Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 585/1856/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; інші.
Надіслано для оприлюднення: 29.06.2023. Зареєстровано: 29.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2023.
Дата набрання законної сили: 19.07.2023
Номер судового провадження: 1-в/585/117/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № № 585/1856/23 
		Номер провадження 1-в/585/117/23 
		 
		У Х В А Л А 
		І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И
		27 червня 2023 року                            м.Ромни
		 
		Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участю прокурора ОСОБА_2 , 
		засудженого ОСОБА_3 
		його захисника адвоката ОСОБА_4 ,
		представника установи виконання покарань ОСОБА_5 
		секретаря судового засідання ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни у режимі відеоконференцзв`язку із ДУ «Роменська виправна колонія (№56)» матеріали клопотання ОСОБА_3 про приведення вироку у відповідністьдо вимогч.5ст.80КК України,у зв`язкуіз закінченнямстроків давності його виконання,шляхом замінипокарання увиді довічногопозбавлення воліна позбавленняволі на певний строк, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		У провадженні Роменського міськрайонного суду Сумської області знаходитьсяклопотання ОСОБА_3 про приведення вироку у відповідністьдо вимогч.5ст.80КК України,у зв`язкуіз закінченнямстроків давності його виконання,шляхом замінипокарання увиді довічногопозбавлення воліна позбавленняволі на певний строк. 
		Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до ч. 1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 15 років у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин. Відповідно до ч. 5 ст. 80 КК України питання про застосування давності до особи, засудженої до довічного позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі заміняється позбавленням волі. У зв`язку із зазначеним заявник вважає, щодо нього особисто, згідно вимог ч.5 ст. 80 КК України, суд може визнати за можливе застосування строку давності, та звільнити його від відбування покарання, а в разі якщо суд визнає за неможливе застосування давності, то у даному випадку законодавець гарантує засудженому зміну виду покарання з довічного позбавлення волі на позбавлення волі. Обґрунтовуючи такі доводи ОСОБА_3 вказує, що 04.03.2023 року закінчився максимальний визначений КК України 15-ти річний строк давності виконання вироку, посилається на постанову Верховного Суду України від 26.10.2017 р. у справі № 344/7495/16-к та рішення УСУ від 12.04.2012 р. по справі № 9-рп/2012, від 30.01.2003 р. по справі № 3-рп/2003 р., від 02.11.2004 року по справі № 15-рп/2004 р., заявник стверджує, що держава Україна порушує його права, визначені ст. 28 Конституції України. 
		У судовому засіданні ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити. 
		Захисник, адвокат ОСОБА_4 , у судовому засіданні підтримала клопотання ОСОБА_3 і просила його задовольнити.
		Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання. 
		Представник установи виконання покарань ОСОБА_5 заперечував проти клопотання. 
		Вивчивши доводи клопотання, заслухавши позицію учасників судового провадження та вивчивши наявні матеріали, суд вважає, що насьогодні у задоволенні клопотання ОСОБА_3 слід відмовити виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Апеляційного суду Херсонської області від 09 листопада 2007 року за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 6, 12, 187 ч. 4, 289 ч. 3, 70 КК України, до покарання у виді довічного позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна. 
		Ухвалою Верховного суду України від 04 березня 2008 року вказаний вирок відносно ОСОБА_3 змінено в частині перекваліфікації дій останнього з ч. 3 ст. 289 КК України на ч. 2 ст. 289 КК України, в іншій частині - залишено без змін. 
		Так, вирок щодо ОСОБА_3 набрав законної сили 04.03.2008 року. 
		На даний час ОСОБА_3 місцем відбування покарання у виді довічного позбавлення волі визначено Державну установу «Роменська виправна колонія (№56)».
		Відповідно до ст. 152 КВК України, підставою звільнення від відбування покарання є відбуття строку покарання, призначеного вироком суду.
		1 вересня 2001 року набув чинностідіючий Кримінальний кодекс України, статтею 64 якого встановлено відповідальність за вчинення особливо тяжких злочинів. Також даною нормою визначено, що довічне позбавлення волі застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом. 
		З вироку Апеляційного суду Херсонської області від 09 листопада 2007 року вбачається, що ОСОБА_3 було засуджено до покарання у виді довічного позбавлення волі, кваліфікований за п.п. «1», «6», «12» ч. 2 ст. 115 КК України, та він вчинений в період дії КК України 2001 року. Санкцією ч. 2 ст.115ККУкраїни передбачено застосування покарання у виді довічного позбавлення волі. 
		При постановленні вироку щодо ОСОБА_3 судом було призначено покарання у відповідності до положень Конституції України та чинного Кримінального кодексу України. На даний час караність діянь, вчинених ОСОБА_3 - не усунута.
		Згідно ст.152КВКУкраїни - підставою звільнення від відбування покарання є відбуття строку покарання, призначеного вироком суду; закон України про амністію; акт про помилування; скасування вирокусудуізакриття кримінальногопровадження; закінчення строків давності виконання обвинувального вироку; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; хвороба; інші підстави, передбачені законом. 
