Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/969/22 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; усунення перешкод у користуванні майном.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2023. Зареєстровано: 26.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.06.2023.
Дата набрання законної сили: 14.06.2023
Результат оскарження 10.10.2023 Верховний Суд: залишено рішення першої та апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"14" червня 2023 р.                                             Справа №907/969/22
		 
		 
		Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого судді                                                             Желік М.Б.
		суддів                                                                   Орищин Г.В. 
		                                                                       Галушко Н.А.
		за участі секретаря судового засідання Гуньки О.П.
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях б/н від 11.04.2023 (вх. №01-05/1118/23 від 12.04.2023)
		на рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2023 (суддя Пригуза П.Д., повний текст складено 24.03.2023)
		у справі № 907/969/22
		за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, код ЄДРПОУ - 42899921, м. Львів, вул. Коперника, 4,
		до відповідача:    Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМАНТ", код ЄДРПОУ - 01548183, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 120 Г,
		про    звільнення займаних приміщень шляхом виселення.
		 
		за участю представників сторін:
		від скаржника Золотий Я.М.
		від відповідача Дудяк Р.А.
		 
		Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46 Господарського процесуального кодексу України. 
		Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2023 у справі №907/969/22 у задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати покладено на позивача.
		Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, скаржник звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2023 та прийняти нове рішення. Судові витрати покласти на відповідача. 
		Свої вимоги обґрунтовує відсутністю права відповідача на автоматичну пролонгацію договору оренди з огляду на те, що до спірних орендних відносин підлягають застосуванню положення статей 18,19 Закону України №157-IX, а не статей 17, 26, 27 Закону України №2269-ХІІ, який не передбачає в такому випадку автоматичної пролонгації, натомість попередній орендар майна має право отримати орендоване майно в оренду знову лише за результатами конкурсу (аукціону), за умови, що він прийме в ньому участь та зробить або прийме найвищу цінову пропозицію. 
		Позивач участі у такому конкурсі не взяв, внаслідок чого, на думку скаржника втратив право на оренду спірного майна після закінчення строку дії договору, який закінчився 06.10.2020, тобто після 01.07.2020. 
		Щодо хибності посилання відповідача на наявність преюдиційного встановлення факту пролонгації договору, зазначає, що преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовим рішення, а не правовій оцінці таких обставин. Натомість, зазначення Західним апеляційним господарським судом в постанові у справі № 907/584/21 від 22.02.2022 "з огляду на викладене апеляційний суд погоджується із доводами скаржника, що договір оренди № 304 слід вважати продовженим на той самий строк і на тих самих умовах у зв`язку з відсутністю заяви однієї з сторін договору про його припинення протягом місяця після закінчення строку дії договору" є саме оцінкою суду, а не встановленою обставиною, що при розгляді даної справи не має преюдиційного значення.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2023 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.
		Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзиву; призначено розгляд справи; витребувано матеріали справи з господарського суду Закарпатської області.
		04.05.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №01-04/2973/23 від 04.05.2023), в якому він просить суд оскаржене рішення залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення. 
		Свою позицію обґрунтовує тим, що жодних правових підстав відповідача повертати орендоване майно немає, за встановленого факту пролонгації договору оренди № 304 та встановлення терміну його дії до 06.10.2023. 
		Преюдиційним фактом, що встановлений при розгляді справи № 907/584/21 та не потребує повторного доведення вважає умови договору, якими визначено що "у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк, який був передбачений цим договором, з врахуванням нормативного законодавства на момент продовження договору". При цьому "умови договору зберігають силу протягом всього терміну цього договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря". А також рішенням у справі № 907/584/21 встановлено факт звернення відповідача до позивача за три місяці до моменту закінчення строку, на який укладено договір оренди про продовження терміну дії договору на новий строк та відсутність заперечень позивача про його продовження протягом місяця з моменту закінчення строку, на який укладено, що свідчить про його пролонгацію на тих самих умовах, та на той самий строк, що передбачено умовами договору оренди №304 від 07.10.2015 з врахуванням змін та доповнень. 
