Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/453/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2023. Зареєстровано: 20.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2023.
Дата набрання законної сили: 31.10.2023
Результат оскарження 31.10.2023 Черкаський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/712/1141/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 712/453/23
		Провадження № 2/712/1141/23
		 
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		14 червня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
		    головуючого/судді - Пироженко В.Д.
		при секретарі - Туз Н.В.
		за участі представника позивача адвоката Гончар Л.В.
		представника відповідача Орбан Н.Л.
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуцивільну справув порядкуспрощеного провадженняза позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) про стягнення заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітку,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) про стягнення заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітку.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона з 06 березня 2020 року перебуває у трудових відносинах з КЗ «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) на посаді артиста драми 1 категорії на підставі контракту від 04 березня 2020 року та наказу про продовження дії контракту.
		Наказом КЗ «Донецькийакадемічний обласнийдраматичний театр(м.Маріуполь) від 06 травня 2022 року № 2-од з 06 травня 2022 року оголошено простій на період воєнного або надзвичайного стану, та протягом 10 днів після припинення чи скасування відповідного стану.
		Наказом КЗ «Донецькийакадемічний обласнийдраматичний театр(м.Маріуполь) № 3-ок від 06 червня 2022 року дію трудових відносин між нею та відповідачем було призупинено з 01.06.2022 до відновлення можливості виконувати посадові обов`язки в повному обсязі або завершення воєнного стану в Україні.
		Позивач зазначає, що заробітна плата за період з 01.03.2022 року по 05.05.2022 року їй не виплачена відповідачем. Відповідачем не було відповідно до чинного законодавства розірвано з нею трудовий контракт, тому для подальшого працевлаштування вона через Овідіопольську районну філію Одеського обласного центру зайнятості звернулась із заявою про звільнення.
		Таким чином відповідач має невиконаний обов`язок з виплати їй заробітної плати за вказаний період. Так як, бухгалтерська та кадрова документація втрачена та поки не відновлена заборгованість відповідача має розраховуватись виходячи з розміру її середнього заробітку. Вважає, що її права на оплату праці порушені.
		Просить стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за період березень-травень 2022 року в розмірі 37365,12 грн. та компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати 4773,38 грн., а всього 42138,50 грн.
		Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.01.2023 року відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
		28.03.2023року відвідповідача надійшоввідзив напозовну заявупозивача вякій зазначено,що театр знаходився на території активних бойових дій, а 16 березня 2022 року будівля театру повністю зруйнована, у зв`язку із чим пошкоджено майно, цінності та документи. Дані факти є загальновідомими, тому не підлягають доказуванню. Зауважує, що заробітна плата виплачується за виконану роботу, однак позивач не виконувала своїх обов`язків як працівник у період з 01.03.2022 по 05.05.2022 року, оскільки з 24.02.2022 року введено воєнний стан, м. Маріуполь було зоною активних бойових дій, і навіть приміщення театру з 16.03.2022 року перестало існувати, а діяльність відповідача відновлена тільки 06.05.2022 року поза межами юридичної адреси відповідача. Оскільки робота позивачем не виконувалась, то відповідно у відповідача не виникло обов`язку для нарахування та виплату їй заробітної плати. У зв`язку з відсутністю первинних документів, які через знищення приміщення театру не збереглися, відсутні відомості щодо перебування позивача у відпустці за вказаний період, а також на лікарняному, відсутні відомості щодо відпрацьованого часу позивачем, таких доказів позивачем також не надано. Вважає вимоги позивача незаконними.
		25.04.2023 року представник позивача ОСОБА_1  ОСОБА_2 надала до суду відповідь на відзив в якому зазначає, що звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. Відповідачем не враховано, що з 06.03.2020 року вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем КЗ «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)» на посаді артиста драми 1 категорії на підставі контракту від 04.03.2020 року та наказу про продовження дії контракту. Відповідно до умов оплати за контрактом їй передбачається виплата окладу, тобто заробітна плата залежить від виконання трудової функції загалом, а не залежить від виробітку, тому вважає, що нею трудова функція виконувалась і відповідно заробітна плата має бути виплачена.
		В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гончар Л.В. позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.
		В судовомузасіданні представниквідповідача КЗ«Донецький академічнийобласний драматичнийтеатр (м.Маріуполь)»Орбан Н.Л. позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву. Також просила застосувати строки позовної давності до вимог позивачки постільки позивач їх пропустила і сам факт воєнного стану не може вважатися поважною причиною для поновлення строків звернення до суду.
		Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
		В судовому засіданні встановлено, що 04 березня 2020 року між ОСОБА_1 та генеральним директором КЗ «Донецький академічнийобласний драматичнийтеатр (м.Маріуполь)» укладено контракт з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури. Дана інформація підтверджується записами, що містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 .
