Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1065/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; лізингу.
Надіслано для оприлюднення: 29.06.2023. Зареєстровано: 30.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2023.
Дата набрання законної сили: 26.06.2023
Номер судового провадження: 958 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 червня 2023 року                                      м. Харків                        Справа № 905/1065/22  
		 
		Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:
		головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І. , суддя  Хачатрян В.С.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,
		за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфарм",
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" вх. №958 Д/1 на рішення Господарського суду Донецької області від 27.04.2023 у справі №905/1065/22,
		за позовом: Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", м.Київ,
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфарм", м.Маріуполь Донецької області,
		про: вилучення майна та стягнення заборгованості, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Позивач, Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк", звернувся до Господарського суду Донецької області, з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфарм" про вилучення майна та стягнення заборгованості.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №MR52FLOWWU74G-1 від 29.07.2021 в частині сплати лізингових платежів та винагороди, відповідно до Графіку, у зв`язку з чим позивачем розірваного договір у односторонньому порядку, внаслідок чого у останнього виникло право на вилучення предмету лізингу та стягнення несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичних строк користування.
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.04.2023 у справі №905/1065/22 позовну заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфарм" про вилучення майна та стягнення заборгованості задоволено частково, ухвалено вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфарм" (87506, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Свободи, буд.20; код ЄДРПОУ 39995651) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д; код ЄДРПОУ 14360570) транспортний засіб автомобіль Toyota Camry 2.5 Hybrid, e-CVT Elegance+U2, серійний номер - НОМЕР_1 , рік виробництва - 2021, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфарм" (87506, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Свободи, буд.20; код ЄДРПОУ 39995651) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу в розмірі 28,93грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 14 470,43грн, в іншій частині заявлених вимог відмовлено.
		Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що лізингодавець не може вимагати і повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості суд аналізує умови договору та структуру лізингових платежів. Судом встановлено, що лізингові платежі в межах спірного договору складаються з: винагороди, що підлягають сплаті одноразово у день укладення цього договору; винагороди за користування майном у розмірі 0,01 (нуль цілих одна сотих) % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, на сплату чергового лізингового платежу згідно додатку №2; платежів в рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з цим договором та додатком №2 до нього у т.ч. компенсація вартості пристрою GPS зі встановленням. Ураховуючи, що позивачем заявлено вимогу про повернення предмету лізингу, суд встановив, що нарахування платежів в рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з спірним  договором та додатком №2 до нього в сумі 184    058,84 грн є безпідставним, інші складові лізингових платежів підлягають стягненню. 
		Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" з відповідним рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		В обугрунтуванні апеляційної скарги вказує про можливість повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів), оскільки пунктом 7.2.8 Договору лізингу на лізингоодержувача покладено обов`язок повернути майно банку у випадках, передбачених п. 10.1 цього договору у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору. Зокрема апелянт посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19. У додаткових поясненнях апелянт вказує про неврахування судом першої інстанції  змісту п.8 ч.1 ст.20 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 04.02.2021 №1201-IX.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на рішення  Господарського суду Донецької області від 27.04.2023 у справі №905/1065/22, призначено розгляд апеляційної скарги  Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на рішення  Господарського суду Донецької області від 27.04.2023  у справі №905/1065/22 на 26.06.2023 о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132, запропоновано відповідачу подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові, роз`яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату, запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд, явку представників учасників справи визнано необов`язковою, запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua, витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/1065/22.
		07.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфарм" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає про безпідставність апеляційної скарги Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" та законність рішення Господарського суду Донецької області від 27.04.2023 у справі №905/1065/22.
		15.06.2023 від апелянта надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких позивач вказує  про неврахування судом першої інстанції  змісту п.8 ч.1 ст.20 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 04.02.2021 №1201-IX.
		22.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфарм" надійшли заперечення на додаткові пояснення апелянта.
		 
		У судове засідання, яке відбулось 26.06.2023, з`явився представник відповідача.
		 
		Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.
