Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1261/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2023. Зареєстровано: 19.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.06.2023.
Дата набрання законної сили: 06.06.2023 (частково)
Результат оскарження 10.09.2024 Верховний Суд: скасовано постанову суду апеляційної інстанції частково і залишено в силі рішення суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"06" червня 2023 р.                                                                  Справа №914/1261/22
		Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
		головуючого - судді                                                                      О.С. Скрипчук
		суддів                                                                                                    Н.М. Кравчук
		                                                                                                    О.І. Матущака
		секретар судового засідання В.Б. Лагутін,
		розглянувши апеляційні скарги заступника керівника Львівської обласної прокуратури № 15/1-1583ВИХ-22 від 09.11.2022 (вх. № 01-05/2720/22 від 10.11.2022) 
		та Львівської міської ради б/н і дати (вх. № 01-05/2735/22 від 11.11.2022)
		на рішення Господарського суду Львівської області від 20.10.2022 (повний текст рішення складено 31.10.2022, м. Львів, суддя С.М. Коссак)
		у справі № 914/1261/22
		за позовом: заступника керівника Львівської обласної прокуратури, м. Львів 
		до відповідача-1: Львівської міської ради, м. Львів
		до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін-Автоспец", м. Львів
		до відповідача-3: Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз", м. Львів
		про визнання недійсними результатів проведення земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації прав, 
		за участю представників: 
		позивача (прокурора): Максимовська С.С.;
		відповідача-1: Коржевич У.Ф.;
		відповідача-2: не з`явився;
		відповідача-3: не з`явився.
		ВСТАНОВИВ:
		Заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1 Львівської міської ради, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін-Автоспец", відповідача-3 Приватного підприємства "Фірма "Сомгіз", про визнання недійсними результатів земельних торгів, оформлених протоколом № 39 від 11.01.2019 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0327, площею 3,6677 га, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № б/н від 11.01.2019 року, укладеного між Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін-Автоспец" щодо земельної ділянки площею 3 ,6677 га, кадастровий номер 4623683800:01:001:0327; скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4623683800:01:001:0327, площею3,6677 га, що здійснена державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області на підставі договору оренди земельної ділянки №б/н від 11.01.2019, про що у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 29935252, припинивши інше речове право - право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0327, площею 3,6677 га та просить судові витрати стягнути з відповідачів на користь Львівської обласної прокуратури.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.10.2023 відмовлено в задоволенні позовних вимог заступника керівника Львівської обласної прокуратури.
		Суд першої інстанції, з врахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20, дійшов висновку, що оскільки оскаржувані земельні торги завершилися оформленням Договору оренди землі від 11.01.2019 та реєстрацією товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін-Автоспец" в Державному реєстрі права оренди на спірну земельну ділянку, то предметом оскарження може бути лише вказаний договір та право оренди, а не результати земельних торгів, оформлених Протоколом №39 від 11.01.2019.
		Разом з тим, з урахуванням встановлених в даній справі обставин, беручи до уваги наявність іншого, менш обтяжливого для добросовісного орендаря способу виправлення допущених державою порушень ніж позбавлення його майнових прав, суд першої інстанції дійшов висновку, що обраний прокурором спосіб захисту прав та інтересів держави (визнання недійсним Договору від 11.01.2019 та скасування державної реєстрації права оренди) є неналежним в силу того, що він покладає на товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін-Автоспец" надмірний індивідуальний тягар та порушує принцип пропорційності, закріплений в ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Не погоджуючись з даним судовим рішенням, заступник керівника Львівської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом не було враховано те, що оскаржувані земельні торги з продажу права оренди спірної земельної ділянки були проведені з порушенням вимог ст.136 Земельного кодексу України, а саме, за відсутності витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки і як наслідок було допущено невідповідність умов укладеного договору від 11.01.2019 вимогам законодавства, що в свою чергу є підставою для визнання його недійсним. 
