Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/5638/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2023. Зареєстровано: 19.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2023.
Дата набрання законної сили: 18.07.2023
Номер судового провадження: 1-кп/333/373/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022080000000081

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                                                        Справа № 333/5638/22 
		Пр. № 1-кп/333/373/23
		ВИРОК
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       16 червня 2023 року                                         м. Запоріжжя
		       Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: 
		судді:                                                 ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання:                         ОСОБА_2 ,
		прокурора:                                                                 ОСОБА_3 ,
		захисника:          ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі спеціального судового провадження в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022080000000081 від 20.03.2022 року, за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь, Запорізької області, українця, громадянина України, має вищу освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, депутата Мелітопольської міської ради Мелітопольського району Запорізької області восьмого скликання, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене і визнане судом доведеним.
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст.2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV) від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів ЗС рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
		24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		15.03.2022 року Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб.
		21.04.2022 року Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.04.2022року строком на 30 діб.
		22.05.2022 року Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. 
		15.08.2022 року Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в України строком на 90 діб, який наразі діє.
		Так, 24.02.2022 року, на виконання вищевказаних наказів військово-політичного керівництва рф, військовослужбовці ЗС рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі і м. Мелітополь, Запорізької області, яке було захоплено 26.02.2022 року.
		Відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року (в редакції від 07.05.2022 року, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
		За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території. 
		Тимчасово окупованою територією, відповідно до п.7 ч.1 ст.1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації. 
		Відтак, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 року «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року» (в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 26.08.2022 року №193), Мелітопольська міська територіальна громада внесена до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та станом на 13.09.2022 року перебуває у ньому.
		Після окупації м. Мелітополь Запорізької області, представниками збройних формувань російської федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території міста шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади міста, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.
		Разом з тим, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше ніж 12.03.2022 року, представниками збройних формувань російської федерації, всупереч порядку, установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими діючими нормативно-правовими актами, цілеспрямовано було створено окупаційну адміністрацію російської федерації - «военно-гражданскую администрацию г. Мелитополь», з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території міста та реалізації всіх узурпованих владних повноважень.
		В той же час, діюча Мелітопольська міська рада Запорізької області, разом із виконавчим комітетом та всіма органами і структурними підрозділами, були евакуйовані до м. Запоріжжя, де продовжують свою законну діяльність.
		Положеннями п.6 ч.1 ст.1-1 Закону №1207-VII визначено, що окупаційна адміністрація російської федерації, це сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		Так, 05.11.2020 року на першому засіданні Мелітопольської районної ради восьмого скликання головою Мелітопольської районної територіальної виборчої комісії оголошено постанову про набуття депутатами Мелітопольської районної ради Запорізької області восьмого скликання статусу депутатів місцевих рад, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з 05.11.2020 року ОСОБА_5 набув статусу депутата міської ради.
		При цьому, приблизно 13.03.2022 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені), знаходячись у м. Мелітополь, Запорізької області, ОСОБА_5 , будучи діючим депутатом Мелітопольської міської ради Мелітопольського району Запорізької області восьмого скликання від вочевидь проросійської політичної партії «Опозиційний блок», діючи умисно, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації, маючи відкриті проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в України, достовірно усвідомлюючи та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, прийняв пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників збройних формувань і окупаційної адміністрації російської федерації у м. Мелітополь - «военно-гражданская администрация г. Мелитополь» (м. Мелітополь, пл.Перемоги,4), та добровільно зайняв посаду заступника голови вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в зазначеній окупаційній адміністрації держави- агрессора.
