Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 395/1544/14-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано судом: 27.06.2023. Зареєстровано: 28.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2023.
Дата набрання законної сили: 21.06.2023
Результат оскарження 05.09.2024 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: скасовано рішення апеляційної інстанції повністю і передано справу на новий розгляд
Номер судового провадження: 11-кп/821/10/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014000000000264

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Провадження № 11-кп/821/10/23 Справа № 395/1544/14-к Категорія: ч. 4 ст. 368 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1  Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
		головуючого суддіОСОБА_2 суддів за участі: секретаря судового засідання прокурора обвинуваченого захисника представника потерпілогоОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,   ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9  (в режимі відеоконференції)
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження № 12014000000000264 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_10 та прокурора прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_11 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 лютого 2016 року, яким
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, українця, громадянина України, непрацюючого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
		засуджено за ч. 4ст. 368 КК Українив редакціїЗакону №1261-VII від 13.05.2014 до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування на 3 роки, з конфіскацією 1/2 частини всього майна, яке є його власністю, без спеціальної конфіскації майна. Відповідно дост. 54 КК України ОСОБА_7 позбавлено 5 рангу посади державного службовця.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 в строк відбутого покарання термін попереднього ув`язнення з 02.08.2014 по 06.08.2014.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_7 залишено попередній у виді застави.
		   Прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в сумі 887 грн. 04 коп.
		   Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_12 про повернення тимчасово вилученого майна  грошових коштів в розмірі 1605 Євро, 32800 дол. США та 140000 грн.
		   Цим же вироком повернуто за належністю внесені розміри застав, знято арешт та знято арешт з майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2014.
		В порядку ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів, 
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		Даним вироком ОСОБА_7 визнано винуватим та засудженоза одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
		Зокрема, судом встановлено, що ОСОБА_7 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 422-р від 23.04.2014 призначений на посаду заступника голови центрального органу виконавчої влади - Державної інспекції сільського господарства України (ДІСГ України) та з 05.05.2014 приступив до виконання службових обов`язків (згідно наказу № 213-к від 05.05.2014 голови ДІСГ України). Згіднорозпорядження Кабінету Міністрів України № 665-р від 23.07.2014  ОСОБА_7 присвоєно 5 ранг державного службовця.
		Відповідно до п. 1 Положення «Про державну інспекцію сільського господарства України», затвердженогоУказом Президента України № 459/2011 від 13.04.2011 (надалі - Положення), Державна інспекція сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
		Відповідно п. 4 Положення, інспекція відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює серед іншого державний нагляд (контроль) за виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель, а також за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
		Відповідно до п. 5 Положення, інспекція та її посадові особи, в межах своїх повноважень, мають право складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов`язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності.
		Крім того відповідно до п. 1 Положення «Про державну інспекцію сільського господарства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого наказом Міністра аграрної політики та продовольства України №770 від 23.12.2011, державна інспекція сільського господарства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом державної інспекції сільського господарства України та підпорядковується їй.
		Відповідно до п. 4.8 Положення «Про державну інспекцію сільського господарства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі», державні інспекції сільського господарства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі обстежують земельні ділянки, які підлягають рекультивації, та видають спеціальні дозволи на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до проектів, затверджених в установленому порядку, а також обстежує земельні ділянки, яким заподіяна шкода внаслідок їх самовільного заняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.
		Відповідно до примітки 1 дост. 364 КК України, службовими особами у ст.ст.364,368,368-2,369КК Україниє особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Відповідно до примітки 2 дост.368КК України - службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у ст.ст.368,369,382 КК Україниє особи, зазначені у ч. 1ст. 9 Закону України «Про державну службу»та особи, посади яких згідно ізст. 25 Закону України «Про державну службу», віднесені до першої та другої категорій.
		Відповідно дост. 25 Закону України «Про державну службу»до другої категорії посад державних службовців, серед інших, відносяться посади заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади.
		Крім того, відповідно до п. 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002, відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
		Таким чином ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді заступника голови державної інспекції сільського господарства України, являвся службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, уповноваженою на виконання функцій держави та під час виконання покладених на нього службових обов`язків, протиправно використав надане йому службове становище, умисно вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення за наступних обставин.
		27.06.2014 ТОВ ВКФ «Велта» звернулось до Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області із заявами щодо видачі спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) з земельної ділянки, наданої ТОВ ВКФ «Велта» для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (для видобування ільменітових розсипних руд) площею 1 га та 50 га, відповідно, на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.
		11.07.2014 Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області відмовлено ТОВ ВКФ «Велта» у наданні вказаних дозволів, про що ТОВ ВКФ «Велта» повідомлено відповідними листами, в яких вказано на ряд недоліків, що необхідно усунути.
		21.07.2014 виконавчий директор ТОВ ВКФ «Велта» ОСОБА_13 з метою з`ясування причин відмови у наданні дозволів звернувся до начальника управління за контролем, використанням і охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області ОСОБА_14 , який у розмові повідомив, що для того щоб Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області ТОВ ВКФ «Велта» були видані вказані дозволи, ОСОБА_13 необхідно вирішувати це питання із заступником Голови Державної інспекції сільського господарства ОСОБА_7 , з яким ОСОБА_13 повинен особисто поспілкуватись.
		23.07.2014 при особистій зустрічі ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_13 про те, що він зможе впливати на прийняття керівництвом Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області позитивного рішення про видачу ТОВ ВКФ «Велта» дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву із земельної ділянки площею 1 га та 50 га.
		У подальшому, 27.07.2014 під час чергової зустрічі ОСОБА_7 , у якого на той момент часу виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_13 за сприяння у прийнятті керівництвом Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області позитивного рішення про видачу ТОВ ВКФ «Велта» дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву із земельної ділянки площею 1 га та 50 га (загальна площа 51 га), повідомив ОСОБА_13 про те, що останній має передати йому грошові кошти з розрахунку по 7 000 грн. за кожний гектар земельної ділянки, тобто 357 000 грн.
		У свою чергу ОСОБА_13 , усвідомлюючи безвихідність свого становища, вимушений був погодитись на висунуті ОСОБА_15 вимоги з приводу передачі йому вказаної суми коштів з метою уникнення можливих негативних наслідків для очолюваного ним ТОВ ВКФ «Велта».
		Після цієї зустрічі ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_13 , домовився з останнім зустрітись 02.08.2014 у м. Новомиргород Кіровоградської області з метою одержання грошових коштів.
		Так, 02.08.2014 приблизно о 12 год. 40 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи в автомобілі марки «Lexus-RX350», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на території службової стоянки Новомиргородської районної ради Кіровоградської області, що за адресою: Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Леніна, 112, одержав від ОСОБА_13 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 357 000 грн., які взяв правою рукою з рук ОСОБА_13 та поклав їх у бардачок, який знаходиться між передніми сидіннями вказаного автомобіля, за вчинення ним дій з використанням наданої йому влади та службового становища в інтересах ОСОБА_13 , а саме, за сприяння у прийнятті керівництвом Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області позитивного рішення про видачу ТОВ ВКФ «Велта» дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву із земельної ділянки площею 1 га та 50 га (загальна площа 51 га).
		Отже, заступник Голови Державної інспекції сільського господарства України ОСОБА_7 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вимагання, одержав від виконавчого директора ТОВ ВКФ «Велта» ОСОБА_13 неправомірну вигоду в розмірі 357 000 грн., що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що відповідно є неправомірною вигодою в особливо великому розмірі.
		 
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 проситьскасувати вирок суду першої інстанції та постановити ухвалу про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 .
		В обґрунтування вимог зазначає, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 368 КК України, оскільки посадовими обов`язками останнього не передбачено видачу спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до проектів (виключна компетенція регіональних органів інспекції), і своїм службовим становищем він не міг вплинути на вчинення чи не вчинення відповідних дій.
		Стверджує, що з досліджених матеріалів провадження, заслуханих аудіо-, відеозаписів розмов між ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , не вбачається дій, що складають об`єктивну сторону злочину. Натомість показання ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 свідчать про сплановану провокацію давання неправомірної вигоди з боку ОСОБА_13 співробітникам ДІСГ України та ДІСГ в Кіровоградській області. Такі дії полягали у постійному натиску, дзвінках та спонуканнях на вчинення протизаконних дій з метою незаконного отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) з земельної ділянки, наданої ТОВ ВКФ «Велта». При цьому, в робочому проекті землеустрою, наданому ТОВ ВКФ «Велта» до ДІСГ в Кіровоградській області виявлено 20 порушень. Таким чином вважає, що інтереси ТОВ ВКФ «Велта» не ґрунтувались на законі, а ОСОБА_13 безпідставно набув статусу потерпілого з огляду на те, що у справі не встановлено спричинення йому матеріальної чи моральної шкоди, цивільний позов не заявлявся.
		Крім того, звертає увагу, що перша відмова у видачі дозволу винесена ДІСГ в Кіровоградській області 11.07.2014, в той час як заява про злочин зареєстрована 02.07.2014, всі постанови про проведення негласних слідчих дій отримані до 11.07.2014. На думку захисту, це також свідчить про цілеспрямовані заходи Вольського, спрямовані на провокацію давання хабара і, що ОСОБА_19 на початковому етапі вже керувався працівниками правоохоронного органу, що, виходячи з практики ЄСПЛ, дає всі підстави ставити питання про відсутність складу злочину.
		Також захист вказує, що відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_13 02.07.2014 внесені не стосовно ОСОБА_7 , а стосовно інших посадових осіб ДІСГ України та ДІСГ в Кіровоградській області, а саме: ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 за вимагання неправомірної вигоди у розмірі 714 000 грн. Щодо даних осіб процесуальні рішення досудовим розслідуванням не прийняті.
		На думку захисту районним судом не повністю відображені показання ОСОБА_7 та не дана оцінка його доводам стосовно того, що він пропонував потерпілому допомогти у розробці нового проекту документації іншою компанією за 7 000 грн.
		Звертає увагу на те, що грошові кошти, оброблені спеціальною рідиною, були підкинуті до автомобіля «Lexus» після його зупинки під керуванням ОСОБА_22 . Даний факт, на думку захисту, підтверджується показаннями експерта ОСОБА_23 , який пояснив, що сліди спеціальної хімічної речовини, були відсутні на задньому килимку, між передніми пасажирськими сидіннями, бардачку, кермові, перемикачеві передач, а також на долонях ОСОБА_7 . Окрім цього, експерт зазначив, що спеціальну хімічну речовину, яка застосовувалась під час слідчих дій ніякими рідинами змити неможливо.
		Зауважує на суперечностях між показаннями свідка ОСОБА_24 та відомостями в протоколі обшуку домоволодіння по АДРЕСА_2 . Так свідок стверджував, що приблизно о 17 год. бачив факт зупинки автомобіля «Lexus» в м. Шпола та вилучення з нього грошей в сумі 107 000 грн. Водночас, за змістом наведеного вище протоколу, цей свідок був присутній до 17.30 год. під час обшуку в м. Новомиргороді, а відстань між м. Новомиргородом та м. Шпола становить 33 км або пів години в дорозі.
		Також вважає неналежними і недопустимими доказами стенограми телефонних розмов від 10, 21, 23, 27.07.2014 та 02.08.2014, що оформлені протоколами про результати негласних слідчих дій під час зустрічей ОСОБА_13 з ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 .
		Зауважує, що абонентські номери стільникового зв`язку, що були об`єктом прослуховування не ідентифіковані і немає доказів, що вони належать саме тим особам, які зазначені в стенограмах телефонних розмов. Не ідентифіковані експертним шляхом і голоси осіб, що зафіксовані за допомогою аудіозапису.
		Крім того вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_12 про повернення йому грошових коштів, що були вилучені під час обшуку будинку по АДРЕСА_2 , належного колишній дружині ОСОБА_7 .
		У зв`язку з наведеним, захисник просить дослідити письмові докази у кримінальному провадженні та показання обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_13 і всіх свідків.
		 
		В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікацію дій обвинуваченого та висновків суду щодо доведеності вини,просить скасувати вирок суду першої інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.
		Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 4ст. 368 КК Українив редакціїЗакону №1261-VIIвід 13.05.2014 у виді позбавлення волі на строк 11 років, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування на 3 роки та з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності, без спеціальної конфіскації майна. Відповідно дост. 54 КК Українипозбавити ОСОБА_7 5 рангу державного службовця. Крім того, за результатами апеляційного розгляду, змінити застосований щодо обвинуваченого запобіжний захід, взявши ОСОБА_7 під варту у залі суду. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання зарахувати термін перебування ОСОБА_7 під вартою з 02.08.2014 до 06.08.2014.
