Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 749/805/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 16.06.2023. Зареєстровано: 16.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2023.

Номер судового провадження: 2/749/27/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 749/805/22
		Номер провадження 2/749/27/23 
		 
		Р ІШ ЕН НЯ  
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"15" червня 2023 р.                           м. Сновськ
		Щорський районний суд Чернігівської області в складі
		   головуючого судді                 Шаповал З.О.,
		   за участю секретаря судового засідання     Мирошниченко А.М.
		   позивача                      ОСОБА_1 
		представника позивача              ОСОБА_2 ,
		представника відповідача             Рожко С.М. 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Сновськ цивільну справу №749/805/22 за позовом  ОСОБА_1   до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", про захист прав споживачів, -
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до суду з позовом до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" у якому просить:
		зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 безпідставно списані з банківського/карткового рахунка ІВАИ НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 54080,01 грн. на вказаний банківський рахунок;
		зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок відсотків та суму щомісячного обов`язкового платежу за кредитом відповідно до Умов і Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» з урахуванням поточної кредитної заборгованості на рахунку ІВАМ НОМЕР_2 в сумі 30142,60 грн., починаючи з 20.07.2022 р.
		стягнути АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати.
		В обгрунтування позову зазначає, що у 2014 році між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір банківського обслуговування шляхом підписання ОСОБА_1 заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до якого Позивачу був відкритий рахунок ІВАИ НОМЕР_1 , у 2020 році Позивач отримав картку № НОМЕР_3 «Для виплат» та № НОМЕР_4 «Універсальна» на якій було встановлено кредитний ліміт 85000 грн.
		Близько о 01 год. 01 хв. на мобільний телефон позивача надійшло повідомлення про зняття (переказ) невідомими йому особами з карткового рахунку картки «Універсальна», грошових коштів в сумі 29 000 гривень. Вранці 19.07.2022, Позивач з`ясував, що кредитний ліміт на картці «Універсальна» зменшився на суму 30 159, 41 грн. Помітивши проведення вказаної несанкціонованої операції з кредитними коштами, Позивач відразу ж зателефонував оператору АТ КБ «Приватбанк» на номер 3700, та повідомив про несанкціоновану транзакцію (операцію) без його погодження з його кредитної картки, просив зупинити незаконні транзакції, заблокувати його картку. Оператор банку повідомила, що прийняла його заяву про шахрайські дії, а картку «Універсальна» заблокувала, повідомивши, що йому в подальшому необхідно буде з`явитись до відділення АТ КБ «ПриватБанк» та замінити картку. Факт блокування картки Позивач особисто перевірив в додатку Приват24 та був впевнений в тому, що це в подальшому унеможливить несанкціоновані транзакції з грошовими коштами на його карткових рахунках. 
		Однак, незважаючи на вжиті Позивачем вичерпні заходи, спрямовані на уникнення в подальшому несанкціонованого зняття (переказу) з карткових рахунків грошових коштів, 20.07.2022 повторно о 04 год 25 год та 04 год. 28 хв. на його мобільний телефон надійшли повідомлення про зняття (переказ) невідомими особами грошових коштів в сумі 30 160 грн та 23 920,01 грн, з карткового рахунку картки «Універсальна» ( НОМЕР_4 ), яку раніше заблокувала 19.07.2022 оператор АТ КБ «ПриватБанк» після дзвінка позивача на номер 3700.
		Позивач дозволу на проведення вищевказаних транзакцій, які відбувались 19-20.07.2022р., нікому не надавав та сам особисто їх не проводив. Доступу до його акаунту в додатку Приват24 нікому не надавав, і нікому не повідомляв логін, пароль, а також ПІН, СУУ2/ СУС2, строку дії картки.
		З приводу несанкціонованого списання з його рахунків грошових коштів Позивач звертався із заявами до поліції, за результатами яких слідчим Корюківського РВП ГУ НП в Чернігівській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12022270290000267 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.
