Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/22842/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 20.06.2023. Зареєстровано: 21.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2023.
Дата набрання законної сили: 14.06.2023
Номер судового провадження: К/9901/43697/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 червня 2023 року 
		 
		м. Київ
		 
		справа №826/22842/15
		адміністративне провадження № К/9901/43697/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П., 
		 
		за участю секретаря судового засідання Шосенко К.М.,
		позивача ОСОБА_1 , представника позивача Крушельницької Г.Л.,
		представника відповідача Бабій А.А.. представника третіх осіб Мацка М.А., 
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		касаційну скаргу ОСОБА_1 
		на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2021 (суддя Маруліна Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 (колегія у складі суддів Єгорової Н.М., Сорочка Є.О., Федотова І.В.)
		у справі № 826/22842/15 
		за позовом ОСОБА_1 
		до Державної інспекції архітектури та містобудування, 
		треті особи - ОСОБА_2 , Обухівська міська рада Київської області, ОСОБА_3 , 
		про визнання незаконними дії, скасування реєстрації та зобов`язання вчинити дії.
		 
		І. РУХ СПРАВИ
		 
		1. У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: ОСОБА_2 , Обухівська міська рада Київської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
		- визнати незаконною і скасувати реєстрацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Декларації про початок виконання будівельних робіт №КС 083152321792 по об`єкту «Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок: АДРЕСА_1 » від 20.08.2015;
		- визнати незаконною і скасувати реєстрацію Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КС 143152592381 по об`єкту «Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок: АДРЕСА_1 » від 16.09.2015;
		- зобов`язати відповідача звернутися до суду із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3223110100:01:103:0108 та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
		2. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2015 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання незаконною та скасування реєстрації Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації у зв`язку з відкликанням позовної заяви залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 155 КАС України.
		3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016, у задоволенні позову відмовлено.
		4. Постановою Верховного Суду від 09.12.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м.Києва.
		5. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021, у задоволенні позову відмовлено.
		 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у власності ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка та житловий будинок, що перебуває у процесі реконструкції під багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . 
		7. Позивачка є власником сусідніх земельних ділянок та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
		8. Відділом розвитку інфраструктури, містобудування та архітектури Обухівської міської ради Київської області видано ОСОБА_2 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки 09-03 №4 міб від 19.02.2014 «Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 ».
		9. У зв`язку із початком будівництва на земельній ділянці ОСОБА_2 позивачка звернулася зі скаргою.
		10. 02.10.2014 Інспекцією ДАБК у Київській області проведено позапланову перевірку ОСОБА_2 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 .
		11. Перевіркою встановлено, що на вказаній земельній ділянці виконуються будівельні роботи з влаштування котловану під будівництво багатоквартирного житлового будинку без отримання документів, що надають право на виконання цих робіт, чим порушено вимоги ст.ст. 34, 36 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI); суб`єктом містобудування не надано до перевірки проектну документацію на будівництво об`єкту. Також в порушення вимог статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури» третьою особою не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду під час будівництва.
		12. 06.10.2014 Інспекція склала припис №С-0610/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо порушення ОСОБА_2 ст.ст.34, 36 Закону №3038-VI та ст. 11 Закону №687-XIV та припис №С-0610/1 про зупинення виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 до усунення правопорушень у сфері містобудівної діяльності згідно з вимогами чинного законодавства.
		13. Рішенням виконавчого комітету Обухівської міської ради від 07.10.2014 №1054 скасовано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, видані ОСОБА_2 №4міб, у зв`язку із невідповідністю намірів забудови до містобудівних обмежень, державних норм: правил у сфері містобудування.
		14. Постановою Інспекції від 10.10.2014 №А-1010/1 у справі про адміністративне правопорушення визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 16,17 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення на останню у розмірі 8500 грн.
		15. Під час перевірки виконання ОСОБА_2 вимог приписів №С-0610/1 від 06.10.2014 та від 06.10.2014 №С-0610/2, 11.11.2014 посадовою особою Департаменту Інспекції із залученням представника Виконавчого комітету Обухівської міської ради встановлено, що будівельні роботи не зупинені, а саме: на дні котловану влаштовано щебеневу основу. Під час перевірки ОСОБА_2 або її уповноважена особа на об`єктах перевірки були відсутні, а тому провести перевірку не вдалося.