		На думку прокурора, при призначення покарання судом не достатньо враховано, що ОСОБА_7 вчинив особливо тяжкий злочин за вчинення якого передбачене покарання понад 10 років позбавлення волі і його діями як особи, що займала особливо відповідальну посаду, спричинено суттєву шкоду державним інтересам і підірвано авторитет державної установи. Звертає увагу на те, що кваліфікуюча ознака вимагання хабара значно підвищує суспільну небезпеку вчинених ОСОБА_7 дій. 
		Просить врахувати, що обвинувачений з місця вчинення злочину втік, намагався позбутися частини грошей, вчиняв інші дії для уникнення кримінальної відповідальності, в тому числі під час судового розгляду давав неправдиві та суперечливі показання, намагався впливати на свідків з метою надання ними неправдивих показань, не розкаявся та не сприяв досудовому слідству і суду у якнайшвидшому розслідуванні і розгляді справи.
		Крім того, суд першої інстанції у порушення вимогст. 59 КК України, роз`яснень в п.19Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання»замість конкретної вказівки, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються, вказав як частину, так і все майно ОСОБА_7 , яке підлягає конфіскації.
		З огляду на наведене, прокурор просить повторно дослідити матеріали кримінального провадження, які стосуються особи обвинуваченого ОСОБА_7 .
		 
		   Ухвалою Апеляційногосуду Кіровоградськоїобласті від05.04.2017вирок Кіровськогорайонного судум.Кіровограда від09.02.2016змінено вчастині призначенняпокарання такваліфікації дій ОСОБА_7 .Зокрема виключеноз мотивувальноїчастини вирокута ізобвинувачення ОСОБА_7 ,визнаного судомдоведеним,кваліфікуючу ознакуза ч.4ст.368КК України вчиненнязлочину поєднанез вимаганнямнеправомірної вигоди.У зв`язкуз чимвизнано ОСОБА_7 засудженим зач.4ст.368КК Українив редакції Закону №1261-VIIвід 13.05.2014 та із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України в цій же редакції призначено покарання у виді позбавлення волі на 3 роки, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування на 3 роки, з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю, без спеціальної конфіскації майна. Відповідно до ст. 54 КК України ОСОБА_7 позбавлено 5 рангу посади державного службовця.
		   Ухвалою ВССУвід 26.10.2017ухвалу Апеляційногосуду Кіровоградськоїобласті від05.04.2017щодо ОСОБА_7 скасовано іпризначено новийрозгляд провадженняв судіапеляційної інстанції,а обвинуваченогозвільнено з-підварти. 
		   Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01.04.2019 вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.02.2016 щодо ОСОБА_7 скасовано, а кримінальне провадження щодо останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України в редакції Закону №1261-VII від 13.05.2014, закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв`язку з тим, що не встановлено достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпані можливості їх отримання.
		   Постановою Верховного суду від 13.11.2019 ухвалу Кропивницького апеляційногосуду від01.04.2019щодо ОСОБА_7 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		   Ухвалою ВС від 16.12.2019 підсудність кримінального провадження щодо ОСОБА_7 визначено за Черкаським апеляційним судом.
		 
		   Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду в судове засідання не з`явився потерпілий ОСОБА_13 , який про поважні причини неприбуття не повідомив, що з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду по суті заявлених апеляційних вимог.
		 
		   Заслухавши суддю-доповідача, думки: обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника  адвоката ОСОБА_8 в підтримку апеляційних вимог в повному обсязі з підстав наведених в апеляційній скарзі та відмову в задоволенні апеляційної скарги прокурора; прокурора ОСОБА_6 про задоволення апеляційних вимог прокурора ОСОБА_11 і безпідставність апеляційної скарги сторони захисту; представника потерпілого ОСОБА_13  адвоката ОСОБА_9 в підтримку апеляційних вимог прокурора та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника; вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши ухвали слідчого судді апеляційного суду м.Києва, якими надано дозвіл на проведення негласних розшукових слідчих дій в даному провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_10 до задоволення не належить, а апеляційна скарга прокурора ОСОБА_11 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Частиною 1 статті 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
		Вимогами ст.370КПК Українивстановлено,що судоверішення повиннобути законним,обґрунтованим тавмотивованим,тобто йогомає бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених процесуальним законом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог процесуального закону. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення. 
		Висновки районного суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, відповідають фактичним обставинам провадження, ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів, правильно оцінених судом на виконання положень ст. 94 КПК України.
		В судіпершої інстанції ОСОБА_7  винуватість в пред`явленому органом досудового розслідування обвинуваченні не визнав у повному обсязі та показав,що працював заступником Голови Державної інспекції сільського господарстваУкраїни,але йогоробота небула пов`язаназ наданнямпогодження назняття родючогоґрунту землі. ОСОБА_13 домовився зним прозустріч,сказавши,що вониземляки.Потім вінзустрівся з ОСОБА_13 ,який просивйого вирішитипитання щодоотримання дозволуна зняттяродючого шаруґрунту.Він,як земляк,хотів допомогти ОСОБА_13 і попросивсвого знайомогоз проектногоінституту зробитивідповідні документи,тому виникла сумав 7000грн.В тойдень,коли ОСОБА_13 поклав вйого машинукошти,він бувзнервований,оскільки повиненбув їхатина поминки,а потімна площіз`явився невідомиййому чоловікв білійодежі,який йшовпрямо нанього,тому вінзлякався,оскільки втакий часна площінікого небуває.Він вирішивїхати,тому коли ОСОБА_13 ,залишивши грошівийшов змашини,він швидкопоїхав змісця зустрічіі подорозівикидав гроші.Приїхавши вЧеркаську областьу ньоговиникла необхідністьзалишити свійавтомобіль черезнесправність,тому вінзвернувся досвого знайомогоі колишньогокомпаньйона побізнесу  ОСОБА_22 , з яким помінявся транспортними засобами і далі поїхав до м. Києва. Звідкіля кошти, які були вилучені при обшуку, опинилися в його автомобілі, йому не відомо, він наполягає на тому, що він їх викинув. Вважає, що ОСОБА_13 звернувся до міліції із заявою, оскільки був незадоволений діями його батька, як мера міста Новомиргород, так як він вимагав платити податки до Новомиргородської податкової інспекці. Крім того ОСОБА_13 не дотримувався усної домовленості з мером міста про те, щоб вантажні автомобілі не їздили по старому мосту, а їздили в об`їзд. На думку обвинуваченого, зверненням до міліції ОСОБА_13 хотів вплинути на отримання дозволу, який він свого часу не міг отримати. Також зауважив, що з жодною особою з Міністерства та місцевого управління щодо видачі необхідного дозволу ОСОБА_13 , він не спілкувався.
		   Незважаючи на зайняту обвинуваченим ОСОБА_7 позицію щодо невизнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за обставин, встановлених і наведених у вироку суду першої інстанції, вона підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, перевіреними судом першої інстанції в їх сукупності та наведеними у вироку доказами.
		   Зокрема показаннямипотерпілого ОСОБА_13 , даними суду першої інстанції про те, що він працює на посаді виконавчого директора ТОВ ВКФ «ВЕЛТА», яке займається видобуванням корисних копалин на території Кіровоградської області. Для видобутку концентрату «Ільменіт» їм необхідно періодично продовжувати оренду земельних ділянок. У ТОВ є гірничий дозвіл в межах якого орендуються земельні ділянки державної власності розміром 50 Га та 1 Га. Для розробки родовищ підприємство в Держкомземі Кіровоградської області розробляло проектну документацію, а завершальним етапом цього процесу є зняття і переніс родючого шару ґрунту. До компетенції Державної сільськогосподарської інспекції в Кіровоградській області належить надання такого дозволу, а сама процедура визначена як безоплатна і проходить наступним чином. До кадастрового центру подається пакет із встановленим переліком документів і протягом 10 робочих днів надається відповідний дозвіл або аргументована відмова із вказівкою про усунення недоліків. До подій, що мали місце, ТОВ вже неодноразово зверталися із подібними заявками на отримання дозволу і ніколи не виникало питання щодо сплати за це додаткових коштів, окрім тих, які вони сплачували за експертизи та проекти в органах, які мають відповідні ліцензії. 
		   На той період документи були здані ТОВ до кадастрового центру та передані до подальшого розгляду сільськогосподарською інспекцією Кіровоградської області. Головний еколог ТОВ «ВКФ ВЕЛТА» ОСОБА_25 , згідно посадової інструкції, займався вирішенням земельних питань та узгодженням необхідних документів. Тому ОСОБА_25 поїхав в м. Кіровоград, де інспектор Земельного управління сільськогосподарської інспекції ОСОБА_20 , який розглядав документи ТОВ, повідомив про необхідність зустрітися з керівництвом інспекції, так як виникли непередбачені додаткові грошові витрати. Про наведене ОСОБА_25 повідомив йому в телефонному режимі і він надав вказівку припинити переговори, оскільки того дня перебував у м. Дніпропетровськ, зазначивши, що сам поїде до м. Кіровоград вияснити це питання. 
		   Наступного дня до інспекції він поїхав особисто та зустрівся з в.о. керівника ОСОБА_16 , у якого намагався з`ясувати з чим пов`язана необхідність сплати ТОВ додаткових коштів. ОСОБА_16 пояснив, що за кожний гектар, дозвіл на який вони отримують, необхідно сплатити 14 000 грн., тобто фактично 700 000 грн., однак не зміг вказати у зв`язку з чим, кому і як їх належить сплачувати. Під час розмови він пояснював ОСОБА_16 , що в положенні про інспекцію чітко прописано, що надання дозволу лежить в компетенції їх інспекції, вони несуть персональну відповідальність за надання чи відмову в наданні цього дозволу і вказав що до цього вони нічого нікому не платили. На наведене ОСОБА_16 відповів, що йому потрібно з цього приводу поспілкуватися з Києвом і через тиждень він надасть необхідну відповідь. 
		   Через певний час після першого подання документів, надійшла відмова ТОВ у наданні дозволу, в якій були висунуті причини і наведено недоліки, які потрібно усунути. Після повторного надання документів він знову зустрівся із ОСОБА_16 , який перевів спілкування на ОСОБА_14 - начальника відділу земельної інспекції. При спілкуванні ОСОБА_14 повідомив, що йому у Києві потрібно зв`язатися з ОСОБА_7 та назвав його посаду. Номер телефону ОСОБА_7 йому не надали, тому стаціонарний номер приймальні він знайшов через мережу Інтернет.
		    Зв`язавшись з приймальнею він назвався, назвав підприємство, інтереси якого представляє, та повідомив, що йому необхідно зв`язатися з ОСОБА_7 . Протягом години ОСОБА_7 йому зателефонував особисто і вони домовилися про першу зустріч. Перший раз вони зустрілися на в`їзді в м. Новомиргород зі сторони м. Кіровограда, де він знову намагався зрозуміти, за що йому потрібно сплачувати кошти, на що ОСОБА_7 вказав - за порушення шару ґрунту. Оскільки на час, коли надавався попередній дозвіл до них приїздив інспектор, який відобразив у документах, що на земельних ділянках 50 Га та 1 Га родючий шар ґрунту не порушений, нікуди не перенесений та роботи не ведуться, він сказав ОСОБА_7 , що ТОВ нічого не порушувало, після чого знову намагався зрозуміти, за що саме він повинен сплатити кошти. 
		   Після переговорів, які тривали на протязі 3-5 днів в телефонному режимі, йому зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що сума за гектар буде становити не 14 000 грн., а 7 000 грн., тому, в даній ситуації, йому не було куди діватися, він надав згоду на сплату коштів і під час наступної зустрічі передав їх ОСОБА_7 .
		   Потерпілий зауважив, що під час першої зустрічі з ОСОБА_7 розмова про гроші не велася, а через декілька днів, при спілкуванні в телефонному режимі, останній назвав суму не 14 000 грн. за гектар, а 7 000 грн. Про місце останньої зустрічі ОСОБА_7 повідомив його за 10-15 хв., це була службова стоянка Райдержадміністрації. Спочатку він з ОСОБА_7 спілкувалися біля автомобіля, а потім всередині автомобіля, коли він перебував на задньому сидінні, а обвинувачений - на передньому сидінні, він передав кошти у сумі 357 000 грн., а ОСОБА_7 взяв їх та поклав спереду між сидіннями. Коли він виходив з автомобіля, то запитав у ОСОБА_7 , як же вирішиться його питання і той відповів, що зв`яжеться з ОСОБА_16 і дасть йому команду про надання необхідного дозволу. Коли він від`їхав від місця передання коштів, почалося затримання ОСОБА_7 співробітниками правоохоронних органів. 
