Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/1212/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; визнання незаконним акта, що порушує право власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2023.
Дата набрання законної сили: 21.06.2023
Номер судового провадження: 12-24гс23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А 
		 
		 
		21 червня 2023 року
		м. Київ
		 
		Справа № 917/1212/21
		Провадження № 12-24гс23
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідачкиКатеринчук Л. Й.,
		суддів Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.,
		 
		перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		справи № 917/1212/21
		за касаційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2022 року (у складі колегії: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді Яковлєва М. Л., Тищенко А.І.)
		та рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2022 року (суддя Гумега О. В.)
		у справі за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
		до приватного нотаріуса Назаренко Катерини Валеріївни; Державної служби геології та надр України; Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Інвестсервіс»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт Капітал»
		за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд державного майна України та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Удовіченко Марина Юріївна,
		про визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію та наказу, недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння
		В С Т А Н О В И Л А
		1. У липні 2021 року заступник керівника Полтавської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ, позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра, відповідач-1), Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» (далі - ПрАТ «НАК «Надра України», відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Інвестсервіс» (далі - ТОВ «ГК «Інвестсервіс», відповідач-3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт Капітал» (далі - ТОВ «ІК «Комфорт Капітал», відповідач-4), приватного нотаріуса Назаренко Катерини Валеріївни (далі - нотаріус) про:
		визнання незаконним та скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 жовтня 2016 року № 32046495;
		визнання незаконним та скасування наказу Держгеонадр від 15 червня 2020 року № 224 «Про прийняття рішення про вчинення ПрАТ «НАК «Надра України» правочинів щодо відчуження майна Компанії, переданого до її статутного капіталу засновником» частково;
		визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14 серпня 2020 року, укладеного між ПрАТ «НАК «Надра України» та ТОВ «ГК «Інвестсервіс»;
		витребування у ТОВ «ІК «Комфорт Капітал» на користь позивача нерухомого майна, а саме - виробничий корпус та блок обслуговуючих приміщень загальною площею 5 242,2 кв.м за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 54 (далі - спірне нерухоме майно);
		скасування державної реєстрації права приватної власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «ІК «Комфорт Капітал» з одночасним припиненням речових прав останнього на це майно.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що власником майна, переданого до статутного фонду ПрАТ «НАК «Надра України» є держава в особі КМУ, яким не приймалось рішення про зміну правового режиму спірного нерухомого майна, тому зміна форми власності державної на приватну не відбувалась. Отже, Держгеонадра при наданні згоди на відчуження спірного нерухомого майна перевищив свої повноваження, оскільки щодо цього майна діють обмеження щодо вільного розпорядження, встановлені для державного майна.
		3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 липня 2022 року у задоволенні позову прокурора в інтересах позивача відмовлено повністю.
		4. Суд мотивує своє рішення тим, що засновником компанії є держава в особі КМУ; власником майна, набутого на законних підставах, є компанія; майно, що передане засновником до статутного капіталу, може відчужуватись у порядку, встановленому законодавством та статутом компанії. Таким чином, суд дійшов висновку, що Наказ від 15 червня 2020 року № 224 «Про прийняття рішення про вчинення ПрАТ «НАК «Надра України» правочинів щодо відчуження майна Компанії, переданого до її статутного капіталу засновником» було видано відповідно до наданих повноважень, керуючись нормами законодавства України.
		5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада2022 року залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2022 року, яким прокурору в інтересах КМУ в позові відмовлено. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з позицією Господарського суду міста Києва та зазначає, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.
		6. Суди, у своїх рішеннях, вказували на те, що акціонерне товариство як суб`єкт господарювання утворюється на майновій основі, складається з вкладів акціонерів у його статутний капітал, а відтак таке майно належить акціонерному товариству на праві власності (статті 80, 85 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 152, 155 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)). Таким чином, засновники з моменту передачі майна в якості внесків до статутного капіталу акціонерного товариства перестають бути власниками переданого майна, набуваючи у власність корпоративні права щодо управління товариством.
		7. ПрАТ «НАК «Надра України» не проходило процедуру корпоратизації (перетворення) на підставі Указу Президента України від 01 червня 1993 року № 210 «Про корпоратизацію підприємств», не мало статусу державного підприємства, а створено саме як акціонерне товариство за окремим розпорядчим актом Президента України та є власником майна, переданого засновником до її статутного фонду як плату за акції. 
		8. Статут відповідача-2 в редакції, чинній на момент передачі майна до статутного фонду, так і на дату реєстрації права власності відповідача-2 та відчуження майна, не встановлював особливостей правового статусу майна, переданого засновником до статутного капіталу товариства і не передбачав обмежень щодо розпорядження цим майном.
		9. У січні 2023 року прокурор звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2022 року та рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2022 року у справі № 917/1212/21 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову прокурора в інтересах КМУ в повному обсязі.
		10. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень прокурор посилався на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зауваживши, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми частин 2, 3 статті 145 ГК України, без урахування висновків Верховного Суду у постановах від 06 листопада 2018 року у справі № 925/473/17, від 11 жовтня 2018 року у справі № 906/916/16, від 05 липня 2018 року у справі № 915/826/16 про те, що передане державою до статутного фонду підприємства майно не змінює свого правового режиму та залишається державною власністю і стосовно нього діють обмеження щодо вільного розпорядження державним майном.
