Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/2421/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 29.06.2023. Зареєстровано: 30.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2023.
Дата набрання законної сили: 20.07.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
		 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29.06.2023м. ДніпроСправа № 904/2421/23
		Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В., 
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу
		 
		за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (м. Київ) 
		до Фізичної особи - підприємця Корзникова Максима Сергійовича (м. Нікополь, Дніпропетровська область) 
		про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/3147/384598 від 28.12.2017 у розмірі 106 559 грн. 95 коп. 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. суду № 23758/23 від 16.05.2023), просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Корзникова Максима Сергійовича заборгованість за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/3147/384598 від 28.12.2017 у розмірі 106 559 грн. 95 коп.
		Ціна позову складається з суми основного боргу.
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/3147/384598 від 28.12.2017 в частині повного та своєчасного повернення наданого відповідачу кредиту, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в загальній сумі 106 559 грн. 95 коп.
		Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн. 00 коп. 
		Крім того, позовна заява містить клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами.
		Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2023 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. 
		Від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду №4675/23 від 30.01.2023).
		Враховуючи вказане, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
		Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 27001/23 від 05.06.2023), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
		- як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач заявляє до стягнення 106 559 грн. 95 коп. основного боргу, проте, зазначена сума не є основним боргом у повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку відповідача та розрахунком заборгованості, долученим до позовної заяви;
		- не оспорюється позивачем та відображено у розрахунку заборгованості, що до серпня 2022 року відповідачем виконувалися умови договору. Заборгованість фактично виникла з 01.08.2022 і по час звернення позивача до суду складає 63 891 грн. 95 коп. За вказаний період (з серпня 2022 року) позивачем нараховувалися відсотки: у серпні 2022 року - 2 875 грн. 67 коп., у вересні 2022 - 2 618 грн. 39 коп., у жовтні 2022 року - 2 446 грн. 70коп., у листопаді 2022 року - 2 689 грн. 78 коп., у грудні 2022 року - 2 682 грн. 72 коп., у січні 2023 року - 2 817 грн. 10 коп., всього на суму 16 130 грн. 36 коп.;
		- на час звернення до суду позивач вимагає стягнення 106 559 грн. 95 коп., на підставі статей 625, 1050 Цивільного кодексу України - як дострокове розірвання кредитного договору і стягнення усієї суми заборгованості, а не лише простроченої. Проте, невиконання відповідачем умов договору відбулося з незалежних від нього причин і викликано форс-мажорними обставинами;
		- договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/3147/384598 від 28.12.2017 порядок дій сторін на випадок форс-мажору не передбачено. Відтак, договором для відповідача не встановлено обов`язку отримувати Сертифікат про форс-мажорні обставини. Ані договором, ані законом не визначено про те, що у разі, якщо сторона договору не зробила такого повідомлення у зазначений термін, вона не може в подальшому посилатися на такі обставини як на форс-мажор. Тому, на думку відповідача, саме суд може зробити висновок про можливість або неможливість врахування форс-мажорних обставин під час врегулювання договірних обов`язків сторін;
		- з урахуванням листа Торгово-промислової палати від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 та положень пункту 14.3 договору, настання обставин форс-мажору для позивача та/або відповідача може бути встановлено судом за результатом оцінки наданих сторонами доказів. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Даним переліком встановлено, що на території Нікопольської міської територіальної громади з 21.07.2022 ведуться бойові дії. Постійні обстріли міста Нікополь (часто-декілька разів на добу) підтверджуються також численними щоденними повідомленнями у засобах масової інформації, а також на офіційних сторінках голови Нікопольської районної військової адміністрації, Дніпропетровської обласної військової адміністрації. Тобто, факт ведення бойових дій на території міста Нікополь є загальновідомим;
		- невиконання умов договору відповідачем розпочалося з серпня 2022 року, що співпадає по часу з початком бойових дій на території міста Нікополь (як постійного місця проживання відповідача та місця ведення його господарської діяльності). Отже, невиконання умов договору відповідачем спричинено поважними обставинами-обставинами форс-мажору. Відтак, відповідач звільняється від відповідальності за невиконання умов договору у вигляді дострокового розірвання умов договору і стягнення усієї суми заборгованості;
