Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 915/86/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 23.06.2023. Зареєстровано: 23.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2023.
Дата набрання законної сили: 22.06.2023
Результат оскарження 09.08.2023 Верховний Суд: скасовано постанову суду апеляційної інстанції повністю і залишено в силі рішення суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		_____________________________________________________________________________________________
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 червня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/86/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді Разюк Г.П.,
		суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.
		при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.
		 
		за участю представників учасників справи:
		від прокуратури  Капустін М.В., довіреність №15/1/1-237вн-23 від 02.05.2023, посвідчення №073083 від 01.03.2023;
		від відповідача 2  Лушников В.П., довіреність №1 від 01.06.2023, посвідчення адвоката України №599 від 15.05.2010, свідоцтво №599 від 15.05.2010
		/позивач, відповідач 1 та третя особа не використали свого права на участь у судовому засіданні, хоча про дату час та місце розгляду справ були повідомлені належним чином/
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури
		на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.04.2023, проголошене о 14:18:52 суддею Алексєєвим А.П. у м. Миколаєві, повний текст якого складено 17.04.2023
		у справі № 915/86/23
		за позовом виконуючого обов`язки керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації)
		до відповідачів:
		1) Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області;
		2) Чорноморської сільської ради
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 
		про визнання незаконним та скасування наказів, скасування державної реєстрації земельної ділянки та
		В С Т А Н О В И В :
		 
		У січні 2023 року Виконуючий обов`язки керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) звернувся до Господарського суду Миколаївської області із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Чорноморської сільської ради в якій просив суд:
		- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 25.04.2018 №2484/0/14-18-СГ в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 4825183700:01:000:1200;
		- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 05.06.2018 №3561/0/14-18-СГ в частині передачі територіальній громаді в особі Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області у комунальну власність земельної ділянки площею 44,4127 га з кадастровим номером 4825183700:01:000:1200 (№ 116 Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що передаються у комунальну власність територіальної громади в особі Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, що є додатком до вказаного наказу);
		- cкасувати вчинену 24.04.2018 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4825183700:01:000:1200 площею 44,4127 га, розташованої в межах території Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, а також стягнути сплачений судовий збір.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 4825183700:01:000:1200, належить до земель державного лісового фонду, з постійного користування ДП «Очаківське лісомисливське господарство» не вилучалась уповноваженою на те особою, тому відповідні накази та державна реєстрація є незаконними і підлягають скасуванню.
		Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.04.2023 у задоволенні позову відмовлено.
		Приймаючі відповідне рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що письмові докази, на які посилається прокурор на підтвердження викладених у позові обставин є такими, що одержані з порушенням закону, оскільки отримані прокурором з інших джерел, ніж від Миколаївської обласної державної (військової) адміністрації. Суд першої інстанції вважав, що допустимими доказами у розумінні ч. 1 ст. 77 ГПК України порушення Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській положень вимог земельного законодавства при вилученні спірної земельної ділянки державного лісового фонду у постійного землекористувача та фактичної зміни її цільового призначення та розпорядника нею, є відповідний акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення у сфері використання та охорони земель, складені державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель з додержанням вимог законодавства про охорону земель, однак вони надані прокурором не були, що свідчить про не доведення прокурором належними і допустимими доказами наявності обставин, викладених у позові.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, прокурор звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.
		Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 86 ГПК України виключно з підстав отримання документів не від позивача дійшов до хибного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Поза увагою суду першої інстанції залишилось, що під час направлення запиту в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у прокурора були наявні тільки відомості про ймовірні порушення інтересів держави, що виключає об`єктивну можливість остаточно вважати порушеними інтереси держави у конкретних правовідносинах та визначити інтереси якого саме суб`єкту владних повноважень порушено. Крім того, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не містить вказівок про скерування запитів виключно обраному у майбутньому позивачу, а надає право прокурору отримувати інформацію від суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та який володіє такою інформацію на законних підставах.
		Також скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що з листа Миколаївської обласної державної адміністрації від 08.09.2022 вбачається, що остання не могла надати прокуратурі докази, які б підтвердили факт накладання спірної земельної ділянки на землі державного лісового фонду, оскільки про відповідне порушення до звернення до неї прокуратури не знала.
		Водночас, апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував інформацію надану уповноваженою особою для встановлення факту накладання земель державного лісового фонду на інші землі, а саме ВО «Укрдержліспроект», з якої вбачається, що відповідна земельна ділянка частково є землею лісогосподарського призначення державної власності, а також додані до неї графічні матеріали, які є належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України.