		29.07.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Марфарм" (лізингоодержувач, відповідач) укладено договір фінансового лізингу №MR52FLOWWU74G-1, відповідно до п.1.1 якого, банк зобов`язується набути у власність у ТОВ ВОСТОК АВТОМИР, місцезнаходження: 69050, Україна, область Запорізька, місто Запоріжжя, вулиця Складська, будинок, 8, код ЄДРПОУ 34535386 (далі - продавець) предмет(и) лізингу (далі - майно) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій (далі - Додаток №1) та передати його в користування лізингоодержувачу на строк, визначений в цьому договорі, і лізингоодержувач зобов`язується сплатити банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим договором.
		Згідно з п.1.2 договору, строк лізингу - 24 місяців, що обчислюється з дати підписання сторонами акту прийому-передачі майна, та який не може бути меншим одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу.
		Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна вартість майна за цим договором становить 807 244,68 грн (вісімсот сім тисяч двісті сорок чотири гривень 68 копійок), ПДВ 161 448,94грн (сто шістдесят одна тисяча чотириста сорок вісім гривень 94 копійок) усього до сплати 968 693,62 грн (дев`ятсот шістдесят вісім тисяч шістсот дев`яносто три гривень 62 копійок), у т.ч. вартість пристрою GPS зі встановленням у розмірі 4022,62 грн (чотири тисячі двадцять два гривень 62 копійок). 
		Загальна вартість майна за цим договором складається з (п.2.1.1.): авансового платежу лізингоодержувача  в рахунок викупу майна, що становить 337 634,85 (триста тридцять сім тисяч шістсот тридцять чотири) гривень 85 копійок (з ПДВ) та підлягає сплаті протягом 1 робочих днів з моменту підписання цього договору (п.2.1.1.1.); загальної суми лізингових платежів у частині, що йде на викуп переданого лізингоодержувачу майна, 627    036,15 (шістсот двадцять сім тисяч тридцять шість) гривень 15 копійок (з ПДВ), згідно з додатком №2 до цього договору (п.2.1.1.2); вартість пристрою GPS зі встановленням у розмірі 4022,62 (чотири тисячі двадцять два гривень 62 копійок), що сплачується лізингоодержувачем частинами в рахунок викупу майна згідно з додатком №2 до цього договору (п.2.1.1.3).
		Відповідно до п.2.2 договору, розмір, структура, строк сплати лізингових платежів встановлюються цим договором та додатком №2 до нього, та включають: винагороди, що підлягають сплаті одноразово у день укладення цього договору; винагороду за користування майном у розмірі 0,01 (нуль цілих одна сотих) % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, на сплату чергового лізингового платежу згідно додатку №2; у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором винагорода за користування майном складає розмір 22 (двадцять два) % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно з додатком №2 до договору; платежі в рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з цим договором та додатком №2 до нього у т.ч. компенсація вартості пристрою GPS зі встановленням; інші документально підтверджені витрати банку, безпосередньо передбачені та пов`язані з виконанням цього договору, відшкодовуються лізингоодержувачем на підставі окремих рахунків протягом 3 (трьох) банківських днів від дати рахунку, якщо договором або домовленістю сторін не встановленого іншого.
		Пунктами 3.1, 3.3, 3.4 договору передбачено, що передача майна буде здійснюватись за адресою: України, область Запорізька, вулиця Перемоги, будинок 76а. Майно повинно бути передане лізингоодержувачу згідно з актом прийому-передачі майна протягом 10 (десять) календарних днів після сплати авансового платежу відповідно до умов цього договору, але не раніше дати підписання акту приймання-передачі майна. З моменту підписання сторонами акту прийому-передачі до лізингоодержувача переходять всі ризики, пов`язані з користуванням та володінням майном, у т.ч. ризик випадкового знищення або пошкодження, а також невідповідності майна цілям його використання. 
		Протягом усього строку цього договору майно є власністю банка. Майно переходить у власність лізингоодержувача після сплати банку всієї суми лізингових та інших платежів за цим договором, але не раніше одного року з моменту передачі майна лізингодержувачу (п.4.1 договору).
