Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/7349/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано судом: 15.06.2023. Зареєстровано: 17.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2023.
Дата набрання законної сили: 01.08.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 червня 2023 року Справа № 160/7349/23 
		Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/7349/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (49000, м. Дніпро, пр. О. Поля, 40, код ЄДРПОУ: 30487219) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А, код ЄДРПОУ ВП: 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		10 квітня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (далі  позивач) до Одеської митниці (далі  відповідач), в якій просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 6.21-А, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44005631) про коригування митної вартості товарів від 16.11.2022 №UА500500/2022/200349/2.
		- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 6.21-А, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44005631) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.11.2022;
		- стягнути судові витрати. 
		Позовна заява обґрунтована наступним. Позивач як покупець та YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD як продавець уклали контракт на поставку продукції від 09.09.2020 року №3599-YZ/CN (далі  Контракт), за умовами якого позивачу поставлено партію товару (одяг в асортименті, вішалки). Під час митного оформлення товару 16.11.2022 року відповідачем прийнято рішення, що є предметом оскарження, обґрунтоване неправильністю визначення позивачем митної вартості товару. Позивач вважає зазначене рішення відповідача протиправним, оскільки митна вартість визначена належним чином та згідно умов законодавства, а зауваження відповідача до визначеної митної вартості товару є необґрунтованими.
		Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/7349/23 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/7349/23. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
		01 травня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов через систему «Електронний Суд» від представника відповідача, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні. Посилається на те під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 14.11.2022 року №22UA500500041945U1 встановлено, що в поданих документах міститься розбіжності, відсутні необхідні відомості щодо складових митної вартості, а саме: 
		1) відсутні дані щодо складової митної вартості  пакування;
		2) згідно п. 3.1.1. Контракту товар повинен бути оплачений 100% від суми, зазначеної в Специфікації, протягом 15 після отримання копій документів. Проте, у наданій до митного оформлення Специфікації від 16.09.2022 року №107 умови оплати зазначено  оплата протягом 60 днів з дати завантаження на судно (коносамент до митного оформлення надано не було);
		3) всупереч п. 4.2.6. Контракту відсутня митна декларація країни відправлення.
		Окрім цього, 15.11.2022 року позивачем додатково надіслані документи, однак не надано перекладеної митної декларації країни відправлення відсутнє посилання на Контракт, що не дає можливості ідентифікувати поставку. Також в копії митної декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця. Відповідно до додатково наданого банківського платіжного документа сума переказу складає 144647,0 доларів США та дата переказу 31.10.2022 року, що не відповідає умовам специфікації від 16.09.2022 року №107. 
		Висновує, що в зв`язку з вказаним до товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості 2 ґ)  резервний метод. Інші методи не можуть бути використані у зв`язку з відсутністю даних.
		01 травня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Повторно висловлює аргументи, викладені у позовній заяві.
		02 травня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення документів, яке надійшло через систему «Електронний Суд» від представника відповідача. До клопотання додано копії документів, на яких ґрунтується оскаржуване рішення. 
		05 травня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення, яке надійшло через систему «Електронний Суд» від представника відповідача, в якому відповідач повторює висловлені у відзиві аргументи щодо обґрунтованості рішень, які є предметом оскарження.
		Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
		Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи. 
		09 вересня 2020 року позивач як покупець та YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD як продавець уклали Контракт, згідно п. 1.1. якого продавець зобов`язується поставити товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його умовах, визначених у цьому контракті. Згідно п. 2.1. найменування, кількість та ціна товару, який постачається за цим контрактом, зазначаються у специфікаціях до цього контракту, які підписуються обома сторонами на кожну поставку товару та є невід`ємною частиною цього контракту. Пунктом 2.3. встановлено, що ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB-NINGBO, КНР згідно з правилами «Інкотермс» 2010 року, (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з правилами «Інкотермс» 2010 року) та включає в себе вартість навантаження товару у продавця, вартість усіх митних формальностей у країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України. Згідно з п. 3.1.1. Контракту якщо у специфікації не зазначені інші умови, оплата товару за цим контрактом здійснюється покупцем в доларах США (код валюти 840) у формі банківського переказу на рахунок продавцю у наступному порядку: 100% від суми, зазначеної в Специфікації, покупець сплачує протягом 15 (п`ятнадцяти) днів після отримання копій документів, зазначених в п. 4.2., якщо інше не вказано в специфікаціях. Відповідно до п. 4.1. товар за цим контрактом повинен бути поставлених на умовах FOB-NINGBO, КНР згідно з правилами «Інкотермс» 2010 року (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з правилами «Інкотермс» 2010 року) протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з моменту підписання специфікації до контракту. 