		16. У зв`язку з цим, посадовими особами відповідача на адресу ОСОБА_2 було направлено лист з вимогою бути присутньою на об`єкті будівництва під час проведення перевірки, проте ця вимога суб`єктом містобудування проігнорована. Відповідачем також були направлені листи до Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області про сприяння у здійсненні заходів державного архітектурно-будівельного контролю та забезпечення в межах наданих повноважень присутності замовника будівництва або уповноваженої ним особи на об`єкті будівництва за зазначеною адресою.
		17. 20.08.2015 Департамент ДАБК у Київській області зареєстрував декларацію про початок будівельних робіт №КС083152321792 та 16.09.2015 - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № КС 143152592381, замовником якого є ОСОБА_2 , які згодом (вже після звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом) наказами від 21.12.2015 №215 та №252 було скасовано.
		18. 17.09.2015 Департаментом Інспекції із залученням представника Виконавчого комітету Обухівської міської ради встановлено, що будівництво не зупинене, на зазначеній земельній ділянці зведено монолітний залізобетонний безригельний каркас (3-4 поверхи багатоповерхового будинку). У зв`язку з відсутністю на об`єкті будівництва замовника або її уповноваженої особи провести перевірку виконання ОСОБА_2 вимог приписів не вдалося.
		19. Крім того, Департамент повторно звернувся до Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області щодо сприяння у здійсненні заходів державного архітектурно-будівельного контролю за зазначеною адресою у присутності замовника будівництва, однак станом на 12.11.2015 відповіді від Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області до Департаменту не надходило.
		20. Відповідач зазначає, що вжиття заходів реагування у межах визначених законом повноважень, в т.ч., звернення з відповідним позовом до суду можливе лише за умови сприяння правоохоронних органів. 
		21. Вважаючи, що відповідач не у повному обсязі реалізував повноваження у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, позивачка звернулася до суду.
		 
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		 
		22. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 за відсутності відповідного дозволу на проведення реконструкції житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок та відповідної проектної документації, погодженої у встановленому законом порядку, всупереч вимогам діючого законодавства, грубо порушуючи Державні будівельні норми, провела реконструкцію житлового будинку під шестиповерховий багатоквартирний будинок з порушенням протипожежних відстаней до існуючого житлового будинку ОСОБА_1 , що знаходиться поруч, та порушує її права як власника сусідньої земельної ділянки.
		23. Інспекція, встановивши порушення ОСОБА_2 вимог містобудівного законодавства, а також факт невиконання вимог приписів про зупинення будівництва та усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, ігнорує імперативну норму ст. 38 Закону №3038-VI та свідомо протягом тривалого часу не звертається до суду з позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта по АДРЕСА_1 , даючи їй можливість надалі здійснювати незаконне будівництво.
		24. Відповідач позову не визнав. Зазначив, що проведення перевірки виконання ОСОБА_2 вимог приписів від 06.10.2014 не було можливим, оскільки замовник будівництва та його уповноважена особа були відсутні на час виїзду посадових осіб Інспекції з метою здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У зв`язку із постійним ухилянням ОСОБА_2 від участі у перевірках, Департамент ДАБІ у Київській області неодноразово звертався до Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області щодо сприяння у проведенні позапланової перевірки виконання гр. ОСОБА_2 вимог приписів, водночас відповіді від правоохоронних органів не надходило. Отже, Департаментом ДАБІ у Київській області вжито всіх можливих заходів щодо проведення перевірки зазначеного об`єкта будівництва, але для подання позову до суду щодо знесення Департаментом не виконано усіх необхідних передумов. 
		 
		IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		25. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що відповідний акт перевірки виконання ОСОБА_2 вимог приписів відсутній та не складався, а перевірка лише «візуальним оглядом» Порядком №553 не є належним доказом фіксування порушення у виді невиконання приписів за наслідками державного архітектурно-будівельного контролю. З огляду на це, встановлення уповноваженим органом факту невиконання припису протягом встановленого строку у законодавчо встановленому порядку не відбулося. 