		Банк має право (п.6.1 договору): вимагати повернення майна у випадках, передбачених п.10.1 та п.10.2 цього договору (п.6.1.3.); достроково розірвати цей договір та вимагати погашення заборгованості згідно з умовами цього договору (п.6.1.7).
		Розділом 7 договору визначені права та обов`язки лізингоодержувача, зокрема, лізингоодержувач зобов`язаний: повернути майно банку у випадках передбачених п.10.1 та п.10.2 цього договору, у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору (п.7.2.8); здійснювати лізингові платежі в розміри та строки, що зазначені в додатку №2, не зменшувати суму лізингових платежів, а  також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договором про внесення змін до цього договору (7.2.13.).
		Цей договір може бути достроково розірваний за ініціативою банка в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача за 3 (три) робочі дні, зокрема у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу або страхової премії лізингоодержувачем згідно з умовами цього договору, якщо прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів (п.10.1.2 договору).
		У випадку дострокового розірвання цього договору, якщо лізингоодержувач не скористався правом дострокового викупу майна згідно п.7.1.4 цього договору, майно повинно бути повернуто протягом 3 (трьох) робочих днів по акту прийому-передачі майна в такому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, крім випадків коли майно знищене, пошкоджене та не може бути відновлено (п.10.4 договору).
		Відповідно до п.10.5 договору, сторони дійшли згоди, що у випадку ухвалення рішення про дострокове розірвання цього договору, сторони зобов`язуються за 3 (три) робочі дні письмово повідомити одна одну про це із зазначенням причин дострокового розірвання цього договору. При цьому для розірвання цього договору додаткових угод сторони не укладають.
		Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх зобов`язань по ним (п.11.1 договору).
		Додаток №1 (Специфікація Майна), додаток №2 (Графік лізингових платежів), додаток №3 (Тарифи за оформлення документів), додаток №4 (Акт прийому-передачі майна), додаток №5 (Акт прийому майна на відповідальне зберігання) є невід`ємними частинами цього договору (п.11.3 договору).
		Цей договір підписано із використання кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (п.11.5 договору).
		Специфікацією майна, яка є додатком №1 до договору фінансового лізингу № MR52FLOWWU74G-1 від 29.07.2021, визначена характеристика предмету лізингу, а саме: Toyota Camry 2.5 Hybrid, e-CVT Elegance+U2, серійний номер - НОМЕР_1, рік випуску - 2021, вартістю 964 671,00 грн, з урахуванням ПДВ. Разом з транспортним засобом передається також датчик GPS - 1шт.
		Згідно з Графіком лізингових платежів, який є додатком №2 до договору фінансового лізингу № MR52FLOWWU74G-1 від 29.07.2021, загальна сума лізингових платежів, яка включає суму кредиту та суму % до погашення, складає 631 125,52грн та підлягає сплаті в період з 29.08.2021 по 28.07.2023.
		Як вбачається, з акту прийому-передачі майна від 20.08.2021, який є додатком №3 до договору фінансового лізингу № MR52FLOWWU74G-1 від 29.07.2021, банк передав, а лізингоодержувач прийняв у лізинг майно: Toyota Camry 2.5 Hybrid, e-CVT Elegance+U2, серійний номер - НОМЕР_1, рік випуску - 2021, вартістю 964 671,00 грн та датчик GPS CarGo Light - 1шт, 862549040625991, вартістю 922,62 грн, встановлення датчику GPS - 3100 грн.
		Вказаний акт підписано сторонами із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
		АТ КБ "Приватбанк" звернулось до ТОВ "Марфарм" з листами №Е.65.0.0.0/3-2211003/26616 від 03.10.2022 та №Е.65.0.0.0/3-2211003/26618 від 03.10.2022 в яких повідомило про розірвання договору лізингу з 20.10.2022 у зв`язку з простроченням лізингоодержувачем платежів більше ніж на 30 днів та вимагало у термін до 25.10.2022 повернути банку лізингове майно за актом приймання-передачі.