		Відповідно до комерційної пропозиції від 09.09.2022 року YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD запропонувало позивачу згідно Контракту спеціальні ціни на товар в асортименті (одяг, вішалки) в кількості та на суму, що відповідає задекларованому позивачем товару митною декларацією від 14.11.2022 року №22UA500500041945U1, умови поставки: FOB-Нінбо / FOB-Ningbo, умови оплати: оплата за товар протягом 60 днів від дати завантаження на судно, а саме: 
		1. Комплект жіночий: світшот і штани, арт. MLNR-1002, кількість (од.)  3312, ціна з одиницю (USD)  5,050, загальна сума  16725,60 (USD);
		2. Штани чоловічі, арт. MLCT-5002, кількість (од.)  3744, ціна з одиницю (USD)  3,300, загальна сума  12355,20 (USD);
		3. Шкарпетки жіночі, арт. MLSOCK-210300, кількість (од.)  4224, ціна з одиницю (USD)  2,100, загальна сума  8870,40 (USD);
		4. Вішалка на підлогу, на коліщатах, арт. MLFT-210901, кількість (од.)  2358, ціна з одиницю (USD)  3,300, загальна сума  7781,40 (USD);
		5. Шапка жіноча, арт. MLHT-1211, кількість (од.)  12360, ціна з одиницю (USD)  1,330, загальна сума  16438,80 (USD);
		6. Штани жіночі, арт. MLCT-5001, кількість (од.)  3744, ціна з одиницю (USD)  2,04, загальна сума  7637,76 (USD);
		Всього: кількість (од.)  29742, загальна сума (USD)  69809,16. 
		Згідно зі Специфікацією від 16.09.2022 року №107 (далі  Специфікація) сторони Контракту узгодили постачання товару, запропонованого в комерційній пропозиції від 09.09.2022 року, на визначених у цій пропозиції умовах.
		16.09.2022 року YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD виставило позивачу інвойс №ML20220916 до Специфікації.
		Відповідно до пакувального листа від 16.09.2022 року до інвойсу від 16.09.2022 року №ML20220916 YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD направило позивачу відповідний товар. Весь товар постачається в контейнері TRHU6435340, кількість коробок  572, кількість одиниць  29742, вага нетто з первісним пакуванням  7832,69 кг, вага брутто  8620,60 кг, об`єм  64,790 метри кубічних.
		Згідно коносаменту від 24.09.2022 року №ZJSM22090495А YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD направило позивачу за участі перевізника Zhejiand Simon International Logistics Co., LTD товар в 572 картонних упаковках, вага брутто  8620,600 кг, об`єм  64,790 метри кубічні.
		Відповідно до платіжного доручення від 28.10.2022 року №2706 позивач здійснив SWIFT платіж на користь YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD із призначенням: передплата за товари відповідно до контракту від 09.09.20220 року №3599-YZ/CN, інвойс від 16.09.2022 року ML20220916, від 17.09.2022 року ML20220917. В наявності відмітка про виконання платіжного доручення 31.10.2022 року.
		09.04.2019 року позивачем як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТГЛ Україна» (далі  ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА») укладено договір транспортного експедирування №88189 (далі  Договір експедирування), згідно п.1.1., 1.2. якого за цим договором експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта виконати, а за необхідності  також організувати виконання визначених цим договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу морським транспортом, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги на умовах та в порядку, визначених цим договором. Конкретний перелік послуг та інформація про них вказуються в заявці клієнта на перевезення вантажу, що підписана обома сторонами та є невід`ємною частиною цього договору. 
		14.11.2022 року позивач та ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» склали до Договору експедирування акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОУ-0003901 по рахунку від 20.10.2022 року СФ-0029261 щодо послуги: морське перевезення за маршрутом Нінгбо (Китай)  Константа (Румунія) на суму 599725,04 грн.
		14.11.2022 року позивач та ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» склали до Договору експедирування акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОУ-0003906 по рахунку від 14.11.2022 року СФ-0029575 щодо послуги: навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України  на суму 50464,66 грн; оформлення транспортних документів за межами України  25598,02 грн.
