Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/163/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 23.06.2023. Зареєстровано: 24.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.06.2023.
Дата набрання законної сили: 09.11.2023
Результат оскарження 09.11.2023 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: П/300/195/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"07" червня 2023 р. Справа № 300/163/23
		м. Івано-Франківськ 
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Боршовського Т.І.,
		за участю секретаря судового засідання Іллюк А.Р.
		представників позивача Волошин Г.Є., Тепак Л.П.,
		представників відповідача Гавадзина М.В., Клівчуцької Ю.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дена Метал Україна 
		до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області 
		про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки та щодо оформлення результатів такої перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2022 № 006038/0705, № 006039/0705 та № 006041/0705, - 
		Виклад позицій сторін у справі. Процесуальні дії суду:
		Товариство з обмеженою відповідальністю Дена Метал Україна (далі  позивач, ПП, платник податків) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі  відповідач, ГУ ДПС, контролюючий орган), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та щодо оформлення результатів такої перевірки; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.11.2022 № 006038/0705, № 006039/0705 та № 006041/0705.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що:
		1)є протиправними дії та наказ щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 20.09.2022 № 1587-п. оскільки зі змісту акту перевірки та вказаних в ньому порушень, період, який підлягав перевірці, не відповідає періоду, про який зазначено в наказі на перевірку;
		2)є протиправними дії працівників контролюючого органу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки поза межами періодів, які зазначені в наказі, оскільки відсутнє окреме уповноваження від керівника контролюючого органу на звернення із запитом про надання інформації щодо достовірності показників за звітні (податкові) періоди, які не зазначені в наказі на перевірку;
		3)Верховний Суд в постановах від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 28.10.2022 у справі № 600/1741/21-а вказав на те, що невиконання контролюючим органом вимог норм Податкового кодексу України (далі  ПК України) щодо процедури проведення перевірки, може бути підставою для визнання протиправними рішень, прийнятих за її наслідками; 
		4)Щодо протиправності висновків контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань на 473182 грн.: 
		Є помилковими висновки контролюючого органу про необхідність нарахування «компенсуючих» податкових зобов`язань на підставі пункту 198.5 статті 198 ПК України, оскільки металобрухт утворився в результаті переробки металу та: 
		-метал, як сировина отримувався з метою використання в оподаткованих операціях і в них же й використовувався (у виробництво запущено весь придбаних метал, а відходи металу, що утворилися - це результат його виробничої переробки);
		-пункт 198.5 статті 198 ПК України стосується нарахування компенсуючих» податкових зобов`язань, якщо придбані товари/послуги почали використовуватися у звільнених операціях (тобто йдеться про придбаний метал, тоді як отримана стружка та відходи, які утворилися в процесі переробки вказаного металу  це вже інший товар). 
		Та контролюючим органом не враховано доводів позивача про те, що: 
		а) позивач не використовував в операціях, звільнених від оподаткування (постачання відходів) безпосередньо сировину: придбаний метал;
		б) металобрухт, отриманий в процесі виробництва, є зворотніми відходами, а тому не може вважатися продукцією, придбаною платником податку і надалі реалізованою в операціях, звільнених від податку на додатну вартість (налі  ПДВ);
		в) проданий металобрухт не отриманий з метою його використання в неоподаткованих операціях, а тому відсутні підстави для нарахування компенсуючих податкових зобов`язань за пунктом 195.5 статті 195 ПК України в результаті пільгового продажу;
		г) контролюючим органом не враховано, що постачання відходів та брухту чорних металів, які утворилися внаслідок обробки сировини на виробництві при виготовленні продукції, названі серед операцій, на які не поширюються правила статті 199 ПК України.
		5) Щодо протиправності висновку контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань на 19230789 грн.:
		а) контролюючим органом не враховано, що згідно з приписами 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, передбачено, що документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні мати обов`язкові реквізити типових або спеціалізованих форм. Собівартість реалізованої продукції визначена позивачем згідно з нормами ПБО 16 «Витрати». Подані позивачем під час перевірки первинні документи ( накладні на передачу матеріалів у виробництво та відомості прийняття на склад готової продукції) повністю відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та підтверджують обсяги списання сировини на виробництво готової продукції. Окрім цього, було надано відповідні регістри бухгалтерського обліку. Також інспекторам були надані усі первинні документи, що підтверджують понесені витрати у податковому обліку, про що зазначено в пункті 2.11 акту та додатку № 2 до акту. Представники відповідача не заперечили факт надання таких первинних документів, однак на сторінці 10 акту все ж таки помилково вказали, що в накладних на передачу матеріалів у виробництво цифрові показники кількості використаних матеріалів, які складені за кожен звітний період (місяць), не підтверджені жодними первинним документами, повністю відсутні документи щодо внутрішнього переміщення таких активів на склад та відпуск зі складу у виробництво. Представникам контролюючого органу було відомо, що переважна більшість матеріалів, що використані у процесі виробництва імпортовані, а копії митних декларацій щомісячно надавалися до контролюючого органу при заявлені бюджетного відшкодування в період з лютого 2021 по травень 2022. Відтак вимоги контролюючого органу про надання документів, які не належать до первинних документів у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», є безпідставними. Така позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 804/5840/16. Контролюючим органом не враховано, що калькуляція собівартості продукції за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, щодо неї не дається розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, на її підставі не здійснюються бухгалтерські записи на рахунках (лист Мінфіну від 15.02.2013 № 31-08410-07/23-357/246).
		5)Щодо висновку контролюючого органу про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації за травень 2022) на суму 1 грн., то така розбіжність виникла при математичного округленні показників, та не вважається помилкою.
		Ухвалою суду від 23.01.2023 року відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
		15.02.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 1775/5/09-19-05-01 від 15.02.2023 на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позову. 
		Представник відповідача вказав, що перевірка позивача проведена на підставі наказу від 20.09.2022 № 1587-п щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2022, березень 2022, травень 2022 від`ємного значення з ПДВ, в тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням відємного значення ПДВ, задекларованого в попередніх звітних періодах (лютий 2021  травень 2022), а тому у своїх висновках інспектори контролюючого органу не вийшли за межі наданих їм наказом повноважень. Також відповідач вказав на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, згідно якого неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, а лише підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за результатами такої перевірки. В спірному випадку наказ на проведення перевірки було реалізовано, за результатами перевірки прийнято оспорені позивачем податкові повідомлення-рішення. Тому просить відмовити в позові в частині позовних вимог про протиправність дій відповідача щодо проведення та оформлення документальної позапланової виїзної перевірки. 
