Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/879/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2023. Зареєстровано: 20.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2023.
Дата набрання законної сили: 14.11.2023
Номер судового провадження: 2/243/788/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 243/879/23
		Провадження № 2/243/788/2023
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		13 червня 2023 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
		 
		головуючого судді                        Фаліна І.Ю.
		за участю:
		секретаря судового засідання        Лисенко Н.В.
		пердставника позивача Тарасенко В.Ю. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявоюОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Тарасенко Віра Юріївна до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення моральної шкоди,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_2  в інтересах якого діє адвокат Тарасенко В.Ю. з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення моральної шкоди. 
		Позов обґрунтовує тим, що 09.07.2015 приблизно о 02-45 годині на перегоні «ст. Гаврилівка-Язикове» на 981 км пк-2 пасажирським поїздом № 92 сполученням «Одеса-Костянтинівка» стався наїзд електровозом № ЧС-7 №314 під керуванням ОСОБА_3 на трьох осіб, однією з яких була донька позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок вказаної транспортної події ОСОБА_4 загинула на місці. Електропоїзд № ЧС-7 №314, який належить Акціонерному товариству «Українська залізниця» є джерелом підвищеної небезпеки, та згідно з інформацією наданою на адвокатський запит Акціонерним товариством «Українська залізниця» від 07.12.2022 перебуває на балансі структурного підрозділу «Дніпровське локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця». Зазначив, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не забезпечив всіх можливих заходів щодо забезпечення безпеки громадян, зокрема встановлення огорож, парканів, тощо, та недопущення тяжких наслідків у вигляді загибелі ОСОБА_4 на залізничному перегоні внаслідок збиття рухомим складом залізничного транспорту, що рухався. Позивач вказує, що у зв`язку зі смертю його доньки внаслідок наїзду на неї рухомого складу, він зазнав сильних душевних та моральних страждань, які полягали в порушенні нормальної життєдіяльності, оскільки він перебував у близьких стосунках із донькою, дуже її любив, а тому відчував та відчуває сильний душевний біль від втрати близької йому людини. Також у позивача було порушено нормальний сон, часто сняться жахи та він перебуває у стані постійного стресу. В родині донька була єдиною дівчинкою, а тому це лише поглиблює душевні страждання позивача. Враховуючи той факт, що втрата близької людини є для позивача незворотною втратою, що спричиняла, спричиняє і буде спричиняти йому довготривалі сильні душевні страждання, а тому позивачу спричинена суттєва моральна шкода, яка потребує відшкодуванню у грошовій формі. При оцінці розміру нанесеної моральної шкоди позивачу, останній звертає увагу суду на слідуючі обставини такі як, збільшення прибутку EBITDA відповідача, згідно до Звіту рахункової палати, затвердженого Рішенням Рахункової палати від 23.11.2021 № 30-2, Статуний капітал товариства становить 229879115000 гривень і поділяється на 229879115 простих іменних акцій номінальною вартістю 1000 гривень кожна, витрати на заробітну плату персоналу товариства. Зважаючи на наведене вище, позивач вважає, що завдану йому моральну шкоду внаслідок заподіяння смерті його доньки ОСОБА_4 через наїзд рухомого залізничного складу, слід оцінити в розмірі 992400,00 гривень. Також позивач вказує, що він поніс судові витрати на відправку поштової кореспонденції в розмірі 300,00 гривень. Згідно з положенням п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях. У зв`язку з чим, просить суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 992400,00 гривень та судові витрати понесені позивачем при розгляді справи покласти на відповідача.
		Позивач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймав. Представником позивача -адвокатом Тарасенко В.Ю. через систему «Електронний суд» направлено клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача.
		Представник позивача - адвокат Тарасенко В.Ю., що діє на підставі ордеру серія ВІ № 1131593 від 03.03.2023 в судовому засіданні надала аналогічні пояснення викладеним у позовній заяві, заявлені вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити. Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на відправку поштової кореспонденції в розмірі 300,00 гривень не вимагала та просила суд їх не вирішувати.