		Лист №Е.65.0.0.0/3-2211003/26616 від 03.10.2022 направлено 30.10.2022, згідно реєстру №26.10.2022 та фіскального чеку, за адресою: 79068, Львівська область, м.Львів, пров.3й Топольний, буд.5, що як зазначено позивачем у позовній заяві є місцем фактичного проживання керівника підприємства.
		Лист №Е.65.0.0.0/3-2211003/26618 від 03.10.2022 підписано кваліфікованим електронним підписом та направлено на електронну адресу ТОВ "Марфарм" 07.10.2022.
		Відповіді на зазначені листи позивачем не отримано, предмет лізингу не повернуто.
		Невиконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №MR52FLOWWU74G-1 від 29.07.2021 в частині сплати лізингових платежів та винагороди, відповідно до Графіку, у зв`язку з чим позивачем розірваного договір в односторонньому порядку а також невиконання вимоги щодо повернення майна стало підставою для звернення позивача до суду.
		 
		Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає про таке.
		Відповідно до ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
		Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
		Лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу (ч.1 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг").
		Умовами договору передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється відповідно до графіку лізингових платежів, яким чітко визначено суму платежу та дату її внесення починаючи з 29.08.2021 до 28.07.2023 кожного місяця.
		В позовні заяві позивачем зазначено, що останній платіж внесено відповідачем 01.03.2023, в подальшому лізингові платежі не сплачувались, що підтверджується також копією виписки по рахунку ТОВ "Марфарм" № НОМЕР_2 за період з 29.07.2021 по 21.11.2022.  
		Прострочення лізингоодержувачем сплати лізингових платежів більше ніж на 30 днів стало підставою для розірвання договору фінансового лізингу та звернення до відповідача з вимогою про повернення предмету лізингу.
		Відповідно до п.10.1.2 договору передбачено, що цей договір може бути достроково розірваний за ініціативою банка в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача за 3 (три) робочі дні, зокрема у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу або страхової премії лізингоодержувачем згідно з умовами цього договору, якщо прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на електронну адресу відповідача, зазначену в договорі, та на адресу керівника відповідача листи №Е.65.0.0.0/3-2211003/26616 від 03.10.2022 та №Е.65.0.0.0/3-2211003/26618 від 03.10.2022 в яких повідомило про розірвання договору лізингу з 20.10.2022, у зв`язку з простроченням лізингоодержувачем платежів більше ніж на 30 днів та вимагало у термін до 25.10.2022 повернути банку лізингове майно за актом приймання-передачі.
		Відповідач у відзиві зазначає, що документи про розірвання договору лізингу та позовна заява з документами до неї можуть вважатись отриманими оскільки не направлені на юридичну адресу відповідача.
		Приписами п.10.5 договору, сторони дійшли згоди, що у випадку ухвалення рішення про дострокове розірвання цього договору, сторони зобов`язуються за 3 (три) робочі дні письмово повідомити одна одну про це із зазначенням причин дострокового розірвання цього договору. При цьому для розірвання цього договору додаткових угод сторони не укладають.
		Пунктом 11.1 договору визначено, що будь-які повідомлення, запити та  кореспонденція за цим договором або у зв`язку з ним повинні бути у письмовій формі, можуть передаватись по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватись визнаної в Україні кур`єрською службою або вручатись особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче або за іншою адресою, яка за необхідності може повідомлятися в письмовій формі одержувачу відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або, що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса згадана для обміну повідомленнями, така: адреса банку: вул.Набережна Перемоги, 50, м.Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: help@pb.ua, адреса лізингоодержувача: 87506, Україна, область Донецька, м.Маріуполь, вул.Свободи, будинок 20, електронна пошта: TANYA.MARIUPOL@GMAIL.COM.
