Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/5057/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 16.06.2023. Зареєстровано: 17.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/361/58/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017100000000524

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 361/5057/17
		провадження № 1-кп/361/58/23
		14.06.2023
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		14 червня 2023 року м. Бровари
		 
		Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
		 
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		при секретарях судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю прокурора: ОСОБА_4 ,
		захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		обвинувачених: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №42017100000000524 по обвинуваченню  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Вінниця, перебуває на посаді начальника клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військово медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» - головний психіатр Міністерства оборони України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України 
		 
		та 
		 
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Яворів, Львівської обл., перебуває на посаді заступника начальника мобільного вузла зв`язку другого польового вузла зв`язку в/ч НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується в одержані службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за наступних обставин.
		 
		Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до функціональних обов`язків начальника клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військово медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь), затверджених 03.08.2016 начальником Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», генерал-майором медичної служби ОСОБА_10 , до обов`язків ОСОБА_8 на вказаній посаді, зокрема, входило:
		І. Загальні положення:
		1.1.Начальник клініки психіатрії з палатами для наркологічних хворих (далі - начальник клініки) Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (далі - НВМКЦ «ГВКГ») належать до професійної групи «Керівники».
		 
		1.2.Призначення та звільнення начальника клініки здійснюється наказом заступника Міністра оборони України за поданням начальника НВМКЦ «ГВКГ» на підставі рішення атестаційною комісії Департаменту охорони здоров`я Міністерства оборони України.
		 
		1.3.Начальник клініки підпорядковується безпосередньо провідному терапевту НВМКЦ «ГВКГ» і є прямим начальник особового складу клініки.
		 
		II. Завдання та обов`язки:
		2.7.Перевіряє обґрунтованість та правильність виписки листів непрацездатності, правильне та своєчасне направлення хворих на МСЕК. Веде персональний контроль за роботою лікарів з питань експертизи тимчасової непрацездатності.
		2.8.Відповідає за адміністративно-господарську діяльність клініки.
		2.12. Забезпечує своєчасне і повноцінне обстеження та лікування хворих,
		належний догляд за ними.
		2.16. Особисто оглядає у першу добу хворих, що поступили на лікування у клініку та закріпляє їх за лікарями.
		2.18.Не менше одного разу на тиждень разом з ординаторами проводить систематичний огляд хворих. Перевіряє роботу ординаторів, слідкує за правильністю та повнотою ведення історії хвороб.
		2.19.Вирішує питання про призначення хворих на консультації, військово-лікарську комісію, затверджує виписку хворих та перевід у інші відділення (лікувальні заходи).
		 
		ІІІ. Права:
		3.1.Приймати участь у підборі та розстановці кадрів у клініці.
		3.2.Відміняти необгрунтоване призначення лікувальних процедур з обов`язковим записом в історії хвороби.
		 
		VII. Взаємовідносини (зв`язки) за посадою.
		7.3 Вирішує питання про призначення хворих на консультації, військово-лікарську комісію, затверджує виписки хворих та перевід у інші клініки, відділення (лікувальні заклади).
		 
		Згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КІС України, особами, які займають відповідальне становище, серед іншого, є керівники і заступники керівників органів державної влади, їх структурних підрозділів та одиниць.
		 
		Таким чином, перебуваючи на момент вчинення злочину на посаді начальника клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військово медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь) - головного психіатра Міністерства оборони України ОСОБА_8 , був службовою особою, яка займає відповідальне становище.
		 
		Відповідно до наказу командира військової № НОМЕР_1 за № 1 від 19.03.2014 сержант ОСОБА_11 є таким, що закінчив навчальні збори, та відповідно до мобілізаційного плану з 20.03.2014 зарахований до списків складу військової частини № НОМЕР_1 з призначенням на посаду телеграфіста радіостанції Р142Н 5 центру радіорелейного зв`язку 2 польового вузла зв`язку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , та постановлений на всі види забезпечення.
		 
		У зв`язку з тяжкими сімейними обставинами, у невстановлений час навесні 2014 року ОСОБА_11 самовільно покинув місце служби та з цього часу проживав за адресою реєстрації: АДРЕСА_4 (приватний будинок).
		 
		При цьому, весною 2017 року у ОСОБА_11 виникла необхідність у оформленні закордонного паспорту для виїзду за межі України, для чого йому був необхідний військовий квиток, що з березня 2014 року зберігався у військовій частині № НОМЕР_1 .
		 
		З цією метою ОСОБА_11 разом із своїм знайомим ОСОБА_12 19.04.2017 прибули до військової частини № НОМЕР_1 , дислокованої за адресою: АДРЕСА_4 де під час зустрічі із раніше знайомим по військовій службі заступником начальника мобільного вузла зв`язку другого польового вузла зв`язку військової частини № НОМЕР_1 ОСОБА_9 , ОСОБА_11 повідомив останнього про необхідність отримання військового квитка.
		 
		ОСОБА_9 , діючи з корисливих мотивів, з умислом на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повідомив ОСОБА_11 , що той є дезертиром, за що передбачена кримінальна відповідальність.
		 
		При цьому, ОСОБА_9 , діючи з корисливих мотивів, з умислом на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, додав, що може допомогти ОСОБА_11 уникнути подальшого проходження військової служби та притягнення до кримінальної відповідальності за залишення місця служби, для чого, у разі передачі ОСОБА_11 неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США за вирішення цього питання, він організує йому проходження військово-медичної комісії та надання останньому медичного висновку про його непридатність до проходження військової служби за станом здоров`я, що дасть можливість ОСОБА_11 бути комісованим зі Збройних сил України.
		 
		Погодившись з пропозицією ОСОБА_9 та домовившись з останнім підтримувати телефонний зв`язок, ОСОБА_11 разом із своїм знайомим ОСОБА_12 поїхали.
		 
		Після цього ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді заступника начальника мобільного вузла зв`язку другого польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_1 , діючи з корисливих мотивів, з умислом на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, в період з 19.04.2017 по 24.04.2017, вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою, відносно якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, повідомивши їй про необхідність за неправомірну вигоду вирішити питання щодо уникнення ОСОБА_11 подальшого проходження військової служби та притягнення до кримінальної відповідальності за залишення місця служби шляхом надання останньому медичного висновку про його непридатність до проходження військової служби за станом здоров`я, що дасть можливість ОСОБА_11 бути комісованим зі Збройних сил України.
		 
		Погодившись із пропозицією ОСОБА_9 , діючи спільно та узгоджено із ним, з корисливих мотивів, з умислом на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, невстановлена досудовим розслідуванням особа, відносно якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, в період з 19.04.2017 по 24.04.2017, вступила у злочинну змову з начальником клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військово медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь) - головним психіатром Міністерства оборони України ОСОБА_8 , якому повідомила про необхідність за неправомірну вигоду вирішити питання щодо уникнення ОСОБА_11 подальшого проходження військової служби та притягнення до кримінальної відповідальності за залишення місця служби шляхом надання останньому медичного висновку про його непридатність до проходження військової служби за станом здоров`я, що дасть можливість ОСОБА_11 бути комісованим зі Збройних сил України, на що одержала згоду ОСОБА_8 .
		 
		Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, в період часу з 19.04.2017 по 10.05.2017 невстановлена досудовим розслідуванням особа, відносно якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, діючи спільно та узгоджено з начальником клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військово медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь) - головним психіатром Міністерства оборони України ОСОБА_8 , повідомила ОСОБА_9 про можливість за неправомірну вигоду вирішити питання щодо уникнення ОСОБА_11 подальшого проходження військової служби та притягнення до кримінальної відповідальності за залишення місця служби шляхом надання останньому медичного висновку про його непридатність до проходження військової служби за станом здоров`я, що дасть можливість ОСОБА_11 бути комісованим зі Збройних сил України.
		 
		Діючи спільно та узгоджено, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, відносно якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, та начальником клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військово те динного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь) - головним психіатром Міністерства оборони України ОСОБА_8 , з яким він особисто знайомим не був, з корисливих мотивів, з умислом на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, у першій половині дня 24.04.2017 ОСОБА_13 зателефонував ОСОБА_12 , якому повідомив про те, що він домовився про медичне обстеження у військовому госпіталі та про вирішення питання щодо уникнення ОСОБА_11 подальшого проходження військової служби та притягнення до кримінальної відповідальності за залишення місця служби шляхом надання останньому медичного висновку про його непридатність до проходження військової служби за станом здоров`я, що дасть можливість ОСОБА_14 бути комісованим зі Збройних сил України, для чого останньому необхідно буде під`їхати у визначений час до психіатричного відділення військового госпіталю Міністерства оборони України, що за адресою: АДРЕСА_1 , про що він повідомить додатково.
		 
		В подальшому, 10.05.2017, під час обумовленої зустрічі, перебуваючи за місцем служби біля військової частини №  НОМЕР_1 , дислокованої за адресою:  АДРЕСА_4 ,  ОСОБА_9 , діючи спільно та узгоджено, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, відносно якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, та начальником клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військово медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь) - головним психіатром Міністерства оборони України ОСОБА_8 , з яким він особисто знайомим не був, з корисливих мотивів, з умислом на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в Інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повідомив ОСОБА_12  про те, що ОСОБА_11  необхідно з`явитися за адресою:   АДРЕСА_1 , до начальника клініки психіатрії - головного психіатра Міністерства оборони України ОСОБА_8 .
		 
		При цьому, ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_8 відомо про проблеми ОСОБА_11 і він готовий їх вирішити шляхом надання останньому медичного висновку про його непридатність до проходження військової служби за станом здоров`я, що дасть можливість ОСОБА_11 бути комісованим зі Збройних сил України, у разі отримання неправомірної вигоди, додавши, що його, ОСОБА_9 , частину грошових коштів, необхідно буде передати йому після вирішення питання з ОСОБА_8 .
		 
		Під час зустрічі 12.05.2017 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді начальника клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військово медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь) - головного психіатра Міністерства оборони України, тобто будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи спільно та узгоджено, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, відносно якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, та заступником начальника мобільного вузла зв`язку другого польового вузла зв`язку військової частини № НОМЕР_1 ОСОБА_9 , з яким особисто знайомим не був, з умислом на одержання неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повідомив ОСОБА_12 , що за надання ОСОБА_11 медичного висновку про визнання його непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, для подальшого уникнення останнім проходження військової служби у Збройних силах України за станом здоров`я, що дасть можливість ОСОБА_11 бути комісованим зі Збройних сил України, йому, ОСОБА_8 , необхідно сплати грошові кошти в сумі 2000 доларів США, визначивши строк для передачі грошей - 15.05.2017. При цьому ОСОБА_8 зазначив, що для вирішення цього питання він оформить перебування ОСОБА_11 у стаціонарному відділенні Головного військового клінічного госпіталю для проходження медичного обстеження, після чого, буде надано медичний висновок щодо визнання ОСОБА_11 непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час.
		 
		В подальшому, 15.05.2017, близько 15.00 години,  ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді начальника клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військово медичного клінічного центру Головний військовий клінічний госпіталь) - головного психіатра Міністерства оборони України, тобто будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи спільно та узгоджено, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, відносно якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, та заступником начальника мобільного вузла зв`язку другого польового вузла зв`язку військової частини № НОМЕР_1   ОСОБА_9 , з яким особисто знайомим не був, з умислом на одержання неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, у своєму службовому кабінеті за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 18, каб. 4, одержав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду в сумі 51 000 грн. за вирішення питання щодо надання ОСОБА_11 медичного висновку щодо визнання останнього непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час, для подальшого уникнення останнім проходження військової служби у Збройних силах України за станом здоров`я, що дасть можливість ОСОБА_11 бути комісованим зі Збройних Сил України, після чого був затриманий на місці вчинення злочину.
		 
		Дії ОСОБА_8  кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.
		 
		ОСОБА_9 обвинувачується в пособництві в одержані службовою особою, яка займає
		відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
		 
		Досудовим розслідуванням встановлено, відповідно до наказу командира військової № НОМЕР_1 за № 1 від 19.03.2014 сержант ОСОБА_11 є таким, що закінчив навчальні збори, та відповідно до мобілізаційного плану з 20.03.2014 врахований до списків складу військової частини № НОМЕР_1 з призначенням на посаду телеграфіста радіостанції Р142Н 5 центру радіорелейного зв`язку 2 польового вузла зв`язку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , та постановлений на всі види забезпечення.
		 
		У зв`язку з тяжкими сімейними обставинами, у невстановлений час навесні 2014 року ОСОБА_11 самовільно покинув місце служби та з цього часу проживав за адресою реєстрації: АДРЕСА_4 (приватний будинок).
		 