		Представник відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» будучи належним чином повідомленим про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі не приймав.
		Акціонерним товариством «Українська залізниця» на офіційну електронну адресу суду направлено відзив на позовну заяву в якому просив суд вказану справу розглянути за відсутністю його представника та зазначив, що Акціонерне товариство «Українська залізниця» заперечує проти позовних вимог в повному обсязі і звертає увагу суду на фактичні обставини транспортної події, які виключають відповідальність АТ «Укрзалізниця» або містять підстави для суттєвого зменшення суми заявленої моральної шкоди, а саме: 
		- стосовно обставин транспортної події вказали, що за фактом зазначеної в позовній заяві транспортної події відповідачем було проведено оперативну нараду у Слов`янській дистанції колії. Також членами локомотивної бригади пасажирського поїзду №92 «Одеса - Костянтинівка», електровоз ЧС-7 №314, були надані рапорти про обставини події. З зазначених доказів встановлені наступні обставини транспортної події, так при виході з кривої дільниці на 981 км перегону Гаврилівка - Язикове в умовах обмеженої видимості помічником машиніста ОСОБА_5 подавалися попереджувальні сигнали великої гучності. В цей же час він помітив у міжрельсовому просторі жінку, яка стояла на колінах та подав сигнал значної гучності, а машиніст ОСОБА_3 застосував екстрене гальмування з застосуванням піску, але запобігти наїзду не вдалося через малу відстань. Після повної зупинки поїзда помічник машиніста оглянув місце події та виявив три тіла без ознак життя. Про транспортну подію було повідомлено чергову ст. Язикове, яка викликала швидку та повідомила поліцію. Додані до позовної заяви докази підтверджують, що пасажирський поїзд №92 «Одеса - Костянтинівка», електровоз ЧС-7 №314, рухався з дозволеною швидкістю 110 км/г, при екстреному гальмуванні гальмівний шлях склав 1000 м, розрахунковий гальмівний шлях 1003 м. Тому постановою слідчого від 25.12.2015 кримінальне провадження по факту смертельного травмування трьох осіб закрито в зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Причиною смертельного травмування стало порушення ОСОБА_4 п.п. 2.1, 2.3, 2.5, 2.6 Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України, затверджених наказом Міністерства транспорту України №54 від 19.02.1998р. Викладені вище обставини виключають вину відповідача та підтверджують факт смертельного травмування ОСОБА_4 через власну грубу необережність та порушення нею вимог Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України;
		- стосовно непереборної сили АТ «Українська залізниця» зазначило, що відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Тому звертає увагу суду на наступні обставини справи, які підтверджують обставини непереборної сили, наїзд відбувся через малу відстань між поїздом і постраждалою. При екстреному гальмуванні поїзда тормозний шлях склав 1000 метрів, тоді як розрахунковий тормозний шлях мав складати 1003 метрів. Потерпіла не реагувала на звукові сигнали великої гучності,  не намагалася покинути небезпечну зону. Крім того, інші жертви транспортної події також не реагували на звукові сигнали великої гучності,  не намагалися покинути небезпечну зону або виштовхнути з цієї зони іншу особу. Крім того, в доданому до позовної заяви висновку експерта зазначено, що в крові загиблої ОСОБА_4 відсутні спирти. Таким чином вона не перебувала в стані сп`яніння та могла керувати своїми діями і об`єктивно їх оцінювати та передбачати їх наслідки. Поведінка загиблої під час транспортної події та відсутність алкогольного сп`яніння дають підстави вважати, що в діях ОСОБА_4 наявні ознаки умислу перебування у небезпечному місті, а наїзд відбувся через обставини непереборної сили - ця транспорта подія була об`єктивно невідворотна за даних умов не тільки для машиніста ОСОБА_3 , але й для інших осіб при досягненому рівні розвитку науки і техніки, ця подія не могла бути передбачена машиністом, ця подія є зовнішнім втручанням сторонньої особи по відношенню до діяльності залізниці. І на сьогоднішній день фізично не існує залізничної техніки, яка може при швидкості 100-120 км повністю зупинитися при екстреному гальмуванні з гальмівним шляхом 150-200 м. З урахуванням викладеного та положень ч.5 ст. 1187 ЦК України, відповідач як особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не відповідає за завдану шкоду так як її завдано внаслідок непереборної сили та умислу потерпілого;
		- що стосується безпеки руху АТ «Українська залізниця» вказало, що в позовній заяві позивач стверджує, що смертельне травмування ОСОБА_4 відбулося через порушення відповідачем правил безпеки руху - не було забезпечено всіх можливих заходів щодо забезпечення безпеки громадян, зокрема встановлення огорож, парканів, тощо, та недопущення тяжких наслідків у вигляді загибелі ОСОБА_4 на залізничному перегоні внаслідок збиття рухомим складом залізничного транспорту, що рухався. Зазначені вище твердження позивача є безпідставними і необґрунтованими, не підтверджуються відповідними доказами та є його власними помилковими припущеннями.
