язки Генерального прокурора від 07   жовтня 2020   року №   474, який було оприлюднено на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора, встановлено 93 бали для успішного складення іспиту на другому етапі атестації.
		70. Відповідно до пункту   6 розділу   ІІІ Порядку   №   221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
		71. Питання правомірності прийняття П`ятнадцятою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у подібних правовідносинах за наявності протокольного рішення попередньої кадрової комісії, було предметом дослідження Верховним Судом у постановах від 30   листопада 2022   року у справі №   600/6322/21-а, від 09   лютого 2023   року у справах №   380/21729/21, №   280/11332/21, від 20   квітня 2023   року у справі №   140/13818/21 та інших.
		72. Так, Верховний Суд у постанові від 30   листопада 2022   року у справі №   600/6322/21-а висловив правову позицію з приводу застосування положень пунктів   11, 14, 17 розділу   ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону   №   113, яка полягає у тому, що набрання прокурором за наслідками першого або другого етапу атестації кількості балів, яка є меншою від прохідного балу для успішного складання іспиту, є для кадрової комісії підставою для ухвалення рішення про неуспішне проходження прокурором атестації і недопуску до наступного етапу атестації; рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної програми з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора є підставою для звільнення прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту   2 пункту   19 розділу   ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону   №   113.
		73. Проаналізувавши наведені положення законодавства Верховний Суд у вказаній справі зазначив, що «після кожного етапу атестації кадрова комісія приймає рішення. Зокрема, на другому етапі атестації [складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки] відповідна кадрова комісія (у справі №   600/6322/21-а такою була Перша кадрова комісія) мала ухвалити рішення: або про успішне проходження прокурором атестації, або про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрова комісія такого рішення (щодо позивача) не ухвалила. Натомість, ця комісія ухвалила рішення за заявою прокурора, яке, на думку колегії суддів, суперечило Порядку   №   221, тому що повторне складення іспиту можливе, коли про обставини, які впливають на його проходження, повідомлено до його початку або коли прокурор повідомив про них під час проходження іспиту (до його завершення)», позаяк такі обставини не існували, тому за висновком Суду у справі №   600/6322/21-а, протокольне рішення Першої кадрової комісії (щодо позивача) про призначення нової дати іспиту є безпідставним.
		74. Повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів зауважує, що Друга кадрова комісія за результатами розгляду заяви позивачки, яку було подано нею 06   листопада 2020   року, тобто на наступний день після проходження тестування, ухвалила протокольне рішення, яким на підставі пункту   11 розділу   І Порядку №221 вирішила призначити іншу дату складання цього іспиту, однак без визначення конкретної дати.
		75. Пунктом 17 розділу   ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №   113та пунктом   7 розділу   І Порядку №221 заборонено повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів. Водночас пунктом   7 розділу   І Порядку № 221 конкретизовано випадки призначення нової часу (дати) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди у разі, коли складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора.
		76. Зі змісту вказаної правової норми слідує, що призначення повторного проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів можливе виключно у разі переривання відповідного іспиту або у випадку, якщо він не відбувся. Тобто у цьому випадку буде відсутній кінцевий результат складання іспиту відповідним прокурором, оскільки тестування ним не завершене.
		77. Варто зазначити, що пункт   11 розділу   І Порядку №221, яким керувалася Друга кадрова комісія, врегульовує іншу процедуру, а саме перенесення дати іспиту у разі неявки прокурора на відповідний етап атестації та визначає виключні випадки та умови, за яких такий іспит може бути перенесений на іншу дату, а саме за наявності заяви прокурора, поданої безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора разом із підтверджуючими документами неможливості з`явитися на відповідний етап атестації.
		78. Судами у цій справі встановлено, що позивачка з`явилася для складення іспиту, пройшла другий етап атестації набравши меншу кількість балів від прохідного балу для успішного складання іспиту (82 з потрібних 93-х), та результат цього тестування зафіксовано у відповідній відомості (т.1, а.с.120). Позивачка не заперечує той факт, що тестування нею було завершене, а із заявою до Другої кадрової комісії з проханням призначити повторний іспит вона звернувся лише на наступний день після складення іспиту.