		26. Суд взяв до уваги, що безпосередньо процедура проведення позапланових перевірок, призначені до винесення приписів та після, а також прийняті за їх результатами рішення у встановленому законодавством України порядку не оскаржувалися.
		 
		V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		27. У касаційній скарзі позивачка просила скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		28. В обґрунтування касаційної скарги позивачка посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків, зокрема:
		А) у підготовчому засіданні 16.11.2020 судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у прийнятті до розгляд у заяви позивача від 30.07.2020 про зміну предмета позову, у зв`язку з чим не було взято до уваги зміну істотних обставин справи, що сталися у 2016-17 роках, зокрема встановлення органами державного архітектурно-будівельного контролю здійснення та завершення будівництва без отримання документів, які дають право на виконання будівельних робіт, хоча приписом від 06.10.2014 відповідачем вимагалося зупинити будівельні роботи до моменту отримання документів, що дають право на виконання будівельних робіт.
		Додані до заяви докази (листи Виконавчого комітету Обухівської міської ради від 19.02.2018 та від 23.12.2016) свідчили про те, що з моменту винесення відповідачем припису від 06.10.2014 забудовником не були усунені виявлені порушення, що було встановлено в результаті перевірки у серпні 2016 року.
		Відмова у зміні предмету позову, у якому уточнюються дані особи у зв`язку зі зміною місця реєстрації, призвела до неефективності судового захисту. Не було враховано висновків Верховного Суду (Касаційний господарський суд), викладених у постановах від 13.03.2018 у справі №916/1764/17 та від 11.01.2022 у справі №910/18389/20;
		Б) суди першої та апеляційної інстанції не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.07.2020 у справі № 826/1419/18, від 23.12.2019 у справі №813/2946/17 (невідповідність цільового призначення земельної ділянки намірам забудови).
		Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги додану позивачем копію акту перевірки дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності від 17.08.2016, копію постанови про адміністративне правопорушення №А-3108/1 від 31.08.2016, копію припису №С-1708/1 від 17.08.2016, згідно з якими станом на серпень 2016 року будівництво по АДРЕСА_1 продовжувалося без відповідних документів
		Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили докази та не встановили факт наявності чи відсутності проектної документації. 
		Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.07.2018 у справі № 758/824/17, в якій Касаційний цивільний суд зазначив, що апеляційний суд не здійснив юридичної оцінки усіх фактичних обставин справи та доводів позивачів та обмежився лише формальними висновками про те, що позивачі не подали суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
		29. Відзив від Державної архітектурно-будівельної інспекції не надходив. При цьому відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали про відкриття провадження отримано 26.07.2019.
		30. 18.04.2023 надійшли пояснення від третьої особи, в яких Обухівська міська рада підтримала касаційну скаргу позивача з огляду на те, що причиною виникнення спірних правовідносин стало неналежне виконання працівниками відповідача своїх повноважень та нехтування своїми обов`язками у зв`язку з непроведенням перевірки виконання ОСОБА_2 приписів. 
		31. Ухвалою від 20.04.2023 Верховний Суд замінив відповідача у справі №826/22842/15 Державну архітектурно-будівельну інспекцію України на правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ).
		32. У судовому засіданні 10.05.2023 представник ДІАМ покликався на правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на те, що 16.11.2020 судом першої інстанції було обґрунтовано відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача від 30.07.2020 про зміну предмета позову, адже ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2015 позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування реєстрацій Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації - залишено без розгляду, а позовні вимоги в частині визнання дій ДАБІ України протиправними фактично заявляються з підстав протиправності вже скасованих в позасудовому порядку Декларацій про готовність об`єкта до експлуатації №КС 143152592381 від 16.09.2015 щодо об`єкта «Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок: АДРЕСА_1 ». Вказане свідчить фактично про зміну і предмета позову, і його підстав, що суперечить меті інституту зміни предмета позову.
