Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 703/2860/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Надіслано судом: 29.06.2023. Зареєстровано: 29.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2023.
Дата набрання законної сили: 21.06.2023
Номер судового провадження: 11-кп/821/422/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22020250000000032

ркаській області, тобто належним органом, у зв`язку з чим одержані у кримінальному провадженні №22020250000000032 докази є допустимими.
		Щодо доводів сторони захисту про наявность ознак провокації з боку співробітників правоохоронних органів під час проведення оперативної закупки психотропної речовини у ОСОБА_7 то вони є безпідставними, необгрунтованими та спростовуються показами свідка ОСОБА_11 , які він надавав безпосередньо в суді першої інстанції.
		Відповідно до ч.6 ст.246 КПК України (у редакції, чинній станом як на 02 жовтня 2020 року, так і на 21 жовтня 2020 року), проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.
		Постановою прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 02 жовтня 2020 року за №10/2-66т, купівлю психотропної речовини у ОСОБА_7 в ході оперативної закупки доручено здійснити особі, яка залучена для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_11 .
		Так, під час безпосереднього допиту судом свідка (зі зміненими анкетними даними) ОСОБА_11 , останній підтвердив, що працівники СБУ попросили його викрити злочин щодо збуту наркотичних засобів з боку обвинуваченого, і він дав на це добровільну згоду. Після цього, на нього вдягли спеціальне обладнання для прослуховування та вручили грошові кошти для придбання у ОСОБА_36 психотропної речовини. У подальшому, на автомобілі оперативників, в якому також знаходилися поняті, вони прибули до населеного пункту, в якому проживає ОСОБА_7 , де він прийшов до останнього, дав гроші і взамін отримав «згорток» з амфетаміном вагою більше 5 грамів. Після цього оперативники складали документи в автомобілі. Вартість придбання точно не пам`ятає, однак це була раніше оговорена сума. Після придбання у обвинуваченого ОСОБА_7 психотропної речовини він нікуди не заходив, відразу віддав придбаний амфетамін працівникам СБУ, які склали відповідні документи.
		Вищевказані покази легендованої особи ОСОБА_11 у повній мірі підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, які зібрані під час досудового розслідування кримінального провадження у спосіб, який визначений законодавством України, а саме: постановою прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 02 жовтня 2020 року за №10/2-66т; протоколом про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 21 жовтня 2020 року; протоколом роз`яснення особі, залученої до проведення негласної (розшукової) слідчої дії, її прав та обов`язків, від 21 жовтня 2020 року; протоколом вилучення у особи, залученої до проведення негласної (розшукової) слідчої дії спеціального технічного засобу від 21 жовтня 2020 року; протоколом від 22 жовтня 2020 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи в рамках досудового розслідування кримінального провадження №22020250000000032 від 14 липня 2020 року; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 22 жовтня 2020 року; протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 21 жовтня 2020 року з додатком до нього; протоколом огляду особи, залученої до проведення негласної (розшукової) слідчої дії та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 21 жовтня 2020 року; протоколом добровільної видачі придбаних речовин від 21 жовтня 2020 року; висновком експерта №СЕ-19/124-21 /438-МРВ від 17 лютого 2021 року; ухвалою слідчого судді Черкаського апеляційного суду 3339т від 28 вересня 2020 року; аудіо- та відеозаписами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.
		З урахуванням показів зазначеної особи та вищевказаних досліджених судом доказів, на думку колегії суддів суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що дійсно легендована особа діяла під контролем співробітників УСБУ в Черкаській області з метою викриття факту збуту психотропної речовини обвинуваченим ОСОБА_7 , однак це жодним чином не впливало на можливість обвинуваченого ОСОБА_7 відмовитись від продажу психотропної речовини, при цьому обвинувачений був вільний у виборі своїх дій, натомість легендована особа не допомагала обвинуваченому вчиняти даний злочин щодо збуту психотропної речовини, не впливала на його дії ні шляхом умовлянь, ні шляхом завищення вартості психотропної речовини, обвинувачений ОСОБА_7 добровільно прийняв пропозицію ОСОБА_11 продати йому психотропну речовину, при цьому жодних заходів примусу до нього не вчинялося, він не був поставлений у такі несприятливі обставини, які б спонукали до вчинення злочину.