		Відповідно доположень статті 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у такі строки: 1) два роки-у разі засудження допокарання менш суворого, ніж обмеження волі; 2) три роки-у разізасудження допокарання у виді обмеження волі; 3)п`ять років - у разі засудження допокарання увиді позбавленняволі занетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавленняволі настрок небільше п`ятироків затяжкий злочин; 4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин; 5)п`ятнадцятьроків -у разізасудження допокарання увиді позбавленняволі настрок більшедесяти роківза особливотяжкий злочин. Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються. Перебіг давностіпереривається,якщо дозакінчення строків,зазначених участинах першійта третійцієї статті,засуджений вчинитьновий злочин.Обчислення давностів цьомувипадку починаєтьсяз днявчинення новогозлочину. Питання про застосування давності до особи, засудженої до довічного позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі заміняється позбавленням волі.
		Проте, у даному випадку зміст клопотання та досліджені судом докази не свідчать про те, що закінчився строк давності виконання вироку суду, яким ОСОБА_3 засуджено до довічного позбавлення волі, оскільки встановлено що такий вирок суду виконується, а на його виконання ОСОБА_3 відбуває покарання. 
		У зв`язку із тим, що стаття 80ККУкраїни застосовується у випадку, якщо обвинувальний вирок не виконується, а судом з`ясовано, що вирок Апеляційного суду Херсонської області від 09 листопада 2007 року відносно ОСОБА_3 , набув законної сили та почав виконуватись з моменту набрання ним чинності, суд приходить до висновку, що строк давності застосуванню не підлягає, а доводи засудженого, щодо обов`язковості застосування такого строку ґрунтуються виключно на довільному тлумаченні останнім норми кримінального закону.
		Вирішуючи клопотання суд вважає, що доводи засудженого з посиланням на рішення Верховного Суду України від 26.10.2017 р. у справі № 344/7495/16-к та рішення УСУ від 12.04.2012 р. по справі № 9-рп/2012, від 30.01.2003 р. по справі № 3-рп/2003 р., від 02.11.2004 року по справі № 15-рп/2004 р. не можуть бути взяті до уваги, оскільки висновки, викладені у них, не можуть бути застосовані для вирішення клопотання, що винесене на розгляд суду засудженим ОСОБА_3 .
		Окремо судом відзначається, що з 06.11.2022 року до ст.ст. 81 та 82 КК України було внесено зміни, відповідно до яких було визначено можливість застосування дії вказаних статей кримінального закону і до засуджених до довічного позбавлення волі, за умови дотримання певного алгоритму дій.
		Так, згідно ч.1 ст. 82 КК України, невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
		При цьому,згідно ч.5та 6ст.82КК України,покарання увиді довічногопозбавлення воліможе бутизамінено напокарання увиді позбавленняволі строкомвід п`ятнадцятидо двадцятироків,якщо засудженийвідбув неменше п`ятнадцятироків призначеногосудом покарання. До осіб, яким покарання замінене більш м`яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими статтею 81 цього Кодексу.
		З наведеного вбачається, що для того, щоб судом була визнана можливість застосувати до довічно ув`язненої особи дію ст. 82 КК України, має настати певна сукупність обставин, а саме: особа, засуджена до довічного позбавлення волі має відбути не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання; за умови того, що засуджений став на шлях виправлення, судом за поданням установи виконання покарань або за клопотанням засудженого має бути вирішене питання про заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, при наявності до того обґрунтованих підстав. 
		У той же час, при розгляді клопотання засудженого ОСОБА_3 встановлено, що останній просить вирішити питання щодо заміни йому покарання у виді довічного позбавлення волі строковим у спосіб, що не передбачений чинним кримінальним законом, застосувавши положення ст. 80 КК України щодо врегулювання строків давності виконання обвинувального вироку, зокрема, зважаючи на ту обставину, що при вирішенні конкретного клопотання засудженого у кримінальному провадженні правозастосувач, яким в даному випадку є суд, повинен діяти відповідно до точного змісту норми права, яку він застосовує, у межах своєї компетенції, суворо дотримуватися процедури розгляду порушених особою питань, тобто користуватися принципом законності, згідно якого «дозволено робити лише те, що передбачено в законі» (ст. 19 Конституції України, рішення КСУ № 7-рп/2009 від 16.04.2009).
		За таких обставин суд вважає, що підстав для перевірки та врахування судом обставин, що передбачені ст. 82 КК України відносно особи засудженого ОСОБА_3 у суду відсутні об`єктивні підстави, оскільки заявник розгляд цього питання перед судом не порушує, таким чином реалізуючи своє право на вільне звернення до суду у визначений ним спосіб та обстоювання власної правової позиції, що відповідає загальним принципам кримінального процесуального закону, визначених у ст.22 та 26 КПК України щодо змагальності та диспозитивності кримінального провадження.
		Враховуючи викладене, будь-які обґрунтовані підстави для задоволення клопотання засудженого у суду відсутні.
		Керуючись ст.ст.7, 9, 52, 54, 78, 376, 537, 539 КПК України,ст.ст. 80 КК України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про приведення вирокуувідповідністьдовимогч.5ст.80ККУкраїни,узв`язкуіззакінченнямстроківдавностійоговиконання,шляхомзамінипокаранняувидідовічногопозбавленняволінапозбавленняволі напевнийстрок - відмовити.
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня оголошення ухвали суду, засудженим - з дня отримання копії ухвали.
		Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили в день розгляду справи апеляційним судом, якщо таку не було скасовано.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
		МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_7 ЦВЄЛОДУБ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...