		Щодо нарахування податкових зобов`язань в сумі 473182 грн., то відповідач вказав про те, що під час перевірки встановлено, що за період з 01.02.2021 по 31.05.2022 позивач весь об`єм зворотніх відходів і технологічного браку в кількості 86,164 реалізовано без ПДВ, тобто використано в операціях, які відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України звільнені від оподаткування. Однак такі дії є порушенням вимог підпункту «б» пункту 198.5 статті 198 ПК України, оскільки реалізовані без ПДВ відходи утворилися із металу, який придбавався з ПДВ (ПДВ віднесено до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах). Такі висновки контролюючого органу, зазначає відповідач, відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеній в постановах від 22.01.2020 у справі № 2340/4436/18, від 08.07.2021 у справі № 825/3613/15-а, від 14.09.2021 у справі № 826/3658/15.
		Щодо правомірності нарахування податкових зобов`язань в сумі 19230789 грн. відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України на суми запасів, списання яких не підтверджене первинними документами, то відповідач вказав на те, що перевіркою встановлено, що підприємством в період з 01.02.2021 по 31.05.2022 передано у виробництво матеріалів на суму 96153947,56 грн. За цей ж період оприбутковано готової продукції на суму 147162093,64 грн. Такі операції оформлено накладними на передачу матеріалів у виробництво, які складені в кінці кожного місяця, та відомостями прийняття на склад готової продукції. В цей період позивачем реалізовано готової продукції на 147781250,39 грн. Контролюючим органом, з метою достовірності відображення у бухгалтерському та податковому обліку використання матеріалів у виробництво готової продукції, їх списання у собівартість реалізованої продукції, надано позивачу запит від 17.10.2022 про надання пояснень та документального підтвердження використання ТМЦ в господарській діяльності, норм витрат на виробництво (калькуляції, норми виходу готової продукції), про те ТОВ «Дена Метал України» не подано документів на підтвердження використання сировини та матеріалів у виробництві готової продукції, норм виходу готової продукції. В поданому платником податків наказі від 31.12.2014 № 53-В «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства» не встановлено норм витрат сировини та матеріалів при виробництві продукції. Також подані позивачем накладні на передачу матеріалів у виробництво, які складені в кінці кожного місяця, містять лише цифрові показники кількості використаних матеріалів у виробництві готової продукції, а відомості прийняття на склад готової продукції (за кожен звітний період)  зазначено лише загальну кількість вже виготовленої продукції з такої сировини та матеріалів (найменування виду готової продукції, одиниці виміру, кількість в натуральному вимірі), однак такі документи не мають норм витрат сировини та матеріалів при виробництві продукції. Таким чином перевіркою встановлено відсутність затверджених норм щодо списання сировини на виготовлення продукції, відсутність калькуляції на кожний виріб виготовленої продукції, та відповідно, неможливість визначення собівартості продукції. В порушення вимог пункту 44.6 статті 44 ПК України позивачем на вимогу посадових осіб контролюючого органу не надано до перевірки документи, які були витребувані, а тому вважається, що вони відсутні. Отже, в порушення пункту 44.1 статті 44 цього ж Кодексу ТОВ «Дена Метал України» документально не підтверджено використання в господарській діяльності запасів в сумі 96153947,56 грн. Як наслідок, контролюючий орган правомірно дійшов висновку про те, що такі запаси використані позивачем не в господарській діяльності, а тому не могли бути враховані при визначенні бази оподаткування ПДВ (том 3, а.с. 94-109).
		13.03.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю Дена Метал Україна від 15.03.2023 на відзив (том 4, а.с. 125-130). У відповіді представник позивача додатково вказала на:
		- помилковість доводів відповідача щодо безпідставного невиконання позивачем письмового запиту від 17.10.2022, оскільки такий запит не відповідає вимогам ДСТУ 4163:2020 щодо його оформлення та в порушення вимог податкового закону не містить обов`язкового реквізиту  печатки контролюючого органу. Така ж позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 812/1681/16;
		- Також позивач вказав на те, що під час перевірки було надано всі первинні документи, які підтверджують факт придбання товарно-матеріальних цінностей, та подальшого їх використання в господарській діяльності. Відповідач не притягав до адміністративної відповідальності посадових осіб позивача за неподання документів під час перевірки;
		- запит від 17.10.2022 вчинено щодо подання документів, які не належать до первинних документів в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.06.2019 у справі № 804/5840/16;
		- висновок контролюючого органу щодо необхідності і нарахування компенсуючих податкових зобов`язань на підставі пункту 198.5 статті 198 ПКУ України на вартість металобрухту, який утворився в результаті переробки металу, є помилковим, оскільки постачання відходів та брухту чорних металів, які утворилися внаслідок обробки сировини на виробництві при виготовленні продукції, названі серед опцій, на які не поширюються правила статті 199 ПК України. Про це прямо вказано в пункті 199.6 статті 199 ПК України;
		- є помилковими висновки контролюючого органу щодо негосподарського використання запасів в сумі 96153947,56 грн., оскільки: 1) до перевірки надано документи, які належать до первинних документів; 2) відповідачем не враховано, що правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 ПК України. Позивачем податковий кредит за звітні періоди сформовано на підставі податкових накладних, належним чином зареєстрованих в ЄРПН. Натомість акт перевірки не містить жодних доказів про безпідставність формування показників податкового кредиту. Як наслідок, позивач в податкових деклараціях з ПДВ обгрунтовано сформував показники податкового кредиту. Відповідач не висловив жодних претензій до операцій з експорту готової продукції, для виробництва якого використано вказані товарно-матеріальні цінності, що доводить наявність змін в структурі активів, зобов`язань, власному капіталі, тобто рух активів за результатами здійснення господарських операцій, як обов`язкової умови для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною. 
		В підтвердження руху активів по операціях з експорту готової продукції позивач клопотанням від 28.03.2023 надав перелік митних декларацій за період з 01.02.2021 по 31.05.2022 (том 3, а.с. 134-140). Також в підтвердження правильності показників бухгалтерського обліку за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 позивач надав фінансову звітність станом на 31.12.2021 ТОВ «Дена Метал Україна», підготовлену ТОВ «Аудиторська компанія «Вектор аудиту» від 18.07.2022.
		28.03.2023 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшли заперечення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 3911/5/09-19-05-01 від 28.03.2023 на відповідь на відзив. Відповідач додатково зазначив про те, що документальна позапланова перевірка позивача проведена відповідно до вимог підпункту 78.1.8 пункту 78.1 ПК України, оскільки, зокрема, в поданих позивачем податкових декларація з ПДВ за лютий 2022, березень 2022, травень 2022 від`ємне значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з врахуванням від`ємного значення ПДВ, задекларованого в попередніх звітних періодах (лютий 2021  травень 2022), перевищило 100 тис. грн. 
		Ухвалою від 28.03.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження в справі 300/163/23 до 23.04.2023.
		Ухвалою від 23.04.2023 суд закрити підготовче провадження в адміністративній справі призначив розгляд справи по суті в судовому засіданні на 18.05.2023 о 10:00 год.
		Судове засідання 02.06.2023 не відбулося через перебування головуючого судді у справі на навчанні згідно наказу суду від 10.05.2023 № 112-ОС. Судове засідання призначено на 06.06.2023 о 10:00 год.