		14.11.2022 року позивач та ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» склали до Договору експедирування акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОУ-0003907 по рахунку від 14.11.2022 року СФ-0029575 щодо послуги: автоперевезення за маршрутом Константа (Румунія)  Орловка (Україна)  на суму 117019,52 грн; Автоперевезення за маршрутом Орловка (Україна)  Одеса (Україна)  98735,22 грн. 
		14.11.2022 року позивач та ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» склали до Договору експедирування акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОУ-0003908 по рахунку від 14.11.2022 року СФ-0029576 щодо послуги: експедиторські послуги по всьому шляху слідування  9142,16 грн. 
		Відповідно до платіжної інструкції від 28.10.2022 року №265794 позивач сплатив на користь ТОВ «ТГЛ Україна» 599725,04 грн з призначенням платежу: за транспортні послуги за договором від 09.04.2019 року №88189, по рахунку від 20.10.2022 року №29261.
		Відповідно до платіжного доручення від 28.10.2022 року №265794 позивач сплатив на користь ТОВ «ТГЛ Україна» 599725,04 грн з призначенням платежу: за транспортні послуги за договором від 09.04.2019 року №88189, по рахунку від 20.10.2022 року №29261.
		Відповідно до платіжної інструкції від 05.12.2022 року №595810 позивач сплатив на користь ТОВ «ТГЛ Україна» 215754,74 грн з призначенням платежу: за транспортні послуги за договором від 09.04.2019 року №88189, по рахунку від 14.11.2022 року №29575.
		Відповідно до платіжного доручення від 05.12.2022 року №595810 позивач сплатив на користь ТОВ «ТГЛ Україна» 215754,74 грн з призначенням платежу: за транспортні послуги за договором від 09.04.2019 року №88189, по рахунку від 14.11.2022 року №29575
		Відповідно до платіжної інструкції від 05.12.2022 року №595805 позивач сплатив на користь ТОВ «ТГЛ Україна» 76062,68 грн з призначенням платежу: за транспортні послуги за договором від 09.04.2019 року №88189, по рахунку від 14.11.2022 року №29575.
		Відповідно до платіжного доручення від 05.12.2022 року №595805 позивач сплатив на користь ТОВ «ТГЛ Україна» 76062,68 грн з призначенням платежу: за транспортні послуги за договором від 09.04.2019 року №88189, по рахунку від 14.11.2022 року №29575.
		Відповідно до платіжної інструкції від 05.12.2022 року №595800 позивач сплатив на користь ТОВ «ТГЛ Україна» 10970,59 грн з призначенням платежу: за транспортні послуги за договором від 09.04.2019 року №88189, по рахунку від 14.11.2022 року №29576.
		Відповідно до платіжного доручення від 05.12.2022 року №595800 позивач сплатив на користь ТОВ «ТГЛ Україна» 10970,59 грн з призначенням платежу: за транспортні послуги за договором від 09.04.2019 року №88189, по рахунку від 14.11.2022 року №29576.
		Згідно виписки із бухгалтерської документації позивача з контрагентом YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD позивач сплатив на користь YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD за Контрактом: 31.10.2022 року платіжним дорученням від 28.10.2022 року №2706 5239538,28 грн, 11.08.2022 року платіжним дорученням від 10.08.2022 року №1643 774912,04 грн, платіжним дорученням від 30.0.12023 року №238 31162,30 грн. також отримано від YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD товар за вантажною митною декларацією від 31.08.2022 року №UA09140/2022/089980  на суму 784484,23 грн, за вантажною митною декларацією від 16.11.2022 року №22UA500500042291U0  на суму 2552823,25 грн, за вантажною митною декларацією від 16.11.2022 року №22UA500500042106U8  на суму 2758305,14 грн. Показники дебету та кредиту відповідають одне одному (загальна сума  6095612,62 грн або 166689,80 доларів США).