		Прокурор зазначає, що статтею 136 Земельного кодексу України чітко визначено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї. На думку прокурора, матеріалами справи спростовується те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін-Автоспец" не було обізнане про відсутність серед документації на Лот витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що свідчить про недобросовісність відповідача під час земельних торгів та при укладенні оскаржуваного договору. Окрім того, приватне підприємство "Фірма "Сомгіз" зобов`язане було провести торги лише після отримання усіх документів на лот, пересвідчитись у повноті отриманих документів та матеріалів.
		Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що задоволення такого позову призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо втручання у мирне володіння майном. Прокурор вважає такий висновок суду безпідставним, оскільки, враховуючи незаконність передачі спірної земельної ділянки відповідачу, саме задоволення позовних вимог забезпечить дотримання рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін-Автоспец".
		Львівська міська рада також подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки судом першої інстанції встановлено також проведення земельних торгів без здійснення нормативної грошової оцінки, що суперечить вимогам ст.136 Земельного кодексу України, ст. 13 Закону України «Про оцінку земель», ст.ст.15,21 Закону України «Про оренду землі», що в свою чергу є підставою для визнання такого правочину недійсним на підставі ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України та є підставою скасування наявного в товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін-Автоспец" права оренди.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубін-Автоспец" 29.11.2022 подало до суду відзив на апеляційні скарги, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 20.10.2022 року у справі №914/1261/22 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
		Відзив на апеляційну скаргу мотивовано тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого суду не спростовує.
		Приватне підприємство "Фірма "Сомгіз" 06.12.2022 подало до суду відзив на апеляційні скарги, в якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 20.10.2022 року у справі №914/1261/22 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
		У судове засідання 06.06.2023 з`явився прокурор, надав пояснення, вимоги апеляційної скарги підтримав.
		У судове засідання 06.06.2023 з`явився представник відповідача-1, надав пояснення, вимоги апеляційної скарги підтримав.
		У судове засідання 06.06.2023 представник відповідача-2 не з`явився, він належним чином був повідомленний про час та дату розгляду справи, причини неявки не повідомив.
		У судове засідання 06.06.2023 представник відповідача-3 не з`явився, на електронну адресу суду 06.06.2023 надіслав заяву про розгляд справи без участі представника.
		Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
		Рішенням Лисиничівської сільської ради №26-656 від 30.03.2018 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,31 га. в урочищі «Свинна-2» в с. Лисиничі Пустомитівського району Львівської області для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку для передачі в оренду шляхом проведення земельних торгів у формі аукціону (пункт 2 Рішення).
		Рішенням Лисиничівської сільської ради №32-837 від 05.10.2018 вирішено, зокрема (а/с 22-24 Том 1):
		- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0327, площею 3,6677 га, код 02.03 згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему України №548 від 23.07.2010) та здійснити реєстрацію речового права та вказану земельну ділянку (пункти 1, 2);
		- включити до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на них на земельних торгах у формі аукціону та продати право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0327, площею 3,6677 га; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; КВЦПЗ 02.03; цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку на землях житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка розташована в селі Лисиничі (в межах населеного пункту) Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області на земельних торгах у формі аукціону (пункти 3, 4);
		- затвердити стартовий розмір річної орендної плати за земельну ділянку у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановити термін оренди 10 років (пункти 5, 6);
		- встановити значення кроку земельних торгів у формі аукціону у розмірі 0,5% від стартового розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою (пункт 7);
		- торги провести в порядку визначеному статтями 137-139 Земельного кодексу України. Дату та час проведення земельних торгів у формі аукціону визначити Виконавцю земельних торгів у межах термінів, визначених ст. 137 Земельного кодексу України. з урахуванням робочого часу сільської ради (пункти 8, 11).
		18.10.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право власності Лисиничівської сільської ради на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0327, площею 3,6677 га, що підтверджується Витягом №146051840 від 23.10.2018.
		30.11.2018 між Лисиничівською сільською радою та ПП «Фірма «Сомгіз» укладено Договір №301118/03-О на організацію та проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди терміном на 10 років земельної ділянки несільськогосподарського призначення кадастровий номер 4623683800:01:001:0327, площею 3,6677 га, яка розташована в селі Лисиничі (в межах населеного пункту). 