		02.06.2023 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі. Представник позивача звернула увагу суду на правові позиції Верховного Суду в подібних правовідносинах.
		06.06.2023 в судовому засіданні представником позивача подано докази в підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу: договір № 002МТА/ІФ-23 про надання юридичних послуг та правничої допомоги від 18.01.2023; додаток № 1 до вказаного Договору: замовлення № 1 на надання юридичних послуг та правничої допомоги від 18.01.2023; акт № 002МТА/ІФ-23 про надання правничої допомоги від 06.06.2023 (копії). 
		В судовому засіданні 06.06.2023 оголошено перерву до 07.06.2023 13:13 год. для ознайомлення представника відповідача з поданими представником позивача документами на відшкодування витрат на правничу допомогу та підготовку заперечень щодо розміру таких витрат. 
		Клопотанням від 07.06.2023 позивач подав фінансову звітність ТОВ «Дена Метал Україна» за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 станом на 31.12.2022, підготовлену ТОВ «Аудиторська компанія «Вектор аудиту» від 31.05.2023 (том 4, а.с. 139-159).
		07.06.2023 представником відповідача подано суду заперечення щодо заяви про відшкодування судових витрат. Відповідач вважає заявлені позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 40000 грн. значно завищеними. Просить відмовити повністю в стягнення вказаних судових витрат.
		Обставини справи, встановлені судом. Зміст спірних правовідносин:
		ТОВ «Дена Метал Україна» зареєстровано як юридична особа 30.04.2004 року, код ЄДРПОУ № 32882217, взято на облік в контролюючих органах 06.05.2004 року, перебуває на обліку в Тисменицькій ДПІ ДПС в Івано-Франківській області. Реєстрацію платником ПДВ проведено 18.05.2004 року за № 200676063, види діяльності за КВЕД: 33.12 - «Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення»; 41.20  «будівництво житлових і нежитлових будівель», 32.20  «виробництво музичних інструментів», 46.90  «неспеціалізована оптова торгівля», 46.62  «оптова торгівля верстатами».
		В декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 від 17.03.2022 № 9042589636 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 11.04.2022 № 9045689016, позивачем задекларовано: податкові зобов`язання  101602 грн. (рядок 9); податковий кредит  1734967 грн. (рядок 17); від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду  1633365 грн. (рядок 19); сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання декларації  1633365 грн. (рядок 20), яка підлягає бюджетному відшкодуванню  1240796 грн. (рядок 20.2); сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду  395569 грн. (рядок 21).
		В декларації з податку на додану вартість за березень 2022 від 19.04.2022 № 9047360180 позивачем задекларовано: податкові зобов`язання  88186 грн. (рядок 9); податковий кредит  712113 грн. (рядок 17); від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду  623927 грн. (рядок 19); сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання декларації  623927 грн. (рядок 20), яка підлягає бюджетному відшкодуванню  494197 грн. (рядок 20.2); сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду  129730 грн. (рядок 21).
		В декларації з податку на додану вартість за травень 2022 від 20.06.2022 за № 9088000231, позивачем задекларовано: податкові зобов`язання  245693 грн. (рядок 9); податковий кредит  408438 грн. (рядок 17); від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду  162745 грн. (рядок 19); сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання декларації  162745 грн. (рядок 20), яка підлягає бюджетному відшкодуванню  162744 грн. (рядок 20.2); сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду  1 грн. (рядок 21).
		20 вересня 2022 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято наказ № 1587-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Дена Метал Україна (код ЄДРПОУ 32882217», яким на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.781.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 200.11 ст. 200, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України призначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дена Метал Україна» з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації за лютий 2022, за березень 2022, за травень 2022 з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
		На підставі наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 20.09.2022 року № 1587-п, направлень від 05.10.2022 року №№ 2747, 2748, посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Клівчуцькою Ю.О., ОСОБА_1 в період з 06.10.2022 по 19.10.2022 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дена Метал Україна» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
		В процесі перевірки посадові особи контролюючого органу 06.10.2022 вручили директору позивача запит № 1 від 06.10.2022, в якій пропонували позивачу надати всі наявні документи, що пов`язані з предметом перевірки за звітний (податковий) період у якому виникло від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а саме: з 01.02.2021 по 31.05.2022.
		17.10.2022 посадовими особами відповідача, які проводили перевірку, вручили позивачу запит № 2 в якому просили надати: документальне підтвердження використання (списання) придбаних паливно-мастильних матеріалів (бензин, дизпаливо, скраплений газ) в господарській діяльності підприємства; документальне підтвердження наявності складських залишків придбаних та нереалізованих товарів, готової продукції, інших товарно-матеріальних цінностей з зазначенням фактичного місця зберігання та інше; помісячно аналіз рахунків 901 «Собівартість реалізованої готової продукції», 902 «Собівартість реалізованих товарів», 903 «Собівартість реалізованих робіт, послуг», 701 «Доходи від реалізації готової продукції», 702 «Доходи від реалізації готових товарів», 703 «Доходи від реалізації робіт, послуг»; пояснення та документальне підтвердження причин списання металу в кількості 86,164 тон, норми витрат на виробництво (калькуляції), а також причини не нарахування компенсуючих податкових зобов`язань з податку на додану вартість на відходи металу згідно з статтею 198.5 ПК України; стан розрахунків з нерезидентом ДАНА МЕТАЛ АПС (місто Колінд, Королівство Данія) за оренду обладнання.
		19.10.2022 посадовими особами відповідача, які проводили перевірку, складено акт від № 841/09-19-07-05/32882217 про ненадання посадовими особами ТОВ «Дена Метал Україна» документів та пояснень, що належать або пов`язані з предметом перевірки у визначений термін, а саме: не подання первинних та зведених документів щодо підтвердження норм витрачання сировини та матеріалів на виробництво готової продукції (лімітно-забірна картка, накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, відомості обліку матеріальних витрат за видами продукції, замовленнями, зведені відомості (картки) обліку витрат на виробництво за видами продукції, звіт виробництва, матеріальні звіти, виробничі акти на списання сировини і матеріалів) .
		За наслідками проведеної перевірки складено акт за № 4723/09-19-07-05/32882217 від 26.10.2022 року, згідно висновків якого встановлено такі порушення пункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1. статті 44, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року зі змінами і доповненнями, та наказу Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» в результаті чого ТОВ «Дена Метал Україна»:
		-занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (показник рядка 18 декларацій з ПДВ за період з 01.02.2021 по 31.05.2022) на загальну суму 4922829 грн., в тому числі по періодах: лютий 2021 - 10050 грн., квітень 2021  869013 грн., липень 2021  434735 грн., жовтень 2021  600201 грн., грудень 2021  755815 грн., лютий 2022  191559 грн., березень 2022  505589 грн., квітень 2022  675682 грн., травень 2022  880185 грн.;
		-завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) в сумі 14781141 грн., в тому числі по періодах: лютий 2021 - 916621 грн., березень 2021  734862 грн.; квітень 2021  543299 грн., травень 2021  1255988 грн.; червень 2021  1468083 грн.; липень 2021  759621 грн., серпень 2021  1190889 грн.; вересень 2021  1878071 грн., жовтень 2021  950491 грн., листопад 2021  1393104 грн., грудень 2021  796792 грн., січень 2022  995583 грн. лютий 2022  1240796 грн., березень 2022  494197 грн., травень 2022  162744 грн.
		- завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації за травень 2022) на суму 1 грн.
		15.11.2022 року позивач подав в Головне управління ДПС в Івано-Франківській області заперечення № 155/01 на акт перевірки № 4723/09-19-07-05/32882217 від 26.10.2022 року.
		Листом про розгляд заперечення від 28.11.2022 року за № 1616/6/09-19- відповідач надав позивачу відповідь на заперечення, в якій залишив без змін висновки акту перевірки № 4723/09-19-07-05/32882217 від 26.10.2022 року.
		На підставі акту перевірки № 4723/09-19-07-05/32882217 від 26.10.2022 року, відповідачем 30.11.2022 року прийнято податкові повідомлення-рішення: 
		-№ 006038/0705, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 1897737 грн. за основним зобов`язанням та застосовано штрафні санкції в сумі 474434 грн. (обгрунтування: ТОВ «Дена Метал Україна» занизило податкові зобов`язання з ПДВ на суму товарних запасів, придбаних з ПДВ, використання яких в господарській діяльності не підтверджено);
		-№ 006039/0705, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ (податкового кредиту) в сумі 1 грн. (обгрунтування: ТОВ «Дена Метал Україна» занизило податкові зобов`язання з ПДВ на суму товарних запасів, придбаних з ПДВ, використання яких в господарській діяльності не підтверджено);
		- № 006041/0705, яким збільшено суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму 1577333 грн. за основним зобов`язанням, а також застосовано штрафні санкції в сумі 394333 грн. (обгрунтування: ТОВ «Дена Метал Україна» занизило податкові зобов`язання з ПДВ на суму товарних запасів, придбаних з ПДВ, використання яких в господарській діяльності не підтверджено);
		Наведені вище податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Рішення від 28.12.2022 № 17685/6/99-00-06-01-05-06 від 28.12.2022 Державна податкова служба України залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 30.11.2022 № 006038/0705, № 006039/0705 та № 006041/0705.
		Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 30.11.2022 № 006038/0705, № 006039/0705 та № 006041/0705 такими, що прийняті з порушенням податкового закону, а також протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки та її офомлення, ТОВ «Дена Метал Україна» звернулося з цим позовом до суду, в якому просить визнати їх протиправними та скасувати.
		Релавантні джерела права у справі: 
		Частини друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
		Стаття 14 ПК України:
		Пункт 14.1.36. господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
		Стаття 44 ПК України. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи:
		44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
		44.3. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
		44.6. у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
		Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
		Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
		Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
		Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.
		Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
		Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
		Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
		Стаття 187. Дата виникнення податкових зобов`язань
		187.1. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
		а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
		б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
		За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
		Стаття 189. Особливості визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг в окремих випадках
		189.1. У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
		Стаття 198. Податковий кредит:
		198.1. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
		а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
		б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
		в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
		г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
		ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
		198.2. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
		дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
		дата отримання платником податку товарів/послуг.
		Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
		Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
		198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
		придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
		придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
		ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
		Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		198.5. Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
		г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
		198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
		Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
		Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
		Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.
		Стаття 200. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків:
		200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
		200.4. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
		а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
		б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
		в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
		Підрозділ 2 розділу ХХ ПК України:
		23. Тимчасово до 1 січня 2027 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.
		Суд виходить з таких мотивів при оцінці аргументів сторін та застосуванні норм права у спірних правовідносинах. Висновки суду: 
		Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та щодо оформлення результатів такої перевірки:
		Так позивач в позовній заяві вказує на те, що зі змісту акту, період який підлягав перевірці (з 01.02.2021 по 31.05.2022), не відповідає періоду, про який зазначено в наказі на перевірку (лютий, березень, травень 2022); відсутнє окреме уповноваження від керівника контролюючого органу на звернення із запитом про надання інформації щодо достовірності показників за звітні (податкові) періоди, які не зазначені в наказі на перевірку. Як наслідок позивач вважає, що такі дії є протиправними.
		При оцінці такої позовної вимоги суд врахував позицію викладену в постанові Великої палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17. Так, Велика палата Верховного Суду у згаданій постанові зазначила, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
		Надаючи оцінку позову в частині вимоги про неправомірність дій контролюючого органу, з огляду на правову позицію Верховного Суду, суд в цій справі вважає, що така позовна вимога не є належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах, оскільки, як встановлено судом, в процесі реалізації наказу № 1587-п від 20.09.2023 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка, за результатами якої контролюючи органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 30.11.2022 № 006038/0705, № 006039/0705 та № 006041/0705. Отже, наказ на проведення перевірки вичерпав свою дію. Сам факт проведення перевірки посадовими особами відповідача на підставі наказу на проведення перевірку та складення акту про результатами перевірки не тягне за собою правових наслідків для позивача. Натомість негативні правові наслідки для позивача настали в зв`язку з прийняттям вказаних податкових повідомлень-рішень. Належним способом захисту прав позивача є оскарження рішень контролюючого органу, прийнятих за результатами такої перевірки.
		В постанові від 03.11.2022 у справі № 520/9698/19 Верховний Суд вказав на те, що наслідком такого неналежного обрання способу захисту порушеного права платника податків під час проведення перевірки, є відмову в задоволенні позову. 
		Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Таким чином, суд відмовляє в позові ТОВ «Дена Метал Україна» про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та щодо оформлення результатів такої перевірки.
		Щодо позову в частині вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2022 № 006038/0705, № 006039/0705 та № 006041/0705, то суд зазначає таке.
		Щодо вказаних вище доводів позивача про порушення відповідачем процедурних норм, то суд не встановив суттєвих порушень, які могли бути самостійною підставою для скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.
		Так суд не погоджується з доводами позивача про те, що посадовими особами контролюючого органу вчинено дії по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки поза межами періодів, які зазначені в наказі.
		Суд вважає, що позапланова документальна виїзна перевірка позивача проведена відповідачем з дотриманням наказу від 20.09.2022 № 1587-п. Контролюючий орган правомірно перевірив дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2022, березень 2022, травень 2022 від`ємного значення з ПДВ, зокрема й через перевищення його розміру суми 100 тис. грн., в тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням відємного значення ПДВ, задекларованого в попередніх звітних періодах (лютий 2021  травень 2022).
		Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень по суті виявлених податкових правопорушень:
		1)Щодо нарахування податкових зобов`язань в сумі 473182 грн. відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України.
		Так згідно акту перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що в порушення припису пункту 198.5 статті 198 ПК України позивач не нарахував податкові зобов`язання за товарами, які призначені для використання в неоподатковуваних (звільнених від оподаткування) операціях, суми ПДВ за якими під час їх придбання були віднесені до складу податкового кредиту, в результаті чого занижено податкові зобов`язання на суму 473182 грн., в тому числі по періодах: лютий 2021 - 27679 грн., травень 2021  79871 грн.; червень 2021  43200 грн.; серпень 2021  40344 грн.; вересень 2021  34177 грн., жовтень 2021  35245 грн., листопад 2021  45374 грн., грудень 2021  42876 грн., січень 2022  44550 грн. лютий 2022  38070 грн., квітень 2022  41796 грн.
		Контролюючий орган встановив, що в процесі виробництва готової продукції утворюються відходи (металобрухт від технологічного браку, металобрухт від зворотніх відходів, які оприбутковуються на рахунок 209 «Інші матеріали» (Дт 209  Кт 23). До перевірки платником податків надано акти виявлення зворотніх відходів і технологічних втрат (технічно неминучого браку) № 02/2021 від 28.02.2021, № 03/2021 від 31.05.2021, № 04/2021 від 30.06.2021, № 05/2021 від 31.08.2021, № 06/2021 від 30.09.2021, № 07/2021 від 31.10.2021, № 08/2021 від 30.11.2021, № 09/2021 від 31.12.2021, № 01/2022 від 31.01.2022, № 02/2022 від 02.02.2022, № 03/2022 від 30.04.2022. Згідно вказаних актів об`єм таких відходів виробництва становить 86,164т. Реалізація металобрухту відображена в бухгалтерському обліку: Дт90 «Собівартість реалізації», Кт 209 «Інші матеріали»; Дт361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», Кт 701 «Дохід від реалізації продукції» - дохід від реалізації металолому без урахування ПДВ. 
		Отже, позивач декларував податковий кредит за операціями з придбання у своїх контрагентів сировини (металу), яка використовувалася для виготовлення своєї продукції. Після завершення виробничого циклу підприємством здійснювався продаж готової продукції, а також відходів виробництва  металобрухту. При цьому, реалізацію утвореного металобрухту здійснено позивачем за нульовою ставкою податку на додану вартість (далі - ПДВ).
		Суд звертає увагу на те, що між сторонами відсутній спір щодо обставин достовірності придбання сировини для виготовлення готової продукції, її оприбуткування, реалізації та списання позивачем металобрухту, що утворився в процесі виробництва продукції.
		Натомість між сторонами наявний спір щодо правильності застосування норм податкового законодавства в частині оприбуткування вказаних операцій. Так, контролюючий орган наполягає на необхідності застосування до вказаних операції норми пункту 198.5 статті 198 ПК України. Натомість платник податків вважає помилковим такий висновок контролюючого органу.
		Суд погоджується з доводами позивача про те, що метал, як сировина, отримувався платником податків (доказів протилежного контролюючим органом не встановлено) з метою використання в оподаткованих операціях, в яких і використовувався (у виробництво запущено весь придбаних метал, а відходи металу, що утворилися - це результат його виробничої переробки).
		Натомість пункт 198.5 статті 198 ПК України стосується нарахування компенсуючих» податкових зобов`язань, якщо придбані товари/послуги почали використовуватися у звільнених операціях, тобто йдеться про придбаний метал, тоді як отримані відходи, які утворилися в процесі переробки вказаного металу, є вже іншим товаром.
		При вирішенні спору між сторонами в цій частині застосовує останні актуальні правові позиції Верховного Суду щодо застосування норми пункту 198.5 статті 198 ПК України в подібних правовідносинах.
		Так, Верховний суд в постанові від 07.07.2021 у справі № 540/726/19
		«За правилами підпункту «б» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).
		Відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
		Водночас, пунктом 199.6 статті 199 ПК України передбачено, що правила цієї статті не застосовуються в разі, зокрема, постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.
		В силу вимог пункту 23 Підрозділу II Перехідних положень ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово до 1 січня 2019 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Суди встановили, що металосировина, у зв`язку із придбанням якої сплачені позивачем суми ПДВ відносились до податкового кредиту, була повністю залучена до виробничого процесу з виготовлення продукції з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності; технологічний процес такого виробництва неможливий без одержання відходів у вигляді металобрухту, який позивач відповідно до пункту 23 Підрозділу II Перехідних положень ПК України мав право поставляти та поставляв без нарахування ПДВ; реалізовуваний позивачем металобрухт не придбавався з метою його використання у неоподатковуваних операціях; зазначені відходи власного виробництва позивача не можуть кваліфікуватись як наведений у підпункті «б» пункту 198.5 статті 198 ПК України товар, який був придбаний чи виготовлений платником і частково використовувався ним у неоподатковуваних операціях, що за правилами цієї норми передбачає перерозподіл податкового кредиту».
		Отже, застосовуючи вказану правову позиції Верховного Суду з огляду на обставини цієї справи, суд вважає, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку про необхідність нарахування позивачем «компенсуючих» податкових зобов`язань на підставі пункту 198.5 статті 198 ПК України, оскільки: металосировина, у зв`язку із придбанням якої позивачем сплачені суми ПДВ, відносилася до податкового кредиту, була повністю залучена до виробничого процесу з виготовлення продукції з метою її подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності; технологічний процес такого виробництва неможливий без одержання відходів у вигляді металобрухту, який позивач відповідно до пункту 23 Підрозділу II Перехідних положень ПК України мав право поставляти та поставляв без нарахування ПДВ; реалізовуваний позивачем металобрухт не придбавався з метою його використання у неоподатковуваних операціях; зазначені відходи власного виробництва позивача не можуть кваліфікуватись як наведений у підпункті «б» пункту 198.5 статті 198 ПК України товар, який був придбаний чи виготовлений платником і частково використовувався ним у неоподатковуваних операціях, що за правилами цієї норми передбачає перерозподіл податкового кредиту.
		Як вже зазначено судом вище, контролюючий орган під час проведення перевірки не ставив під сумнів вказані вище обставини, однак надав їм помилкову оцінку в розрізі їх кваліфікації згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України.
		Окрім цього, суд звертає увагу на те, що постачання відходів та брухту чорних металів, які утворилися внаслідок переробки сировини на виробництві при виготовленні продукції, вказані серед операцій, на які не поширюються правила статі 199 ПК України (пункт 199.6 статті 199 ПК України).