		   Також пояснив, що кошти переданні обвинуваченому належать не йому, а правоохоронному органу. Крім того вказав, що ще до зустрічі з ОСОБА_7 він звернувся із заявою до правоохоронних органів, оскільки не міг зрозуміти оголошену йому напередодні суму коштів за надання дозволу у розмірі 14 000 грн. за 1 гектар землі. Така заява була на неправомірні дії працівників сільськогосподарської інспекції, які полягали у отриманні неправомірної вигоди, прізвище ОСОБА_7 він взнав пізніше. Відповідний дозвіл ТОВ отримало після подання пакету документів втретє. 
		   Йому відомо, що сума в 14 300 грн. є середньою ціною за порушення шару земель без дозволу. В нашому видку оголошена сума коштів не була штрафними санкціями, оскільки ТОВ землю не порушувало, що документально підтверджено працівниками інспекції. 
		   Показаннями допитаного місцевим судом в якості свідка  ОСОБА_25 - головного еколога ТОВ «ВКФ ВЕЛТА» про те, що на підприємстві займається підготовкою документації з питань землеустрою, у тому числі дозволів на зняття родючого шару ґрунту. На початку червня він зареєстрував в реєстраційній службі 2 договори оренди на 2 земельні ділянки площею 50 Га та 1 Га і вже наприкінці червня звернувся до Держсільгоспінспекції в Кіровоградській області для отримання дозволів на зняття родючих шарів ґрунту на цих земельних ділянках. Він особисто подав документи в дозвільний центр, а також відвідав керівника одного з відділів Держсільгоспінспекції ОСОБА_20 для отримання консультації щодо процедури отримання необхідних дозволів. ОСОБА_20 повідомив, що протягом трьох робочих днів після здачі документів представник підприємства має їхати до м. Києва через необхідність погодження видачі відповідних дозволів з Києвом і назвав прізвище ОСОБА_17 . На його запитання навіщо таке погодження і хто такий ОСОБА_17 , останній відповів що за 1 Га потрібно сплатити кошти в сумі 14 000 грн., а ОСОБА_17 образно кажучи «казначей». При цьому додав, що подробиці потрібно уточнити з обласним керівництвом, а саме з ОСОБА_16 . Про наведене він доповів своєму керівнику ОСОБА_13 , на що він дав вказівку подавати документи для отримання дозволу в дозвільний центр і у подальшому цим питанням він більше не займався. Йому відомо, що необхідний дозвіл ТОВ отримало восени і не з першого разу, перед цим було декілька відмов. Причин відмов було наведено багато, деякі з них були частково обґрунтовані, а деякі ні. Після отримання відмов вживалися заходи щодо усунення наведених недоліків та приймалося рішення керівництвом та Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру», яке має ліцензію на виготовлення відповідної документації. Після отримання чергової відмови центр усував вказані недоліки, виправляв помилки і документи знову подавалися. Додав, що згідно регламенту інспекції, після отримання заяви про видачу дозволу інспекція здійснює огляд земельної ділянки на місці і складає акт. Огляд земельних ділянок на місці проводився, проте перший раз проведений начебто не був. Один раз приїздила на огляд інспектор ОСОБА_26 , з нею спілкувався ОСОБА_27 , так як він в той час перебував у відпустці. Також вказав на те, що надання дозволу є безкоштовною процедурою і раніше усі питання з цього приводу він вирішував самостійно, без залучення свого керівника. 
		   Показаннями свідка ОСОБА_16 ,даними місцевомусуду проте,що він працює в.о. начальника Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області. Зазначив, що не вступав у жодні змови з ОСОБА_7 , ОСОБА_28 , ОСОБА_17 , або будь з ким іншим, не отримував жодних доручень, наказів, розпоряджень про вчинення або не вчинення якихось незаконних дій. Також він особисто як в.о. керівника Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області, не надавав доручень чи вказівок підлеглим щодо вчинення чи не вчинення незаконних дій щодо громадян чи суб`єктів господарювання. З ОСОБА_7 , ОСОБА_28 , ОСОБА_17 він ніколи не контактував, однак міг стикатися по роботі. Крім того він не надавав доручень створювати перешкоди чи іншим чином впливати на відповідні процеси працівникам управління по контролю за охороною та використанням земель ОСОБА_14 , ОСОБА_20 та ОСОБА_29 . Щодо отримання дозволу ТОВ «ВКФ ВЕЛТА» зазначив, що 11.07.2014 вони надали відмову даному підприємству на отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву родючого шару ґрунту земельної ділянки, яка знаходиться на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. Така відмова була аргументована тим, що у наданій ТОВ технічній документації були недоліки.Як повідомили його фахівці, зокрема ОСОБА_14 - керівник профільного управляння та ОСОБА_20 , до наданої ТОВ документації були дуже суттєві зауваження, тому підприємству було запропоновано їх розглянути, усунути недоліки і звернутися повторно до адміністративного центру м. Кіровоград для отримання відповідного дозволу. Враховуючи те, що у зв`язку з проведенням слідчих дій правоохоронними органами у них були вилучені оригінали документів, вони повідомили суб`єктів господарювання про те, що вчасно не можуть надати відповідь, а коли оригінали були повернуті, вони розглянули проектно-кошторисну документацію і з`ясували, що ТОВ «ВКФ ВЕЛТА» не усунули зауваження, наведені в попередньому листі-відповіді про ненадання дозволу. Коли втретє від ТОВ були отримані документи, вони були більш якісно підготовленими, але договори про оренду землі, де зазначено обстеження вказали на те, що в межах земельної ділянки є кладовище та дорога, що не було враховано, тому підприємству було відмовлено знов і після усунення недоліків за фактом чергового звернення вони отримали необхідний дозвіл.
		   Додав, що у квітні 2014 року були внесені зміни до відповідних порядків, згідно яких видача дозволів покладена на начальника територіальних органів. 
		    ОСОБА_13 він не пропонував звертатись для вирішення необхідного питання до ОСОБА_7 або ОСОБА_17 та не зазначав суму грошей для сплати в м. Київ. ОСОБА_13 запитував у нього, що необхідно для прискорення процесу надання відповідного дозволу. За день до обшуку в його квартирі та на робочому місці йому телефонував ОСОБА_13 , який повідомив, що він усі питання погодив з Києвом.
		Показаннями свідка ОСОБА_14 - начальника управління по контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства України в Кіровоградській області,даними місцевомусуду про те,що в липні 2014 році через Центр надання послуг надійшла заява ТОВ «Велта» з відповідними матеріалами щодо надання спеціального дозволу на зняття та перенесення родючого шару ґрунту на земельних ділянках, розташованих на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. Після аналізу зазначених матеріалів була надана відповідь із зауваженнями щодо проекту землеустрою, яким передбачено зняття родючого шару ґрунту та про необхідність їх виправлення для подальшого подання для повторного розгляду. Така відповідь була надана Держсільгоспінспекцією, її готував ОСОБА_20 і підписував ОСОБА_16 , а він безпосередньо вніс корективи за відповідний підрозділ. У подальшому, коли він перебував у відпустці, зателефонував ОСОБА_13 , який попросив про зустріч для приватної бесіди. Через 30-40 хвилин ОСОБА_13 приїхав до місця його проживання по АДРЕСА_3 і під час розмови запитав, як ТОВ може отримати необхідний дозвіл. Він повідомив, що підприємству належить звернутись до виконавця проектної документації для усунення виявлених зауважень. ОСОБА_13 знову запитав, чи буде надано необхідний дозвіл при повторному зверненні після усунення виявлених недоліків і чи будуть інші зауваження, на що він пояснив, що при повторному зверненні документи знову аналізуються і якщо будуть виявлені зауваження в рамках тих, які були наведені попередньо, то вони обов`язково нададуть повторну відмову. У подальшому ОСОБА_13 запитав, чи можна по іншому вирішити дане питання, на що він відповів, що Держсільгоспінспекцією усі матеріали по яким звертаються суб`єкти господарювання щодо отримання даного дозволу направляються для погодження до м. Київ, після чого їм надаються відповідні рекомендації щодо видачі таких дозволів. Після надання відповідного пояснення ОСОБА_13 запитав, хто саме в Києві вирішує питання надання дозволу і він повідомив, що у нього є керівник ОСОБА_21 та його заступник ОСОБА_17 , який безпосередньо керує департаментом контролю, тобто він йому підзвітний, як особа по даному напрямку і відповідно вони можуть надати більш детальну інформацію з приводу поставленого питання. Також у приватній бесіді з ОСОБА_13 було обговорено те, що якщо ТОВ буде знімати родючий шар ґрунту без відповідного дозволу, буде нарахована сума шкоди, яка складатиме більше 700 000 грн. Свідок додав, що під час другої зустрічі ОСОБА_13 просив зустрітися іще та якось вирішити питання надання дозволу, на що він повідомив, що не та особа, яка може йому допомогти у такому вирішенні, однак ТОВ можете звернутися офіційно та подати необхідні документи. Крім того він вказав ОСОБА_13 , що не може жодним чином вплинути та розгляд документів, поданих підприємством повторно.
		Свідок зауважив, що від ОСОБА_16 ніяких вказівок щодо звернення громадян до конкретних осіб в м. Києві він не отримував. ОСОБА_17 теж не надавав вказівок про направлення людей до Києва, але зазначив, що для надання фахових роз`яснень можливо туди звертатися. Він пропонував ОСОБА_13 звернутись за допомогою (консультацією) до ОСОБА_7 , оскільки той родом з м. Новомиргород та можливо допоможе у вирішенні необхідного питання як землякові. ОСОБА_20 ніяких вказівок щодо порушень в проекті землеустрою він не надавав. 
		   Показаннями ОСОБА_20 ,допитаного місцевимсудом вякості свідка про те, що він працює начальником відділу планування, аналізу та звітності Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області. 27.06.2014 ТОВ ВКФ «Велта» звернулося із заявами та пакетом документів про надання дозволу на зняття родючого шару ґрунту з земельних ділянок площею 50 Га та 1 Га на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. Дані матеріали розглядались ним особисто і за результатами їх перевірки була підготовлена відповідь про відмову у наданні дозволу. Розгляд таких матеріалів було розписано керівництвом на нього з проханням простежити за строками їх розгляду. Перелік допущених ТОВ порушень він складав особисто. А ні ОСОБА_16 , ні ОСОБА_14 не давали йому будь-яких вказівок по розгляду відповідних заяв ТОВ, в тому числі щодо відмови у видачі дозволу. Про те, що ОСОБА_7 отримав якісь кошти, він довідався з газети. Наголосив, що без погодження із Києвом дозволи на зняття родючого шару ґрунту із земельних ділянок не видавалися.    Показаннями ОСОБА_22 ,допитаного місцевимсудом вякості свідка про те, що 02.08.2014 біля 14 год. йому подзвонив ОСОБА_7 з яким він перебуває у дружніх стосунках та повідомив, що у нього «застукав двигун» в автомобілі «Lexus» і просив виручити його в цій ситуації. Коли З ОСОБА_7 він зустрівся на трасі Шпола-Київ, останній був знервований та сказав, що у нього проблеми, йому необхідно їхати у м. Київ та попросив надати йому свій автомобіль «Форд Куга», д.н.з НОМЕР_2 . Також ОСОБА_7 попередив, що в бардачку його автомобіля залишився пістолет та документи. Коли він на автомобілі ОСОБА_30 приїхав до м. Шпола, його зупинив автомобіль «Шкода Октавія», його витягнули з машини та запитали на якій машині поїхав ОСОБА_7 . Після чого в салон автомобіля сіли двоє співробітників правоохоронного органу, які розмовляли між собою. Він чув, як під час такої розмови один співробітник запитав в іншого, чи бачив він щось, на що той відповів, що в автомобілі є гроші. Біля м. Городище вони зупинилися та чекали слідчого до 19 год. Потім були запрошені поняті при яких він сказав, що не знає чиї в автомобілі гроші. Коли ОСОБА_7 передав йому свій автомобіль він його детально не оглядав, з водійського сидіння дивився назад в салон, проте нічого не бачив.
		   Свідок вказав, що їхав разом з співробітниками міліції на автомобілі «Lexus», тобто до нього мали доступ працівники міліції. При цьому не зміг пояснити, чому під час досудового розслідування з цього приводу надав інші показання, зокрема про те, що після того, як ОСОБА_7 передав йому автомобіль «Lexus», д.н.з НОМЕР_1 , то він був в його полі зору і до прибуття слідчого та понятих до нього ніхто не підходив та наголошував, що виключає факт доступу будь-яких осіб до транспортного засобу в проміжок часу між тим, як він йому був переданий ОСОБА_7 , аж до його обшуку.
