Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 366/869/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Порушення законів та звичаїв війни.
Надіслано для оприлюднення: 30.06.2023. Зареєстровано: 30.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2023.
Дата набрання законної сили: 31.07.2023
Номер судового провадження: 1-кп/366/140/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023101110000218

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                       
		 
		                       
		 
		 
		 
		справа № 366/869/23
		провадження № 1-кп/366/140/23
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"28" червня 2023 р.Іванківський районний суд Київської області у складі:
		головуючий суддя ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядкуспеціального судовогопровадження всмт.Іванків Вишгородськогорайону Київськоїобласті узалі судуобвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №22023101110000218, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.03.2023, про обвинувачення
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чита Читинської області (Забайкальський край) російської федерації, громадянин рф, зареєстрований і проживає в АДРЕСА_1 , проходить службу на посаді рядового військової частини № НОМЕР_1  37 окремої гвардійської мотострілецької будапештської червонознаменної ордену червоної зірки донської казачої бригади імені є.а. щаденко зс рф, місце дислокації якої розташоване в м. кяхта республіки бурятія, рф, відомостей про судимість немає,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст. 28, ч.1 ст. 438 КК України,
		сторони кримінального провадження:
		прокурор ОСОБА_4 ,
		захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		ВСТАНОВИВ:
		1. Обвинувачення 
		   24.02.2022 року збройні сили російської федерації (далі  зсрф) разом з іншими підрозділами та військовими формуваннями рф здійснили широкомасштабне вторгнення на територію суверенної держави Україна.
		Так, зс рф та інші військові формування рф із території Республіки Білорусь здійснили перетин державного кордону України поза пунктами пропуску та, переслідуючи мету окупації українських населених пунктів, почали рух у напрямку міста Києва.
		25.02.2022 зс рф та інші військові формування рф, продовжуючи рух у напрямку міста Києва, зайняли позиції на території Вишгородського району Київської області, зокрема, в селі Обуховичі Іванківської територіальної громади.
		Відповідно до Додатку до IV Конвенції «Про закони і звичаї війни на суходолі» від 18.10.1907 зазначено, що сімейна гідність і права, життя фізичних осіб і приватна власність, а також релігійні переконання і обряди повинні поважатися. Приватна власність не підлягає конфіскації.
		Згідно з ч. 2 ст. 33 Конвенції «Про захист цивільного населення під час війни» (далі - Конвенція від 12.08.1949) пограбування забороняються.
		Відповідно до ст. 147 Конвенції серйозні порушення, про які йдеться у Конвенції, становлять такі порушення, що охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричинять великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров`ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув`язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.
		IV Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та IV Конвенція «Про закони і звичаї війни на суходолі» від 18.10.1907, є міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Так, встановлено, що окуповане внаслідок воєнних дій село Обуховичі Вишгородського району Київської області, в період часу з 25.02.2022 по 31.03.2022 перебувало під контролем зс рф та інших військових формувань рф. При цьому, окремі військовослужбовці російської федерації, діючи умисно, перебуваючи на території Вишгородського району Київської області, де велись воєнні дії, всупереч порядку додержання законів та звичаїв війни, визначених ст.ст. 28, 47 Конвенції «Про закони і звичаї війни на суходолі» від 18.10.1907 та ч. 2 ст. 33 Конвенції «Про захист цивільного населення під час війни» від 12.08.1949, грабували місцеве населення, а саме: відбирали у цивільних осіб приватне майно, при цьому усвідомлюючи те, що відібране майно не може бути використано у військових цілях, а було відібране з метою особистої наживи.
		Так, громадянин російської федерації ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем зс рф на посаді рядового військової частини № НОМЕР_1 - 37 окремої гвардійської мотострілецької Будапештської червонознаменної ордену червоної зірки донської козачої бригади імені Є.А. Щаденко зс рф, в період часу з 25.02.2022 по 31.03.2022 перебував на території окупованого зс рф Вишгородського району Київської області, де у нього виник злочинний умисел на протизаконне заволодіння приватним майном цивільного населення з метою особистої наживи.
		Діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_3 спільно з невстановленими військовослужбовцями збройних сил російської федерації, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, перебуваючи в місці ведення воєнних дій, а саме у селі Обуховичі Вишгородського району Київської області, проникли всередину домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить місцевій мешканці ОСОБА_7 , де проживали та базувались протягом усього періоду окупації села Обуховичі Вишгородського району, будучи обізнаними із законами та звичаями війни, передбаченими та закріпленими в положеннях міжнародного законодавства, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на протизаконне заволодіння приватним майном цивільного населення, з метою особистої наживи, в порушення вимог визначених ст.ст. 28, 47 Конвенції «Про закони і звичаї війни на суходолі» від 18.10.1907 та ч. 2 ст. 33 Конвенції «Про захист цивільного населення під час війни» від 12.08.1949, 27.03.2022 (більш точний час досудовим розслідуванням та судом не встановлено) протиправно заволоділи майном потерпілої, а саме: пральною машинкою Gorenje модель WP6YS2/R вартістю 10 622, 83 грн., шурупокрутом «Dewait» DCD791 (24V 6АН) вартістю 1 424,52 грн., бензиновим генератором «Honda» ЕМ2300 GW, 2 кВт вартістю 16 013,43 грн., дрилю «Full Tech» FT 2122 (400 Вт) вартістю 363, 12 грн., кутовою шліфувальною машинкою «Bosch» PWS 850-125 вартістю 1750, 24 грн., бензопилою «Jonsered» моделі CS2138 вартістю 3 475,00 грн., поршневим повітряним компресором «Дніпро-М» ПВК 50-2, 1,5 кВт вартістю 2 778, 30 грн., чим завдали матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_7 на загальну суму 36 432,44 грн.
		При цьому, ОСОБА_3 та військовослужбовці зс рф усвідомлювали, що дані речі не можуть бути використані у військових цілях, а заволодіння ними відбулося виключно з корисливою метою.
		Отже, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем зс рф, за попередньою змовою з невстановленими на даний час військовослужбовцями зс рф, здійснив незаконне заволодіння майном (розграбування) ОСОБА_7 на загальну суму 36 432,44 грн., чим порушив вимоги статей 32, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та ст.ст. 28, 47 Конвенції «Про закони і звичаї війни на суходолі» від 18.10.1907.
		Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, а саме: у інших порушеннях законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (вимоги статей 32, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та ст.ст. 28, 47 Конвенції «Про закони і звичаї війни на суходолі»), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
		 
