Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 441/950/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2023.
Дата набрання законної сили: 17.08.2022
Номер судового провадження: 61-83ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 серпня 2022 року
		м. Київ
		справа № 441/950/16-ц
		провадження № 61-83св20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - судді Фаловської І. М., 
		суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,
		учасники справи:
		позивач - заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області,
		відповідач - Бартатівська сільська рада Городоцького району Львівської області,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 ,
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 29 листопада 2018 року, ухвалене у складі судді Українець П. Ф., та постанову Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року, прийняту колегією у складі судді: Шандри М. М., Левика Я. А., 
		Струс Л. Б.
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог 
		У липні 2016 року заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області звернувся з позовом до Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області (далі - Бартатівська сільська рада) про визнання протиправними та скасування рішень сільської ради.
		В обґрунтування позову вказував, що Бартатівська сільська рада рішенням № 444 від 17 квітня 2008 року «Про виготовлення матеріалів вибору земельної ділянки під розміщення кварталу індивідуальної забудови» надала дозвіл на виготовлення матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для розміщення кварталу індивідуальної забудови 
		в селі Воля-Бартатівська, не визначивши, якій особі надається такий дозвіл.
		У подальшому рішенням цієї ж ради № 606 від 15 червня 2009 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земель з передачі їх у власність громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку» надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земель з передачі їх у власність громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків не урахувавши, що згідно даних державного земельного кадастру та матеріалів проекта роздержавлення і приватизації земель Бартатівської сільської ради такі землі віднесені до земель сільськогосподарського призначення (пасовища).
		У 2009 році з ініціативи Бартатівської сільської ради виготовлено, а рішенням цієї ж ради № 656 від 6 листопада 2009 року погоджено і затверджено містобудівне обґрунтування з розташування земельної ділянки для розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови у селі Воля-Бартатівська, яке теж є складовою проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки для розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови. Містобудівне обґрунтування не погоджено органами охорони культурної спадщини, земельних ресурсів, не пройшло обов`язкової державної експертизи та громадського обговорення, що суперечить вимогами статей 3, 10, 26, 30-2, 30-7 Закону 
		України «Про планування і забудову територій», пункту 5.9 Державних будівельних норм (далі - ДБН) України Б.1.1-4-2009, пункту 2 Порядку проведення державної експертизи містобудівної документації від 20 травня 
		2009 року та інших нормативних актів.
		Вказував, що на підставі рішення № 444 від 17 квітня 2008 року Бартатівської сільської ради оформлено матеріали погодження місця розташування земельної ділянки площею 12,1 га із земель запасу під пасовищем в межах села Воля-Бартатівська для розміщення кварталу індивідуальної забудови. Матеріали погодження місця розташування земельної ділянки затверджені рішенням сільської ради № 657 від 6 листопада 2009 року, яким також надано дозвіл виконкому виготовити проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки. Оскільки в документах, що є складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, підставою для його розроблення було вказане рішення № 444 від 17 квітня 2008 року, а якому не вказано особу, якій надається дозвіл, то обидва рішення прийняті з порушенням статті 151 ЗК України.
		Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12,1 га для розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови затверджено рішенням Бартатівської сільської ради № 767 від 21 травня 2010 року. Цим же рішенням передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки для будівництва житла окремим громадянам. Таке рішення, на думку прокурора, не відповідає вимогами статті 118 ЗК України, оскільки ним затверджено проект відведення земельної ділянки для розміщення кварталу індивідуальної забудови в цілому, а не окремих земельних ділянок.
		Прокурор вважає, що вказані рішення органу місцевого самоврядування прийняті з перевищенням повноважень та суперечать вимогам містобудівного і земельного законодавства, тому підлягають скасуванню.
		За таких обставин просив визнати протиправними та скасувати рішення Бартатівської сільської ради № 444 від 17 квітня 2008 року, № 606 від 15 червня 2009 року, № 656 і 657 від 6 листопада 2009 року та № 767 від 21 травня 
		2010 року.
		Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
		Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 29 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
		Ухвалюючи рішення в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Бартатівської сільської ради № 444 
		від 17 квітня 2008 року, суд першої інстанції виходив з того, що, приймаючи таке рішення, орган місцевого самоврядування діяв у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.
		В частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Бартатівської сільської ради № 606 від 15 червня 2009 року, № 656 і № 657 від 6 листопада 2009 року та № 767 від 21 травня 2010 року суд першої інстанції виходив з пропуску прокурором позовної давності, про застосування наслідків спливу якої заявлено відповідачем. Місцевий суд врахував, що у квітні 2012 року прокурор звертався з аналогічними позовними вимогами в порядку адміністративного судочинства і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2016 року провадження у цій справі закрито з посиланням на віднесення юрисдикції спору до цивільного судочинства.
		Постановою Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області задоволено частково. Рішення Городоцького районного суду Львівської області 
		від 29 листопада 2018 року в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 606 від 15 червня 2009 року, № 656 від 6 листопада 2009 року, № 657 від 6 листопада 2009 року та № 767 від 21 травня 2010 року скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині Городоцького районного суду Львівської області 
		від 29 листопада 2018 року залишено без змін.
		Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції вказав на правильність висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволення позову в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення Бартатівської сільської ради № 444 від 17 квітня 2008 року з підстав відповідності рішення положенням закону, зазначивши, що такі висновки відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
		Крім того, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого суду  про відмову в задоволенні позову в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Бартатівської сільської ради № 606 від 15 червня 2009 року, № 656 від 6 листопада 2009 року, № 657 
		від 6 листопада 2009 року та № 767 від 21 травня 2010 року з підстав спливу позовної давності, зазначивши про її переривання зверненням прокурора до адміністративного суду.
		Помилковим апеляційний суд вважав і висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позову в цій частині, оскільки такий пред`явлений не до усіх неналежних відповідачів. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц (провадження № 14-458цс18), належними відповідачами у справах про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність громадян є особа, прав чи інтересів якої щодо відповідної земельної ділянки стосуються оспорювані рішення органу місцевого самоврядування, а також цей орган.
		Врахувавши незалучення до участі у справі осіб, прав та інтересів яких щодо відповідної земельної ділянки стосуються оспорювані рішення органу місцевого самоврядування (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору у цій справі), апеляційний суд дійшов висновку про пред`явлення цього позову не до усіх належних відповідачів, що вважав самостійною підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У грудні 2019 року заступник прокурора Львівської області подав до Верховного Суду касаційну скаргу у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Городоцького районного суду Львівської області від 29 листопада 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Касаційна скарга мотивована помилковістю висновку судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Бартатівської сільської ради № 444 від 17 квітня 2008 року, оскільки таке рішення прийнято сільською радою виключно на підставі заяв фізичних осіб (інших документів на час прийняття такого рішення не існувало); Також у цьому рішенні не вказано, якій особі (особами) надається відповідний дозвіл. На думку прокурора, вказані обставини свідчать про порушення вимог статті 151 ЗК України, що залишилось поза увагою судів попередніх інстанцій.
		Також заявник вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову в частині визнання протиправними та скасування рішень Бартатівської сільської ради № 606 від 15 червня 2009 року, № 656 від 6 листопада 2009 року, № 657 від 6 листопада 2009 року та № 767 
		від 21 травня 2010 року з підстав пред`явлення позову не до усіх належних відповідачів.
		Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки змісту оспорюваних рішень органу місцевого самоврядування та не врахував їх правові наслідки, а саме те, що рішенням № 606 від 15 червня 2009 року надано дозвіл на складення проекту землеустрою, рішенням № 656 від 6 листопада 2009 року - погоджено та затверджено містобудівне обґрунтування, рішенням № 657 від 6 листопада 
		2009 року - затверджено матеріали погодження місця розташування земельної ділянки, а рішенням № 767 від 21 травня 2010 року - затверджено проект щодо відведення земельної ділянки і передачі у власність громадян земельних ділянок.