		При цьому, легендована особа ОСОБА_11 придбав психотропну речовину у обвинуваченого ОСОБА_7 виключно з метою виявлення та документування факту збуту психотропних речовин.
		Вказані обставини у повній мірі вказують на відсутність провокування обвинуваченого ОСОБА_7 на збут психотропних речовин та беззаперечно свідчать та доводять вчинення ним кримінального правопорушення.
		При цьому, спроби легендованої особи ОСОБА_11 , які проходили під наглядом працівників УСБУ в Черкаській області, до 21 жовтня 2020 року придбати у обвинуваченого ОСОБА_7 психотропну речовину - амфетамін, з метою документування злочинної діяльності ОСОБА_7 , що не дали позитивного результату та не були задокументовані працівниками УСБУ в Черкаській області, у жодному разі не можуть свідчити про провокування ОСОБА_7 на збут психотропної речовини як з боку цієї особи, так і з боку працівників УСБУ в Черкаській області, оскільки з показів останнього вбачається, що він раніше особисто з ОСОБА_7 знайомий не був, доки не звернувся до нього з приводу придбання психотропної речовини, а відмова ОСОБА_7 у продажі йому психотропної речовини була аргументована виключно її відсутністю у нього на той час.
		Таким чином уповноважені службові особи у відповідності до ст.5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність» правомірно задокументували злочинну діяльність обвинуваченого по цьому кримінальному провадженню, шляхом складення вищевказаних процесуальних документів за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій.
		ОСОБА_11 , як особа зі зміненими анкетними даними, у перерахованих подіях виступав виключно як покупець амфетаміну (спосіб наближення до обвинуваченого з метою документування збуту наркотичного засобу), яка після закупки добровільно видала працівникам правоохоронних органів психотропні речовини. Усі негласні слідчі дії проводились на підставі відповідних процесуальних рішень, прийнятих із дотриманням вимог діючого процесуального закону, що в сукупності доводить те, що кримінальна діяльність обвинуваченого ОСОБА_7 ґрунтувалась виключно на його волі й не була наслідком провокації з боку працівників УСБУ в Черкаській області чи легендованої особи.
		За вказаних обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що органи досудового розслідування діяли в пасивний спосіб, шляхом пасивного спостереження, і не спонукали обвинуваченого до вчинення злочинів.
		Таким чином, негласні слідчі (розшукові) дії не призвели до підбурювання через призму прецедентної практики ЄСПЛ стосовно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Доводи апелянта про необхідність мати судове рішення для проникнення на територію кооперативу АДРЕСА_2, для проведення контролю за вчиненням злочину є неспроможними.
		Постановою прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії -контроль за вчиненням злочину від 02 жовтня 2020 року за №10/2-66т вирішено провести у кримінальному провадженні №22020250000000032 від 14 липня 2020 року негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Балаклея Смілянського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , або у іншої особи, на яку він вкаже, психотропної речовини - амфетамін, в узгодженій з ним кількості, за узгодженою з ним ціною, або іншими матеріальними цінностями, або безоплатно, за місцем його проживання або іншому узгодженому з ним місці. Купівлю психотропної речовини у ОСОБА_7 в ході оперативної закупки здійснити особі, яка залучена для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, зі зміненими анкетними даними ОСОБА_11 .
		Вказаною постановою прокурор не вирішував провести негласну слідчу (розшукову) дію у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_7 за місцем його фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом проникнення до цього будинковолодіння чи шляхом проведення в ньому огляду чи обшуку, внаслідок чого проведення такої негласної дії не потребувало вмотивованого судового рішення.
		Таким чином, посилання захисника обвинуваченого на невідповідність вищевказаної постанови прокурора вимогам закону, внаслідок порушення конституційних прав на недоторканість житла та загальних засад кримінального провадження, є безпідставними.