		2.Позиція сторін.
		Прокурор ОСОБА_8 просила суд, визнавши ОСОБА_3 винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 438 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років.
		Захисник, адвокат ОСОБА_6 , просив призначити покарання обвинуваченому більш м`яке в межах санкції статті.
		 
		3.Розгляд справи за відсутністю обвинуваченого (in absentia).
		 
		3.1.Аналіз дотримання прав підозрюваного на захист та доступ до правосуддя в межах спеціального досудового розслідування.
		 
		Згідно з листом начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора від 28.04.2022р. та листа заступника керівника Київської обласної прокуратури від 02.05.2022р. АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації та відсутня можливість виконати вимоги Кримінального процесуального кодексу України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території зазначеної держави.
		31 січня 2023 року слідчим слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_9 , складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні по справі на державній та російській мовах (том 2, а.с. 171-181) та оприлюднено їх разом з повістками про виклик ОСОБА_3 на 13.02.2023, 14.02.2023 та 15.02.2023 до слідчого у газеті «Урядовий кур`єр» ( том. 2, а.с. 168-206).
		31.01.2023 слідчим 3 відділу СУ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області, старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_9 , винесено постанову про залучення захисника за призначенням для підозрюваного (том 2, а.с. 207-208). Залучено захисника, адвоката ОСОБА_5 ( т.2, а.с.210).
		16.02.2023 року старшим слідчим в ОВС 3 відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 винесено постанови про оголошення у підозрюваного ОСОБА_3 у міжнародний та державний     розшук (том 2, а.с. 256-258, 259-261.
		23.02.2023 слідчими суддями Солом`янського районного суду в м. Києві винесено ухвали, якими надано дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (том 2, а.с. 231-232), та про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави (том 2, а.с. 219-220). Ухвалою слідчого судді від 06.06.2023 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, повідомлення про це, разом з повістками про виклик на 15.03.2023, 16.03.2023 та 17.03.2023, оприлюднені в газеті «Урядовий кур`єр» ( т.2, а.с. 237-2140, 251-252, 270-271).
		 
