Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/19706/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про встановлення батьківства або материнства.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 23.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2023.
Дата набрання законної сили: 21.06.2023
Номер судового провадження: 61-12112ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		21 червня 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 523/19706/19
		провадження № 61-12112св22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
		суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 , 
		третя особа - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради,
		розглянув у порядку письмового  провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 09 грудня 2020 року у складі судді Кисельова В. К. та постанову Одеського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Дришлюка А. І.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про визначення місця проживання дитини з матір`ю.
		Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 19 жовтня 2018 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 .
		На час народження дитини вони проживали в квартирі матері відповідача АДРЕСА_1 ..
		18 липня 2019 року ОСОБА_2 протиправно без її на те згоди відлучив від неї півторамісячну дитину, а її саму вигнав із квартири та заборонив наближатися до доньки, яка за своїм віком не здатна протидіяти небезпечним обставинам, у яких опинилася.
		Вказувала, що вона зверталася до правоохоронних органів, органів опіки та піклування, служб у справах дітей, Уповноваженого Президента України з прав дитини, а також до громадських організацій, які сприяють захисту прав матері та дітей.
		Лише у вересні 2019 року після втручання представників поліції та органу опіки і піклування дозволив спілкування у його присутності у парковій зоні. 
		Заради того, щоб бачити та виховувати доньку вона погодилась на пропозицію відповідача знову проживати разом, але згодом останній, вчинивши шахрайські дії з її банківською карткою, забрав дитину  та зник у невідомому напрямку.
		У грудні 2019 року її викликав на допит слідчий Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в місті Одеса ГУНП в Одеській області, де повідомив про те, що відповідача розшукує поліція з приводу шахрайських дій щодо заволодіння коштами інших осіб. 
		На теперішній час їй невідомо, де, з ким, у якому стані та в яких умовах перебуває її малолітня дитина, водночас їй на телефон надходять погрози з приводу її звернень до правоохоронних органів.
		Зазначала, що з вересня 2016 року навчається в КЗ «Одеський педагогічний коледж» за спеціальністю «Дошкільна освіта», проживає  разом зі своєю бабусею та матір`ю в квартирі АДРЕСА_2 , має можливість утримувати та виховувати доньку.
		 
		Посилаючись на те, що батько негативно впливає на загальний розвиток доньки, просила визначити місце проживання ОСОБА_3 ,                            ІНФОРМАЦІЯ_2 , із матір`ю ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2 .
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. 
		Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Суд першої інстанції виходив із того, що визначення місця проживання дитини разом із матір`ю відповідатиме якнайкращим інтересам дитини. Враховуючи вік дитини та з урахуванням виключно її інтересів, суд вважав, що саме мати в найбільшій мірі може сприяти більш гармонійному розвитку малолітньої доньки.
		Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
		Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 травня 2022 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2020 року залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		05 грудня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 31 травня 2022 року в справі № 140/8301/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Також, заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, а саме суд необґрунтовано відхилив клопотання про відкладення розгляду справи (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні справи.
		Матеріали справи не містять доказів того, що за місцем проживання батька створюється загроза життю та здоров`ю дитини або негативно впливатиме на її розвиток.
		Мати ОСОБА_1 за час розгляду справи жодного разу не виявила бажання побачитись із дитиною, не цікавилась її життям.
		Крім того, суд першої інстанції посилався на висновок органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради  від 30 листопада 2020 року., в якому зазначено, що орган опіки та піклування не мав достатньо підстав для остаточного висновку щодо визначення місця проживання дитини, оскільки відповідач на засідання ради не з`явився, а встановити його місце знаходження не вдалось. Проте він ( ОСОБА_2 ) на засідання ради взагалі не викликався й на цьому факті він наголошував у судовому засіданні та просив викликати представника органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради для надання пояснень з цього приводу, але суд першої інстанції вказані обставини проігнорував.
		Визначаючи місце проживання дитини з матір`ю та взявши до уваги вказаний висновок органу опіки та піклування, суд першої та апеляційної інстанцій не врахували, що орган опіки та піклування не складав акт обстеження умов проживання батька і не встановлював дійсні обставини проживання малолітньої ОСОБА_3 разом із батьком. Вважає, що суди розглянули справу за відсутності висновку органу опіки та піклування за місцем проживання батька, який мав бути складений задля забезпечення належного розгляду справи, що є порушенням статті 19 СК України.