		- відповідач також зазначає, що відповідно до офіційного повідомлення НАЗК, розміщеного в мережі Інтернет на сторінці https://sanctions.nazk.gov.ua/boycott/21/ "Фіктивні підприємства на Кіпрі, які входять до сфери впливу наближених до Кремля російських олігархів Аркадія та Бориса Ротенбергів, тривалий час обслуговуються австрійською банківською групою Raiffeisen Bank International. Російська філія Райффайзен Банк Інтернешнл не лише продовжує працювати в Росії та спонсорувати тероризм, але й пропонує кредитні канікули росіянам, які воюють в Україні. Про це свідчить інформація на сайті банку. Крім того, на своєму сайті російський "Райффайзенбанк" визнає терористичні організації "ЛНР" і "ДНР" і називає війну в Україні "спецоперацією";
		- у 2022 році банк заплатив до російського бюджету у 4,8 рази більше, ніж за весь довоєнний рік. Так, російський підрозділ Raiffeisen Bank заплатив до бюджету країни-агресора €559 мільйонів. Таким чином, Raiffeisen Bank продовжує спонсорувати військову агресію Росії, яку, до того ж, Європарламент визнав державою-спонсором тероризму. У 2022 році, більше половини чистого прибутку групи припало на Росію. Прибуток російського підрозділу склав 2,058 млрд. євро, в той час як загальний прибуток групи - 3,797 млрд. євро".
		Як убачається з матеріалів справи, відзив на позовну заяву було направлено позивачу 04.06.2023 засобами поштового зв`язку - "Поштова служба "Е-Пост" у відправленні №1021913.
		Судом було здійснено відстеження поштового відправлення на адресу позивача, в якому містився відзив на позовну заяву через офіційний сайт "Поштова служба "Е-Пост" (https://send.e-post.com.ua/check-order) за трек-номером № 1021913 та з`ясовано, що відзив на позовну заяву позивач отримав 07.06.2023. 
		Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення позивачем відповіді на відзив на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.
		Отже, станом на 29.06.2023 строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився. 
		Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від позивача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено. 
		Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. 
		Суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на надання відповіді на відзив на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами. 
		Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі. 
		Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. 
		Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
		Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Згідно із частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 16.06.2023, а строк розгляду даної справи закінчується 17.07.2023, отже у даному випадку судому було надано сторонам достатній строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.
		Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
		При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
		Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
		Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
		Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням кредитного договору, умови надання та повернення кредиту, факт надання кредитних коштів, строк користування кредитними коштами та їх розмір, настання строку повернення кредиту чи його частини, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення повернення кредитних коштів, наявність форс-мажорних обставин та їх наслідки.
		Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
		Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2017 Фізична особа - підприємець Корзников Максим Сергійович звернувся до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк" із заявою про відкриття поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки та встановлення кредитного ліміту (для фізичних осіб - підприємців в рамках продукту "Кредитна картка для підприємців") (а.с.20-22).
		З матеріалів справи також вбачається, що 28.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк", яке в подальшому змінило своє найменування на Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі - Банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Корзниковим Максимом Сергійовичем (далі - клієнт, страхувальник, позичальник, відповідач) було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/3147/384598 (далі - кредитний договір, а.с.11-14)), відповідно до умов якого протягом строку дії кредиту Банк надав Позичальнику можливість використання кредитної лінії з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальним платіжних засобів, шляхом здійснення платежів в межах Поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт кредиту за Договором складає 50 000,00 гривень. В межах Максимального ліміту встановлюється Поточний ліміт кредиту. На дату укладення Договору Поточний ліміт кредиту складає 30 000,00 гривень. В подальшому Поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 Договору (пункт 1.1. кредитного договору).