		Чинним законодавством України з безпеки руху на залізничному транспорті не встановлено обов`язок залізниці з встановлення огорож та парканів на залізничних перегонах. Такі заходи стосуються лише станцій та мають враховувати низку об`єктивних факторів - інтенсивність руху поїздів, розташування об`єктів промислової і цивільної інфраструктури та т.п. Органами досудового розслідування кримінальне провадження за фактом загибелі  ОСОБА_4  закрито в зв`язку з відсутністю складу злочину. Таким чином в діях працівників залізниці відсутні порушення вимог чинного законодавства, в тому числі і з безпеки руху. Тобто вина залізниці в смертельному травмуванні -  відсутня. А викладені вище заперечення та фактичні обставини справи свідчать, що ОСОБА_4 загинула через невиконання та недотримання Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України;
		- щодо стягнення моральної шкоди АТ «Українська залізниця» вказало, що позивач стверджує, що через загибель єдиної доньки йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 992400,00 гривень. На підтвердження завдання моральної шкоди та її розміру позивач не надає жодних належних доказів, а суми визначає на підставі майнового і фінансового стану відповідача у 2021 році. АТ «Укрзалізниця» не заперечує, що сам по собі факт випадкової смерті близької та рідної особи може свідчити про завдання моральної шкоди, але заявлена позивачем сума відшкодування моральної шкоди не відповідає принципам розумності, справедливості та співмірності, та не враховує всі фактичні обставини справи. І хоча відповідальність за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки настає незалежно від вини заподіювача, наявність вини, її ступінь та її відсутність мають враховуватися судом при визначені розміру відшкодування моральної шкоди. З обставин справи вбачається, що в даній ситуації частково наявна і вина позивача, яка полягає у неналежному виконанні батьківських обов`язків з виховання дитини. Матеріалами справи підтверджується, що транспортна подія відбулася о 02 год. 44 хв. 09.07.2015 на 981 км ПК 1/2 перегону Гаврилівка - Язикове. На момент події загиблій було 15 років, тобто вона була була неповнолітньою. Крім того, приблизна відстань від місця проживання загиблої до місця події складає більше 30 км, що свідчить про відсутність контролю батьків за дитиною. Позовна заява не містить доказів того, що через завдану позивачу моральну шкоду він має докладати додаткові зусилля для відновлення нормальних життєвих відносин або потребує додаткового догляду, також звернення до суду з позовом відбулося лише через 7,5 років та дає підстави вважати, що першопричиною подання позову є не відшкодування моральної шкоди, а є позитивна робота адвоката з клієнтом. Заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди є суттєво завищеним і може привести до його безпідставного збагачення. Сума позовних вимог  не відповідає принципам розумності, справедливості та співмірності. З урахуванням викладеного, вважає що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не відповідають принципам розумності, справедливості та співмірності, та не враховують фактичні обставини справи, відсутність вини відповідача та порушення потерпілим положень Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України. На думку відповідача та з урахуванням всіх обставин справи, сума відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 30000,00 гривень;