		Виходячи з наведеного сторони погодили, що направлення будь-якої кореспонденції за договором або у зв`язку з ним може передаватись по електронній пошті та доказом її доставки є відправлення на адресу електронної пошти, при цьому сторони узгодили, що у разі розірвання договору додаткова угода не укладається, тобто достатнім доказом в підтвердження розірвання договору є направлення відповідного повідомлення контрагенту за 3 робочі дні до прийняття рішення про розірвання із зазначенням причин такого розірвання, за умови прострочення лізингоодержувачем платежів більше ніж на 30 днів.
		Лист №Е.65.0.0.0/3-2211003/26618 від 03.10.2022 підписано кваліфікованим електронним підписом банку та 07.10.2022 направлено на електронну адресу ТОВ "Марфарм", зазначену в договорі в якості обміну повідомленнями, у зв`язку з чим відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розірвання договору лізингу з 20.10.2022.
		Посилання відповідача на неотримання такого повідомлення, у зв`язку з тим, що воно не направлено на юридичну адресу, в умовах обізнаності неможливості направлення такої кореспонденції до міста Маріуполь та узгодження можливості направлення повідомлень на електронну адресу зазначену в договорі є безпідставним та свідчить про надмірний формалізм з боку відповідача. Вказане також стосується направлення позовної заяви на електронну адресу відповідача.
		Таким чином, враховуючи, що прострочення відповідачем сплати лізингових платежів складає понад 30 днів, беручи до уваги дотримання позивачем порядку розірвання договору, передбаченого його умовами, договір є розірваним з 20.10.2022.
		Відповідач просить припинити провадження в частині вимоги про вилучення транспортного засобу, що обумовлено втратою предмету лізингу, у зв`язку з чим відповідач звернувся до органів досудового розслідування з відповідною заявою.
		Відповідно до ст.22 Закону України "Про фінансовий лізинг" з моменту передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу ризик випадкового знищення, втрати або випадкового пошкодження об`єкта фінансового лізингу переходить до лізингоодержувача.
		Пунктом 3.4 договору, визначено, що з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі до лізингоодержувача переходять всі ризики, пов`язані з користуванням та володінням майном, у т.ч. ризик випадкового знищення або пошкодження, а також невідповідності майна цілям його використання. 
		Тобто, згідно за умовами договору фінансового лізингу з моменту передачі предмету лізингу до лізингоодержувача перейшли всі ризики, пов`язані з володінням і користуванням транспортним засобом, включно із ризиками незаконного заволодіння.
		Проте, в підтвердження втрати предмету лізингу відповідачем долучено до відзиву витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №12022141380000302 від 30.03.2022, в якому зазначено, що гр. ОСОБА_1 звернулась із заявою 30.03.2022 до ВП №1 ЛРУП№1 ГУНП у Львівській області, в якій повідомила, що 18.03.2022 приблизно о 08:00год, невідомі особи, одягнені у російську військову форму, незаконно заволоділи транспортним засобом марки " Тойота Кемрі", н.з. НОМЕР_3 , який знаходився за адресою: смт.Мангуш, (блок пост), Мангушська територіальна громада, Маріупольський район Донецька область, окрім цього 03.04.2022 перебуваючи за адресою м.Маріуполь, вул.Свободи, 20 заволоділи транспортним засобом марки "Mersedes-Benz GLS 400 d 4MATIC", серійний номер НОМЕР_4 . Чим спричинили потерпілій ОСОБА_1 значну матеріальну шкоду.
		Втім, наявність вказаного витягу підтверджує лише факт звернення керівника відповідача до поліції і повідомлення ним певних відомостей щодо заволодіння третіми особами транспортними засобами, при цьому сам факт такого заволодіння не доведено, оскільки суду не надано доказів завершення досудового розслідування в частині встановлення фактів незаконного заволодіння спірним майном, порушення судового  провадження та постановлення  відповідного рішення у кримінальній справі  за результатами розслідування викладеного в заяві факту. 