		При цьому, весною 2017 року у  ОСОБА_11  виникла необхідність у оформленні закордонного паспорту для виїзду за межі України, для чого йому був необхідний військовий квиток, що з березня 2014 року зберігався у військовій частині № НОМЕР_1 .
		 
		З цією метою ОСОБА_11 разом із своїм знайомим ОСОБА_12 19.04.2017 прибули до військової частини № НОМЕР_1 , дислокованої за адресою: АДРЕСА_4 де під час зустрічі із раніше знайомим по військовій службі заступником начальника мобільного вузла зв`язку другого польового вузла зв`язку військової частини № НОМЕР_1 ОСОБА_9 , ОСОБА_11 повідомив останнього про необхідність отримання військового квитка.
		 
		ОСОБА_9 , діючи з корисливих мотивів, з умислом на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повідомив ОСОБА_11 , що той є дезертиром, за що передбачена кримінальна відповідальність.
		 
		При цьому, ОСОБА_9 , діючи з корисливих мотивів, з умислом на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, додав, що може допомогти ОСОБА_11 уникнути подальшого проходження військової служби та притягнення до кримінальної відповідальності за залишення місця служби, для чого, у разі передачі ОСОБА_11 неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США за вирішення нього питання, він організує йому проходження військово-медичної комісії та надання останньому медичного висновку про його непридатність до проходження військової служби за станом здоров`я, що дасть можливість ОСОБА_11 бути комісованим зі Збройних сил України.
		 
		Погодившись з пропозицією ОСОБА_9 та домовившись з останнім підтримувати телефонний зв`язок, ОСОБА_11 разом із своїм знайомим ОСОБА_12 поїхали.
		 
		Після цього ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді заступника начальника мобільного вузла зв`язку другого польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_1 , діючи з корисливих мотивів, з умислом на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, в період з 19.04.2017 по 24.04.2017, вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою, відносно якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, повідомивши їй про необхідність за неправомірну вигоду вирішити питання щодо уникнення ОСОБА_11 подальшого проходження військової служби та притягнення до кримінальної відповідальності за залишення місця служби шляхом надання останньому медичного висновку про його непридатність до проходження військової служби за станом здоров`я, що дасть можливість ОСОБА_11 бути комісованим зі Збройних сил України.
		 
		Погодившись із пропозицією ОСОБА_9 , діючи спільно та узгоджено із ним, з корисливих мотивів, з умислом на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, невстановлена досудовим розслідуванням особа, відносно якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, в період з 19.04.2017 по 24.04.2017, вступила у злочинну змову з начальником клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військово медичного клінічного центру Головний військовий клінічний госпіталь) - головним психіатром Міністерства оборони України ОСОБА_8 , якому повідомила про необхідність за неправомірну вигоду вирішити питання щодо уникнення ОСОБА_11 подальшого проходження військової служби та притягнення до кримінальної відповідальності за залишення місця служби шляхом надання останньому медичного висновку про його непридатність до проходження військової служби за станом здоров`я, що дасть можливість ОСОБА_11 бути комісованим зі Збройних сил України, на що одержала згоду ОСОБА_8 .
		 
		Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, в період часу з 19.04.2017 по 10.05.2017 невстановлена досудовим розслідуванням особа, відносно якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, діючи спільно та узгоджено з начальником клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військово медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь) - головним психіатром Міністерства оборони України ОСОБА_8 , повідомила ОСОБА_9 про можливість за неправомірну вигоду вирішити питання щодо уникнення ОСОБА_11 подальшого проходження військової служби та притягнення до кримінальної відповідальності за залишення місця служби шляхом надання останньому медичного висновку про його непридатність до проходження військової служби за станом здоров`я, що дасть можливість ОСОБА_11 бути комісованим зі Збройних сил України.
		 
		Діючи спільно та узгоджено, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, відносно якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, та начальником клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військово медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь) - головним психіатром Міністерства оборони України ОСОБА_8 , з яким він особисто знайомим не був, з корисливих мотивів, з умислом на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, у першій половині дня 24.04.2017 ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_12 , якому повідомив про те, що він домовився про медичне обстеження у військовому госпіталі та про вирішення питання щодо уникнення ОСОБА_11 подальшого проходження військової служби та притягнення до кримінальної відповідальності за залишення місця служби шляхом надання останньому медичного висновку про його непридатність до проходження військової служби за станом здоров`я, що дасть можливість ОСОБА_11 бути комісованим зі Збройних сил України, для чого останньому необхідно буде під`їхати у визначений час до психіатричного відділення військового госпіталю Міністерства оборони України, що за адресою: АДРЕСА_1 , про що він повідомить додатково.
		 
		В подальшому, 10.05,2017, під час обумовленої зустрічі, перебуваючи за місцем служби біля військової частини № НОМЕР_1 , дислокованої за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_9 , діючи спільно та узгоджено, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, відносно якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, та начальником клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військово медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь) - головним психіатром Міністерства оборони України ОСОБА_8 , з яким він особисто знайомим не був, з корисливих мотивів, з умислом на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повідомив ОСОБА_12 , про те, що ОСОБА_11 необхідно з`явитися за адресою: АДРЕСА_1 , до начальника клініки психіатрії - головного психіатра Міністерства оборони України ОСОБА_8 .
		 
		При цьому, ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_8 відомо про проблеми ОСОБА_11 і він готовий їх вирішити шляхом надання останньому медичного висновку про його непридатність до проходження військової служби за станом здоров`я, що дасть можливість ОСОБА_11 бути комісованим зі Збройних сил України, у разі отримання неправомірної вигоди, додавши, що його, ОСОБА_9 , частину грошових коштів, необхідно буде передати йому після вирішення питання з ОСОБА_8 .
		 
		Під час зустрічі 12.05.2017 за адресою:  АДРЕСА_1 ,  ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді начальника клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військово медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь) - головного психіатра Міністерства оборони України, тобто будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи спільно та узгоджено, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, відносно якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, та заступником начальника мобільного вузла зв`язку другого польового вузла зв`язку військової частини № НОМЕР_1   ОСОБА_9 , з яким особисто знайомим не був, з умислом на одержання неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повідомив ОСОБА_12 , що за надання ОСОБА_11  медичного висновку про визнання його непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час, для подальшого уникнення останнім проходження військової служби у Збройних силах України за станом здоров`я, що дасть можливість ОСОБА_11 бути комісованим зі Збройних сил України, йому, ОСОБА_8 , необхідно сплати грошові кошти в сумі 2000 доларів США, визначивши строк для передачі грошей - 15.05.2017. При цьому ОСОБА_8 зазначив, що для вирішення цього питання він оформить перебування ОСОБА_11 у стаціонарному відділенні Головного військового клінічного госпіталю для проходження медичного обстеження, після чого, буде надано медичний висновок щодо визнання ОСОБА_11 непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час.
		 
		В подальшому, 15.05.2017, близько 15.00 години, ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді начальника клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військово медичного клінічного центру Головний військовий клінічний госпіталь) - головного психіатра Міністерства оборони України, тобто будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи спільно та узгоджено, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, відносно якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, та заступником начальника мобільного вузла зв`язку другого польового вузла зв`язку військової частини № НОМЕР_1 ОСОБА_9 , з яким особисто знайомим не був, з умислом на одержання неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, у своєму службовому кабінеті за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 18, каб. 4, одержав від ОСОБА_12 неправомірну вигоду в сумі 52 000 грн. за вирішення питання щодо надання ОСОБА_11 медичного висновку щодо визнання останнього непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час, для подальшого уникнення останнім проходження військової служби у Збройних силах України за станом здоров`я, що дасть можливість ОСОБА_11 бути комісованим зі Збройних сил України, після чого був затриманий на місці вчинення злочину.
		 
		Цього ж дня, 15.05.2017 близько о 17 годині,  ОСОБА_9  діючи спільно та узгоджено, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, відносно якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, та начальником клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військово медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь) - головним психіатром Міністерства оборони України ОСОБА_8 , з яким він особисто знайомим не був, з корисливих мотивів, з умислом на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, перебуваючи поблизу контрольно-пропускного пункту військової частини НОМЕР_1 , що розташована по АДРЕСА_4 , упевнившись, що з  ОСОБА_8  вирішено питання щодо надання  ОСОБА_11  медичного висновку щодо визнання останнього непридатним до військової служби отримав від ОСОБА_12 грошові кошти у розмірі 10 000 грн., після цього був затриманий на місці вчинення злочину .
		 
		Дії ОСОБА_15 кваліфіковано за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України - пособництво в одержані службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії, з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, не визнав повністю і жодним чином не підтвердив фактів викладених в обвинувальному акті та просив його виправдати. На підставі ст.63 Конституції України відмовився від надання свідчень.
		 
		В судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_9  свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні теж не визнав, вказав, що жодних не правомірних дій відносно ОСОБА_16 не здійснював, пособництвом не займався. Тому він не визнає свою вину в пред`явленому обвинуваченні в повному обсязі і вважає обвинувачення надуманими та такими, що не відповідають дійсності, просив його виправдати. На підставі ст.63 Конституції України відмовився від надання свідчень.
		 
		Захисники обвинувачених у судовому засіданні вказали, що стороною обвинувачення не надано жодного належного та допустимого доказу, на підтвердження фактів та обставин викладених у обвинувальному акті, при проведенні досудового розслідування прослідковується провокація з боку правоохоронних органів та особи, залученої до проведення НСРД, порушено правила підслідності, обшуку, під час якого порушено право на захист, внесення відомостей до ЄРДР, ст.290 КПК України, просили в порядку ст. 89 КПК України визнати всі докази сторони обвинувачення не допустимими, оскільки отримані в наслідок істотного порушення, у зв`язку із чим прохали ухвалити виправдувальний вирок.
		 
		Так, в обґрунтування винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ст. 368 КК України, сторона обвинувачення посилається на такі докази, які були безпосередньо дослідженні під час судового розгляду, а саме: 
		 
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що його дружина - ОСОБА_17 звернулась до їхнього спільного знайомого - ОСОБА_16 з проханням допомогти уникнути проходження військової служби ОСОБА_11 . Про деталі домовленостей між своєю дружиною та ОСОБА_16 . ОСОБА_11 не знав. Про звернення ОСОБА_12 до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_11 не знав. ОСОБА_9 грошових коштів від нього не вимагав. В день відвідування військового шпиталю, після затримання ОСОБА_8 , йому зателефонував ОСОБА_12 та сказав під`їхати на вул. Горького в прокуратуру, де він підписав велику кількість документів. До цього дня та після цього дня він жодного разу з представниками правоохоронних органів з приводу цих подій не спілкувався. Допускає, що підписав документи датовані різними датами. На момент допиту в ході судового засідання допустив, що його використали, якби знав про такий сценарій розвитку подій - не погодився би приймати в ньому участь. Також свідок ОСОБА_11 вказав, що проміжок часу 06:33 - 12:20 год. він не перебував у приміщеннях прокуратури м. Києва та ГУ СБУ у м. Києві та Київської області 28 квітня 2017 року, у цей день він перебував за межами м. Києва. Також, ОСОБА_11 повідомив, що він був у приміщенні прокуратури лише один раз у день затримання ОСОБА_8 - 15.05.2017р. 
		 