		Щодо посилання відповідача на необхідність врахування позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 22.01.2020 у справі № 2340/4436/18, то суд вважає, що вказана постанова касаційного суду не є релевантним джерелом для цієї адміністративної справи, оскільки обставини справи № 2340/4436/18 є відмінними від справи № 300/163/23. Так в адміністративній справі 300/163/23 контролюючим органом встановлено та не заперечується про те, що металобрухт утворився в результаті переробки металу, як сировини, отриманої платником податків з метою використання в оподаткованих операціях, в яких він і використовувався; відходи металу, що утворилися є результатом його виробничої переробки. Натомість у справі № 2340/4436/18 контролюючим органом для з`ясування наявності підстав сплати позивачем ПДВ не перевірено та не зазначено в акті перевірки, який саме брухт чорних та кольорових металів ввезений на митну територію України позивачем та не наведено доказів його подальшої реалізації в оподатковуваних операціях чи за операціями, які звільнені від оподаткування. 
		Щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 825/3613/15-а, то спір в цій справі стосувався оцінки обставин реальності операцій платника податків щодо постачання металобрухту.
		Щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 826/13658/15, то в цій справі обставини полягали у тому, що під час ліквідації основних засобів, платник податків вилучив з рахунку 10 «Основні засоби» залишки основних засобів у вигляді металевих частин, які утворились внаслідок демонтажу виробничих приміщень та реалізував їх у вигляді металобрухту. 
		Отже, обставини у справах № 825/3613/15-а, № 826/13658/15, які переглядав в касаційному порядку Верховний Суд, є відмінними від обставин цієї справи, а тому постанови у вказаних справах не є релевантними джерелами при розгляді та вирішенні цієї справи і не підтверджують висновку контролюючого органу щодо необхідності застосування ним до обставин цієї справи положень пункту 198.5 статті 198 ПК України в частині обов`язку позивача по нарахуванню податкових зобов`язань на суму 473182 грн. з операцій по постачанню товару  металобрухту, що утворився в процесі виробництва.
		Отже, суд погоджується з доводами платника податків про те, що контролюючим органом не доведено факту використання придбаних товарів поза межами діяльності, що пов`язана з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямованої на отримання доходу. Як наслідок, відсутні підстави для коригування податкового кредиту в спосіб складання податкового накладної на підставі підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України.
		Підсумовуючи, суд вважає, що є помилковим висновок відповідача про заниження позивачем податкових зобов`язань на суму 473182 грн.
		2) Щодо висновку контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань на 19230789 грн., то суд вказує таке.
		Згідно акту перевірки посадовими особами контролюючого органу встановлено, що ТОВ «Дена Метал Україна» списано у виробництво матеріалів на суму 96153947,56 грн. згідно накладних на передачу матеріалів у виробництво за період з лютого 2021 по травень 2022: № КА-000002 від 28.02.2021 на суму 4556913,84 грн., № КА-000003 від 31.03.2021 на суму 3779474,30 грн., № КА-000004 від 30.04.2021 на суму 7172780,43 грн., № КА-000005 від 31.05.2021 на суму 6475330,16 грн., № КА-000006 від 30.06.2021 на суму 7199064,94 грн., № КА-000007 від 31.07.2021 на суму 5992740,13 грн., № КА-000008 від 31.08.2021 на суму 6569456,26 грн., № КА-000009 від 30.09.2021 на суму 8454255,58 грн., № КА-000010 від 31.10.2021 на суму 7371337,51 грн., № КА-000011 від 30.11.2021 на суму 6931678,88 грн., № КА-000012 від 31.12.2021 на суму 7974027,08 грн., № КА-0000001 від 31.01.2022 на суму 5777152,38 грн., № КА-0000002 від 28.02.2022 на суму 6479569,92 грн., № КА-0000003 від 31.03.2022 на суму 3684733,14 грн., № КА-0000004 від 30.04.2022 на суму 3169436,31 грн., № КА-0000005 від 31.05.2022 на суму 4565996,70 грн. В бухгалтерському обліку вказані операції проведені по Дт23, Кт 201,209.
		Оприбуткування готової продукції з виробництва оформлено відомостями прийняття на склад готової продукції за період з січня 2021 по травень 2022 (том 1, а.с. 118-169). За даними оборотно-сальдових відомостей по рахунку 26 «Готова продукція» позивачем оприбутковано готової продукції на суму 147162093,64 грн., реалізовано 147781250,39 грн. 
		Згідно наказу від 31.12.2014 № 53-В «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства» ТОВ «Дена Метал Україна» застосовує метод оцінки вибуття запасів у виробництво та реалізацію  ФІФО. Пунктом 14 вказаного наказу передбачено, що доходи і витрати підприємства здійснюються згідно з П(С)БО 15 «Дохід» і П(С)БО 16 «Витрати». Здійснені затрати класифікувати відповідно до затвердженого переліку, у якому відображений конкретний склад постійних та змінних загальновиробничих, адміністративних, інших операційних витрат та витрат на збут.
		В акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що надані платником податків накладні на передачу матеріалів у виробництво, відомості прийняття на склад готової продукції не є належними первинними документами, які підтверджують списання у виробництво матеріалів на суму 96153947,56 грн. та оприбуткування готової продукції на суму 147162093,64 грн. Контролюючий орган вказав на те, що зазначені в накладних та відомостях цифрові показники кількості використаних матеріалів у виробництві готової продукції та кількості виготовленої продукції з такої сировини не підтверджені на запит контролюючого органу первинними документами.
		Так, 17.10.2022 посадовими особами відповідача, які проводили перевірку, вручили позивачу запит № 2 в якому просили надати пояснення та документальне підтвердження щодо норм витрат на виробництво (калькуляції, норми виходу готової продукції). У зв`язку з ненаданням вказаних документів, на підставі пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України складено акт про ненадання вказаних документів від 19.10.2022.
		Як наслідок, контролюючий орган, застосував положення пунктів 44.1, 44.6 статті 44 ПК України та дійшов висновку про те, що вказані вище показники бухгалтерського обліку позивача не підтверджені належними первинними документами, а саме документально не підтверджено використання матеріалів у виробництві готової продукції, списання їх у собівартість реалізованої продукції, і як наслідок використання в господарській діяльності запасів в сумі 96153947,56 грн..
		Суд вважає такі висновки контролюючого органу помилковими, оскільки вони зроблені без відповідної правової підстави на це, та необгрунтовано.
		Так, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач дійшов помилкового висновку про ненадання ним первинних документів, які підтверджують використання в господарській діяльності запасів в сумі 96153947,56 грн.
		Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів», які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
		Верховний Суд в постанові від 10.06.2019 у справі № 804/5840/16 вказав:
		«Запитувані податковим органом документи, за наслідками неподання яких контролюючий орган зробив висновок про відсутність первинних документів які підтверджують використання в господарській діяльності запасів в сумі 96153947,56 грн, як от калькуляції, лімітно-забірні картки, технологічні картки, картки розкрою тощо не є первинними бухгалтерськими документами у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв`язку з чим, віднесення цих документів податковим інспектором до первинних бухгалтерських документів є безпідставним»
		Отже, є безпідставним застосування відповідачем наслідків неподання платником податків під час перевірки первинних документів згідно статті 44 ПК України, оскільки ті документи, які запитував контролюючий орган згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не відносяться до первинних бухгалтерських документів. 