		Відповідно до експертного висновку Дніпропетровської торгово-промислової палати від 20.01.2023 року №ГО-1 вартість товару, який постачається за контрактом №3599-YZ/CN від 09.09.2020 року специфікацією від 16.09.2022 року №107, інвойсом від 16.09.2022 року №ML20220916, на умовах поставки FOB Нінгбо, на дату експертизи може складати:
		1) комплект жіночий: світшот і штани, арт. MLNR-1002, кількість од.  3312, вартість дол США/1 од  5,050;
		2) штани жіночі, арт. MLCT-5001, кількість од. 3744, вартість дол. США / 1 од  2,040
		14 листопада 2022 року позивачем подано до митного оформлення подано митну декларацію №22UA500500041945U1 з поставки:
		1) Трикотажні комплекти для жінок із синтетичного волокна: арт. MLNR-1002  комплект жіночий: світшот і штани (100% поліестер)  3312 комплектів, 6624 шт, торгівельна марка: нема даних; виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD, країна походження: CN, див. «електронний інвойс»;
		2) Штани трикотажні для чоловіків із синтетичних волокон: - арт. MLCT-5002  штани чоловічі (80% поліестер, 20% бавовна)  3744 шт; торгівельна марка: нема даних; виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD, країна походження: CN, місць 78 4G картоні коробки;
		3) Шкарпетки жіночі із синтетичних волокон: арт. MLSOCK-210300  шкарпетки жіночі (95% акрил, 5% спандекс)  4224 пар; торгівельна марка: нема даних; виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD, країна походження: CN 4) торгівельна марка: нема даних; виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD, країна походження: CN, місць 44 4G картоні коробки;
		4) вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для розвішування речей: арт. MLFT-210901-вішалка на підлогу, на коліщатках  2358 шт; торгівельна марка: нема даних; виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD, країна походження: CN, місць 131 4G картоні коробки;
		5) головні убори з текстильного матеріалу: - арт. MLHT-1211  шапка жіноча (95% поліестер, 5% спандекс)  12360 шт; торгівельна марка: нема даних; виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD, країна походження: CN, місць 103 4G картоні коробки;
		6) трикотажні штани для жінок із синтетичних волокон, виготовлені машинним способом: - арт. MLCT-5001 9 штани жіночі (100% поліестер)  3744 шт.; торгівельна марка: нема даних; виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD, країна походження: CN, місць 103 4G картоні коробки, див. «електронний інвойс»;
		Разом з митною декларацією позивачем відповідачу подано: 
		- пакувальний лист від 16.09.2022 року б/н;
		- рахунок-фактура (інвойс) від 16.09.2022 року №ML20220916;
		- автотранспортна накладна від 08.11.2022 року б/н;
		- декларація про походження товару від 16.09.2022 року №ML20220916;
		- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 20.10.2022 року №СФ-29261;
		- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 14.11.2022 року №СФ-29575;
		- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 14.11.2022 року №СФ-29576;
		- документ, що підтверджує вартість страхування від 21.10.2022 року №9915;
		- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 16.09.2022 року №107;
		- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 09.09.2020 року №3599-YZ/СN;
		- інші некласифіковані документи  довіреність від 31.12.2021 року;
		- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів - від 14.11.2022 року №22UA500500041945U1. 
		14 листопада 2022 року відповідачем надіслано позивачу повідомлення №3с96eca9-22af-429b-8809-104556c9bd10, яким висловлено зауваження щодо включення вартості пакування до митної вартості, порядку оплати товар та відсутності декларації країни відправлення. Запропоновано надати додаткові документи.
		15 листопада 2022 року позивачем у відповідь на вказане повідомлення направлено лист №1511-2, яким вказано, що витрати на пакування входить до вартості товару згідно п. 2.3. Контракт, порядок оплати товару визначається у специфікаціях, про що в Контракті наявне застереження, а також надано відповідачу митну декларацію країни відправлення.
		16 листопада 2022 року відповідачем надіслано позивачу повідомлення №080bd7f0-38d6-4bc3-bbbd-9a60d72e6274, яким повідомлено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально, в зв`язку з чим митна вартість буде визначена резервним методом. 
