Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/2196/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 22.06.2023. Зареєстровано: 23.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2023.
Дата набрання законної сили: 21.06.2023
Номер судового провадження: К/990/636/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 червня 2023 року 
		м. Київ
		справа №160/2196/20
		адміністративне провадження № К/990/636/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Стеценка С.Г., судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_1 
		до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради 
		про зобов`язання зареєструвати повідомлення про початок будівельних робіт
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., Головко О.В. від 16 червня 2022 року,
		У С Т А Н О В И В :
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (далі - УДАБК Дніпровської МР, відповідач), в якому просить:
		- визнати протиправною бездіяльність УДАБК Дніпровської МР щодо невнесення повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), подане 3 жовтня 2019 року ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів);
		- зобов`язати УДАБК Дніпровської МР зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), подане 3 жовтня 2019 року ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в Єдиному реєстрі документів.
		2. В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 подала до відповідача повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), але листом УДАБК Дніпровської МР від 13 листопада 2019 року № 9/3-418 це повідомлення було повернуто позивачу з підстав відсутності у ньому повноти даних та зазначено, що саме необхідно додати позивачу до повідомлення. Позивач стверджує, що для отримання документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт на об`єкті, що за класом наслідків належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), достатньо направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю, що нею і було зроблено. У свою чергу, відповідач не надав дозвільних документів, а повернув повідомлення позивачці, що і стало підставою звернення до суду.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року позов задоволено.
		4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), не може бути повернуто заявнику без реєстрації.
		5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року апеляційну скаргу Дніпровської МР задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року змінено, а саме - резолютивну частину викладено у такій редакції: позов ОСОБА_1 задовольнити частково: визнати протиправною бездіяльність УДАБК Дніпровської МР щодо ненаправлення до Державної архітектурно-будівельної інспекції інформації про прийняття рішення про повернення на доопрацювання для усунення виявлених недоліків повідомлення ОСОБА_1 від 3 жовтня 2019 року про початок виконання будівельних робіт стосовно об`єкта, який за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єкту з незначними наслідками (СС1), за адресою: АДРЕСА_1 , для внесення до Єдиного реєстру документів та зобов`язати відповідача направити до Державної архітектурно-будівельної інспекції інформацію про прийняття рішення про повернення на доопрацювання для усунення виявлених недоліків повідомлення ОСОБА_1 . В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року залишено без змін.
		6. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до положень частини першої статті 36, частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування, анулювання зазначених документів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24 червня 2011 року № 92 (далі - Порядок № 92), в повідомленні про початок виконання робіт має бути зазначена інформація: про особу, яка здійснює технічний нагляд; про проектну документацію, проектувальника, головного архітектора, інженера проекту; про експертизи; про особу, яка здійснює авторський нагляд; про генерального підрядника; про містобудівні умови і обмеження; про право на земельну ділянку; про основні показники будівництва; про кошторисну вартість.
		7. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність вищенаведеної інформації, а також неконкретне визначення виду будівництва (з прибудовою чи надбудовою мансардного поверху та коду об`єкту) виключає можливість реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт в такому вигляді з огляду на те, що відповідно до частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених в поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
		8. Натомість у порушення пунктів 8, 9, 12 Порядку № 92, за висновком Третього апеляційного адміністративного суду, УДАБК Дніпровської МР не направило до Державної архітектурно-будівельної інспекції інформацію для внесення до реєстру прийняття рішення про повернення на доопрацювання для усунення виявлених недоліків повідомлення ОСОБА_1 про початок виконання будівельних робіт.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		9. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року та залишити у силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року. 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		10. У касаційній скарзі скаржниця зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 36, 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), внаслідок чого дійшов помилкових висновків про необхідність повернення на доопрацювання для усунення виявлених недоліків повідомлення ОСОБА_1 від 3 жовтня 2019 року про початок виконання будівельних робіт.
		11. Скаржниця також зауважує, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 9 червня 2021 року у справі № 826/6188/18, про те, що законодавством не передбачено підстав, за наявності яких відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю може відмовити у прийнятті повідомлення про початок виконання підготовчих робіт або ж повернути таке на доопрацювання, та у постанові від 17 лютого 2022 року у справі № 640/9519/19, про протиправність відмови у внесенні поданих особою повідомлень про початок виконання будівельних робіт до Єдиного реєстру документів.
		12. Від УДАБК Дніпровської МР надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначається, що вимоги касаційної скарги є безпідставними, а постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, оскільки суд дійшов правильних висновків про зазначення неповної інформації у надісланому позивачкою повідомленні про початок виконання будівельних робіт, на підставі чого просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін. 
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		13. Касаційну скаргу подано до суду 4 січня 2023 року.
		14. Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 160/2196/20, витребувано матеріали адміністративної справи та встановлено для учасників справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
		15. Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали. 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		16. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 є власницею квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 180324957 від 9 вересня 2019 року.