		Такий висновок також відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 05.10.2022 у справі № 160/11773/21.
		Натомість як встановлено судом, під час проведення перевірки позивачем було надано відповідачу відповідні документи щодо підтвердження передачі матеріалів у виробництво та отримання готової продукції на склад підприємства (накладні на передачу матеріалів у виробництво, відомості прийняття на склад готової продукції за період з січня 2021 по травень 2022 (том. 1, а.с. 75-106, 118-169).
		Приписами пункту 2.7 глави Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, передбачено, що документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні мати обов`язкові реквізити типових або спеціалізованих форм. Собівартість реалізованої продукції визначена позивачем згідно з нормами ПБО 16 «Витрати». Подані позивачем під час перевірки первинні документи ( накладні на передачу матеріалів у виробництво та відомості прийняття на склад готової продукції), з врахуванням методу оцінки вибуття запасів у виробництво та реалізацію  ФІФО, відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.7 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
		В підтвердження правильності формування показників бухгалтерського обліку ТОВ «Дана Метал Україна» та достовірності відображення фінансового стану та діяльності за період 2021-2022 років, позивачем надано фінансову звітність станом на 31.12.2021 та станом на 31.12.2022, підготовлену ТОВ «Аудиторська компанія «Вектор аудиту».
		Окрім цього, за результатами проведеної на вимогу контролюючого органу інвентаризації, не виявлено жодної нестачі товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується протоколом про підсумки інвентаризації матеріальних цінностей від 17.10.2022 та інвентаризаційною відомістю № 1 на 17.10.2022. 
		Щодо зауважень контролюючого органу до змісту вказаних документів, а саме щодо надані накладні та відомості не дають можливість встановити реальні обсяги списання сировини на виробництво готової продукції, кількість використаної такої сировина на виробництво кожної одиниці готової продукції, то на переконання суду, вказані обставини, з огляду на об`єм дій, які вчинили посадові особи контролюючого органу під час перевірки, не давали відповідача підстав для донарахування податкових зобов`язань з ПДВ на суми запасів за весь період з 01.02.2021 по 31.05.2022.
		В судовому засіданні представник позивача  директор ТОВ «Дена Метал Україна» Волошин Г.Є. надала пояснення про те, що достовірність кількісних показників, наведених в накладних та відомостях, щодо затрат сировини на виробництво однієї одиниці готової продукції, може бути підтверджена технічною документацією, яка є у позивача на кожний окремий вид продукції з асортименту виробництва. Такі документи надані для виробництва засновником  іноземним бенефіціарним власником  «Дана Метал Аас», Королівство Данія. Під час перевірки посадовим особам відповідача про це повідомлялося і позивач за умов належного оформлення запиту про надання таких документів, та погодження такого надання їх власником, з огляду на вимоги щодо гарантій захисту права інтелектуальної власності, міг надати такі документи для перевірки. Представник відповідача  Клівчуцька Ю.О., яка брала участь в проведенні перевірки позивача, в судовому засіданні підтвердила, що позивач вказував на наявність в нього технічної документації на кожен вид продукції та пропонував її надати, однак через великий об`єм такої документації, обмежені строки проведення перевірки, та через те, що така документація не є первинними документами, вказані документи не досліджувалися під час проведення перевірки. 
		Отже, за дотриманням відповідних процедур, відповідач для дослідження вказаних обставин міг залучити додаткових працівників, продовжити строк на проведення перевірки, ініціювати питання призначення відповідної експертизи. Проте контролюючий орган вказаних дій не зробив. 
		Також в акті перевірки контролюючий орган, при аналізі податкових декларацій за лютий, березень, травень 2022 підтвердив про те, що основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ є здійснення експортних операцій, частка яких становить 86% (пункт 2.13 акту).
		При цьому суд звертає увагу на те, що операції по придбанню сировини для виробництва готової продукції та операції щодо реалізації готової продукції підтверджуються, зокрема, митними деклараціями за період з 01.02.2021 по 3105.2022 (том 3, а.с. 134-140), до яких мали доступ посадові особи контролюючого органу, однак їх відомості під час перевірки не досліджувалися. Жодних зауважень до операцій з імпорту товарів (сировини) та експорту готової продукції акт перевірки не містить. 
		Згідно з вимогами пункту статті 198 ПК України:
		198.1. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
		а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
		б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
		в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
		г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
		ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
		198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
		придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
		придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
		ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
		Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Однак, з огляду на вказані приписи ПК України відповідач не надав жодного доказу безпідставності формування позивачем показників податкового кредиту з ПДВ за період з 01.02.2021 по 31.05.2022. Натомість, що не заперечується відповідачем, всі податкові накладні, які відображені у складі податкового кредиту, належним чином зареєстровані в ЄРПН та не були зупинені контролюючим органом.
		Отже, суд погоджується з доводами платника податків про те, що податковий кредит сформовано позивачем в період з 01.02.2021 по 31.05.2022 по операціях, на підставі первинних документів, які підтверджують фактичний рух активів. Водночас, контролюючий орган вказані операції не заперечив, зауважень в акті перевірки щодо вказаних операцій, які були об`єктами оподаткування, немає. Натомість контролюючий орган, не зважаючи на вказані обставини, не отримавши на запит документи, які не є первинними, та без дослідження в системному зв`язку всіх операцій за спірний період та перевірки правильності формування платником податків показників собівартості готової продукції, дійшов висновку фактично зняти з платника податковий кредит за вказаний період та зробити необгрунтований та безпідставний висновок про заниження ТОВ «Дена Метал Україна» податкових зобов`язань з ПДВ на 19230789 грн.
		Суд вважає, що встановлені обставини є такими, що мають наслідком протиправність спірних податкових повідомлень-рішень № 006038/0705 та № 006041/0705 від 30.11.2022.
		Як наслідок, суд дійшов висновку скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 006038/0705 та № 006041/0705 від 30.11.2022, оскільки вони необгрунтовані та прийняті не на підставі закону.
		Отже, позов в цій частині позовних вимог належить задовольнити.
		Щодо позовної вимоги в частині правомірності податкового повідомлення-рішення № 006039/0705 від 30.11.2022, то суд зазначає таке.
		В акті перевірки контролюючий орган встановив, що в податковій декларації з ПДВ за травень 2022 платником податків завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду - показник рядка 21, внаслідок завищення показника рядка 19.
		Позивач в позовні заяві вказав на те, що таке завищення виникло через математичне округлення показників, і не вважається помилкою.
		Суд перевірив вказані показники податкової декларації з ПДВ за травень 2022 та погоджується з висновком контролюючого орану. Натомість позивачем не подано суду жодного доказу в підтвердження його доводу щодо арифметичного заокруглення показників як підстави завищення в декларації суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
		За таких обставин, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову в частині вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 006039/0705 від 30.11.2022.