		16 листопада 2022 року відповідачем ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200349/2 щодо митної декларації 22UA500500041945U1 та скориговано митну вартість частини товару:
		1) Трикотажні комплекти для жінок із синтетичного волокна: арт. MLNR-1002  комплект жіночий: світшот і штани (100% поліестер)  3312 комплектів, 6624 шт, торгівельна марка: нема даних; виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD, країна походження: CN, з 19117,50 долари США (699100,10 грн) до 26796,73 долари США (979918,90 грн);
		2) трикотажні штани для жінок із синтетичних волокон, виготовлені машинним способом: - арт. MLCT-5001 9 штани жіночі (100% поліестер)  3744 шт.; торгівельна марка: нема даних; виробник: YIWU ZHONGDU IMPORT AND EXPORT CO., LTD, країна походження: CN, місць 103 4G картоні коробки, з 8949,510 долари США (327270,95 грн) до 9472,32 долари США (346389,48 грн);
		- в результаті чого розмір митних платежів збільшено на 103178,45 грн.
		16 листопада 2022 року відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/001204.
		01 лютого 2023 року позивач направив відповідачу заяву №М-2023-0431/1, в якій у відповідь на рішення, що є предметом оскарження, інформував щодо обґрунтованості заявленої ним митної вартості, надав додаткові документи. 
		09 лютого 2023 року відповідач листом №7.10-3/28.5-02/13/2039 на вказану заяву відповів, що платіжні доручення від 28.10.2022 року №265794, від 05.12.2022 року №595805, 595810, 595800 не містять підписів платника, співробітника банку та відбитку штампа банку, наявне посилання на договір від 09.04.2019 року №88189, копію якого митниці не надано. В наданій копії виписки з бухгалтерської документації на 31.01.2023 року картка рахунку 63.2 наявне посилання на платіжні доручення в іноземній валюті від 28.10.2022 року №2706, від 10.08.2022 року №1643, від 30.01.2023 року №238, копії яких митному органу також не надано. Не надано переклад українською мовою митної декларації країни відправлення. 
		Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів від 16.11.2022 №UА500500/2022/200349/2 та карткою відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.11.2022 №UA500500/2022/200349/2, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Основним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини, пов`язані з митним оформленням товарів, є Митний кодекс України.
		Згідно з ч. 8 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
		Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).
		На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
		Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
		З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч.5 ст.54 Митного кодексу України).
		Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч.6 ст. 54 Митного кодексу України).
		Згідно ст. 55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.
		Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
		Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
		Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
		Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
		Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
		За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч.ч. 1,4 ст.337 Митного кодексу України).
		Згідно з ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.
		Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
		Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
		Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
		Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
		Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16, від 13.01.2022 у справі № 1.380.2019.005307. 
		Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Так, у рішення про коригування митної вартості, яке є предметом оскарження, вказується на неможливість визнання заявленої митної вартості, у зв`язку з тим, що 
		1) у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;
		2) порушення встановлено в Контракті порядку оплати товарів;
		3) в порушення п. 4.2.6 Контракту не надано копію митної декларації країни відправлення. 
		Після процедури консультацій декларантом надано низку документів, але витребувана декларація країни відправлення надана без перекладу на українську мову, до митного органу також не надано документи, що підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. 
		Згідно із ч.2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
		Суд досліджуючи рішення про коригування митної вартості, яке є предметом оскарження, на відповідність ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до наступного висновку.
		Щодо підтвердження відомостей про вартість пакування.
		Відповідач стверджував, що у наданих до митного оформлення документах, в т.ч. контракті, відсутні дані щодо такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням.
		З цього приводу суд зауважує, що згідно п. 2.3. Контракту Ціна на товар включає в себе вартість упаковки та маркування товару. Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 20.03.2018 року у справі №815/4132/17.
		У разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Законодавство не містить вимог щодо обов`язку сторін за контрактом зазначати у ньому числове значення таких витрат. Крім того, з наведеного слідує, що у даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 06.03.2018 року у справі №815/3142/17.
		Суд також враховує, що позивачем як у своїх поясненнях від 14.11.2022 року, так і в позовній заяві наголошувалося на процитованому пункті Контракту, однак відповідач ані у відповіді на пояснення позивача від 14.11.2022 року, ані у спірному рішення про коригування митної вартості, ані у відзиві не навів конкретного пояснення щодо цієї обставини справи.
		Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.
		Щодо порядку оплати товару.
		Відповідач вказував, що згідно п. 3.1.1. Контракту товар повинен бути оплачений 100% від суми, зазначеної в специфікації протягом 15 днів після отримання копій документів, проте у наданої до митного оформлення специфікації від 16.09.2022 року №107 умови оплати зазначено  оплата протягом 60 днів з дати завантаження на судно (коносамент до митного оформлення надано не було). 