		   Показаннями свідка ОСОБА_31 ,даними місцевомусуду проте,що він займає посаду начальника ВДАІ з обслуговування Новомиргородського району Кіровоградської області. 02.08.2014 біля 11 год. він знаходився біля приміщення Новомиргородського РВ та бачив автомобіль, який рухався на великій швидкості в напрямку залізничного вокзалу. Він підійшов до таксистів поцікавитися у чому річ і ті повідомили, що хтось переслідує автомобіль ОСОБА_7 . Будучи другом ОСОБА_7 він вирішив набрати його по телефону, але той був поза зоною досяжності. Хвилин через 30 ОСОБА_7 сам йому зателефонував та повідомив, що йому хотіли всунути якісь гроші, тому він їде до м. Київ.
		Показаннями свідка ОСОБА_29 - заступника начальника управління  начальника відділу контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, даними місцевому суду про те, що прийшов запит про дозвіл на зняття родючого шару ґрунту ТОВ ВКФ «Велта». Дозвіл на той період не було надано, однак йому з цього приводу нічого не відомо. Пояснив, що на той період відбувалося розформування, змінилися посадові інструкції і повноваження про надання дозволів передані іншим особам. ОСОБА_20 ніяких вказівок по ТОВ «Велта» йому не надавав. Також вказав, що від ОСОБА_14 , коли той знаходився у відпустці, був телефонний дзвінок зміст якого зводився до того, що скоріше всього він буде надавати ТОВ «Велта» дозвіл, це було десь у четвер або п`ятницю. На що він відповів, що буде понеділок, тоді розберемося, а саме перевіримо всі документи та вирішимо це питання. ОСОБА_26 до цього була виконавцем, надавала дозволи і перевіряла документи. Вона лише забрала документи ТОВ ВКФ «Велта» з Дозвільного центру, поклала їх на стіл і повідомила його як в.о. начальника про те, що є такий запит, однак дозвіл вона видавати не буде, оскільки до її обов`язків це не входить. В кінці тижня йому зателефонував ОСОБА_14 щодо запиту ТОВ ВКФ «Велта» та повідомив, що в понеділок розберуться видавати чи не видавати відповідний дозвіл і хто буде цим займатися. Додав, що документи ТОВ він ні на кого не розписував, вони просто лежали. На скільки йому відомо зі слів ОСОБА_20 , по першому запиту ТОВ про видачу дозволу була відмова і за результатами другого запиту також дозвіл видано не було. Вже в суботу у них було проведено обшук і всі документи вилучили співробітники міліції, тому дозвіл знову виданий не був. 
		В прийнятті рішення про відмову у видачі дозволу він участі не приймав, однак чув про це з розмов ОСОБА_20 і ОСОБА_14 , які таку відмову готували та обговорювали її причини. ОСОБА_14 будь-яку вказівку на надання дозволу ТОВ йому не надавав, лише казав, що в понеділок скоріш за все такий дозвіл буде надано. Не пам`ятає, чи надходили від ОСОБА_14 вказівки про готування підлеглими документів для реєстрації.
		Свідок не зміг пояснити, чому під час досудового розслідування змінив показання в тій частині, що у нього була розмова з ОСОБА_14 під час якої він повідомив, що скоріш за все ТОВ буде надано дозвіл на зняття родючого шару ґрунту і він йому казав про необхідність доручення ОСОБА_26 зібрати документи для реєстрації, тому він доручив останній зібрати весь пакет документів, сказавши, що вони поки залишаться у неї, а по виходу на роботу ОСОБА_14 , вони розберуться хто буде видавати дозвіл. Крім того суду зазначив, що при перших зверненнях ТОВ цим питанням займалася ОСОБА_26 та ОСОБА_20 , який був профільним в цьому питанні спеціалістом та міг виявити недоліки. При другому зверненні за дозволом, ОСОБА_20 на місці не було, оскільки той був на лікарняному.
		   Показаннями допитаногомісцевим судомсвідка ОСОБА_32  про те, що він працює на посаді заступника начальника відділу ГУБОЗ УМВС України. 02.08.2014 він, спільно з іншими працівниками ГУБОЗ, приймав участь у документуванні факту передачі та отримання ОСОБА_7 неправомірної вигоди у розмірі 357 000 грн. за надання дозволу на зняття родючого шару ґрунту. З цією метою вони прибули до м. Новомиргород, де в центрі міста відбувалась передача грошей. Під час або після передачі грошей ОСОБА_7 надійшла команда про його затримання, однак обвинувачений почав тікати з місця вчинення злочину на автомобілі «Lexus». Оскільки він займався переслідуванням автомобіля ОСОБА_7 , він бачив, що із заднього лівого вікна автомобіля, який був на ходу, почали вилітали кошти. На трасі в м. Шпола, зокрема по вул. Невського  Островського автомобіль «Lexus RX 350» був затриманий, однак ним керував не ОСОБА_7 , а ОСОБА_22 . Вони попросили ОСОБА_22 вийти з автомобіля та чекати приїзду оперативної групи, експерта, понятих та інших необхідних учасників. В цей час з ними був слідчий у якого була ухвала суду на проведення обшуку транспортного засобу. Коли були запрошені поняті та на місце прибув експерт НДЕКЦ, розпочався огляд автомобіля. Під час огляду виявлено: за сидінням водія на килимку 2 пачки по 500 грн. та одну неповну пачку сумою здається в 7 000 грн.; пристрій для відстрілу резиновими кулями та набої до нього; на пасажирському передньому сидінні на килимку півтора літрова пляшка з під мінеральної води та серветка; під час освітленням відповідною лампою на підлокітнику - сліди порошку зеленого кольору. Виявлені грошові кошти були перераховані, переписані, опечатані, після чого поміщені до конверту та підписані понятими. ОСОБА_22 сприяв їм в проведенні огляду транспортного засобу належного обвинуваченому, жодних перешкод не чинив та пояснив, що йому подзвонив ОСОБА_7 , який попросив позичити йому свій автомобіль, після чого на його автомобілі поїхав в сторону м. Києва, а він на автомобілі ОСОБА_7 поїхав додому. З моменту затримання автомобіля ОСОБА_7 , вони доступу до нього не мали, а ОСОБА_22 постійно перебував біля транспортного засобу і вони не давали йому змогу кудись від нього відходити. За кермо автомобіля «Lexus» ніхто з оперативних працівників не сідав.
		   Показаннями допитаногомісцевим судомсвідка ОСОБА_33  про те, що він працює на посаді старшого оперуповноваженого по особливо важливим справам ГУБОЗ УМВС України. В даному провадженні він приймав участь у спробі затримання ОСОБА_7 після передачі йому грошових коштів, а також в обшуку автомобіля та виявлені грошей, які обвинувачений «скинув». На місце обшуку він приїхав пізніше, коли транспортний засіб обвинуваченого вже був затриманий, оскільки оглядав місце, де знаходились викинуті гроші. Грошей було багато, вони були викинуті неподалік від місця передачі грошей біля приватного будинку, зокрема було 5 пачок по 50 тисяч кожна, номіналом по 500 грн. на загальну суму 250 000 грн., які у присутності слідчого збирали. Вказав, що йому не вдалося заблокувати машину обвинуваченого, коли той тікав з місця передачі грошей, так як автомобіль їхав на нього і він був змушений відійти у бік. Під час обшуку в автомобілі було виявлено 2 пачки по 50 тисяч грн. і новенька пачка з грошима на суму 107 000 грн. Коли приїхав на місце зупинки транспортного засобу бачив, що в машині був ОСОБА_22 та один з їх оперативних співробітників. Після чого вони вийшли з транспортного засобу і до обшуку до нього не підходили. Машина була закрита та постійно перебувала на виду, тому сторонні особи до неї доступу не мали. По приїзду експерта за участі понятих слідчим проведено обшук автомобіля. Він опитував ОСОБА_22 з приводу відомих йому обставин і він пояснив, що йому зателефонував ОСОБА_7 , який перебував у збудженому стані та попросив помінятися транспортними засобами, у зв`язку з чим під`їхати на трасу. Зі слів ОСОБА_22 таке прохання ОСОБА_7 пояснив тим, що у нього проблеми, тому він їде в м. Київ, а транспортний засіб напевно поверне увечері. Свідок також зазначив, що приймав участь в обшуку домоволодіння батька обвинуваченого ОСОБА_7 . Під час слідчих дій він був у цивільному одязі, а транспортні засоби, задіяні в операції, не були із спецномерами.
		   Показаннями допитаногомісцевим судомсвідка ОСОБА_34  про те, що він приймав участь в якості понятого при оглядітранспортного засобу.В салоніавтомобіля бачивгроші номіналомпо 500грн.на загальнусуму більше100000грн.,однак точноїсуми непам`ятає.Вказав,що експертпроводив лампочкоюпо грошовимкупюрам,також всалоні булиплями краски.Окрім грошейв салоніавтомобіля буввиявлений пістолет,а убагажнику -георгіївські стрічкита українськіпрапорці.За результатамислідчої діїбуло складеновідповідний протокол,який нимособисто підписано.Пам`ятає,що намісці проведенняслідчої діїбув присутнійчоловік ізм.Шпола,а такожйого сусід.Йому,як понятому,було роз`ясненопроцесуальні права,а такожхід проведенняслідчої дії.Саме уприсутності понятихпрацівники міліціївідкрили машину,а усіучасники слідчоїдії стоялинавколо неї.На місці,окрім автомобіля«Лексус» перебувалоще 3транспортні засоби.Під часобшуку бувтакож ОСОБА_22 ,який розповідав,що зобвинуваченим помінявсямашинами.Він небачив,щоб ОСОБА_22 ,чи працівникиміліції сідалидо машини.Пам`ятає,що підчас слідчоїдії експертсідав намісце водіята відкривавбардачок,де виявивпістолет.Коли експертзбирав грошіта водивлампочкою вонистояли білявідкритих дверейі спостерігализа тим,що відбувається.Він особистобачив світіння фарбина виявленихгрошах тапідлокітнику.Жодний зучасників проведеноїслідчої діїв томучислі ОСОБА_22 претензій немали.     Показаннями допитаногомісцевим судомсвідка ОСОБА_35  про те, що він працює начальником сектору НДЕКЦ Черкаської області і його залучали до огляду автомобіля «Лексус» в м. Шпола. Пам`ятає, що під час огляду автомобіля було виявлено та вилучено: спеціальні хімічні речовини, гроші, посвідчення, пістолет, набої, серветку та пляшку води про що складено відповідний протокол. Щодо виявлених та вилучених грошових коштів, то це були 2 повні пачки номіналом купюр по 500 грн. та ще трохи, які були перев`язані стандартною банківською стрічкою. Дані гроші лежали в салоні автомобіля, а саме позаду на килимку за водійським сидінням, а пачки були розкидані. На килимку переднього пасажирського сидіння була виявлена пляшка води, також була одна або дві серветки, точно не пам`ятає. Огляд транспортного засобу проводився у присутності двох понятих. На місці огляду також був чоловік, який висловлювався з приводу того, що йому надали машину з грошима. Поняті від місця огляду нікуди не відходили, зауважень щодо проведеної слідчої дії не висловлювати. Ним за допомогою лампи було виявлено порошок, зокрема це були плями позаду місця водія, на бардачку між сидіннями, а також на боковій частині сидіння біля сидіння пасажира. 
		   Показаннями допитаногомісцевим судомсвідка ОСОБА_17  про те, що він не з ким інформацію по наданню дозволу на зняття родючого шару ґрунту не обговорював. За посадою кожного дня він спілкувався по робочим питанням з усіма 24 начальниками територіальних управлінь, зокрема начальником Кіровоградської області ОСОБА_14 . Зазначив, що центральний апарат Держсільгоспінспекції України видачею дозволів не займається з квітня місяця 2014 року, до квітня місяця 2014 року існував наказ голови Держсільгоспінспекції про те, що центральний апарат готував рекомендації територіальним органам щодо видачі дозволів, але в квітні місяці цей наказ був скасований і відповідно до положення про територіальну інспекцію та Держсільгоспінспекцією України, видачею дозволів займався територіальний підрозділ обласної інспекції за місцем знаходження земельної ділянки. Безпосередньо Департамент узагальнював усю інформацію щодо діяльності їхніх територіальних органів і подавав її керівництву Мінагрополітики за відповідний звітний період. Він не пам`ятає розмов з ОСОБА_14 щодо видачі чи не видачі дозволів, тим паче він в його підпорядкуванні не перебуває. Більш того у нього відсутні повноваження надавати вказівки до виконання начальнику управління. Крім того він не перебуває у підпорядкуванні у ОСОБА_7 та жодних розмов з приводу видачі дозволів з ним не мав. Зазначив, що до травня місяця, коли надходила заявка через дозвільний центр до територіального органу, відповідно до наказу голови Держсільгоспінспекції ОСОБА_36 , територіальний орган був зобов`язаний направити всі матеріали до центрального апарату в електронному вигляді і на підставі цих документів Департамент готував рекомендації щодо видачі або не видачі дозволів, які потім направляли адресату. Разом з цим в травні місця були внесені пропозиції щодо скасування дії цього наказу, оскільки він затягував час, так як документи здавалися на місцевому рівні через дозвільні центри і є визначений регламент, тобто за 5-7, 10-20 днів вони повинні були бути розглянуті. Вказав, що начальники територіальних управлінь питають у нього поради з тих чи інших питань.