		Як зазначає позивач, у подальшому 21.09.2018 відбулась зміна поточного кредитного ліміту з 30 000,00 гривень на 40 000,00 гривень (на підставі пунктів 3.2., 3.3. кредитного договору).
		26.07.2019 відбулась зміна поточного кредитного ліміту з 40 000,00 гривень на 56 000,00 гривень (на підставі пунктів 3.2., 3.3. кредитного договору).
		09.12.2019 відбулась пролонгація дії кредитного договору (на підставі пункту 1.3. кредитного договору).
		13.03.2020 відбулась зміна поточного кредитного ліміту з 56 000,00 гривень на 73 000,00 гривень (на підставі пунктів 3.2., 3.3. кредитного договору).
		16.10.2020 відбулась зміна поточного кредитного ліміту з 73 000,00 гривень на 95 000,00 гривень (на підставіпунктів 3.2., 3.3. кредитного договору).
		07.06.2021 відбулась зміна поточного кредитного ліміту з 95 000,00 гривень на 124 000,00 гривень (на підставі пунктів 3.2., 3.3. кредитного договору).
		20.12.2021 відбулась пролонгація дії кредитного договору (на підставі пункту 1.3. кредитного договору).
		22.06.2022 відбулась зміна поточного кредитного ліміту з 124 000,00 гривень на 135 700,00 гривень (на підставі пунктів 3.2., 3.3. кредитного договору).
		Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору строк дії Кредиту - з наступного дня, що слідує за датою укладання договору по 16.01.2021 включно, далі - дата закінчення кредитування (може змінюватися в порядку, передбаченому договором).
		У пункті 1.3. кредитного договору передбачено, що без укладання додаткових угод до договору, Банк має право продовжити строк дії Кредиту на 24 календарних місяці за умови, що на дату закінчення кредитування буде дотримано кожну з наступних умов: 
		- Банк за 20 робочих днів до останнього робочого дня строку дії кредиту не отримав листа Клієнта про відмову від подовження строку дії кредиту; 
		- відсутні факти невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов`язань за договором; 
		- відсутні умови, передбачені пунктом 8.2 договору;
		Використання клієнтом за рахунок кредиту будь-якої суми коштів, розглядається сторонами як згода клієнта на подовження строку дії договору.
		Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору кредит надається виключно з метою фінансування господарської (підприємницької) діяльності клієнта, у зв`язку із чим до відносин сторін не застосовується Закон України "Про споживче кредитування".
		Згідно з умовами пункту 2.1. кредитного договору протягом всього строку фактичного користування кредитом клієнт зобов`язаний сплачувати щомісяця банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9% річних, крім випадків, передбачених пунктом 2.2. договору.
		У пункті 2.3. кредитного договору передбачено, що нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє пільговий період, за строк фактичного користування кредитом. Таке нарахування здійснюється щомісяця в будь-який день в період, що починається за 4 робочих дні до кінця календарного місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше 25 числа кожного календарного місяця, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання клієнтом кредитних коштів, останній день строку користування кредитом не враховується. Нарахування процентів здійснюється за період з дати фактичного використання кредитних коштів по дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди - з дня, наступного за попередньою датою розрахунку процентних платежів, по дату розрахунку процентних платежів в поточному періоді включно. При простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті відповідно до умов договору. 
		Відповідно до пункту 3.1. кредитного договору на умовах договору, у разі ініціювання Клієнтом операцій по рахунку з використанням спеціальних платіжних засобів та при відсутності (недостатності) на рахунку власних коштів Клієнта, Банк зобов`язується надати кредитні кошти шляхом їх безготівкового переказу з позичкового рахунку на рахунок в межах поточного ліміту та здійснити ініційовану клієнтом операцію.