		33. Також відповідач зазначає, що вимоги ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI щодо обов`язкового встановлення факту самочинного будівництва саме органом державного архітектурно-будівельного контролю унеможливлюють задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3223110100:01:103:0108 та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
		34. У судовому засіданні 10.05.2023 представник третьої особи ОСОБА_3 . Мацко М.А. зазначав про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій з огляду на правильність висловлених в них висновках. Аргументи третьої особи є аналогічними аргументам відповідача.
		35. Крім того, представник ОСОБА_3 відзначив, що Обухівським районним судом Київської області розглядається справа №372/461/18 за позовом Обухівської міської ради Київської області до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_1 , про знесення об`єкта незаконного будівництва багатоквартирного будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1 .
		36. У судовому засіданні 31.05.2023 позивач ОСОБА_1 підтримала вимоги касаційної скарги з мотивів, зазначених у самій скарзі.
		37. Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що наразі ДІАМ не є уповноваженим органом на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єкту будівництва ( АДРЕСА_1 ). Згодом 08.06.2023 на вимогу Суду відповідач надіслав додаткові пояснення, в яких зазначив, що актом приймання-передавання документів 16.06.2016 №22 (копію якого не надано суду) повноваження органу державного архітектурно-будівельного щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах міста Обухів Київської області, здійснює Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Обухівської міської ради. 
		38. У судовому засіданні 14.06.2023 представник ДІАМ Бабій А.А. підтримала викладену у поясненнях позицію.
		39. 13.06.2023 до Верховного Суду надійшли пояснення позивача, в яких ОСОБА_1 не погодилася з твердженнями відповідача та зазначила, що в частині процесуальної відповідальності ДАБІ України відповідає правонаступник ДІАМ.
		40. У судовому засіданні 14.06.2023 позивач підтримав викладену у поясненнях позицію.
		41. Обухівська міська рада повідомила про неможливість бути присутнім на засіданні 14.06.2023 у зв`язку з розглядом Київським окружним адміністративним судом об 11 год. 30 хв. справи №320/14713, просила розглядати справу без представника ради. 
		 
		VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		42. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та відзиву та дійшов такого висновку.
		43. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		44. Стаття 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		45. Ключовим у справі є питання щодо обов`язку відповідача вжити заходи щодо знесення самочинного будівництва у разі ухилення суб`єкта містобудування від участі у перевірці виконання припису.
		46. Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 20.05.1999 №687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон №687-XIV), Законом України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 № 2780-XII (далі - Закон 2780-XII), Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 14.02.2011 №3038-VІ (далі - Закон №3038-VІ), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), які застосовуються судом у редакції, що діяли на час виникнення спірних відносин.
		47. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038 управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації. 
		48.          Відповідно до ст. 41 цього Закону державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
		49. Відповідно до п. 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабіну Міністрів України від 09.07.2014 №294 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		50. Відповідно до ст. 5 Закону № 2780-XII при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема:
		- розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; 
		- урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.
		51. Відповідно до ст. 10 Закону №687-XIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
		52.          Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №2780-XII державний контроль у сфері містобудування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими на це державними органами.
		53. Згідно з пп. 1, 2, абз. 1 п. 5 Порядку №553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
		54. Отже, відповідно до зазначених норм, на органи державного архітектурно-будівельного контролю покладено обов`язок контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
		55. Департаментом Інспекції ДАБІ у Київській області було встановлено, що будівельні роботи з влаштування котловану під будівництво багатоквартирного житлового будинку виконуються без отримання документів, що надають право на виконання цих робіт, чим порушено вимоги ст.ст. 34, 36 Закону №3038-VI; суб`єктом містобудування не надано до перевірки проектну документацію на будівництво об`єкту.
		56. Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		57. Таким чином, у Департаменту Інспекції ДАБІ у Київській області були підстави вважати, що будівництво по АДРЕСА_1 у м. Обухові є самочинним. Суди попередніх інстанцій теж дійшли висновку, що об`єкт будівництва по АДРЕСА_1 у м. Обухові має ознаки самочинного будівництва: ведеться без затвердженого у встановленому законодавством порядку проекту. З таким висновком Суд погоджується. 