		79. У цьому контексті варто зауважити, що у разі дійсного виникнення технічних проблем з комп`ютером безпосередньо під час тестування і якщо характер цих обставин насправді унеможливлює подальше його проходження, логічною і послідовною для стороннього спостерігача видавалася б поведінка прокурора, який в силу цих об`єктивних причин не завершує/перериває проходження тестування і саме у зв`язку із цим ставить питання про призначення іспиту на іншу дату. Посилання ж на технічні несправності після завершення тестування та отримання негативного результату, ураховуючи типовість і поширеність подібних заяв прокурорів під час складення іспиту у межах цієї атестації (як уже зазначалося, за подібними заявами комісіями ухвалено процедурні рішення щодо 479 прокурорів у межах цієї атестації), здатне викликати обґрунтований сумнів у добросовісності прокурора при зверненні з такою заявою (заявами).
		80. Матеріали справи не містять рішення Другої кадрової комісії про визнання іспиту 05   листопада 2020   року таким, що не відбувся, натомість містять протокол засідання цієї комісії від 19   листопада 2020   року №   14, на якому розглянуто заяви прокурів, в тому числі і позивачки, щодо можливості повторного проходження тесту та вирішено призначити новий час та дату складення іспиту (т.1, а.с.131).
		81. Водночас приписи Порядку №   221 не передбачають повторної атестації прокурора та/або можливості кадрової комісії після проходження прокурором відповідного етапу атестації і отримання прокурором балів, за результатами його проходження, визнати іспит таким, що не відбувся.
		82. Отже, у цій справі не було виключних обставин для повторного проходження одного з етапів атестації, визначених пунктом 7 розділу І Порядку №   221 (переривання тестування/непроведення його з технічних або інших причин), оскільки позивачкою проходження тестування завершено, а відтак указане дає підстави вважати складений нею іспит таким, що відбувся.
		83. Відповідно до пункту   6 розділу   ІІІ Порядку №   221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
		84. Таким чином, отримані позивачкою результати іспиту, проходження якого вона завершила, виключають дискрецію Другої кадрової комісії прийняти будь-яке інше рішення, окрім одного можливого - про неуспішне проходження прокурором атестації.
		85. Водночас у ситуації позивачки Друга кадрова комісія не прийняла такого рішення, яке було передбачене пунктом   8 розділу   І Порядку №   221, натомість нею прийняте протокольне рішення не передбачене цим Порядком та яке суперечить його положенням та приписам пункту   17 розділу   ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону   №   113.
		86. За приписами абзацу   1 пункту   2 розділу   ІІІ Порядку   №   221 кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
		87. У подальшому кадрова комісія не призначила нової дати та часу для складення позивачем іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
		88. З огляду на викладене, у спірних правовідносинах склалася ситуація, коли правові підстави для призначення нового часу (дати) складання відповідного іспиту для ОСОБА_1 відсутні, проте стосовно неї не прийнято рішення, яке передбачене пунктом   8 розділуПорядку №   221.
		89. Наказом Генерального прокурора від 16   липня 2021   року №236 визнано такими, що втратили чинність накази Генерального прокурора від 10   вересня 2020   року №422, 423, 424 та 425 про створення відповідно першої, другої, третьої та четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
		90. З метою продовження проходження прокурорами атестації наказом Генерального прокурора від 22   липня 2021   року №239 створено П`ятнадцяту кадрову комісію, яка за своїми функціональним повноваженнями є правонаступником ліквідованих кадрових комісій.
		91. Із системного аналізу змісту Порядку №221 слідує, що можливість призначення нового часу (дати) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди, містить вичерпний перелік підстав, серед яких такої підстави як рішення іншої кадрової комісії цей Порядок не містить, а тому вирішуючи питання щодо можливості призначення нового часу (дати) складання прокурором іспиту відповідна кадрова комісія має установити наявність або відсутність підстав, визначених пунктом   7 указаного Порядку.
		92. П`ятнадцята кадрова комісія, вирішуючи питання призначення нової дати для повторного проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки прокурорами, зокрема і позивачкою, після надходження матеріалів атестації до цієї комісії, урахувавши чинні результати її тестування від 05   листопада 2020   року, дійшла висновку про відсутність правових підстав для повторного проходження цього етапу атестації.
		93. Зміст законодавства, яке регулює процедуру проходження прокурорами атестації, свідчить, що кожен з етапів атестації обов`язково закінчується відповідним висновком/рішенням кадрової комісії про успішне чи про неуспішне проходження атестації.
		94. Ураховуючи те, що попередня кадрова комісія (Друга) не прийняла відповідного рішення за результатами проходження позивачем другого етапу атестації, таке рішення прийняла П`ятнадцята кадрова комісія на підставі пункту   8 розділу   І Порядку №   221.
		95. У контексті наведеного Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про обов`язковість урахування П`ятнадцятою кадровою комісією зазначеного рішення Другої кадрової комісії, оскільки воно не має юридичного значення у процедурі проходження прокурорами атестації та не може переважати нормативно визначену заборону щодо повторного проходження відповідного етапу атестації у ситуації після завершення прокурором складення іспиту.