		Також свідок ОСОБА_11 пояснив, що він не проводив будь-яких розмов та спілкувань з приводу його звільнення з лав Збройних Сил України, а всі перемовини вів ОСОБА_12 і все це вирішувалося без участі ОСОБА_11 . Свідок ОСОБА_11 під час допиту не зміг пригадати коли відбувалися ці події. Під час допиту ОСОБА_11 повідомив суду, що йому було призначено дату, коли приїхати в військовий госпіталь, він приїхав там вже очікували співробітники СБУ і йому повідомили, що вже була домовленість про надавання хабаря, прізвище лікаря в госпіталі ОСОБА_11 не назвав, будь-які гроші ОСОБА_11 особисто нікому не передавав, гроші вже були у ОСОБА_12 (с/з 27.09.2018 р. т.3 а.с. 42);
		 
		 
		 
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що до нього звернулись ОСОБА_11 та його дружина з проханням допомогти у зв`язку з тим, що майор ОСОБА_9 вимагає у них гроші. Заяву про вчинення кримінального правопорушення від свого імені написав на прохання ОСОБА_11 та його дружини. На запитання чим було викликано бажання написати заяву про вчинення кримінального правопорушення з врахуванням того, що жодні права та інтереси ОСОБА_16 порушені не були - відповісти не зміг. Повідомив, що в ході судового засідання йому стало зрозуміло, що питання щодо звільнення від проходження військової служби вирішується колегіально і ОСОБА_8 одноособово таке питання вирішити не міг. Допускає, що його могли ввести в оману працівники правоохоронних органів. Повідомив, що під час відвідувань будівлі СБУ йому замовляли перепустки. Потім змінив свої показання та повідомив, що заяву про злочин писав ОСОБА_11 , а він був при цьому присутній. Крім власноручно написаної заяви більше нічого не писав. Чому вирішили писати заяву в Управлінні СБУ, яке знаходиться в м. Києві на проспекті Перемоги пояснити не зміг. У своїх показаннях, наданих суду ОСОБА_12 стверджено заявив, що коли він, ОСОБА_11 та його дружина йшли на першу зустріч з ОСОБА_9 , вони з самого початку, ще до зустрічі вже знали та мали намір іти писати заяву в СБУ, після вказаної зустрічі. Так, після зустрічі з ОСОБА_9 19.04.2017р. ОСОБА_12 24.04.2017р. прибув до за адресою: м. Київ, вул. Шутова 6 і там написав заяву про вчинення злочину. Крім цього, у своїх показах в суді ОСОБА_12 вказав, що він писав заяву власноручно, а заява, яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження надрукована на комп`ютері (с/з 27.09.2018 р. т.3 а.с. 72);
		 
		В судовому засіданні свідок  ОСОБА_17 яка являється дружиною свідка ОСОБА_11 на підставі ст.63 Конституції України відмовився від надання свідчень в суді, під час досудового розслідування не допитувалася;
		 
		показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_18 , яка пояснила, що разом з ОСОБА_8 працює «Головний військовий клінічний госпіталь». Вказала, що обставин даного кримінального провадження їй не відомо. 15.05.2017р. ОСОБА_8 був визначений черговим лікарем госпіталя. Того дня їй зателефонував ОСОБА_8 та попросив зайти до його кабінету. Зайшовши в кабінет побачила ОСОБА_8 та невідомого їй чоловіка одягненого в цивільний одяг, стояли біля службового столу. ОСОБА_8 передав їй документи, а саме направлення на ВЛК, медичну та службову характеристику, військовий квиток та медичну книжку і сказав іти госпіталізувати людину на ВЛК. Відразу вона разом з чоловіком вийшли з кабінету ОСОБА_8 та пішли до її кабінету №7, однак чоловік до її кабінету не зайшов залишився на коридорі. Вивчивши документи, через декілька хвилин вийшла на коридор але чоловіка не було, пройшовши далі до загального коридору побачила людей в масках та темному одязі. Зазначила, що документи які було їй надано було достатньо на направлення на ВЛК. Питання звільнення військовослужбовця від проходження військової служби вирішується виключно колегіально комісією з 8-10 чоловік. (с/з 27.09.2018 р. т.3 а.с. 42);
		 
		показаннями свідка  ОСОБА_19 , який пояснила, що з ОСОБА_8 знайомі як колеги. Також знайома з ОСОБА_9 , оскільки його дружина працювала в медичному пункті. Вказала, що обставин даного кримінального провадження їй не відомо. Особа ОСОБА_11 їй не відомий. ОСОБА_9 до неї не звертався з питанням направлення ОСОБА_11 на ВЛК. В період травня 2017 року з ОСОБА_20 вона не спілкувалася.(с/з 27.09.2018 р. т.3 а.с. 42);
		 
		показання в судовому засіданні свідка  ОСОБА_21  та ОСОБА_22 , які пояснили, що 15.05.2017 вони були понятими під час затримання та обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_8 . Відповідно до наданих суду показань свідка ОСОБА_21 , під час обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_8 , саме співробітники СБУ проводили обшук в службовому кабінеті ОСОБА_8 і саме співробітник СБУ відкрив шухляду тумбочки, яка знаходилася в правому куті кабінету, дістав гроші та поклав їх на стіл. Це відбувалося в присутності ОСОБА_8 , який на запитання співробітника відповів «що це не його гроші, і не знає звідки вони взялися» Також свідки вказали, що вказана слідча дія фіксувалася на відеокамеру (с/з 27.05.2019 р.).
		 
		показаннями в судовому засіданні свідка - оперативного співробітника ГВБКОЗ ГУ СБУ у Києві та Київській області   ОСОБА_23 , який пояснив, що супроводжував дане кримінальне провадження, будь яких письмових доручень на це він не отримував. Прізвище заявника він не пам`ятає та не розглядав заяву про вчинення злочину. Обставин написання заяви про злочин в СБУ йому не відомо. 15.05.2017 р. приймав участь у затриманні та проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_8 , який розташований в приміщені «Головний військовий клінічний госпіталь». Під час затримання знаходився безпосередньо біля ОСОБА_8 в кімнаті відпочинку, в подальшому під час обшуку службового кабінету виводив ОСОБА_8 де були вилучені грошові кошти. Обшук проводився оперативним співробітником СБУ ОСОБА_24 та була присутня прокурор. Де саме було знайдено гроші він не бачив. З особами ОСОБА_25 та ОСОБА_26 він не зустрічався та не спілкувався, з документами НСРД не знайомився (с/з 28.02.2019). 
		 
		Також за клопотанням захисту був допитай в судовому засіданні свідок  ОСОБА_27 , який пояснив, що близько о 15 годині 15.05.2017 р. він зі своїм другом ОСОБА_8 знаходились в кімнаті відпочинку службового кабінету та обідали. В цей час несподівано зайшли працівники СБУ в кількості 3-4 чоловік повалили їх на підлогу та наділи кайданки. Під час обшуку в службовому кабінеті була розмова про якісь гроші, і де саме їх знайшли він не бачив, оскільки весь час перебував в кімнаті відпочинку. Під час обшуку в кабінеті ОСОБА_8 перебував ОСОБА_23 та інші співробітники СБУ. На коридорі бачив дружину ОСОБА_8 , також з коридору тривалий час було гучно чути голоси. Вказав, що його відпустили близько о 18 годині, а ОСОБА_8 затримали (с\з 19.11.20119 р.) 
		 
		Також за клопотанням захисту був допитай в судовому засіданні свідок  ОСОБА_28 , який пояснив, що 15.05.2017 р. між ним як адвокатом та дружиною ОСОБА_29 - ОСОБА_30 було укладено договір про надання правової допомоги, оскільки останній стало відомо про затримання її чоловіка ОСОБА_8 . Так, він в якості адвоката, який діяв в інтересах ОСОБА_8 , прибув разом з ОСОБА_30 до місця проведення слідчих дій і не був допущений до приміщення кабінету ОСОБА_8 , де проводився обшук, але навіть не був допущений до спілкування з ОСОБА_8 та до проведення за його участі слідчих дій. Всі необхідні підтверджуючі документи про надання правової допомоги надавав працівниками правоохоронним органам, які були на місці проведення слідчих дій. Вказану обставину в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_28 продемонструвавши відеозаписи, які він зробив у той день 15.05.2017 р. в приміщенні клініки психіатрії національного військового медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» біля кабінету ОСОБА_8 .
		 
		Окрім показань свідків, стороною обвинувачення на підтвердження вини обвинувачених, згідно клопотання (т.1. а.с.158-250), надано наступні докази, які судом в ході судового розгляду кримінального провадження було досліджено:
		 
		доручення про повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженні №42017100000000524 від 28.04.2017р. (відсутня дата);
		 
		повідомлення ОСОБА_8 від 14.08.20117 року про завершення досудового розслідування №42017100000000524 від 28.04.2017р.;
		 
		протокол про надання доступу підозрюваному ОСОБА_8 та його захиснику до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення з матеріалами від 16.08.2017 р. ;
		повідомлення ОСОБА_9 від 14.08.2017 року про завершення досудового розслідування №42017100000000524 від 28.04.2017р.;
		 
		протокол про надання доступу підозрюваному ОСОБА_9 та його захиснику до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення з матеріалами від 16.08.20117 р. ;
		витяг з ЄРДС №42017100000000524 від 28.04.2017 р.;
		 
		доручення від 28.04.2017 р. про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000524 від 28.04.2017 слідчому в ОВС першого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органами прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_31 ;
		 
		повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017100000000524 від 28.04.2017;
		 
		постанова про створення слідчої групи у кримінальному провадженні №42017100000000524 від 28.04.2017 р.;
		 
		постанова про визначення групи прокурорів від 28.04.2017 р.;
		 
		постанова про продовження строку досудового розслідування від 10.07.2017 р.; 
		 
		 
		 
		постанова про виділення матеріалів кримінального провадження від 14.08.2017 р. відносно невстановленої особи, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (не присвоєно номер виділеного кримінального провадження);
		 
		супровідний лист СБУ від 27.04.2017 р. про направлення заяви ОСОБА_12 ; 
		 
		заява ОСОБА_12 про вчинення кримінального правопорушення від 24.04.2017 р., пов`язаних з вимаганням у нього неправомірної вигоди близько 3 тисяч доларів;
		 
		рапорт від 28.04.2017 прокурора ОСОБА_32 про надання дозволу на внесення відомостей до ЄРДР та перевірки в рамках досудового розслідування; 
		 
		згода ОСОБА_12 від 28.04.20117 р. про залучення до проведення негласних слідчих дій та конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні №42017100000000524 від 28.04.2017 р.;
		згода ОСОБА_11 від 28.04.20117 р. про залучення до проведення негласних слідчих дій та конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні №42017100000000524 від 28.04.2017 р.;
		 
		протоколи від 28.04.2017 р. про попередження ОСОБА_12 та ОСОБА_11 про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування (не підписані прокурором 
		 ОСОБА_32 - особою, яка приймала рішення та попереджала ОСОБА_12 та ОСОБА_11 про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування);
		 
		доручення від 22.05.2017 р. в порядку ст. 40 КПК України;
		 
		супровідний лист від 20.06.2017 р. з додатками: послужний список ОСОБА_8 на 70 арк., декларація ОСОБА_8 про майновий стан за 2013 - 2015 р - на 64 арк, службова карточка ОСОБА_8 - на 6 арк.;
		супровідний лист від 29.05.2017 р. з додатками: завірена копія особової справи ОСОБА_9 на 33 арк, службова характеристика ОСОБА_9 на 1 арк., витяг наказу на призначення на посаду на 1 арк., витяг з функціональних обов`язків на 2 арк.;
		 
		протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.05.2017 року, згідно якого в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_8 15.05.2017 р. о 15год. 41 хв., за участю понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , під час затримання здійснено обшук під час якого було виявлено та вилучено посвідчення офіцера НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_8 ;
		 
		протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.05.2017 року та долучений до протоколу флеш носій, згідно якого в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_9 15.05.2017 р. о 17 год. 02 хв., за участю захисника ОСОБА_33 , понятих ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , під час затримання здійснено обшук під час якого було виявлено та вилучено грошові кошти та мобільний телефон марки «Samsung Duos» (на 2 стр. протоколу немає підпису слідчого та на 3 стр. не вказано ПІБ);
		 
		постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 15.05.2017 р. у кримінальному провадженні №42017100000000524 від 28.04.2017, щодо особи ОСОБА_9 ;
		 
		постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 15.05.2017 р. у кримінальному провадженні №42017100000000524 від 28.04.2017, щодо особи ОСОБА_8 ;
		протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 15.05.2017 р., а саме грошові кошти 20 000 грн.. Вказані грошові кошти, в присутності понятих ОСОБА_36 та ОСОБА_22 , були передані гр. ОСОБА_12 ; 
		 
		протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 15.05.2017 р., а саме грошові кошти 10 000 грн.. Вказані грошові кошти, в присутності понятих ОСОБА_37 та ОСОБА_38 , були передані гр. ОСОБА_12 ;
		 
		протокол обшуку від 15 травня 2017 р. у ході проведення обшуку виявлено: об`єктом обшуку являється приміщення службового кабінету №4, що знаходиться на другому поверсі в приміщенні військового госпіталю МО України, (кабінет головного психіатра МО України ОСОБА_8 ) за адресою: Київ. вул. Госпітальна, 18. В ході обшуку за робочим столом, який використовує  ОСОБА_8 , в шухляді з права виявлено та вилучено грошові кошти номіналом 200 грн. у кількості 95 купюр (загальна сума 19 000 грн.), номіналом 500 грн. у кількості 2 купюр (загальна сума 1000 грн.), зазначені грошові кошти поміщено до паперового конверту №1.
		 