		Позивач з цього приводу наполягав на тому, що п. 3.1.1. Контракту передбачає можливість зміни порядку оплати у специфікаціях.
		Суд погоджується з позицією позивача, оскільки п. 3.1.1. Контракту двічі передбачає застереження про те, що порядок оплати товарів, встановлений Контрактом, діє в разі не визначення інших умов оплати у специфікації. В свою чергу відповідно до Специфікації передбачено здійснення оплати за товар протягом 60 днів від дати завантаження на судно. Відповідно, сторони використали передбачену у п. 3.1.1. Контракту можливість змінити порядок оплати за конкретною поставкою. 
		Суд також враховує, що позивачем як у своїх поясненнях від 14.11.2022 року, так і в позовній заяві наголошувалося на процитованому пункті Контракту, однак відповідач ані у відповіді на пояснення позивача від 14.11.2022 року, ані у спірному рішення про коригування митної вартості, ані у відзиві не навів конкретного пояснення щодо цієї обставини справи.
		Так, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обґрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару.
		Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №803/3649/15.
		Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.
		Щодо надання митної декларації країни відправлення.
		Відповідач стверджував, що цей документ позивачем не надано, а після його надання  що його не перекладено на українську мову, відсутнє посилання на Контракт, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності від продавця до покупця. 
		Згідно ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
		Зі змісту зазначеної статті вбачається, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов`язку подання документів саме українською мовою.
		Разом з тим дана стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
		Суд також зазначає, що згідно п. 7 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено надання митної декларації країни відправлення, умова про здійснення її перекладу нормативно не передбачена, не навів такого положення законодавства і відповідач. На виконання ст. 254 Митного кодексу України відповідач не вимагав у позивача здійснити переклад митної декларації країни відправлення на українську мову, докази такого в матеріалах справи відсутні.
		Аналогічний правовий висновок підтримано Касаційним адміністративним судом у постанові від 11.11.2021 року у справі №808/1411/17.
		При цьому, Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позиції щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країн відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
		У зв`язку з цим, суд ставиться критично до позиції відповідача щодо не підтвердження позивачем митної вартості товару у зв`язку з ненаданням ним перекладу українською мовою відповідних документів, отже є не обґрунтованою. 
		Щодо інших зауважень в цій частині суд зазначає, що визначальним аспектом недоліків документів, які надані до митного оформлення, є можливість їх підтвердити митну вартість товару. Відповідачем не обґрунтовано значення висловлених ним зауважень для можливості належним чином перевірити заявлену митну вартість товару. Також суд враховує зміст цих зауважень в аспекті зауваження до відсутності перекладу на українську мову. 
		Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.
		Щодо зауважень до банківського платіжного документу.
		Відповідач вказував, що додатково наданий банківський платіжний документ підтверджує суму переказу в 144647,00 доларів США та дата переказу 31.10.2022 року, що не відповідає умовам специфікації від 16.09.2022 року №107. 
		Згідно Специфікації до сплати належало 69809,16 доларів США. В платіжному дорученні від 28.10.2022 року №2706 вказано, що оплата здійснюється за двома інвойсами. Один з них «від 16.09.2022 року №ML20220916». Тобто, підтвердженим є здійснення оплата за інвойсом щодо досліджуваної операції з постачання вищевказаним платіжним дорученням. Наявність у ньому посилання на інший інвойс (від 17.09.2022 року №ML20220917) наведеного не спростовує, оскільки відсутня заборона здійснювати оплати за двома операціями з постачання одним платежем. Більш того, такий спосіб оплати відповідає суті господарських правовідносин, специфіці оплати за різні партії товару в рамках одного контракту, дозволяє забезпечити ресурси та пришвидшити взаємодію учасників відносин.
		Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.
		Враховуючи обов`язок відповідача згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства доведення правомірності свого рішення, суд вважає необґрунтованим це зауваження відповідача, оскільки аргументів на його обґрунтованість відповідачем не надано.
		Окремо суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 05.12.2022 року по справі №820/3939/16.
		Суд зазначає, що наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар повинна бути доведена відповідачем, який з посиланням на існування таких недоліків прийняв рішення, що є предметом оскарження.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18.01.2018 року по справі №К/9901/3440/18.
		Наведені раніше положення Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
		Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
		В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.01.2019 року по справі №815/6827/17.
		Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 05.03.2019 року по справі № 815/5791/17.
