Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22ц-2016/2010 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 15.09.2010. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Апеляційний суд міста Севастополя 
		Справа № 22ц- 2016 /2010р.                   Головуючий у першій 
		                               інстанції  Балюкова К.Г.  
		Категорія 57                         Доповідач у апеляційній 
		                               інстанції Єфімова В.О. 
		                                                          
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  
		 07 червня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі: 
		 головуючого:       Єфімової В.О.,, 
		суддів:          Водяхіної Л.М., Колбіної Т.П., 
		при секретарі:    Шевченко О.В., 
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя на постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від  11 січня 2010 року по справі за позовом  ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя про визнання бездіяльності противоправною, зобовязання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу, як дитині війни, 
		 ВСТАНОВИЛА: 
		 У  грудні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя, у якому просила визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя щодо виплати їй недонарахованої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 20% противоправною, зобовязати відповідача провести перерахунок щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни виходячи із розміру 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року та сплатити заборгованість. 
		Вимоги позову мотивовані тим, що рішенням № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року Конституційний суд України визнав неконституційними положення п.41 розділу ІІ Закону України N 107-VI від 28 грудня 2007 року „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно з яким текст ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було викладено в іншої редакції, відповідно до якої відповідач щомісячно сплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі 10 відсотків до мінімального розміру пенсії за віком. Таким чином, відповідач зобовязаний був здійснити перерахування розміру пенсії, тобто привести у відповідність з рішенням Конституційним рішенням суду України розмір виплати її підвищення до пенсії. Але відповідач ігнорує зазначене рішення Конституційного суду України, порушу конституційні права і свободи позивача, позбавляє її законного права на отримання перерахованого підвищення до пенсії.  
		Постановою Ленінського районного суду м.Севастополя від  11 січня 2010 року , ухваленою у порядку письмового провадження, позов  ОСОБА_3 задоволений частково. На відповідача покладено зобовязання нарахувати та виплатити позивачу недоплачене підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі 1225 грн. 20 коп. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. 
		Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу у якій ставить питання про скасування оскаржуваного судового рішення з підстав невідповідності нормам матеріального права та ухвалення нового про залишення позовних вимог позивача без задоволення.   
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді  доповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав. 
		Зі справи видно, що  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  являється пенсіонером за віком, має статус дитини війни ( а.с.6,7 ), відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на виплату передбаченої ст.6 цього Закону щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  
		Згідно з ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, якій у 2008 році мав наступні розміри: з 1 січня  470грн., з 1 квітня  481грн., з 1 липня  482грн., з 1 жовтня 498грн. 
		Відповідно до ст.54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність встановлений на рівні 573грн.  
		Як вбачається зі справи,  та не спростовувалося сторонами , у  2009 року відповідач фактично виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  
		Суд правильно оцінив викладене і ту обставину, що зі справжнім позовом  ОСОБА_3 звернулася  16.12.2009 року (а.с.4) , обґрунтовано ухвалив постанову про часткове задоволення вимог, та покладення на відповідача зобовязання нарахувати та виплатити позивачу недосплачену щомісячну державну соціальну  допомогу за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, в сумі 1225грн.20коп. ((498х10+573х2)х20%). 
		Підстав для скасування або зміни постанови колегія не вбачає, оскільки остання не суперечить вимогам ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України „Про державний бюджет України  на  2009 рік ” та ст.99 КАС України. 
		Доводи відповідача висновків суду не спростовують, підставою для скасування постанови не являються, так як право громадян на отримання державних соціальних гарантій не може бути обмежено відсутністю фінансування.  
		Керуючись викладеним, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, судова колегія, 
		УХВАЛИЛА : 
		 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя  відхилити. 
		Постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від  11 січня 2010 року - залишити без змін. 
		Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності. 
		 Головуючий:                    В.О.Єфімова     
		 Судді:                      Л.М.Водяхіна 
		                         Т.П.Колбіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...