Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 695/903/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 23.06.2023. Зареєстровано: 23.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2023.
Дата набрання законної сили: 19.06.2023
Номер судового провадження: 2-а/695/21/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа № 695/903/23 
		номер провадження 2-а/695/21/23
		                       
		08 червня 2023 року                        м. Золотоноша
		 
		Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
		головуючого судді            Степченка М.Ю.
		за участю секретаря с/з        Варданян Л.А.
		розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Золотоноша справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.01.2023 р. серії ЕАР №6377642, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		15.03.2023 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.01.2023 р. серії ЕАР №6377642, в якому просить:
		- поновити строк звернення до суду з даним позовом; 
		- скасувати постанову від 06.01.2023 серії ЕАР №6377642 про накладення адміністративного стягнення, винесену поліцейським батальйону №1 роти №2 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Йовенком Максимом Олександровичем, відносно нього за ч.1 с.121 КУпАП з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.;
		- стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції сплачений судовий збір у розмірі 536,80 грн.
		Позов обґрунтованотим,що поліцейським батальйону №1 роти №2 УПП в Чернігівській області ДПП Йовенком М.О. неправомірно винесено постанову про адміністративне правопорушення від 06.01.2023 серії ЕАР №6377642 за якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. В оскаржуваній постанові зазначено, що водій керував ТЗ з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п.31.4.3 ПДР.
		Позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення та поліцейським порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки на місці зупинки не було жодного розгляду справи, ні оголошення постанови, ні її вручення. 
		Щодо визначених обставин позивач зазначає, що він працює водієм вантажівки DAF FT НОМЕР_1 , зазвичай у поїздках по дальніх маршрутах. 06.01.2023, він здійснював рух по маршруту Шостка-Київ. Перед початком руху він перевірив справність автомобіля, в тому числі всіх світлових приладів. Все було справним. Під час руху бортовий комп`ютер показав, що не світить задній правий габаритний вогонь. Позивач увімкнув аварійну світлову сигналізацію та продовжив рух до найближчої АЗС, щоб ліквідувати дану несправність. Під час руху його зупинили працівники поліції, попросили пред`явити для перевірки документи. Як причину зупинки повідомили про те, що не горить задній правий габаритний вогонь, за що передбачено штраф.
		У відповідь на це позивач повідомив, що під час руху дійсно вийшла з ладу лампа заднього правого габаритного ліхтаря і що він, у відповідності до ПДР їде до найближчої АЗС із увімкненням аварійно світлової сигналізації. Надалі працівники поліції сфотографували документи, сіли в автомобіль і поїхали.
		Позивач зауважив, що на місці зупинки його було звинувачено, що не горить правий задній габаритний вогонь, а в постанові заначено, що не горіла ліва фара в режимі ближнього світла.
		02.03.2023 позивач дізнався, що на його розрахунковий рахунок накладено арешт на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №71182989. Саму постанову він виявив у додатку Дія 02.03.2023 р., тому просив суд поновити йому строк звернення до суду.
		17.03.2023 р. суддею прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі.
		11.04.2023 р. від представника Департаменту патрульної поліції Семитоцької А.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими. У відзиві зазначено, що позивач про наявність оскаржуваної постанови знав у день її винесення, але від її отримання відмовився. Після цього вона була направлена йому 09.01.2023 на адресу місця проживання, але повернулася відправнику 30.01.2023 р. як невручена. Таким чином, оскільки позивачем був пропущений строк звернення до суду, а надані докази на підтвердження поважності причин пропуску строку не можна вважати об`єктивними, тому відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України наявні підстави для залишення позову без розгляду. Зазначені в позовній заяві обставини не відповідають дійсності, оскільки 06.01.2023 року на а/д М01, Козелецький район, Чернігівська область, 78 км, під час патрулювання, екіпажем патрульної поліції було виявлено транспортний засіб DAF FT XF, н.з. НОМЕР_1 , який рухався по зустрічній смузі руху та в якого в темну пору доби не працювала ліва фара в режимі ближнього світла. Виявивши вказане правопорушення, поліцейські відреагували та зупинили транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу, водія було повідомлено про причину зупинки та в подальшому винесено оскаржувану постанову. Поліцейським була дотримана передбачена законодавством процедура розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності: позивачу було повідомлено про суть вчиненого ним правопорушення, оголошено про початок розгляду справи, ознайомлено з правами, якими користується особа, стосовно якої проводиться розгляд справи. При цьому, жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи надано не було. Згідно п.п.1 п.3 розділу 8 наказу МВС від 18.12.2018 року МВС від 18.12.2018 р. №1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» строк зберігання відеозаписів з відеореєстраторів становить 30 діб. Оскільки з моменту відеозйомки пройшло більше 30 днів, то у відповідача відсутня об`єктивна можливість надати до суду відео із портативного відеореєстратора № 470638. Підстави, які позивач зазначає в позові для скасування оскаржуваної постанови не підтверджені, носять суто суб`єктивний характер та свідчать лише про намагання уникнути адміністративної відповідальності.