		Вказує, що оспорювані рішення органу місцевого самоврядування, крім рішення за № 767 від 21 травня 2010 року, не стосувалися конкретних громадян, які в подальшому стали власниками земельних ділянок, оскільки такі рішення вказують на реалізацію попередньої процедури погодження і виділення сільською радою цілого кварталу індивідуальної житлової забудови.
		Крім того, прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц 
		(провадження № 14-458цс18), оскільки у вказаній справі зроблено висновок про склад належних відповідачів у справі за позовом про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження акта узгодження меж земельних ділянок.
		Позиція інших учасників справи
		У березні 2021 року Бартатівська сільська радаподала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області, у якому посилалась на безпідставність її доводів.
		Провадження у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього ж суду від 9 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 444 від 17 квітня 
		2008 року «Про виготовлення матеріалів вибору земельної ділянки під розміщення кварталу індивідуальної забудови» надано дозвіл на виготовлення матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки для розміщення кварталу індивідуальної забудови на території Бартатівської сільської ради у селі Воля-Бартатівська Городоцького району Львівської області.
		Рішенням Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 606 від 15 червня 2009 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земель з передачі їх у власність громадянам для БОЖБ» надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земель з передачі їх у власність громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.
		Рішенням Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 656 від 6 листопада 2009 року погоджено і затверджено містобудівне обґрунтування під розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови 
		у селі Воля-Бартатівська площею 12,1 га, а рішенням цієї ж сільської ради № 657 
		від 6 листопада 2009 року затверджено матеріали погодження місця розташування земельної ділянки під квартал індивідуальної житлової забудови площею 12,1 га та зобов`язано виконком сільської ради звернутись до землевпорядної організації для виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а виготовлений та погоджений у встановленому порядку проект землеустрою - подати на затвердження сесії сільської ради.
		Також суди встановили, що рішенням Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 767 від 21 травня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 12,1 га для розміщення кварталу індивідуальної житлової забудови у селі Воля-Бартатівська Городоцького району Львівської області та передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків у кварталі забудови села Воля-Бартатівська громадянам згідно з додатком.
		Суд апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , 
		ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , 
		ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , 
		ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , 
		ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , 
		ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 отримали державні акти на право власності на землю, та зареєстрували таке право у державному реєстрі.
		Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
		8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року 
		№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		Частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		За таких обставин розгляд касаційної скарги заступника прокурора Львівської області на рішення Городоцького районного суду Львівської області 
		від 29 листопада 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду 
		від 12 листопада 2019 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.
		Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року 
		у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) вказано про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
		У разі пред`явлення позову не до всіх належних відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
		Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
		Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
		Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), 
		від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), 
		від 5 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		Предметом спору у справі, що переглядається, є визнання протиправними і скасування рішень Бартатівської сільської ради, внаслідок прийняття яких у власність громадянам передано земельні ділянки.
		Зі змісту та підстав заявлених позовних вимог у справі, яка переглядається, вбачається, що вони вирішують права та інтереси власників земельних ділянок, виділених на підставі послідовної процедури шляхом прийняття оспорюваних у цій справі рішень органу місцевого самоврядування, а саме ОСОБА_1 , 
		ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , 
		ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_64 , ОСОБА_98 , 
		ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , 
		ОСОБА_103 , ОСОБА_71 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_74 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_80 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_84 , 
		ОСОБА_85 , ОСОБА_114 , ОСОБА_87 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_91 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_96 , ОСОБА_122 , які не були залучені співвідповідачами у розгляді справи та приймали участь як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову.
		Разом з тим, права, визначені ЦПК України для третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, і відповідача, є різними за своїм правовим значенням та впливом на процес; права відповідача значно ширші прав третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
		Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 липня 2022 року у справі № 450/2524/17 
		(провадження № 61-14541св21).
		Заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області у цій справі клопотань про залучення до участі у справі інших осіб як співвідповідачів не заявляв.