		Доводи інших учасників справи
		Представник ОСОБА_1 - адвокат Черевиченко Н. А. подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Рух справи в суді касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у даній справі.
		Витребувано з Суворовського районного суду міста Одеси цивільну справу № 523/19706/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю.
		Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2023 року зупинено виконання рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 09 грудня                    2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь                           ОСОБА_1 судового збору в розмірі 768,40 грн, а в іншій частині - зупинено дію зазначених судових рішень до закінчення касаційного провадження.
		Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року справу № 523/19706/19 призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		Обставини справи, встановлені судами 
		Суди встановили, що з 19 жовтня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		У липні 2019 року між сторонами виникла спірна ситуація з приводу виконання батьківських обов`язків щодо малолітньої дочки, внаслідок якої відповідач фактично усунув позивачку від виховання та годування дитини.
		З цього приводу ОСОБА_1 зверталася до правоохоронних органів, органів опіки та піклування, служб у справах дітей, Уповноваженого Президента України з прав дитини, а також до громадських організацій, які сприяють захисту прав матері та дітей.
		Із вересня 2019 року сторони заради інтересів дитини відновили подружні відносини та почали спільно проживати й виховувати малолітню дочку ОСОБА_3 .
		У грудні 2019 року ОСОБА_2 разом із малолітньою дитиною без згоди ОСОБА_1 виїхав у невідомому напрямку; місце перебування дитини відповідач приховує від позивачки, яка протягом тривалого часу не має змоги спілкуватися з нею та виховувати її.
		Щодо дій відповідача ОСОБА_1 неодноразово зверталась до правоохоронних органів, про що свідчать талони-повідомлення від                      18 липня, 19 липня, 22 липня 2019 року, 15 грудня 2019 року.
		У висновку від 30 листопада 2020 року орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради зазначив, що не має достатньо підстав для остаточного висновку щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року, оскільки ОСОБА_2 на засідання ради не з`явився, а встановити його місце знаходження не вдалось.
		Позиція Верховного Суду
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд Об`єднаної Палати Верховного Суду, з огляду на таке.
		Мотиви, з яких виходила Друга судова палата Касаційного цивільного суду, передаючи справу на розгляд Об`єднаної Палати Верховного Суду
		Врахувавши положення міжнародного права та національного законодавства, інтереси дитини, її малолітній вік та особливості фізичного розвитку, права та інтереси на гармонійний розвиток і належне виховання, а також, дотримуючись балансу між її інтересами, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в інтересах дитини, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та визначив місце проживання малолітньої ОСОБА_3 із матір`ю.
		При цьому, суди вважали, що зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, сприятиме повноцінному її вихованню та розвитку. 
		Водночас касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, визначаючи місце проживання дитини з матір`ю, розглянули справу за відсутності висновку органу опіки та піклування за місцем проживання батька, який мав бути складений задля забезпечення належного розгляду справи, що є порушенням частини п`ятої статті 19 СК України.
		Аналіз матеріалів справи, яка є предметом касаційного перегляду, свідчить про те, щоОСОБА_1 , з метою визначення місця проживання  їх спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулась до Одеської міської ради як органу опіки і піклування, подавши для цього документи, визначені пунктом 72 Порядку.
		У висновку від 30 листопада 2020 року орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради зазначив, що не має достатньо підстав для остаточного висновку щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року, оскільки ОСОБА_2 на засідання ради не з`явився, а встановити його місце знаходження не вдалось.
		Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини визначає Порядок проведення органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (далі - Порядок).
		Так, відповідно до пункту 72 Положення орган опіки та піклування для розв`язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
		Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
		З указаного можна зробити висновок, що документи, зазначені у пункті             72 Порядку, подаються батьками для отримання рішення щодо визначення місця проживання дитини.
