Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 229/3339/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 28.06.2023. Зареєстровано: 28.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2023.
Дата набрання законної сили: 28.07.2023
Номер судового провадження: 1-кп/229/1382/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023050000002164

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 229/3339/23
		Провадження № 1-кп/229/1382/2023
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 червня 2023 р. м. Дружківка, Донецької область
		 
		Дружківський міський суд Донецької області у складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ;
		прокурора:  ОСОБА_3 
		захисника обвинуваченого: ОСОБА_4 
		обвинуваченого: ОСОБА_5 
		розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22023050000002164, від 23.05.2023, відносно 
		ОСОБА_5  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Доссор Ембиньського району Гур`євської області Казахстан, одруженого, має сина 2019 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України ( участь у терористичній організації).
		 
		В С Т А Н О В И В :
		24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української державиУкраїни. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
		Згідно з п.п.1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні їх зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язались утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікованийЗаконом України від 14.01.1998 №13/98-ВРта Федеральним Законом Російської Федерації від 02.03.1999 № 42 ФЗ). Відповідно до ст. ст. 2-3 зазначеного договору Російська Федерація зобов`язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та будівництво відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 №2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та обмеження їх суверенітету та від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що ні одна з держав не має право здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади та Збройних Сил Російської Федерації (даліЗС РФ) виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленогоКонституцією України.
		Своїх злочинних цілей представники влади і ЗС РФ вирішили досягти зокрема шляхом створення і фінансування терористичної організації на території України.
		Так, 07 квітня 2014 року в м. Донецьку Донецької області під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених на цей час представників влади РФ та ЗС РФ створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі«ДНР»). Координація діяльності цієї терористичної організації, як і її фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється невстановленими на цей час представниками влади та ЗС РФ, окремими іноземними громадянами, а також окремими суб`єктами господарської діяльності та громадянами України, лояльно налаштованими до ідей та діяльності «ДНР».
		Вказана терористична організація має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв`язки; чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організацій; а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій. Так, на учасників силового блоку терористичної організації «ДНР» покладаються наступні обов`язки: систематична організація та здійснення актів застосування збройної сили проти держави України у особі представників сил АТО, зокрема ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, задіяними у проведенні антитерористичної операції; створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності; вербування нових учасників до складу силового блоку терористичних організацій «ДНР» та, організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями; захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області; вчинення терористичних актів та диверсій на інший території України; захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО та забезпечення власної злочинної діяльності; викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні; силова підтримка учасників політичного блоку незаконних утворень «ДНР», захоплення, а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд; організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.
		Водночас на учасників політичного блоку терористичної організації «ДНР» покладаються обов`язки: створення так званих «органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності; видача документів, які мають ознаки нормативно-правових актів, від імені нелегітимних «органів державної влади «ДНР»; організація та проведення незаконних референдуму та виборів на територіях, підконтрольних «ДНР»; проведення агітаційної роботи серед населення Донецької області щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України; організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу; налагодження взаємодії між лідерами «ДНР», представниками влади та ЗС РФ з метою координації дій щодо застосування актів збройної сили проти держави України, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України; налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для здійснення актів застосування збройної сили проти держави України, зокрема протидії правоохоронним органам та силам АТО; налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України і осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції, та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України; надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» та для забезпечення їх протиправної діяльності; забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
		На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.
		Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
		Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об`єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до абз.19ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»є терористичною організацією.
		При цьому, терористична діяльність охоплює зокрема організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у них (ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).
		07.04.2014 за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції (даліАТО) із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань, яка тривала до 30 квітня 2018 року та надалі отримала формат «операції Об`єднаних сил». Як наслідок, частина території Донецької області опинилась під контролем представників терористичної організації «ДНР» та відповідно допостанови Верховної Ради України №254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями»,постановою Верховної Ради України №252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування»,Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях»набула статусу тимчасово окупованої території.
		Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі знайшли своє відображення у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВРУ до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженомуПостановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВРУ від 14.01.2015 за № 106-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за № 1597-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за № 337-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за № 1596-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за № 145-VIIІ.
		Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем Російської Федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12.10.2016. При цьому в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.