		- також АТ «Українська залізниця» звертає увагу суду на інші обставини, пов`язані з поданням позовної заяви. За фактом загибелі ОСОБА_4 адвокатом Тарасенко В.Ю. до Слов`янського міськрайонного суду подано в інтересах членів родини загиблої 4 позовні заяви про відшкодування моральної шкоди (№243/861/23, №243/876/23, №243/879/23, №243/880/23). Загальна сума позовів складає 3969600,00 гривень. Крім того в Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області розглядається подібна справа №175/623/23 за участю адвоката Тарасенко В.Ю. Враховуючи викладені обставини та з урахуванням подання позовів до суду через 7,5 років вважає, що першопричиною подання позовних заяв є не відшкодування моральної шкоди родині загиблої, а є реалізація бізнес-плану адвоката Тарасенко В.Ю. по стягненню значних коштів з АТ «Укрзалізниця». Загалом лише за час дії в країні воєнного стану адвокатом Тарасенко В.Ю. подано щонайменше 7 подібних позовних заяв про стягнення з АТ «Укрзалізниця» моральної шкоди на загальну суму майже 7 млн. грн. (справи №243/861/23, №243/876/23, №243/879/23, №243/880/23, №175/623/23, №552/6356/22, №552/7011/22). Особливо прикрим і небезпечним є той факт, що такі безпідставні і необґрунтовані позови з суттєво завищеними і необґрунтованими розмірами позовних вимог подано до стратегічного підприємства, яке є об`єктом критичної інфраструктури, в умовах воєнного стану. За інформацією Департаменту майнової політики АТ «Укрзалізниця» внаслідок збройної агресії російської федерації кількість пошкодженого, знищеного та втраченого майна відповідача становить - 89 080 од., залишковою вартістю 17 159 547 тис. грн. Крім того, через проведення активних бойових дій значно зменшилися обсяги вантажних і пасажирських перевезень залізницею, і як наслідок за підсумком роботи за 2022 рік АТ «Укрзалізниця» отримало збиток у сумі 9358589,0 тис. грн. проти прибутку за 2021 рік в сумі 331389,0 грн.Таким чином на сьогоднішній день відповідач фактично перетворився на збиткове підприємство і перебуває у надзвичайно складному фінансовому стані.
		На підставі викладеного АТ «Українська залізниця» вважає, що  позовні вимоги не підлягають задоволенню через обставини непереборної сили та наявність ознак умислу потерпілого. Крім того заявлений розмір відшкодування моральної шкоди не відповідає принципам розумності, справедливості та співмірності, та не враховує фактичні обставини справи, відсутність вини відповідача та порушення потерпілою положень Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України. У зв`язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2  на підставі ч.5 ст. 1187 ЦК України.У випадку не застосування ч.5 ст. 1187 ЦК України позовні вимоги задовольнити в сумі не більше 30000,00 гривень.
		Представником позивача - адвокатом Тарасенко В.Ю. через систему «Електронний суд» було подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначила, що суму моральної шкоди в розмірі 30000,00 гривень на яку нібито згоден
		відповідач, вважає в десятки разів заниженою, навіть у порівнянні з
		останньою практикою Верховного Суду при розгляді аналогічної справи у
		постанові Верховного Суду від 30.01.2023 р. по справі № 740/3561/21,
		провадження № 61-10987св22, стягнуто 200000,00 гривень моральної шкоди на
		користь матері та по 250000,00 гривень моральної шкоди кожного з дітей. Вважає, що даний відзив на позовну заяву поданий відповідачем виключно з метою
		ухилитись від відповідальності за відшкодування шкоди позивачу, завданої внаслідок
		дії джерела підвищеної небезпеки смертю його близької людини - доньки.
