Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/31705/21-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2023.
Дата набрання законної сили: 21.06.2023
Номер судового провадження: 61-2191ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                       
		Іменем України
		21червня 2023 року 
		м. Київ
		справа № 757/31705/21-ц
		провадження № 61-2191св22
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Ступак О. В.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка  В. В.,
		учасники справи:
		особа, яка подає заяву про забезпечення позову до пред`явлення позову, - ОСОБА_1 ,
		особи, які набули право на майно, щодо якого застосовано захід забезпечення позову, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Усенком Миколою Миколайовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2022 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Суханової Є. М., Сушко Л. П. 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову.
		В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 посилалася на те, що з вересня 1993 року вона з ОСОБА_4 проживали однієї сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та мали спільний побут. 
		Залежно від стану здоров`я батьків ОСОБА_4 та обставин в сім`ї вони ( ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ) проживали за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 .
		ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
		У визначений законом строк вона звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бродського В. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка та надала правовстановлюючі документи на спадкове майно. Інших спадкоємців немає.
		Після смерті ОСОБА_4 залишилось таке спадкове майно: квартира АДРЕСА_3 , яка належала на праві приватної власності ОСОБА_5 згідно з договором купівлі-продажу від 11 вересня 1992 року; квартира АДРЕСА_4 , яка належала на праві приватної власності ОСОБА_5 згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 05 жовтня 1994 року.
		ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_4 та на випадок своєї смерті склала на його користь заповіт від 25 жовтня 1996 року на все майно, де б воно не було та з чого воно б не складалося. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 89 років.
		20 червня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, але за життя не встиг оформити свої спадкові права на нерухоме майно, яке належало його матері.
		Після смерті ОСОБА_4 та звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини вона виявила, що квартира АДРЕСА_3 04 жовтня 2012 року відчужена ОСОБА_5 згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна в м. Сніжне Донецької області, де наразі триває війна (тимчасово окупована територія) та немає доступу до нотаріального архіву.
		Вважає, що недобросовісні треті особи, дізнавшись про смерть ОСОБА_4 , шляхом підроблення документів намагаються заволодіти вказаною квартирою, але реєстрація права власності на вказане майно відбулась лише 26 травня 2021 року у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бровченко М. О., що підтверджується витягом з реєстру.
		Враховуючи це, вона звернулася до Печерського Управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом підроблення ОСОБА_3 документів та незаконного заволодіння правом власності на квартиру АДРЕСА_3 . На підставі вказаної заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 червня 2021 року внесені відомості за № 12021105060001079 про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України.
		Оригінали правовстановлюючих документів на спірну квартиру знаходяться у неї. ОСОБА_5 останні чотири роки свого життя була особою з інвалідністю, потребувала догляду та фізично не могла 04 жовтня 2012 року укласти договір купівлі-продажу квартири у м. Сніжне Донецької області. Квартира знаходиться у повному користуванні та віданні позивачки.
		Надалі квартиру неодноразово відчужено на користь третіх осіб.
		Позивачка відповідачів у справі не знає.
		Вважає, що правочини щодо відчуження квартири є незаконними, а тому надалі вона має намір звернутися до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності в порядку спадкування.
		У зв`язку з цим, для ефективного захисту порушених прав та інтересів, для забезпечення виконання рішення суду у разі його задоволення, просила в порядку забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , та квартиру АДРЕСА_4 , яка належала на праві приватної власності ОСОБА_5 .
		Щодо зустрічного зобов`язання вважає, що жодними діями чи бездіяльністю не вчиняє шкоду (збитків) відповідачам чи третім особам, тому покладалася на розсуд суду у виборі та доцільності зустрічного зобов`язання.
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
		Накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 та на квартиру АДРЕСА_4 , яка належала на праві приватної власності ОСОБА_5 .
		Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів заявниці, за захистом яких вона має намір звернутися до суду.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 26 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
		Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 червня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення.
		У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову відмовлено.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції не надав оцінку відсутності доказів реальної загрози вибуття квартир від їх власників, не звернув увагу, що заявниця не довела, в чому саме полягає існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.
		Суд першої інстанції не перевірив, чи дійсно у заявниці є спір з третіми особами щодо указаних квартир, не з`ясував обсяг позовних вимог, відомості про осіб-відповідачів, а також відповідність виду забезпечення позову його вимогам.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У лютому 2022 року ОСОБА_1 через адвоката Усенка М. М. звернулась до Верховного Суду із  касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від  26 січня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 червня 2021 року залишити в силі.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що у заяві про забезпечення позову до його подання заявниця належним чином обґрунтувала підстави для накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , та на квартиру АДРЕСА_4 , яка належала на праві приватної власності ОСОБА_5 . 
		До відзиву на апеляційну скаргу  ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 червня 2021 року ОСОБА_1 додала: довідку про те, що 04 жовтня 2012 року ОСОБА_5 перебувала у с. Вільшана та потребувала постійної сторонньої допомоги, а тому не могла укладати будь-які правочини у м. Сніжному Донецької області; копії матеріалів кримінального провадження № 12021105060001079 щодо вчинення правочину на підставі підроблених документів; копію позовної заяви у цивільній справі № 757/34120/21-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання договорів недійсними, визнання права власності у порядку спадкування та витребування майна. Суд апеляційної інстанції проігнорував вказані документи та підтверджені ними обставини порушення прав позивачки. 
		Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає: суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме статті 149, 150 ЦПК України.
		Аргументи інших учасників справи
		Відзиви на касаційну скаргу до суду не надійшов.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи. 
		У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
		Позиція Верховного Суду
		Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
		Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Згідно зі статтею 400 ЦПКУкраїни переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		Касаційне провадження відкрито з підстав порушення судом апеляційної інстанції статей 149, 150 ЦПК України.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав. 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК Україні суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
		Верховний Суд виходить з того, що забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
		Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року № 753/22860/17, провадження № 14 - 88цс20).
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19).
		Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
		Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц, провадження № 61-38692св18, на які посилається заявниця у касаційній скарзі.
		Частиною першою статті 151 ЦПК України встановлено вимоги до заяви про забезпечення позову. 
		Відповідно до частини другої статті 151 ЦПК України, якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи.
		У разі подання заяви про забезпечення позову до відкриття провадження у справі у суду немає відомостей про характер правовідносин, які можуть стати в майбутньому предметом судового розгляду, та остаточного складу учасників, оскільки справа фактично відсутня.
		Подібні правові висновки сформульовані у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 757/31829/19-ц, провадження № 61-3273св20.
		Відмовивши у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності доказів реальної загрози вибуття квартир від їх власників, недоведення заявницею існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову, а також того, що суд першої інстанції не перевірив, чи дійсно у заявниці є спір з третіми особами щодо вказаних квартир, не з`ясував обсяг позовних вимог, відомості про осіб-відповідачів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявниця, його вимогам.
		Верховний Суд не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
		У заяві про забезпечення позову до пред`явлення позову ОСОБА_1 посилалася на те, прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Водночас вона виявила, що квартира АДРЕСА_3 04 жовтня 2012 року відчужена ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, а державна реєстрація права власності на вказане майно відбулась лише 26 травня 2021 року.
		Верховний Суд вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність доказів реальної загрози вибуття вказаної квартири від її власника, оскільки після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 здійснено державну реєстрацію права власності на цю квартиру 26 травня 2021 року (на підставі договору купівлі-продажу від 04 жовтня 2012 року) та 10 червня 2021 року (на підставі договору купівлі-продажу від 10 червня 2021 року), а  ОСОБА_1 має намір у судовому порядку визнати право власності на вказану квартиру, яка на момент звернення до суду із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову вже відчужена   ОСОБА_2 .
		Також суд апеляційної інстанції помилково вважав, що суд першої інстанції не перевірив, чи дійсно у заявниці є спір з третіми особами щодо указаних квартир, не з`ясував обсяг позовних вимог, відомості про осіб-відповідачів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявниця, його вимогам, з огляду на таке.
		Відповідно до частини четвертої статті 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. 
		Згідно з частиною тринадцятою статті 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.
		14 червня 2021 року до Печерського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову.
		Із Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що 23червня 2021 року до Печерського районного суду міста Києва надійшов позов     ОСОБА_1 до    ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння (справа № 757/34120/21). Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13 вересня 2021 року відкрито провадження у справі № 757/34120/21.
		Тобто позов ОСОБА_1 подано в межах строку, визначеного частиною четвертою статті 152 ЦПК України. 
		На момент перегляду в апеляційному порядку ухвали Печерського районного суду міста Києва від 18 червня 2021 року у цій справі (№ 757/31705/21-ц) суд апеляційної інстанції міг перевірити відомості щодо справи № 757/34120/21 за позовом ОСОБА_1 . 
		Крім того, про спір з ОСОБА_2 ОСОБА_1 зазначила у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 червня 2021 року у цій справі (№ 757/31705/21-ц) (а. с. 125-131), що не відображено у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.
		Висновок суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову з порушенням вимог статті 151 ЦПК України та не надала  належних та допустимих доказів на підтвердження у неї будь-яких прав на спірне нерухоме майно є помилковим та спростовуються змістом указаної заяви (а. с. 1-4).
		На обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 надала до суду копії правовстановлювальних документів на спірне нерухоме майно, відомості про осіб - попередніх власників майна ( ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ), заповіт ОСОБА_5 на вказану квартиру на користь ОСОБА_4 , витяг від 05 квітня 2021 року № 64221784 про реєстрацію у Спадковому реєстрі спадкової справи № 67456373 (№ у нотаріуса 07-2021), заведеної за її заявою про прийняття спадщини.
		Посилання суду апеляційної інстанції на те, що у заяві про забезпечення позову до пред`явлення позову ОСОБА_1 вказала факти, які не відповідають дійсності, не конкретизовані та ґрунтуються на припущеннях, що заборонено частиною шостою статті 81 ЦПК України.
		З огляду на вказане, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити у разі задоволення позовних вимог поновлення порушених прав або інтересів, за захистом яких позивачка звернулася до суду, та вплинути на виконання майбутнього рішення суду.
		Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 .
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
		Керуючись статтями 400, 409, 413, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Усенком Миколою Миколайовичем, задовольнити.
		Постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2022 року скасувати, а ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 червня 2021 року залишити в силі.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                               О. В. Ступак
		 
		Судді:                                                                                                           І. Ю. Гулейков
		А. С. Олійник
		С. О. Погрібний
		В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...