Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/21884/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення реєстрації податкових накладних.
Надіслано для оприлюднення: 29.06.2023. Зареєстровано: 30.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2023.
Дата набрання законної сили: 29.06.2023
Номер судового провадження: К/990/6612/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 червня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа № 640/21884/20
		адміністративне провадження № К/990/6612/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
		суддів: Білоуса О.В., Яковенко М.М.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзерноком" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2021 року (суддя: Кармазін О.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року (судді: Собків Я.М., Глущенко Я.Б., Черпіцька Л.Т.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзерноком" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -                               
		                                                 в с т а н о в и в :
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзерноком" (далі - ТОВ "Укрзерноком", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі- ДПС України, відповідач 2), в якому, з урахуванням уточненння позовних вимог, просило:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.08.2020 №1811639/40107705, №1811640/40107705, №1825810/40107705, №1825809/40107705, №1825808/40107705, №1825807/40107705, № 1825806/40107705 про відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ "Укрзерноком" від 10.07.2020 №2, №3, від 21.07.2020 №5, №6, від 28.07.2020 №7, №8, №9, відповідно;
		- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати означені вище податкові накладні ТОВ "Укрзерноком" в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного надходження до контролюючого органу.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року, у задоволенні позову було відмовлено.
		Не погоджуючись з такими судовими рішеннями позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що судами в порушення норм процесуального права не було проведено повного та всебічного розгляду наведених аргументів, пояснень та доказів позивача, а також належного, справедливого та ефективного судового розгляду справи, офіційного з`ясування всіх обставин. Натомість, обов`язок доказування у справі всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) було повністю покладено на позивача, що послужило основним обґрунтуванням відмови у задоволенні позову в оскаржуваних рішеннях.
		Наголошує, що ним були надані податковому органу усі необхідні пояснення та документи, обсяг яких був достатній для прийняття рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, засобами електронного зв`язку. В свою чергу, суд за умови активної ролі в судовому процесі не був позбавлений можливості витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачало для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
		Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
		Судами попередніх інстанцій було встановлено, що основним видом діяльності позивача є вирощування та збут сільськогосподарських культур, зокрема ріпаку, а також позивач надає в оренду свою сільськогосподарську техніку, зокрема, трактор та розприскувач.
		У межах здійснення своєї господарської діяльності позивачем було сформовано та подано до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №2 від 10.07.2020 (на суму 49500,00 грн); №3 від 10.07.2020 (на суму 31140,00 грн); №5 від 21.07.2020 (на суму 534072,00 грн); №6 від 21.07.2020 (на суму 472560,00 грн); №7 від 28.07.2020 (на суму 288044,09 грн); №8 від 28.07.2020 (на суму 690360,00 грн); №9 від 28.07.2020 (на суму 6990248,34 грн).
		Проте, контролюючим органом було зупинено реєстрацію усіх зазначених вище податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Щодо податкових накладних 2 та 3 контролюючим органом у квитанціях було зазначено, що реєстрація зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 01.61 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
		Як підставу до зупинення податкових накладних 5, 6, 7, 8 та 9 контролюючим органом також було зазначено п.201.16 ст.201 ПК України, однак, з огляду на те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1205 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
		Внаслідок цього позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Як стверджує позивач, ним були надані податковому органу усі необхідні пояснення та документи, обсяг яких був достатній для прийняття рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Крім того, позивач стверджує, що за кожною податковою накладною надавалися угоди, пояснення, первинні та платіжні документи, ТТН (реєстри ТТН), сертифікати, відомості щодо штатної структури товариства, звітність: про посівні площі сільськогосподарських культур (4-сг), про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (29-сг), про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств (50-сг), про збирання врожаю сільськогосподарських культур (37-сг), про реалізацію продукції сільського господарства (21-сг) за липень 2020 та інші документи, які переліком зазначені у тексті позову.