		3.2. Аналіз дотримання прав обвинувачених на захист та доступ до правосуддя в межах спеціального судового провадження.
		Відповідно до ч.3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297--1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		Оскільки АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації, судом здійснювалось повідомлення обвинувачених про дату та час розгляду справи шляхом публікації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297--5 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду.
		Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 26 травня 2023 року вирішено здійснювати судовий розгляд в порядку спеціального судового провадження.
		Водночас, за змістом ч. 8 ст.135 КПК України передбачено, що повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
		Зазначені положення процесуального закону судом були дотримані.
		Зважаючи на правила ст. 42, 135 КПК України, дотримання прав особи, яка тимчасово не проживає за місцем реєстрації або переховується від органів досудового розслідування, полягає не в обов`язку інших осіб, якими отримано процесуальний документ, призначений для неї, повідомити про надходження процесуального документу, а в тому, що про наявність цих процесуальних документів особа може дізнатися не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
		Відповідно до п. 8 ч. 2 ст.52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
		Захисник, адвокат ОСОБА_5 , здійснювала захист під час досудового розслідування за призначенням на підставі постанови про залучення захисника для підозрюваного, винесеної слідчим, адвокат ОСОБА_6 здійснював захист на підставі доручення, виданого на виконання ухвали суду про доручення Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області.
		Захисник ОСОБА_6 був присутнім під час судового провадження, виявляв активну позицію стосовно захисту обвинуваченого, приймав участь у допиті свідків та у судових дебатах.
		Підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що як стороною обвинувачення, так і судом були здійснені всі можливі заходи із забезпечення дотримання прав підозрюваного/обвинуваченого під час проведення досудового розслідування та судового провадження.
		 