		Крім того, судом першої інстанції всупереч положень ст.ст. 2, 86, 237 ГПК України не було надано належної оцінки наявним у справі листам Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 30.08.2021 №726 та ДП «Очаківське лісомисливське господарство» від 03.09.2021 №226, якими підтверджено входження відповідної земельної ділянки у межі земель лісового фонду державного спеціалізованого підприємства, які також уповноважені державою здійснювати функції збереження, відтворення та охорони лісів України.
		На думку скаржника також безпідставно залишилась поза увагою суду і пояснювальна записка до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісового фонду державної власності, підписана сертифікованим інженером-землевпорядником, яка є додатком до листа ДП «Очаківське лісомисливське господарство» від 01.02.2021 №31 та містить інформацію про те, що існує накладання земельної ділянки з кадастровим номером 4825183700:01:000:1200 на землі, що перебувають у постійному користуванні останнього. 
		Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції стверджуючи про те, що допустимими доказами у даній справі є виключно матеріали органу контролю за використанням та охороною земель безпідставно не звернув уваги на те, що уповноваженим органом контролю за використанням та охороною земель на території Миколаївської області, в межах якої находиться ділянка з кадастром номером 4825183700:01:000:1200, є Головне управління Держеокадастру в області і саме ним були здійснені незаконне формування за рахунок ділянки державного лісового фонду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності шляхом проведення інвентаризації земель та подальша передача цієї земельної ділянки у комунальну власність, що виключає можливість проведення зазначеним суб`єктом перевірки та складання відповідних матеріалів за її результатами. 
		Від Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє спростовує її доводи, зазначає про те, що Миколаївська окружна прокуратура у даних правовідносинах зловживала правом прокурорського запиту, порушила імперативні приписи Закону України «Про прокуратуру», направила незаконні прокурорські запити до абсолютно різних за правовим статусом юридичних осіб, а відтак вся інформація та документи, що були додані до позову є такими, що отримані незаконно та правомірно визнані місцевим господарським судом недопустимими.
		Колегія суддів дослідила матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухала пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, перевірила правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права та прийшла до наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2018 зареєстровано у Державному земельному кадастрі, в тому числі земельну ділянку площею 44,41 га з кадастровим номером 4825183700:01:000:1200 в межах території Чорноморської сільської ради (Рівненська сільська рада) Очаківського (нині Миколаївського) району Миколаївської області. Земельна ділянка визначена як землі запасу сільськогосподарського призначення державної власності. 
		Наказом Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 25.04.2018 №2484/0/14-18-СГ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, розташованих на території Чорноморської сільської об`єднаної територіальної громади Очаківського району Миколаївської області загальною площею 520,1319 га.
		В подальшому Наказом Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 05.06.2018 №3561/0/14-18-СГ передано територіальній громаді в особі Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності згідно до переліку загальною площею 649,6882 га, які розташовані в межах території Миколаївської області.
		Відповідно до вказаного наказу та переліку, який до нього додавався, та акту приймання передачі від 06.06.2018 у комунальну власність Чорноморської сільської ради Очаківського району передано, серед інших земельну ділянку площею 44,4128 га з кадастровим номером 4825183700:01:000:1200 (порядковий номер 116 переліку).
		Прокурор зазначає, що згідно даних, отриманих від ДП "Очаківське лісомисливське господарство" та Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, відповідна земельна ділянка на час її інвентаризації та реєстрації у Державному земельному кадастрі належала до земель державного лісового фонду та не вилучалася із постійного користування ДП "Очаківське лісомисливське господарство", Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області діяло з порушенням положень земельного законодавства, зокрема ст. ст. 116, 141, 149 Земельного кодексу України, отже право державної власності на спірну земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні державного підприємства, фактично припинилося внаслідок прийняття рішення органом виконавчої влади - Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області, який відповідно до своєї компетенції не був наділений повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками лісового фонду.
		Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду із відповідним позовом, до якого останнім на підтвердження вищевикладених обставин було додано наступні докази:
		- завірені копії листів: ДП "Очаківське лісомисливське господарство" №31 від 01.02.2021, №226 від 03.09.2021 із додатками; ВО "Укрдержліспроект" №175 від 01.03.2021 із додатками; Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства №726 від 30.03.2021, №380 від 18.08.2022; Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №0-14-0.21-1552/2-22 від 15.08.2022, №10-14-0.1-2197/2-22 від 18.11.2022 із додатками; Чорноморської сільської ради №529/04.02 від 22.07.2022; Міністерства юстиції України №77393/13387-4-21/9.1.1 від 09.09.2021, №83282/94439-11-21/9.1.1 від 22.09.2021 із додатками; Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) №05-67/957/5-21 від 05.03.2021, №05-67/1989/5-22 від 08.09.2022.
