Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/3745/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів.
Надіслано для оприлюднення: 21.06.2023. Зареєстровано: 21.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2023.
Дата набрання законної сили: 21.06.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15.06.2023 року                                                                                          м.Дніпро         Справа №  904/3745/22
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)                         
		суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є., 
		секретар судового засідання Михайлова К.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2023 (прийняте суддею Мілєвою І.В., повне судове рішення складено 02.03.2023) у справі №  904/3745/22
		за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
		до відповідача-1: Акціонерного товариства "ОТП Банк"
		відповідача-2: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
		відповідача-3: Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М.
		про визнання незаконними дії, стягнення 3 900 508,32 грн, зобов`язання перерахувати кошти  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог. 
		 
		Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулося до господарського суду з позовною заявою до відповідача-1: Акціонерного товариства "ОТП Банк", відповідача-2: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", відповідача-3: Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М., в якій просить суд:
		- визнати незаконними дії Акціонерного товариства "ОТП Банк" щодо списання з рахунку НОМЕР_1 протягом 30.06.2022 та 05.07.2022 належних позивачеві коштів у сумі 3 906 320,18 грн;
		- стягнути з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" безпідставно набуті кошти в сумі 3 545 916,65 грн;
		- стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" безпідставно набуті кошти в сумі 354 591,67 грн;
		- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. перерахувати з депозитного рахунку на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" безпідставно набуті кошти в сумі 5 811,86 грн.
		 
		2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
		 
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2023 у справі №  904/3745/22:
		-в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі;
		-витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.
		Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що спірний рахунок є поточним рахунком позивача та на вказаний рахунок можуть зараховуватись та зберігатися кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено. Судом не встановлено, що боржник звертався до виконавця із письмовою заявою про виникнення в нього зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі та просив не накладати або зняти арешт з відповідної суми коштів на спірному рахунку для виплати заробітної плати своїм працівникам. Враховуючи, що після накладення приватним виконавцем арешту на рахунки боржника здійснювалися виплати грошових коштів у вигляді заробітної плати співробітникам позивача (за червень-жовтень 2022 року), суд не вбачає порушення прав позивача, зумовленого не виконанням банком платіжних доручень AT "Дніпропетровськгаз", стосовно виплати заробітної плати, сплати податків та списанням Акціонерним товариством "ОТП Банк" коштів зі спірного рахунку за платіжними вимогами приватного виконавця Сивокозова О.М. в межах суми арештованих відповідно до постанови коштів. Суд також вказав, що обраний позивачем спосіб захисту, зокрема, шляхом визнання незаконними дії Акціонерного товариства "ОТП Банк" щодо списання з рахунку протягом 30.06.2022 та 05.07.2022 належних позивачеві коштів у сумі 3 906 320,18 грн, фактично направлений на встановлення факту, який судом може бути здійснений лише в порядку оцінки доказів під час вирішення спору про захист права чи охоронюваного законом інтересу у межах належного способу захисту. Однак, вказана вимога не відповідає належним способам захисту; законом не передбачена можливість визнання незаконними дій суб`єкта господарювання. 
		Списані зі спірного рахунку позивача протягом 30.06.2022 та 05.07.2022 грошові кошти не можуть вважатися безпідставно набутими в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки списані на виконання чинного рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2021.
		Доказів визнання дій приватного виконавця неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 та постанови про арешт коштів боржника ВП № НОМЕР_2 позивачем до суду не надано.
		Стягнуті кошти основної винагороди у розмірі 354 591,67 грн є оплатою праці приватного виконавця за вчинення дій примусового характеру з виконання наказу № 904/5426/19 про стягнення заборгованості з АТ ОГС "Дніпропетровськгаз" та також не можуть вважатися безпідставно набутими коштам у розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.
		 