		В подальшому, перебуваючи у тимчасово окупованому м. Мелітополь, Запорізької області,  ОСОБА_5 , займаючи вказану керівну посаду та виконуючи свої організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції заступника голови вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора в окупаційній адміністрації держави-агресора м. Мелітополь, а також вказівки її очільниці ОСОБА_6 і представника збройних формувань російської федерації ОСОБА_7 з позивним « ОСОБА_8 », який займає посаду військового коменданта міста, здійснює управління економічною, господарською та комунальною сферами життєдіяльності міста, розпоряджається незаконно захопленим за допомогою збройних формувань російської федерації комунальним та приватним майном у вигляді автотранспорту, спеціальної техніки, підприємств, майнових комплексів, житла та комерційних приміщень, автозаправних станцій та паливно-мастильних матеріалів, тощо, надає допомогу збройним формуванням російської федерації та створеній ними окупаційній адміністрації у встановленні та підтриманні їх незаконної влади на тимчасово окупованій території м. Мелітополь.
		Зокрема, з початку перебування на вказаній посаді в окупаційній адміністрації держави-агресора, протягом березня-травня 2022 року, ОСОБА_5 , будучи діючим депутатом Мелітопольської міської ради Мелітопольського району Запорізької області, діючи умисно, з власних корисливих мотивів, бажаючи проявити себе та самореалізуватися на керівній посаді міста, а також довести окупаційній владі та представникам збройних формувань держави - агресора свою лояльність і відданість, абсолютно нехтуючи своїм конституційним обов`язком депутата місцевої ради щодо захисту прав та інтересів громади, яка його обрала своїм представником, в порушення прийнятої присяги депутата, приймав безпосередню участь в захопленні майна ТОВ «АБЗ-ПРОМБУД», ПП «ФУНДАМЕНТ», КП «ЖИТЛОМАСИВ» Мелітопольської міської ради та інших комунальних підприємств міста, а також в організації та знятті Державного прапора України на центральній площі м. Мелітополь та піднятті прапора російської федерації на початку травня 2022 року, особисто керував розподіленням палива для потреб службового автотранспорту окупаційної адміністрації та незаконно створених органів окупаційної влади, в тому числі і правоохоронних, налагоджував та підтримував побутові умови для існування збройних формувань російської федерації та окупаційної адміністрації на захопленій території міста, сприяв у розповсюдженні російської пропаганди та державної символіки країни-агресора, тощо.
		Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Позиція обвинуваченого.
		Відповідно ст. 129 Конституції України, ст. 7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
		Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, ухвалою суду від 30.01.2023 року прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно вказаного вище обвинуваченого та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого.
		У зв`язку з цим обвинувачений ОСОБА_5 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред`явленого йому обвинувачення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України).
		Суть принципу законності відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Згідно ч. 1 ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення та судом використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явився, незважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр», на сайті суду та на сайті Офісу Генерального прокурора.
		Докази, які досліджені судом.
		Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України підтверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового слідства доказами, а саме:
		- витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню № 22022080000000081 від 20.03.2022 року, який підтверджує факт внесення відомостей до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення та постановою слідчого про зміну правової кваліфікації; Підставою для внесення відомостей до ЄРДР став рапорт слідчого УСБУ в Запорізькій області щодо неправомірних дій з боку громадянина України ОСОБА_5 , які полягали у тому, що останній перебуваючи на території м. Мелітополь, що перебуває у тимчасовій окупації, добровільно зайняв керівну посаду у незаконному органі влади - окупаційній адміністрації держави - агресора - заступник самопроголошеного Мелітопольського голови, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій на тимчасово окупованій території м. Мелітополь;