		Щодо належності та допустимості наданих прокурором до позовної заяви документів апеляційний суд зазначає наступне.
		Відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).
		Абзацем 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
		Як зазначено у п. 1 абз. 5 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор має право витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом, у разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави.
		Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що письмові докази, на які посилається прокурор на підтвердження викладених у позові обставин одержані з порушенням закону, тому що були отримані прокурором з інших джерел, ніж від Миколаївської обласної державної (військової) адміністрації оскільки ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» не містить вказівок про скерування запитів виключно обраному у майбутньому позивачу, а надає право прокурору отримувати інформацію від суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та який володіє такою інформацією на законних підставах.
		Відповідно до ч.1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відтак, скеровуючи запити до Кабінету Міністрів України, Миколаївської обласної державної адміністрації, Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, Чорноморської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, ДП «Очаківське лісомисливське господарство», ВО «Укрдержліспроект», з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави, прокурор діяв на виконання конституційної функції та з дотриманням вимог закону. Водночас зазначені суб`єкти, маючи законні повноваження та володіючи на законних підставах інформацією, яка стосується предмета спору, надали відповіді, які прокурором в подальшому правомірно подано до суду першої інстанції разом з позовною заявою на підтвердження обставин справи.
		До того ж стверджуючи про те, що допустимими доказами у даній справі є виключно матеріали органу контролю за використанням та охороною земель, суд першої інстанції не врахував, що уповноваженим органом контролю за використанням та охороною земель на території Миколаївської області, в межах якої знаходиться ділянка з кадастром номером 4825183700:01:000:1200, є Головне управління Держеокадастру в області і саме ним було здійснено інвентаризацію земель, а також подальшу передачу цієї земельної ділянки у комунальну власність, що виключає можливість вважати належними доказами проведенні зазначеним суб`єктом перевірки та складанні за їх результатами акти. 
		Таким чином, усі надані прокурором до позовної заяви докази є належними та допустими у розумінні ст.ст. 76,77 ГПК України, а відтак дослідивши їх колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення.
		До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 5 ЛК України).
		Згідно зі статтею 55 Земельного кодексу ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
		Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ст. 57 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України).
		Відповідно до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
		Частиною 2 ст. 1 Лісового кодексу України вказано, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
		Статтею 5 Лісового кодексу України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.
		Статтею 7 Лісового кодексу України передбачено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
		Відповідно до ст. 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.
		Пунктом 5 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України, в редакції, чинній до 16.01.2020, визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
		Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.
		Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки у користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 707/2192/15-ц, від 13.06.2018 у справі № 278/1735/15-ц.
		Як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідно до листа ДП «Очаківське лісомисливське господарство» від 01.02.2021 №31 у 4 му кварталі 2020 Миколаївською регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» проведено державну інвентаризацію земель лісогосподарського призначення в Очаківському районі. Роботи виконувались на площах згідно з матеріалами лісовпорядкування. Виготовлено 9 технічних документацій із землеустрою з формуванням та привласненням кадастрових номерів. При проведення геодезичних робіт площа земельних ділянок державного лісового фонду зменшилась за рахунок уточнення конфігурації та взятих до уваги меж земельних ділянок приватної та комунальної власності, які зареєстровано до проведення інвентаризації на землях державного лісового фонду без відома та вилучення з постійного користування ДП «Очаківське лісомисливське господарство», правонаступником прав та обов`язків якого стало ДП «Миколаївське лісове господарство», яке вподальшому було припинено шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", утвореного наказом Державного лісового агентства лісових ресурсів України від 26.10.2022 №804 «Про створення Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси «України».
		Так, згідно з пояснювальною запискою з технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісового фонду державної власності, які знаходяться в користуванні ДП «Очаківське лісомисливське господарство», що розташовані в межах території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, загальна площа земельної ділянки відповідно до матеріалів лісовпорядкування становить 105,800 га, однак в ході проведення геодезичних робіт площа земельної ділянки зменшилась до 90,800 га за рахунок накладення на земельну ділянку лісогосподарського призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4825183700:01:000:1200 (площа накладення 15 га).
		Відповідно до переліку документації із землеустрою (інвентаризації) земель державної власності лісогосподарського призначення земельна ділянка з кадастровим номером 4825183700:01:000:1200 накладається на квартал 14 виділ 1 (площа накладення 4,3 га), виділ 2 (площа накладення 1,2 га), виділ 6 (площа) накладення 3,3 га), виділ 7 (площа накладення 6,2 га), внаслідок чого площа про інвентаризованих лісових земель в межах території Чорноморької сільської ради зменшилась на 15 гектарів.