		17. З метою здійснення реконструкції, ремонтно-реставраційних робіт з прибудови та/або надбудовою мансардного поверху позивачка 3 жовтня 2019 року звернулася до УДАБК Дніпровської МР із повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).
		18. Листом від 13 листопада 2019 року № 9/3-418 відповідачем повернуто повідомлення про початок виконання будівельних робіт та повідомлено позивачку про відсутність повноти даних у поданому повідомленні, що унеможливлює здійснення його реєстрації в Єдиному реєстрі документів, а саме: вид будівництва зазначено некоректно; код об`єкта згідно з Державним класифікатором будівель і споруд ДК 018-2000 зазначено некоректно; відсутня інформація, щодо особи, яка здійснює технічний нагляд; відсутня інформація щодо проектної документації, проектувальника, головного архітектора або інженера проекту; відсутня дата затвердження проекту; відсутня інформація щодо експертизи; не зазначено відповідальну особу, що здійснює авторський нагляд; відсутня інформація щодо генерального підрядника; відсутня інформація щодо містобудівних умов та обмежень; відсутня інформація щодо земельної ділянки; не зазначено основні показники будівництва; не вказано кошторисну вартість. 
		19. Також у вищезазначеному листі про повернення повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідач зазначив, що у разі приведення документу у відповідність до вимог чинного законодавства, позивач має право повторно звернутися до УДАБК Дніпровської МР для реєстрації відповідного повідомлення.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		21. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		22. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		23. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		24. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року відповідає, а вимоги касаційної скарги є неприйнятними, з огляду на наступне. 
		25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		26. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		27. У касаційній скарзі скаржниця зауважує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 36, 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 466, оскільки не врахував правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 9 червня 2021 року у справі № 826/6188/18 та від 17 лютого 2022 року у справі № 640/9519/19.
		28. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить з наступного. 
		29. Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник має право виконувати будівельні роботи після:
		1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
		3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
		Частиною другою цієї ж статті передбачено, що зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
		Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з частиною третьою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання.
		Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Частиною сьомою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
		30. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
		Частиною другою цієї ж статті передбачено, що виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини 1 цієї статті, не вимагається.
		Згідно з частиною третьою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних в поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до частини сьомої цієї ж статті право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
		1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
		2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
		3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
		Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.
		Частиною восьмою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених в поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
		31. Відповідно до частини першої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а також у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Замовник зобов`язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.
		Згідно з положеннями частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також в разі скасування містобудівних умов і обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
		32. Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком № 466 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		33. Відповідно до абзацу п`ятого пункту 2 Порядку № 466 реєстрація - внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування, анулювання зазначених документів.
		34. Згідно з пунктом 9 Порядку № 466 дані про надання (отримання), відмови у видачі чи анулювання (скасування), внесення змін до документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт, вносяться Держархбудінспекцією до реєстру на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її надходження.
		35. На підставі пункту 13 Порядку № 466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), повідомлення про зміну даних в зазначених повідомленнях подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру відповідно до цього Порядку. В разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної в повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.
		36. Порядок № 92 (що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність 5 лютого 2021 року) визначає механізм ведення Єдиного реєстру документів, як єдиної комп`ютерної бази даних.
		37. Відповідно до абзацу четвертого пункту 2 Порядку № 92 Єдиний реєстр документів ведеться з метою забезпечення, зокрема обліку повідомлень про початок виконання будівельних робіт, про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), або скасування їх реєстрації.
		38. Згідно з пунктом 6 Порядку № 92 формування відомостей для внесення їх до Єдиного реєстру документів здійснюється на підставі інформації, наданої замовниками або їх уповноваженими особами.
		39. Відповідно до пункту 8 Порядку № 92 підставами для внесення Держархбудінспекцією поданих органом державного архітектурно-будівельного контролю даних до Єдиного реєстру документів є отримання цим органом: повідомлення; повідомлення про зміну даних у цьому повідомленні; декларації про готовність об`єкта до експлуатації; повідомлення про зміну даних у зареєстрованих деклараціях, внесення змін до них в зв`язку з виявленими технічними помилками; скасування реєстрації повідомлення або декларації; прийняття рішення про видачу або анулювання дозволу, видачу сертифіката, повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків; прийняття рішення про відмову у видачі дозволів чи сертифікатів. 