		07 квітня 2014 року в м. Донецьку Донецької області під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених на цей час представників влади РФ та ЗС РФ створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі  «ДНР»). Координація діяльності цієї терористичної організації, як і її фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється невстановленими на цей час представниками влади та ЗС РФ, окремими іноземними громадянами, а також окремими суб`єктами господарської діяльності та громадянами України, лояльно налаштованими до ідей та діяльності «ДНР». 
		Вказана терористична організація має конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв`язки; чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організацій; а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.
		Так, на учасників силового блоку терористичної організації «ДНР» покладаються наступні обов`язки:
		- систематична організація та здійснення актів застосування збройної сили проти держави України у особі представників сил АТО та операції об`єднаних сил, зокрема ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, задіяними у проведенні антитерористичної операції та операції об`єднаних сил;
		- створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності;
		- вербування нових учасників до складу силового блоку терористичних організацій «ДНР» та, організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями;
		- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області;
		- вчинення терористичних актів та диверсій на інший території України;
		- захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО та операції об`єднаних сил та забезпечення власної злочинної діяльності;
		- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;
		- силова підтримка учасників політичного блоку незаконних утворень «ДНР», захоплення, а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;
		- організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.
		Водночас, на учасників політичного блоку терористичної організації «ДНР» покладаються обов`язки:
		- створення так званих «органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності;
		- видача документів, які мають ознаки нормативно-правових актів, від імені нелегітимних «органів державної влади «ДНР»;
		- організація та проведення незаконних референдуму та виборів на територіях, підконтрольних «ДНР»;
		- проведення агітаційної роботи серед населення Донецької області щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;
		- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу; 
		- налагодження взаємодії між лідерами «ДНР», представниками влади та ЗС РФ з метою координації дій щодо застосування актів збройної сили проти держави України, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
		- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для здійснення актів застосування збройної сили проти держави України, зокрема протидії правоохоронним органам, силам АТО та операції об`єднаних сил;
		- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України і осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції, та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
		- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» та для забезпечення їх протиправної діяльності; 
		- забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
		На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.
		Одним із основних завдань учасників вказаної терористичної організацій є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
		Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об`єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.
		При цьому, терористична діяльність охоплює зокрема організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у них (ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом»).
		07.04.2014 за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення антитерористичної операції (далі  АТО) із залученням Збройних Сил України та інших військових формувань, яка тривала до 30 квітня 2018 року та надалі відповідно до указу Президента № 116/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року отримала формат «операції Об`єднаних сил» із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях.
		З квітня 2014 року по теперішній час учасники терористичної організації «ДНР», реалізуючи злочинний умисел представників влади РФ і ЗС РФ щодо досягнення зазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «ДНР» та влади її керівників, здійснюють захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили проти держави України, чинять збройний опір військовослужбовцям Збройних Сил України та правоохоронним органам України, задіяним у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини. 
		Як наслідок, частина території Донецької області опинилась під контролем представників терористичної організації «ДНР» та відповідно до постанови Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» набула статусу тимчасово окупованої території.
		Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі знайшли своє відображення у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВРУ до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВРУ від 14.01.2015 за № 106-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за № 1597-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за № 337-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за № 1596-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за № 145-VIIІ.
		Факт створення «ДНР» за підтримки та під контролем Російської Федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12.10.2016. При цьому в Резолюції зазначено, що «ДНР» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом.
		З метою сприяння насильницькій зміні меж території України, на виконання завдань силового блоку терористичної організації «ДНР» з квітня 2014 року на частині території Донецької області групами осіб, які здійснювали захоплення адміністративних будівель органів державної влади України та правоохоронних органів України на території Донецької області, після незаконного заволодіння зброєю та бойовими припасами із зазначених будівель, утворено ряд підрозділів, що увійшли до складу силового блоку терористичної організації «ДНР», зокрема:
		7-а мотострілкова бригада зенітного дивізіону «ДНР» (в/ч НОМЕР_1 , «Чистяковская дивизия»);
		група «Б-2» «Козачий союз «Область війська Донського ДНР» (далі за текстом  «Б-2» «КСОВД» ДНР»);
		тактична група «Купол», 100-та окрема мотострілецька бригада «Республіканська гвардія», в/ч НОМЕР_2 (далі за текстом 100 ОМСБр РГ, 
		в/ч НОМЕР_2 );
		5-та окрема мотострілецька бригада «Оплот», в/ч НОМЕР_3 (далі за текстом  5 ОМСБр « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в/ч НОМЕР_3 );
		9-ий окремий штурмовий мотострілецький полк морської піхоти 1 АК УНМ «ДНР», в/ч НОМЕР_4 (далі за текстом  9 ОШМСПМП, в/ч НОМЕР_4 );
		11-ий гвардійський окремий мотострілковий полк (батальйон « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), військової частини № НОМЕР_5 (далі за текстом - 11гв.омсп, в/ч НОМЕР_5 ).