		Всі твердження відповідача про наявність у загиблої умислу
		щодо суїциду побудовані виключно на припущеннях, не підтверджені жодними
		доказами, жодними постановами у рамках кримінального провадження чи
		рішеннями суду про встановлення даних фактів.
		Відповідач як на підставу умислу загиблої щодо скоєння суїциду посилається
		на те, що вона не реагувала на сигнали локомотивної бригади, та порушила Правила
		безпеки громадян на залізничному транспорті України. Однак,в момент події загибла донька позивача в стані алкогольного сп`яніння не перебувала, вела нормальний спосіб життя, та відповідачем не наведено жодних підстав про намір здійснення ОСОБА_4  суїциду, а тільки є припущенням відповідача. Вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить суд їх задовольнити.
		Акціонерним товариством «Українська залізниця» на офіційну електронну адресу суду направлено заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву представника позивача, в якому вказав, що в кримінальному провадженні за фактом загибелі ОСОБА_4 відповідач не мав відповідного процесуального статусу, не мав доступу до матеріалів справи і відповідно не міг жодним чином приймати участь в досудовому розслідуванні. Однак, обставини справи та рапорти членів локомотивної бригади підтверджують, що загибла ОСОБА_4 не перебігала та не переходила залізничну колію перед потягом, не ходила по колії, а фактично перебувала у міжрельсовому просторі колії і не намагалася покинути небезпечне місце навіть після гучних звукових сигналів. Таким чином на сьогоднішній день встановлено, що ОСОБА_4 загинула в результаті наїзду пасажирського поїзда. Проте обставини транспортної події, її час та місце дають відповідачу підстави для розумних і обґрунтованих сумнівів щодо причини даної події - необережної поведінки. Про що і було зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву. Крім того у відзиві відповідач посилається на відсутність вини у вчиненій події, не як на підставу звільнення від відповідальності, а як на підставу її урахування при визначенні міри відповідальності. Так як відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки настає незалежно від наявності вини, суд має враховувати її наявність (в тому числі ступінь вини) або відсутність при остаточному визначенні розміру відповідальності, в тому числі і розміру моральної шкоди.
		Суд, розглянувши подані учасниками справи документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
		В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .
		ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 13.07.2015, про що зроблено відповідний актовий запис № 9. 
		Згідно висновку експерта № 20 Брт/15 від 24.11.2015 встановлено, що причиною смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стали чисельні травми несумісні з життям, які утворилися внаслідок зіткнення з потягом або залізничним транспортним засобом пересування. В крові трупу загиблої ОСОБА_4 спирти не виявлені.
		Постановою слідчого СВ Барвінківського відділення поліції (м. Барвінкове) Ізюмського відділу поліції (м. Ізюм) ГУ НП в Харківській області старшого сержанта поіції Вічканова О.О. від 25 грудня 2015 року кримінальне провадження, відомості за яким 09 липня 2015 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050930000303, закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 276 КК України.
		Зі змісту вказаної постанови слідує, що 09.07.2015 приблизно о 02-45 годині на перегоні «ст. Гаврилівка-Язикове» ДП «Донецька залізниця» на 981 км пк-2 пасажирським поїздом № 92 сполученням «Одеса-Костянтинівка» електровозом № ЧС-7 №314 під керуванням ОСОБА_3 смертельно травмовано трьох осіб, однією з яких була донька позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		В ході перевірки даного повідомлення 10.07.2015 було проведено нараду при начальнику Дніпропетровського локомотивного депо за участю в.о. ТЧЗЕ ОСОБА_6 , ТЧЗР ОСОБА_7 , ТЧГТ ОСОБА_8 , ТЧБР ОСОБА_9 , ТЧЮ ОСОБА_10 , ТЧМІ ОСОБА_11 , техніка ОСОБА_12 , машиніста електровозу ОСОБА_3 та помічника машиніста електровозу ОСОБА_5 встановлено, що електровоз на перегоні «ст. Гаврилівка-Язикове» на 981 км рухався з дозволеною швидкістю 110 км/г, при екстреному гальмуванні гальмівний шлях склав 1000 м, розрахунковий гальмівний шлях 1003 м. Електровоз слідував в умовах обмеженої видомості при русі в кривій ділянці з використанням прожектора у темний час доби.
