Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/12023/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 30.06.2023. Зареєстровано: 30.06.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2024.
Дата набрання законної сили: 05.07.2023
Номер судового провадження: 1-кс/947/7888/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023164480000221

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/12023/23
		Провадження № 1-кс/947/7888/23
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29.06.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Київськоїокружної прокуратурим.Одеси ОСОБА_3  про арешт майна в рамках кримінального провадження №12023164480000221 відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Як вбачається з клопотання про арешт майна, Сектором дізнання Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, за процесуального керівництва Київської окружної прокуратури м. Одеси, здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12023164480000221 відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.04.2023 року до Ч/Ч ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 16.04.2023 близько 03:20 год., за адресою: м. Одеса, пров. Монастирський, 6, співробітниками БПОП ГУНП в Одеській області було виявлено громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який шляхом розклеювання листівок з текстом проросійського характеру, здійснює підтримку дій держави агресора та висловлює антиукраїнську риторику.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 16.04.2023 року до ЧЧ Одеського районного управління поліції №1 надійшов рапорт поліцейського взводу № 2 роти №2 БПОП ГУНП В Одеській області про те, що 16.04.2023 року під час забезпечення охорони громадського порядку на території Київського району міста Одеси у складі «Скіф 808» близько 02:16 годин за адресою: м. Одеса, пров. Монастирський, 6 біля Свято-Успенського монастиря було звернено увагу на громадянина який ходив біля даного монастиря у комендантську годину з невідомими листівками в руках. Поліцейськими було прийнято рішення перевірити даного громадянина. Підійшовши до чоловіка та представившись, в ході спілкування були встановлені анкетні дані громадянина, який представився як ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому, у порядку ст. 34 ЗУ « Про Національну поліцію», відносно даного громадянина було проведено поверхневу перевірку, в ході якої було виявлено листівки з текстом проросійського характеру. Також в ході бесіди з громадянином, було встановлено, що останній підтримує державу агресора. ОСОБА_4 також зазначив, що з метою інформування населення, він розміщував публікації в Інтернет просторі, а саме в застосунку «Instagram», на одному з аккаунтів він розміщував публікації із закликами в підтримку спеціальної операції російської федерації. Пояснив, що до данного застосунку здійснює доступ за допомогою мобільного телефону марки «Samsung S 10e», в корпусі темно-синього кольору, IMEI: НОМЕР_1 , з абонентським номером НОМЕР_2 . 
		Так, 16.04.2023 року під час огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15 А, в приміщенні кабінету № 400 було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung S 10e», в корпусі темно-синього кольору, IMEI: НОМЕР_1 , з абонентським номер НОМЕР_3 , клейку стрічку, 10 листівок формату А4 з текстами проросійського характеру та 19 клаптиків паперу з написами та посиланням.
		20.6.2023року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Redmi» модель: M1908C3XG в корпусі синього кольору, без сім-карти; планшет марки «Samsung» модель GalaxyRabAз IMEI: НОМЕР_4 в корпусі білого кольору; системний блок в корпусі чорного кольору з кнопкою включення та двома входами «USB» на передній частині кришки, без будь яких надписів та маркування; системний блок в корпусі чорного кольору з кнопкою включення, який має емблему на верхній частині кришки срібного кольору з надписом «CHIEFTEC» з наліпкою IMEI: НОМЕР_5 .
		20.06.2023 року постановою дізнавача виявлене та вилучене під час обшуку майно визнано речовими доказами.
		Підставою для арешту вказаного майна є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що виявлене під час вищевказаного обшуку майно має доказове значення. Метою арешту вказаного майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, які мають важливе значення для досудового розслідування.
		Таким чином, з метою збереження вилученого майна, яке визнано слідчим речовими доказами, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з вказаним клопотанням про арешт майна.
		В судове засідання прокурор не з`явився, проте від дізнавача до суду надійшла заява про розгляд даного клопотання без його участі, в якій він зазначив, що дане клопотання підтримує в повному обсязі.
		Власник майна  ОСОБА_5 в судове засідання також не з`явився, проте скерував до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності та зазначив, що підтримує клопотання сторони обвинувачення у повному обсязі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
		За огляду на норми кримінального процесуального законодавства, а також враховуючи наявність від учасників кримінального провадження заяв про розгляд даного клопотання за їх відсутності, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду даного клопотання за відсутності власника вилученого майна, а також слідчого та прокурора.
		Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, врахувавши положення ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
		Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
		Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. 
		Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
		Як вбачається з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
		При цьому, згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
		Як вбачається з матеріалів поданого клопотання в ході проведення санкціонованого обшуку було вилучено майно, яке може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, в зв`язку з чим таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 20.06.2023 року, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях їх подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.
		Відтак, метою накладення арешту майна в рамках даного кримінального провадження є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
		При цьому, відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		Оскільки з наведених міркувань вбачається, що арешт майна є необхідним в цілях забезпечення збереження майна (технічних пристроїв), яке може бути використано в якості речового доказу, на думку слідчого судді, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження об`єктивно може призвести до їх знищення або ж переховування, так як очевидно, що оскільки такі речі можуть містити відповідну доказову інформацію, яка в свою чергу може свідчити про ймовірну причетність до вчинення кримінально-протиправних дій конкретних осіб, останні не зацікавлені у її отриманні органом досудового розслідування.
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		При цьому, на досягнення завдань кримінального провадження в цілому, й повинні спрямовуватися в рамках відповідного кримінального провадження ті чи інші заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема.
		Відтак, з метою й забезпечення досягнення означених завдань кримінального провадження в цілому (ч. 1 ст. 2 КПК України), крім того наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначені у клопотанні технічні пристрої.
		Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
		Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб, пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремої особи, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
		Слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
		За таких обставин, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно, оскільки надані стороною обвинувачення матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на згадане майно та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження, при цьому на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт майна.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання прокурора Київськоїокружної прокуратурим.Одеси ОСОБА_3  про арешт майна в рамках кримінального провадження №12023164480000221 відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України  задовольнити.
		Накласти арешт з забороною користування та розпорядження на майно, виявлене та вилучене 20.06.2023 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: на мобільний телефон марки «Redmi» модель: M1908C3XG в корпусі синього кольору, без сім-карти, планшет марки «Samsung» модель GalaxyRabA з IMEI: НОМЕР_4 в корпусі білого кольору, системний блок в корпусі чорного кольору з кнопкою включення та двома входами «USB» на передній частині кришки, без будь яких надписів та маркування, системний блок в корпусі чорного кольору з кнопкою включення, який має емблему на верхній частині кришки срібного кольору з надписом «CHIEFTEC» з наліпкою IMEI: 357461052850404.
		Виконання ухвалипокластинапрокурораКиївської окружноїпрокуратури м.Одеси ОСОБА_3 . 
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
		 
		 
		 
		   Слідчий суддя                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...