		   Показаннями допитаногомісцевим судомсвідка ОСОБА_18 - виконавчого директораАсоціації голівсільських таселищних радВсеукраїнської асоціації про те, що 02.08.2014 йому, як безпосередньому керівнику, зателефонував заступник ОСОБА_7 , який розповів, що щодо нього у м. Кіровоград відбулась провокація по дачі хабара з нападом раніше невідомих осіб. На наведене повідомлення ОСОБА_7 він сказав йому приїхати в м. Київ для того, щоб розібратися в даній ситуації. Так як ОСОБА_7 його підлеглий, вони планували одразу звернутися із заявою до УМВС України. Потім йому стало відомо, що у мережі Інтернет з`явилося повідомлення про те, що його заступника ОСОБА_7 було затримано при спробі отримання хабара про що через 2-3 години він доповів міністру Аграрної політики. Наступного дня йому стало відомо про те, що міністру ОСОБА_37 прийшло смс-повідомлення зі змісту якого вбачалося, що це помста за харківські події. Свідок додав, що до нього ОСОБА_7 не звертався з приводу отримання дозволу ТОВ «Велта», оскільки це не його сфера діяльності. Також повідомив, що згідно розподілу посадових обов`язків і функцій між його заступниками, ОСОБА_7 відповідав за інший напрямок роботи  це якість і безпека сільськогосподарської продукції, насіннєва програма, а також якість і безпека зерна. При цьому в обов`язки посадовців не входять роз`яснювальні чи консультативні дії з приводу того чи іншого питання. Зазначив, що на початку червня 2014 року був підписаний наказ щодо надання права на виконання усіх функціональних обов`язків територіальним підрозділам на всій території України, до цього був інший наказ, але він був прийнятий з порушенням порядку видачі дозвільних документів на зняття родючого шару ґрунту. 
		   Крім того вказав на те, що ОСОБА_7 знає з 2006 року, коли той працював замісником директором аграрної біржі. Він характеризує його лише з позитивної сторони як грамотного спеціаліста та відмінного керівника та постійно запрошував на роботу до тієї структури, де сам працював.
		Також винуватість ОСОБА_7 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні письмовими та речовими доказами, в тому числі даними:
		- протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 02.07.2014, згідно якого ОСОБА_13 заявив про те, що головний спеціаліст Земельного управління сільськогосподарської інспекції ОСОБА_20 спільно з начальником Земельного управління сільськогосподарської інспекції України в Кіровоградській області ОСОБА_14 , виконуючим обов`язків начальника сільськогосподарської інспекції України в Кіровоградській області ОСОБА_16 та працівником центрального апарату сільськогосподарської інспекції України ОСОБА_17 вимагають у нього неправомірну вигоду у розмірі 714 000 грн. (14 000 грн. за 1 Га «загалом 51 Га») за надання дозволу на зняття родючого шару ґрунту;
		- копій статутних документів ТОВ ВКФ «Велта», де зазначено мета та предмет діяльності товариства, повноваження органів управління та їх компетенція;
		- копії наказу ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» №115-к від 03.01.2012 про те, що ОСОБА_13 з 03.01.2012 прийнято на роботу на посаду виконавчого директора з окладом згідно штатного розпису;
		-копії довіреності ТОВ ВКФ «ВЕЛТА», яка підтверджує наявність у представника ОСОБА_13 прав діяти від імені товариства, визначає умови і межі реалізації цих прав;
		- копій договорів оренди землі від 05.06.2014 та 17.06.2014 з планами (схемами), розрахунками орендної плати та актами передачі та прийому земельних ділянок, які надаються в оренду на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, загальними площами 50 та 1 Га і спеціального дозволу на користування надрами за реєстраційним номером 4275 від 13.06.2007;
		- листів Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області за №2929/04.02-13/1-2 від 11.07.2014 та за №2929/04.02-13/1 від 11.07.2014, згідно яких відмовлено ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» щодо надання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтових покривів (родючого шару ґрунту) з земельних ділянок, наданих в оренду ТОВ ВКФ «ВЕЛТА», з причин виявлених недоліків та необхідності їх усунення;
		- копії розпорядження КМУ за №422-р від 23.04.2014 «Про призначення ОСОБА_7 заступником Голови Державної інспекції сільського господарства України»;
		- копії розпорядження КМУ за №665-р від 23.07.2014 про присвоєння рангів державним службовця, згідно якого заступнику Голови Державної інспекції сільського господарства України ОСОБА_7 присвоєно 5 ранг державного службовця;
		- протоколу огляду та вручення помічених грошових коштів з додатками світлокопіями грошових коштів від 02.08.2014, згідно якого в приміщенні за адресою: с. Коробчине Новомиргородського району Кіровоградської області, вул. Хутір Комінтерн 3, на підставі постанови про контроль за вчиненням злочину, 02.08.2014 у період часу з 10 год. по 10 год. 30 хв. проведено огляд та помічення грошових коштів, отриманих в ДФЗБО МВС України на загальну суму 357 000 грн., які складаються з 714 купюр номіналом по 500 грн. кожна, а також їх вручення в присутності понятих заявнику ОСОБА_13 , для їх подальшої передачі особисто ОСОБА_7 в якості неправомірної вигоди;
		- протоколу обшуку автомобіля марки «Lexus RX 350», д.н.з НОМЕР_1 від 02.08.2014 з фототаблицею, розташованого за адресою: Черкаська область, м. Шпола, вул. Невського, 39, яким зафіксовано факт виявлення та вилучення: марлевого бинта зі змивом із бардачка салону автомобіля; використаних серветок паперових вологих; марлевого бинта зі змивами з ковбику заднього пасажирського місця зі сторони водія; двох купюр поверхні яких при освітленні спеціальною лампою світяться світло-зеленим кольором; коштів в сумі 106 000 грн. поверхні яких при освітленні спеціальною лампою світяться світло-зеленим кольором; предмету схожого на пістолет «ВІЙ» к-р 9мм № НОМЕР_3 ; магазину з набоями, який знаходився у предметі, схожому на пістолет; набоїв в кількості 29 шт.; посвідчення серії НОМЕР_4 виданого 05.05.2014 на ім`я ОСОБА_7 ; тимчасової перепустки до Будинку Уряду України на ім`я ОСОБА_7 ; посвідчення № НОМЕР_5 радника Голови ДАК «Хліб України» на ім`я ОСОБА_7 ; дозвіл на пістолет «ВІЙ», серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_7 ; автомобіль марки «Lexus RX 350», д.н.з НОМЕР_1 (СXX 130646); двох ключів від автомобіля «Lexus RX 350», д.н.з НОМЕР_1 (з брелоком);
		- протоколу огляду місця події від 02.08.2014 з фототаблицею до нього, яким зафіксовано огляд земельної ділянки розмірами 1x1 м, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , біля опори електропередач з маркуванням «66 л-3 ТП 120», де виявлено та вилучено: грошові кошти в купюрах по 500 грн. в 5 пачках на загальну суму 250 000 грн.;
		- протоколу обшуку від 02.08.2014, який проходив за адресою: АДРЕСА_3 , яким зафіксовано факт виявлення та вилучення: копії наказу Державної інспекції сільського господарства України №112 від 14.04.2014 «Про впорядкування питань щодо видачі дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок» на 1 арк.; копії наказу Державної інспекції сільського господарства України №82 від 20.06.2013 «Про упорядкування інформації щодо актів обстеження земельних ділянок та дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву ділянок» на 3 арк.; «Рекомендації щодо реєстрації актів обстеження земельних ділянок»;
		- протоколу обшуку від 02.08.2014, проведеного у кабінеті № 219 за адресою: м. Київ, вул. Баумана, 9/12, яким зафіксовано факт виявлення та вилучення: копії положення «Про департамент контролю з використання та охороною земель Державної інспекції сільського господарства України» №208 від 30.05.2014 на 11 арк.;
		- протоколу огляду місця події від 02.08.2014, проведеного в кабінеті № 402 по вул. Тімірязєва, 84 у м. Кіровограді, яким зафіксовано факт виявлення та вилучення: робочого проекту землеустрою щодо зняття, перенесення та збереження родючого шару грунту з ділянками по видобутку рослинного імениту на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, замовник ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» на 51 арк.; робочого проекту землеустрою щодо зняття, перенесення та збереження родючого шару ґрунту з ділянками по видобутку рослинного іменіту на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, замовник ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» на 34 арк.; листа ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» на 1 арк.; копії наказу №1 від 14.01.014 на 1 арк.; довідки вих. №14-В від 15.01.2014 на 1 арк.; платіжного доручення № 0410001 на 1 арк.; агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки №171 на 1 арк.; статуту ТОВ ВКФ «ВЕЛТА» на 16 арк.; копію довідки на 1 арк.; копію свідоцтва №200030720 на 1 арк., копію довідки серії АБ №705271 на 1 арк.; копію виписки з ЄДР на 1 арк.; акти обстеження земельної ділянки №234 та 235 на 2 арк.; пояснення від 11.07.2014 на 2 арк.; заяву від 11.07.2014 на 3 арк.; копію заяви від 18.07.2014 на 1 арк.; наказ №518-ОД від 08.07.2014 на 1 арк.; лист проходження від 27.06.2014 за №718/2, №718/3 на 3 арк.; чернетку припису на 1 арк.; лист №2929/040213/1 від 11.07.2014 на 4 арк.; копію договору оренди землі від 23.09.2011 на 4 арк.; копію договору оренди від 17.06.2014 на 10 арк.; копію договору оренди земельної ділянки від 05.06.2014 на 10 арк.; копію статуту ТОВ ВКФ «Велта» на 16 арк.; копію довідки №35 від 09.02.2012 на 1 арк.; копію заяви від 28.07.2014 на 2 арк.; лист №139/4-140-4 проходження від 13.02.2014 на 1 арк.; заяву №139/4-140/4 на 2 арк.; лист №983/04 від 14.03.2014 на 1 арк.; лист №984/04 від 14.03.2014 на 1 арк.; заяву від 18.05.2014 на 2 арк.; дозвіл №0018 від 20.03.2014 та №0020 на 2 арк.; акти обстеження земельних ділянок №70 та 71 від 19.03.2014 на 2 арк.;
		- протоколу огляду транспортного засобу «Форд Куга», д.н.з НОМЕР_2 з фототаблицею, проведеного на перехресті доріг Кременець - Біла Церква - Ржище, яким зафіксовано факт виявлення та вилучення: грошових коштів в сумі 8 850 грн. та 121 доларів США; ключів в кількості 3-х шт.. з магнітним ключем та брелоком; пластикових карток на знижки у магазинах в кількості 15 шт.; магнітної перепустка з підписом ОСОБА_7 ; пластикової банківської картки «Укргазбанк»; пластикової банківської картки «БМ Банк»; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_22 ; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 ; талону серії НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_7 ; ключів від транспортного засобу «Форд Куга Тренд», д.н. НОМЕР_2 з брелоком; мобільного телефону «Samsung Note 2» код 7791 та зарядного пристрою до нього;
		- копій реєстраційних документів та робочих проектів землеустрою щодо зняття, перенесення та збереження родючого шару ґрунту з ділянки по видобутку «розсипного ільменіту» на території Коробчинської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, зокрема на земельні ділянки 50 та 1 Га;
		- протоколу огляду документів від 30.08.2014, яким зафіксовано огляд речей вилучених в ході ОМП від 02.08.2014 за адресою: АДРЕСА_5 , які визнано та долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів;
		- копії особової справи на ОСОБА_7 , з якої вбачається, що останнього призначено на посаду заступника голови державної інспекції сільського господарства України, згідно наказу голови державної інспекції сільського господарства України № 213-к від 05.05.2014, а згідно розпорядження КМУ № 665-р від 23.07.2014 йому присвоєно 5 ранг державного службовця;
		- протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 07, 08 та 09.08.2014 згідно яких на законній підставі та у встановленому законом порядку проведеними оперативно-розшуковими заходами зафіксовано факт домовленості та власне отримання неправомірної вигоди ОСОБА_7 в особливо великому розмірі від потерпілого ОСОБА_38 ;
		- наказу Державної інспекції сільського господарства України №82 від 20.06.2013 про те, що на керівників територіальних органів Держсільгоспінспекції України покладено забезпечення своєчасного направлення до відповідальної особи Держсільгоспінспекції України електронних копій документів, які надійшли на розгляд територіального органу Держсільгоспінспекції України для отримання дозволу на знятті та перенесення ґрунтового покриву родючого шару ґрунту земельної ділянки (протягом одного дня з дати отримання від державного адміністратора пакету документів, поданих суб`єктом господарювання, з дня отримання довільного документу чи з дня подання фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання заяви та пакету документів на його отримання). Контроль за виконанням покладено на першого заступника Голови Держінспекції;
		- висновку експерта № 931хс від 07.10.2014 про те, що на поверхні грошових купюр на загальну суму 357 000 гривень, на марлевих тампонах та на серветках з волокнистого матеріалу виявлено сліди спеціальної хімічної речовини, яка однакова за своїми фізико-хімічними властивостями зі спеціальною хімічною речовиною, наданої в якості зразка. На серветках з волокнистого матеріалу, якими було зроблено змиви з лівої та правої рук ОСОБА_7 , на парі гумових рукавичок та на серветці з волокнистого матеріалу слідів спеціальної хімічної речовини, в межах чутливості використаних методів дослідження, не виявлено. Спеціальна хімічна речовина виявлена на грошових купюрах, на марлевих тампонах та на серветках з волокнистого матеріалу має однакові фізико-хімічні властивості між собою та спеціальною хімічною речовиною наданою в якості зразка порівняння;
		- протоколу отримання зразків для експертизи від 02.08.2014 з фототаблицею до нього, згідно якого у приміщенні Стаціонарного посту «Кагарлик» 82 км. автодороги Київ-Знамянка у ОСОБА_7 відібрано зразки змивів з долоней рук.