		58. Законом № 3038-VI визначено порядок дій органу архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення самочинного будівництва. 
		59. Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. 
		У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
		60. У постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №807/62/16 Суд висловлював правові висновки щодо реалізації повноважень ДАБІ у разі виявлення самочинного будівництва. У тій справі Суд звернув увагу на те, що знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у разі істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм і правил є способом захисту як суспільних інтересів, так і прав інших осіб.
		Відтак, реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених статтею 38 Закону №3038-VI, має обов`язок звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Звернення до суду з позовом в цьому випадку є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб`єктивних прав органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва є способом захисту публічних інтересів у сфері містобудування, а не прав та законних інтересів Держархбудінспекції. Захист публічних інтересів у сфері містобудування не може ставитися у залежність від бажання Держархбудінспекції.
		У разі невиконання органом державного архітектурно-будівельного контролю його повноваження, передбаченого законом, особа, яка вважає, що така бездіяльність порушує її права або законні інтереси, має право звернутися з відповідним позовом до суду.
		Вирішуючи такий публічно-правовий спір, адміністративний суд перевіряє оскаржувану бездіяльність на предмет її відповідності вимогам частини другої статті 2 КАС України, а у разі встановлення протиправності такої бездіяльності, з метою ефективного захисту прав або законних інтересів фізичних осіб, юридичних осіб зобов`язує відповідача вчинити дії, які випливають з імперативних правових норм.
		61. Саме ці висновки були підставою для скасування судових рішень у справі, що розглядається, і направлення її на новий розгляд. 
		62. У цій же постанові Верховний Суд звернув увагу на те, що пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
		1)          виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
		2)          визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
		3)          внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
		4)          встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
		63. Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанції констатували невиконання четвертої умови - встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку, і з цієї підстави у задоволенні позову відмовили.
		64. Для проведення перевірки виконання ОСОБА_2 вимог приписів від 06.10.2014 №С-0160/1 та від 06.10.2014 №С-0610/2 після спливу терміну виконання (06.11.2014) посадовою особою Департаменту ДАБІ у Київській області із залученням представника виконавчого комітету Обухівської міської ради здійснено виїзд на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Під час виїзду візуальним оглядом ззовні встановлено, що будівельні роботи не зупинено, а саме, на дні котловану влаштовано щебеневу основу. На час виїзду гр. ОСОБА_2 або уповноважена особа замовника за вказаною адресою були відсутні, у зв`язку з чим, провести перевірку виконання ОСОБА_2 вимог приписів від 06.10.2014 №С-0610/1 та від 06.10.2014 №С-0610/2 не виявилося можливим.
		65. Станом на 17.09.2015 посадовою особою Департаменту Інспекції із залученням представника Виконавчого комітету Обухівської міської ради встановлено, що будівництво не зупинено, на зазначеній земельній ділянці зведено монолітний залізобетонний безригельний каркас (3-4 поверхи багатоповерхового будинку). 
		66. Відповідач зазначав, що вжиття подальших заходів реагування у межах визначених законом повноважень, в т.ч., звернення з відповідним позовом до суду можливе лише за умови сприяння правоохоронних органів, до яких він звертався та відповіді не отримав.
		67. Суди попередніх інстанцій погодилися з позицією відповідача та зазначили, що органом державного архітектурно-будівельного контролю не встановлено факту невиконання ОСОБА_2 припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що унеможливило встановлення наявності або відсутності підстав для віднесення спірного об`єкта будівництва до об`єктів самочинного будівництва, що передує зверненню органу архітектурно-будівельного контролю до суду із позовом в порядку ст. 38 Закону №3038-VI.
		68. При цьому суди дійшли висновку, що перевірка лише "візуальним оглядом" відповідно до Порядку №553 не є належним доказом фіксування порушення у виді невиконання приписів за наслідками державного архітектурно-будівельного контролю, у зв`язку з чим встановлення уповноваженим органом факту невиконання припису протягом встановленого строку у законодавчо встановленому порядку не відбулося.