		3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
		 
		Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2023 у справі №  904/3745/22, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
		 
		4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
		 
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на ті обставини, що за умовами укладеного із першим відповідачем договору вказаний рахунок використовується позивачем для здійснення розрахункових операцій, спрямованих на виплату заробітної плати, сплату податків та зборів, аліментів та оплату комісії згідно з тарифами, встановленими для проведення таких платежів, водночас позивач зобов`язаний надавати платіжні доручення до банку виключно для проведення платежів згідно цього пункту та нести відповідальність за те, щоб операції відповідали вимогам даного пункту. 
		Факт виплати позивачем у подальшому заробітної плати своїм працівникам жодним чином не виправдовує дії першого відповідача щодо протиправного списання з рахунку коштів, звернення стягнення на які заборонено законом.
		Саме внаслідок незаконних дій першого відповідача по списанню коштів з рахунку, з якого їх неможна було стягувати, були порушені права позивача та, зрештою, безпідставно стягнуті з нього грошові кошти (безвідносно до подальшої виплати чи невиплати ним заробітної плати своїм працівникам).
		Відповідач-1 отримавши від позивача платіжні доручення про виплату заробітної плати та нарахувань на неї, керуючись умовами укладеного із позивачем договору про надання банківських послуг та вимог законодавства мало виконати ці платіжні доручення, відмовивши, водночас, у списанні указаних коштів приватному виконавцеві Сивокозову О.М., та повідомити останнього про необхідність зняття арешту з коштів у вказаному розмірі на спірному рахунку, як такого, накладення арешту на кошти на якому, заборонено законом.
		Перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт та звертати стягнення заборонено не є вичерпним та не обмежується рахунками із спеціальним режимом використання.
		Рахунок НОМЕР_1 дійсно не є рахунком зі спеціальним режимом використання, натомість є поточним рахунком, який за договором з банком використовується виключно для виплати заробітної плати, а відтак на кошти на ньому заборонено звертати стягнення.
		Апелянт не погоджується з висновками суду щодо неефективності обраного способу захисту. Звертаючись із позовом у цій справі, позивач виходив із того, що внаслідок незаконних дій першого відповідача, який, уклавши із позивачем договір про надання банківських послуг, за умовами якого рахунок використовується виключно для здійснення розрахункових операцій, спрямованих на виплату заробітної плати, сплату податків та зборів, аліментів, та отримавши платіжні доручення про виплату заробітної плати, відхилив їх, списавши кошти за платіжними вимогами третього відповідача, порушені його права та безпідставно стягнуто з нього кошти, що спрямовувались на виплату заробітної плати. Відтак саме вимога про визнання таких дій незаконними та продиктовані принципом процесуальної економії похідні вимоги до другого та третього відповідачів про стягнення коштів, безпідставно одержаних ними внаслідок таких незаконних дій, здатні не тільки ефективно захистити, а й відновити його порушені права. У спірних правовідносинах жоден з установлених законом способів захисту не буде ефективним, адже незаконним шляхом списані з його рахунку кошти, що призначались для виплати заробітної плати, не тільки перераховані на рахунок приватного виконавця, а й вже розподілені останнім другому відповідачеві та собі - на виплату винагороди. Водночас саме задоволення викладених у позові вимог, зокрема похідних, здатне призвести до ефективного захисту прав позивача.
		Відносно ст. 1212 ЦК України апелянт зазначає, що судом здійснено неправильне її тлумачення. Чинність судового рішення для виконання якого були списані кошти жодним чином не виправдовує незаконність їх списання.
		З огляду на незаконність дій банку по списанню коштів з рахунку позивача, призначеного для виплати заробітної плати, подальші дії третього відповідача щодо розподілення указаних коштів є такими, що вчинені без достатньої правової підстави, а відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення глави 83 ЦК України.
		Положення ст. 1212, 1213 ЦК України підлягають застосуванню до спірних правовідносин, незважаючи на те, що кошти в сумі 3 900 508, 32 грн були безпідставно набуті відповідачами-2,3 в результаті незаконних дій відповідача-1.
		Уклавши із позивачем договір про надання банківських послуг, за умовами якого спірний рахунок використовується виключно для здійснення розрахункових операцій, спрямованих на виплату заробітної плати, сплату податків та зборів, аліментів та оплату відповідної комісії, банк не мав права зупиняти видаткові операції за указаним рахунком. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
		Суд першої інстанції застосував закон, який не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а саме - ст. 73 Закону України "Про виконавче провадження". Системний аналіз зазначеного розділу Закону дає підстави для висновку, що відповідними статтями регулюється звернення стягнення на доходи, зокрема заробітну плату боржників - фізичних осіб, отже положення ст. 73 Закону застосуванню до спірних правовідносин не підлягають.
		 
