Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 633/195/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 23.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2023.
Дата набрання законної сили: 21.06.2023
Номер судового провадження: 13-39кс23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017220440000263

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала            
		                                       
		21 червня 2023 року
		м. Київ 
		Справа № 633/195/17
		Провадження № 13-39 кс 23
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , 
		перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) кримінального провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_15 на вирок Печенізького районного суду Харківської області від 28 січня 2022 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від   08 грудня 2022 року та прокурора ОСОБА_16 , яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року щодо засудженого  ОСОБА_15 ,
		встановила:
		Вироком Печенізького районного суду Харківської області від 28 січня 2022 року ОСОБА_15  визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 годин.  
		На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України  ОСОБА_15 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
		Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року вирок Печенізького районного суду Харківської області від 28 січня 2022 року щодо ОСОБА_15 залишено без змін.
		Указані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржено засудженим  ОСОБА_15 та прокурором  ОСОБА_16 в касаційному порядку. 
		Мотиви передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати
		Ухвалою від 31 травня 2023 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - колегія суддів, Касаційний кримінальний суд) постановила передати кримінальне провадження щодо  ОСОБА_15 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вважаючи, що дана справа містить виключну правову проблему.
		Як зазначає колегія суддів, предметом перевірки суду касаційної інстанції у цьому кримінальному провадженні був вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду за касаційними скаргами обох сторін, у яких порушується питання про законність цих судових рішень. 
		Проте, основним питанням, яке мав вирішити Верховний Суд, було визначення чи відноситься Державна служба з надзвичайних ситуацій України (далі - ДСНС України) до правоохоронного органу і чи є засуджений ОСОБА_15 працівником такого органу.
		Разом з тим, колегія суддів підкреслює, що проблема визначення понять «правоохоронний орган» і «працівник правоохоронного органу» не обмежується лише визначенням чи є ДСНС правоохоронним органом, а є значно ширшою, оскільки за відсутності чіткого законодавчого врегулювання аналогічні питання постають і стосовно інших органів державної влади. 
		Відсутність однозначного законодавчого визначення «правоохоронні органи» позбавляє особу можливості передбачити правові наслідки власних вчинків.
		Також, колегія суддів зазначає, що визначення поняття «правоохоронні органи», наведене у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та ст. 1 Закону України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами», через вказівку на здійснення ними правозастосовних або правоохоронних функцій, не є коректним, адже правозастосовні функції включають у себе правоохоронні, проте не вичерпуються ними. 
		Таким чином, під час касаційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про наявність у даному провадженні виключної правової проблеми, яка полягає у відсутності на законодавчому рівні та у судовій практиці чітких критеріїв визначення понять «правоохоронний орган» та «працівник правоохоронного органу», що породжує неоднакове застосування норм матеріального та процесуального права, а також вкрай негативно впливає на реалізацію принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення.
		Тому, з огляду на необхідність формулювання фундаментальних підходів та чітких критеріїв для визначення понять «правоохоронний орган» та «працівник правоохоронного органу», з метою забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що доцільним є висловлення позиції з цього питання саме Великою Палатою Верховного Суду.
		На обґрунтування того, що ця проблема є виключною, колегія суддів у своєму рішенні посилається на наукову літературу та судову практику. 
		Згідно з ч. 4 ст. 434 2 КПК України підстави, з яких Касаційний кримінальний суд передає кримінальне провадження до Великої Палати, повинні бути належним чином мотивовані.
		 
		 
		Як раніше вже неодноразово наголошувалось у рішеннях Великої Палати, виключну правову проблему належить оцінювати з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. 
		З огляду саме на ці критерії має бути підтверджено той факт, що проблема наявна не в одному конкретному провадженні, але й існує в інших, або вона може виникнути з урахуванням позиції, щодо якої постає питання юридичної невизначеності.
		Виключна правова проблема може полягати в недостатньому законодавчому врегулюванні правовідносин, у відсутності сталої судової практики, тривалому існуванні колізій у застосуванні норм права і неусуненні розбіжностей. 
		За своєю правовою природою така проблема має зачіпати фундаментальні права та свободи особи.
		Отже, передаючи справу на розгляд Великої Палати, колегія суддів повинна обґрунтувати факт наявності виключної правової проблеми з огляду на сформовані критерії.
		В ухвалі колегія суддів Касаційного кримінального суду належним чином обґрунтувала існування правової проблеми щодо визначення понять «правоохоронний орган» і «працівник правоохоронного органу», що призводить до неоднакового застосування норм матеріального та процесуального права.
		Перевіривши обґрунтування наявності виключної правової проблеми, Велика Палата вважає, що кримінальне провадження за обвинуваченням       ОСОБА_15 підлягає прийняттю до розгляду. 
		З урахуванням наведеного, передане колегією суддів кримінальне провадження містить виключну правову проблему, розв`язання якої Великою Палатою є  необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики. 
		Керуючись ст. 430, ст. 434 2, ст.441 КПК України, п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», Велика Палата 
		постановила:
		Прийняти до розгляду кримінальне провадження за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_15 на вирок Печенізького районного суду Харківської області від 28 січня 2022 року та ухвалу Харківського апеляційного суду                                   від 08 грудня 2022 року та прокурора ОСОБА_16 , яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року щодо засудженого  ОСОБА_15 .
		Призначити кримінальне провадження до касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду на 30 серпня 2023 року на 10 год 00 хв у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
		Копії ухвали надіслати учасникам судового провадження. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                          ОСОБА_1                    
		Судді:                                     ОСОБА_2                                    ОСОБА_9 
		                                                ОСОБА_3                                       ОСОБА_10 
		                                               ОСОБА_4                                                ОСОБА_11 
		                                               ОСОБА_5                            ОСОБА_12       
		ОСОБА_6                             ОСОБА_13 
		ОСОБА_7                                 ОСОБА_14 
		ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...