		Крім того, в шухляді з права, вищевказаного столу знайдено імітаційні засоби (які за своїм зовнішнім виглядом схожі на справжні грошові кошти національної одиниці України), а сам імітаційні засоби, схожі на грошові кошти номіналом 200 грн., у кількості 100 купюр, імітаційні засоби, схожі на грошові кошти номіналом 500 грн, у кількості 24 купюри з номером БН7950079, які поміщено до пакету №2.
		Крім того, в шкіряній сумці, яка знаходилась на робочому столі ОСОБА_8 , виявлено та вилучено грошові кошти, номіналом 200 грн. у кількості 14 купюр, з наступними серіями та номерами: КМ3811902, СЕ5113153, ПГ6758913, ЄБ8511783, ТИ8003890, ЄА0777671, ЄЖ8456585, СД7854119,КЙ4455617,ЄЩ7669689, ВГ6713075,СА1447205,МБ6924450,ЗЕ9241739, номіналом 500 грн. у кількості 12 купюр з наступними серіями та номіналам: СЖ0817942, СБ0841958, СЖ0817940, СЖ0817941, СЖ0817936, СЖ0817937, СЖ0817939, СЖ0817938, СЖ1817865, ВД907842, СГ6186937, ЗГ8709312, грошові кошти номіналом 100 доларів СІЛА у кількості 8 купюр, з наступними серіями БВ845762141І, АВ1095463 5В, АБ47527322В, КВ08965568К, РБ22199597С, НБ94226034О, 19615134Ь РГО79785871А НВ50235038М номіналом 20 доларів США у кількості 2 купюр з наступним серією 0143221179А, ІВ91994481С грошова купюра номіналом 10 доларів США з наступною серією ІР32698178В, поміщено до пакету №3.;        
		 
		протокол огляду грошових коштів від 16.05.2017 р., відповідно до якого, слідчий в ОВС першого слідчого відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_39 , розглянувши матеріали кримінального провадження №42017100000000524 від 28.04.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбачено ч. З ст. 368 КК України, перебуваючи за місцем розташування першого слідчого відділу прокуратури міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 114, каб. 4, з дотриманням вимог ст.ст. 104, 105, 106, 107, 223 та 237 КПК України, провів огляд вилучених, 15.04.2017 в службовому кабінеті №4, що знаходиться на другому поверсі в приміщенні військового госпіталю МО України, (кабінет головного психіатра МО України ОСОБА_8 ) за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 18, грошових коштів та імітаційних засобів (які за своїм зовнішнім виглядом схожі на справжні грошові кошти національної одиниці України), а також провів огляд грошових коштів, вилучених 15.04.2017 в ході особистого обшуку ОСОБА_9 , після затримання останнього в порядку ст. 208 КПК України.;
		 
		постанова про визнання речових доказів від 16.05.2017 року, відповідно до якої визнано речовим доказом:
		1.)грошові кошти номіналом 200 грн., у кількості 95 купюр (загальна сума 19 000 грн.) з наступними серіями та номіналом: ХА7318638, УС 9553517, КВ7534358, ЕА0166822, УФ6460602, КД5082025, КЙ8632975,МА0213216,ПБ1397259,КЄ9588723,СВ0031726,ПЗ3210565,339159167,ВЖ4282423,КД8377631,МА0309028,КМ5048876,ТАЗ180580,АГ4420892,КВ5550878,ВГ4153806,ТБ3680281,ПБ4459359,ЕА4135901,ПЕ8173574,ХА2905245,АД3785366,ЕЯ4573274,ПЕ0945024,ЄЄ4109834,УЛ5472355,ЄЧ0511855,СБ2019567,ПГ8557266,КИ1823404,УМ4331862,ПБ6204050,ЕЯ5243604,ЄВ5977739,КК4666669,ЕВ6263287,УМ2312376,МБ2901424,ЄЄ9513102,КМ5628140,КВ2658820,ВЕ9273815,ЕИ8741998,ПГ7292245,УС9717872,УА2123194,СК7996455,УП5464803,ЄЄ9320032,ЄФ4366588,ЄБ1122157,ЗЕ7217541,ТВ0698379,ЄЮ4701434,Е32438884,ЄИ8618782,ЕЖ0802132,ЗД4695654,ЄЕ6918585,УБ3194731,ЄЖ8012961,ЕШ6330133,ЄЧ7725764,ЗГ4006666,ЕЧ3775809,ПГ5780659,УП8912608,ЕД8579370,ПЕ9353582,ТВ0924625,Е35331823,ПД6498323,УМ9692539,П37462224,ЕЖ8010112,ГІЄ7740033,ТЄ7964054ДЙ4322130,Є39706251,МА9261481,УН9703831,МА8745426,МА6326617,УЛ6593895,ЗГ5434975,ЗД7492742,Є32627478,ЄД8135158, УД7221037, ЕИ9038520, номіналом 500 грн. у кількості 2 купюр (загальна сума 1000 грн) з наступними серіями та номіналом: СБ6438238, ВФ3725196.
		2.)грошові кошти номіналом 200 грн. 50 штук (загальна сума 10000 грн.) ПГ0824917,ЄВ3170813, ЄИ9874302,СВ2585701,ЄИ0457104,Е30535664,ВФ7793204,ЄЦ9715517,МБ2065117,ЗГ2577571,ЗБ5611345,УЛ6898074,КВ1596159,КГ8103704,МБ2153140,П36687343,ЄЦ0406853,МБ3277593,КД6264403,ТГ4378971,ЕЯ5366887,ЗЄЗЮ4102,УП0611897,УЖ8466944,КК7934309,КИ3728565,ЄД6581440,УМ8591085,ЕЕ6622121,КА4384346,АГ8710665,ЕГ0818369,ЗБ5018914,АД6190440,П32457406,КМ5377326,КЄ2922504,СЕ3092629,ВЖ8190734,ЄЄ4558606,Е32455199,ЕВ1964682,ЗД8299104,ЄЯ3357154,ХЕ6137565,ЄА6776598,ВХ6883784,ЗГ5310347,КГ9631636,ПА0700237.
		3.)імітаційні засоби (які за своїм зовнішнім виглядом схожі на справжні грошові кошти національної одиниці України), а самі імітаційні засоби, схожі на грошові кошти номіналом 200 грн., у кількості 100 купюр, з номерами: АГ2837105(кількості 52 купюри), АД5009260(48 купюр), імітаційні засоби, схожі на грошові кошти номіналом 500 грн. у кількості 24 купюри з номером: БН7950079.
		4.)Речові докази (грошові кошти) направити на відповідальне зберігання до фінансового відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області.
		5.)Речові докази (імітаційні засоби) зберігати в матеріалах кримінального.
		 
		Лист до Фінансового відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київської обл. та квитанція №005902 від 05.07.2017 р. про зберігання речових доказів - грошових коштів;
		 
		протокол огляду від 12.07.2017 р. мобільного телефону марки «Samsung Duos» чорного кольору, вилученого під час затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_9 ;
		 
		постанова про визнання речовим доказом від 12.07.2017 р., визнано речовим доказом мобільний телефон марки «Samsung Duos» чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_3 ,ІМЕІ: НОМЕР_4 з сім-картками «Лайф» НОМЕР_5 та Куіvstar НОМЕР_6 , та повернуті на зберігання ОСОБА_9 
		протокол тимчасового доступу до речей та документів від 03.08.2017р., наданий відповідно до ухвали слідчого судді від 24.07.2017 р. Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_40 в межах кримінального провадження №42017100000000524;
		 
		протокол огляду від 07.08.2017 р. проведено огляд DVD-R диску марки «Verbatim 4 Gb» та інформації, яка на ньому міститься, отриманого в ході проведення 03.08.2017 р. тимчасового доступу в ТОВ «Лайфселл» щодо абонентського номеру НОМЕР_7 , проведеним оглядом встановлено наступне: в період часу з 18.04.2017 по 15.05.2017зєднань між абонентами НОМЕР_8 (користується ОСОБА_19 та НОМЕР_9 (користується ОСОБА_8 ) не було.
		 
		Під час проведення судового розгляду головуючим суддею 21 березня 2023 року винесено ухвалу, якою визнано відповідно ст. 89 КПК України, очевидно недопустимими доказами DVD-R Verbatim № 51/6448 від 03.03.2017 та Micro SD Kingston № 6920 від 10.05.2017 та недопустимими доказами, які були отримані за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_8 , які містяться на DVD-R Verbatim № 51/6464 від 03.03.2017 та Micro SD Kingston № 6920 від 10.05.2017, а також недопустимими доказами протоколи про наслідки проведення НСРД.
		 
		Заслухавши доводи сторони захисту, покази свідків, дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.
		 
		За ч.2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		 
		Згідно з положеннями ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		 
		Відповідно до ст.25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого або в разі надходження заяви повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		 
		Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно до ст.9 КПК України.
		 
		Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		 
		Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків - частини 1, 3 ст.22 КПК України.
		 
		Так, суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту, з приводу того, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проводилось неуповноваженим на те органом досудового розслідування відповідно до вимог чинного законодавства.
		 
		Досудове розслідування даного кримінального провадження здійснювалось слідчим в ОВС першого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_41 під процесуальним керівництвом прокурора прокуратури м. Києва ОСОБА_42 .
		 
		Зокрема, на момент відкриття вказаного кримінального провадження, а саме 28.04.2017 р. і на даний час ст. 38 КПК України не передбачала і не передбачає такого органу досудового розслідування як слідчі підрозділи органів прокуратури.
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України розслідування злочинів, передбачених ст. 368 КК України належить до підслідності НАБУ за наявності визначених ст.216 КПК України умов. Що стосується військовослужбовців то ч. 5 ст. 216 КПК України визначає, що суб`єктами злочинів, які належать до підслідності НАБУ, є військовослужбовці вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.
		 
		НАБУ розпочало свою роботу у квітні 2015 року відповідно до Указу Президента від 16.04.2017р. №217/2015. 
		 
		Кримінальний процесуальний кодекс України набрав чинності 19.11.2012 р. 
		 
		Зокрема, згідно вимогами ч. 1 Перехідних положень до КПК України, до дня введення в дію частини п`ятої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування передбачених нею злочинів здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом.
		 
		Після введення в дію ч. 5 ст.216 КПК України розпочаті слідчими органів прокуратури кримінальні провадження продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не пізніше дня початку діяльності відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур (Офіс Генерального прокурора почав свою роботу з 02.01.2020р., обласні та окружні прокуратури - з 11.09.2020р. та 15.03.2021р. відповідно).
		 
		Таким чином, слідчі органів прокуратури, мали право розпочинати та здійснювати досудове розслідування злочинів, передбачених ч. 5 ст. 216 КПК України і які відносяться до підслідності НАБУ лише до 2015 року, а продовжувати розслідування розпочатих кримінальних проваджень до 15.03.2021р.
		 
		Дане кримінальне провадження розпочато 28.04.2017р. тобто після введення вдію частини п`ятої ст. 216 КПК України, обвинувачений - полковник ОСОБА_8 , обіймаючи посаду начальника клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військового медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», не являється суб`єктом злочинів, які відносяться до підслідності НАБУ (ч. 5 ст. 216 КПК України) оскільки не відноситься до вищого офіцерського складу Збройних Сил України. Аналогічна ситуація стосується і посади майора ОСОБА_9 .
		 
		Вказане підтверджують Функціональні обов`язки начальника клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військового медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (т. 2, а.с. 65-66).
		 
		В свою чергу медична установа, якою керує ОСОБА_8 , не є органом військового управління, не є окремою військовою частиною з власним бюджетом та матеріальними активами, а є структурним підрозділом національного військового медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь». Відповідно до п. 1.3. начальник клініки підпорядковується безпосередньо провідному терапевту НВМКЦ « ГВКГ » і є прямим начальником лише особового складу клініки, в розділі 2 «Завдання та обов`язки начальника клініки» відсутні будь-які обов`язки, які свідчать про можливість начальника клініки приймати рішення про звільнення військовослужбовців від проходження військової служби за станом здоров`я. В розділі 3 «Права» відсутні будь-які права начальника клініки щодо прийняття рішення про звільнення військовослужбовців від проходження військової служби за станом здоров`я.
		 
		Таким чином, ОСОБА_8 як начальник клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військового медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» не є службовою особою, яка займає відповідальне становище в розумінні ст. 368 КК України, не є службовою особою, яка здійснює функції представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймає постійно чи тимчасово в органі державної влади, органі місцевого самоврядування, на державному чи комунальному підприємстві, в установі чи організації посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконує такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом, яке це визначено у примітках до ст. 364 КК України.
		 
		Також, це підтверджується відповіддю Командування Медичних сил ЗС України від 25.06.2020р. вих. №510/15/42, наданою адвокату  ОСОБА_5  на його адвокатський запит від 04.06.2020р. вих. №01-04/06/20 (долучена до матеріалів кримінального провадження).
		 
		За таких обставин, досудове розслідування зазначеного кримінального провадження повинен був проводити у якості органу досудового розслідування слідчий підрозділ Національної поліції України під процесуальним керівництвом Військової прокуратури, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 216 КПК України,  слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування, а Військова прокуратура здійснює процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, відкритих  за вчинення кримінальних правопорушень військовослужбовцями військових формувань України відповідно до вимог наказу Генерального прокурора України від 29.08.2014р. №12рн «Про  особливості діяльності військових прокуратур» (т.3 ст.157-169). 
		 