		5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
		 
		Відповідач-3 проти задоволення скарги заперечує. Відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. Жодних повідомлень від Банківських установ про повернення постанови без виконання у зв`язку з тим, що рахунки  AT "Дніпропетровськгаз" мають спеціальний режим використання - не надходило. Так, рахунки боржника не мають спеціального режиму використання, а є поточними рахунками суб`єкта господарювання, який використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника.
		Банки мають право відкривати своїм клієнтам депозитні, поточні рахунки, рахунки ескроу та кореспондентські рахунки. Будь-які згадки про зарплатні рахунки чи рахунки для сплати податків та зборів у Законі України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" - відсутні. При виконанні постанови про арешт рахунків клієнтів банком перевіряється можливість накладання арешту на рахунки такого клієнта у відповідності з обмеженнями щодо накладання арешту, встановленими статтями 48, 52 Закону України "Про виконавче провадження", і лише у випадку відсутності заборони, банком приймається така постанова до виконання".
		Таким чином, AT "ОТП Банк" отримавши постанову приватного виконавця про арешт коштів боржника від 28.06.2022 року, прийняли її до виконання так як рахунки AT ОГС "Дніпропетровськгаз" не мають спеціального режиму використання такого рахунку.
		Боржник, в період дії воєнного стану в Україні, може скористатись своїм правом, визначеним та наданим йому Законом України № 2129-ІХ "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", підписаний Президентом України 15.03.2022 року та який набрав чинності 26.03.2022 року, згідно якого боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		При цьому, відповідач-3 звертає увагу суду, що зазначеним Законом України № 2129-ІХ обов`язку виконавцю знімати або припинити арешт коштів боржника - юридичної особи Законом не вимагається. Порядку зняття арешту також не визначено, а отже у виконавця відсутні саме законні підстави знімати арешти з коштів на рахунку в AT "ОТП БАНК" та відсутні підстави не виконувати судового рішення, яке набрало законної сили.
		Винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди є частиною процедури виконання виконавцем виконавчого провадження. За своїм призначенням основна винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі. Стягнення з боржника основної винагороди (виконавчого збору) одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов`язком виконавця, що пов`язується з початком примусового виконання. Тобто, стягнуті кошти основної винагороди у розмірі 354 591,67 грн. є оплатою праці приватного виконавця за вчинення дій примусового характеру з виконання наказу № 904/5426/19 про стягнення заборгованості з AT ОГС "Дніпропетровськгаз", а отже норми статті 1212 ЦК України не можуть бути застосовані під час розгляду даного позову. Позивач не довів підстав за яких стягнення суми основної винагороди та сума основного боргу є коштами, які безпідставно набуті і Стягувачем, і приватним виконавцем. Стягнення відбувалось за судовим рішенням, яке набрало законної сили та яке Боржником до моменту пред`явлення на примусове виконання - виконано не було.
		Відповідач-3 звертає увагу, що Боржник зарахував кошти для виплати заробітної плати на рахунок AT "ОТП Банк" з рахунку, відкритого в Філії Дніпропетровське відділення AT "Ощадбанк" м. Дніпро, з якого і в подальшому, після арешту коштів, продовжував виплачувати заробітну плату працівникам AT ОГС "Дніпропетровськгаз", хоча між Філією Дніпропетровське відділення AT "Ощадбанк" м. Дніпро та AT ОГС "Дніпропетровськгаз" не було укладеного договору з призначенням рахунку "для виплати заробітної плати та податків". Виходячи із логіки Скаржника, яким подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, кожен рахунок, відкритий особою має мати спеціальне призначення та використовуватися лише за таким призначенням, а тому виплата коштів заробітної плати з рахунку відкритого в Філії Дніпропетровське відділення AT "Ощадбанк" м. Дніпро також можливо вважати незаконною дією банку. Всі ці обставини свідчать про те, що AT ОГС "Дніпропетровськгаз" звертаючись до суду з позовною заявою мав на меті уникнення виконання судового рішення, яке було та є чинним, та яке в подальшому має бути виконане з боку Боржника на користь Стягувача.
		 