		Банк повідомив позивача про те, що спірні транзакції здійснювалися із використанням нетипових пристроїв, отримувачем по всім операціям є Індустріалбанк, проте про кінцевого отримувача у ПриватБанку відсутня інформація.
		При цьому сторона Позивача стверджує, що АТ КБ «Приватбанк» продовжує нараховувати відсотки на всю суму несанкціоновано знятих третіми особами з картки «Універсальна», грошових коштів, які позивач фактично не отримував тоді як Позивач звертався до Банку з заявою про поновлення кредитного ліміту на картці та призупинення нарахування відсотків.
		Сторона Позивача вважає, що Відповідач незаконно здійснив операції по списанню коштів з картки «Універсальна» НОМЕР_4 в сумі 30 160 грн та 23 920,01 грн, всього в сумі 54080,01 грн., а з урахуванням комісії банку за переказ 1159,41 грн, всього в сумі 54857,40 грн., оскільки такі транзакції відбулися без згоди Позивача, після того, як він повідомив банк про несанкціонований доступ до його рахунку, вжив всіх необхідних заходів по блокуванню операцій по картковому рахунку.
		У судовому засіданні Позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові.
		У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві. Додатково пояснив, що 19.07.2022 року Позивач дійсно звернувся до оператора Приватбанку з приводу зняття з його рахунку суму в розмірі 29000,00 грн. Оператор запевнила, що його картка Універсальна НОМЕР_4 заблокована та рекомендувала звернутися до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій, а також звернутись до відділення Банку для перевипуску картки. На наступний день його картка була перевипущена через систему Приват24 та фактично з нової картки, яка закінчується на 7611, відбувся переказ коштів двома платежам на загальну суму 54080,01 грн. Представник відповідача припускає, що зазначені дії міг зробити лише позивач, або особа, яка знала логін та пароль до системи Приват24, оскільки було правильно введено, що логін, що пароль до системи. У першому повідомленні ОСОБА_3 просив лише заблокувати картку «Універсальна» та не просив блокувати вхід до системи Приват24, а вже на наступний день попросив заблокувати втому числі і вхід до Приват24.
		10.02.2023 року до суду надійшов відзив за змістом якого представник відповідача, адвокат Рожко Сергій Миколайович, який діє на підставі довіреності №7770-К-Н-О від 07.09.2021 року просить відмовити у позові оскільки, саме Позивач повинен нести відповідальність за здійснення платіжних операцій, адже спірні платіжні операції були вчинені з ідентифікацією електронного платіжного засобу та користувача  ініціатора переказу Василенка, а повідомлення до Банку про втрату доступу до електронного платіжного засобу від Позивача взагалі не надходило. Звертає увагу суду на те, що у даному випадку, фінансова операція проведена коректно, з використанням всіх необхідних реквізитів платіжної картки з правильним введенням номеру картки, ПІН-коду і підтверджуючих паролів, які відомі тільки позивачу, а тому оспорювані транзакції на картковому рахунку позивача не є помилковими. Спірні транзакції відбулися з ідентифікацією електронного платіжного засобу та користувача ОСОБА_1 . Крім того, вважає, що вчинення фінансових операцій на карткових рахунках позивача третіми особами неможлива без розголошення користувачем інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, таких як коди доступу до карток, строк дії карти та інші ідентифікуючі дані електронного платіжного засобу, тому АТ КБ «ПриватБанк» не повинен нести відповідальність за такі дії/бездіяльність позивача. Постановою НБУ N 22 від 21 січня 2004 року та ст. 1212 ЦК України, чітко визначено, шо відповідальність за незаконне отримання грошових коштів несе отримувач, а не особа яка обслуговує їх рахунки, а тому АТ КБ «ПриватБанк» не несе відповідальності перед позивачем, та не може повертати грошові кошти позивачу за власний рахунок замість фактичного отримувача. Банка вважає, що проведення фінансових операцій на карткових рахунках позивача можливе лише у разі коректного використання всіх необхідних реквізитів платіжної картки, з правильним введенням лопну та паролю доступу до системи дистанційного обслуговування Приват24, ПІН-кодів до карток, підтверджуючих паролів та іншої конфіденційної інформації, яка відома тільки позивачу, та/або у разі розголошення позивачем персональних даних третім особам, що дали змогу третім особам ініціювати платіжні операції. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393свої8) зроблено висновок, що «критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта. Тлумачення статей 14, 16 ЦК України дозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги». Задоволення таких позовних вимог жодним чином не захищає/не відновлює право позивача, оскільки нарахування відсотків та інших платежів здійснюється банком на виконання вимог закону щодо обліку банківських операцій і жодним чином не впливає на права позивача. Тільки у випадку пред`явлення відповідної вимоги банком до позивача, вона може заперечувати проти її задоволення з відповідних підстав. У позові позивач жодним чином не обгрунтовує підставу заявлення позовних вимог про перерахунок відсотків та щомісячного платежу і взагалі не надає доказів нарахування банком як відсотків так і визначеного розміру щомісячного платежу по кредиту. У відзиві заявляє клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на правову допомогу .
		Сторона позивача своїм правом на надання відповіді на відзив не скористалась.
		Суд вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.
		ОСОБА_1 звернувся до АБ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 28.02.2014 року, згідно якої уклав договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, які розміщені на офіційному банківському сайті https://privatbank.ua/terms. складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві та не оспорюється останнім (а.с.63). 
		Договір про надання банківських послуг за своїм змістом є ширшим, ніж кредитний договір, оскільки передбачає можливість клієнта в подальшому скористатись тими послугами банку, які визначені в Умовах та правилах банківських послуг, шляхом прийняття пропозиції банку у спосіб, визначений такими Умовами. До такого висновку дійшов Верховний Суд у судовій справі №739/119/17-ц провадження № 61-3321св18, що викладена у постанові від 09.12.2019 року.
		На підставі вказаного позивачу був відкритий рахунок ІВАИ НОМЕР_1 , та він отримав картку № НОМЕР_3 «Для виплат» та № НОМЕР_4 «Універсальна» на якій було встановлено кредитний ліміт 85000 грн. Зазначене не заперечується учасниками процесу, а тому не підлягає доказуванню.
		З виписки по картці НОМЕР_5 /рахунку НОМЕР_2 , вбачається, що 19.07.2022 року було здійснено переказ коштів з призначенням платежу «Переказ зі своєї картки» на суму 29000,00 грн. (а.с.129).
		З аудіозапису розмови Позивача з оператором АБ КБ «ПриватБанк», що відбулася 19.07.2022 року вбачається, що дійсно ОСОБА_1 звернувся до оператора з приводу зняття з його картки Універсальна грошових коштів у суму 29000,00 грн. Оператор порадила Позивачу звернутися до найближчого відділення Приватбанку для перевиписку картки та до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій. Запевнила, що його картка Універсальна заблокована. У свою чергу Позивач наголосив на тому, що знаходиться в селі тому у відділення зможе з`явитись через декілька тижнів.
		20.07.2022 року по картці НОМЕР_6 /рахунку НОМЕР_2 
		було здійснено переказ коштів з призначенням платежу «Переказ зі своєї картки» двома платежами на загальну суму 54080,01 грн. (а.с.129).
		З аудіозапису розмови Позивача з оператором АБ КБ «ПриватБанк», що відбулася 20.07.2022 року вбачається, що дійсно ОСОБА_1 звернувся до оператора з приводу зняття з його картки Універсальна грошових коштів у суму 54080,01 грн. Оператор виявила, що картка позивача була перевипущена через систему Приват24 та фактично з нової картки, відбувся переказ коштів двома платежами. Спочатку оператор порекомендувала змінити пароль входу до системи Приват24, проте в силу тієї обставини, що всі дві картки відповідача були заблоковані запитала дозволу для блокування акаунта в системі Приват24 на, що Позивач погодився.