		Відповідно до частини четвертої, п`ятої та шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду  у постанові від 11 грудня 2019 року у справі                                  № 341/628/17 (провадження № 61-45788св18) зазначив: «Суд першої інстанції під час розгляду справи на вказані норми законодавства уваги не звернув та ухвалив судове рішення щодо визначення місця проживання дитини без висновку органу опіки та піклування, який у цій категорії справ є обов`язковим. Верховний Суд зауважує, що відповідь Служби у справах дітей Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 1-02 від 09 лютого 2018 року не є висновком органу опіки та піклування. Суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що участь органу опіки та піклування під час розгляд вказаної справи є обов`язковою, тому не можна залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині визначення місця проживання дитини, оскільки вони ухвалені без дотримання вимог статті 19 СК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи».
		Аналогічних по суті висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 січня 2021 року у справі № 355/1857/18 (провадження                                       № 61-15147св20), зазначивши: «У матеріалах справи відсутній висновок органу опіки та піклування щодо вирішення спору, що виник між сторонами. Суд першої інстанції під час розгляду справи на вказані норми законодавства уваги не звернув та ухвалив судове рішення щодо визначення місця проживання дитини з батьком без висновку органу опіки та піклування, який у цій категорії справ є обов`язковим. Висновок апеляційного суду про відсутність спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини у зв?язку з визнанням позову і тому необов`язковість висновку органу опіки та піклування є помилковим та таким, що суперечить наведеним нормам права та висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 26 вересня 2018 року у справі № 711/276/17. Отже, за відсутності висновку органу опіки та піклування, є передчасним висновок судів про те, що визнання одним з батьків позову про визначення місця проживання дитини з іншим не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб».
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 вересня 2022 року у справі                                 № 466/1017/20 (провадження № 61-3587св22) вказав: «Суди першої та апеляційної інстанцій здійснили розгляд справи без отримання відповідного висновку органу опіки та піклування за місцем проживання матері, який мав бути складений задля забезпечення належного розгляду первісного позову ОСОБА_4 , що є порушенням імперативного правила статті 19 СК України».
		Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2023 року справі                  № 208/4682/20 (провадження № 61-11294св22) дійшов протилежних висновків та зазначив: «Безумовно, відповідь служби у справах дітей про те, що надання висновку про визначення способу участі баби та діда у вихованні онука не передбачено статтею 19 СК України, суперечить правовому висновку Верховного Суду, сформульованому у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 635/2771/17 (провадження № 61-40050св18). Проте, потрібно враховувати, що у справі, яка переглядається, відсутність такого висновку не призвела до неправильного вирішення спору по суті». З урахуванням наведеного у зазначеній справі Верховний Суд дійшов висновку: «У справі, що переглядається, неподання органом опіки та піклування висновку про порядок та способи участі баби та діда у вихованні дитини хоча і є порушенням вимог статті 19 СК України, проте не може бути єдиною та достатньою підставою для скасування правильних по суті судових рішень».
		Розглядаючи цю справу, обговоривши доводи заявника, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2023 року справі  № 208/4682/20 (провадження № 61-11294св22) та передачі цієї справи на розгляд Об`єднаної Палати Верховного Суду.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		За правилами частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
		Згідно з частиною другою статті 403 ЦПК України та з урахуванням наведеного наявні підстави для передання справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		У зв`язку з наведеним, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, вважає необхідним передати зазначену справу на розгляд Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		Щодо клопотання про участь у судовому засіданні
		Від ОСОБА_2 надійшло клопотання про виклик та участь у судовому засіданні.
		Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (ZHUK v. UKRAINE, № 45783/05, § 32, ЄСПЛ,  від 21 жовтня 2010 року).
		Згідно статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
		Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішує Верховний Суд з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
		Оскільки суд касаційної інстанції не приймав рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі і такої необхідності колегія суддів не вбачає, тому підстави для задоволення клопотання відсутні.    
		Керуючись частиною другою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні відмовити.
		Передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду  справу № 523/19706/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини.
		Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
		                                                                 
		       ГоловуючийМ. Є. Червинська           Судді:А. Ю. Зайцев    Є. В. Коротенко   В. М. Коротун    М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...