		Наказом № 2-од від 06 травня 2022 року, у зв`язку із відсутністю організаційних та технічних умов для працівників, згідно Додатком 1, на підприємстві КЗ «ДАОДТ (м. Маріуполь)» з 06 травня 2022 року оголошено простій на період воєнного або надзвичайного стану України чи в окремих регіонах та протягом 10 днів після прийняття або скасування такого стану. У 2 пункті Наказу зазначено, що простій оплачується в розмірі посадового окладу, згідно штатним розписом станом на 06 травня 2022 року. У Додатку № 1 до наказу 15 пунктом значиться ОСОБА_1 артист драми 1 категорії.
		Відповідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-05 останніми двома календарними місяцями роботи, за які ОСОБА_1 отримала виплати від КЗ «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь), о передували березню-травню 2022 року є січень - лютий 2022 року, сума заробітної плати за січень та лютий 2022 становить по 15179,57 грн.
		Наказом № 3-ок від 01 червня 2022 року призупинено дію трудових відносин між працівниками КЗ «ДАОДТ (м. Маріуполь)» до відновлення можливості виконувати посадові обов`язки в повному обсязі або завершення воєнного стану в Україні.
		Спір між сторонами виник з приводу порушення відповідачем КЗ «ДАОДТ (м. Маріуполь)», як роботодавцем, права позивача на отримання заробітної плати за період з 01 березня 2022 року по 05 травня 2022 року.
		Конституційне право громадян на оплату праці розглядається як одне з найбільш важливих та пріоритетних засад становлення і розвитку суспільства, ефективний засіб стимулювання працівників та службовців до належного та якісного виконання службових обов`язків.
		Відповідно дост. 3 КЗпП України- законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
		Відповідно до ст.21,43,46 Конституції України, ст.94,115 КЗпП України, ст.21,24 Закону України «Про оплату праці»- кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Частинами 1, 4, 5 ст. 43 Конституції Українивстановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Згідно ч. 1 ст. Закону України «Про оплату праці»та ч.1ст.94КЗпП Українивстановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України«Про оплатупраці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці. Аналогічне положення закріплено в частині п`ятійстатті 97 КЗпП України.
		Зазначені норми трудового законодавства свідчать про пріоритет виплати заробітної плати перед іншими виплатами та про підвищену захищеність таких виплат. Одночасно звертає на себе увагу той факт, що заробітна плата виплачується лише за виконану працівником роботу, а якщо працівник такої роботи не виконував, то заробітна плата йому не виплачується, за винятком виплат, передбачених законодавством (зокрема, у випадку простою). Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.10.2019 у справі № 243/2071/18.
		Конституційний Суд України в Рішенні від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід`ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене (абзац другий підпункту 6.1.1 підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини).
		Згідно зі статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.
		Аналізуючи положення трудового законодавства в контексті конституційного звернення, Конституційний Суд України виходить з того, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків.
		Регулювання оплати праці працівників незалежно від форм власності підприємства, організації, установи здійснюється шляхом установлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій. Відповідно до частини третьоїстатті 94 КЗпП Українипитання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цимКодексом, Законом України «Про оплату праці»та іншими нормативно-правовими актами.
		Наведений зміст поняття заробітної плати узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03.05.1996, ратифікованоїЗаконом України від 14.09.2006 № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.
		При розгляді справи судом встановлені загальновідомі факти, що в порядку положення ч. 3ст. 82 ЦПК Українине підлягають доказуванню, а саме, що з 24 лютого 2022 року на території України ведений воєнний стан, через повномасштабне вторгнення Російської Федерації, а також факт введенням бойових дій на території міста Маріуполь. Окрім того, не підлягає доведенню факт знищення 16 березня 2022 року приміщення КЗ «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)» від авіаційного ракетного бомбардування військами РФ. У воєнний час приміщення театру цивільним населенням використовувалось, як бомбосховище.
		У відзиві представник відповідача, як підставу для відмови у виплаті заробітної плати зазначала відсутність первинних документів бухгалтерського обліку, через їх знищення (втрату); не виконання працівником обов`язків по контракту; воєнний стан на території України листом Торгово-промислової палати від 28 лютого 2022 року визнаний надзвичайним та невідворотним.
		Працівник є слабшою, ніж роботодавець, стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця (наведена позиція викладена в пунктах 67, 69, 70, 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц).
		Таким чином,на основіповно тавсебічно з`ясованихобставин,на якіпосилаються сторони,як напідставу своїхвимог тазаперечень підтвердженихдоказами,які перевіренів судовомузасіданні,оцінивши їхналежність,допустимість,а такождостатність,взаємозв`язоку їхсукупності,встановивши правовідносини,які випливаютьіз встановленихобставин таправові норми,які підлягаютьзастосуванню доцих правовідносин,суд приходитьдо висновкупро те,що позовнівимоги ОСОБА_1 є законними,обґрунтованими тапідлягають частковомузадоволенню лишев межахстягнення заробітноїплати заперіод заберезень -травень 2022року врозмірі 37365,12грн. в розмірі посадового окладу, з відрахуванням обов`язкових платежів.