		40. Пунктом 9 Порядку № 92 визначено, що до Єдиного реєстру документів вносяться відомості про: а) назву, дату, номер повідомлення, декларації, дозволу, сертифіката, в тому числі  відомості про повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків, надання відмови у видачі дозволів чи сертифікатів; б) найменування, місцезнаходження об`єкта будівництва; в) замовника (зміну замовника): для юридичних осіб найменування, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ, номер телефону; для фізичних осіб прізвище, ім`я, по батькові, серія, номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце проживання; г) орган державного архітектурно-будівельного контролю, яким було внесено дані до реєстру; ґ) підрядну, зміну підрядної, проектну організацію (за наявності), найменування, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ, серія, номер ліцензії (за наявності); д) авторський і технічний нагляд (його зміну), головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта (прізвище, ім`я, по батькові особи, серія, номер кваліфікаційного сертифіката), коригування проектної документації; е) документ, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (назва, реєстраційний номер, дата видачі, орган, що видав документ).
		41. Відповідно до пункту 12 Порядку № 92 посадові особи здійснюють перевірку повноти даних у поданих замовником деклараціях з дотриманням вимог законодавства та за її наявності вносять дані до реєстру, а за її відсутності повертають їх замовнику на доопрацювання для усунення виявлених недоліків, про що вносять дані до реєстру. За фактом реєстрації посадові особи здійснюють оформлення і підписання відповідних повідомлень та декларацій.
		42. Аналізуючи положення вищенаведених норм права, слід дійти висновку, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, чинній на момент звернення позивачки до УДАБК Дніпропетровської МР, визначено дві підстави набуття права на виконання будівельних робіт, які залежать від класу наслідків об`єкта будівництва (СС1, СС2 або СС3). Зокрема, право на будівництво на об`єктах, що належать до незначного класу наслідків (СС1) та об`єктів, будівництво на яких здійснюється на підставі будівельного паспорту, набувається на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; право на здійснення будівництва на об`єктах, що відносяться до класу із середніми (СС2) та значними наслідками (СС3), набувається на підставі дозволу. 
		43. При цьому, зі змісту пункту 2 Порядку № 466 вбачається, що орган державного архітектурно-будівельного контролю здійснює реєстрацію як документів, що дають право на виконання будівельних робіт, так і відомостей про повернення таких документів на доопрацювання. Крім того, системний аналіз положень Порядку № 92, який на момент виникнення спірних правовідносин визначав механізм ведення Єдиного реєстру документів, свідчить про те, що до цього реєстру вносяться відомості, зокрема про повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків, а посадова особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час прийняття відповідних документів здійснює перевірку повноти даних у цих документах, за її наявності - вносить дані до реєстру, а за відсутності - повертає їх замовнику на доопрацювання, про що також вносяться відомості до Єдиного реєстру документів; відомості до такого реєстру вносяться виключно на підставі інформації, наданою замовником або уповноваженою особою, зокрема у повідомленні про початок виконання будівельних робіт.
		44. На цій підставі Верховний Суд доходить висновку про те, що після отримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті, що за класом наслідків належить до незначних (СС1), орган Державного архітектурно-будівельного контролю перевіряє повноту даних, наведених у такому повідомленні, та у разі, якщо буде встановлено недостатність інформації, зазначеної у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що унеможливлює здійснення реєстрації останнього, відповідне повідомлення повертається замовнику на доопрацювання з обов`язковою передачею інформації про повернення повідомлення про початок виконання будівельних робіт замовнику на доопрацювання до органу Державної архітектурно-будівельної інспекції для її внесення до Єдиного реєстру документів.
		45. Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що після отримання УДАБК Дніпровської МР повідомлення ОСОБА_1 від 3 жовтня 2019 року про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за адресою: АДРЕСА_2 , останнє було передано для внесення до Єдиного реєстру документів, проте програмним забезпеченням, за допомогою якого здійснюється ведення цього реєстру, встановлено неможливість проведення реєстрації цього повідомлення через некоректно заповнені графи та відсутність інформації, яка повинна у них зазначатися. Зокрема, вказано на відсутність інформації щодо: особи, яка здійснює технічний нагляд; проектної документації, проектувальника, головного архітектора, інженера проекту; експертизу; особу, яка здійснює авторський нагляд; генерального підрядника; містобудівні умови і обмеження; право на земельну ділянку; основні показники будівництва; кошторисну вартість.
		46. З огляду на таке, УДАБК Дніпровської МР листом від 13 листопада 2019 року № 9/3-418 повернуло позивачці повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 3 жовтня 2019 року на доопрацювання, вказавши на відомості, які мають бути зазначені у повідомленні для того, щоб таке повідомлення могло бути зареєстровано у Єдиному реєстрі документів.
		47. На цій підставі колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що відсутність у повідомленні про початок виконання будівельних робіт відомостей, зокрема щодо: особи, яка здійснює технічний нагляд; проектної документації, проектувальника, головного архітектора, інженера проекту; експертизу; особу, яка здійснює авторський нагляд; генерального підрядника; містобудівні умови і обмеження; право на земельну ділянку; основні показники будівництва; кошторисну вартість, свідчить про неповноту наведених у повідомленні відомостей та його невідповідність вимогам частини першої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 9 Порядку № 92.