		Отже в діях машиніста електровоза ОСОБА_3 та помічника машиніста електровозу ОСОБА_5 відсутні ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 276 КК України.
		Згідно довідки Черкаської селищної ради Краматорського району Донецької області від 22.12.2022 № 15-20/5/311 слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 07.10.2008 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 та мала склад сім`ї: батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , брат ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , брат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Відповідно довідки № 21 від 22.12.2022 наданою Прелеснянською гімназією Відділу освіти Черкаської селищної ради Краматорського району Донецької області слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно навчалася в Прелесненській ЗОШ І-ІІІ ст. в період з 01.09.2006 по 18.06.2015 та закінчила 9 класів. Свідоцтво про закінчення базової середньої освіти отримала.
		Згідно листа Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 07.12.2022 № Ц-4-88/2836-22 наданого на адвокатський запит представника позивача - авоката Тарасенко В.Ю. слідує, що електровоз № ЧС-7 №314, який слідував у добу 09.07.2015 з поїздом № 92 перебуває на балансі структурного підрозділу «Дніпровське локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».
		Згідно довідки наданої техніком Дніпропетровського локомотивного депо ОСОБА_12 про розшифровку швидкістномірної стрічки ЧС-7 №314 поїзд № 92 машиніст ОСОБА_3 за 09.07.2015, було встановлено, що слідуя поїздом № 92 сполученням 
		«Одеса-Костянтинівка» о 02-44 годині на 981 км пк 1 перегон «ст. Гаврилівка-Язикове» при швидкості 110 км/г та вімкненому зеленому світлі локомотивного світлофора машиніст застосував екстренне гальмування (з наїздом). Встановлена швидкість по перегону «ст. Гаврилівка-Язикове» 120 км/г (982 км пк9 - 971 км пк6), 115 км/г (982 км пк9 - 979 км пк7, 975 км пк2, 973 км пк7), 110 км/г (979 км пк4-6). Гальмівний шлях склав S факт = 1000 м, S расч = 1003 м. Поїзд простояв 28 хвилин, та відправився о 03-12 годині.
		Згідно актів комісійного огляду електровоза ЧС-7 №314 від 10.07.2015 Дніпропетровського локомотивного депо, комісією було оглянутий електровоз ЧС-7 №314, та в ході огляду технічного стану секції № 1 електровоза ЧС-7 №314 пошкоджень не виявлено. Також, комісією була проведена перевірка технічного стану приладів безпеки руху та гальмівного обладнання електровоза ЧС-7 №314, під час якої виявлено, що прилади безпеки руху і радіозв`язку, дія звукових сигналів та система піскоподачі знаходилися у справному стані і задовольняли вимогам Інструкцій ЦТ-0073, ЦТ-ЦШ-0072 та Правилам ремонту ЦТ-0039. Автогальмове обладнання знаходиться у справному стані і задовольняє вимогам Інструкцій № ЦТ-0058, № ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015, Правилам ремонту ЦТ-0039 та Правилам технічної експлуатації залізниць України. Локомотив обладнаний чавунними гальмівними колодками. Товщина гальмівних колодок відповідає вимогам п. 3.2.5 Інструкції № ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015 та п. 3.3.11 Правилам ремонту ЦТ-0039 (не менше 15 мм). Крім того, комісією була виконан перевірка технічно-гальмівного обладнання електровоза ЧС-7 №314 під час якої зауважень в роботі невиявлено.