		Так, достовірно усвідомлюючи вище наведені обставини 15 травня 2015 року ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у приміщенні Дебальцевського залізно-дорожнього технікуму, усвідомлюючи, що діяльність терористичної організації «ДНР» та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб (стосовно яких досудове розслідування здійснюється в інших кримінальних провадженнях), з корисливих та ідеологічних мотивів, за власною ініціативою, вступив до складу одного зі структурних підрозділів її силового блоку  7 мотострілкової бригади зенітного дивізіону «ДНР» (в/ч НОМЕР_1 , « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») з дислокацією підрозділу у АДРЕСА_1 з метою безпосередньої участі в протиправній діяльності терористичної організації «ДНР» щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, зокрема, шляхом застосування збройної сили проти Збройних Сил України, зобов`язався дотримуватися встановлених правил поведінки та виконувати визначені йому функції.
		Приймаючи беспосередню участь у терористичній організації обвинувачений ОСОБА_5 отримав позивний « ОСОБА_6 », був забезпечений камуфльованим форменим одягом, військовим спорядженням, вогнепальною зброєю АК-74, бойовими припасами до неї.
		Так, перебуваючи на посаді стрілка-зенітника підрозділу силового блоку 7-ої мотострілкової бригади зенітного дивізіону «ДНР»(в/ч НОМЕР_1 , « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») з дислокацією у АДРЕСА_1 в званні рядовий ОСОБА_5 виконував вказівки, визначені йому керівництвом вказаного підрозділу терористичної організації  командира дивізіону з позивним « ОСОБА_7 », а саме: перебуваючи на бойових позиціях в н.п. Новогригорівка, н.п. Нижня Лозова, АДРЕСА_3 , маючи на озброєнні РПЗК ІНФОРМАЦІЯ_5 , Ігла 2, кулемети ПКМ та автомати АК-74, здійснював контроль за повітряними цілями в зоні відповідальності розрахунку РПЗК.
		Наприкінці січня 2016 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) ОСОБА_5 залишив розташування військової частини з метою ухилення від подальшого проходження військової служби та направився до м. Донецька. 
		У подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел влітку 2018 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена) ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , вступив на «контракту військову службу» до одного зі структурних підрозділів терористичної організації «ДНР»  11-го гвардійського окремого мотострілкового Єнакієво-Дунайського полку 1 Донецького армійського корпусу «народної міліції» (батальйон «Восток»), в/ч № НОМЕР_5 , з метою подальшої безпосередньої участі в протиправній діяльності терористичної організації «ДНР» щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, зокрема, шляхом застосування збройної сили проти Збройних Сил України, зобов`язався дотримуватися встановлених правил поведінки та виконувати визначені йому функції.
		Перебуваючи у складі вказаного підрозділу терористичної організації «ДНР», ОСОБА_5 був призначений на посаду оператор-навідника бойової машини піхоти «БМП-1» та «БМП-2», був забезпечений камуфльованим форменим одягом, військовим спорядженням, вогнепальною зброєю АК-74, бойовими припасами до неї та виконував вказівки, визначені йому керівництвом вказаного підрозділу терористичної організації, а саме: перебуваючи на бойових позиціях н.п. Спартак Ясинуватського району Донецької області поблизу заводу «Альтком», маючи на озброєнні автомат АК-74, РПГ, кулемет та гранати, залучався до бойового чергування та здійснював постріли з вказаної зброї в бік неокупованої частини населених пунктів Донецької області. Після завершення «військового контракту» 21.12.2021 ОСОБА_5 звільнений з в/ч НОМЕР_5 . 