		Згідно з пунктом 3.2. кредитного договору поточний ліміт встановлюється банком щомісяця та діє в межах календарного місяця, в якому він встановлений. В першому місяці кредитування поточний ліміт встановлюється з дати початку кредитування. Банк письмово повідомляє клієнта про встановлений поточний ліміт шляхом відправлення письмового повідомлення. Поточний ліміт встановлюється на наступний банківський день після дати відправлення Банком клієнту відповідного повідомлення. У разі, якщо банк не надіслав клієнту повідомлення про встановлення розміру поточного ліміту в наступному місяці, сторони домовились, що розмір поточного ліміту на наступний місяць дорівнює розміру поточного ліміту встановленого в попередньому місяці. Якщо фактична заборгованість перевищує встановлений поточний ліміт, клієнт зобов`язаний до початку місяця на який встановлюється поточний ліміт. Зменшити заборгованість за кредитом до вказаного у повідомленні поточного ліміту. Під поняттям "Банківський день" сторони розуміють робочий день банка, протягом якого приймаються документи клієнтів на переказ і документи на відкликання та здійснюється їх оброблення, передавання і виконання.
		Відповідно до умов пункту 3.3. кредитного договору розмір поточного ліміту не може перевищувати більше ніж на 900% та бути меншим ніж на 100% розміру поточного ліміту в попередньому місяці. В будь-якому випадку розмір поточного ліміту не може перевищувати розміру максимального ліміту.
		Згідно з пунктом 5.1. кредитного договору Клієнт зобов`язаний протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному договором, шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов`язкового платежу, розрахованого відповідно до умов пункту 5.2 договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування. Під поняттям "Погашення заборгованості" сторони розуміють повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків банка, пов`язаних з неналежним виконанням клієнтом умов договору.
		У пункті 5.2. кредитного договору Клієнт зобов`язаний до 10 числа включно кожного місяця, наступного за першою (з дати укладання договору). Датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов`язкового платежу в сумі не менше 15% від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами банка. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов`язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшує на суму не внесеного клієнтом щомісячного обов`язкового платежу попередніх місяців. У разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати клієнтом банку за договором в термін виконання зобов`язань клієнта за договором, клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за договором.
		У пункті 13.2. кредитного договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до певного виконання ними прийнятих зобов`язань за договором. Укладення договору здійснюється в рамках спільної акції, що проводиться банком та страховиком, та є підставою для надання клієнту передбачених договором спеціальних умов кредитування.
		Вказаний кредитний договір підписаний сторонами та скріплений печаткою позивача.
		Доказів визнання недійсними або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
		З матеріалів справи також вбачається, що 17.12.2018 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (далі - Банк, кредитор, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Корзниковим Максимом Сергійовичем (далі - позичальник, клієнт, відповідач) укладено Угоду № CMDPE-118856 (далі - Угода, а.с.23-25), згідно з пунктом 2 якої сторони погодили, що підписанням цієї угоди клієнт приймає публічну пропозицію АТ "Райффайзен Банк Аваль" про надання послуг в порядку та на умовах, викладених в Правилах банківського обслуговування клієнтів малого та мікробізнесу - фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність в АТ "Райффайзен Банк Аваль" (Правила), та висловлює повну та безумовну згоду з її умовами. Підписанням угоди сторони безумовно визнають, що публічна пропозиція, угода, Правила, тарифи, заяви разом зі всіма змінами, додатками та додатковими договорами/угодами до них в сукупності є договором банківського обслуговування, складають його зміст, мають обов`язкову силу та застосовуються до відносин сторін так само, якби їх було викладено безпосередньо в тексті цього документу. Договір банківського обслуговування є укладеним з дати підписання сторонами угоди та скріплення печатками банку і клієнта (за наявності).
		Згідно з умовами пункту 7 Угоди підписанням Угоди клієнт підтверджує, що він ознайомлений та згоден з Правилами та тарифами, що є чинними на дату підписання Угоди.