		69. Суд не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
		70. У постанові від 31.07.2020 у справі №826/14682/16 Верховний Суд вже звертав увагу на те, що органи виконавчої влади повинні вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб здійснювати свої повноваження на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, мають працювати над досягненням конкретних, вимірюваних цілей, тобто ефективно.
		В той же час, встановлені законом повноваження не повинні сприйматися абстрактно, мати суто формальний, декларативний характер, а суб`єкти владних повноважень не можуть відмовлятись від виконання тих чи інших юридично значимих і обов`язкових до виконання дій лише тому, що вони не підкріплені чітко зафіксованою у законодавстві правовою процедурою їх реалізації, або з інших причин, якщо реалізація (виконання) відповідних публічно-владних управлінських функцій є можливою і цьому не перешкоджають непереборні обставини.
		71. Суд звертає увагу на те, що основне завдання ДАБІ полягає саме у тому, щоб вчасно припиняти самочинне будівництво, запобігати негативним наслідкам незаконного будівництва. Діючи належно і добросовісно, ДАБІ вживає відповідних заходів, які є своєчасними та дієвими. Формальне виконання повноважень без наміру отримання реальних результатів, не виконує завдань ДАБІ. Спроба перевірки виконання припису, яка закінчилася відсутністю відповіді поліції, не призвела до припинення будівництва. 
		72. Об`єктивні обставини цієї справи свідчать про те, що ДАБІ достеменно знало про самочинне будівництво зі стадії котловану і не вжило заходів до його припинення і знесення. Фактично самоусунулося від виконання своїх завдань, ховаючись за формальну причину - відсутність сприяння з боку правоохоронних органів у пошуку замовника будівництва ОСОБА_2 .
		73. Суд звертає увагу, що вже після встановлення порушень ОСОБА_2 (акт обстеження забудови земельної ділянки, складений постійно діючою комісією виконавчого комітету з розгляду звернень громадян у сфері містобудування та дотримання будівельних норм і правил Обухівської міської ради, від 30.08.2014), встановлення порушень Інспекцією ДАБК у Київській області (02.10.2014), видання приписів про зупинення будівельних робіт від 06.10.2014 № С-0610/1 та від 06.10.2014 № С-0610/2 про усунення виявлених правопорушень в термін до 02.11.2014, ухвалення рішення виконавчого комітету Обухівської міської ради від 07.10.2014 №1054 про скасування містобудівних умов і обмежень №4міб, 20.08.2015 Департамент ДАБК у Київській області реєструє декларацію про початок будівельних робіт №КС083152321792 та 16.09.2015 - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № КС 143152592381, замовником якого є ОСОБА_2 , які згодом (вже після звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом) наказами від 21.12.2015 №215 та №252 скасовує.
		74. Зазначене свідчить про непослідовність дій органів державної влади та місцевого самоврядування. При цьому у ч. 2 ст. 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Це правило поширюється на усіх без винятку суб`єктів владних повноважень, у тому числі й на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб, які згідно з ст. 19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		75. У цій справі позивач ОСОБА_1 звернулася до органів державної влади не початковому етапі будівельних робіт, і належні, послідовні, логічні та своєчасні дії органів влади могли б ефективно захистити права позивача та не допустити порушення законодавства. Водночас неналежне реагування на звернення ОСОБА_1 , недобросовісне виконання обов`язків та самоусунення відповідача та третьої особи Обухівської міської ради від припинення самочинного будівництва нівелювали всі законодавчо передбачені приписи, спрямовані на захист інтересів члена громади ОСОБА_1 та громади м. Обухів загалом.
		76. Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є "маркером" того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.
		77. Крім того, у постанові від 28.02.2020 у справі №П/811/1015/16 Верховний Суд звертав увагу на те, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні; неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень; принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.
		78. Сукупність дій відповідача свідчить про недбалість, що призвела до невиконання завдань ДАБІ і реєстрацію прав на будівлю, яка зведена з істотним порушенням закону. Причини такої поведінки і особи, які до цього причетні, повинні бути встановлені і їх діям повинна бути надана правова оцінки. З цього приводу Суд дійшов висновку про наявність підстав для постановлення окремої ухвали.
