Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/7399/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.06.2023. Зареєстровано: 23.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2023.
Дата набрання законної сили: 22.06.2023
Номер судового провадження: К/990/21186/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		22 червня 2023 року 
		м. Київ
		справа №140/7399/22
		адміністративне провадження № К/990/21186/23 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 
		судді-доповідача Жука А.В., 
		суддів Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
		перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року
		у справі №140/7399/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,
		УСТАНОВИВ:
		Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просив стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 17 серпня 2020 року по 16 серпня 2022 року.
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року адміністративний позов задоволено частково: 
		- стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 18 серпня 2020 року по 16 серпня 2022 року у розмірі 705 907,05 грн (сімсот п`ять тисяч дев`ятсот сім гривень 05 копійок).
		У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Не погоджуючись із такими судовими рішеннями відповідачем 13 червня 2023 року подано касаційну скаргу.
		Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке.
		За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
		Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
		Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
		Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
		Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
		Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
		За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
		За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
		1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
		2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
		3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
		4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року вирішено здійснювати розгляд справи №140/7399/22 за правилами спрощеного позовного провадження.
		Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 КАС України відсутні.
		Проаналізувавши установлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у цій справі, розглянутій в порядку спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
		У тексті касаційної скарги заявник зазначає про те, що формувати прецедентну судову практику має лише один судовий орган - Верховний Суд, який наділений повноваженнями суду касаційної інстанції, тобто перевіряти законність судових рішень, що набрали законної сили. Указує, що касаційне оскарження є природною функцією Верховного Суду, що і виражає сенс розуміння конституційної формули «найвищого суду».
		Водночас, у тексті касаційної скарги відсутні посилання заявника на конкретний підпункт пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України із належним обґрунтуванням випадку, який допускає можливість касаційного перегляду справи, яка була розглянута у порядку спрощеного позовного провадження.
		Суд зазначає, що доводи скаржника, викладені у розділі скарги «Щодо підстав подання касаційної скарги» не дозволяють Суду установити їх приналежність до конкретного підпункту пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а тому Суд не бере такі до уваги.
		З огляду на викладене, зазначення заявником у касаційній скарзі про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 235-236 КЗпП України (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України) не є достатнім для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у цій категорії справ.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
		Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
		Суд звертає увагу на те, що застосування критерію, який міститься у пункті другому частини п`ятої статті 328 КАС України, Верховним Судом у цій справі було передбачуваним, справу розглянули та вирішили повноважні суди двох інстанцій, а заявник не вказав наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли вимагати касаційного розгляду справи.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 КАС України Суд, -
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Міністерства юстиції України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у справі №140/7399/22.
		Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		А.В. Жук
		Н.М. Мартинюк
		Ж.М. Мельник-Томенко
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...