		4.Досліджені судом докази.
		4.1.Показання свідка ОСОБА_11 .
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_11 пояснив, що вони з дружиною та дітьми проживають в с. Обуховичі Вишгородського району Київської області, поряд з будинком ОСОБА_12 . 
		Коли після повномасштабного вторгнення рф, 24 лютого 2022 року, військовослужбовці рф окупували їх село, то частина їх жила у будинку ОСОБА_12 , якої вдома не було. Жили там приблизно з 14 по 31 березня 2022. Туди вони практично щовечора сходились з села. В дворі там стояло три Урали. Обвинувачений ОСОБА_13 заходив до них додому, будучи п`яним. Якось він заснув, і у нього випали з форми документи, які його дружина сфотографувала на телефон та після деокупації передала в СБУ. Самого ОСОБА_3 він бачив практично щодня.
		Щодо вчинення ним крадіжки, то він (свідок) особисто бачив, сидячи на лавці по сусідству біля двору, як ОСОБА_13 вчотирьох з іншими військовослужбовцями рф виносили з будинку ОСОБА_14 та грузили в автомобіль «Урал», з номерами рф, (де зазначено 25-й регіон) пральну машинку. Потім машина поїхала в сторону с. Термахівка Вишгородського району Київської області.
		4.2.Показання свідка ОСОБА_15 .
		Допитана в судовому засіданні ОСОБА_15 пояснила, що вона з чоловіком та дітьми проживають в с. Обуховичі Вишгородського району Київської області, поряд з будинком ОСОБА_12 . 
		Коли після повномасштабного вторгнення рф, 24 лютого 2022 року, військовослужбовці рф окупували їх село, то частина їх жила у будинку ОСОБА_12 (її самої вдома не було). Жили там приблизно з 14 по 31 березня 2022. 14, 15 і ще раз у березні місці вони приходили з обшуками, дивились їх (свідків) документи. Обвинувачений ОСОБА_13 заходив до їх домогосподарства, в т.ч. будучи п`яним. Якось він заснув, і у нього випали з форми документи ( військовий квиток та водійські права), вона (свідок) сфотографувала їх на свій телефон та після де окупації передала в СБУ.
		З вікна кухні свідка видно вхід у будинок ОСОБА_12 . Цей факт було також підтверджено під час огляду ( т.2, а.с.156-159) 
		Приблизно в кінці двадцятих чисел березня 2022 року, вдень, вона особисто бачила, що військовослужбовці рф, серед них і ОСОБА_13 , виносили з будинку ОСОБА_14 її майно. Заходили і виходили кілька разів ( десь тричі). По двох несли пральну машину, генератор та ще якісь невеликі речі. Виходили з речами з двору на дорогу. За останнім їх виходом було чути, як загула машина, а вони (військовослужбовці) повернулись у будинок ОСОБА_14 (Ці ж показання вона фактично підтверджувала під час проведеного за її участі слідчого експерименту ( т.2, а.с.151-154).
		4.2.Письмові докази:
		а) Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023101110000218 про внесення 09.03.2023р. відомостей про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією - ч.1 ст. 438 КК України за фактом викрадення майна , належного ОСОБА_7 військовослужбовцями зс рф в с. Обуховичі Вишгородського району Київської області під час збройної агресії рф проти України( т.2, а.с.1);
		б) рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС 2 сектору 1 відділу УКР ГУ СБ України у м. Києві та Київській області про здобуту інформацію про злочин, вчинений ОСОБА_16 та іншими невстановленими військовослужбовцями рф ( т.2, а.с.4);
		в) Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.10.2022р. з додатками до нього, згідно якого ОСОБА_15 впізнала обвинуваченого ОСОБА_3 ( т.2, а.с. 42-45а, 56-59а);
		г) Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.10.2022р. з додатками до нього, згідно якого ОСОБА_11 впізнав обвинуваченого ОСОБА_3 (т.2, а.с. 67-70а);
		д) висновком експерта № 4378/4399-4404 від 29.12.2022, згідно з яким станом на 27.03.2022 ринкова вартість подібних: 
		пральної машинки «Gorenje» без підключення води модель WP6YS2/R з баком, складає 10 622, 83 грн., 
		шурупокрута «Dewait» DCD791 (24V 6АН) - 1 424,52 грн., 
		бензинового генератора «Honda» ЕМ2300 GW, 2 кВт - 16 013,43 грн.,
		дрилю «Full Tech» FT 2122 (400 Вт) - 363,12 грн., 
		кутової шліфувальної машинки «Bosch» PWS 850-125 - 1750, 24 грн., 
		бензопили «Jonsered» моделі CS2138 - 3475,00 грн., 
		поршневий повітряний компресор «Дніпро-М» ПВК 50-2, 1,5 кВт - 2778,30 грн. (т.2, а.с. 87-98),
		е) протокол огляду від 30.11.2022 згідно з яким оглянуто мобільний телефон, який належить ОСОБА_15 та виявлено фотознімки посвідчення водія та військового квитка ОСОБА_17 . Спеціалістом було створено та роздруковано технічний звіт на 3 аркушах, згідно з яким графічні файли в телефоні були створені 28.03.2022 о. 23:25 та 28.03.2022 о 23:23 на мобільний телефон, що відповідає моделі телефону ОСОБА_15 .. Інфоромація щодо відміток часу та дати отримана з метаданих вказаних файлів ( т.2, а.с.101-108) та протоколом огляду фотозображень військового квитка та водійського посвідчення ОСОБА_3 (т.2, а.с.109-113, 115-118), постанова про визнання СD-R «Arita речовим доказом ( т.2, а.с.114,119);
		є) відповідь директора департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської ОДА Київської обласної військової адміністрації № 8175/27/27.01/27.03.01-2022 від 02.12.2022 про те, що село Обуховичі Вишгородського району Київської області у період з лютого по квітень 2022 року дійсно перебувало під тимчасовою окупацією збройних сил російської федерації (Додаток 2 до протоколу № 1 від 02.05.2022 року, погоджений Командувачем угруповання сил і засобів оборони міста Києва) ( т.2, а.с.123). 
		ж) протокол огляду Інтернет-сайтів від 15.11.2022, відповідно до якого співробітником ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_18 виявлено особисті дані ОСОБА_3 ( його місце народження та місце проживання в рф) ( т.2, а.с.24-30;
		 
