Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 148/864/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 16.06.2023. Зареєстровано: 16.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2023.
Дата набрання законної сили: 23.06.2023
Номер судового провадження: 2-а/148/16/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  Справа №: 148/864/23
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 червня 2023 року Тульчинський районний суд Вінницької області у складі:
		головуючого судді Дамчук О.О.,
		при секретарі Єфіменко А.П.,
		представника позивача Кравець В.А.
		представника відповідача Пилявця В.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом адвоката Кравець Віти Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними, визнання незаконною і скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі.
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Представник позивача, яка діє на підставі доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги № 119 в інтересах ОСОБА_1 , звернулась з позовом до Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними, визнання незаконною і скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження в справі, посилаючись на те, що 03.05.2023 начальником Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки було винесено постанову № 591 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладення на останнього штрафу у розмірі 3400 грн. Підставою для винесення вказаної постанови слугувало те, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про необхідність 14.04.2023 прибути до Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на співбесіду для уточнення військово-облікових даних, не прибув, чим порушив абз. 2 ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», абз. 1 п.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Представник позивача вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з подальшим закриттям справи про адміністративне правопорушення, з огляду на таке. Відповідно до довідки КНП «Центр ПМСД» Брацлавської селищної ради № 151 від 14.04.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на амбулаторному лікуванні з 14.04.2023 по 24.04.2023 за діагнозом «Післятравматичний ДЕ І-ІІ ступеню Цефалгічного і атактичного синдрому» та вказана обставина є поважною причиною неприбуття. Посилання відповідача на те, що під час мобілізації, перебування на амбулаторному лікуванні не є поважною причиною неприбуття за викликом центру комплектування та соціальної підтримки на співбесіду, на думку представника позивача є хибною, оскільки відповідно до абз. 3 ч.9 ст. 29 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та постанові КМУ № 673 від 28.07.2010, зазначено, що поважною причиною неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки визнається, зокрема, хвороба, підтверджена відповідними документами (довідками).
		В судовому засіданні представник позивача, адвокат Кравець В.А. (а.с.9-10), позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Зазначила, що Конституція України життя та здоров`я людини визнає найвищою соціальною цінністю. Однак відповідачем у висновку постанови № 591 про притягнення до адміністративної відповідальності, порушується право позивача на звернення до медичної установи для лікування, що суперечить Конституції України та положенням Постанови КМУ № 673 від 28.07.2010 щодо поважності причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори в пункт і в строк, установлені керівником відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		ОСОБА_1 у судове засідання з`явився з невідомої причини, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином. Клопотань про відкладення слухання справи суду не надав. Зі згоди сторін розгляд справи здійснювався без участі ОСОБА_1 ..
		Представник відповідача Пилявець В.В. (а.с.41) в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 13.04.2023 посадовими особами Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки було особисто вручено повістку про явку до військкомату на 14.04.2023 на співбесіду та уточнення військово-облікових даних. Однак 14.04.2023 останній не прибув, а прибув особисто 28.04.2023 повідомивши, що не з`явився по повістці 14.04.2023 оскільки перебував на лікуванні та 28.04.2023 на останнього було складено протокол № 590 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. Справу до розгляду було призначено на 03.05.2023 та 03.05.2023 на останнього в його особистій присутності після перевірки та з`ясування обставин справи посадовою особою Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки накладено адміністративне стягнення. 
		Вислухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені сторонами докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини. 
		Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується наданими до суду матеріалами, позивач являється придатним до військової служби та не має права на відстрочку відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», докази на спростування даного твердження матеріали справи не містять. 
		13.04.2023 ОСОБА_1 посадовими особами Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки було особисто вручена повістка про явку до військкомату на 14.04.2023 на співбесіду та уточнення військово-облікових даних. (а.с.29)
		Відповідно до довідки КНП «Центр ПМСД» Брацлавської селищної ради № 151 від 14.04.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на амбулаторному лікуванні з 14.04.2023 по 24.04.2023 за діагнозом «Післятравматичний ДЕ І-ІІ ступеню Цефалгічного і атактичного синдрому» (а.с.8). 
		Із пояснень представника відповідача в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 особисто прибув 28.04.2023 та повідомив, що не прибув 14.04.2023 до Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки перебував на амбулаторному лікуванні з 14.04.2023 по 24.04.2023 та надав копію довідки.
		28.04.2023 року на ОСОБА_1  було складено протокол № 590 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, згідно якого останній повідомляв, що під час амбулаторного лікування отримував внутрішньо вено ін`єкції. До протоколу додано копія розписки № 3011, копія довідки з лікарні та згода на обробку персональних даних. (а.с.31)
		Також 28.04.2023 року ОСОБА_1 вручена повістка про розгляд справи, щодо вчинення останнім адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП відбудеться 03.05.2023 о 09.30 годні. (а.с.32)
		Відповідно постанови № 591 від 03.05.2023, винесеної начальником Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковником Ліщиною Я.М., на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. за неявку 14.04.2023 року на співбесіду та уточнення військово-облікових даних до Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, без поважної причини.(а.с. 34)
		Вирішуючи даний спір, суд виходить із такого.
		Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
		Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Частиною 2 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
		Частиною 3 статті 22 Закону України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Згідно зі ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
		Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		Відповідно до п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: 1) перебувати на військовому обліку: 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;
		За змістом положень ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист встановленим шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		Згідно копії довідки № 151 від 14.04.2023, виданої КНП «Центр ПМСД» Брацлавської селищної ради (а.с.11), вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на амбулаторному лікуванні у період з 14.04.2023 по 24.04.2023.
		З аналізу досліджених в ході судового розгляду доказів суд доходить висновку, що при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не було дотримано вимог закону, а саме ст. 245 КУпАП в частині всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. Так, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, суду беззаперечно не доведено, що довідка позивача не є належним документом та те що позивач міг з`явитись до відповідача на визначений час, оскільки відповідачем запит до лікарні на підтвердження дійсності перебування на лікуванні зроблений не був, так само відсутній висновок військово-лікарської комісії (ВЛК), в якому зазначено, що зазначений у довідці діагноз, є таким що не перешкоджав прибуттю вчасно до РТЦК та СП.
		З огляду на вище викладене, суд доходить висновку, що постанова № 590 від 03.05.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена з порушенням норм чинного законодавства та є неправомірною, оскільки ґрунтується лише на припущеннях особи, яка виносила постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
		Тому доводи представника позивача є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, відповідачем на їх спростування не надано належних та допустимих доказів.
		Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
		Згідно ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		З огляду на зазначене, оскільки при винесені оскаржуваної постанови не з`ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст.77 КАС України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Враховуючи викладене вище у своїй сукупності, суд дійшов висновку про те, що оскаржувану постанову винесено з порушенням чинного законодавства та недотриманням процедури здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування відповідної постанови із закриттям провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст. 247 КУпАП.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Тому на користь позивача слід також стягнути сплачений ним судовий збір в сумі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який є суб`єктом владних повноважень. 
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, статтями 247, 268, 279 , 280, 293 КУпАП, суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Позовну заяву адвоката Кравець Віти Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними, визнання незаконною і скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі, задовольнити.
		 
		Постанову № 591 від 03.05.2023, винесену начальником Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником Ліщиною Я.М. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП скасувати, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення.
		 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тульчинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 536,80 грн. сплаченого судового збору.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
		 
		Повний текст судового рішення складено 15.06.2023 року
		 
		Суддя О.О. Дамчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...