		Системний аналіз наведених раніше правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17.01.2023 року по справі №0440/5532/18.
		Суд також зауважує, що тільки в разі доведення митним органом того, що подані декларантом документи були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації, може бути реалізовано його повноваження щодо витребування документів.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 року по справі №809/278/17.
		В цій справі відповідачем не доведено існування недоліків у первинно та додатково поданих 14.11.2022 року позивачем документах ані на момент їх витребовування, ані на момент розгляду даної справи судом. Відповідно, правові підстави для їх витребування були відсутні.
		Окрім цього, суд звертає увагу на те, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 року по справі №809/278/17, від 24.10.2019 року у справі № 815/7158/15.
		В свою чергу відповідачем витребувано документи, які не належать до основних документів, що підтверджують митну вартість товару.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 року по справі №821/101/18.
		При цьому відповідач діяв необґрунтовано при витребуванні зазначених ним документів за наявності документів, що були надані йому позивачем, зокрема, Контракту, інвойсу та інших документів. При цьому відповідач не конкретизував в зв`язку з чим ним не прийнято надані документи та витребовуються додаткові.
		Отже, відповідач діяв протиправно при прийнятті рішення, яке є предметом оскарження, з посиланням на те, що позивачем не надано витребувані відповідачем документи, оскільки відповідачем не доведено підстави та необхідність у їх витребуванні.
		Щодо методу коригування митної вартості, обраного відповідачем.
		Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
		1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
		2) другорядні:
		а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
		б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
		в) на основі віднімання вартості;
		г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
		ґ) резервний. 
		Частинами другою та третьою вказаної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
		Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
		В цій справі відповідач відхилив основний метод визначення митної вартості та застосував резервний метод визначення митної вартості, що ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару.
		В якості підстави для незастосування попередніх методів митний орган послався на відсутність інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, відсутність інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.
		З приводу використання посилання на конкретні інші митні декларації суд відзначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 15.02.2022 року по справі №815/6768/17.
		Разом з цим, факт ненадання позивачем додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.01.2019 року по справі №815/6827/17.
		При цьому рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18.12.2020 по справі №160/5853/19.
		Наведене також вказує на необґрунтованість та протиправність рішення, що є предметом оскарження.
		Суд також враховує доводи позивача щодо безпідставності визначення відповідачем митної вартості виходячи з ціни за кілограм, оскільки товар, який поставлявся, передбачає його обчислення одиницями, а не вагою, в силу неналежності такого товару до ресурсів чи розхідних матеріалів. Відповідний товар (одяг) є предметом індивідуального та поштучного вжитку. Відповідач не обґрунтував свої дії в цій частині. 
		Суд зазначає, що зміст спірного рішення відповідача, які є індивідуально-правовими актами, оскільки породжують права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
		Обґрунтованість, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
		Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
		Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
		У рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі «Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 16.11.2022 року №UА500500/2022/200349/2 прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, що вказує на його протиправність, в зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.
		В свою чергу картка відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.11.2022 №UА500500/2022/001204 є похідним актом від рішення про коригування митної вартості та обґрунтована фактом ухвалення такого рішення. Відповідно, скасування рішення про коригування митної вартості є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації.
		Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Згідно ч.1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на суму 5368,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 06.04.2023 року №449704.
		Вказана сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.
		Суд зауважує, що 09 червня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення із відповідача витрат на професійну правничу допомогу, до якої додано відповідні докази разом з доказами направлення заяви з додатками відповідачу поштовим зв`язком.
		Згідно ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Відповідно до ч.6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).
		Станом на день ухвалення цього рішення від відповідача заперечення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу не надходило. З урахуванням цього та з метою забезпечення засад змагальності та рівності, виходячи з принципу обґрунтованості судових витрат, питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу буде вирішено в додатковому судовому рішенні. 
		Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (49000, м. Дніпро, пр. О.Поля, 40, код ЄДРПОУ: 30487219) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А, код ЄДРПОУ ВП: 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської про коригування митної вартості товарів від 16.11.2022 року №UА500500/2022/200349/2.
		Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.11.2022 року №UА500500/2022/001204.
		Стягнути з Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А, код ЄДРПОУ ВП: 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (49000, м. Дніпро, пр. О.Поля, 40, код ЄДРПОУ: 30487219) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 5368,00 гривень (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України
		 
		Суддя Н.В. Боженко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...