		Розглядаючи справу в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Бартатівської сільської ради № 444 
		від 17 квітня 2008 року, суди попередніх інстанцій вказаного не врахували та дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області в цій частині з підстав їх необґрунтованості.
		За встановленими судами обставинами рішення Бартатівської сільської ради № 444 від 17 квітня 2008 року прийнято цією радою за заявами вказаних осіб, які не були залучені до участі у справі співвідповідачами, та це рішення було початком процедури передачі у власність вказаних громадян земельних ділянок.
		Звертаючись з вказаним позовом, прокурор обґрунтовував порушення прав держави незаконною передачею у власність громадян земельних ділянок, тобто фактично вважав, що усі оскаржувані у цій справі рішення органу місцевого самоврядування послідовно призвели до передачі у власність громадян земельних ділянок.
		Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Бартатівської сільської ради № 444 від 17 квітня 2008 року з підстав його не обґрунтованості, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про належний склад відповідачів.
		Таким чином, судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Бартатівської сільської ради № 444 від 17 квітня 2008 року підлягають зміні у мотивувальній частині з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.
		Враховуючи висновок суду касаційної інстанції про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним та скасування рішення Бартатівської сільської ради № 444 від 17 квітня 2008 року у зв`язку з пред`явленням позову в цій частині не до усіх належних відповідачів, доводи касаційної скарги про неврахування судами факту прийняття цього рішення органом місцевого самоврядування з порушенням статті 151 ЗК України на правильність вирішення справи не впливають. 
		Відповідно до частин першої, четвертої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Бартатівської сільської ради № 606 від 15 червня 2009 року, № 656 від 6 листопада 2009 року, № 657 
		від 6 листопада 2009 року та № 767 від 21 травня 2010 року з підстав незалучення до участі у справі осіб, прав та інтересів яких щодо відповідної земельної ділянки стосується оспорювані рішення органу місцевого самоврядування.
		Доводи касаційної скарги про те, що оспорювані рішення органу місцевого самоврядування не стосувалися конкретних громадян, які в подальшому стали власниками земельних ділянок, відхиляються касаційним судом, оскільки такі рішення у сукупності склали процедуру, наслідком якої стало отримання у власність громадянами спірних земельних ділянок.
		Аргументи касаційної скарги про помилкове застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц 
		(провадження № 14-458цс18), є обґрунтованими, проте помилкове визначення апеляційним судом подібності правовідносин при застосуванні висновку Верховного Суду не вплинуло на правильність вирішення справи.
		Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК 
		України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, судове 
		рішення апеляційного суду у вказаній частині підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено і на такі заявник не вказує.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про 
		захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
		Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
		Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України»). Оскаржуване судове рішення апеляційного суду у вказаній частині відповідає критерію обґрунтованості судових рішень.
		За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Бартатівської сільської ради № 606 від 15 червня 2009 року, № 656 
		від 6 листопада 2009 року, № 657 від 6 листопада 2009 року та № 767 
		від 21 травня 2010 року, оскільки цей суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив у цій частині судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, є підставою для залишення касаційної скарги у вказаній частині без задоволення, а постанови апеляційного суду у відповідній частині без змін.
		Щодо судових витрат
		Оскільки касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення судів попередніх інстанцій у частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Бартатівської сільської ради № 444 
		від 17 квітня 2008 рокупідлягають зміні, а у іншій частині - залишенню без змін, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає. 
		Керуючись статтями 400, 410, 412 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, статтею 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області задовольнити частково.
		Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 29 листопада 
		2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 листопада 
		2019 року в частині вирішення позову заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області до Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області про визнання недійсним рішення та скасування рішення Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 444 від 17 квітня 2008 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови. Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в резолютивних частинах щодо відмови в задоволенні вказаних позовних вимог - залишити без змін.
		Постанову Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури Львівської області до Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області про визнання недійсними рішення та скасування рішень Бартатівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 606 від 15 червня 2009 року, № 656 від 6 листопада 2009 року, № 657 
		від 6 листопада 2009 року та № 767 від 21 травня 2010 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моментуїї прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий Судді:  І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...