		Звертає увагу суду також на недопущення наявності двох взаємовиключних рішень, з врахуванням того, що у даній справі, так само, як і у справі № 907/854/21 однаковий суб`єктний склад сторін спору та один і той же предмет спору.  
		12.05.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання від представника скаржника (вх. №01-04/3186/23 від 12.05.2023) про участь представників в судовому засіданні 17.05.2023 в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, яке ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.05.2023 задоволено.
		17.05.2023 ухвалою Західного апеляційного господарського суду розгляд справи відкладався з підстав зазначених у ній. 
		02.06.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н 02.06.2023 (вх. №01-04/3749/23 від 02.06.2023) від представника скаржника про участь представників в судовому засіданні 14.06.2023 в режимі відеоконференції з визначенням суду, відповідального за проведення відеоконференції - Господарський суд Закарпатської області. 05.06.2023 ухвалою Західного апеляційного господарського суду в його задоволенні відмовлено з підстав зазначених у ній.
		08.06.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н 08.06.2023 (вх. №01-04/3906/23 від 08.06.2023) від представника скаржника про участь представників в судовому засіданні 14.06.2023 в режимі відеоконференції з визначенням суду, відповідального за проведення відеоконференції - Закарпатський окружний адміністративний суд. 09.06.2023 ухвалою Західного апеляційного господарського суду в його задоволенні відмовлено з підстав зазначених у ній.
		В судове засідання 14.06.2023 сторони участь уповноважених представників забезпечили, які навели свої доводи та міркування щодо вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесенні постанови. 
		Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, враховуючи наведені представниками сторін доводи, колегія суддів дійшла висновку про те, що в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення залишити без змін, з огляду на наступне.
		 
		Як встановлено судом апеляційної інстанції, 07.10.2005 між Регіональним відділенням ФДМ по Закарпатській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамант" (орендар) укладено договір оренди №304, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування: вбудовані приміщення площею 111.3 кв. м., розміщені за адресою: м. Берегово, пл. Кошута, 1, що знаходяться на балансі Відділення Державного казначейства у Берегівському районі. Метою використання зазначено: здійснення торгівлі непродовольчими товарами.
		Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Секереш Н.В. та зареєстрований у реєстрі за № 6128. Витягом з державного реєстру правочинів підтверджується укладення та державна реєстрація зазначеного вище договору оренди. Факт передачі відповідачу вбудованих приміщень площею 111.3 кв. м., розміщених за адресою: м. Берегово, пл. Кошута, 1 підтверджується актом приймання-передачі майна в оренду від 07.10.2005. 
		Відповідно до умов п. 9.1. договору, цей договір укладено строком на 3 роки, що діє з 07.10.2005 до 07.10.2008.
		Зміни та доповнення до даного договору можливі за взаємною згодою сторін, укладаються відповідно до чинного законодавства та підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
		Також п. 9.4. договору оренди передбачено, що зміни про продовження терміну дії договору повинні бути нотаріально посвідчені та зареєстровані не пізніше 1 місяця після закінчення терміну дії договору оренди. Згідно п. 9.12 договору оренди, усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються в письмовій формі додатковою угодою і вступають в силу після їх підписання сторонами.
		Протягом строку дії договору оренди сторони уклали до нього ряд додаткових договорів.
		Так, додатковими договорами від 01.02.2007, 26.10.2011, від 02.03.2012, від 01.10.2014 року, від 04.10.2017 сторони вносили зміни до п. 3.1. договору щодо порядку визначення орендної плати за договором та п. 1.1. договору щодо предмета оренди, його вартості та найменування балансоутримувача.
		Додатковою угодою від 01.02.2007 сторони передбачили, що цільове використання об`єкта оренди розміщення торгівельного об`єкту з продажу ювелірних виробів, виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння (п.1.2 договору).
		Пунктом 5 додаткового договору від 26.10.2011 доповнено п. 9.4. договору оренди наступним абзацом:
		У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк, який був передбачений цим договором, з врахуванням нормативного законодавства на момент продовження договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору.