		Відповідач-1: Акціонерне товариство "ОТП Банк" відзив на апеляційну скаргу не надав. 07.06.2023 від відповідача-1 надійшли письмові пояснення.
		Відповідач-2: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відзив на апеляційну скаргу не надав. У судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
		 
		6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
		 
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою; розгляд справи призначено в судове засідання на 25.05.2023 о 14:00 год.
		В судовому засіданні 25.05.2023 оголошено перерву на 15.06.2023 о 16:30 год. 
		В судовому засіданні 15.06.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		 
		7. Встановлені судом обставини справи.
		 
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2021 по справі № 904/5326/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційні втрати за порушення грошового зобов`язання за договором № 13-137-ВТВ (за період з лютого по грудень 2018 року) у розмірі 25 037 462,70 грн та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 375 561,94 грн Визнано недійсним правочин у вигляді заяви Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" від 06.12.2019 № 490007.2-Сл-20087-1219 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 25 037 462,70 грн.
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2021 у справі № 904/5326/19 - залишено без змін.
		23.06.2022 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2021, яке набрало законної сили 13.06.2022, було видано наказ про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання за договором № 13-137-ВТВ (за період з лютого по грудень 2018 року) у розмірі 25 037 462,70 грн та витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 375 561,94 грн.
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2022 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2022 зі справи № 904/5326/19 залишено без змін, а касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" - без задоволення.
		28.06.2022 приватним виконавцем Сивокозовим О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2022 № 904/5326/19 про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання за договором № 13-137-ВТВ (за період з лютого по грудень 2018 року) у розмірі 25 037 462,70 грн та витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 375 561,94 грн.
		28.06.2022 приватним виконавцем Сивокозовим О.М. винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 19-20), якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику: Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження 27 541 543,80 грн.
		Відповідно до заяви про зміну умов користування банківськими послугами № 3 від 01.02.2022 до Заяви про надання банківських послуг № 300/002835/20_2 від 10.06.2020 (т. 1 а.с. 15-18) Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (клієнт) та Акціонерне товариство "ОТП Банк" (банк) домовились, що поточний рахунок НОМЕР_1 використовується компанією для здійснення розрахункових операцій, спрямованих на виплату заробітної плати, сплату податків та зборів, аліментів та оплату комісії згідно з тарифами, встановленими для проведення таких платежів. Відповідно клієнт зобов`язаний надавати платіжні доручення до банку виключно для проведення платежів згідно цього пункту та нести відповідальність за те, щоб операції відповідали вимогам даного пункту.
		В подальшому, як зазначає позивач, ним було направлено на адресу банку наступні платіжні доручення на загальну суму 3 911 286,00 грн:
		- № 1206 від 30.06.2022 на суму 2 609 000,00 грн з призначенням платежу: "зарплата за червень 2022 p., без ПДВ;;; $1$ @19@ +Р.2.1+" (т. 1 а.с. 21);
		- № 1207 від 30.06.2022 на суму 522 000,00 грн з призначенням платежу: "*;101;03340920;ЄСВ 22% із зарплати за червень 2022 p., без ПДВ;;; $1$ @19@ +Р.2.5+" (т. 1 а.с. 21);
		- № 1208 від 30.06.2022 на суму 39 135,00 грн з призначенням платежу: "*;101;03340920;ВЗ 1,5% із зарплати за червень 2022 p., без ПДВ;;; $1$ @19@ +Р.2.1+-" (т. 1 а.с. 22);
		- № 1209 від 30.06.2022 на суму 1,00 грн з призначенням платежу: "*;101;03340920;ПДФО 18% із зарплати за червень 2022 p., без ПДВ;;; $1$ @19@ +Р.2 1+-" (т. 1 а.с. 22);
		- № 1210 від 30.06.2022 на суму 610 000,00 грн, з призначенням платежу: "зарплата за червень 2022 p., без ПДВ;;; $1$ @19@+Р.2.1+" (т. 1 а.с. 23);
		- № 1211 від 30.06.2022 на суму 9 150,00 грн, з призначенням платежу: "*;101;03340920;ВЗ 1,5% із зарплати за червень 2022 p., без ПДВ;;; $1$ @19@ +Р.2 1+" (т. 1 а.с. 23);
		- № 1212 від 30.06.2022 на суму 122 000,00 грн, з призначенням платежу: "*;101;03340920;ЄСВ 22% із зарплати за червень 2022 p., без ПДВ;;; $1$ @19@ +Р.2.5+" (т. 1 а.с. 24).
		Позивач наголошує, що призначенням платежу у всіх вище наведених платіжних дорученнях є або виплата заробітної плати, або сплата податків (військового збору та податку на доходи фізичних осіб). Натомість, як стверджує позивач, усі вказані платіжні доручення AT "Дніпропетровськгаз" не були виконані банком. Вказані кошти були перераховані банком на депозитний рахунок приватного виконавця Сивокозова О.М. в рамках зазначеного вище виконавчого провадження на підставі платіжних вимог № ВП7/0003/2022/2 від 28.06.2022 та від 30.06.2022.
		Крім того, позивач посилається, що списуючи кошти із вказаного рахунку на вимогу приватного виконавця, Акціонерне товариство "ОТП Банк" не врахувало ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2022 у справі № 640/31815/21, якою заяву AT "Дніпропетровськгаз" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено та заборонено органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, вчиняти будь-які виконавчі дії по примусовому стягненню заборгованості AT "Дніпропетровськгаз" перед AT НАК "Нафтогаз України" у справі № 904/5326/19 про стягнення з AT "Дніпропетровськгаз" на користь НАК "Нафтогаз України" інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором № 13-137-ВТВ (за період з лютого 2018 року по грудень 2018 року), до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/31815/21. Як стверджує позивач, зазначена ухвала суду в електронному вигляді була направлена на адресу банку 30.06.2022. 
		Позивач вважає дії банку щодо списання з рахунку НОМЕР_1 протягом 30.06.2022 та 05.07.2022 належних позивачу коштів у сумі 3 906 320,18 грн незаконними. Відтак, визнання таких дій банку незаконними свідчитиме про безпідставне стягнення указаних коштів, у зв`язку з чим підлягає застосуванню ст. 1212 ЦК України. 
		Згідно з інформацією, отриманою позивачем від приватного виконавця Сивокозова О.М. списані з рахунку НОМЕР_1 кошти були розподілені наступним чином: 3 545 916,65 грн перераховані стягувачеві НАК "Нафтогаз України", 354 591,67 грн - основна винагорода приватного виконавця Сивокозова О.М., 5 811,86 грн не розподілені та знаходяться на депозитному рахунку приватного виконавця Сивокозова О.М.
		 