		Підстав вважати, що докази, покладені судом в основу обвинувального вироку, не відповідають ст.ст. 85, 86 КПК України, в частині їх відповідності критеріям належності та допустимості, під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення не здобуто.
		Аналізуючи наведені докази у їх сукупності, колегія суддів вважає доведеною винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України в редакції Закону №1261-VIIвід 13.05.2014, оскільки він як службова особа, яка займає особливо відповідальне становище одержав неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе за вчинення ним, як службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, що поєднане з вимаганням такої неправомірної вигоди.
		Доводи сторони захисту про недоведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин наведених в обвинувальному вироку через сплановану і підготовлену правоохоронними органами провокацію, колегія суддів визнає помилковими, з огляду на наступне.
		Відповідно довимог ч.3ст.271КПК Українипід часпідготовки тапроведення заходівз контролюза вчиненнямзлочину забороняєтьсяпровокувати (підбурювати)особу навчинення цьогозлочину зметою йогоподальшого викриття,допомагаючи особівчинити злочин,який вонаби невчинила,якби слідчийцьому несприяв,або зцією самоюметою впливатина їїповедінку насильством,погрозами,шантажем.Здобуті втакий спосібречі ідокументи неможуть бутивикористані укримінальному провадженні.    
		В п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.    
		Європейський суд з прав людини у своїй практиці виробив загальний принцип, що відноситься до гарантій справедливого розгляду справи в контексті техніки негласних розслідувань. Загальний зміст цього принципу зводиться до того, що суспільні інтереси не можуть виправдовувати використання доказів, що отримані внаслідок провокації правоохоронних органів. 
		Згідно з наведеним Європейським судом з прав людини визначенням, підбурювання з боку правоохоронних органів має місце тоді, коли працівники таких органів або особи, які діють за їх вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений.
		В рішенні від 05.02.2008 у справі «Раманаускас проти Литви» Суд зауважив, що саме прокуратура має довести, що факту підбурювання не було, а у разі відсутності таких доказів, національні суди зобов`язані проаналізувати факти у справі та вжити відповідних заходів, щоб встановити істину, а також з`ясувати, чи мало місце підбурювання. 
		Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський Суд з прав людини виробив змістовний та процесуальний критерій. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність/суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність в суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.  
		Розкриваючи змістовний критерій, Європейський Суд з прав людини відзначає, що, по-перше, держава повинна мати у своєму розпорядженні конкретні та об`єктивні свідчення, що підтверджують вчинення обвинуваченим конкретних кроків на вчинення діяння, за яке він в подальшому переслідується. При цьому відповідно до вимог Європейського Суду з прав людини будь-яка інформація, що стосується існуючого наміру вчинити злочин або вчинюваного злочину, має бути такою, що може бути перевіреною, а державне обвинувачення повинно мати змогу продемонструвати на будь-якій стадії, що в його розпорядженні наявні достатні підстави для проведення оперативного заходу. 
		По-друге, як зазначає Європейський суд з прав людини стосовно змістовного критерію, будь-яка інформація, отримана внаслідок негласної діяльності, має відповідати вимозі щодо того, що слідство має проводитись в цілому у пасивній манері. Таке виключає, зокрема, будь-які дії, що можуть бути розтлумачені, як вплив на обвинуваченого з метою вчинення ним злочину, як то - прояв ініціативи в контактах, повторна пропозиція, наполегливі нагадування тощо.
		З матеріалів кримінального провадження встановлено, що першочергово відомості про кримінальне правопорушення внесено в ЄРДР за заявою ОСОБА_13  директора ТОВ ВКФ «Велта» щодо керівників територіального органу  Державної сільськогосподарської інспекції в Кіровоградській області щодо яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії. Безпосередньо щодо ОСОБА_7 внесено відомості до ЄРДР і проведені санкціоновані негласні слідчі розшукові дії вже після того, як керівники територіального органу ОСОБА_14 та ОСОБА_16 вказали ОСОБА_13 про необхідність звернення до ОСОБА_7  заступника голови Державної інспекції сільського господарства України для вирішення питання яке його цікавить, якому слід сплатити грошові кошти. 
		Наведене вказує на те, що негласні слідчі розшукові дії щодо ОСОБА_7 відповідали вимогам процесуального закону, розпочались та проводились з метою контролю за підготовкою і вчиненням кримінального правопорушення, без провокації зі сторони потерпілого ОСОБА_13 та працівників правоохоронних органів.
		   При цьому враховується, що окрім ОСОБА_13 з обвинуваченим ніхто не спілкувався, а ОСОБА_7 свідомо, без будь-яких спонукань погодився з ним зустрітися, а у подальшому неодноразово вказував коли потерпілому телефонувати і сам щоразу визначав місце та час зустрічі.
		   Крім того ОСОБА_13 , а ні в зафіксованих телефонних розмовах, ні при безпосередніх зустрічах не пропонував ОСОБА_7 будь-яких конкретних сум грошових коштів в якості неправомірної вигоди за позитивне вирішення його питання, тобто не провокував обвинуваченого на вчинення злочину. ОСОБА_7 за власною ініціативою, без будь-якого примусу чи тиску вказав ОСОБА_13 на суму, яку йому слід передати для вирішення питання. Зокрема ОСОБА_7 зазначив, що за сприяння в отриманні ТОВ ВКФ «Велта» дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву із земельних ділянок ОСОБА_13 необхідно сплатити 7000 грн. за 1 га, а у подальшому свідомо запросив останнього до власного автомобіля та отримав неправомірну вигоду у визначеній ним та погодженій сумі. 
		При цьому, із досліджених матеріалів вбачається і те, що ОСОБА_7 мав право виборувідмовитись від отримання будь-яких матеріальних вигод чи прийняти їх. Тобто, до обвинуваченого не застосовувались будь-які засоби впливу в тому числі, шляхом використання прийомів шантажу чи погроз або наполегливого схиляння до протиправних дій.
		Колегія суддів враховує і те, що на обвинуваченого як на особу, уповноважену на виконання функцій держави, закон покладав обов`язок невідкладно вжити відповідних заходів у разі надходження пропозиції щодо одержання неправомірної вигоди, в тому числі відмовитися від незаконної пропозиції; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; повідомити про надходження пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.
		Наведені положення встановлені, в тому числі, з метою захисту осіб, уповноважених на виконання функцій держави, до яких належав і обвинувачений на час вчинення злочину, від провокації підкупу та унеможливлення реалізації такого.
		Натомість, обвинувачений ОСОБА_7 не скористався таким механізмом. Ні за результатами першої, ні за результатами наступних зустрічей, чи спілкування в телефонному режимі та навіть після безпосереднього отримання неправомірної вигоди, обвинувачений не вжив жодних заходів щодо запобігання отриманню ним такої вигоди та повідомлення правоохоронних органів про пропозицію, та надання йому неправомірної вигоди ОСОБА_13 . Навпаки, обвинувачений активно добровільно вживав заходи, спрямовані саме на одержання неправомірної вигоди, а у подальшому намагався уникнути кримінальної відповідальності шляхом залишення місця події після отримання грошових коштів, в тому числі, шляхом заміни власного автомобіля на автомобіль свідка  ОСОБА_22 .
		Посилання обвинуваченого ОСОБА_7 на те, що у зафіксованих органом досудового розслідування розмовах, він пропонував потерпілому ОСОБА_13 допомогу виключно у розробці нового проєкту документації іншою компанією за 7000 грн., що не є неправомірною вигодою, а є платою за таку послугу, спростовуються наведеними вище доказами, в тому числі показаннями ОСОБА_13 , даними негласних слідчих (розшукових) дій та протоколами огляду місця події і обшуку від 02.08.2014, якими виявлено та вилучено грошові кошти в розмірі 357000 грн., отримані обвинуваченим в якості неправомірної вигоди, що відповідає вимозі останнього про сплату потерпілим по 7000 грн. за кожен гектар земельної ділянки, а не платі за розробку проєкту документації за 7000 грн. 
		Наведене вище вказує на те, що правоохоронні органи на початок проведення НСРД мали об`єктивні докази для припущення, що ОСОБА_7 займається незаконною діяльністю і через ОСОБА_13 не схиляли обвинуваченого до таких протиправних дій. Їх дії не вийшли за межі пасивного розслідування і вони «приєднались» до злочину, який вже розпочався без будь-якої участі з їх боку.
		   Аналізуючи доводи сторони захисту про відсутність вимагання ОСОБА_7 неправомірної вигоди колегія суддів виходить з положень ст. 368 КК України в редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення про те, що під вимаганням неправомірної вигоди розуміються дії службової особи, що супроводжуються погрозою вчинення або не вчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа змушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. Тобто обов`язковою ознакою вимагання є законність прав та інтересів, які захищає той, хто надає неправомірну вигоду.
		   Вимагання хабара може бути поставлене особі в провину за наявності трьох основних чинників: ініціатором давання (одержання) хабара є службова особа  хабароодержувач; пропозиція щодо давання (одержання) хабара має характер вимоги (примусу), що підкріплюється відкритою погрозою, або створенням таких умов, які переконують хабародавця в наявності реальної небезпеки його правам та законним інтересам, що змушує його погодитися з такою вимогою; дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і мають протиправний характер або спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам хабародавця.
		   Встановлено, що ініціатором вимагання неправомірної вигоди був ОСОБА_7 , який під час особистої зустрічі 23.07.2014 повідомив ОСОБА_13 , що зможе вплинути на прийняття керівництвом Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області позитивного рішення про видачу ТОВ «ВКФ ВЕЛТА» дозволів на зняття і перенесення родючого шару грунту. Після цього 27.07.2014 під час чергової зустрічі ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_13 про те, що останній має передати йому грошові кошти з розрахунку 7000 грн. за кожний гектар земельних ділянок на суму 357000 грн. Саме вимагання неправомірної вигоди у наведеній сумі спонукало ОСОБА_13 офіційно звернутися 02.08.2014 до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину.
		   Тобто неодноразова відмова у одержанні дозволу на зняття родючого шару грунту посадовими особами Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області та запевнення ОСОБА_7 про те, що він в змозі вплинути на посадових осіб наведеної інспекції щодо яких є представником вищестоящої ланки, змусило ОСОБА_13 погодитися на пропозицію ОСОБА_7 , оскільки він розумів, що без сплати таких коштів не зможе одержати необхідний дозвіл, чим буде порушено законні права та інтереси ТОВ на подальше видобування корисних копалин.
		   Те, що службові особи Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області ОСОБА_16 і ОСОБА_14 повідомили ОСОБА_13 , що за отримання спецдозволу на зняття і перенесення ґрунтового покриву із земельних ділянок необхідно сплатити 14000 грн., при цьому без погодження з Києвом дозволу надано не буде, оскільки їх контролює Київ і всі дії узгоджуються там, не свідчить про те, що ініціаторами вимагання неправомірної вигоди були саме вони, а не ОСОБА_7 . При цьому враховується, що саме після розмов з ОСОБА_7 щодо необхідності сплати грошових коштів за кожен гектар земельних ділянок, ОСОБА_13 , розуміючи безвихідь ситуації, погодився на умови запропоновані останнім.