		11. На переконання прокурора ПрАТ «НАК «Надра України», як акціонерне товариство, засновником і єдиним акціонером якого є держава, має спеціальний правовий режим майна порівняно з іншими господарськими товариствами, а державне майно, передане до статутного фонду державного акціонерного товариства, залишається у державній власності й відчуження його можливе тільки органами приватизації через визначені законом приватизаційні процедури.
		12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 15 лютого 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора та вирішив здійснити перегляд судових рішень.
		13. Ухвалою від 23 травня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду справу № 917/1212/21 за касаційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2022 року та рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2022 року передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України.
		14. Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив про різну практику судів господарської та адміністративної юрисдикції щодо визначення моменту переходу права власності на державне майно, яке передається як внесок до статутного капіталу господарського товариства. Колегія суддів касаційного господарського суду вважає, що касаційним адміністративним судом не було застосовано особливості правового режиму майна суб`єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній власності) відповідно до частини третьої статті 145 ГК України, які визначають, що правовий режим майна такого суб`єкта може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.
		15. Аналізуючи положення Конституції України, ГК України, ЦК України, Закону України «Про господарські товариства», який діяв щодо акціонерних товариств до вступу в дію Закону України «Про акціонерні товариства», Закону України «Про управління об'єктами державної власності», Закону України «Про приватизацію державного майна» або корпоратизації на підставі Указу Президента України від 15 червня 1993 року № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств», Закону України «Про холдингові компанії в Україні», Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала, що зміна державної форми власності може відбуватися виключно шляхом приватизації. Закон України «Про приватизацію державного майна» не відносить до способів приватизації передання такого майна державою до статутного фонду (капіталу) заснованого нею акціонерного товариства. Тому державне майно, що передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства, 100 % акцій якого залишається у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації (продажу у приватну власність належних державі акцій такого акціонерного товариства) є державною власністю.
		16. Разом з тим колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглядаючи справу № 826/11262/15 про стягнення заборгованості по податкових зобов`язаннях в порядку статті 96 Податкового кодексу України (далі - ПК України), проаналізувавши положення статті 80 ГК України, статей 115, 155 ЦК України виснував про те, що держава, як засновник акціонерного товариства з моменту передання товариству майнових внесків перестає бути власником майна, що становить її внесок до статутного капіталу, здобуваючи у власність замість цього майна акції товариства і відповідно корпоративні права щодо цього товариства. При цьому положення частини третьої статті 145 ГК України касаційним адміністративним судом не застосовувалися.
		17. Зважаючи на таке та іншу практику в судах господарської юрисдикції щодо визначення моменту переходу права державної власності на майно до створеного державою господарського товариства шляхом внесення державного майна до статутного капіталу товариства, зокрема, за наслідком завершення процедури приватизації шляхом відчуження приватним особам акцій товариства, касаційний господарський суд вважав за можливе відступити від правового висновку щодо того, що держава, набувши корпоративні права, втрачає право власності на майно передане до статутного капіталу товариства за наслідком такої передачі, викладеного в раніше ухваленому рішенні колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 826/11262/15 шляхом його уточнення про те, що до завершення процедури приватизації (продажу у приватну власність належних державі акцій такого акціонерного товариства) майно не змінює свого статусу державної  власності, так як приватизація майна не завершена.
		18. Отже Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виснував, що без відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 826/11262/15, що належить до процесуальних повноважень Великої Палати Верховного Суду, неможливо правильно сформувати правову позицію у справі, яка розглядається.
		19. Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		20.Зважаючи на те, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 23 травня 2023 року у справі № 917/1212/21 вважає за можливе відступити від висновку щодо застосування положень статті 80 ГК України, статтей 115, 155 ЦК України до спірних правовідносин, викладеному у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 826/11262/15, справа № 917/1212/21 підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
		21. Згідно з частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. 
		22. Ураховуючи викладене, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов`язковою згідно з приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 ГПК України.
		Керуючись статтями 120, 121, 234, 301, частиною третьою статті 302, статтею 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
		У Х В А Л И Л А:
		1.            Прийняти до розгляду справу № 917/1212/21 (провадження № 12-24гс23) за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до: приватного нотаріуса Назаренко Катерини Валеріївни; Державної служби геології та надр України; Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Інвестсервіс»; Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Комфорт Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Удовіченко Марина Юріївна, про визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію та наказу, недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23 листопада 2022 року та рішення Господарського суду міста Києва від 18 липня 2022 року.
		2. Призначити справу № 917/1212/21 (провадження № 12-24гс23) до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 16 серпня 2023 року о 10 годині 00 хвилин у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8. 
		3. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов`язковою.
		4. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідачка Л. Й. КатеринчукСудді:Ю. Л. ВласовС. Ю. Мартєв М. І. ГрицівК. М. Пільков Д. А. ГудимаО. Б. Прокопенко Л. Ю. КишакевичО. М. Ситнік С. І. КравченкоІ. В. Ткач Л. М. ЛобойкоВ. Ю. Уркевич Є. А. Усенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...