		96. Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення П`ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження атестації позивачем.
		97. Також, Верховний Суд вважає за потрібне зазначити, що правова визначеність не може ґрунтуватися на рішенні Другої кадрової комісії, яке не передбачене положеннями Закону   №   113та Порядку №   221, та, окрім того, є процедурним.
		98. Таким чином, набрання позивачкою за результатами іспиту у формі анонімного тестування під час другого етапу атестації меншої кількості балів від прохідного балу для успішного складання іспиту, є безумовною підставою згідно з пунктом   16 розділу«Прикінцеві і перехідні положення» Закону   №   113 і пункту   6 розділу   ІІІ Порядку   №   221 для його недопуску до наступних етапів атестації та прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Прийняти інше, крім указаного рішення, не було правових підстав.
		99. При цьому, суд касаційної інстанції при оцінці спірних правовідносин вважає за необхідне урахувати вже сформульовані Верховним Судом за подібних правовідносин висновки щодо застосування указаних норм матеріального права.
		100. Зважаючи на указане, П`ятнадцята кадрова комісія, ухваливши спірне рішення, яке є предметом цього позову, діяла відповідно до наведених приписів Закону №   113і Порядку №   221, а тому підстави для його скасування відсутні, а відтак Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
		101. Отже, рішення судів попередніх інстанцій прийняті з неправильним застосуванням пунктів 16-19 розділу«Прикінцеві і перехідні положення» Закону   №   113та пунктів   7,   8 розділу   І Порядку №   221, що призвело до неправильного вирішення справи.
		102. З огляду на те, що підпунктом   2 пункту   19 розділу«Прикінцеві і перехідні положення» Закону   №   113прямо передбачено звільнення прокурорів та слідчих органів прокуратури, яке пов`язане, зокрема, з наявністю рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором, оскаржуваний наказ про звільнення позивачки із займаної посади та органів прокуратури у цьому випадку виданий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягають.
		103. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що запровадження такого механізму реформування органів прокуратури України є певною мірою втручанням у приватне життя особи прокурора в розумінні статті   8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод   1950 року в аспекті умов проходження публічної служби (професійної діяльності). Але таке втручання в цьому разі прямо передбачено законом (Закон №   113, яким проведення атестації прокурорів визначено як умова реформування органів прокуратури, що стосувалась усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати в органах прокуратури, що не має систематичного характеру, відбувається одноразово за окремим законом, є винятковою) і переслідує легітимну мету (кадрове перезавантаження органів прокуратури, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навички, на конкурентних засадах зайняти посаду прокурора у будь  якому органі прокуратури). Міра втручання з боку держави у сферу приватного життя особи в аспекті професійної діяльності у цьому разі відповідає загальній суспільній потребі і пропорційне законній меті та є повністю співставною зі ступенем втручання держави з аналогічною метою в діяльності особи на посаді професійного судді, що було визнано і законним і конституційним згідно з висновком Конституційного Суду України від 20   січня 2016   року №   1  в/2016.
		104. Колегія суддів не бачить підстав для висновку про незабезпечення балансу між публічним інтересом суспільства на формування корпусу прокурорів системи органів прокуратури України та приватним інтересом заявника на продовження служби в органах прокуратури, оминаючи процедуру атестації.
		105. З огляду на викладене, на переконання колегії суддів Верховного Суду, у спірних правовідносинах позивачка перебувала у стані повної правової визначеності, коли, маючи відповідну освіту та досвід професійної діяльності, не міг не усвідомлювати юридичних наслідків непроходження одного з етапів атестації, із правилами якої вона погодилася, подавши відповідну заяву 07   жовтня 2019   року.
		106. Отже, Верховний Суд не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
		107. Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею   341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		108. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		109. Переглянувши судові рішення у межах доводів касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши повноту установлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, ураховуючи правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, Суд дійшов висновку, що при ухваленні рішень, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.
		IV. Висновки щодо судових витрат
		110. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 139, 327, 341, 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.   Касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Вінницької обласної прокуратури  задовольнити.
		2.   Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10   травня 2022   року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25   серпня 2022   року у справі №   120/16389/21 скасувати.
		3.   Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді - відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Постанова ухвалена з окремою думкою одного судді із членів колегії суддів.
		 
		 
		...........................
		 
		 
		...........................
		 
		 
		...........................
		 
		А.   В. Жук
		Н.   М. Мартинюк
		Ж.   М. Мельник-Томенко
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...