		Твердження апелянта про сумнівність походження грошових коштів в сумі 800 грн., які використовувалися під час проведення оперативної закупки психотропної речовини, та відсутності відомості про те, що кошти, які використовувались як засіб здійснення оперативної закупки психотропної речовини, не були залучені в установленому порядку, на думку колегії суддів є безпідставними. 
		Так, у постанові прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії-контроль за вчиненням злочину від 02 жовтня 2020 року за №10/2-66т не зазначено, що сума коштів, за яку ОСОБА_11 має здійснити оперативну закупку у ОСОБА_7 або іншої особи, на яку він вкаже, психотропної речовини - амфетамін, є вже визначеною стороною, натомість зазначив, що така оперативна закупка має відбутися за узгодженою з ОСОБА_7 ціною, або іншими матеріальними цінностями, або безоплатно, тобто ціна, за яку ОСОБА_11 мав придбати у ОСОБА_7 мала бути визначена цими особами, у майбутньому, при цьому чинним законодавством України не передбачено, що така ціна має бути вже визначена станом на день винесення прокурором постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину.
		Також, Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що у матеріалах кримінального провадження має міститися інформація про походження грошових коштів, які використовувались під час контролю за вчиненням злочину. Ці кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявниками.
		Посилання захисника обвинуваченого на те, що кошти, які використовувались як засіб здійснення оперативної закупки психотропної речовини, не були залучені в установленому порядку, є безпідставними, оскільки наявність: постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, у якій він доручає оперативним співробітниками здійснити контроль за вчиненням злочину за узгодженою покупцем та продавцем ціною, або іншими матеріальними цінностями, або безоплатно; протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів, у результаті якого кошти, які призначені для проведення оперативної закупки, були ідентифіковані; протоколу огляду особи, залученої до проведення негласної (розшукової) слідчої дії та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину, у результаті якого кошти призначені для проведення оперативної закупки були отримані закупним; листа №21/4604 від 26 липня 2021        року начальника фінансового відділу УСБУ в Черкаській області, відповідно до якого кошти, які використовували для документування протиправної діяльності фігурантів в кримінальному провадженні №22020250000000032, належать Управлінню Служби безпеки України в Черкаській області; а також не заперечення під час судового розгляду свідком ОСОБА_11 , яким здійснювалася оперативна закупка, надання йому коштів працівниками УСБУ в Черкаській області для проведення оперативної закупки, виключає обґрунтовані сумніви у законності походження коштів для використання їх під час оперативної закупки.
		Аналогічний висновок містится в постановах Верховного Суду від 29 листопада 2021 року справа №654/3239/18 та від 16 лютого справа №613/1306/13-к. 
		Необгрунтованими вважає колегія суддів і доводи апелянта про відсутність процесуального рішення про залучення ОСОБА_11 до проведення аудіо-, відеоконтролю особи. Відповідно до ч.6 ст.246 КПК України (у редакції, чинній станом як на 01 жовтня 2020 року, так і на 21 жовтня 2020 року), проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідувана кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.
		Постановою прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 02 жовтня 2020 року за №10/2-66т, купівлю психотропної речовини у ОСОБА_7 в ході оперативної закупки доручено здійснити особі, яка залучена для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, зі зміненими анкетними даними ОСОБА_11 , а ухвалою слідчого судді Черкаського апеляційного суду 3339т від 28 вересня 2020 року надано слідчому відділу УСБУ в Черкаській області дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у тому числі передбачених ст.260 КПК України, стосовно ОСОБА_7 , у зв`язку з чим підстави для прийняття прокурором або слідчим додаткового рішення про залучення ОСОБА_11 , до проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді аудіо-, відеоконтролю за особою, відсутні.
		За вказаних обставин, доводи захисника обвинуваченого про те, що спеціальні технічні засоби для проведення ОСОБА_11 аудіо-відео фіксації розмов та дій ОСОБА_7 21 жовтня 2020 року були йому вручені за відсутності на те законних підстав є необгрунтованими, суперечать матеріалам кримінального провадження та нормам законодавства України.