		5. Аналіз пред`явленого прокурором обвинувачення.
		Прокурором пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 438 КК України, яка є бланкетною нормою. «Міжнародно-правова» бланкетність у кожному конкретному випадку потребує звернення до правил та звичаїв ведення війни, які повинні містити посилання на норми, статті і правила конвенцій, додаткових протоколів до конвенцій або норми звичаєвих правил, що наповнюють зміст об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 438 КК України.
		За диспозицією частини 1 ст. 438 КК України законодавець кримінально-караними визначив наступні діяння: 1) жорстоке поводження з військовополоненими 1.2) або цивільним населенням, 2) вигнання цивільного населення для примусових робіт, 3) розграбування національних цінностей на окупованій території, 4) застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, 5) інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВР України, 6) а також віддання наказу про вчинення таких дій.
		Отже, стосовно обвинуваченого має бути встановлено елементи міжнародних злочинів, а саме контекстуальні та спеціальні.
		ОСОБА_3 обвинувачується в порушенні норм міжнародного права, а саме: 
		У Додатку до IV Конвенції «Про закони і звичаї війни на суходолі» від 18.10.1907 зазначено, що сімейна гідність і права, життя фізичних осіб і приватна власність, а також релігійні переконання і обряди повинні поважатися. Приватна власність не підлягає конфіскації, а мародерство офіційно забороняється.
		ч. 2 ст. 33 Конвенції від 12.08.1949 «Про захист цивільного населення під час війни», де пограбування забороняються.
		ст. 147 Конвенції серйозні порушення, про які йдеться у Конвенції, становлять такі порушення, що охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричинять великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров`ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув`язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.
		IV Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та IV Конвенція «Про закони і звичаї війни на суходолі» від 18.10.1907, є міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Не кожне порушення норм міжнародного гуманітарного права (далі - МГП) свідчитиме про вчинення воєнного злочину, оскільки таке порушення має становити його «серйозність».
		Ознака вчинення дій, що вважаються серйозними порушеннями норм МГП становить:
		грубе порушення норм договірного права (конвенцій й протоколів до них, а також грубі порушення звичаєвих норм МГП);
		такі дії мають посягати на найважливіші принципи МГП, тобто порушувати норму, яка передбачає захист найважливіших цінностей, при цьому його наслідки повинні бути трагічними для жертви;
		такі дії можуть вважатися воєнними злочинами незалежно від настання наслідків.
		МГП спеціально призначене для регулювання збройних конфліктів. Як таке, воно містить детальні положення, що регулюють засоби та методи ведення бойових дій, а також захист осіб та об`єктів, які потрапили під владу сторони, що воює. Щойно виникає збройний конфлікт, будь-які дії, вчинені з причин, пов`язаних із цим конфліктом, повинні відповідати МГП.
		Поняття збройного конфлікту відсутнє у договірному міжнародному праві. Втім, послуговуються поняттям, яке було визначено рішенням Апеляційної палати Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії (далі - МТКЮ) у справі «The Prosecutor v. Dusko Tadic» від 02.10.1995, у пункті 70 якого говориться про те, що збройний конфлікт існує тоді, коли має місце застосування збройної сили між Державами або тривале збройне насильство між урядовими силами та організованими збройними групами, або між такими групами в межах Держави. Міжнародне гуманітарне право застосовується з моменту початку таких збройних конфліктів і виходить за межі припинення військових дій, поки не буде укладено мир; або, у випадку внутрішніх конфліктів, допоки не буде досягнуто мирного врегулювання конфлікту. До цього моменту міжнародне гуманітарне право продовжує застосовуватися на всій території ворогуючих Держав або, у випадку внутрішніх конфліктів, на всій території, яка перебуває під контролем однієї сторони, незалежно від того, чи відбуваються там фактичні бойові дії чи ні.
		Міжнародний характер збройного конфлікту обумовлюється тим, що він відбувається між Високими Договірними Сторонами Женевських конвенцій 1949 року, якими можуть бути лише держави.
		Спільна ст. 2 для Женевських конвенцій 1949 року передбачає, що Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни.
		Традиційно держави висловлювали свій воєнний намір (animus belligerendi) через офіційні оголошення війни, які, ipso facto, встановлювали політичний стан війни і ставали причиною застосування права війни (jus in bello) між ними, навіть за відсутності відкритих бойових дій.
		Вважається, що міжнародний збройний конфлікт виникає з того моменту, коли держава використовує збройні сили проти іншої держави, незалежно від причин чи інтенсивності протистояння, і незалежно від того, чи офіційно оголошено чи визнано політичний стан війни.
		Існування міжнародного збройного конфлікту визначається, передусім, тим, що насправді відбувається.
		У суду немає сумнівів в розумінні обвинуваченим факту незаконного перетину державного кордону України, участь у військовій агресії проти України, враховуючи показання свідків, що обвинувачений та його співслужбовці перебували у військовій формі, зі зброєю, на військовій техніці та надані письмові докази перебування обвинуваченого у складі збройних сил російської федерації ( фото його військового квитка, зроблене свідком на її телефон).
		Положеннями Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 закріплений статус осіб, які перебувають під захистом, та яким має бути поводження з ними, зокрема містяться положення, спільні для територій сторін конфлікту та для окупованих територій.
		Статтею 28Положення прозакони ізвичаї війнина суходолі передбачено, що «Мародерство у місті чи місцевості, навіть у випадку, якщо його взяли штурмом, забороняється».
		У міжнародному гуманітарному праві (МГП) мародерські дії позначають як «грабіж». Такі дії заборонені згідно з ч. 2 ст. 33 ІV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни (1949), нормою 52 Звичаєвого МГП. А у Римському статуті Міжнародного кримінального суду, юрисдикцію якого визнала і Україна, також вказується у ст. 8(2)(b)(xvi), що «розграбування міста або населеного пункту, навіть якщо воно захоплене штурмом», АБО 8(2)(а)(іv) незаконне, безглузде і великомасштабне знищення і привласнення майна, яке не викликане військовою необхідністю  є воєнними злочинами. За такі злочини Україна повинна притягати до відповідальності осіб, які їх вчинили, за ст. 438 Кримінального кодексу України, якою забороняється порушення законів і звичаїв війни.
		У справі Prosecutor v. Kordicґ and CЎerkez Суд підкреслив, щонаявність серйозного порушення можна припускати в тих обставинах, коли присвоєння відбувається щодо великої кількості осіб, навіть якщо тяжкі наслідки для окремо взятих осіб відсутні. У такому разі серйозність порушення надають загальні наслідки для цивільного населення та множинність правопорушень.
		Немає сумнівів, що для потерпілої, викрадення значної частини її майна, яке набувалося власними зусиллями та працею, і як для особи, яка проживає в сільській місцевості, має велике значення для забезпечення належних умов проживання, вартість викраденого майже у 15 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб, має істотне значення. Відтак, таке викрадення є серйозним порушенням з істотними негативними наслідками для потерпілої.
		 