		Крім того, виходячи з матеріалів справи, наданих суду сторонами, зі змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань неможливо встановити, що транспортний засіб, яким нібито  заволоділи невідомі особи, є об`єктом лізингу, оскільки у договорі він ідентифікований за заводськими ознаками, проте у реєстрі зазначено по повідомлення заволодіння автомобілем з відповідним державним реєстраційним номером. При цьому встановити зв`язок між об`єктом лізингу та транспортним засобом, про який йдеться в реєстрі , виходячи з матеріалів справи, не можливо. 
		Також відповідачем зазначено, що відповідно до положень п.4 ст.22 ЗУ "Про фінансовий лізинг" керівник звернулась до страхової компанії у зв`язку з настанням страхового випадку та за захистом своїх порушених прав та страхова компанія розглядає питання щодо наявності страхового випадку по транспортному засобу Toyota Camry 2.5 Hybrid, E-CVT Elegance+U2 серійний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2021, держ.номер НОМЕР_3 . Проте доказів в підтвердження такого звернення відповідачем та відповідної реакції страхової компанії суду не надано.
		Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України    належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 
		З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно зазначив, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст.74 ГПК України втрати предмету лізингу, у зв`язку з чим підстави для припинення провадження відсутні.
		Відповідно до умов договору у випадку дострокового розірвання договору, якщо лізингоодержувач не скористався правом дострокового викупу майна згідно п.7.1.4 цього договору, майно повинно бути повернуто протягом 3 (трьох) робочих днів по акту прийому-передачі майна в такому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, крім випадків коли майно знищене, пошкоджене та не може бути відновлено.
		Відповідач своїм правом дострокового викупу майна не скористався, майно за актом-прийому-передачі не повернув.
		За змістом ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Судом встановлено, що договір фінансового лізингу №MR52FLOWWU74G-1 від 29.07.2021 розірвано з 20.10.2022 та позивачем заявлено вимогу відповідача про повернення предмету лізингу, проте відповідачем вказану вимогу не виконано та предмет лізингу не повернуто, у зв`язку з чим спірний предмет є таким, що перебуває у відповідача безпідставно.
		Частиною 7 ст.17 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що  лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору.
		Відповідачем не заперечується факт несплати лізингових платежів після вказаної дати. З викладених у відзиві обставин вбачається, що така несплата пов`язана з тим, що відповідач не користувався даним майном, у зв`язку з його втратою не з вини відповідача, крім того невиконання зобов`язань пов`язано з настанням обставини непереборної сили, які настали через військову агресією російської федерації проти України, тобто обумовлено загальними форс-мажорними обставинами, які підтверджено загально-оприлюдненим листом Торгово-Промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
		Відповідач зазначає про неможливість стягнення лізингових платежів з березня у зв`язку з тим, що він не користувався майном, у зв`язку з його втратою не з вини відповідача.
		Суд звертає увагу відповідача на те, що ризик втрати майна відповідно до умов договору несе саме лізингоодержувач, та виходячи із правової природи лізингових платежів, яка включає в себе відшкодування частини вартості предмета лізингу, не звільняє від обов`язку їх сплати в умовах втрати предмету лізингу. 
		При цьому Верховний суд в постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19 зазначив, що лізингодавець не може вимагати і повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів.
		Так, за змістом позиції Верховного суду, з якої погоджується суд, виходячи зі змісту правовідносин, які складаються між сторонами в умовах дії договору фінансового лізингу, на ці правовідносини розповсюджуються загальні положення договору купівіл-продажу у певній частині. 
		Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.Належне виконання лізингоодержувачем обов`язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.
		Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж. У свою чергу договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України). Враховуючи особливість регулювання правовідносин лізингу договором та законом, право власності на передане в лізинг майно залишається за лізингодавцем до повної сплати його вартості лізінгоодержувачем. Наслідком припинення договору лізингу у зв`язку з його розірванням за ініціативою лізингодавця є залишення за ним права власності на об`єкт лізингу та відсутність обов`язку передати предмет лізингу в майбутньому у власність відповідача і, відповідно, відсутність права вимагати оплати вартості предмета лізингу.