		18.04.2023 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він вказує, що відповідач вводить суд в оману. Відповідачем не надано ні фото, ні відеодоказів по суті справи. Постанова в справі про адміністративне правопорушення не може бути доказом у справі, вона є лише формою фіксації правопорушення. Щодо доказів надсилання оскаржуваної постанови на адресу проживання позивача, наданих відповідачем, позивач зазначає, що він проживає та зареєстрований по АДРЕСА_1 , а лист надсилався в АДРЕСА_1 . Тому доводи відповідача про направлення постанови не заслуговують на увагу. Також у відповіді на відзив позивач вказує про підроблення працівником правоохоронного органу постанови про адміністративне правопорушення та внесення в неї завідомо неправдивих відомостей з подальшим введенням суд в оману, в зв`язку з чим просив суд: постановити Окрему ухвалу стосовно порушення вимог законодавства працівником правоохоронного органу -Поліцейським батальйону .№1 роти №2 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 , які містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.365, ч.1 ст.366, ч.1 ст.367, ч.1 ст.384 КК України та направити її з додатками до Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві з метою вирішення питання про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за фактом за ознаками складу злочинів, передбачених ч.1 ст.365, ч.1 ст.366, ч.1 ст.367, ч.1 ст.384 КК України та початку досудового розслідування за викладеними у даній заяві обставинами. 
		У судове засідання 08.06.2023 р. позивач не з`явився, але скерував до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позов просив задовольнити.
		08.06.2023 р. представник відповідач Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з`явився, але в відзиві зазначено прохання здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.
		У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, судом не здійснювалося.
		Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Предметом розгляду в даній справі є постанова інспектора поліції по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про накладення адміністративного стягнення.
		Згідно зі ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
		За приписами ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч.1 ст.121 КУпАП покладено на органи Національної поліції.
		Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
		Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження в справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		Згідно Конституції та Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський, під час виконання своїх службових обов`язків, зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та в спосіб, визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
		Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Порядок дорожнього руху на території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
		Згідно з п. 1.1. ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. 
		Відповідно до п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Згідно з ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
		З матеріалів справи встановлено, що 06.01.2023 року поліцейським батальйону №1 роти №2 УПП в Чернігівській області ДПП Йовенком М.О. винесено постанову про адміністративне правопорушення від 06.01.2023 серії ЕАР №6377642, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 
		У постанові вказано, що 06.01.2023 р. водій ОСОБА_1 керував ТЗ з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3 ПДР.
		Частиною 1 статті 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Пунктом 31.4.3. Правил дорожнього руху, визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:
		Зовнішні світлові прилади:
		а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;
		б) порушено регулювання фар;
		в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;
		г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;
		ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
		Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, крім іншого, докази вчинення особою адміністративного правопорушення.
		Отже, перевірці в такому випадку підлягають дії суб`єкта владних повноважень саме під час прийняття рішення та врахування ним усіх обставин також саме на час прийняття рішення.
		Підтвердження наявності таких обставин на час прийняття рішення зазвичай закріплене у відповідних процедурах, що регламентовані законами та підзаконними актами, дотримання яких і дія у межах яких є обов`язком суб`єкта владних повноважень згідно ст. 19 Конституції України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Разом із тим, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
		Як встановлено ч.ч.2, 3ст. 283 КУпАПпостанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
		Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
		Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду №524/1284/17 від 19.02.2020.
		Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій вст. 62 Конституції Українипрезумпції невинуватості.
		Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні Маліге проти Франції від 23.09.1998 року визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
		У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. При цьому принцип презумпції невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень, що визнав ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" (остаточне рішення від 15 травня 2008 року).