		Додатковою угодою від 04.10.2017 сторони внесли зміни до п. 1.1. договору оренди та виклали його в наступній редакції:
		Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно: вбудоване приміщення (поз. 1 за планом) площею 49,4 м кв. першого поверху нежитлової будівлі літ. А, розміщеної за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Кошута, 1 (далі  Майно), що перебуває на балансі Управління Державної казначейської служби України у Берегівському районі Закарпатської області, код ЄДРПОУ 37809658 (надалі  Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.07.2017 року і становить за незалежною оцінкою 312 983,00 грн. (без урахування ПДВ).
		Додатковими договорами від 04.11.2008, від 26.10.2011, від 01.10.2014, від 04.10.2017 строк дії договору оренди сторони неодноразово продовжували, востаннє по 06.10.2020. Право оренди відповідача на орендоване майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з строком дії речового права 06.10.2020 з правом пролонгації, про що свідчить витяг з даного реєстру №99270758 від 04.10.2017.
		Слід звернути увагу на те, що додатковим договором від 04.10.2017 про внесення змін до договору оренди №304 від 07.10.2005, зокрема п.7 визначено, що інші умови договору оренди № 304 посвідченого приватним нотаріусом Берегівського нотаріального округу Секереш Н.В. 07.10.2015 за № 6128 (зі змінами) не змінені цим додатковим договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше, і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.
		Згідно п. 6.2. договору оренди, орендодавець має не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору.
		Пунктом 9.9. договору оренди передбачено, що чинність цього договору припиняється внаслідок також закінчення строку, на який його було укладено.
		Підставою для звернення позивача до суду з вимогами виселити орендаря - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамант" з орендованого майна, розміщеного за адресою Закарпатська область, м. Берегово, пл. Кошута, 1 було те, що відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ від 03.10.2019 та "Порядку передачі в оренду державного та комунального майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020, на підставі Наказів Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення ФДМ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 05.10.2020 №00228, від 29.10.2020 № 00274 та від 08.09.2022 № 00218 оголошено аукціон про продовження договору оренди з існуючим орендарем. 
		Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення ФДМ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 18.11.2020 №00310 відмовлено в продовженні терміну дії вказаного вище договору оренди у зв`язку з неможливістю використання об`єкта за цільовим призначенням, за яким орендар ТОВ "Діамант" використовував об`єкт оренди. Пунктом 3 скасовано накази від 05.10.2020 і від 29.10.2020 року.
		08.09.2022 Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення ФДМ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях №00213 скасовано наказ Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області від 18.11.2020 "Про прийняття рішення про відмову у продовженні терміну дії Договору оренди №304 від 07.10.2005 та скасування наказів від 05.10.2020 та від 29.10.2020". 
		19.09.2022 позивач своїм листом інформував відповідача про оприлюднення оголошення про передачу в оренду нерухомого майна вказаного вище. Дата аукціону - 27.09.2022.
		Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення ФДМ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 10.10.2022 №00250 затверджено протокол електронного аукціону про передачу в оренду нерухомого майна: вбудоване приміщення площею 50.4 кв. м. першого поверху нежитлової будівлі літ. А, розміщене за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Коштута, 1.
		Даним вказаним протоколом електронного аукціону підтверджується, що переможцем електронного аукціону є ТОВ "Фармація Карпат", код ЄДРПОУ - 43699871. Колегія суддів також звертає увагу на те, що з наявних у матеріалах справи доказів, вбачається відсутність сплати обов`язкових платежів (авансового внеску та забезпечувального депозиту) та не підписання договору оренди у встановлені строки ТОВ "Фармація Карпат"; засвідчення факту відмови від підписання протоколу електронного аукціону LLP001-UA-20220919-4963 ТОВ "АРТСКЕЛЯ" (Акти начальника Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення ФДМ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 28.10.2022 та 14.11.2022).
		Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення ФДМ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 10.10.2022 №00251 припинено договір оренди №304 від 07.10.2005 у зв`язку з проведенням електронного аукціону про передачу в оренду нерухомого майна, щодо якого прийнято рішення про продовження терміну дії чинного договору оренди на аукціоні, за результатами якого переможцем став інший учасник аукціону.