		- постановою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури від 20.03.2022 року про призначення групи прокурорів у даному кримінальному провадженні;
		- дорученням начальника СВ УСБУ в Запорізькій області від 20.03.2022 року про проведення досудового розслідування;
		- постановою начальника СВ УСБУ в Запорізькій області від 20.03.2022 року про створення групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування у данному кримінальному провадженні;
		- повідомленням начальника СВ УСБУ в Запорізькій області про початок досудового розслідування;
		- ухвалою слідчої судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31.10.2022 року, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022080000000081 від 20.03.2022 року відносно ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України;
		- постановою слідчого УСБУ в Запорізькій області від 12.10.2022 року про оголошення ОСОБА_5 у державний, міждержавний та міжнародний розшук;
		- ухвалою слідчої судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2022 року, якою застосовано відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
		- ухвалою слідчої судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2022 року, якою накладено арешт шляхом заборони відчуження рухомого майна - транспортних засобів, які належать ОСОБА_5 ;
		- протоколом огляду від 01 вересня 2022 року, згідно якого за участі спеціаліста, слідчий провів огляд інформації, яка розміщена в мережі Інтернет про новини відносно громадянина України ОСОБА_9 , а також інформація у додатку «Telegram» та відео - матеріал з телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В процесі огляду було здійснено перехід на статтю з заголовком «« ІНФОРМАЦІЯ_2 », інформація у вигляді посту - повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_5 о 12:24, розміщеного у відкритому доступі, який містить новину щодо проведення зібрання, організованого окупаційною адміністрацією держави - агресора «Военно- гражданской администрацией города Мелитополь», де присутні керівники та представники окупаційної адміністрації російської федерації, серед яких заступник самопроголошеної міської голови, як очільника окупаційної адміністрації міста Мелітополь - ОСОБА_5 . В процесі огляду додатку системи миттєвого повідомлення «Telegram», а саме телеграм - каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від ІНФОРМАЦІЯ_4 о 16:04 міститься пост - повідомлення та відео щодо зібрання, організованого окупаційною адміністрацією держави - агресора «Военно - гражданской администрацией города Мелитополь», на якому присутні керівники та представники окупаційної адміністрації російської федерації, серед яких заступник самопроголошеної міської голови, як очільника окупаційної адміністрації міста Мелітополь - ОСОБА_5 . Пост - повідомлення містить наступний текстовий зміст: «Сегодня провели встречу со старшими многоквартирных домов. Обсудили ряд важных вопросов, среди которых бесперебойная работа электро и водоснабжения, подготовки жилого фонда к отопительному сезону, пенсионные выплаты, оказание социальной поддержки всем нуждающимся, работа коммунальных предприятий города, формирование тарифов. Я благодарна всем, кто принял участие в совещании, уверена, что наша совместная работа послужит на благо комфортной жизни горожан». Відеозапис, долучений до матеріалів справи та був оглянутий в судовому засіданні; 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.05.2022 року та фото таблицею до нього, відповідно до якого, свідок ОСОБА_10 серед осіб, зображених на фотознімках, впізнав особу, зображену на фото таблиці під № 2, а саме ОСОБА_5 , який приїздив до заправки в м. Мелітополь, де він працював, представлявся заступником мера міста ОСОБА_6 та пропонував продавати талони на бензин «авіас» на території підконтрольній Україні. У випадку відмови погрожував йому. Впізнав ОСОБА_5 за характерною крупною статурою, зайвою вагою, набряками під очими, прямим носом та загальним зовнішнім виглядом; 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.07.2022 року та фото таблицею до нього, відповідно до якого, свідок ОСОБА_11 серед осіб, зображених на фотознімках, впізнала особу, зображену на фото таблиці під № 2, а саме ОСОБА_5 , який в телефонному режимі призначав їй зустріч для того, щоб повернути їй власний автомобіль, який у неї забрали представники військової комендатури м. Мелітополь. ОСОБА_5 добровільно зайняв посаду заступника самопроголошеного мера м. Мелітополь. Зазначила, що може впізнати ОСОБА_5 за характерною крупною статурою, зайвою вагою, має очі темного кольору, наявні набряки обличчя (ймовірно через хворобу або зловживання алкоголем);
		- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку «Київстар» НОМЕР_1 , яким користується  ОСОБА_5 , від 20 травня 2022 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду № 4807/1125/22 від 21.03.2022 року, під час якого були зафіксовані телефонні розмови ОСОБА_5  та які містять  безпосередню причетність  ОСОБА_5  до злочинної діяльності з представниками збройних формувань рф, в тому числі і з керівництвом військової комендатури м. Мелітополь та окупаційної адміністрації м. Мелітополь, в яких 08.04.2022 року ОСОБА_5  спілкуючись з  ОСОБА_12  - директором Централізованої бібліотечної системи м. Мелітополь, представляється останній як перший заступник ОСОБА_6 ,  вимагає у ОСОБА_12  надати йому ключі  від бібліотеки для того, щоб зайняти приміщення бібліотеки для молодіжної організації, яка буде займатися переписом людей та наданням гуманітарної допомоги. 26.04.2022 року, розмова з  ОСОБА_7 , громадянином рф, має позивний « ОСОБА_8 », займає посаду коменданта м. Мелітополь Запорізької області, з якої вбачається, що ОСОБА_5  та останній організовують концерт на 9 травня за участі ансамблю російської гвардії. Крім того, 26.04.2022 року зафіксована розмова ОСОБА_5  з ОСОБА_6 , яка зайняла посаду голови окупаційної адміністрації м. Мелітополь, з яких вбачається, що ОСОБА_6  надає ОСОБА_5  вказівки щодо виконання її доручень. Крім того, 29.04.2022 року зафіксована розмова ОСОБА_5  з ОСОБА_13 , який займає посаду директора департаменту ЖКГ окупаційної адміністрації м. Мелітополь, щодо організації роботи вишки для підняття прапору. Крім того, 02.05.2022 року зафіксована розмова ОСОБА_5  з ОСОБА_14 , який зайняв посаду заступника директора департаменту ЖКГ окупаційної адміністрації м. Мелітополь щодо організації людей, які працюють в комунальній службі для організації розпалювання лампадок до дня звільнення та до дня пожежі в м. Одеса. Дані телефоні розмови містяться на додатку до протоколу НСРД - CD-диску та були прослухані судом в судовому засіданні; 
		-  протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 27.10.2022 року, який був проведений на підставі постанови прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури від 28.09.2022 року, під час якого у оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» було вилучено інформацію в електронному вигляді, що записана на електронний носій інформації CD-диск на якому знаходиться запис ВХ: 13533-ВИХ:8272/з/кт;
		- протоколом огляду від 01 листопада 2022 року, під час якого було оглянуто оптичний диск CD-R, яким встановлено, що у період з 24.02.2022 року по 28.09.2022 року були здійснені вихідні та вхідні сеанси зв`язку з абонентського номера оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 , яким особисто користується ОСОБА_5 та які здійснювалися на території тимчасово окупованого м. Мелітополь Запорізької області. Зафіксовані сеанси зв`язку ОСОБА_5 у даний період з наступними абонентськими номерами, якими користуються ОСОБА_7 (представник збройних формувань рф, має позивний « ОСОБА_8 », займає посаду військового коменданта м. Мелітополь Запорізької області; ОСОБА_13 , займає посаду директора департаменту ЖКГ окупаційної адміністрації м. Мелітополь; ОСОБА_14 , який зайняв посаду заступника директора департаменту ЖКГ окупаційної адміністрації м. Мелітополь; ОСОБА_6 , яка зайняла посаду голови окупаційної адміністрації м. Мелітополь; ОСОБА_15 , який зайняв посаду радника самопроголошеного голови окупаційної адміністрації Запорізької області т.зв. військово-цивільної адміністрації Запорізької області ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 , який зайняв посаду начальника відділу «народной милиции» окупаційної адміністрації м. Мелітополь Запорізької області; особа на ім`я ОСОБА_18 (прізвисько « ОСОБА_19 », який займає посаду начальника відділу «народной милиции» окупаційної адміністрації м. Мелітополь Запорізької області. Дослідженим протоколом підтверджено перебування ОСОБА_5 на території тимчасово окупованого м. Мелітополь та його спілкування з представниками окупаційної адміністрації і російськими військовими.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона працює з 2015 р. директором централізованої бібліотечної системи Управління культури та молоді Мелітопольської міської ради Запорізької області, є депутатом цієї міської ради. Вона знає ОСОБА_5 як посадову особу - депутата Мелітопольської міської ради, але особисто з ним не знайома. 