		Згідно п. 1.2 Договору №301118/04-О сторони погодили, що відповідно до ч.6 ст.137 Земельного кодексу України земельні торги провести не раніше 30 днів та не пізніше 90 днів після оприлюднення офіційної інформації про проведення торгів. Земельні торги провести за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н., с. Лисиничі, вул. Шевченка, 48 (сесійний зал Лисиничівської сільської ради).
		В подальшому, 11.01.2019 відбулися земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0327, площею 3,6677 га (номер лоту 29432), що підтверджується Протоколом №39 від 11.01.2019.
		Згідно вказаного протоколу, у торгах брали участь три учасники і переможцем торгів став учасник №1 - ТОВ «Рубін-Автоспец», котрий запропонував найвищу ціну.
		За результатами проведених земельних торгів між Лисиничівською сільською радою та ТОВ «Рубін-Автоспец» укладено Договір оренди від 11.01.2019 земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0327, площею 3,6677 строком на 10 років.
		В пункті 5 Договору оренди зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення Договору становить 4 043,88 грн.
		За оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі, у національній валюті України. Розмір річної орендної плати визначається за результатами торгів і становить 108 014,82 грн. в рік та сплачується на поточний рахунок місцевого бюджету Лисиничівської сільської ради (п. 9 Договору оренди).
		Відповідно до п. 12 Договору оренди орендна плата за наступні роки оренди земельної ділянки перераховується орендарем щомісячно в розмірі 1/12 річної орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації у такі строки: 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця відповідно до Податкового кодексу України.
		За Актом приймання-передачі від 11.01.2019 земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0327, площею 3,6677 передано у фактичне користування відповідачу-2.
		15.01.2019 відповідач-2 зареєстрував своє право оренди на вказану ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою №301984791 від 02.06.2022.
		Ухвалою Львівської міської ради №6 від 29.12.2020 «Про функціонування Львівської міської територіальної громади» Львівську міську раду визначено правонаступником прав та обов`язків місцевих рад, які приєднуються до Львівської територіальної громади.
		Ухвалою Львівської міської ради №7 від 29.12.2020 «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради» Лисиничівську сільську раду припинено шляхом приєднання до Львівської міської ради.
		Крім цього, ухвалою Львівської міської ради №1572 від 04.11.2021 «Про прийняття у комунальну власність та реєстрацію за Львівською міською радою права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна територіальної громади Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що увійшла до складу Львівської міської територіальної громади» ухвалено зареєструвати Львівській міській територіальній громаді в особі Львівської міської ради право комунальної власності на ряд об`єктів нерухомого майна, в тому числі на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0327, площею 3,6677 га.
		07.12.2021 право власності Львівської міської ради на спірну земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою №301984791 від 02.06.2022.
		При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
		Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з позовом.
		Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
		Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Обґрунтовуючи звернення до суду в інтересах держави саме як позивача, прокурор покликався на те, що в цьому спорі відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави. Зокрема, державний орган виконавчої влади, який здійснює контроль у сфері земельних відносин - Держгеокадастр не наділений правом на звернення до суду з позовом про визнання недійсними результатів проведення земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації прав, оскільки спірна земельна ділянка не є землею сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу.
		В межах відносин з розпорядження землями територіальної громади та надання в користування спірної земельної ділянки Лисиничівська сільська рада порушила делеговані їй права щодо розпорядження цією ділянкою, відтак орган місцевого самоврядування Львівська міська рада (відповідач 1) як правонаступник є одним із співвідповідачів у справі.
		Виходячи з системного аналізу приписів частини 4 статті 122 та статті 15-1 Земельного кодексу України органи Держгеокадастру не є уповноважені державою здійснювати захист її інтересів в даному спорі.
		Оскільки спір стосується права користування земельною ділянкою комунальної власності несільськогосподарського призначення, беручи до уваги приписи вимог частини 1 статті 122 та пункту а) частини 1 статті 12 Земельного кодексу України саме Львівська міська рада є уповноваженим органом для здійснення захисту держави.