		79. Відповідач, здійснивши заходи контролю і встановивши порушення містобудівного законодавства, винісши відповідні приписи про зупинення будівництва та усунення порушень, не здійснив завершальний етап процедури реагування на самочинне будівництво - подання позову про знесення, оскільки, на думку відповідача, не було встановлено факту виконання чи невиконання припису під час проведеної перевірки з огляду на неможливість проведення такої перевірки.
		80. Відповідач покликався на неможливість проведення перевірки саме через ухилення ОСОБА_2 від її проведення, при цьому констатував про продовження будівельних робіт, не зважаючи на встановлену заборону.
		81. Отже, факти, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, та факт продовження будівельних робіт було встановлено самою Інспекцією. 
		82. У такому разі Суд вважає, виявлення факту самочинного будівництва доведено у встановленому законом порядку, зумовлює необхідність виконання уповноваженим органом дій, передбачених законом, спрямованих на усунення наслідків такого будівництва, припинення порушення прав та інтересів інших осіб, зумовлених таким будівництвом.
		83. Стосовно не проведення перевірки, то за висновком Верховного Суду у постанові від 19.08.2020 у справі №826/6660/16, закон не зобов`язує уповноважений орган державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною. У такому випадку не проведення перевірки не може слугувати перешкодою для реалізації повноважень органу державного архітектурно-будівельного контролю, визначених статтею 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції, до внесення змін до цієї норми Закону України від 17.10.2019 №199-IX».
		84. Не зважаючи на те, що цей висновок зроблено щодо очевидності недостовірності відомостей, зазначених у деклараціях, він є застосовним і до випадків, коли йдеться про очевидність невиконання припису про зупинення будівництва, якщо воно продовжується.
		85. На такому правозастосуванні наголошено в ухвалі Верховного Суду від 16.05.2023 у справі №   640/22599/19 за наслідками невиконання окремої ухвали від 24.10.2022. Верховний Суд звернув увагу на те, що ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не врегульовує відносин, пов`язаних із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю, а унормовує процедуру знесення самочинно збудованих об`єктів, яка є самостійною і чітко регламентована законом.
		Тому колегія суддів критично ставиться до аргументів Департаменту ДАБК стосовно неможливості вжиття ним заходів щодо знесення самочинного будівництва, передбачених вищевказаною нормою, з огляду на неможливість проведення цим органом позапланової перевірки як заходу державного архітектурно-будівельного контролю, що, на його думку, повинен передувати вчиненню дій, передбачених ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". 
		До того ж, буквальний аналіз цієї норми не дає підстав стверджувати про обґрунтованість доводів відповідача стосовно обов`язковості проведення відповідних заходів державного архітектурно-будівельного контролю як передумови для вжиття передбачених законом заходів щодо знесення самочинно збудованих об`єктів, якщо факти самочинного будівництва вже виявлені, підтверджені та доведені, зокрема, у судовому порядку.
		Враховуючи, що відповідно до ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі невиконання особою, яка здійснила самочинне будівництво, відповідного припису посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю питання знесення такого будівництва підлягає вирішенню виключно у судовому порядку, то обставини, зокрема, щодо наявності чи відсутності фактів такого будівництва охоплюватимуться предметом спору в такій справі й підлягатимуть перевірці судом. 
		Колегія судів не заперечує того, що факти самочинного будівництва можуть бути виявлені й під час проведення перевірок, призначених і проведених у встановленому законом порядку, однак норми ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не конкретизують способу виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту самочинного будівництва об`єкта і не вимагають проведення таких перевірок як передумови для реалізації повноважень, визначених цією статтею, та знесення самочинно збудованих об`єктів.
		Колегія суддів звертає увагу й на те, що закон не в усіх випадках вимагає в обов`язковому порядку здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного контролю з метою виявлення порушень у сфері містобудівної діяльності, їх фіксації та документування, а проведення відповідних перевірок у межах таких заходів не завжди є обов`язковою передумовою для реалізації наявних у органу контролю повноважень.