		Відповідно до пункту 8 Угоди, Банк зобов`язується надати Клієнту послуги в порядку та на умовах, визначених договором. Клієнт самостійно обирає послуги, які він бажає отримати та визначає їх у відповідній заяві. Зобов`язання банку щодо надання окремих послуг, зобов`язання клієнта щодо їхньої оплати, інші зобов`язання сторін виникають з моменту підписання банком та клієнтом заяви та після виконання клієнтом інших умов, визначених договором та законодавством України, зокрема, після надання клієнтом необхідних документів та інформації.
		Угода підписана обома сторонами та скріплена відтиском печатки Банку.
		Як убачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору надавав кредитні кошти відповідачу, що підтверджується випискою по рахунку відповідача (а.с.15-18).
		У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору, несплатою періодичних платежів на погашення кредиту, на адресу відповідача було направлено вимогу про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором вих. № 114/5-К-287503 від 21.02.2023. Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
		Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача за кредитним договором становить 106 559 грн. 95 коп. (а.с.8-10).
		Враховуючи те, що відповідач не виконує умови кредитного договору та вимоги банку щодо врегулювання заборгованості, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з відповідним позовом. 
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України, регулюють права та обов`язки позивача та відповідача, що виникають при одержанні та поверненні кредиту.
		Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
		Як убачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору надавав кредитні кошти відповідачу, що підтверджується випискою по рахунку відповідача (а.с.15-18).
		Слід відзначити, що виписка (виписки) з рахунку (рахунків) позичальника, відкритих в рамках кредитного договору, відповідають вимогам та підтверджують факт передачі кредитних коштів позичальнику та заборгованість за кредитним договором. А отже, банківські виписки є належними доказами на підтвердження видачі кредиту. Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18 та у постанові Верховного Суду від 30.08.2019 у справі № 353/614/15.
		При цьому, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 106 559 грн. 95 коп. 
		У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, несплатою періодичних платежів на погашення кредиту, на адресу відповідача було направлено вимогу про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором вих. № 114/5-К-287503 від 21.02.2023. Докази направлення вказаної вимоги наявні в матеріалах справи (а.с.27-30). 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить також із наступного. 
		Внаслідок укладення кредитного договору від 28.12.2017 між позивачем та відповідачем згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.
		Відповідно до статей 51, 52 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
		Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
		Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
		Однак, як встановлено судом, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, отриманий кредит у повному обсязі та у визначені договором строки не повернув, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у загальній сумі 106 559 грн. 95 коп. 
		Перевіркою наданого позивачем розрахунку заборгованості судом встановлено його обґрунтованість та арифметичну правильність.
		Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Доказів на підтвердження повного повернення отриманого відповідачем кредиту в сумі 106 559 грн. 95 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
		Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
		Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 106 559 грн. 95 коп. заборгованості за дозволеним овердрафтом.
		З приводу обставин, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву, щодо наявності форс-мажорних обставин та наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення грошового зобов`язання перед позивачем, суд зазначає таке.
		Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.
		Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
		Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
		За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).
		Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
		Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.
		Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/3147/384598 від 28.12.2017, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором. 
		Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що він повністю зупинив свою підприємницьку діяльність у зв`язку з воєнним станом, чи відповідач є мобілізованим та перебуває у складі Збройних Сил України, тимчасово не здійснює підприємницьку діяльність у зв`язку з воєнними станом в Україні, все, або частина його майна задіяна під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.
		В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором. 
		З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання.
		Слід також відзначити, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. 
		Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.
		Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
		Таким чином, судом розцінюється критично посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин. Відтак, аргументи відповідача судом відхиляються.
		Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 684 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
		Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Фізичної особи - підприємця Корзникова Максима Сергійовича про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/3147/384598 від 28.12.2017 у розмірі 106 559 грн. 95 коп. - задовольнити у повному обсязі. 
		 
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця Корзникова Максима Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вулиця Алмазова Генерала, будинок 4А, м. Київ, 01011; ідентифікаційний код 14305909) 106 559 грн. 95 коп. - заборгованості за дозволеним овердрафтом та 2 684 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
		 
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Повний текст рішення складений та підписаний 29.06.2023. 
		 
		 
		Суддя Ю.В. Фещенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...