		Факт блокування картки № НОМЕР_4 «Універсальна» 19.07.2022 року визнається учасниками процесу, а тому не підлягає доказуванню.
		З приводу несанкціонованого зняття з його рахунків грошових коштів Позивач звертався із заявами до поліції, за результатами яких слідчим Корюківського РВП ГУ НП в Чернігівській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12022270290000267 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває (а.с.9,10,17).
		23.07.2022, 19.08.2022 та 29.09.2022 року Позивач звертався зі скаргами/заявами до АБ КБ «ПриватБанк» з приводу несанкціонованого зняття з його рахунків грошових коштів (а.с.11,12,14,15, 19).
		Банк повідомив позивача про те, що спірні транзакції здійснювалися із використанням нетипових пристроїв, отримувачем по всім операціям є Індустріалбанк, проте про кінцевого отримувача у ПриватБанку відсутня інформація (а.с.13,20).
		За фактом зняття коштів з каток Позивача головним фахівцем з безпеки Управління безпеки по Північному макрорегіону ГО Тоцьким Ю.М., проведена службова перевірка в ході якої висновком перевірки запиту Напрямку з юридичної координації діяльності щодо звернення клієнта банку ОСОБА_1 від 14.03.2023 року встановлено, що дії по зняттю грошових коштів були виконані за допомогою інтернет-оперцій по 3-D Secure протоколу, який використовується як додатковий рівень безпеки онлайн-кредитних та дебетових карт, для двофакторної аутентифікації користувача, тобто підтверджена клієнтом, а це у свою чергу означає, що у особи, яка здійснювала перекази, був доступ до П-24 клієнта банку ОСОБА_1 , заходила вона туди за допомогою паролю та логіну входу, які відомі тільки їх власнику. Щоб отримати доступ до П-24, окрім логіна та пароля, потрібно підтвердити вхід на фінансовому номері, а в даному випадку підтвердження було через систему ІVR (отримання клієнтом дзвінка від ПБ для підтвердження входу в П-24) тобто клієнт на свій фінансовий номер отримав дзвінок від банку, за допомогою якого потрібно було підтвердити вхід в П-24, а далі використано дані картки на сайті для списання, сім-карта не перевипускалась, 3-D Secure відправлявся в ООВ ВІО (форма в додаток П-24) і ОТР АРР (ОТП код в додаток П-24), переадресація виклику не відбувалась, логін та пароль не мінялись, зміну паролю не було зроблено після блокування карт і не заблоковано було П-24 клієнта. При здійсненні переказів були коректно введені номер картки клієнта, термін її дії та СVV2 код, після чого транзакція була підтверджена 3-D Secure, який надсилався на його фінансовий телефон. Таким чином, переказ грошових коштів клієнта банку Василенка на суму 81000 грн., що мали місце 19-20.07.2022 були здійснені з використанням логіну та паролю до П-24, який відомий тільки останньому. Отже, перекази знаходяться в зоні відповідальності клієнта (а.с.100-101).
		Пунктом 1 розділу VI Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України 05 листопада 2014 року № 705, яка була чинна на день здійснення переказів, встановлено, що користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень. Пунктом 7 розділу X даного Положення - контроль за рухом і цільовим використанням коштів за рахунками користувача використанням електронних платіжних засобів здійснюється власниками цих рахунків.
		За змістом п. 6 розділу VI Положення № 705 та п. 14.6 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений
		договором.До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач,а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що держатель електронного платіжного засобу  фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу. Електронний платіжний засіб  платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Переказ коштів  рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ  рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ  рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Платіжна картка  електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Платіжна система  платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Платник  особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Неналежний платник  особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів. Отримувач  особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі. Неналежний отримувач  особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Згідно з пунктом 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач платіжної системи зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.
		Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: 1) повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; 2) забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем; 3) реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку; 4) банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
		Згідно зпунктами 5та 6розділу VIПоложення №705визначено,що користувачзобов`язанийконтролювати рухкоштів засвоїм рахункомта повідомлятиемітента прооперації,які невиконувалися користувачем. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Відповідно до пункту 11 розділу VI Положення № 705 Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
		Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Досліджені судом матеріали справи дають підстави для висновку, що спірні фінансові операції з грошовими коштами позивача на рахунках АТ КБ «Приватбанк» здійснено шляхом доступу до системи інтернет-банкінгу«Приват24»на чомуі наголошувалаоператор Банку. Кошти з картки відповідача були переказані внаслідок коректного введення номеру картки клієнта, терміну її дії та СVV2 коду, після чого транзакція була підтверджена 3-D Secure, який надсилався на його фінансовий телефон.
		Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку (далі  Умови і правила), система «Приват24», у тому числі мобільна версія, це система призначена для управління банківськими рахунками Клієнта цілодобово в режимі реального часу через мережу Інтернет.
		Всі операції у цій системі здійснюються на підставі платіжних інструкцій, наданих Клієнтом через систему (підпункт 2.3.1.2.2 Умов і правил).
		Згідно з підпунктом 2.3.1.2.3 Умов і правил правила користування системою «Приват24», викладені на сторінці Банку у мережі Інтернет за адресою:https://privatbank.ua/udalenniy-banking/privat24.
		Відповідно до п. 2.3.1.2.9.3. Умов і правил клієнт зобов`язаний не розголошувати відомості про логін та пароль третім особам.
		Для доступу в Приват24 використовуються логін та пароль, встановлений особисто клієнтом.
		Логін входу в Приват24 - це номер мобільного телефону (фінансовий номер) Клієнта, який був використаний при реєстрації в Системі.
		Пароль  унікальна послідовність із символів і цифр, яка відома лише клієнту.
		Наведене свідчить, що для входу в Приват24 потрібно ввести пароль входу, який відомий лише клієнту.
		Для того щоб відновити/змінити пароль, необхідно зайти на сайт Приват24 та обрати «Вхід» та виконати такі дії: 1) ввести номер мобільного телефону; 2) обрати «забули пароль»; 3) обрати спосіб зміни паролю, це може бути або дзвінок банку та після цього натиснути 1, або інший спосіб  тоді на номер телефону прийде смс-повідомлення з кодом, який треба ввести; 4) в подальшому з`явиться віконце, в якому користувач обирає одну зі своїх карток; 5) ввести ПІН-код обраної картки; 6) ввести новий пароль.
		Системний аналіз наведених алгоритмів свідчить про те, що особі, яка бажає змінити пароль входу в акаунт Приват24 та здійснювати управління рахунками, необхідно мати доступ не тільки до фінансового номера телефону клієнта Банку, а й до іншої особистої інформації клієнта Банку, а саме: номер хоч б однієї з банківських карток клієнта Приват24, прив`язаних до вказаного номера телефону, ПІН-коду вказаної картки чи саму банківську картку клієнта.
		Судовим розглядом установлено, що вхід в акаунт ОСОБА_4 в період з 19.07.2022 року по 20.07.2022 року відбувся без зміни логіну і паролю, тобто з використанням інформації, яка відома лише позивачу.
		3D Secure  це сучасна технологія, розроблена міжнародними платіжними системами Visa (Verified by Visa) і Mastercard (Mastercard SecureCode) для ідентифікації держателя картки, який здійснює операцію.
		Підвищення безпеки при здійсненні інтернет-платежів на сайтах, що підтримують технологію 3D Secure, відбувається за рахунок проведення додаткової ідентифікації держателя платіжної картки.Така ідентифікація забезпечується шляхом обов`язкового введення держателем картки одноразового пароля, який в ході операції автоматично надсилається банком в SMS-повідомленні на номер мобільного телефону такого держателя.