		Однак, враховуючи те, що позов подано для усунення помилки, допущеної, на думку прокурора, в тому числі самим органом місцевого самоврядування (Лисиничівською сільською радою) при наданні земельної ділянки в оренду, тобто при здійсненні її власних функцій у земельних відносинах, прокурор правильно вказав, що Львівська міська рада, як правонаступник Лисиничівської сільської ради, у цій справі має бути одним із відповідачів. Тому прокурор правомірно звернувся до суду як позивач.
		Щодо суті позовних вимог.
		Відповідно до п. "а"-"г" ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належать розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу.
		Приписами ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч.1 ст. 122 Земельного кодексу України).
		За змістом статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
		Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 Земельного кодексу України.
		Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього кодексу (ч.2 ст. 127 Земельного кодексу України у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
		Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч.1 ст.134 Земельного кодексу України у вказаній редакції).
		Згідно з ч.5 ст. 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем.
		Судом встановлено, що 30.11.2018 між Лисиничівською сільською радою (організатор торгів) та ПП «Фірма «Сомгіз» (виконавець земельних торгів) укладено Договір №301118/03-О на організацію та проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди терміном на 10 років земельної ділянки несільськогосподарського призначення кадастровий номер 4623683800:01:001:0327, площею 3,6677 га, яка розташована в селі Лисиничі (в межах населеного пункту). 
		За змістом ч.1, ч.2 ст.136 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.
		Частиною 4 ст. 136 Земельного кодексу України встановлено, що підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.
		Підготовка лотів до проведення земельних торгів, зокрема включає отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї (п. г, ч.4 ст. 136 Земельного кодексу України).
		У ч.1 ст. 137 Земельного кодексу України зазначено, що організатор земельних торгів не пізніше десяти робочих днів після підписання договору про проведення торгів передає, а виконавець земельних торгів приймає документи та матеріали на лот, зазначені у ч.4 ст. 136 цього Кодексу.
		Отже, з наведено слідує, що виконавець земельних торгів, отримавши від організатора відповідні документи, мав пересвідчитися чи відповідають такі переліку документів, які зазначені у ч.4 ст. 136 Земельного кодексу України. 
		Стаття 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачає обов`язкове проведення грошової оцінки земельних ділянок, зокрема нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
		Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ч.2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель»).
		Відповідно до ч.1 ст.135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.
		З наведених вище положень вбачається, що законодавством України встановлено обов`язок здійснювати нормативну грошову оцінку земельних ділянок державної або комунальної власності, право оренди на які продається на земельних торгах. Це зумовлено тим, що вказана оцінка є основною для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а також необхідною умовою, що б зазначена в договорі орендна плата відповідала актам цивільного законодавства України. Крім того, отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки державної чи комунальної власності є необхідною умовою процедури проведення земельних торгів з реалізації права оренди на неї.
		Як вбачається з матеріалів справи стартовий розмір річної орендної плати щодо земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0327, площею 3,6677 га. було встановлено, виходячи з розміру земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Зокрема величину річної орендної плати встановлено в розмірі 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Львівській області, яка станом на 01.10.2018 становила 22049,66 грн/га
		Як встановлено судом та не заперечується сторонами, станом на момент проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки не була проведена, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель до лоту не додано.
		Наведене підтверджується інформацією з ГУ Держгеокадастру у Львівській області №10-13-0.10-698/2-22 від 16.02.2022, в якому зазначено, що протягом 2019 року витяги з технічної документації на земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0327 не видавалися (а/с 87 том І).
		Відтак, колегія суддів констатує, що при проведенні земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки було порушено вимоги ст. 136 Земельного кодексу України та ст.ст.13, 20 Закону України «Про оцінку земель».
		За змістом ст. 15 та ст. 16 Цивільного кодексу України особа чиї майнові права та інтереси порушені має право на їх захист та на звернення за цим захистом до суду.
		Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2019 у справі №331/6927/16-ц при виборі позивачем способу захисту слід виходити з того, що обраний спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (п. 69).
		Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 і ін.
		Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).
		Прокурором заявлено вимогу про визнання недійсними результатів земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки, оформлених протоколом №39 від 11.01.2019.
		Однак, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 зазначила, що правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажі майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу ч.1 ст. 650, ч.1 ст. 655 та ч.4 ст. 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу (п. 103). Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту (п. 104).
		З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними результатів земельних торгів, оформлених протоколом № 39 від 11.01.2019 слід відмовити, в силу того, що така вимога є неналежним та неефективним способом захисту.
		Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 11.01.2019 та скасування державної реєстрації права оренди на спірну земельну ділянку суд зазначає таке.
		Частиною 1 ст.6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
		Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
		За результатами проведених земельних торгів між Лисиничівською сільською радою та ТОВ «Рубін-Автоспец» укладено Договір оренди від 11.01.2019 земельної ділянки кадастровий номер 4623683800:01:001:0327, площею 3,6677 строком на 10 років.
		В пункті 5 Договору оренди зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення Договору становить 4 043,88 грн.
		Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Станом на момент укладення договору оренди від 11.01.2019 положеннями ст. 15 Закону України «Про оренду землі» передбачалося, що істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із визначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
		За змістом ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
		Водночас згідно з пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.
		Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
		Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку. Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі» необхідно враховувати і вимоги Податкового кодексу України.
		Пунктом 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
		Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України).
		Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачалося, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
		Нормативна грошова оцінка земельних ділянок обов`язково проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»).
		Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про оцінку земель»).
		Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель»).
		Тобто, з аналізу наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
		Судом встановлено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, передану відповідачу -2 в оренду, не проводилась. 
		Прокурором до матеріалів справи долучено лист ГУ Держгеокадастру у Львівській області №10-1957/2-22 від 14.07.2022, в якому зазначено, що враховуючи коефіцієнт індексації (Кі), середня базова вартість 1 м.кв. землі в селі Лисиничі у 2018, 2019 роках становила 117,80 грн. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) цільове призначення 02.03.- для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку становить 1 (а/с 252 том 1).
		Отже, орієнтовна нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки, у випадку її проведення, могла б бути 4320550, 60 грн (враховуючи розмір спірної земельної ділянки та середню базову вартість 1 м.кв. землі в селі Лисиничі (36677х117,80).
		Відповідно стартовий розмір річної орендної плати міг бути 216027, 53 грн (5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки), а не 4043, 58 грн.
		Відтак, враховуючи фактичні обставини даної справи, суд зазначає, що встановлений стартовий розмір орендної плати за неї, а також кінцевий розмір, який зазначено в договорі оренди від 11.01.2019 було визначено всупереч вищенаведеним нормам права. Така позиція ради суперечить базовим принципам використання землі.
		Приписами ст. 215 Цивільного Кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до вказаних норм, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Згідно зі ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
		Оскільки договір оренди укладений за результатами земельних торгів, які, як встановлено судом апеляційної інстанції, проведені із порушенням земельного законодавства, а також, враховуючи, що орендну плату за користування земельною ділянкою визначено в договорі без проведення її нормативної грошової оцінки, що є порушенням вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. 12, 13, 15, 23 Закону України «Про оцінку землі», слід вважати, що договір оренди земельної ділянки є таким, що суперечить положенням вищевказаних актів цивільного законодавства та підлягає визнанню недійсним.
		Враховуючи те, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави, апеляційна інстанція вважає, що доводи прокурора про суперечність оскаржуваного договору оренди землі вимогам законодавства України та порушення прав територіальної громади є обґрунтованими. 
		Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наявний у справі суспільний інтерес може бути забезпечений шляхом здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесення змін до Договору оренди землі від 11.01.2019 із приведенням його умов у відповідність до норм чинного законодавства України як за спільної згоди сторін, так і в судовому порядку на вимогу держави (Львівської міської ради) з огляду на наступне.