		Колегія суддів зазначає, що всі апеляційні доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду судом першої інстанції і вони були належним чином проаналізовані та на них були надані вичерпні відповіді. 
		З огляду на наведене, колегією суддів в ході апеляційного перегляду судового рішення щодо ОСОБА_7 не встановлено обставин, які б свідчили про помилковість висновків суду першої інстанції щодо доведеності пред`явленого обвинувачення та підстав, передбачених ст. 409 КПК України, для скасування обвинувального вироку.
		Підстав вважати, що в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 покладено докази, які не відповідають критеріям, передбаченим ст.ст. 85, 86 КПК України, в ході апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення не встановлено.
		При оцінці достатності призначеного ОСОБА_7 покарання, колегія суддів виходить з положень ст.50 КК України про те, що воно має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених і призначається у межах необхідних та достатніх для виправлення, та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		У справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005) та «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16.10.2008) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		При призначенні ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції, на виконання загальних засад його призначення та роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», врахував характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст.12 КК України, класифікуються як тяжкі злочини, обставини вчинення кримінальних правопорушень та суспільну небезпеку злочинних діянь, яка визначається тим, що незаконні операції з психотропними речовинами і прекурсорами та їх неконтрольований обіг спричиняють велику шкоду здоров`ю населення, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину у вчиненні злочину не визнав та не усвідомив суспільну небезпечність вчинених ним дій, особу обвинуваченого, який, хоча раніше і притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, однак відповідно до ч.2 ст.86, ч.3 ст.88, ст.ст.89, 90 КК України, є таким, що не має судимості, за місцем реєстрації характеризується негативно, неодружений, непрацюючий, є таким, що не має міцних соціальних зв`язків, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за не встановленням обставин, що пом`якшують та обтяжують призначене покарання, та обгрунтовано призначив покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України за кожне кримінальне правопорушення окремо, та за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, з чим погоджується колегія суддів.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 відповідно до положень ст.66 КК України, судом не встановлено, як і не встановлено підстав для призначення йому більш м`якого покарання із застосуванням ст.69 та ст.75 КК України.
		На думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно вказав у вироку, про помилковість зазначення стороною обвинувачення в обвинувальному акті про те, що обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , є рецидив кримінальних правопорушень.
		Так, відповідно до ст.34 КК України, рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.
		Верховний Суд в ухвалі від 02 жовтня 2019 року у справі №148/871/17 зазначив, що системне тлумачення кримінально-правових норм, передбачених ч. 2 ст. 86, ч. 3 ст. 88, статтями 89, 90 КК дають підстави для висновку про те, що такими, які не мають судимості, є особи, яких засуджено за вироком суду та повністю звільнено від відбування покарання на підставі акта амністії.
		Враховуючи, що вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 квітня 2019 року ОСОБА_7 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309 та ч.1 ст.310 КК України, та призначено покарання, однак одночасно цим же вироком його звільнено від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», суд, з урахуванням вищевказаного правового висновку Верховного Суду, прийшов до висновку, що обвинувачений ОСОБА_7 , відповідно до ч.2 ст.86, ч.3 ст.88, ст.ст.89, 90 КК України, є таким, що не має судимості.
		Отже, у зв`язку з викладеним, суд першої інстанції прийшов до висновку, що обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено, з цим висновком погоджується і апеляційний суд.
		З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що вирок районного суду щодо ОСОБА_7 відповідає критеріям, передбаченим ст.370 КПК України, а тому відмовляє у задоволенні апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 у повному обсязі
		.
		Керуючись ст.ст. 404, п.1 ч.1 ст.407, ст.ст.418, 419 КПК України, колегія суддів, -
		 
		у х в а л и л а :
		 
		Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 квітня 2023 року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - без задоволення.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
		 
		 
		 
		Головуючий:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...