24.02.2023 р. військами рф було захоплено місто Мелітополь. На початку березня 2023 р., коли викрали мера Мелітополя ОСОБА_31 , відбувався мітинг з вимогами звільнити їх мера. Свідок була на цьому мітингу на площі та бачила, що ОСОБА_5 заходив до захопленої військами рф будівлі палацу ім. Шевченка м. Мелітополя, разом з депутаткою Мелітопольської міської ради - представниці партії «ОПЗЖ» ОСОБА_6 .. В кінці березня 2023 р. свідок вийшла на базар, та їй знайомі повідомили, що до неї додому прийшли військові рф, які розгромили все в квартирі. Вони її розшукували, в зв`язку з чим вона переховувалася, потім виїхала завдяки волонтерам на підконтрольну Україні територію до м.Запоріжжя. 8 чи 10 квітня 2022 р., точну дату не пам`ятає, їй на телефон подзвонив ОСОБА_5 та представився, як заступник (самопроголошеного) мера Мелітополя ОСОБА_6 і почав вимагати, щоб вона вийшла на роботу та повідомила, де вона знаходиться. Вона йому сказала, що внаслідок дій військових рф, була змушена виїхати з м. Мелітополя за межі України. Він почав вимагати, щоб вона віддала йому ключі від бібліотек. Зазначав, що йому потрібні приміщення. Попри те, він їй грубив та тиснув на неї, вона йому повідомила, що не віддасть ключі від бібліотек. Пізніше, від підпорядкованих їй бібліотекарів стало відомо, що окупаційною владою м. Мелітополя все ж таки були зламані замки дверей до центральної та інших бібліотек в цьому місті, в яких розмістилися російські окупанти. Також її співробітники, які ще залишались в м. Мелітополі, бачили, як ОСОБА_5 був серед представників окупаційної влади, яка розмістилась в будівлі палацу ім. Шевченка в м. Мелітополі.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що знайомий з ОСОБА_5 з кінця дев`яностих років, співпрацювали з ним по роботі, він був замовником запчастин на їх підприємстві, вони мали гарні товариські відносини. Зазначив, що в м. Мелітополі Запорізької області він займав посаду директора КП «Житломасив», яке було власником автопідйомника висотою 28 метрів. З 24.02.2022 року всю техніка, яка належала КП «Житломасив», була розміщена по різним підприємствам міста Мелітополя, з демонтуванням блоків її керування, в тому числі вищевказаний автопідйомник. Даний автопідйомник тривалий час розшукували працівники ЖКГ м. Мелітополь, які співпрацювали з окупаційною владою цього міста, вони дзвонили йому, приходили до нього. В березні 2022 року йому подзвонив ОСОБА_5 та запропонував зустрітися. Він вже чув від багатьох людей, що ОСОБА_5 співпрацює з окупантами. Тому він відповів ОСОБА_5 , що буде вільний час і вони зустрінуться. Під час телефонної розмови свідок перебував з сином в перукарні. Коли вони вийшли з перукарні, ОСОБА_5 вже там їх чекав. ОСОБА_5 повідомив, що він повинен віддати окупаційній владі м. Мелітополя вищевказаний автопідйомник, у випадку незгоди, з ним трапиться та ж ситуація, що із мером Мелітополя ОСОБА_32 , якого перед цим викрали окупанти. При цьому ОСОБА_5 обійняв його сина і сказав «ти ж не хочеш, щоб діти залишилися сиротами». 11.05.2022 року до нього в офіс приїхали ОСОБА_5 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 і повідомили в ультимативній формі, що він повинен їм віддати всю техніку підприємства, печатки, електронні ключі від банків, статутні документи. Зазначив, що він не збирався виконувати їх вимоги. Почалася між ними розмова на підвищених тонах. Тоді ОСОБА_5 попросив вийти ОСОБА_25 та ОСОБА_26 з кабінету, і повідомив, йому, що у разі не виконання їх вимог, його «відвезуть на яму» та запитав, скільки йому потрібно часу, щоб приготувати зазначені ними речі. Він попросив надати йому час близько тижня. Він, розуміючи, небезпеку для свого життя та здоров`я, наступного ранку виїхав з окупованого міста Мелітополя до підконтрольного Україні м. Запоріжжя. На наступний день, після того, як він з родиною виїхав з м. Мелітополя, до нього додому приїхав ОСОБА_5 та військові рф. Це стало йому відомо, оскільки в його сусідів в будинку, де він живе, були камери відеоспостереження. У нього є відомості, що в його будинку наразі проживає співробітник ФСБ рф зі своєю родиною. Вважає, що це влаштував ОСОБА_5 .. Останній йому дзвонив через два дні, коли він приїхав до м. Запоріжжя, але він не брав слухавку. При спілкуванні з ним, після 24.02.2022 року, ОСОБА_5 себе позиціонував як заступник самопроголошеного мера м. Мелітополя ОСОБА_6 , в сфері ЖКГ. 