		86. Суд вважає зазначений висновок застосовним і до цієї справи, і не вбачає підстав для відступу від нього.
		87. Враховуюче викладене, Суд дійшов висновку, що відповідач, не звертаючись до суду із позовом про знесення самочинного будівництва по АДРЕСА_1 , допустив протиправну бездіяльність, а тому його має бути зобов`язано виконати повноваження, які передбачені ст. 38 Закону № 3038.
		88. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		89. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038 (у чинній на час розгляду справи редакції) управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, зокрема, шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.
		90. В свою чергу, п. 7 ч 1 ст. 7 Закону №3038 до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (ДІАМ), віднесено здійснення архітектурно-будівельного контролю, зокрема, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя). Саме до таких об`єктів належить будівництво по АДРЕСА_1 .
		91. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просила визнати незаконною і скасувати реєстрацію Інспекцією декларації про початок виконання будівельних робіт від 20.08.2015 і Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 16.09.2015. У цій частині позовні вимоги залишено без розгляду. Натомість, в частині зобов`язання відповідача звернутися до суду з позовом про знесення самочинного будівництва суди у задоволенні позову відмовили. 
		92. З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нової постанови про задоволення позову частково: визнання протиправною бездіяльності Державної інспекції архітектури та містобудування щодо не звернення до суду із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , та про зобов`язання ДІАМ вчинити такі дії.
		93. З огляду на результат касаційного розгляду та висновки Суду, не вбачається доцільним докладний аналіз інших аргументів касаційної скарги.
		94. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. 
		95. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 26.09.2015) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		96. Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 26.09.2015) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
		97. За подання позову позивач сплатила судовий збір у розмірі 487,20 (квитанція від 29.09.2015) та 974,40 (квитанції від 26.10.2015) як за 3 вимоги немайнового характеру. Згодом за клопотання позивача 2 з 3 вимог було залишено без розгляду. 
		98. Згідно з 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 26.09.2015) ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (110 % від 487,20 грн - 535,92 грн ).
		99. За подання апеляційної скарги позивач сплатила судовий збір у розмірі 535,92 грн (квитанція від 27.05.2016).
		100.          Відповідно до п.п. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 26.09.2015) ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (120 % від 487,20 грн - 584,64 грн).
		101.          За подання касаційної скарги позивач надмірно сплатила судовий збір у розмірі 661,44 (квитанція від 23.08.2016).
		102.          Згодом постановою Верховного Суду від 09.12.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2016 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м.Києва.
		103.          Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 27.04.2021) ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (150% від 487,20 грн - 730,80 грн ).
		104.          За подання апеляційної скарги позивач надмірно сплатила судовий збір 2480,40 грн (квитанція від 26.07.2021).
		105.          Відповідно до п.п. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 04.10.2021) ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (200 % від 487,20 грн - 974,40 грн).
		106.          За подання касаційної скарги позивач надмірно сплатила судовий збір у розмірі 3307,20 грн (квитанція від 29.11.2021).
		107.          Враховуючи зазначене та у зв`язку із задоволенням касаційної скарги, понесенні позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно частині задоволених позовних вимог, що становить 3312,96 грн.
		108.          Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
		109.          Отже, в іншій частині судового збору позивачу необхідно звернутися до суду з клопотанням про повернення надміру сплаченого судового збору в порядку, визначеному Законом України «Про судовий збір».
		 
		Керуючись ст. 341, 345, 349, 351, 356 КАС України, Суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі №826/22842/15 скасувати.
		Ухвалити нове рішення, яким позов  ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування щодо не звернення до суду із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 .
		Зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування звернутися до суду із позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3223110100:01:103:0108 та компенсацією витрат, пов`язаних з таким знесенням.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати по сплаті судового у розмірі 3312,96 грн (три тисячі триста дванадцять гривень дев`яносто шість копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, б-р. Лесі України, 26, м. Київ, код ЄДРПОУ 44245840).
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною, не оскаржується.
		 
		Суддя                                                                                                              В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                              А.А. Єзеров
		 
		Суддя                                                                                                              О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...