		   Колегія суддів також враховує, що вимагання хабара виключається, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, уникнути заслуженої відповідальності, одержати незаконні пільги або переваги.
		   Разом з цим, під час судового та апеляційного розгляду не встановлено, що ОСОБА_13 погоджуючись на надання хабара ОСОБА_7 та надаючи йому неправомірну вигоду був зацікавлений у незаконній та неправомірній поведінці службової особи, прагнув обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення незаконних інтересів та одержати незаконний результат.
		   Більш того, з показань потерпілого і обвинуваченого вбачається, що до подій ОСОБА_13 не знав ОСОБА_7 особисто, з ним жодних службових питань не вирішував та зацікавленим у їх вирішенні не був, тому спровокувати ОСОБА_7 на вимагання неправомірної вигоди не міг.
		   Крім того судом першої інстанції встановлено, що знайшло своє відображення і під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, що ОСОБА_13 , звертаючись до посадових осіб Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області переслідував єдину мету  у законний спосіб одержати дозвіл на зняття та перенесення верхнього шару грунту для видобування корисних копалин і отримуючи відмови у наданні відповідного дозволу, кожного разу вживав заходів для усунення недоліків і повторного направлення пакету документів для їх розгляду по суті.
		Доводи сторони захисту про те, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 368 КК України, оскільки посадовими обов`язками останнього не передбачено видачу спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок і своїм службовим становищем він не міг вплинути на вчинення чи не вчинення відповідних дій, колегія суддів визнає неприйнятними та такими, що спростовуються наступним.
		Пунктом 2 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002 передбачено, що відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
		Пунктом 3 наведеної вище постанови також визначено, що об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 368 КК України полягає в одержанні хабара в будь-якому вигляді. Оскільки виконання чи невиконання службовою особою відповідних дій перебуває за межами об`єктивної сторони даного злочину, відповідальність настає незалежно від того, до чи після вчинення цих дій було одержано хабар, був чи не був він обумовлений до їх вчинення, виконала чи не виконала службова особа обумовлене, збиралася чи ні вона це робити.
		Встановлено, що територіальний орган  Державна сільськогосподарська інспекція в Кіровоградській області, згідно положень приймає рішення одноособово. При цьому погодження вищестоящого органу, зокрема Державної інспекції сільського господарства України щодо вирішення питання про надання ТОВ «ВКФ ВЕЛТА» дозволу на зняття і переніс родючого шару грунту, не потрібно. До повноважень ОСОБА_7 , як заступника голови Державної інспекції сільського господарства України, не входило погодження питання про надання дозволу на зняття і переніс родючого шару грунту, більш того він за посадою був заступником по іншому напрямку роботи.
		Разом з цим слід враховувати, що обвинувачений займав посаду заступника голови Державної інспекції сільського господарства України, якому були підпорядковані територіальні органи на місцях та їх керівники.
		Тому ОСОБА_7 , як службова особа вищестоящого органу в силу своїх службових повноважень мав вплив та міг вплинути на підлеглих територіального органу, з метою сприяння у вирішенні питання щодо надання дозволу на зняття і переніс родючого шару грунту, в тому числі, пришвидшення вирішення такого питання, а також надання дозволу без повного пакету документів.
		Колегія суддів вважає, що ОСОБА_7 , як службова особа Державної інспекції сільського господарства України, будучи особою, яка займає особливо відповідальне становище, мав реальну можливість вплинути на інших службових осіб інспекції, в тому числі на службових осіб підпорядкованої Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області, на яких було покладено організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов`язки щодо надання дозволу на зняття родючого шару грунту, в даному випадку, ТОВ «ВКФ ВЕЛТА».
		З огляду на те, що відповідно до п. 4 положення «Про державну інспекцію сільського господарства України» затвердженого Указом Президента України № 459/2011 від 13.04.2011, інспекція відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює серед іншого, державний нагляд (контроль) за виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару грунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель, а також за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах, заступник начальника інспекції ОСОБА_7 мав повноваження на виконання наведених обов`язків.
		За встановлених судом першої інстанції фактичних обставин провадження, які знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, хабар давався ОСОБА_13 . ОСОБА_7 за використання службового становища останнього, з метою впливу на позитивне вирішення структурою нижчої ланки, до виключної компетенції якої відносилося питання видачі відповідного дозволу, зацікавленість у позитивному вирішенні якої є у хабародавця.
		При цьому посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_7 не вчинив жодних дій в інтересах ОСОБА_13 задля отримання ТОВ «ВКФ ВЕЛТА» дозволу на зняття і перенесення родючого шару грунту, не приймаються до уваги, так як виконання чи не виконання службовою особою обіцяних дій перебуває за межами об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 368 КК України, а позитивне вирішення питання будь-яким чином не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого.
		Колегія суддів визнає необґрунтованими посилання захисника на те, що ОСОБА_13 безпідставно набув статусу потерпілого в даному кримінальному провадженні, приймаючи до уваги те, що саме ОСОБА_13 , який є директором ТОВ «ВКФ ВЕЛТА» і згідно довіреності Генерального директора, діяв від імені засновників, мав право представляти інтереси підприємства в усіх державних та недержавних органах, установах, підприємствах і організаціях України, звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинений злочин і саме з нього ОСОБА_7 вимагав неправомірну вигоду, яку ОСОБА_13 йому передав. Той факт, що ОСОБА_13 в інтересах ТОВ «ВКФ ВЕЛТА» не заявив в кримінальному провадженні цивільний позов про відшкодування завданої злочинними діями шкоди, не вказує на її відсутність і є лише способом реалізації наданих процесуальних прав.
		Те, що відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені 02.07.2014 за заявою ОСОБА_13 щодо посадових осіб ДІСГ України та ДІСГ в Кіровоградській області, а саме: ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_21 за вимагання неправомірної вигоди у розмірі 714 000 грн., а не щодо ОСОБА_7 , не ставить під сумнів законність проведених в кримінальному провадженні слідчих дій та прийнятих процесуальних рішень. Більш того, під час досудового розслідування встановлено особу, яка вимагала у ОСОБА_13 неправомірну вигоду, на ОСОБА_7 , як на особу яка вчинила злочин, вказав також і потерпілий та саме йому повідомлено про підозру в рамках даного кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
		Колегія суддів не приймає до уваги посилання сторони захисту про те, що оброблені спеціальною речовиною грошові кошти були підкинуті до автомобіля «Lexus» після його зупинки під керуванням ОСОБА_22 , з огляду на наступне.
		Свідок ОСОБА_22 під час судового розгляду вказував на те, що коли він на автомобілі ОСОБА_30 приїхав до м. Шпола, його зупинили працівники поліції, які перебували в транспортному засобі до проведення в ньому обшуку, тобто мали до нього доступ. Разом з цим свідок не вказував на те, що грошові кошти в автомобіль були підкинуті працівниками поліції після зупинки транспортного засобу. Більш того зазначав, що коли ОСОБА_7 передав йому свій автомобіль, він його детально не оглядав, тому не знав, що в ньому знаходиться.
		   При цьому свідок не зміг пояснити, чому під час досудового розслідування з цього приводу надав інші показання, зокрема про те, що після того, як ОСОБА_7 передав йому автомобіль «Lexus», д.н.з НОМЕР_1 , то він був в його полі зору і до прибуття слідчого та понятих до нього ніхто не підходив та наголошував, що виключає факт доступу будь-яких осіб до транспортного засобу в проміжок часу між тим, як він йому був переданий ОСОБА_7 , аж до його обшуку.
		При цьому допитані судом в якості свідків ОСОБА_39 та ОСОБА_40 стверджували, що до проведення в транспортному засобі ОСОБА_30 обшуку, сторонні особи до нього доступу не мали, а сам автомобіль постійно був в полі зору ОСОБА_22 , який від нього не відлучався.
		Наведене не дає підстав колегії суддів вважати, що грошові кошти, які були вилучені в транспортному засобі ОСОБА_7 були підкинуті особами, які мали до нього доступ з моменту затримання до проведення в ньому обшуку.
		На факт підкидання грошових коштів в автомобіль ОСОБА_7 не вказує і те, що сліди спеціальної хімічної речовини були відсутні на задньому килимку, між передніми пасажирськими сидіннями, бардачку, кермові, перемикачеві передач транспортного засобу, а також на долонях ОСОБА_7 . 
		Колегія суддів визнає безпідставними сумніви сторони захисту щодо показань свідка ОСОБА_24 в частині його присутності під час зупинки автомобіля «Lexus» в м. Шпола та вилучення з нього грошових коштів в сумі 107 000 грн. та участі при обшуку в будинку за адресою: АДРЕСА_2 та зазначає наступне.
		   Згідно протоколу обшуку будинку АДРЕСА_2 , такий обшук проведений 02.08.2014 з 15 год. 05 хв. до 17 год. 29 хв. старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України капітаном міліції ОСОБА_41 за участі начальника відділу ГУБОЗ МВС України підполковника міліції ОСОБА_24 , старшого оперуповноваженого в ОВС ГУБОЗ МВС України ОСОБА_42 у присутності понятих ОСОБА_43 та ОСОБА_44 . 
		   Крім того, відповідно до протоколу обшуку автомобіля марки «Лексус-RX350» реєстраційний номер НОМЕР_1 , розташованого за адресою: Черкаська область, м. Шпола, вул. Невського, 39, такий обшук проведений 02.08.2014 з 18 год. 53 хв. до 21 год. 10 хв. старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України капітаном міліції ОСОБА_41 за участі начальника відділу ГУБОЗ МВС України підполковника міліції ОСОБА_24 , старшого оперуповноваженого в ОВС ГУБОЗ МВС України ОСОБА_42 у присутності понятих ОСОБА_45 та ОСОБА_46 .
		   Такі протоколи містять підписи учасників слідчої дії, в тому числі начальника відділу ГУБОЗ МВС України ОСОБА_24 , що свідчить про його безпосередню участь в їх проведені.
		Те, що ОСОБА_24 близько 17 год. міг бачити факт зупинки автомобіля «Lexus» в м. Шпола, незважаючи на те, що обшуку будинку АДРЕСА_2 , в якому він приймав участь, проводився до 17 год. 29 хв., не вказує на неналежність його показань, оскільки слідча дія проводилась старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України капітаном міліції ОСОБА_41 , а ОСОБА_24 лише приймав в ній участь і така участь не позбавляла останнього процесуальної можливості відлучатися з місця проведеної слідчої дії.
		Щодо неналежності та недопустимості як доказів стенограм телефонних розмов від 10, 21, 23, 27.07.2014 та 02.08.2014, що оформлені протоколами про результати негласних слідчих дій під час зустрічей ОСОБА_13 з ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , оскільки абонентські номери стільникового зв`язку, що були об`єктом прослуховування не ідентифіковані, як і не і ідентифіковані експертним шляхом голоси осіб, що зафіксовані за допомогою аудіозапису, колегія суддів виходить з положень ст. 94 КПК України про те, що кожен доказ оцінюється, в тому числі у сукупності з іншими доказами, з точки зору достатності та взаємозв`язку.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в ході судового розгляду в суді першої інстанції було досліджено стенограми телефонних розмов ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 від 10, 21, 23, 27.07.2014 та 02.08.2014, що оформлені протоколами про результати негласних слідчих дій. Судом також допитано ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , які не заперечували факти розмов, приналежність абонентських номерів стільникового зв`язку, однак заперечили зміст таких розмов та ОСОБА_13 , який підтвердив зафіксовані органом досудового розслідування розмови, які викривають дії ОСОБА_7 .
		Щодо автентичності голосів ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , враховується, що клопотань про проведення відповідної фоноскопічної експертизи стороною захисту до суду апеляційної інстанції не заявлено, а будь-яких доказів неналежності записів як доказів, судом першої та апеляційної інстанції не встановлено.
		Доводи захисника з приводу того, що негласні слідчі розшукові дії по кримінальному провадженню проведені без відповідних дозволів передбачених законом та доручень на їх проведення, спростовуються протоколами проведення негласних слідчих розшукових дій та наданими прокурором розсекреченими ухвалами, якими надано дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій та доручення на їх проведення оперативними підрозділами. Вказані ухвали були досліджені апеляційним судом (Т.12 а.п.149-160, 161-63, 167-169, 170-172).
		З огляду на те, що ухвалами Апеляційного суду м. Києва надано дозволи на проведення негласних слідчих розшукових дій в кримінальному провадженні, докази, отримані в результаті їх проведення, є належними і допустимими.
		Крім того колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_12 про повернення йому грошових коштів, що були вилучені під час обшуку будинку по АДРЕСА_2 , з огляду на наступне.
		   02.08.2014 під час санкціонованого обшуку проведеного в рамках кримінального провадження № 12014000000000264 за адресою: АДРЕСА_2 виявлено та вилучено, зокрема грошові кошти у сумі 1605 Євро, 32800 доларів США та 140000 грн.