		Велика Палата Верховного Суду в постановах від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 неодноразово зазначала, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.
		Колегія суддів вважає, що внесення змін до договору оренди землі, у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, можливо застосовувати коли сторонами такий договір був укладений у відповідності до норм чинного законодавства (на підставі рішення органу місцевого самоврядування) . Натомість, у даній справі, при укладенні спірного договору оренди земельної ділянки істотна умова договору - орендна плата формувалася за результатами торгів.
		Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні також вказує про те, що ТОВ «Рубін-Автоспец» добросовісно набув право оренди на землю, а відтак не може відповідати за порушення інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.
		Колегія суддів не погоджується з таким твердженням з огляду на наступне.
		Так, кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію.
		За загальним правилом, відповідальність за невідповідність умов укладеного договору актам цивільного законодавства несуть всі сторони цього договору, оскільки ст.6 та ст.627 Цивільного кодексу України надають сторонам право вільно визначати умови цього договору, які б не суперечили умовам законодавства України. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		Разом з тим, слід вважати, що, ТОВ «Рубін-Автоспец» під час участі у земельних торгах та під час укладення договору оренди знало про відсутність вказаного витягу, або повинно було та могло знати про це, проявивши принаймні розумну обачність і ознайомившись з документацією про лот. 
		Порушення визначеного наведеними вище нормами земельного законодавства порядку оформлення земельної ділянки в обхід встановленої законом процедури, очевидно свідчить про недобросовісність поведінки останнього, враховуючи чіткість і однозначність умов договору та вимог чинного законодавства у сфері земельних правовідносин.
		Покликання на те, що задоволення позову призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо втручання у мирне володіння майном ТОВ «Рубін-Автоспец» є необгрунтованим, оскільки, враховуючи незаконність передачі спірної земельної ділянки відповідачу-2, колегія суддів вважає, що саме задоволення позовних вимог буде відповідати критерію законності та забезпечить дотримання рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) і інтересами ТОВ «Рубін-Автоспец». Відповідні норми законодавства є доступні, чіткі та передбачувані у питаннях застосування та наслідків їх дії.
		Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20.11.2018 у справі №372/2592/15-ц зазначила, що висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а із урахуванням фактичних обставин справи, оскільки ЄСПЛ рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Це пов`язано з тим, що певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, можуть бути пов`язані із протиправною поведінкою самого набувача майна.
		За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
		Як встановлено судом, за Актом приймання-передачі від 11.01.2019 земельну ділянку кадастровий номер 4623683800:01:001:0327, площею 3,6677 передано у фактичне користування відповідачу-2.
		15.01.2019 відповідач-2 зареєстрував своє право оренди на вказану ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою №301984791 від 02.06.2022.
		Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами права власності на землю є, зокрема територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
		Станом на момент розгляду справи власником спірної земельної ділянки є Львівська міська рада.
		Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Згідно з ч.3 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомостями про земельну ділянку, що вносяться до Державного реєстру прав, є відомості про її кадастровий номер.
		Державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку (ч.4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
		Відповідно до ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
		У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п.1 ч.7 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
		Згідно з пп. 3 п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
		За змістом п.9 ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
		Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що обраний прокурором спосіб захисту щодо скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 462368800:001:0327 відповідає вимогам законності, оскільки проведення земельних торгів щодо продажу права оренди на земельні ділянки комунальної власності без здійснення нормативної грошової оцінки цих ділянок суперечить вимогам ст. 136 Земельного кодексу України, ст. 13 Закону України «Про оцінку земель», ст. ст. 15, 21 Закону України «Про оренду землі», а також положенням підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України. 
		Вказані порушення в силу вимог ст. ст. 16, 203 та 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання недійсним договору оренди землі від 11.01.2019 та скасування наявного в товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін-Автоспец" права оренди. 
		Такий спосіб захисту порушеного права є ефективним, оскільки призведе до потрібного результату, матиме найбільший ефект щодо відновлення відповідних прав, свобод та інтересів настільки, наскільки це можливо, а також відповідатиме принципу процесуальної економії, тобто позбавить необхідності звертатися до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
		Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №    909/221/22.
