Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/2446/23 : Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді.
Надіслано судом: 20.06.2023. Зареєстровано: 21.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2023.
Дата набрання законної сили: 20.06.2023
Номер судового провадження: 3-зв/522/13/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 522/2446/23
		Провадження № 3-зв/522/13/23
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 червня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді        Науменка А.В.,
		за участі секретаря судового засідання    Звонецької І.М.,
		розглянувши заяву судді Приморського районного суду м. Одеси Русєвої А.С. про самовідвід,-
		ВСТАНОВИВ:
		До провадження судді надійшла заява судді Приморського районного суду м. Одеси РусєвоїА.С., у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		В обґрунтування заяви зазначено, що під час судового провадження вказаної справи встановлені обставини, які унеможливлюють її участь у судовому розгляді вказаної справи, з урахуванням того, що відповідно до ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов`язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року (далі - Бангалорські принципи), неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків.
		З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.
		З урахуванням наведеного та наведених вище обставин, з метою недопущення виникнення сумнівів в її неупередженості та безсторонності в прийнятті рішення у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суддя Русєва А.С. вказала на свій обов`язок заявити самовідвід від розгляду вказаної справи.
		Дослідивши заяву про самовідвід судді приходжу до наступних висновків.
		Відповідно до ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Оскільки питання відводу чи самовідводу судді не врегульовано нормами КУпАП, з метою додержання принципу законності, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії права, найбільш близької галузі права - кримінального-процесуального права, а саме - статті 75 КПК України, та керуванні нею при вирішенні питання про відвід судді.
		За змістом цієї норми суддя не може брати участь у провадженні:
		1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
		2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
		3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;
		4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
		5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
		Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов`язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 року (далі - Бангалорські принципи), неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків.
		Згідно з п.2.5. застосування цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів, суддя повинен взяти самовідвід від участі від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
		В даному випадку, враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та щодо визначення критеріїв неупередженості (безсторонності): суб`єктивний та об`єктивний. ЄСПЛ у рішенні у справі «Агрокомплекс» проти України» (рішення від 06.10.2011 р., заява № 23465/03) зазначив: «…незалежність а неупередженість судів, із об`єктивної точки зору, вимагає, щоб кожен окремий суддя був вільним від неналежного впливу».
		Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
		Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
		Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи або стороннього спостерігача щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
		Так, згідно п. 4 рішення Ради суддів України № 34 від 08 червня 2017 року судам роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
		Відповідно до п.п. 2.5., 4.4. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі. 
		Враховуючи наведені вище обставини, з метою недопущення виникнення сумнівів у учасників справи чи стороннього спостерігача в неупередженості та безсторонності судді Русєвої А.С. в прийнятті рішення у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд вважає, що заява про самовідвід судді підлягає задоволенню.
		На підставі наведеного та керуючись п.4 рішення Ради суддів від 8 червня 2017 року № 34, ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст. 7, 33, 130 ч.1, 221, 245, 266, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Заяву судді Приморського районного суду м. Одеси Русєвої А.С. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - задовольнити.
		Відвести суддю Русєву А.С. від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Справу №522/2446/23, провадження №3/522/2450/23 передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для повторного автоматизованого розподілу між іншими суддями.
		Постанова оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                      А.В. Науменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...