		У справі, що розглядається, лізингоодержувач не виконував зобов`язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором, у зв`язку із чим позивач скористався своїм правом на розірвання договору та просив погасити заборгованість за договором і повернути предмет лізингу відповідно до умов договору та чинного законодавства.
		Проте, як зазначалося вище, лізингодавець не може вимагати і повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості суд  аналізує умови договору та структуру лізингових платежів.
		Суд першої інстанції правомірно встановив, що лізингові платежі в межах спірного договору складаються з: винагороди, що підлягають сплаті одноразово у день укладення цього договору; винагороди за користування майном у розмірі 0,01 (нуль цілих одна сотих) % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, на сплату чергового лізингового платежу згідно додатку №2; платежів в рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з цим договором та додатком №2 до нього у т.ч. компенсація вартості пристрою GPS зі встановленням.
		Ураховуючи, що позивачем заявлено вимогу про повернення предмету лізингу, нарахування платежів в рахунок викупу майна, що підлягають сплаті згідно з спірним  договором та додатком №2 до нього в сумі 184 058,84 грн є безпідставним. При цьому інші складові лізингових платежів підлягають стягненню. 
		Перевіривши розрахунок лізингових платежів позивача в частині заборгованості з винагороди за користування предметом лізингу, судом встановлено, що він є арифметично вірним, у зв`язку з чим лізингові платежі за період з 29.03.2023 по 20.10.2023 підлягають стягненню з відповідача в сумі 28,93 грн.
		 
		Колегія суддів не погоджується з аргументами апелянта про можливість повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів), з огляду на зміст пункту 7.2.8 договору лізингу.
		За змістом пункту 7.2.8 договору лізингу на лізингоодержувача покладено обов`язок повернути майно банку у випадках, передбачених п. 10.1 цього договору у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору. 
		Таким чином, в межах даного пункту сторонами узгоджено загальний обовязок лізингоодержувача щодо повернення лізингових платежів, без визначення їх складових частин та розміру. Отже, відповідний пункт договору, в тлумаченні норм законодавства, передбачає обовязок лізингоодержувача щодо повернення виключно винагороди за користування предметом лізингу.
		Посилання апелянта на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19, є недоцільними з огляду на відмінність обставин спору.
		За обставинами справи №904/5726/19 між сторонами існувала домовленість, що у випадку розірвання договору за ініціативою лізингодавця лізинговий платіж буде вважатись платою за користування об`єктом лізингу. Тобто, плата за користування об`єктом лізингу у разі розірвання договору визначалась в повному розмірі лізингового платежу. 
		У даному спорі, між сторонами відсутня така домовленість, у звязку з цим  пункт 7.2.8 договору лізингу, в тлумаченні норм законодавства, передбачає обовязок лізингоодержувача щодо повернення виключно плати за користування предметом лізингу.
		Безпідставним є також посилання апелянта на зміст п.8 ч.1 ст.20 Закону України "Про фінансовий лізинг" від 04.02.2021 №1201-IX.
		За змістом даної норми у разі відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу та неповернення лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу на вимогу лізингодавця у строки, передбачені договором фінансового лізингу, вимагати дострокову сплату розміру всіх майбутніх лізингових платежів у частині оплати вартості об`єкта фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу та/або законодавством. 
		Разом з тим, вище зазначена норма не може бути врахована при розгляді даної судової справи №905/1065/22 оскільки позивач просить вилучити транспортний засіб.
		 
		З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов законного висновку, щл позовну заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марфарм" про вилучення майна та стягнення заборгованості слід задовольнити частково.
		У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 27.04.2023 у справі №905/1065/22 має бути залишене без змін.
		Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів  статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись статтями  13,  74,  76-79,  126,  129,  269, п.1 ч.1 ст.275,  276,  282,  284 Господарського процесуального кодексу України  колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-
		 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Донецької області від 27.04.2023 у справі №905/1065/22 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
		Повний текст постанови складено 28.06.2023.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                     В.В. Россолов
		 
		Суддя                                                                                           О.І. Склярук  
		 
		Суддя                                                                                           В.С. Хачатрян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...