		8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
		 
		Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
		Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
		Положеннями частини першої статті 18 ГПК України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
		За змістом статі 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
		Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
		Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
		Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
		Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
		Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
		Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження"  забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.
		Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
		Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
		Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, (чинна на час виникнення спірних правовідносин) поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
		З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
		Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
		Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").
		Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати. З установлених судами обставин вбачається, що рахунок боржника № НОМЕР_1 , на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, який використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника - сплати податків та зборів, аліментів, оплату комісії, а також виплату заробітної плати. Тобто, на цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на який заборонено.
		У відповідача-1 були відсутні правові підстави для відмови у виконанні постанови приварного виконавця щодо арешту спірного рахунку станом на 28.06.2022.
		Станом на час надходження до відповідача-1 постанови приватного виконавця про арештів коштів на рахунку боржника, заборгованості з виплати заробітної плати у позивача не було, а з поточного рахунку, який був відкритий в Банку, використовувався останнім не лише для виплати заробітної плати.
		Оскільки рахунок використовувався позивачем не лише для виплати заробітної плати Банк не міг самостійно ідентифікувати кошти на ньому, як такі що спрямовані на виплату зарплати, оскільки не міг перевірити, що зобов`язання з виплати заробітної плати виникли у позивача на відповідну дату та розмір таких зобов`язань.
		У разі неможливості Банком ідентифікувати рахунок, як рахунок зі спеціальним режимом використання/для виплати заробітної плати, зняття арешту з коштів на рахунку для виплати заробітної плати здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру, або судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати. 
		У даному випадку, банк не мав змоги самостійно у відповідності до приписів ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" надати виконавцю документи, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом станом на момент накладення арешту, оскільки, як вказано вище, не міг їх відповідно ідентифікувати та підтвердити розмір. 
		 
		Разом з тим кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).
		Згідно із частиною п`ятою статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
		З наведених норм права вбачається, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.
		У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.
		Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
		Як вбачається з матеріалів справи, боржник не звертався до виконавця із заявою про виникнення в нього зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі та не просив не накладати або зняти арешт з відповідної суми коштів на спірному рахунку для виплати заробітної плати своїм працівникам. 
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 11.11.2021 у справі № 904/6297/20.
		 
		У свою чергу, згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022р. № 64/2022 (Указ затверджено Законом №2102-ІХ від 24.02.2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком  на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено.
		Відповідно до п. 102 Розділу ХІІІ Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Отже, банківська установа, у якій відкрито "арештований" рахунок, у період воєнного стану, зобов`язана надати можливість клієнту користуватися грошовими коштами на рахунку та не брати до уваги постанови державних чи приватних виконавців про накладення арешту.
		У разі відмови банківської установи надати можливість здійснення видаткових операцій, особа має право оскаржити такі дії, зокрема, до Національного банку України.
		Правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта зазначені у ст. 1073 ЦК України. У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Стаття 1092 ЦК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, говорить, що у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв`язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк. Якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		Відповідальність банку при здійсненні переказу коштів, на момент виникнення спірних правовідносин, була визначена у розділі VII Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Наразі така відповідальність врегульована розділом VII Закону України "Про платіжні послуги".
		За положеннями зазначених норм, відповідальність (у тому числі майнова) за неправомірні дії банку, за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між сторонами договорів, зокрема у випадку порушення черговості виконання    зобов`язань по переказу коштів, безпідставність списання коштів, покладається саме на банк, а не осіб, які отримали такі кошти.
		 
		Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
		Стаття 20 Господарського кодексу України також передбачає відповідні способи захисту цивільних прав та інтересів шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
		Системний аналіз вказаних законодавчих норм у сукупності дозволяє дійти висновку про те, що господарюючий суб`єкт має право на судовий захист своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів у спосіб, визначений законом.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обраний позивачем спосіб захисту, зокрема, шляхом визнання незаконними дії Акціонерного товариства "ОТП Банк" щодо списання з рахунку НОМЕР_1 протягом 30.06.2022 та 05.07.2022 належних позивачеві коштів у сумі 3 906 320,18 грн, фактично направлений на встановлення факту, який судом може бути здійснений лише в порядку оцінки доказів під час вирішення спору про захист права чи охоронюваного законом інтересу у межах належного способу захисту.
		Заявлена позивачем вимога не відповідає способам захисту, встановленим статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.
		Законом передбачена можливість визнання незаконними дій органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Проте, не передбачений такий спосіб захисту прав або інтересів, як визнання незаконними (протиправними) дій суб`єкта господарювання. Вказаний правовий висновок Верховного Суду наведено за змістом мотивувальної частини постанови від 02.10.2019 по справі № 916/2562/18. 
		Аналогійний висновок містить й п. 4.8. постанови Верховного Суду від 21.08.2019 по справі № 910/13755/18. Законом не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав або інтересів, як визнання дій суб`єкта господарювання (суб`єкта цивільних правовідносин) незаконними, адже задоволення відповідної вимоги не призведе до захисту прав, а лише може використовуватися для захисту інших прав або інтересів. Тому встановлення певних обставин не є належним та ефективним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки, розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин. 
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.
		Як ефективний необхідно розуміти такий спосіб, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		Колегія суддів зазначає, що такий спосіб захисту як визнання незаконними дії Акціонерного товариства "ОТП Банк" щодо списання з рахунку НОМЕР_1 протягом 30.06.2022 та 05.07.2022 належних позивачеві коштів у сумі 3 906 320,18 грн не є ефективним і можливим з точки зору подальшого примусового виконання судового рішення.
		Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання незаконними дії Акціонерного товариства "ОТП Банк" щодо списання з рахунку НОМЕР_1 протягом 30.06.2022 та 05.07.2022 належних позивачеві коштів у сумі 3 906 320,18 грн задоволенню не підлягають.
		Решта вимог про стягнення з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь позивача безпідставно набутих коштів в сумі 3 545 916,65 грн; стягнення з Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. на користь позивача безпідставно набутих коштів в сумі 354 591,67 грн; зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. перерахувати з депозитного рахунку на користь позивача безпідставно набуті кошти в сумі 5 811,86 грн., є похідними від вимоги про визнання незаконними дій банку, яка не є належним способом захисту. Як вже було зазначено вище, за правопорушення допущені банком (якщо такі є), відповідає перед клієнтом саме банк, а не набувачі таких коштів. Проте, вимог про стягнення з банку сум не заявлялося.
		У даному випадку підстави для застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України для повернення коштів від приватного виконавця та стягувача відсутні за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", оскільки вони їх набули підставно. 
		Положення ст.1212 Цивільного кодексу України є загальними та застосовуються за відсутності інших ефективних способів захисту, передбачених договором чи спеціальними нормами, які у даних правовідносинах наявні - з регулювання діяльності банків.
		Так, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2021 по справі № 904/5326/19 є чинним, в апеляційному та касаційному порядку не скасовувалось. Наказ, виданий на виконання рішення, таким, що не підлягає виконанню не визнавався. Рішень про поворот виконання виконуваного рішення не приймалось. Доказів визнання дій приватного виконавця неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 та постанови про арешт коштів боржника ВП № НОМЕР_2 позивачем до суду не надано. За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Стягнуті кошти основної винагороди у розмірі 354 591,67 грн є оплатою праці приватного виконавця за вчинення дій примусового характеру з виконання наказу.
		Будь-яких неправомірних дій відповідача-2 та відповідача-3 з набуття ними коштів позивач не наводить та судом не встановлено.
		Відносно того, що банк виконував платіжні вимоги приватного виконавця не зважаючи на отримання засобами електронного зв`язку ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2022 у справі № 640/31815/21, якою вжито заходів забезпечення позову, колегія зазначає, що такі вимоги виконавця датовані 28.06.2022 та 30.06.2022. Окрім того, банк не є органом, який здійснює примусове виконання судових рішень. Також, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі №640/31815/21 зазначену ухвалу про забезпечення позову скасовано.
		Вищевикладеним спростовуються доводи, викладені в апеляційні скарзі.
		У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
		Апеляційний суд з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
		За викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
		 
		9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
		Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
		 
		10. Судові витрати.
		 
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
		Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2023 у справі №  904/3745/22 залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2023 у справі №  904/3745/22 залишити без змін.
		Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено 20.06.2023
		 
		Головуючий суддя                                                                            Л.А. Коваль
		 
		Суддя                                                                                              В.Ф. Мороз
		 
		Суддя                                                                                                       А.Є. Чередко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...