		Вважаючи рішення про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними, а свої права -порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що, оскільки позивачем не було надано доказів подання до контролюючого органу таблиці платника щодо товарів/послуг, зокрема, за КВЕД, зазначеними у квитанціях та наявності обсягів товарів, достатніх для постачання, - оскаржувані рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних слід вважати обґрунтованими, а підстави до їх скасування - відсутніми.
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги Верховний Суд виходить із такого.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		У відповідності до абзацу 1 пункту 201.1 розділу V ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Абзацом 5 пункту 201.10 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
		Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
		Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки по вказаним у цьому пункті критеріям, зокрема, здійснюється перевірка наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
		Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
		Відповідно до приписів пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).
		Пунктом 5 Порядку зупинення передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
		Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
		У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 6 ).
		Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 7).
		Згідно з пунктом 10 та пунктом 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
		У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
		1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
		2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
		3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
		У даному випадку, судами встановлено, що підставою зупинення реєстрації податкових накладних від 10.07.2020 №2, №3, від 21.07.2020 №5, №6, від 28.07.2020 №7,  №8, №9 слугувало те, що коди робіт/послуг/товарів не зазначені у таблиці платника податків та їх обсягів недостатньо для постачання. При цьому, у квитанціях наведені показники D і P, що свідчать про відповідність таких операцій першому критерію ризиковості здійснення операцій (відсутність роботи/послуги у таблиці даних платника податку).
		Позивачем наведені обставини у ході судового розгляду справи спростовано не було.
		Так, позивачем не надано доказів подання до контролюючого органу таблиці платника щодо товарів/послуг, зокрема, за КВЕД, зазначеними у квитанціях та наявності обсягів товарів, достатніх для постачання.
		Оцінюючи доводи позивача щодо того, що усі необхідні документи були подані ним до контролюючого органу в електронному вигляді, суди зауважили, що позивачем не надано суду жодних доказів факту подання і переліку вказаних у позові документів для розгляду Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і не надано доказів про подання будь-яких пояснень з цього приводу до контролюючого органу.
		Судами зауважено, що, наводячи у позові перелік  з десятків документів, начебто наданих відповідачу для розблокування податкових накладних, позивач, однак, не надав до матеріалів справи ні доказів (повідомлень щодо надання Комісії ДПС, ДПС пояснень і документів, у т.ч. для розгляду скарг), ні, власне, первинних, платіжних та інших документів, згадуваних у позові.
		У зв`язку з цим рішення Комісії визнані судами цілком передбачуваними, прийнятими відповідно до п. 25 Порядку зупинення, про відмову у реєстрації податкових накладних з посилання на ненадання документів, оскільки сумніви, які зумовлювали зупинення реєстрації таких податкових накладних у зв`язку з віднесенням операцій до критерію № 1 не були усунуті позивачем, у тому числі під час розгляду справи у першій та апеляційній інстанціях.
		У контексті наведених вище обставин колегія суддів зауважує, що за правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про те, що задекларовані платником податків податкові зобов`язання не відповідають дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		У даному випадку позивач, навіть ознайомившись із мотивами суду першої інстанції, які були покладені в основу рішення про відмову у задоволенні позову, під час апеляційного перегляду справи фактично проігнорував вимоги частини першої статті 77 КАС України та не надав жодних доказів, які б підтверджували факт виконання ним вимог податкового органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Касаційна скарга не містить жодних доводів, які б об`єктивно доводили неможливість виконання процесуального обов`язку щодо доведення обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, у судах факту. 
		З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на ненадання позивачем всіх первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій, що знайшли своє відображення у відповідних податкових накладних, Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних правомірно були прийняті рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, а, відтак, рішення ГУ ДПС у м. Києві є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.
		За правилами статті 341 КАС України під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		За таких обставин Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		                                     п о с т а н о в и в :
		Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзерноком", - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач:                                                                                             І.Л. Желтобрюх
		Судді:                                                                                                                  О.В. Білоус 
		                                                                                                                            М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...