		Підсумовуючи, позов належить задовольнити частково.
		Щодо розподілу судових витрат у справі:
		Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано платіжне доручення № 893071823 від 13.01.2023 про сплату судового збору в розмірі 26840 грн.. 
		З огляду на часткове задоволення позову (в частині майнових вимог про скасування податкових повідомлень-рішень № 006038/0705 та № 006041/0705 від 30.11.2022 на суму 4343837 грн. та відмову в позові в частині майнової вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 006039/0705 від 30.11.2022 на суму 1 грн. та відмову в позові в немайновій вимоги про визнання протиправними дій), відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 24155 грн. (26840  2684 - 1) судових витрат по сплаті судового збору.
		Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40000 грн.
		Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Частиною сьомою цієї Статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Пунктом 1 частини третьої зазначеної статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Представник позивача на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надав суду такі документи: копію ордера про надання правничої (правової) допомоги серії АТ № 1037506 від 22.02.2023, виданий Адвокатським об`єднанням «МТА Партнери»; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІФ № 001178 від 31.05.2017; копію договору № 002МТА/ІФ-23 про надання юридичних послуг та правничої допомоги від 18.01.2023, укладений між ТОВ «Дена Метал Україна» та Адвокатським об`єднанням «МТА Партнери»; копію замовлення № 1 на надання юридичних послуг та правничої допомоги від 18.01.2023; копію платіжної інструкції № 893071852 від 25.01.2023 про сплату 20000 грн. за правничу допомогу в справі № 300/163/23; копію акту про надання правничої допомоги № 002МТА/ІФ-23 від 06.06.2023.
		Відповідно до пункту 5.1 договору № 002МТА/ІФ-23 від 18.01.2023 вартість послуг узгоджується сторонами в замовленні.
		В замовлення № 1 на надання юридичних послуг та правничої допомоги від 18.01.2023, ТОВ «Дена Метал Україна» та Адвокатським об`єднанням «МТА Партнери» погодили зміст послуги: правнича допомога в Івано-Франківському окружному адміністративному суді в справі № 300/163/23. Розмір вартості однієї години послуг адвоката  2000 грн. без ПДВ. Граничний розмір вартості послуг  40000 грн. Сплата здійснюється в розмірі 20000 грн. протягом 3 днів з моменту підписання цього замовлення, решта суми  протягом 3 днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг.
		Згідно акту про надання правничої допомоги № 002МТА/ІФ-23 від 06.06.2023 на виконання умов договору № 002МТА/ІФ-23 про надання юридичних послуг та правничої допомоги від 18.01.2023, адвокатом у справі № 300/163/23 надано правничу допомогу ТОВ «Дена Метал Україна»: ознайомлення з матеріалами справи, підготовка відповіді на відзив та додаткових пояснень - 12 год. всього 24000 грн.; підготовка до участі та участь в судових засіданнях  8 год., всього 16000 грн., разом  40000 грн. 
		Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
		При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід-Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
		Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
		При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, потребують дослідження на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорію складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
		Відповідач в заперченні від 07.06.2023 виступив проти відшкодувнаня позивачу судових витрат на правничу допомогу повністю через завищеність їх розміру.
		Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі № 520/11348/2020 дійшов таких висновків:
		"74. Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
		75. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		76. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним…
		…85. При розгляді питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, варто взяти до уваги позицію ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії». Так, ЕСПЛ наголосив, що відшкодовуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.
		86. Як зазначено ЄСПЛ у п. 268 Рішення по справі «ЕазіЛУезІ АІІіапсе Ьішіїед» проти України» від 23.01.2014 (Заява № 19336/04): «Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були Фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Войаггі V. Паїу) [ВП], заява №34884/97, п.ЗО, ЕСНК 1999-V).».
		87. Аналогічну практику вирішення питання судових витрат застосовано ЄСПЛ у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пп. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004.".
		Суд звертає увагу на те, що рішенням Вищої Ради Правосуддя від 24.11.2020 за №3237/0/15-20 рекомендовано Державній судовій адміністрації України та Раді правосуддя України застосування показники середньої тривалості розгляду судовий справ при ухвалені судових рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Так, відповідно до вказаних показників середній час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ адміністративного судочинства становить 379 хв. (6,31 год).
		Таким чином, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування для розгляду судами в цілому адміністративної справи визначено середню затрату часу в значенні 6,31 год. 
		Представником позивача у цій справі надано такі правничі (адвокатські) послуги: ознайомлення з матеріалами справи, підготовка відповіді на відзив та додаткових письмових пояснень (12 годин); підготовка до участі та участь в судових засіданнях (8 годин).
		Судом встановлено згідно протоколів судових засідань від 28.03.2023, від 19.04.2023, від 06.06.2023, від 07.06.2023, загальна тривалість участі представника позивача  адвоката Тепак Л.П. в судових засіданнях  6 год. Отже, сума витрат на участь становить 12000 грн. (6 год. * 2000 грн.).
		Суд вважає, що затрати представником позивача часу 12 годин на підготовку відповіді на відзив від 13.03.2023 та додаткових письмових поснень від 10.04.2023, від 02.06.2023 є дещо неспівмірними з обсягом наданих послуг, складністю і характером цієї справи. З урахуванням середніх затрат часу на розгляд справи судом, заокруглено буде доречним стягнення 13000 грн (6,31 * 2000). Однак, з врахуванням часткового задоволення позову  12150 грн. 
		Підсумовуючи, суд дійшов висновку стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 24150 грн. витрат на професійну правничу допомогу (12000 грн. +12150 грн.). Такий розрахунок буде співмірним зі складністю цієї справи, обсягом наданих адвокатом послуг, а також відповідатиме критерію справедливості та розумності розміру таких витрат, а також враховує часткове задоволення позову в цій справі.
		Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, - 
		ВИРІШИВ:
		 
		 
		Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дена Метал Україна до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити частково. 
		Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 006038/0705 від 30.11.2022.
		Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 006041/0705 від 30.11.2022.
		Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Дена Метал Україна до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки та щодо оформлення результатів такої перевірки та про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 006039/0705 від 30.11.2022.
		Cтягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дена Метал Україна (код 32882217, місцезнаходження: вулиця Галицька, 58/212, село Ямниця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77422) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код 43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018) 24155 (двадцять чотири тисячі сто п`ятдесят п`ять) гривень судових витрат по сплаті судового збору та 24150 (двадцять чотири тисячі сто п`ятдесят) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		 
		Учасники справи:
		Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Дена Метал Україна (код 32882217, місцезнаходження: вулиця Галицька, 58/212, село Ямниця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 77422).
		Відповідач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код 43968084, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018).
		 
		 
		Суддя Боршовський Т.І. 
		 
		 
		Рішення складене в повному обсязі 23 червня 2023.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...