		З долучених представником позивача доказів стосовно фінансового стану відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця», а саме: інформації зі ЗМІ, яка є у відкритому доступі, Звіту рахункової палати, затвердженого Рішенням Рахункової палати від 23.11.2021 № 30-2, проміжної скороченої консолідованої фінансової звітності слідує, що відповідач у 2021 році у порівнянні з 2020 роком збільшив показник EBITDA, Статуний капітал товариства становить 229879115000 гривень і поділяється на 229879115 простих іменних акцій номінальною вартістю 1000 гривень кожна. Станом на 30 червня 2021 року, завдяки стабілізації курсу української гривні протягом першого півріччя 2021 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» отримало чистий дохід від курсових різниць у розмірі 1369340 гривень. Баланс АТ «Українська залізниця» на кінець звітного періоду становить 253762552 гривень. 
		З долучених відповідачем до відзиву на позовну заяву рапортів локомотивної бригади пасажирського поїзду №92 «Одеса - Костянтинівка», електровоза ЧС-7 №314, машиніста ОСОБА_3 та помічника машиніста ОСОБА_5 від 09.07.2015 слідує, що при виході з кривої дільниці на 981 км перегону Гаврилівка - Язикове в умовах обмеженої видимості помічником машиніста ОСОБА_5 подавалися попереджувальні сигнали великої гучності. В цей же час він помітив у міжрельсовому просторі жінку, яка стояла на колінах та подав сигнал значної гучності, а машиніст ОСОБА_3 застосував екстрене гальмування з застосуванням піску, але запобігти наїзду не вдалося через малу відстань. Після повної зупинки поїзда помічник машиніста оглянув місце події та виявив три тіла без ознак життя. Про транспортну подію було повідомлено чергову ст. Язикове, яка викликала швидку та повідомила поліцію. 
		З протоколу наради при начальнику Слов`янської дистанції колії від 13.07.2015 стосовно групового травмування з летальним наслідком сторонніх залізничному транспорті трьох громадян серед яких була ОСОБА_4 слідує, що керівництвом було постановлено з метою попередження випадків невиробничого травмування всім начальникам ділянок провести роз`яснювальну роботу серед населення до 29.07.2015, доповідні про проведення роз`яснювальних робіт надати в службу охорони праці дстанції колії в строк до 01.08.2015. Всім начальникам ділянок забезпечити виконання плана організаційно-технічних заходів по попередженню нещасних випадків з людьми, які незв`язані з роботою на залізничному транспорті. З протоколом ознайомити причетних.
		За інформацією Департаменту майнової політики АТ «Українська  залізниця» також долученого відповідачем до відзиву на позовну заяву та додатку до цього листа слідує, що станом на 31.03.2023 внаслідок збройної агресії російської федерації кількість пошкодженого, знищеного та втраченого майна відповідача становить - 89 080 од., залишковою вартістю 17 159 547 тис. грн.
		Також, відповідачем на обгрунтування своїх запречень стосовно заяалених вимог ОСОБА_2 надано звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) АТ «Українська залізниця» за 2022 рік в порівнянні за аналогіний період попереднього року.
		Вирішуючи вказаний спір суд виходить з наступного.
		Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
		Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України. Зокрема, таким способом може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
		Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
		Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
		Таким чином, діяльність, пов`язана з використанням електропоїздів, є джерелом підвищеної небезпеки, а оскільки володільцем електропоїзду є АТ «Українська залізниця», то воно зобов`язане відшкодовувати завдану транспортними засобами, якими воно володіє, шкоду.
		Відповідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		З огляду на презумпцію вини особи, яка завдала шкоду, відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України, відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).
		Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки, так і ті, що завдали шкоди внаслідок необережності.
		Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.
		Непереборна сила - це подія, об`єктивно невідворотна за певних умов не тільки для цього заподіювача шкоди, а й для інших осіб при досягненому рівні розвитку науки і техніки; надзвичайна подія, яка не може бути передбачена заподіювачем шкоди; завжди зовнішня подія по відношенню до діяльності заподіювача шкоди.
		Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.
		Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція винуватості заподіювача шкоди.
		Такі правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 5 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18), від 15 серпня 2019 року у справі №756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18), від 2 жовтня 2019 року у справі №447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18), від 11 грудня 2019 року у справі №601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18).