		З огляду на неможливість встановлення судом достовірності інформації щодо розміру надбавок до посадового окладу, а також не надання відповідної інформації ані відповідачем, через знищення (втрату) первинної документації, як роботодавцем, ані позивачем, суд визначає розмір заборгованості виходячи з розміру посадового окладу визначеного відповідачем в наказі від 06 травня 2022 року № 2-од та розрахункової відомості до нього.
		   Посилання представника відповідача на лист Торгово-промислової палати від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким військову агресію РФ проти України, що стало підставою для введення воєнного стану на території України з 05.00 год 24 лютого 2022 року визнано форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), суд не може врахувати, як правову підставу для відмови позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі.
		Згідно із частиною першоюстатті 9 ЦК України, положенняЦК Українизастосовуються до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами. Таким чином, положенняЦК Українимають застосовуватися субсидіарно для врегулювання трудових відносин (пункт 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц).
		Частиною першоюстатті 617 ЦК Українипередбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
		Виплата заробітної плати працівнику - це обов`язок роботодавця. Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано. Обов`язок роботодавця виплатити працівнику заробітну плату не є відповідальністю у розумінністатті 617 ЦК України, від якої може бути звільнений роботодавець унаслідок випадку або непереборної сили.
		Отже, положення частини першоїстатті 617 ЦК Українине можуть бути підставою для звільнення відповідачаКЗ «ДАОДТ (м. Маріуполь)» від обов`язку виплатити позивачу невиплачену заробітну плату.
		Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року по справі №905/857/19, провадження №12-56гс21, що нормами трудового законодавства не передбачено підстав для звільнення роботодавця від виплати працівникові заробітної плати у випадку наявності обставин непереборної сили, яку згідно положення ч.4ст.263 ЦПК Українисуд застосовує до спірних правовідносин.
		Що стосується вимог позивача в частині стягнення компенсації за втрату частини заробітної плати в сумі 4773,38 грн, суд зазначає наступне. 
		Статтею 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», згідно якої на тимчасово окупованій території особа не несе юридичної відповідальності за невиплату або затримку виплати заробітної плати працівникам, передбаченої законодавством України, якщо така невиплата виникла внаслідок тимчасової окупації (обставин непереборної дії). 
		Як встановлено вище, відповідач знаходився на території активних бойових дій, а 16 березня 2022 року будівля театру повністю зруйнована, у зв`язку із чим пошкоджено майно, цінності та документи. Дані факти є загальновідомими, тому не підлягають доказуванню.
		При таких обставинах, відповідач не несе юридичної відповідальності за невчасну виплату заробітної плати, а тому вимоги щодо компенсації за втрату частини заробітної плати суд вважає безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. 
		Щодо заяви представника відповідача про пропущені строки звернення позивача до суду, суд зазначає. 
		Відповідно до глави Х1Х Прикінцевих положень Кодексу Законів про працю України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби, строки визначені ст.233 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину. 
		Таким чином, позивачем строки звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати не пропущені.
		Стаття 13 ЦПК Українивстановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно достатті 76 ЦПК Українивстановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		З урахуванням викладеного, після детального з`ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннямст. 141 ЦПК України. Судові витрати складаються зі судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПУ України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		З огляду на ухвалення судом рішення на користь позивача, який при зверненні до суду з позовом був звільнений від його сплати, на підставі положенняст. 5 ЗУ «Про судовий збір», з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1073,60 грн.
		Керуючись ст. ст.6,12,13,17,18, 263, 265, 268, 274,279 ЦПК України, ст. 94, 97, 115 КЗпП України, суд
		В И Р І Ш И В:
		Позов задовольнити частково. 
		Комунального закладу«Донецький академічнийобласний драматичнийтеатр (м.Маріуполь)(ЄДРПОУ02225312,адреса перебуванняЗакарпатська обл.м.Ужгород,вул.Льва Толстого,12) накористь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1  АДРЕСА_1 )заробітну платуза період березень-травень 2022року всумі 37365грн 12коп.з відрахуванням обов`язкових платежів.
		В іншій частині позову позивачу відмовити.
		Стягнути з Комунального закладу «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) (ЄДРПОУ 02225312, адреса перебування Закарпатська обл. м. Ужгород, вул. Льва Толстого, 12) на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст. 354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Головуючий:
		 
		Позивач: Німайєр Ганна Володимирівна (РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ).
		Відповідач: Комунальний заклад «Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) (ЄДРПОУ 02225312 адреса перебування Закарпатська обл. м. Ужгород, вул. Льва Толстого, 12).
		 
		Повний текст рішення складений 19.06.2023

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...