		   Встановлено, що дані кошти вилучені оперативними працівниками поліції із сейфу домоволодіння ОСОБА_7 . 
		   Під час судового розгляду надійшло клопотання ОСОБА_12  кума ОСОБА_7 про повернення вилученого майна  грошових коштів у сумі 1605 Євро, 32800 доларів США та 140000 грн. нібито належних йому, які були передані на зберігання ОСОБА_7 за два тижні до проведеного обшуку. При цьому будь яких доказів належності вказаних коштів саме ОСОБА_12 , до клопотання не долучено і під час судового слідства не надано.
		   Судом першої інстанції допитано в якості свідків ОСОБА_47 та ОСОБА_48 , які підтвердили належність даних грошових коштів саме ОСОБА_12 . На наведені показання свідків в апеляційній скарзі також посилається і захисник ОСОБА_49 .
		   Разом з цим, оскільки ОСОБА_50 є колишньою дружиною ОСОБА_7 , а ОСОБА_51  його батьком, тобто особами, які зацікавлені в позитивному прийнятті рішення на користь обвинуваченого, їх показання не можна визнати належними доказами на підтвердження обставин, на які посилається в клопотанні ОСОБА_12 , а інших беззаперечних доказів, в тому числі зберігальних розписок, які вказували на належність грошових коштів саме йому, не надано. Крім того відсутні будь-які докази законності походження таких грошових коштів.
		   При цьому враховується, що дані грошові кошти були виявлені та вилучені в присутності ОСОБА_48 , він сам під час обшуку давав пояснення про те, що вони вилучені із сейфу, який належить та яким користується ОСОБА_7 , однак будь-яких інших даних про їх належність іншій особі, зокрема ОСОБА_12 , не вказував і заперечень з цього приводу не висловлював, що свідчить про те, що на момент вилучення грошових коштів він не був обізнаний про походження таких грошей, не був очевидцем їх передання на зберігання обвинуваченому
		Наразі, колегією суддів в ході апеляційного перегляду судового рішення щодо ОСОБА_7 не встановлено обставин, які б свідчили про помилковість висновків суду першої інстанції та наявність підстав для закриття кримінального провадження щодо останнього, як того вимагає в апеляційній скарзі сторона захисту.
		За клопотанням учасників судового провадження відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
		Зокрема сторона захисту порушувала питання про повторне дослідження обставин, встановлених під час судового розгляду шляхом дослідження показань обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_13 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_48 , ОСОБА_31 , ОСОБА_22 , ОСОБА_12 , ОСОБА_52 , ОСОБА_20 , ОСОБА_24 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_53 , ОСОБА_17 , а також письмових доказів, детальний перелік яких наведено у окремому клопотанні захисника ОСОБА_54 від 11.05.2021 (Том 15, а.п. 196-213). Разом з цим обґрунтування такого повторного дослідження доказів стороною захисту фактично зводиться до необхідності надання їм апеляційним судом іншої юридичної оцінки. 
		Оскільки передбачених законом підстав для повторного дослідження доказів у даному кримінальному провадженні стороною захисту не наведено і колегією суддів не встановлено, у задоволенні відповідного клопотання відмовлено, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 30.05.2019 № 572/843/17 від 30.05.2019, згідно якої сам по собі факт непогодження з висновками суду першої інстанції не є підставою для повторного дослідження доказів. 
		Вирішуючи питання про відповідність призначеного ОСОБА_7 покарання, колегія суддів виходить з того, що воно має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		За змістом ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Призначаючи ОСОБА_7 покарання судом першої інстанції дотримано вимоги ст.ст. 50, 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання». Зокрема, в повній мірі враховані ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, з огляду на положення ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, обставини його вчинення, дані про особу винуватого, який раніше не судимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, хворіє на цукровий діабет, на момент ухвалення вироку мав на утриманні малолітнього та неповнолітню дитину, на спеціальних обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебував, при невстановленні обставин, що пом`якшують покарання та відсутності обставин, що його обтяжують, і обґрунтовано призначено ОСОБА_7 основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 368 КК України в редакції Закону від 13.05.2014 №1261-VII, у виді позбавлення волі на певний строк.
		Колегія суддів не вбачає підстав для призначення ОСОБА_7 більш суворого основного покарання, як того просить прокурор, оскільки наведені ним в апеляційній скарзі обставини цілком повно були враховані судом першої інстанції і, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, не дають підстави для погіршення його становища і призначення покарання у виді позбавлення волі на 11 років. 
		Те, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення будучи особою, що займала особливо відповідальну посаду, поєднане з вимаганням хабара, на думку колегії суддів не дає підстави для призначення більш суворого покарання, оскільки наведені обставини є кваліфікуючими ознаками вчиненого ним злочину, що випливають із диспозиції ч. 4 ст. 368 КК України, за якою його засуджено.
		Те, що вчиненими ОСОБА_7 діяннями спричинено суттєву шкоду державним інтересам і підірвано авторитет державної установи, будь-якими доказами не підтверджено. При цьому враховується, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення у 2014 році і на даний час його діяння втратило суспільний резонанс.
		Крім того невизнання вини обвинуваченим, його поведінка під час досудового розслідування та судового розгляду, на що в апеляційній скарзі посилається сторона обвинувачення, не є підставою для призначення більш суворого покарання, оскільки така позиція є способом захисту від пред`явленого обвинувачення і лише характеризує ставлення до заподіяних наслідків.
		Суд апеляційної інстанції також погоджується з призначеним ОСОБА_7 судом першої інстанції додаткових обов`язкових покарань у виді конфіскації майна та позбавлення права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування, враховуючи, що останній, будучи службовою особою, яка займала відповідальне становище вчинив особливо тяжкий злочин корисливої спрямованості.
		З цих же підстав колегія суддів визнає обґрунтованим, що ОСОБА_7 підлягає позбавленню спеціального звання - 5 рангу посади державного службовця, який йому присвоєно наказом Голови Державної інспекції сільського господарства України № 410-к від 25.07.2014, що відповідає приписам ст. 54 КК України.
		Колегія суддів визнає доречними посилання прокурора на те, що судом першої інстанції допущено суперечності у резолютивній частині судового рішення в частині конфіскації майна ОСОБА_7 , з огляду на наступне.
		Санкція ч. 4 ст. 368 КК України в редакції Закону від 13.05.2014 №1261-VII передбачає застосування до винної особи додаткового обов`язкового покарання у виді конфіскації майна.
		Статтею 59 КК України передбачено, що покарання у виді конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.
		За змістом резолютивної частини вироку суду першої інстанції, слідує, що суд, застосувавши до ОСОБА_7 обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, прийшов до переконання, що такій конфіскації підлягає лише частини майна, яке є його особистою власністю, разом з цим помилково зазначив про те, що конфіскації підлягає половина всього майна, що суперечить наведеній частці такого майна, яка належить бути конфіскованою.
		Колегія суддів погоджується з тим, що конфіскація частини майна обвинуваченого ОСОБА_7 з визначенням розміру такої частки в , з урахуванням встановлених судом першої інстанції фактичних обставин провадження та даних про особу обвинуваченого, є достатнім для досягнення мети покарання та узгоджується з положеннями ст. 59 КК України і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора в частині конфіскації усього його майна обвинуваченого.
		На думку колегії суддів наведене посилання підлягає виключенню із резолютивної частини вироку суду першої інстанції як зайве, тому він підлягає зміні на виконання положень ст. 409 КПК України.
		З огляду на наведене, на переконання суду апеляційної інстанції, покарання ОСОБА_7 призначене за санкцією частини статті КК України у визначених судом межах, узгоджується із загальними засадами призначення покарання, його меті, та не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», адже відповідає справедливому балансу між загальними інтересами суспільства, та вимогами захисту основоположних прав особи.
		Підстав для пом`якшення ОСОБА_7 призначеного судом покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, під час апеляційного розгляду не встановлено. Даних про наявність обставин, що є пом`якшуючими покарання обвинуваченого, з огляду на положення ст. 66 КК України, або можуть бути додатково визнані такими, колегією суддів не вбачається.
		Дані про те, що за станом здоров`я ОСОБА_7 позбавлений можливості відбувати призначене судом покарання у виді позбавлення волі, відсутні.
		   Окрім іншого колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про необхідність зарахування ОСОБА_7 у строк відбутого покарання у виді позбавлення волі терміну його попереднього ув`язнення з 02.08.2014 по 06.08.2014 включно на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		   Оскільки на час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення встановленні обставини, на які хоча і не посилаються сторони кримінального провадження в апеляційних скаргах, однак які дають підстави для виходу за межі апеляційних вимог задля покращення становища ОСОБА_7 , колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015, додатково зарахувати обвинуваченому період його перебування під вартою після скасування судом касаційної інстанції ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 05.04.2017, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. 
		   До такого висновку колегія суддів виходить з того, що згідно ч. 5 ст. 72 КК України зі змінами внесеними Законом України від 26.11.2015 № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про попереднє увязнення» - попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
		Частиною 2 статті 532 КПК України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Встановлено, що Апеляційним судом Кіровоградської області вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.02.2016 щодо ОСОБА_7 , який наразі є предметом даного апеляційного перегляду, змінено і він набрав законної сили 05.04.2017. 24.04.2017 винесено розпорядження про виконання вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.02.2016, що набрав законної сили, яке направлено за належністю. Згідно повідомлення начальника Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_55 від 17.05.2017 за № 7098/125/49-2017, ОСОБА_7 затриманий 14.05.2017 та направлений для тримання під вартою в ІТТ ГУНП у м. Києві (Том 13, а.п. 1). У подальшому, ОСОБА_7 утримувався під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор (№13)» та ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)». Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних іі кримінальних справ від 12.10.2017 відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зупинення виконання вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.02.2016 (Том 13, а.п. 71). Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних іі кримінальних справ від 26.10.2017 ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 05.04.2017 щодо ОСОБА_7 скасовано і призначено новий розгляд провадження в суді апеляційної інстанції. Цією ж ухвалою ОСОБА_7 звільнено з-під варти. Відповідно до наданого стороною обвинувачення листа департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 15.09.2022 за № 8959/Рб/ВС, на підставі ухвали суду касаційної інстанції від 26.10.2017 ОСОБА_7 звільнений з-під варти 27.10.2017 та вибув з «Бориспільської виправної колонії (№ 119)».
		Таким чином, термін перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою з 26.10.2017 по 27.10.2017 є попереднім ув`язненням і має бути додатково зарахований в строк відбутого ним покарання у виді позбавлення волі на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, що узгоджується з усталеною практикою ВС.
		Інший період, зокрема з 14.05.2017 до 25.10.2017 включно не є терміном попереднього ув`язнення ОСОБА_7 , а є відбуттям покарання у виді позбавлення волі за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.02.2016, який також підлягає зарахуванню в строк відбутого покарання за загальними правилами.
		   Так яксудом першоїінстанції навиконання ч.4ст.374КПК Україниу вирокуне визначенопочаток строкувідбування покарання,колегія суддіввважає заможливе виправитицей недолік,який неє істотнимпорушенням,зазначивши,що початокстроку відбуванняпокарання ОСОБА_7 необхідно рахуватиз моментуйого фактичногозатримання навиконання вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.02.2016, який набирає законної сили після його апеляційного оскарження на підставі даної ухвали.
		Провівши апеляційний розгляд в межах заявлених апеляційних вимог, колегія суддів визнає вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 законним і обґрунтованим та не вбачає підстав, передбачених ст. 409 КПК України, для його скасування.
		Керуючись ст. 404, п. 1 ч. 1 ст. 407, ст.ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -
		 
		у х в а л и л а:
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргупрокурора прокуратуриКіровоградської області ОСОБА_11  задовольнити частково.
		Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 лютого 2016 року щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4ст. 368 КК Українив редакціїЗакону №1261-VII від 13.05.2014, змінити.
		Виключити з резолютивної частини вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 лютого 2016 року посилання на конфіскацію частини всього майна, яке є власністю ОСОБА_7 та вважати правильним конфіскацію частини майна, яке є його власністю.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 додатково зарахувати ОСОБА_7 в строк відбутого покарання термін попереднього ув`язнення з 26.10.2017 по 27.10.2017 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Період перебування ОСОБА_7 під вартою з 14.05.2017 до 25.10.2017 включно зарахувати в строк відбутого ним покарання з розрахунку день за день.
		Строк відбуванняпокарання ОСОБА_7 рахувати змоменту йогофактичного затриманняна виконаннявироку Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.02.2016.
		У решті вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 лютого 2016 року залишити без змін.
		Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців в порядку, передбаченому ст. 426 КПК України.
		 
		Головуючий
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...