		На підставі наданих учасниками справи доказів по справі, судом при їх дослідженні не встановлено, за яких обставин потерпіла опинилася на залізничній колії, як не встановлено і факту свідомого бажання потерпілої настання наслідків у виді своєї смерті.
		Долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву рапорти локомотивної бригади  пасажирського поїзду №92 «Одеса - Костянтинівка», електровоза ЧС-7 №314, машиніста ОСОБА_3  та помічника машиніста ОСОБА_5  від 09.07.2015 суд не приймає до уваги, оскільки з їх змісту не слідує, що у міжрельсовому просторі стоячи на колінах була саме потерпіла ОСОБА_4 .
		Крім того, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, щодо заподіяння потерпілій ОСОБА_4 шкоди внаслідок непереборної сили та не наведено достатньо переконливих даних, які б свідчили, що остання передбачала, бажала чи свідомо допускала настання транспортної події зі смертельним наслідком, наявності ознак умислу в діях ОСОБА_4 не вбачається. 
		Таким чином, оскільки внаслідок вказаної транспортної події донька позивача ОСОБА_4 загинула на місці через наїзд електровозом № ЧС-7 №314, який є джерелом підвищеної небезпеки, та належить Акціонерному товариству «Українська залізниця», то саме відповідач повинен нести відповідальність за моральну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки батьку загиблій, незалежно від наявності його вини. 
		За змістом ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Згідно п. 9 вказаної постанови розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Отже, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
		Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, спричинення якої пов`язане із загибеллю рідної для нього людини - його доньки, через що він зазнав сильних душевних та моральних страждань, які полягали в порушенні нормальної життєдіяльності, оскільки він перебував у близьких стосунках із донькою, дуже її любив, а тому відчував та відчуває сильний душевний біль від втрати близької йому людини. Також позивач постійно перебуває в стані тривожності та постійного стресу, оскільки в родині донька була єдиною дівчинкою, а тому це лише поглиблює душевні його страждання. 
		Разом з тим, виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи встановлені судом обставини того, що кримінальне провадження відомості за яким 09 липня 2015 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050930000303, закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 276 КК України, та донька позивача загибла у зв`язку з її необережністю, а також з урахуванням фінансового стану відповідача, відповідні докази якого надані останнім до суду, суд доходить висновку про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь позивача моральної шкоди саме в розмірі 200000,00 гривень, що є підставою для часткового задоволення позову.
		Щодо посилання відповідача, на збитковість АТ «Українська залізниця», і перебування його у надзвичайно складному фінансовому станівнаслідок збройної агресії російської федерації, суд не приймає до уваги, та згідно наданого відповідачем звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) АТ «Українська залізниця» за 2022 рік вважає, що підприємство наразі здійснює свою господарську діяльність, отримує певний прибуток та є платоспроможним.
		Стосовно доводів відповідача щодо звернення до суду за фактом загибелі ОСОБА_4 адвокатом Тарасенко В.Ю. в інтересах членів родини загиблої подано 4 позовні заяви про відшкодування моральної шкоди, загальна сума позовів складає 3969600,00 гривень та вони подані до суду через 7,5 років з моменту загибелі доньки позивача, відповідач вважає, що першопричиною подання позовних заяв є не відшкодування моральної шкоди родині загиблої, а є реалізація бізнес-плану адвоката Тарасенко В.Ю. по стягненню значних коштів з АТ «Укрзалізниця», суд вважає вказані доводи необгрунтованими та непідтвердженими належними доказами.
		Що стосується судових витрат по справі, суд вважає за необхідним компенсувати їх за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 23, 1166, 1167, 1168, 1187 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-268 ЦПК України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		Позовні вимоги ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Тарасенко Віра Юріївна до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815, що знаходиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , моральну шкоду в розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
		Повний текст рішення виготовлений 19.06.2023.
		 
		 
		 
		Суддя І.Ю. Фалін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...