		11.10.2022, 15.11.2022 та 12.12.2022 позивач інформував відповідача про необхідність повернення і звільнення орендованого державного майна і щодо необхідності підписання акту приймання-передач, а також 25.10.2022 про результати проведеного електронного аукціону та про необхідність звільнення займаного орендованого приміщення, оскільки він не взяв участі в аукціоні на продовження терміну дії договору оренди і втратив першочергове право на продовження договору оренди на новий термін.
		З долученого до матеріалів справи Звіту про результати проведення оглядового контролю за використанням державного майна, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, пл. Кошута, 1 від 24.11.2022 встановлено фактичне використання вказаних приміщень ТОВ "Діамант" (магазин ювелірних виробів "АДАМАС").
		Колегія суддів зазначає, що з позовної заяви (вх.№02.3.1-05/1018/22 від 13.12.2022) вбачається, що позивач в якості підстави для відновлення процедури продовження договору оренди з існуючим орендарем вказав позицію Верховного суду визначену у постанові від 27.07.2022 у справі № 907/584/21.
		Так, за результатами розгляду господарським судом справи №907/854/21 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант" про виселення орендаря з займаних приміщень, постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Діамант" - задоволено, рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.10.2021 - скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях - відмовлено.
		Постановою Верховного суду від 27.07.2022 касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях залишено без задоволення. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі №907/584/21 залишено без змін.
		В межах розгляду господарським судом справи №907/854/21 встановлено наступне.
		"Пунктом 9.4 договору в редакції додаткового договору від 26.10.2011 передбачено, що разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк, який був передбачений цим договором, з врахуванням нормативного законодавства на момент продовження договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору; пунктом 9.5 договору визначено, що умови договору зберігають силу протягом всього терміну договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.
		Як встановлено апеляційним господарським судом, з посиланням на норми частини четвертої статті 284 ГК України та матеріали справи, протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди Позивач не ініціював припинення договору оренди, а навпаки, 05.10.2020 прийняв рішення про оголошення аукціону на право продовження договору, в тому числі з існуючим Орендарем.
		При цьому, строк дії договору закінчився 06.10.2020, проте рішення про відмову в продовженні терміну дії договору прийнято Позивачем лише 18.11.2020. Тобто, рішення про відмову в продовженні дії договору №304 прийнято Позивачем після закінчення строку дії договору та поза межами строків, визначених частиною четвертою статті 284 ГК України, про що встановлено апеляційним господарським судом та підтверджено представником Позивача в засіданні суду касаційної інстанції 27.07.2022."
		Крім цього, судами встановлено факт того, що "ТОВ "Діамант" звернулось до РВ ФДМ з листом №30/0620 від 30.06.2020, в якому повідомив про необхідність продовження строку дії договору оренди №304 від 07.10.2005 на новий термін.
		Оскільки строк дії договору оренди від  №304 визначено його сторонами до 06.10.2020 включно, тобто вже після 01.07.2020, то до спірних орендних правовідносин підлягають застосуванню положення статей 18, 19 Закону України №  157-ІХ.
		Так, згідно з ч. 1 ст. 18 Закону №157-ІХ продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
		Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
		Отже, звернувшись до орендодавця 30.06.2020 щодо продовження договору оренди, відповідач дотримався встановленого 3-місячного строку для відповідного звернення".
		З врахуванням встановлених фактичних обставин, господарським судом при розгляді справи № 907/584/21 зазначено, що договір оренди № 304 слід вважати продовженим на той самий строк і на тих самих умовах у зв`язку з відсутністю заяв однієї із сторін договору про його припинення протягом місяця після закінчення строку дії договору. 
		Щодо преюдиційного характеру фактів встановлених в межах справи № 907/584/21 колегія суддів зазначає наступне. 
		Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено обставини, якщо інше не встановлено законом. 
		Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в них, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення у справі, в якій беруть участь ті особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що відображується в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивостей преюдиціальності.