		Допитаний в судовому засіданні, в режимі відеоконференцзв`язку, свідок ОСОБА_10 пояснив, що в квітні-травні 2022 року він проживав у м. Мелітополь Запорізької області та працював на автозаправній станції. Як йому було відомо на той час, ОСОБА_5 виконував обов`язки у міській раді, був депутатом. Що він робив у час окупації йому не відомо. Він не знає, яку саме посаду займав на той час ОСОБА_5 . Приблизно у квітні, чи травні 2022 року, дати він пам`ятає, ОСОБА_5 приїхав до нього на автозаправку, показав посвідчення депутата, точно він не пам`ятає чи він називав своє прізвище, представився як « ОСОБА_27 », а потім показав списки, в яких були записані комунальні підприємства (це були швидкі допомоги, лікарні і таке інше), яким потрібно відпускати паливо, щоб було забезпечено життя міста. Списки були записані від руки, там було зазначено кількість палива, яке саме потрібно та якому комунальному підприємству. Після чого він зателефонував керівнику автозаправки, який його прийняв на роботу, і повідомив, що до нього приїхали і показали списки та запитав у керівництва що йому робити далі, на це йому повідомили продовжувати свою роботу та заправляти паливо, оскільки рішення вже прийнято. У них була домовленість, про яку саме і з ким, він не знає, йому сказали заправляти, що він і робив це кожен понеділок. Він виконував вказівки людини, яка його прийняла на роботу. Потім у кінці тижня все відмічав у тих списках, скільки і в якій кількості він відпустив палива. Крім цього, до нього багато людей приїздило кожен день, він їх не пам`ятає, оскільки він був один на заправці. ОСОБА_5 також декілька разів приїздив до нього заправляти паливо в автомобіль, як приватна особа, за що сплачував кошти.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснив, що він знайомий з ОСОБА_5 , оскільки він був другом його родини, а саме батьків, а також наразі мешкає рядом з ними. До 2005 року він вів з його батьком спільний бізнес. Після 2005 року спілкування з ним припинилось. 11.03.2022 року було викрадено мера м. Мелітополя ОСОБА_29 з будівлі палацу культури ім. Т.Г.Шевченка. 12.03.2022 року ними було проведено мітинг у підтримку міського голови і після того вони перейшли до будівлі палацу культури на майдані Перемоги, де ця будівля вже була оточена військовими російської федерації. Через деякий час, коли вони знаходились біля цієї будівлі, туди зайшли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка ж цього вечора, близько до кінця дня, виклала відео, що вона призначена на посаду виконуючої обов`язки керівника м. Мелітополь. Він неодноразово зустрічав ОСОБА_5 у місті, він був у супроводі військових російської федерації. Також, коли був у своїх батьків, то бачив, що до будинку, де мешкає ОСОБА_5 , по АДРЕСА_1 , приїздило багато автомобілів, без якихось розпізнавальних знаків. Потім, приблизно в травні 2022 року, біля його будинку були автомобілі з позначками «z» російських військових. Десь на прикінці травня 2022 року ОСОБА_30 вже пересувався на транспортних засобах, які належали структурним підрозділам виконавчого комітету Мелітопольської ради. На телеграм-каналах та новинних каналах ОСОБА_5 почав часто з`являтись з ОСОБА_6 , то на мітингах, то квіточки садить. Його всі осіціювали з одним із керівників, який займає посаду в окупаційній владі. Конкретно на той час ніде не писали, яку саме посаду займав ОСОБА_5 , на сьогоднішній день вже зазначається, що він заступник голови військової адміністрації з інфраструктурних питань. На сайтах і телеграм - каналах окупаційної влади він є керівником Мелітопольського міського осередку партії єдина росія. А ОСОБА_6 є керівником обласної організації цієї партії. Йому не відомо, чи були у ОСОБА_5 якісь підприємства