		Таким чином розпочавши кримінальне провадження, прокурор на підставі ч. 7 ст. 214 КПК зобов`язаний був невідкладно, але не пізніше наступного дня з дотриманням правил підслідності, доручити проведення досудового розслідування й передати наявні у нього матеріали до слідчих органів Національної поліції та Військовій прокуратурі.
		 
		Тобто, органи прокуратури м. Києва здійснювали досудове розслідування з порушенням визначеної ст. 216 КПК підслідності, в ході чого провели ряд слідчих дій, спрямованих на отримання доказів, у тому числі й негласні слідчі (розшукові) дії, результати яких було покладено в основу обвинувачення.
		 
		В матеріалах судового провадження, а саме том 3, на а.с. №157 знаходиться відповідь Генеральної прокуратури України на адвокатський запит адвоката ОСОБА_43 , з якої вбачається, що станом на 23.06.2017 р. наказ Генерального прокурора України від 29.08.2014 № 12гн «Про особливості діяльності військових прокуратур» є чинним. Також надано належним чином завірену копію даного наказу.
		 
		В пункті 9.2 даного наказу зазначено: «військовим прокурорам всіх рівнів забезпечити процесуальне керівництво досудовим розслідуванням військових та інших кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями військових формувань та правоохоронних органів України, підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях цієї категорії».
		 
		Враховуючи те, що о обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на момент скоєння інкримінованих їм кримінальних правопорушень були військовослужбовцями Збройних Сил України, в розумінні ст. 216 КПК України, досудове розслідування кримінального провадження мали проводити слідчі Національної поліції України під процесуальним керівництвом Військової прокуратури. 
		 
		Таким чином, досудове розслідування вказаного кримінального провадження у порушення вимог ст. 216 КПК України провів неналежний орган.
		 
		Порушення підслідності є однозначною підставою для визнання доказів не допустимими, таку позицію підтвердив Верховний Суд України у постанові Касаційного кримінального суду від 14.04.2020р. по справі №761/34909/17.
		 
		Сторона захисту, в судовому засіданні послідовно проводила думку про провокацію скоєння злочину, шляхом надання відповідних доказів та приймаючи участь у дослідженні доказів і спростовуючи відповідні докази обвинувачення, як такі, що не викривають у вчиненому правопорушенні обвинувачених. Окрім того, самі докази під час їх дослідження об`єктивно та неупереджено доводили факт створення правопорушення у відношенні обвинувачених штучним шляхом.
		 
		Так, допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_11  повідомив, що його дружина - ОСОБА_17 звернулась до їхнього спільного знайомого - ОСОБА_16 з проханням допомогти уникнути проходження військової служби ОСОБА_11 . Про деталі домовленостей між своєю дружиною та ОСОБА_16 . ОСОБА_11 не знав. Про звернення ОСОБА_26 до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_11 не знав. ОСОБА_9 грошових коштів від нього не вимагав. В день відвідування військового шпиталю, після затримання ОСОБА_8 , йому зателефонував ОСОБА_16 та сказав під`їхати на вул. Горького в прокуратуру (зі слів ОСОБА_11 ), де він підписав велику кількість документів. До цього дня та після цього дня він жодного разу з представниками правоохоронних органів з приводу цих подій не спілкувався. Допускає, що підписав документи датовані різними датами. На момент допиту в ході судового засідання допустив, що його використали, якби знав про такий сценарій розвитку подій - не погодився би приймати в ньому участь.
		 
		Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_16 повідомив, що до нього звернулись ОСОБА_11 та його дружина з проханням допомогти у зв`язку з тим, що майор ОСОБА_9 вимагає у них гроші. Заяву про вчинення кримінального правопорушення від свого імені написав на прохання ОСОБА_11 та його дружини. На запитання головуючого судді чим було викликано бажання написати заяву про вчинення кримінального правопорушення з врахуванням того, що жодні права та інтереси ОСОБА_16 порушені не були - відповісти не зміг. Повідомив, що в ході судового засідання йому стало зрозуміло, що питання щодо звільнення від проходження військової служби вирішується колегіально і ОСОБА_8 одноособово таке питання вирішити не міг. Допускає, що його могли ввести в оману працівники правоохоронних органів. Повідомив, що під час відвідувань будівлі СБУ йому замовляли перепустки. Потім змінив свої показання та повідомив, що заяву про злочин писав ОСОБА_11 , а він був при цьому присутній. Крім власноручно написаної заяви більше нічого не писав. Чому вирішили писати заяву в Управлінні СБУ, яке знаходиться в м. Києві на проспекті Перемоги пояснити не зміг.
		 
		Дружина ОСОБА_11 - ОСОБА_17 в ході досудового розслідування не допитувалась, а в ході судового розгляду відповідати на питання сторін відмовилась посилаючись на ст. 63 Конституції України.
		 
		Показання, надані в ході судового засідання свідком ОСОБА_16 , спростовуються зібраними стороною захисту доказами та матеріалами, наявними в справі.
		 
		Зокрема, на заяві про вчинення кримінального правопорушення (т. 1, а.с. 196-197) міститься підпис саме ОСОБА_12 . Крім того, вказана заява є надрукованою, а не написаною від руки.
		 
		В матеріалах судового провадження (т.3 а.с. 188) знаходиться адвокатський запит на ім`я начальника ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, в якому ставиться питання стосовно того, чи замовлялись в період часу з 24 квітня 2017 року по 15 травня 2017 року включно в Бюро перепусток Управління СБУ у м. Києві та Київській області, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги 55/2, перепустки на ім`я ОСОБА_12 та ОСОБА_11 та чи перетинали зазначені особи в зазначений період часу контрольно-пропускні пункти Управління СБУ у м. Києві та Київській області, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги 55/2.
		 
		У відповіді на даний адвокатський запит (т.3, а.с. 187) вказано, що зазначені в адвокатському запиті особи перебували в адміністративному приміщенні Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області (м. Київ, проспект Перемоги, 55/2) за усною вказівкою керівництва Головного відділу БКОЗ. Перепустки зазначеним в запиті громадянам не замовлялись і не оформлювались.
		 
		П.І.Б. та посада особи, яка надала таку усну вказівку, захиснику не повідомили з посиланням на те, що вказана інформація відсутня у зв`язку зі спливом часу (т.3, а.с184).
		 
		Відповідно до відповіді Військової прокуратури Дарницького гарнізону на адвокатський запит від 12.01.2018 (том 3, арк. 181) вбачається, що відносно ОСОБА_11 протягом 2017 року було направлено до Броварського міськрайонного суду Київської області два обвинувальних акти (27.07.2017 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та 31.07.2017 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби).
		 
		Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.10.2017 громадянина ОСОБА_11 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 407 та ч. 4 ст. 407 КК України (т.3, арк. 190).
		 
		Крім того, відповідно до відповіді командира військової частини НОМЕР_1 на адвокатський запит ОСОБА_6 № 164 від 01.08.2017 (том 3 арк. 196) вбачається, що ОСОБА_11 не з`явився до Національного військово-медичного клінічного центру для проходження ВЛК, у зв`язку з чим став вважатися таким, що самовільно залишив військову частину. 
		 
		З даного приводу були повідомлені Центральне управління військової служби правопорядку по місту Києву та Київській області та Військова прокуратура Дарницького гарнізону Центрального регіону України.
		 
		Вказаний факт свідчить про те, що дії заявника ОСОБА_12 шодо так званої «допомоги» в уникненні проходження військової служби ОСОБА_11 закінчились відразу після затримання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . 
		Що, в свою чергу, свідчить про дійсний намір заявника ОСОБА_12 , який зводився до провокації злочину, під керівництвом оперативних співробітників Управління СБУ у м. Києві та Київській області.
		 
		Крім того, слід зазначити що ініціатива в спілкуванні як з ОСОБА_9 , так і з ОСОБА_8 виходила виключно від ОСОБА_12 , саме він систематично та нав`язливо цікавився щодо можливості вирішення ситуації ОСОБА_11 , способом її вирішення та платою за її вирішення.
		 
		Також, суд звертає увагу, що в заяві ОСОБА_12 від 24.04.2017р. мова іде про командира роти військової частини НОМЕР_10 майора ОСОБА_9 , посада якого ніяк не підпадає під кваліфікуючу ознаку службової особи, яка займає відповідальне становище. В заяві також не зазначено про вимагання ОСОБА_9 грошових коштів у ОСОБА_11 , оскільки вимагання - це насильницький вплив на власника чи господаря майна, власника майнових прав або особу, що виконує майнові дії, з метою примушування названих осіб до здійснення майнових дій на користь вимагателя чи інших зазначених ним осіб, крім цього у своїх показаннях під час допиту в суді ОСОБА_12 підтвердив, що ОСОБА_9 не вимагав в нього грошові кошти. 
		 
		Крім цього, вимагання неправомірної вигоди виключається, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, таку позицію підтвердив Верховний Суд України у постанові Касаційного кримінального суду від 20.11.2018р. по справі № 621/2190/16-к від 20.11.2018. 
		 
		Зокрема, ОСОБА_12 та ОСОБА_44 домовляючись з ОСОБА_9 намагалися уникнути законної процедури звільнення від проходження військової служби, при цьому достеменно знаючи, що ОСОБА_11 є дезертиром і знаходиться під підозрою у кримінальному провадженні.
		 
		Також в заяві  ОСОБА_12 не повідомляється про повторність злочину та про попередню змову групою осіб з метою вчинення конкретного злочину, що і підтвердилося за результатами досудового розслідування. Так, у обвинувальному акті від 17.08.2017р. чітко вказано, що ОСОБА_9 ніколи не був знайомий з ОСОБА_8 , а будь-які інші віртуальні особи не були встановлені у рамках виділеного кримінального провадження. В заяві ОСОБА_12 взагалі нічого не сказано про ОСОБА_8 .
		 
		В заяві ОСОБА_12 вказана неправомірна вигода у розмірі 3000 (три тисячі) доларів США, що по курсу НБУ (станом на 24.04.2017р. 1 долар США = 26,7 грн.,) на день подання заяви складає 80 100 (вісімдесят тисяч сто) гривень 00 копійок.
		 
		Вказана сума не підпадає під визначення неправомірної вимоги у великому розмірі.
		 
		Відповідно до п. 1 Приміток до ст. 368 КК України (у т.ч. і у редакції КК України, яка діяла на момент написання заяви ОСОБА_12 про вчинення злочину), неправомірною вигодою у великому розмірі вважається така вигода, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. На 2017 рік для кримінальних правопорушень розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян визначений у сумі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок, отже для кваліфікації злочину за 
		ч. 3 ст. 368 КК України розмір неправомірної вигоди повинен складати не менше 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень 00 копійок. 
		 
		ОСОБА_8 як начальник клініки психіатрії (з палатами для наркологічних хворих) національного військового медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» не є службовою особою, яка займає відповідальне становище в розумінні ст. 368 КК України, не є службовою особою, яка здійснює функції представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймає постійно чи тимчасово в органі державної влади, органі місцевого самоврядування, на державному чи комунальному підприємстві, в установі чи організації посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконує такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом, яке це визначено у примітках до ст. 364 КК України.
		 
		Також слід, звернути увагу на особу громадянина ОСОБА_11 та необхідність сприяти вирішенню питання можливості звільнення його з військової служби за станом здоров`я, який на той час вже був підозрюваний у двох кримінальних провадженнях, а саме: 
		- №42016110340000096 від 27.05.2016р. за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, обвинувальний акт скерований 27.07.2017р. до Броварського міськрайонного суду Київської області.
		- №42017110340000077 від 25.07.2017р. за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, обвинувальний акт скерований 31.07.2017р. до Броварського міськрайонного суду Київської області.
		 
		Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.10.2017р. громадянина ОСОБА_11 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 407 та ч. 4 ст. 407 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років та із застосуванням ст. 75 КК України останнього звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців. Про вказане свідчить відповідь військового прокурора Дарницького гарнізону на адвокатський запит адвоката ОСОБА_6 (т. 3 ст. 181) та Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.10.2017р. (т. 3 ст. 191 - 192).
		 
		З огляду зазначеного, виникає питання для чого звільняти ОСОБА_11 з військової служби за станом здоров`я, коли він вже є обвинувачений за ст. 407 КК України «Самовільне залишення військової частини або місця служби». Більш того, перед призовом на військову службу ОСОБА_11 напевно проходив медичну комісію і був визнаний придатним для проходження служби у Збройних Силах України.
		 
		З урахуванням того, що ОСОБА_11 вже був обвинувачений у рамках вищезазначених кримінальних проваджень, однак орган досудового розслідування залучив громадянина ОСОБА_12 , який був знайомим ОСОБА_11 .
		 