		Однак, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.
		Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Такі докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, в загальному порядку за правилами, встановленими ГПК України.
		Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
		Колегія суддів зазначає про один і той же суб`єктний склад сторін спору в межах справ № 907/584/21 і № 907/969/22, та заявлення позивачем в обох випадках негаторного позову щодо майна, розміщеного за адресою Закарпатська область, м.Берегово, пл.Кошута, 1. 
		З врахуванням відсутності належних, допустимих та достовірних доказів позивача, наданих в порядку положень ст. ст. 76,77,78 ГПК України щодо спростування фактів звернення орендаря до орендодавця щодо продовження терміну дії договору оренди із дотриманням трьох місячного строку встановленого законом та відсутності заперечень орендодавця в межах встановленого місячного строку після закінчення терміну дії договору, а також враховуючи що саме ці обставини безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом при розгляді справи №907/854/21, що відображується в мотивувальній частині судового акта свідчить про наявність преюдиційних фактів встановлених під час розгляду справи № 907/854/21, які не підлягають повторному доведенню під час розгляду даної справи. 
		Щодо нормативно правового обґрунтування спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
		Орендні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, а щодо оренди державного майна та майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
		Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
		Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).
		За приписами ч. 1 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		За приписами ч.1 ст.285 ГК України орендар має переважне право перед іншими суб`єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.
		Відповідно до ч.1 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.
		Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом України № 2269-XII (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) у силу вимог абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом України № 157-ІХ(аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №908/2637/20).
		Оскільки строк дії договору оренди від №304 визначено його сторонами до 06.10.2020 включно, тобто вже після 01.07.2020, то до спірних орендних правовідносин підлягають застосуванню положення статей 18, 19 Закону України № 157-ІХ.
		Так, згідно з ч. 1 ст. 18 Закону №157-ІХ продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
		Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
		Отже, оскільки судом встановлено, що орендар звернувся до орендодавця 30.06.2020 щодо продовження договору оренди, він дотримався встановленого 3-місячного строку для відповідного звернення. Натомість, позивач - орендодавець протягом визначеного п. 144 Порядку 10-денного строку не розглянув поданої відповідачем заяви про продовження терміну дії договору оренди і лише 05.10.2020 видав наказ №00228, відповідно до якого РВ ФДМ оголосило аукціон на право продовження договору оренди №304, за результатами якого такий договір може бути продовженим, в тому числі - з існуючим орендарем.
		Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач в межах встановленого строку не ініціював припинення або зміну умов договору оренди, а відповідач навпаки завчасно, в межах строків встановлених ЗУ "Про орендну державного та комунального майна" та Порядку, подав заяву на продовження дії спірного договору оренди.
		Таким чином, колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду враховуючи положення договору оренди та закону, вважає, що до 06.10.2023 чинним орендарем вбудованого приміщення площею 49,4 кв. м. першого поверху нежитлової будівлі літ. А, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Кошута, 1, залишається ТОВ "Діамант" та жодних правових підстав у відповідача повертати орендоване нерухоме майно на даний час немає, з огляду на що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
		Окрім того, приймаючи вказане рішення господарським судом обґрунтовано застосовано правові принципів, що зазначені у пунктах 59-62 Постанови ВП Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/11273/20, де вказано, що питання правової визначеності та передбачуваності є невід`ємною складовою верховенства права. Однакове застосування закону забезпечує його загальнообов`язковість, поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
		Враховуючи встановлені обставини справи, межі апеляційного перегляду, доводи скаржника, суд апеляційної дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.
		Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.В задоволенні вимог апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях б/н від 11.04.2023 (вх. №01-05/1118/23 від 12.04.2023) - відмовити.
		2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2023 у справі № 907/969/22  - залишити без змін.
		3. Судовий збір залишити за скаржником.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України.
		Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд. 
		Повний текст постанови складено 23.06.2023
		 
		 
		          Головуючий суддя                                                  Желік М.Б. 
		 
		                           суддя                                                   Орищин Г.В.
		 
		                                     суддя                                                   Галушко Н.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...