		А тому, суд вважає, що діяння, яке вчинене обвинуваченим, становить серйозне порушення міжнародного гуманітарного права, прокурор надав суду істотні докази та достатні пояснення стосовно обставин порушення законів та звичаїв війни обвинуваченим. Суд, дотримуючись вимог ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину доведеною, що ніяк не можна вважати припущенням суду, а є сукупністю вагомих підстав для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Обставин, які згідно статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		Обставиною, яка згідно статті 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою.
		Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		За таких обставин, за відсутності пом`якшуючих обставин, наявності обтяжуючих обставин у ОСОБА_3 , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, те, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є злочином проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, порушення законів і звичаїв ведення війни, становить значну небезпеку для світового правопорядку та мирного співіснування людства на планеті, то суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі.
		Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні обвинуваченим обирався у вигляді тримання під вартою, однак обвинувачені не були затримані та доставлені до слідчого судді для розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим строк відбування покарання слід рахувати із моменту затримання обвинувачених у порядку виконання цього вироку.
		Щодо оголошення ОСОБА_3 у міжнародний розшук, про що просила прокурор у судовому засіданні, суд зазначає таке. 
		Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України регламентує, що про оголошення розшуку органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в цьому випадку і було здійснено прокурором, шляхом винесення відповідної постанови від 16.02.2022 р.
		Отже, дата винесення прокурором зазначеної постанови є датою оголошення ОСОБА_3 у міжнародний розшук. Зокрема, з цим фактом ч. 1 ст. 297 КПК України пов`язує можливість здійснення спеціального досудового розслідування.
		Винесена прокурором на підставіст. 281 КПК Українипостанова про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_3 і є підставою для здійснення такого розшуку.
		Суд звертає увагу, що оголошення розшуку на підставіст. 281 КПК Українине має будь-якого обмеження за територією як в межах держави, так і за її межами.
		При цьому, кримінальне провадження не містить відомостей про те, що рішення прокурора про оголошення ОСОБА_3 у міжнародний розшук було скасовано чи відмінено. Відповідно, постанова прокурора підлягає подальшому виконанню, при цьому у суду немає необхідності повторно оголошувати ОСОБА_3 у міжнародний розшук.
		Крім цього, положення ст. 373 КПК України не зобов`язують суд під час ухвалення вироку оголошувати засудженого у розшук, тим більше, що у цьому випадку судовий розгляд кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) в порядку спеціального судового провадження.
		 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Речові докази: два оптичні CD («Arita» та « Videx»), залишити у матеріалах кримінального провадження.
		Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
		Суд, керуючисьстаттями 94,135,139,297-1,297-5,323,368,370,374, 615 КПК України,
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3  , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст, 28, ч.1 ст. 438 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк дев`ять років.
		Запобіжний захід у кримінальному провадженні обвинуваченому  ОСОБА_3 , у виді тримання під вартою, залишити без змін.
		Строк відбування покарання рахувати із моменту затримання  ОСОБА_3  у порядку виконання цього вироку.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Речові докази: два оптичні CD («Arita» та « Videx»), залишити у матеріалах кримінального провадження.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду та в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
		 
		Суддя                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...