		Більш того, під час допиту в суді 27.09.2018 р. ОСОБА_11 заявив, що він не вів будь-яких розмов та спілкувань з приводу його звільнення з лав Збройних Сил України, а всі перемовини вів ОСОБА_12 і все це вирішувалося без участі ОСОБА_11 (Channel 01 2018.09.27 11-39-36 проміжок часу 9:33 - 10:31, 11:00 - 11:47). Сам ОСОБА_11 під час допиту не зміг пригадати коли відбувалися ці події (Channel 01 2018.09.27 11-39-36 проміжок часу 14:00 - 14:09, Channel 01 2018.09.27 11-54-36 проміжок часу 2:30 - 2:36, 4:04 - 4:39). Під час допиту ОСОБА_11 повідомив суду, що йому було призначено дату, коли приїхати в військовий госпіталь, він приїхав там вже очікували співробітники СБУ і йому повідомили, що вже була домовленість про надавання хабаря (Channel 01 2018.09.27 11-54-36 проміжок часу 5:00 - 2:36, 5:18), прізвище лікаря в госпіталі ОСОБА_11 не назвав, будь-які гроші ОСОБА_11 особисто нікому не передавав, гроші вже були у ОСОБА_12 (Channel 01 2018.09.27 11-54-36 проміжок часу 7:00 - 8:01).
		 
		 
		 
		В свою чергу, ні обвинувачений ОСОБА_8 , ні обвинувачений ОСОБА_9 не шукали ні ОСОБА_11 ні ОСОБА_12 з метою отримання від них неправомірної вигоди, тим більше, що відповідно до змісту обвинувального акту та наявних матеріалів кримінального провадження ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не були знайомі і органом досудового розслідування не встановлено будь-яких контактів між ними як особистих, так і через посередників. 
		 
		Більш того, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, що з ОСОБА_8 велись якісь попередні домовленості. На першу зустріч з ОСОБА_8 ОСОБА_12 вже йшов з технічними засобами аудіо-відеоконтролю, які йому надали представник СБУ, з метою провокування ОСОБА_8 та документування його дій.
		 
		ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з власної ініціативи, відшукували контакти вже з відповідним умислом провокування ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на отримання неправомірної вигоди. 
		 
		ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з своєю дружиною ініціативно звернулись до ОСОБА_9 з наміром подальшого звернення із заявою до СБУ з метою подальшого провокування ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на отримання неправомірної вигоди та документування їх дій під контролем співробітників ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області.
		 
		У своїх показаннях, наданих суду 27.12.2018р., ОСОБА_12 стверджено заявив, що коли він, ОСОБА_11 та його дружина йшли на першу зустріч з ОСОБА_9 , вони з самого початку, ще до зустрічі вже знали та мали намір іти писати заяву в СБУ, після вказаної зустрічі (аудіозапис судового засідання 27.12.2018р., аудіофайл: Channel 01 2018_12_27 12-16-15, проміжок часу 11:30 - 11:35). 
		 
		Так, після зустрічі з ОСОБА_9 19.04.2017р. ОСОБА_12 24.04.2017р. прибув до ГУ СБУ в Києві та Київській області за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги 55/2 (у своїх показаннях ОСОБА_12 вказував адресу: м. Київ, вул. Шутова 6) і там написав заяву про вчинення злочину (т.1 стор. 196-197).
		 
		ОСОБА_12 не звернувся із заявою до Броварського відділу СБУ ГУ СБУ в м. Києві та Київській області і не звернувся до Броварського відділу поліції ГУ НП України у Київській області, а цілеспрямовано звернувся ГУ СБУ в Києві та Київської області за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги 55/2, що може свідчити про заздалегідь сплановані та узгоджені з ГУ СБУ у Київській області дії ОСОБА_12 .
		 
		В матеріалах вказаного кримінального провадження взагалі відсутня заява ОСОБА_11 , всі процесуальні та інші документи посилаються лише на заяву ОСОБА_12 , права та інтереси якого жодним чином не порушуються вказаним кримінальним провадження.
		 
		Також судом встановлено, що орган досудового розслідування здійснив допит свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 28.04.2017р., які допитувалися до внесення відомостей про вчинення кримінального порушення до ЄРДР, по суті вони допитувалися не в рамках вказаного кримінального провадження.
		 
		Так, відповідно до витягу з ЄРДР від 12.08.2017р. по кримінальному провадженню №42017100000000524 від 28.04.2017р., інформація в ЄРДР була внесена 28.04.2017р. о 12:31:08, а допит ОСОБА_12 відбувся 28.04.2017р. з 9:00 до 10:00, допит ОСОБА_11 відбувся 28.04.2017р. з 10:00 до 11:00, при цьому ОСОБА_11 надав суду покази, що він взагалі не був у цей день в приміщеннях СБУ та прокуратури, а перебував за межами м. Києва (аудіозапис судового засідання від 27.09.2018р. звуковий файл: Channel 01 2018_09_27 12-39-36, проміжок часу 06:33 - 15:00).
		 
		Також суд звертає увагу, що на стадії досудового розслідування не була допитана дружина ОСОБА_11 . ОСОБА_45 , яка безпосередньо домовлялася с ОСОБА_12 про його сприяння у вирішенні питання звільнення її чоловіка з лав Збройних Сил України за станом здоров`я, та безпосередньо була присутня на першій зустрічі ОСОБА_12 з обвинуваченим ОСОБА_9 (аудіозапис судового засідання 27.12.2018р., аудіофайл: Channel 01 2018_12_27 10-46-15, проміжок часу 11:09 - 11:39).
		 
		З метою документування злочину прокурором ОСОБА_32 винесено постанову про проведення контролю за вчиненням злочину від 15.05.2017р. №17/2/1-2350т (т. 2, стор. 169 - 171).
		 
		Вказаною постановою прокурор ОСОБА_32 постановила провести відносно ОСОБА_8 . НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину з використанням імітаційних несправжніх засобів. Проведення контролю за вчиненням злочину з використанням імітованих (несправжніх) засобів, їх огляд та вручення залученому до конфіденційного співробітництва заявнику ОСОБА_12 з метою можливої послідуючої передачі ОСОБА_8 доручити співробітникам ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області.
		 
		У вищезазначеній постанові прокурором ОСОБА_32 не зазначено про її рішення залучити заявника ОСОБА_12 до проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину з використанням імітаційних несправжніх засобів, і що заявник ОСОБА_12 повинен з використанням технічних засобів передати вказані грошові кошти ОСОБА_8 , провокуючи його на отримання неправомірної вигоди та документувати цю провокацію.
		 
		Крім цього, у згоді на залучення до проведення негласних слідчих дій, до конфіденційного співробітництва, яку підписав ОСОБА_12 28.04.2017р., йому було роз`яснено, що при виконанні НСРД заборонено провокувати (підбурювати) осіб до вчинення злочину. Також, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які рішення слідчого або прокурора про залучення до проведення НСРД аудіо-відеоконтроль особи заявника ОСОБА_12 . Однак, незважаючи на це ОСОБА_12 з використанням технічних засобів, отриманих від співробітників СБУ, провокував ОСОБА_8 на отримання неправомірної вигоди та документував цю провокацію.
		 
		Вказане є порушенням вимог ч. 3 ст. 271 КПК України, якою визначено, що під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 271 КПК України про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.
		 
		Як вбачається з матеріалів провадження, контроль за вчиненням злочину закінчувався відкрито затриманням обвинуваченого ОСОБА_8 15 травня 2017 року о 15:10 год., тобто відкритим фіксуванням, але в порушення вимог ч. 4 ст.271 КПК України вказаний протокол нескладений взагалі, що привело до порушення таких засад кримінального провадження як законність і права на захист, оскільки обвинувачений був позбавлений права висловлювати свої заперечення чи зауваження стосовно проведених, хоча б в частині відкритих, відносно нього дій.
		 
		Таким чином докази отримані за результатами проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину з використанням імітаційних несправжніх засобів не можуть біти визнані допустимими у розумінні ст. 87 КПК України, оскільки отримані з істотним порушення права та свободи людини.
		 
		Також, в заяві ОСОБА_12 взагалі нічого не сказано про ОСОБА_8 , слідством не встановлено, що хтось вів переговори чи домовлявся з ОСОБА_8 про отримання ним неправомірної вигоди за звільнення ОСОБА_11 з лав Збройних Сил України за станом здоров`я. 
		 
		ОСОБА_12 на першу зустріч з ОСОБА_8 вже пішов з технічними засобами аудіо-відеоконтролю, які йому вручили співробітники СБУ для можливої провокації злочину та його документування.
		 
		У рамках вказаного кримінального провадження свідок ОСОБА_12 незаконно залучався до проведення відносно ОСОБА_8 . НСРД - аудіо, відеоконтроль особи, про що свідчать Протокол про наслідки проведення негласних слідчих (розшукових) дій за №42017100000000524 від 28.04.2017р. із застосуванням технічних засобів від 20.05.2017р.№3305 (т. 2, стор. 129 - 134) та Протокол про наслідки проведення негласних слідчих (розшукових) дій за №42017100000000524 від 28.04.2017р. із застосуванням технічних засобів від 22.05.2017р. №3307 (т. 2, стор. 135 - 137).
		 
		Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11.05.2017р. (т.3, стор. 27 - 29) надано дозвіл прокурору ОСОБА_32 на проведення відносно ОСОБА_8 негласних слідчих (розшукових) дій, а саме:
		- спостереження за особою - візуального спостереження за особою слідчим чи уповноваженою особою для фіксації її пересування, контактів, поведінки, перебування в певному публічно доступному місці тощо, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження;
		- аудіо-, відеоконтроль особи - негласної (без відома особи) фіксації та обробки із використанням технічних засобів розмов цієї особи або інших звуків, рухів, дій, пов`язаних з діяльністю або місцем перебування тощо.
		 
		Вказаною ухвалою не передбачено залучення до проведення вищезазначених НСРД особи заявника ОСОБА_12 , який надав згоду на конфіденційне співробітництво з правоохоронним органом у цьому кримінальному провадженні.
		 
		Відповідно до змісту вищезазначених протоколів відносно  ОСОБА_8  11.05.2017р. та 15.05.2017р. оперативними співробітниками СБУ були проведені негласні слідчі (розшукові) розшукові дії -  аудіо, відеоконтроль особи. 
		 
		Відповідно до вимог ч. 6. ст. 246 КПК України, проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.
		 
		В документах сторони обвинувачення долучених в судовому засіданні до матеріалів кримінального провадження відсутні будь-які доручення прокурора ОСОБА_32 оперативним підрозділам ГУ СБУ в м. Києві та Київській області на проведення вказаних НСРД відносно ОСОБА_8 , а також будь-які рішення прокурора щодо залучення до проведення НСРД свідка ОСОБА_12 .
		 
		Співробітниками СБУ необґрунтовано через заявника ОСОБА_12 здійснювалось активне провокування та документування злочину, а не пасивне як це вимагає КПК України, Верховний Суд України і практика ЄСПЛ у вищезазначених рішеннях.
		 
		Відповідно до ст. 260 КПК України, аудіо-, відео контроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування. 
		 
		Дана негласна слідча (розшукова) дія повинна проводитися слідчим, оперативним працівником в пасивному режимі. Тобто, дана процесуальна дія повинна проводитися слідчим без активних дій, спрямованих на створення в обстановці умов для вчинення особою злочину. Таким чином, за особою просто спостерігають зі сторони  та проводять аудіо-  відеозйомку її дій, фіксуючи розмови даної особи з іншими людьми, дії та рухи, які свідчать про вчинення злочину, жодним чином не провокуючи її на вчинення злочину та не створюючи умов для вчинення злочину. 
		 
		Вказана позиція підтверджена у Постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду України від 26.07.2018р. по справі №362/6190/14-к, рішеннях ЄСПЛ у справах: «Матанович проти Хорватії» від 04.04.2017р., «Банніков проти Російської Федерації» від 04.11.2010р., «Раманаускас проти Литви» від 20.02.2018р.
		 
		Під час проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії не можуть використовуватися особи, які залучені слідчим чи оперативним співробітником до конфіденційного співробітництва, які своїми розмовами чи діями, створюють умови для вчинення злочину особою, відносно якої проводиться негласна слідча (розшукова) дія.
		 
		Саме такі провокаційні дії вчиняв ОСОБА_12 під час спілкування з ОСОБА_8 з одночасним документування з використанням технічних засобів, отриманих від співробітників СБУ. Відповідно до змісту вищезазначених протоколів, ОСОБА_8 не розумів про що йдеться мова, чого до нього звертається ОСОБА_12 . 
		 
		Таким чином, залучення співробітниками СБУ заявника ОСОБА_12 до здійснення оперативно-розшукового заходу аудіо, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_8 є незаконним, а також є незаконними і результати отримані під час здійснення цього заходу, і як наслідок не можуть бути використані у якості доказів у вказаному кримінальному провадження
		 
		Встановлені судом порушення норм КПК України під час проведення вказаних НСРД дали підстави суду визнати матеріали отримані за результатами проведення НСРД відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 очевидно недопустимими доказами.
		 