		3-D Secure відправлявся в ООВ ВІО (форма в додаток П-24) і ОТР АРР (ОТП код в додаток П-24). 
		Аналіз обставин здійснення спірних транзакцій свідчить, що позивач сприяв доступу до його карткового рахунку третім особам шляхом розголошення конфіденційної інформації (паролю входу в акаунт Приват24 ).
		Відповідно до п. 2.3.1.2.10.1. Умов і правил Банкзобов`язанийприйняти до виконання Платіжні інструкції, оформлені і підтверджені належним чином.
		Платіжна інструкція вважається переданою Клієнтом і прийнятою Банком до виконання, якщо Клієнт:
		- для доступу в Систему ввів правильні логін (Фінансовий номер телефону) і пароль;
		- підтвердив вхід в Систему через додаткову перевірку Клієнта будь-яким шляхом;
		- підписав Платіжну інструкцію шляхом введення одноразового паролю ОТР та/або шляхом зчитування QR коду та/або перевіркою ПІН-коду Платіжної картки та/або шляхом IVR дзвінка та/або дзвінка оператора ОКЦ на Фінансовий номер телефону.
		Таким чином, що позивач вчинив дії, які сприяли незаконному використанню інформації та які дають змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою.
		Крім того, відповідно до п. 2.35 постанови НБУ № 22 від 21 січня 2004 роки кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність
		згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
		Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.
		Аналогічне обґрунтування закріплено в ст. 1212 ЦК України а саме: - особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Тобто, постановою НБУ № 22 від 21 січня 2004 року та ст. 1212 ЦК України, чітко визначено, що відповідальність за незаконне отримання грошових коштів несе отримувач, а не особа яка обслуговує їх рахунки на чому і наголошував представник відповідача у своєму відзиві.
		Враховуючи вище викладене, в даному випадку, АТ КБ «ПриватБанк» не несе відповідальності перед позивачем, та не може повертати грошові кошти позивачу за власний рахунок замість фактичного отримувача.
		Крім того, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18) зроблено висновок, що «критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта. Тлумачення статей14,16 ЦК Українидозволяє зробити висновок, що не є ефективним способом захисту визнання неправомірними дії в частині не зарахування сплати, зобов`язання зарахувати перераховані щомісячні платежі, скасування та списання безнадійної заборгованості, зобов`язання скасувати суму пені, заборона здійснювати подальше нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання вчинити дії із скасування нарахування відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, зобов`язання скасувати незаконно нараховані штрафні санкції за несвоєчасну здійснену оплату, оскільки не передбачають відповідного обов`язку іншого суб`єкта цивільного правовідношення та не забезпечують відновлення прав особи, що заявляє такі вимоги».
		Таким чином, задоволення таких позовних вимог жодним чином не захищає/не відновлює право позивача оскільки нарахування відсотків та інших платежів здійснюється банком на виконання вимог закону щодо обліку банківських операцій і жодним чином не впливає на права позивача.
		Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Тому, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі незгоди позивача із сумою здійснених нарахувань процентів за кредитним договором, таке право підлягає захисту судом при вирішенні питання стягнення заборгованості за кредитним договором. Однак сторони не повідомляли суд що на даний час в провадженні будь-якого суду перебуває справа про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		Також варто зазначити, що у випадку пред`явлення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказані позивачем обставини  щодо безпідставного нарахування процентів та комісії повинні оцінюватись судом саме при вирішенні питання про стягнення заборгованості.
		А тому повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими судом, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 12, 13,16, 81, 89, 211, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
		У Х В А Л И В 
		У задоволенні позову  ОСОБА_1   до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", про захист прав споживачів - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня його проголошення. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційнаскарга подана протягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду у зазначений вище строк.
		 
		Повний текст рішення виготовлений 15.06.2023 року.
		 
		Суддя                                 З.О.Шаповал

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...