у підпорядкуванні. Особисто він знає, що ОСОБА_5 телефонував деяким керівникам закладів, щоб вони виходили на роботу, а ті, які не бажають виходити на роботу, то «прохав», щоб віддавали ключі від закладів та особисті справи працівників. Йому також відомо, що ОСОБА_5 телефонував директору бібліотек, щоб вона віддала ключі від бібліотек та надала особисті дані працівників. Потім вони на майданчиках цих бібліотек відкривали гуманітарні штаби, видавали якусь допомогу і ОСОБА_5 там був знятий на відео. Йому відомо, що відносно ОСОБА_5 є кримінальне провадження, в якому останній входить до складу організованої злочинної групи, яка вивозила паливні мастильні матеріали та інше майно, яке належало комунальним підприємствам. Він також бачив розпорядчий документ стосовно націоналізації автозаправних станцій м. Мелітополя, який був підписаний особисто ОСОБА_5 , як заступником керівника «военной гражданской администрации г. Мелитополя». 
		Судом досліджені документи, які характеризують особу обвинуваченого:
		- особова картка з Державної міграційної служби Україн, облікова картка та картка форма 1 на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, місце проживання: АДРЕСА_1 ;
		- список зареєстрованих депутатів Мелітопольської міської ради Мелітопольського району Запорізької області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заступник директора ТОВ «АГРОАРСЕНАЛ-3» є депутатом Мелітопольської міської ради Мелітопольського району Запорізької області;
		- довідка УОН УМВД в Запорізькій області станом на 15.08.2022 року, відповідно до якої ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягався;
		- довідка КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 26.08.2022 року, згідно якої ОСОБА_5 під спостереженням лікаря нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався;
		- довідка Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Управління державної реєстрації відділлу державної реєстрації актів цивільного стану Запорізької області від 23.08.2022 року №2730/05.2-36, згідно якої  ОСОБА_5 перебуває у шлюбі з 25.08.1990 року, малолітніх та неповнолітніх дітей не має.
		Оцінка суду
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Окрім цього, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недостовірними чи недопустимими.
		Проаналізувавши досліджені докази у справі в сукупності, суд вважає їх достовірними, допустимими, об`єктивно та послідовно підтверджуючими одне одного та винність ОСОБА_5 у скоєнні злочину за викладених у вироку обставинах. Суд приймає як належні та достатні докази показання свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_12 , ОСОБА_22 . ОСОБА_10 , оскільки їх покази були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, - часу, місця, способу вчинення кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, були логічними та узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами. Також покази свідка ОСОБА_12 повністю узгоджуються з дослідженим в судовому засіданні записом телефоної розмови свідка з ОСОБА_5 .. Під час вивчення матеріалів кримінального провадження також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого у інкримінованого йому злочині.
		Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, поза розумним сумнівом.
		Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо розгляду даної справи в порядку спеціального судового провадження. Зазначив, що підсумовуючи досліджені докази, надані стороною обвинувачення, вважає недоведеними факт добровільності зайняття ОСОБА_5 посади заступника голови вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в зазначеній окупаційній адміністрації держави- агрессора,  у зв`язку із чим, просив останнього виправдати.