		Зі встановлених даних про осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_9 встановлено, що вони не мають судимості, на спецобліках не перебувають, не брали участь в будь-яких корупційних діяннях по отриманню неправомірної вигоди чи то пособництві в цьому, характеризуються з позитивної сторони. Щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 немає інформації про їх схильність до вчинення корупційних діянь - отримання неправомірної вигоди, пособництві в цьому.
		 
		Достатніх причин і підстав для початку проведення правоохоронним органом таємної операції по викриттю ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд не знаходить, вони відсутні в кримінальному провадженні.
		Тобто є всі підстави стверджувати, що мала місце провокація, яка не була спростована прокурором. На думку суду, сторона обвинувачення не змогла довести в судовому засіданні, що в її розпорядженні станом на 15.05.2017 року (дата винесення Постанови про контроль за вчиненням злочину) були наявні достатні підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відсутній факт провокації.
		 
		Також, суд звертає увагу, що в судовому засіданні досліджено протокол обшуку від 15.05.2017р. складений за результатами проведення обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_8 15.05.2017р. після його затримання (т.2, стор. 202 - 204).
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , які пояснили, що 15.05.2017 вони були понятими під час затримання та обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_8 , вказали, що вказана слідча дія фіксувалася на відеокамеру, однак як слідує дослідженому судом змісту протоколу затримання ОСОБА_8 від 15.05.2017 р. (т. 2 а.с. 113) та протоколу обшуку від 15.05.2017 р. (т. 2 а.с. 202) така інформація відсутня. 
		 
		Також, судом встановлено, що на вимогу ОСОБА_8  скористатися правовою допомогою адвоката під час його затримання в порядку ст. 208 КПК України, особистого обшуку та обшуку в його службовому кабінеті слідчим в ОВС прокуратури м. Києва ОСОБА_41  було відмовлено, чим було порушено право  ОСОБА_8  на захист, визначене статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, ст. 59 Конституції України, ст. 20 КПК України та ст. 7 КПК України, яка визначає, що кримінальне провадження здійснюється на засадах забезпечення права на захист 
		 
		Слідчий ОСОБА_46 під час вказаних процесуальних дій не надав ОСОБА_8 можливості скористатися професійною правою допомогою адвоката ОСОБА_28 , з яким уклала договір про надання правової допомоги дружина ОСОБА_29 - ОСОБА_47 .
		 
		Так, адвокат ОСОБА_28 , який діяв в інтересах ОСОБА_8 , прибув до місця проведення слідчих дій і не був допущений до приміщення кабінету ОСОБА_8 , де проводився обшук, і в загалі не був допущений до спілкування з ОСОБА_8 .. Вказану обставину в судовому засіданні підтвердив допитаний свідок ОСОБА_28 та продемонстрував відеозаписи, які він зробив у той день 15.05.2017р. в приміщенні клініки психіатрії національного військового медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» біля кабінету ОСОБА_8 .
		 
		Вказані дії слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_48 , а саме недопущення адвоката  ОСОБА_28  до підзахисного  ОСОБА_8   під час проведення обшуку у його робочому кабінеті,  та позбавлення ОСОБА_8 отримати належну професійну правничу допомогу під час його особистого обшуку та обшуку в його службовому кабінеті є порушення права ОСОБА_8 на захист, що є істотним порушенням прав людини та основоположних свобод у відповідності до вимог ч.2 ст. 87 КПК України. 
		 
		Згідно п. 13 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться забезпечення права на захист.
		 
		Згідно ч. 2 ст. 7 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).
		 
		Отже, забезпечення підозрюваному права на захист згідно зі ст. 129 Конституції України є основною засадою судочинства, а відповідно до ст. 7 КПК України віднесено до загальних засад кримінального провадження.
		 
		Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		 
		Таким чином, 15.05.2017 р. обвинуваченого ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а тому в силу ч. 1ст. 42 КПК України ОСОБА_8 набув статусу підозрюваного, а тому останній мав право користуватися не лише правами передбаченими законом прямої дії Конституцією України, а й нормами КПК України, яким регламентовано право на захист підозрюваного.
		 
		Стаття 20 КПК України, що розкриває зміст забезпечення права на захист як загальної засади кримінального провадження, закріплено право підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення; право збирати і подавати докази; брати особисту участь у кримінальному провадженні; користуватись правовою допомогою захисника; реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК.
		 
		Частина 2 статті 20 КПК України передбачає, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника. 
		 
		Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право: на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв`язку з відсутністю коштів на її оплату.
		 
		Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 46 КПК України якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник у порядку, передбаченому статтею 53 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу.
		 
		Крім того, гарантування кожному права на правову допомогу є не тільки конституційно - правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року тощо.
		 
		Відповідно до вимог ч. 1, ч 3 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а також отримані  під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії.
		 
		 
		 
		Таким чином, з урахуванням вищезазначених обставин та вимог Закону, докази отримані під час обшуку робочого кабінету ОСОБА_8 15.05.2017р. є недопустимими в розумінні ст. 87 КПК України.
		 
		Крім цього, слід звернути увагу, що відповідно до показань свідків  ОСОБА_21  та ОСОБА_22 , які були понятими, вказали, що обшук проводили співробітники СБУ а не слідчий, відповідно до показань наданих свідком ОСОБА_27 та оперативного співробітника СБУ ОСОБА_23 . Під час обшуку в кабінеті ОСОБА_8 перебував сам ОСОБА_23 та інші співробітники СБУ, також співробітники СБУ перебували в кімнаті відпочинку, де пили чай та дивилися телевізор, однак жодний з них у т.ч. і ОСОБА_23 не зазначені в протоколі як учасники обшуку.
		 
		Відповідно до наданих суду показань свідка ОСОБА_21 , який був понятим під час обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_8 , саме співробітники СБУ проводили обшук в службовому кабінеті ОСОБА_8 і саме співробітник СБУ відкрив шухляду, дістав гроші та поклав їх на стіл (аудіозапис судового засідання 27.05.2019р., аудіофайл: 20190725-1422553, проміжки часу 23:19 - 23:20, 24:48 - 25:42).
		 
		В той же час як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 15.05.2017 року, в ньому відсутні відомості про присутність вищезазначених осіб під час проведення обшуку, і вказаний протокол ними не підписаний як учасниками вказаної процесуальної дії. Таким чином, зазначення у протоколі неповних відомостей про учасників слідчої дії, є неприпустимими. Ці обставини в сукупності однозначно свідчить про порушення правил складання протоколу слідчої (розшукової) дії - обшук, а тому викликає сумніви у дійсності та вірогідності, викладених у вказаному протоколі відомостей.
		 
		Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2017р. по справі 752/9772/17 надано дозвіл на проведення обшуку у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна 18, каб. №4 (службовий кабінет ОСОБА_8 ) слідчому ОСОБА_31 , слідчим групи слідчих та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні №42017100000000524 від 28.04.2017р., однак реально обшук проводився за участю осіб, які є працівниками оперативного підрозділу СБУ, та не відносяться, згідно п. 25 ч. 1, ст. 3 КПК України, до учасників кримінального провадження, а тому не могли бути запрошені слідчим для проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_8 , відповідно до ч. 1, ст. 236 КПК України. 
		 
		Крім цього, в матеріалах кримінального провадження відсутній відеозапис затримання ОСОБА_8 та відеозапис проведення обшуку в його службовому кабінеті, натомість таке відеофіксування було здійснено працівниками оперативного підрозділу СБУ за допомогою відеокамери, що в судовому засіданні підтвердили понятті та свідки вказаної процесуальної слідчої дій. 
		 
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 236 КПК, виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи покладається особисто на слідчого чи прокурора і не може бути доручене в порядку п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК відповідним оперативним підрозділам. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку мають право запросити спеціалістів, однак це не звільняє їх від обов`язку особистого виконання обшуку. 
		 
		У випадку проведення обшуку іншими особами, окрім слідчого чи прокурора, вказане слід вважати суттєвим порушенням умов обшуку, результати обшуку у відповідності з вимогами ст. ст. 86, 87 КПК не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень і на них не може посилатися суд при ухваленні обвинувального вироку, як на доказ, таку позицію висловив Верховний Суд України у Постанові від 29.01.2019 р. по справі № 466/896/17.
		 
		Також суд вважає, що органом досудового розслідування допущено суттєві порушення вимог КПК України, що підтверджується наступними процесуальними документами, що містяться у матеріалах кримінального провадження:
		 
		- заява ОСОБА_12 до т.в.о. начальника ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_49 про вчинення кримінального правопорушення від 24.04.2017р. (т.1 стор. 196-197). Вказана заява датована 24.04.2017 року, в заяві відсутній підпис ОСОБА_12 про попередження його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину за ст. 383 КК України, на заяві стоїть резолюція керівника від 24.04.2019р. : «т. ОСОБА_50 прошу провести перевірку», однак в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази на підтвердження проведення співробітниками СБУ перевірки інформації, викладеної в заяві ОСОБА_12 . Заява датована 24.04.2017р. однак зареєстрована вона в СБУ тільки через три дні 27.04.2017р. В заяві ОСОБА_12 повідомляє, що під час зустрічі з ОСОБА_9 останній повідомив йому, що зателефонує йому 24.04.2017р. та більш детально повідомить які документи необхідно буде підготувати для проходження медичної комісії та саме коли йому необхідно надати грошові кошти. Однак в заяві, яку ОСОБА_12 писав у цей же день 24.04.2017 року нічого не сказано телефонував йому ОСОБА_9 чи ні. Крім цього, у своїх показах в суді ОСОБА_12 вказав, що він писав заяву власноручно, а заява, яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження надрукована на комп`ютері. Зміст заяви ОСОБА_12 не відповідає змісту його показів, наданих суду під час допиту. Крім цього, покази надані ним на досудовому слідстві також не відповідають показам, наданих ОСОБА_12 суду під час його допиту:
		 
		- згода ОСОБА_11  на залучення його до проведення негласних слідчих дій та конфіденційного співробітництва від 28.04.2017р. (т. 1 стор. 200), вказана згода ОСОБА_11 підлягає сумніву, оскільки у своїх показах  ОСОБА_11  повідомив суду в судовому засіданні 27.09.2018р. (аудіозапис судового засідання від 27.09.2018р. звуковий файл: Channel 01 2018_09_27 12-39-36, проміжок часу 06:33 - 12:20), що він не перебував у приміщеннях прокуратури м. Києва та ГУ СБУ у м. Києві та Київської області 28 квітня 2017 року, у цей день він перебував за межами м. Києва. Також, ОСОБА_11 повідомив, що він був у приміщенні прокуратури лише один раз у день затримання ОСОБА_8 - 15.05.2017р. 
		 
		- протокол попередження  ОСОБА_12  про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 28.04.2017р. (т.1, а.с. 201-202), вказаний протокол не підписаний прокурором ОСОБА_32 - особою, яка приймала рішення та попереджала ОСОБА_12 про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, що ставить взагалі під сумнів проведення цієї процесуальної дії.
		 
		- протокол попередження  ОСОБА_11  про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 28.04.2017р. (т.1, стор. 203-204), вказаний протокол не підписаний прокурором ОСОБА_32  - особою, яка приймала рішення та попереджала ОСОБА_11  про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, що ставить взагалі під сумнів проведення цієї процесуальної дії. В свою чергу, підписи ОСОБА_11 на вказаному протоколі підлягають сумніву, оскільки у своїх показах ОСОБА_11  повідомив суду, що він не перебував у приміщеннях прокуратури м. Києва та ГУ СБУ у м. Києві та Київської області 28 квітня 2017 року, у цей день він перебував за межами м. Києва;
		 
		- протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 15.05.2017р. (затримання  ОСОБА_8 , т.1 стор. 113 - 117), зміст протоколу затримання не відповідає дійсності. Так, ОСОБА_8 затримували співробітники СБУ України, а не слідчий в ОВС прокуратури м. Києва ОСОБА_46 , при цьому співробітники СБУ ногою вибивали не замкнені двері та намагались завдати тілесних ушкоджень ОСОБА_8 хоча останній взагалі не чинив опору, під час затримання він зі своїм другом ОСОБА_27 знаходились в кімнаті відпочинку кабінету ОСОБА_8 та обідали, що у свою чергу підтвердив в судовому засіданні свідок  ОСОБА_27 19.11.2019 р. (аудіофайл: 20191119 - 14.07.09 проміжок часу 6:50 - 9:52). Вказаний факт в протоколі не зазначений, прізвища співробітників СБУ, які затримували ОСОБА_29 в протоколі не відображені;
		 
		- протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 15.05.2017р., складений старшим оперуповноваженим в ОВС ГУ СБУ в м. Києві та Київській області  ОСОБА_51  у приміщенні ГВ БКОЗ ГУ СБУ в м. Києві та Київській області у період часу з 9:00 до 9:30 (т.1 стор. 172-174) та Протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 15.05.2017р., складений старшим оперуповноваженим в ОВС ГУ СБУ у м. Києві та Київській області  ОСОБА_51  у приміщенні Броварського РВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області у період часу з 9:30 до 10:00 (т.1 стор. 187-188), виникає питання яким чином старший оперуповноважений в ОВС ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_24 перемістився з приміщення ГВ БКОЗ ГУ СБУ в м. Києві та Київській області (м. Київ, пров. Аскольдів 3-А або з пр-ту Перемоги 55/2) до приміщення Броварського РВ ГУ СБУ в м. Києві та Київській області Київська обл., м. Бровари, вул. Незалежності 3), з урахуванням того що відстань між вказаними приміщеннями більше ніж 30 км. і це в робочий день з урахуванням навантаження на дорогах.
		 
		Протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 15.05.2017р., складений старшим оперуповноваженим в ОВС ГУ СБУ в м. Києві та Київській області ОСОБА_51 у приміщенні ГВ БКОЗ ГУ СБУ в м. Києві та Київській області у період часу з 9:00 до 9:30 (т.1 стор. 172-174) взагалі первісно був складений без зазначення часу проведення процесуальної дії і у такому вигляді надавався до матеріалів клопотань органу досудового розслідування до Голосіївського районного суду м. Києва щодо обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу, та заходу забезпечення кримінального провадження - відсторонення ОСОБА_8 від посади (т.3, стор. 178 - 180). Вказане підтверджується в мотивувальній частині Ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києві від 27.07.2017р. по справі №752/9772/17 (т.3, стор. 170-177). 
		 
		Крім цього, протокол про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 15.05.2017р., складений старшим оперуповноваженим в ОВС ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_51 у приміщенні Броварського РВ ГУ СБУ в м. Києві та Київській області у період часу з 9:30 до 10:00 (т.1 а.с. 187-188) взагалі не підписаний особою, яка його складала.
		 
		Також, суд звертає увагу на правову кваліфікацію пред`явленого обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
		Органом досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненими за попередньою змовою групою осіб.
		 
		Дії ОСОБА_9 кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч. 3ст. 368 КК України, а саме пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії, з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
		 
		Кваліфікуючими ознаками зазначеного кримінального правопорушення є те, що воно вчинене особою, яка займає відповідальне становище, а також те, що воно вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		 
		Суб`єкт зазначеного кримінального правопорушення - спеціальний, ним є службова особа, яка займає відповідальне становище, форма вини - прямий умисел.
		 
		В той же час для кваліфікації дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 368 КК України, сторона обвинувачення мала б довести перед судом, що ОСОБА_8 , який на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду начальника клініки психіатрії національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» - головного психіатру Міністерства оборони України, мав повноваження для вирішення питання щодо уникнення ОСОБА_11 подальшого проходження військової служби та притягнення до кримінальної відповідальності за залишення місця служби шляхом надання останньому медичного висновку про його непридатність до проходження військової служби за станом здоров`я, що дасть можливість ОСОБА_11 бути комісованим зі Збройних сил України та саме використовуючи ці повноваження отримав неправомірну вигоду.
		 
		Тобто має встановлено обсяг офіційно визначених повноважень службової особи, яка займає відповідальне становище, і можливість використання цих повноважень при вчиненні даного злочину в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду.
		 
		Суд вважає, що правова кваліфікація дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч. 3 ст. 368 КК України є помилковою, з огляду на наступне.
		 
		Судом досліджено та долучено до матерів судового провадження адвокатський запиту захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_5 на ім`я Командувача Медичних сил Збройних Сил України - ОСОБА_52 (т. 4, арк. 47). 
		 
		В даному адвокатському запиті захисником ОСОБА_5 ставилось питання щодо належності/неналежності ОСОБА_8 , відповідно займаній ним посаді, до службової особи, яка займає відповідальне становище. У відповіді на даний адвокатський запит зазначено, що «з огляду на функціональні обов`язки та підпорядкованість по службі полковника медичної служби ОСОБА_8 , останній не уповноважений самостійно здійснювати будь-які функції представників влади чи місцевого самоврядування (том 4, а.с. 55).
		 
		Таким чином, на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кримінального правопорушення, ОСОБА_8 не відносився до категорії службових осіб, які займають відповідальне становище.
		 
		 
		 
		Крім того, в матеріалах судового провадження ( т. 4 а.с. 91) знаходиться адвокатський запит захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ім`я начальника Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» ОСОБА_10 .
		 
		В даному адвокатському запиті захисником ОСОБА_7 ставилось питання про процедуру винесення медичного висновку щодо визнання військовослужбовця непридатним до військової служби.
		 
		У відповіді на даний адвокатський запит зазначено, що медичний висновок щодо визнання військовослужбовця непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час виноситься колегіально на засіданні військово-лікарської комісії, про що складається свідоцтво про хворобу (том 4, арк. 69).
		 
		Вказані факти також знайшли своє підтвердження в ході допиту свідка  ОСОБА_18  27.09.2018 р. (том 3, арк. 42), яка повідомила, що питання звільнення військовослужбовця від проходження військової служби вирішується виключно колегіально комісією з 8-10 чоловік.
		 
		Згідно практики Верховного Суду в разі, якщо службова особа, яка, на думку сторони обвинувачення, отримала неправомірну вигоду за прийняття рішення або вчинення дій, які відносяться до виключної компетенції колегіального органу, то дії такої особи не підлягають кваліфікації за ст. 368 КК України.
		Зокрема, така правова позиція викладена в постанові ККС ВС від 13.01.2021 р. у справі № 243/1573/17.
		 
		Крім того, відповідно до відповіді командира військової частини НОМЕР_1 на адвокатський запит ОСОБА_6 № 164 від 01.08.2017 (том 3, а.с. 196) вбачається, що ОСОБА_11 направлявся для проходження військово-лікарської комісії за рішенням молодшого лейтенанта медичної служби ОСОБА_53 .
		 
		Таким чином, ОСОБА_8 або/та ОСОБА_9 рішення про направлення ОСОБА_11 для проходження ВЛК не приймали.
		 
		Крім того, дії ОСОБА_9 на думку сторони обвинувачення, останній виступав в ролі пособника, який порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяв вчиненню злочину іншими співучасниками.
		 
		В свою чергу сторона обвинувачення під час розгляду справи не довела суду факт спілкування між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , зокрема, стосовно обговорення деталей вчинення злочину.
		 
		За логікою подій, щоб кваліфікувати дії ОСОБА_9 подібним чином, сторона обвинувачення мала довести суду факт знайомства та спілкування між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , зокрема, стосовно обговорення деталей вчинення злочину.
		 
		Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється, зокрема, у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
		 
		За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		 
		Таким чином, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а сам, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши, надані докази стороною обвинувачення, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, приходить до висновку, що вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 368 КК України, а саме одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, не доведено шляхом надання допустимих та належним згідно діючого кримінально-процесуального законодавства доказів..
		 
		Відповідно, обвинувачений  ОСОБА_8 підлягає виправданню, відповідно до п.3. ч.1.ст 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю наявності у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 368 КК України.
		 
		На підставі вище наведеного, суд вважає, що вину обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.5 ст.27, ч. 3ст. 368 КК України, а саме пособництво в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії, з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, не доведено шляхом надання допустимих та належним згідно діючого кримінально-процесуального законодавства доказів.
		 
		Відповідно, обвинувачений  ОСОБА_9 підлягає виправданню відповідно до п.3.ч.1.ст 373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю наявності у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 3ст. 368 КК України. 
		 
		Запобіжний захід обраний обвинуваченим, за закінченням строків його обрання, втратив свою силу.
		 
		Цивільний позов не заявлено.
		 
		Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженні відсутні.
		Питання щодо скасування арешту майна, суд приймає на підставі ч. 4 ст. 174 КПК, відповідно до якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, статтями 100, 174, 368-371, 373, 374, КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_8  визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеністю наявності у діянні складу кримінального правопорушення.
		 
		ОСОБА_9  визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5.ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України та виправдати його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеністю наявності у діянні складу кримінального правопорушення.
		 
		Речові докази, які визнанні постанова про визнання речових доказів від 16.05.2017 року, а саме:
		1.грошові кошти номіналом 200 грн., у кількості 95 купюр (загальна сума 19 000 грн.) з наступними серіямитаноміналом:ХА7318638,УС9553517,КВ7534358,ЕА0166822,УФ6460602,КД5082025,КЙ8632975,МА0213216,ПБ1397259,КЄ9588723,СВ0031726,ПЗ3210565,339159167,ВЖ4282423,КД8377631,МА0309028,КМ5048876,ТАЗ180580,АГ4420892,КВ5550878,ВГ4153806,ТБ3680281,ПБ4459359,ЕА4135901,ПЕ8173574,ХА2905245,АД3785366,ЕЯ4573274,ПЕ0945024,ЄЄ4109834,УЛ5472355,ЄЧ0511855,СБ2019567,ПГ8557266,КИ1823404,УМ4331862,ПБ6204050,ЕЯ5243604,ЄВ5977739,КК4666669,ЕВ6263287,УМ2312376,МБ2901424,ЄЄ9513102,КМ5628140,КВ2658820,ВЕ9273815,ЕИ8741998,ПГ7292245,УС9717872,УА2123194,СК7996455,УП5464803,ЄЄ9320032,ЄФ4366588,ЄБ1122157,ЗЕ7217541,ТВ0698379,ЄЮ4701434,Е32438884,ЄИ8618782,ЕЖ0802132,ЗД4695654,ЄЕ6918585,УБ3194731,ЄЖ8012961,ЕШ6330133,ЄЧ7725764,ЗГ4006666,ЕЧ3775809,ПГ5780659,УП8912608,ЕД8579370,ПЕ9353582,ТВ0924625,Е35331823,ПД6498323,УМ9692539,П37462224,ЕЖ8010112,ГІЄ7740033,ТЄ7964054ДЙ4322130,Є39706251,МА9261481,УН9703831,МА8745426,МА6326617,УЛ6593895,ЗГ5434975,ЗД7492742,Є32627478,ЄД8135158, УД7221037, ЕИ9038520, номіналом 500 грн. у кількості 2 купюр (загальна сума 1000 грн) з наступними серіями та номіналом: СБ6438238, ВФ3725196, які зберігаються у Фінансовому відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київської обл. - після набрання вироком чинності, повернути за належністю;
		2.грошові кошти номіналом 200 грн. 50 штук (загальна сума 10000 грн.) ПГ0824917,ЄВ3170813, ЄИ9874302,СВ2585701,ЄИ0457104,Е30535664,ВФ7793204,ЄЦ9715517,МБ2065117,ЗГ2577571,ЗБ5611345,УЛ6898074,КВ1596159,КГ8103704,МБ2153140,П36687343,ЄЦ0406853,МБ3277593,КД6264403,ТГ4378971,ЕЯ5366887,ЗЄЗЮ4102,УП0611897,УЖ8466944,КК7934309,КИ3728565,ЄД6581440,УМ8591085,ЕЕ6622121,КА4384346,АГ8710665,ЕГ0818369,ЗБ5018914,АД6190440,П32457406,КМ5377326,КЄ2922504,СЕ3092629,ВЖ8190734,ЄЄ4558606,Е32455199,ЕВ1964682,ЗД8299104,ЄЯ3357154,ХЕ6137565,ЄА6776598,ВХ6883784,ЗГ5310347,КГ9631636,ПА0700237, які зберігаються у Фінансовому відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київської обл. - повернути за належністю.
		 
		3.імітаційні засоби (які за своїм зовнішнім виглядом схожі на справжні грошові кошти національної одиниці України), а самі імітаційні засоби, схожі на грошові кошти номіналом 200 грн., у кількості 100 купюр, з номерами: АГ2837105(кількості 52 купюри), АД5009260(48 купюр), імітаційні засоби, схожі на грошові кошти номіналом 500 грн. у кількості 24 купюри з номером: БН7950079, залишити в матеріалах кримінального провадження.
		 
		4.речовий доказ: мобільний телефон марки «Samsung Duos» чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_3 ,ІМЕІ: НОМЕР_4 з сім-картками «Лайф» НОМЕР_5 та Куіvstar НОМЕР_6 , який повернутий на зберігання ОСОБА_9 , залишити останньому.
		 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.06.2017 року (справа №752/9772/17, провадження №1-КС/752/5040/17), на майно, що перебуває у володінні та належить на праві власності ОСОБА_8 - скасувати.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається виправданим, захисникам та прокурору.
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...