		Щодо строків позовної давності для подання даного позову.
		Відповідно до ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
		Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17.10.2018 у справі №362/44/17 якщо з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли       про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Водночас, якщо прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів, позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор.
		Враховуючи те, що в даній справі прокурор виступає самостійним позивачем, а орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах виступає відповідачем, то строк позовної давності необхідно обчислювати з того моменту, коли про порушення стало відомо прокурору, а не Львівській міській раді.
		З огляду на те, що ТОВ «ТОВ «Рубін-Автоспец» 15.01.2019 зареєструвало своє право оренди на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, саме з вказаної дати прокурор міг довідатися про існування Договору оренди від 11.01.2019, адже відомості з реєстру є загальнодоступними.
		Суд погоджується з доводами прокурора, що про порушення прав та інтересів держави фактом укладення Договору оренди від 11.01.2019 він зміг довідатися лише з моменту коли йому стало відомо, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки не проводилася.
		Як зазначив прокурор, інформація щодо видачі та отримання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки для проведення Лисиничівською сільською радою 11.01.2019 земельних торгів у формі аукціону, не перебуває у вільному доступі. Про відсутність цієї оцінки йому стало відомо лише з моменту отримання відповідей на його запити від Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (16.02.2022 та 04.05.2022) та від Львівської міської ради (12.04.2022).
		ТОВ «Рубін-Автоспец» та ПП «Фірма «Сомгіз» не надали належних доказів, які б свідчили про обізнаність прокурора про відсутність нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки до моменту, ніж про це вказує сам прокурор.
		Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку,про те, що прокурором не пропущено строк позовної давності, оскільки даний позов подано в господарський суд 15.06.2022.
		За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Згідно зі статтею 79 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України  наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Статтею 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про відмову у задоволені позову, місцевий господарський суд не повно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав не вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке не відповідає вимогам закону та обставинам справи.
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати частково, а апеляційні скарги задовольнити частково.
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги Львівською міською радою залишаються за скаржником, з огляду на те, що відповідач-1 визнав позов.
		Керуючись, ст.ст. 269, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
		ПОСТАНОВИВ :
		1.Апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури №1583ВИХ-22 від 09.11.2022 задовольнити частково.
		2.Апеляційну скаргу Львівської міської ради (вх. № 01-05/2735/22 від 11.11.2022) задовольнити частково.
		3.Рішення Господарського суду Львівської області від 20.10.2022 у справі № 914/1261/22 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації прав. В цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 11.01.2019, укладений між Лисиничівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області (81126, Львівська область, Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Т. Шевченка,48, ЄДРПОУ 04369535) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РУБІН-АВТОСПЕЦ» (79053, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 100 Ж, ЄДРПОУ 13836800) щодо земельної ділянки площею 3, 6677 га, кадастровий номер 4623683800:01:001:0327).
		Скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4623683800:01:001:0327, площею 3, 6677 га, що здійснена державним реєстратором Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 11.01.2019, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис: 29935252, припинивши інше речове право - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4623683800:01:001:0327, площею 3, 6677 га.
		В решті рішення залишити без змін.
		4. Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок,1, код 04055896) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, код 02910031) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1654,00 грн.
		5. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «РУБІН-АВТОСПЕЦ» (79053, м. Львів, вул. княгині Ольги, 100 Ж, код 13836800) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, код 02910031) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1654,00 грн.
		6. Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл.    Ринок,1, код 04055896) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, код 02910031) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3721,50 грн.
		7. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «РУБІН-АВТОСПЕЦ» (79053, м. Львів, вул. княгині Ольги, 100 Ж, код 13836800) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, код 02910031) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3721,50 грн.
		8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.
		 
		Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
		 
		Повний текст складено 16.06.2023.
		 
		Головуючий суддя                                                                                 О.С. Скрипчук
		Суддя                                                                                                    Н.М. Кравчук
		Суддя                                                                                           О.І. Матущак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...