		Вказане також підтверджується фрагментом Публічної кадастрової карти з нанесеною частиною межі кварталу 14 Очаківського лісництва ДП «Очаківське лісомисливське господарство» та межею земельної ділянки з кадастровим номером 4825183700:01:000:1200, долученого до інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єдання «Укрдержліспроект» від 01.03.2021 №175, відповідно до якого спірна ділянка накладається на квартал 14 виділи 1,2,6 та 7 земель державного лісового фонду Очаківського лісництва ДП «Очаківське лісомисливське господарство». 
		Крім того, відповідно до даних Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 30.08.2021 №726 відповідна земельна ділянка входила у межі земель лісового фонду ДП «Очаківське лісомисливське господарство» згідно з даними базового лісовпорядкування 2013-2014рр. Планово-картографічні матеріали базового лісовпорядкування 2013-2014 років внесено Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру до Публічної кадастрової карти.
		Таким чином, вказане свідчить про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 4825183700:01:000:1200 на час її інвентаризації та реєстрації у Державному земельному кадастрі часткового належить до земель державного лісового фонду.
		Зі змісту ч. ч. 1, 2, 6, 7 ст. 20 Земельного кодексу України вбачається, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
		Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
		Відповідно до ч. ч. 4, 8 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних наказів) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Держгеокадастр України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15) та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря.
		Згідно з ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних наказів) Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п`ятою восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
		З огляду на наведені норми законодавства, вилучати земельні ділянки державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб мав право виключно Кабінет Міністрів України.
		З інформації Секретаріату Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №27566/2-21 вбачається, що Кабінету Міністрів України рішень про добровільну відмову, погодження вилучення, припинення права постійного користування та зміну цільового призначення щодо земельної ділянки, що перебувала у постійному користуванні ДП «Очаківське лісомисливське господарство» не приймав (т. 1, а. с. 37).
		Питання вилучення земель лісогосподарського призначення та зміни їх цільового призначення регулювалось ст. ст. 20, 122, 149, 150 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу) та було виключною компетенцією Кабінету Міністрів України.
		Документи, на підставі яких прийнятті спірні накази Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області не містять будь яких рішень Кабінету Міністрів України щодо передачі зазначеної земельної ділянки з державної власності у комунальну.
		Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
		Відтак, відповідну земельну ділянку спірними наказами відповідача неправомірно віднесено до земель сільськогосподарського призначення та в подальшому передано Чорноморській селищній раді у той час, коли уповноваженим органом рішення щодо таких дій не приймалося.
		Отже, оскаржувані накази Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області прийняті з порушенням вимог ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 3,15-2, 17, 20, 56, 57, 84, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент їх прийняття), ст. ст. 31, 33, 57 Лісового кодексу України, оскільки землі лісогосподарського призначення не могли передаватись у користування для інших потреб без їх вилучення у постійних користувачів, а відтак такі накази, є незаконними, тобто прийнятими всупереч вимог чинного законодавства і підлягають визнанню незаконними і скасуванню, крім того підлягає скасуванню і вчинена 24.04.2018 у Державному земельному кадастрі державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 4825183700:01:000:1200 площею 44,4127 га, розташованої в межах території Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, оскільки без її скасування землі державного лісового фонду будуть рахуватись у її складі, як землі сільськогосподарського призначення.
		Таким чином, доводи апелянта, викладені в апеляційні скарзі знайшли своє підтвердження, а відтак апеляційна скарга Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.04.2023 у даній справі - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
		З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, судові витрати з розгляду справи судом покладаються на нього відповідно до ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
		На підставі ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури задовольнити, рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.04.2023 у справі №915/86/23 скасувати, позов задовольнити.
		Визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 25.04.2018 року №2484/0/14-18-СГ в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 4825183700:01:000:1200;
		Визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 05.06.2018 року №3561/0/14-18-СГ в частині передачі територіальній громаді в особі Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області у комунальну власність земельної ділянки площею 44,4127 га з кадастровим номером 4825183700:01:000:1200 (№ 116 Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що передаються у комунальну власність територіальної громади в особі Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, що є додатком до вказаного наказу);
		Скасувати вчинену 24.04.2018 року у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4825183700:01:000:1200 площею 44,4127 га, розташовану в межах території Чорноморської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області. 
		Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на користь Миколаївської обласної прокуратури 8052 грн. судового збору, сплаченого за подачу позову, та 12078 грн. за розгляд апеляційної скарги.
		Видачу наказів за постановою з зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Миколаївської області.
		Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст. 288 ГПК України.
		Повний текст постанови складено 22.06.2023 о 16.00.
		 
		Головуючий суддяГ.П. Разюк
		СуддяС.І. Колоколов 
		СуддяЯ.Ф. Савицький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...