		Тобто в період з 15 травня 2015 року до кінця січня 2016 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) та з літа 2018 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) по 21 грудня 2021 року ОСОБА_5 , перебуваючи тимчасово окупованій території Донецької області, приймав участь у терористичній організації «ДНР», забезпечуючи реалізацію цілей та завдань, покладених на структурні підрозділи вказаної терористичної організації.
		Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, а саме - участі у терористичній організації.
		24травня 2023року міжпрокурором відділупроцесуального керівництвау кримінальнихпровадженнях щодозлочинів,вчинених натимчасово окупованихтериторіях уДонецькій областіта вумовах збройногоконфлікту Донецькоїобласної прокуратури ОСОБА_3 , який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22023050000002164, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, з однієї сторони, та підозрюваний у цьому провадженні  ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншої сторони, у присутностізахисника  адвоката ОСОБА_4 ,свідоцтво проправо назайняття адвокатськоюдіяльністю від08жовтня 2008року №3027,видане ІНФОРМАЦІЯ_6 ,котрий дієна підставідоручення Регіональногоцентру знадання безоплатноївторинної правовоїдопомоги уДонецькій таЗапорізькій областях, на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України у приміщенні Покровського РВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, за адресою Донецька область, м. Покровськ, вул. Мандрика, буд. 7, уклали угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов,  ОСОБА_5 , який не є організатором терористичної групи або організації, повідомлений про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину та тяжких злочинів відповідно до класифікації злочинів за ст. 12 КК України, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, повністю визнав свою винуватість у вчиненні злочину та зобов`язується:
		а)беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні;
		б)сприяти у викритті кримінальних правопорушень у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється слідчим відділом 
		2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях; 
		в) викривати злочинні дії інших учасників групи, вчинених групою або організацією, оскільки повідомлена ОСОБА_5 інформація підтверджена доказами.
		Під час укладання угоди враховано, що ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю даного злочину. Під час укладання угоди враховано, що ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю даного злочину.
		ОСОБА_5 під час досудового розслідування беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого: ч. 1 ст. 258-3 КК України (участь у терористичній організації).
		Між сторонами зазначеної угоди узгоджено покарання  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України  у виді 10 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
		Також обвинувачений  ОСОБА_5 розуміє, що ці зобов`язання співпрацювати зі стороною обвинувачення продовжуються і після винесення вироку, а відмова від такої співпраці є порушенням даної угоди.
		При визначенні узгодженої міри покарання враховано наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
		Згідно із даною угодою, прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1ст.258-3 КК України. Обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Сторони погоджуються на призначення наступного покарання ОСОБА_4 ч.1ст.258-3 КК Україниу виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Відповідно до правилст.469 КПК Україниугода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		У судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості оскільки вона не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства України і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджену в угоді міру покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник також просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.258-3 КК Україниза викладених в обвинувальному акті обставин.
		Обвинуваченому ОСОБА_5 судом було роз`яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4ст.474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей394та424цьогоКодексу, а саме: можливість оскарження вироку лише з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7статті 474 цього Кодексу, в тому числі - не роз`яснення наслідків укладення угоди.
		Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470 КПК України, в тому числі - щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.
		Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно зі ч.6ст.474 КПК Українине є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Також судом було встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.
		Таким чином суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.258-3 КК Україниучасті у терористичній організації.
		Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1ст.258-3 КК України.
		Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченимКК України.
		Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченої і відповідає загальним засадам призначення покарання. При призначені покарання враховано обставини, передбаченіст.66-67 КК України, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Судом враховується особа обвинуваченого, який має на утриманні сина 2019 року народження, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря -психіатра не перебуває, раніше не судими1.
		Відповідно до п.1 ч.1ст.66КК Україниобставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Відповідно дост.67КК Україниобставин, які обтяжують покарання обвинуваченому не встановлено.
		Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження про призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.258-3 КК Українита ухвалення обвинувального вироку.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368,369,370,371,374,376,395,472,474,475 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену від 24 травня 2023 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим  ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Доссор Ембиньського району Гур`євської області Казахстан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України (участь у терористичній організації).
		ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Доссор Ембиньського району Гур`євської області Казахстан визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з конфіскацією майна.
		Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
		Згідно п.1 ч.4ст.394 КПК Українивирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4,6,7ст.474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.
		 
		Суддя ОСОБА_1 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...