		Так, згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
		Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
		У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі "Алене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
		У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 жовтня 2016 року по справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.
		Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
		Крім того, ст. 289 КУпАП України визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
		Сторона позивача стверджує, що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо 02.03.2023 р., після відкриття виконавчого провадження, оскільки постанова в день її винесення не вручалася йому особисто.
		Статтями 256, 268, 270, 271, 277-2, 279, 288 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядок повідомлення та розгляд справи про адміністративне правопорушення, а також порядок оскарження.
		З копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2023 р. ВП №71182989, вбачається, що оскаржувана постанова ЕАР №6377642 від 06.01.2023 перебуває на примусовому виконанні в Золотоніському ВДВС в Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ).
		Згідно наданого стороною відповідача Списку №25 згрупованих поштових відправлень, лист ОСОБА_1 направлено на адресу: АДРЕСА_1 .
		З копії паспорта громадянина України, серії НОМЕР_2 , та з позову вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 . 
		Факт відмови позивача від отримання постанови позивача від отримання копії постанові на місці розгляду справи жодними доказами не підтверджений.
		Отже відповідачем не доведено, що позивач належним чином був сповіщений про наявність оскаржуваної постанови.
		Строк оскарження постанови позивач пропустив з поважних причин, що полягає в її неврученні.
		Таким чином суд вважає, що вимога позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню, а вказаний строк підлягає поновленню.
		В оскаржуваній постанові зазначено, що до неї додається Пв470638. У відзиві відповідач зазначив, що Пв470638  портативний відео реєстратор, за допомогою якого було здійснено відеофіксацію правопорушення, але відеозапис з нього було видалено в зв`язку з закінченням строку зберігання. Натомість відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження даного факту (актів видалення/знищення тощо).
		На спростування заперечень позивача про неналежний розгляд справи, стороною відповідача не надано доказів, які б ствердили, що інспектором належно відповідно до вимог законодавства здійснено розгляд правопорушення.
		Відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували зазначені позивачем заперечення, що вчинення інкримінованого правопорушення мало місце. 
		Позивач заперечує проти вчинення правопорушення, тоді як відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень у спірних відносинах не надав доказів правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
		Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
		1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
		2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
		3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
		4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
		Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
		Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу.
		Під час розгляду справи встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 у зазначеному в постанові місці та в зазначений час допустив вчинення правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.121 КУпАП, а саме керував транспортним засобом з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП  провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі слід закрити, в зв`язку з чим позов підлягає до повного задоволення.
		Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Позивачем понесені витрати у вигляді судового збору в сумі 536,80 грн., що стверджено квитанцією, тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
		Щодо клопотання позивача про винесення окремої ухвали, суд зазначає наступне.
		Згідно з ч.1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
		Частиною 3 статті 249 КАС України визначено, що суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
		У той же час, відповідно до частин 4-6 статті 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
		Тобто, окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням передбачених адміністративним процесуальним законом засобів.
		Окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду порушенням законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом вирішення справи по суті.
		При цьому, такі порушення мають негативно впливати на стан суб`єктивних прав та обов`язків особи в публічно-правових відносинах.
		Разом із тим суд вважає за необхідне зазначити, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які адміністративний суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів.
		З урахуванням наведеного, системний аналіз положень статті 249 КАС України однозначно та чітко свідчить про те, що постановлення судом окремої ухвали слід розглядати саме як право суду, а не як його обов`язок.
		Вирішення питання про постановлення окремої ухвали віднесено на розсуд суду, та здійснюється ним з урахуванням, зокрема значущості та/або системного характеру допущених порушень, а також нагального характеру необхідності їх усунення для дієвого відновлення прав особи.
		Розглянувши матеріали справи та подане представником позивача клопотання у порядку статті 249 КАС України, суд не вбачає достатніх підстав для винесення окремої ухвали.
		Керуючись ст. ст. 251, 245, 258 КУпАП, ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.01.2023 р. серії ЕАР №6377642.
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 06.01.2023 р. серії ЕАР №6377642  задовольнити повністю. 
		Постанову поліцейського батальйону №1 роти №2 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Йовенка Максима Олександровича в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №6377642 від 06.01.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП  скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення - закрити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 відшкодування по сплаті судового збору в сумі 536,80 грн. 
		Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошеннясудового рішення.
		 
		Суддя                            М.Ю. Степченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...