		48. Разом з тим, судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що ненаправлення УДАБК Дніпровської МР до Державної архітектурно-будівельної інспекції інформації про повернення ОСОБА_1 на доопрацювання повідомлення про початок виконання будівельних робіт для внесення такої інформації до Єдиного реєстру документів порушує вимоги пунктів 8, 9, 12 Порядку № 92.
		49. Стосовно доводів скаржниці про неврахування судом апеляційної інстанції у цій справі правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 9 червня 2021 року у справі № 826/6188/18 та від 17 лютого 2022 року у справі № 640/9519/19, колегія суддів зазначає наступне.
		50. Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку у справі № 826/6188/18, Верховний Суд у постанові від 9 червня 2021 року дійшов висновку про відсутність підстав, за наявності яких відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю міг відмовити у прийнятті повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, а також про відсутність необхідності замовника будівництва отримувати в уповноваженого органу будь-яке підтвердження про прийняття надісланого ним повідомлення про початок виконання підготовчих робіт чи його реєстрацію в Єдиному реєстрі документів зроблений в аспекті інших спірних правовідносин (пункт 42 постанови). Зокрема, Суд наголосив, що неприйняття повідомлення про початок виконання будівельних робіт та нездійснення його реєстрації унеможливлюють проведення органами державного архітектурно-будівельного контролю перевірки достовірності даних, зазначених у таких повідомленнях, та притягнення замовника до відповідальності за наведення недостовірних даних у такому повідомленні (пункт 43 постанови).
		51. У справі № 640/9519/19 позивачем оскаржувалася протиправність відмови органу державного архітектурно-будівельного контролю у реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт; у цій справі було встановлено, що відповідачем відповідне повідомлення після його отримання не передавалося для здійснення реєстрації. Переглядаючи цю справу у касаційному порядку, Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2022 року дійшов висновку, що повертаючи повідомлення про початок виконання будівельних робіт без реєстрації відповідачем не враховано принцип щодо діяльності у найпослідовніший спосіб, проведення внутрішніх процедур, які забезпечать прозорість і ясність його дій, сприяння юридичній визначеності у спірних правовідносинах, які зачіпають інтереси позивача (пункт 41 постанови).
		52. Разом з тим, у справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції було встановлено, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт було передано УДАБК Дніпровської МР для внесення відомостей до Єдиного реєстру документів, проте програмне забезпечення через неповноту наведених у такому повідомленні даних не дало змогу зареєструвати відповідне повідомлення. 
		53. З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 9 червня 2021 року у справі № 826/6188/18 та від 17 лютого 2022 року у справі № 640/9519/19 за інших встановлених обставин справи, що у сукупності із особливостями законодавчого регулювання дозволяє стверджувати про їх нерелевантність до тих, які мають місце у справі, що розглядається, а тому їх неврахування судом апеляційної інстанції не суперечить вимогам частини п`ятої статті 242 КАС України.
		54. Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду апеляційної інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів попередніх інстанцій та щодо яких не наведено мотивів відхилення відповідного аргументу.
		55. Оскільки колегія суддів не вбачає неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, то відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає такі рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		56. Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, між іншим, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. 
		57. Важливо наголосити, що низка рішень ЄСПЛ дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень.
		58. ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі «Якущенко проти України», заява № 57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах «Garcнa Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23), «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58), «Бендерський проти України» (заява N 22750/02, пункт 42)). 
		59. Крім того, у пункті 60 рішення «Helle v. Finland» (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі. 
		60. Також у пункті 71 рішення у справі «Peleki v. Greece» (заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене мотивувань або якщо зазначені ним мотиви ґрунтуються на порушенні закону, допущеного національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (рішення у справі «Moreira Ferreira v. Portugal» (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.
		61. До того ж, у пункті 80 рішення у справі «Perez v. France» (заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (рішення у справі «Artico v. Italy», заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (рішення у справі «Van de Hurk v. the Netherlands», заява № 16034/90, пункт 59). 
		62. Однак, варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні, ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні «Garcia Ruiz v. Spain» [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах «Van de Hurk v. the Netherlands» (заява №  16034/90, пункт 61), «Шкіря проти України» (заява № 30850/11, пункт 43). Водночас, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися залежно від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи. 
		63. Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях «Ruiz Torija v. Spain» (заява №18390/91, пункт 29), «Higgins and others v. France» (заява № 20124/92, пункт 42), «Бендерський проти України» (заява № 22750/02, пункт 42) та «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03, пункт 54).
		64. Так, у пункті 54 рішення «Трофимчук проти України» (заява № 4241/03) ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. 
		65. Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка ухвалює рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		66. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що постанова суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		67. Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскарженою.
		Суддя-доповідач                                                            Я.О. Берназюк 
		Судді:                                                                                  С.Г. Стеценко
		                                                                                С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...