		Під час судового слідства не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_5 був вимушений зайняти посаду заступника голови окупаційної адміністрації м. Мелітополь ОСОБА_6 або діяв під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу - росію, оскільки вказаний факт спростовуються і дослідженими судовому засіданні відео - матеріалами з телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та посту - повідомлення, за якими ОСОБА_5 приймає участь у нарадах окупаційної адміністрації м. Мелітополь, спілкується телефоном представляючись заступником голови мера м. Мелітополя ОСОБА_6 , надає накази для виконання, особисто співпрацює із «військовим комендантом м.Мелітополь» ОСОБА_7 , який представляє росію. Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 , добровільно зайняв посаду у незаконних органах влади, створених на тимчасово-окупованій території м. Мелітополя.
		Враховуючи наведене, суд кваліфікує дії   ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
		Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.
		При призначенні покарання, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями, що містяться в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.
		Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.
		При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		Призначаючи покарання суд виходить із наступного.
		Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчиненого злочину, останній віднесено до категорії тяжкого злочину.
		Обставин, які, відповідно до  ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
		Обставин, які, відповідно до  ст. 67 КК України, обтяжують покарання, також не встановлено.
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, проте враховуючи також, що обвинувачений вчинив даний злочин умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли у сприянні окупаційної влади держави-агресора, з метою його перевиховання та упередження скоєння злочинів в подальшому, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, з додатковим покаранням.
		При цьому, визначаючи розмір призначеного покарання, суд враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 , як громадянин України, вчинив тяжкий злочин в період встановленого в Україні воєнного стану, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, і що свідчить про те, що злочин має підвищену суспільну небезпечність, вчинив цей злочин умисно з прямим умислом, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без реального відбування покарання.
		Призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч. 2 ст. 52 КК України, конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
		Підстави для застосування положень ст. 69, 75 КК України  відсутні, оскільки відсутні обставини, передбачені ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України.
		Суд приходить до висновку, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, призначене судом покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
		Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.11.2022 року, ОСОБА_5 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, то вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2022 року на транспортні засоби, які належать ОСОБА_5 з огляду на призначення йому додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, слід залишити незмінним до приведення вироку до виконання в частині конфіскації всього належного йому майна.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.
		Речові докази по справі відсутні.
		Керуючись ст. ст. 323,369-376,615 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади строком на 15 років, з конфіскацією всього належного йому майна. 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
		Обранний запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити незмінним.
		         Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2022 року на майно, яке на праві власності належить   ОСОБА_5 , а саме:транспортний засіб марки MAN, 2001 року випуску, номер двигуна:  НОМЕР_2 , номер шасі:  НОМЕР_3 , д.н.з.  НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки MAN, 2003 року випуску, номер двигуна:  НОМЕР_5 , номер шасі:  НОМЕР_6 , д.н.з.  НОМЕР_7 ; транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, 2006 року випуску, номер двигуна:  НОМЕР_8 , номер кузова:  НОМЕР_9 , д.н.з.  НОМЕР_10 ; транспортний засіб марки ГАЗ 2752-114, 2005 року випуску, номер двигуна:  НОМЕР_11 , номер кузова:  НОМЕР_12 , д.н.з.  НОМЕР_13 ; транспортний засіб марки ГАЗ 330214, 2006 року випуску, номер двигуна:  НОМЕР_11 , номер шасі:  НОМЕР_14 , номер кузова:  НОМЕР_15 , д.н.з.  НОМЕР_16 ; транспортний засіб марки RENAULT MASTER, 2013 року випуску, номер двигуна:  НОМЕР_17 , номер кузова:  НОМЕР_18 , д.н.з.  НОМЕР_19 ; транспортний засіб марки VOLKSWAGEN CADDY, 2005 року випуску, номер двигуна: НОМЕР_20 , номер кузова:  НОМЕР_21 , д.н.з.  НОМЕР_22 , - залишити незмінним до фактичного виконання вироку в частині конфіскації всього належного йому майна на користь держави. 
		Витрати на залучення експертів відсутні.
		Речові докази відсутні.
		        Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
		Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		Суддя  Комунарського районного суду 
		м. Запоріжжя:                                                                                               ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...