Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 585/1/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Інші злочини.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2023.
Дата набрання законної сили: 20.06.2023
Номер судового провадження: 51-3254км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020111111111111

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 червня 2023 року
		м. Київ
		справа №585/1/18
		провадження № 51-3254км19
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
		головуючого                                          ОСОБА_1 ,
		суддів                                                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання        ОСОБА_4 ,
		прокурора                                              ОСОБА_5 ,
		захисника                                              ОСОБА_6 ,
		засудженого                                         ОСОБА_7 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  ОСОБА_7 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 травня 2020 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 03 червня 2021 рокущодо перегляду рішення за нововиявленими обставинами і
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2017 року частково задоволено клопотання засудженого ОСОБА_7 та зараховано йому у строк відбутого за вироком Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2004 року покарання у виді довічного позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 23 березня 2004 року по 26 березня 2004 року та з 29 квітня 2004 року по 15 лютого 2005 року у співвідношенні один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 травня 2020 року з урахуванням ухвали від 12 червня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд ухвали Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами та про застосування ст. 80 КК.
		Ухвалою Сумського апеляційного суду від 03 червня 2021 року вказану ухвалу залишено без змін.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		На обґрунтування своїх вимог вказує, що нововиявленою обставиною є лист за підписом судді ВСУ про повернення ухвали ВСУ від 22 лютого 2015 року без виконання, яке йому не було вручено адміністрацією СІЗО-25 м. Суми, а також прийняття ВСУ постанови від 26 жовтня 2017 року. Вважає невизначеним свій процесуальний статус. Вказує, що правова допомога в суді апеляційної інстанції йому не надавалася. Зазначає про наявність підстав для звільнення його від покарання у виді довічного позбавлення волі на підставі ч. 1, ч. 4 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК у зв`язку із набранням чинності Законом України від 02 червня 2016 року №1402. Наголошує, що йому безпідставно відмовлено у включенні у строк покарання строку попереднього ув`язнення з 14 листопада 2014 року і по сьогодні.
		Також ОСОБА_7 надіслав до суду касаційної інстанції низку процесуальних документів (клопотання, заперечення), в яких порушує питання незаконності відбування ним покарання та ставить під сумнів судові рішення, якими його засуджено до довічного позбавлення волі.
		Позиції учасників судового провадження
		В судовому засіданні:
		- засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити;
		- прокурор заперечила доводи касаційної скарги та просила відмовити у її задоволенні.
		Мотиви суду
		Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевірила матеріали кримінального провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, наведені у касаційній скарзі з доповненнями доводи і дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
		У поданій до місцевого суду заяві ОСОБА_7 просив переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2017 року, якою було частково задоволено його клопотання та зараховано йому у строк відбутого за вироком Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2004 року покарання у виді довічного позбавлення волі строк попереднього ув`язнення у період з 23 березня 2004 року по 26 березня 2004 року та з 29 квітня 2004 року по 15 лютого 2005 року у співвідношенні один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Оскаржуваною ухвалою місцевого суду, яка була залишена без змін апеляційним судом, у задоволенні вказаного клопотання ОСОБА_7 було відмовлено в повному обсязі.
		У касаційній скарзі з доповненнями засуджений висловлює незгоду з висновками, наведеними в оскаржуваних судових рішеннях, за якими його заяву про перегляд ухвали від 09 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами визнано необґрунтованою.
		Колегія суддів вважає, що аргументи ОСОБА_7 про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень є невмотивованими з огляду на таке.
		Питання про зарахування ОСОБА_7 строку попереднього ув`язнення до строку покарання було предметом неодноразового розгляду місцевим судом.
		Як вбачається із матеріалів провадження у цій справі засуджений просив місцевий суд зарахувати йому у строк покарання строки попереднього ув`язнення з 16 лютого 2005 року по 04 травня 2005 року, з 05 серпня 2013 року по 14 жовтня 2013 року, з 14 листопада 2014 року по день постановлення ухвали з розрахунку один день перебування в установах попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Водночас оскаржуваною ухвалою від 22 травня 2020 року встановлено, що ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09 жовтня 2017 року засудженому зараховано у строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення у період з 23 березня 2004 року по 26 березня 2004 року та з 29 квітня 2004 року по 15 лютого 2005 року у співвідношенні один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. В іншій частині клопотання відмовлено.
		При цьому за змістом названої ухвали від 09 жовтня 2017 року, яка набрала законної сили 22 грудня 2017 року, решта періоду перебування ОСОБА_7 в установі попереднього тримання зарахуванню в строк покарання не підлягає, оскільки попереднє ув`язнення у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили. У зв`язку із цим не підлягає зарахуванню у строк попереднього ув`язнення термін слідування під вартою ОСОБА_7 із слідчого ізолятора до установи виконання покарань, тобто термін від дати набрання обвинувальним вироком законної сили до дати прибуття до місця відбуття покарання.
		Також не може зараховуватись до строку відбуття покарання період з 14 листопада 2014 року і по дату постановлення ухвали, оскільки в цей час засуджений перебував в СІЗО для вирішення питання про перегляд ухвал та вироку за нововиявленими обставинами, які не переглядались у зв`язку із відмовою в задоволенні заяв ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами (а. с. 94-95, Т. 1).
		Також ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 28 листопада 2017 року було частково задоволено клопотання ОСОБА_7 та зараховано у строк відбутого за вироком Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2004 року покарання у виді довічного позбавлення волі строк попереднього ув`язнення, а саме періоди з 23 по 26 березня 2004 року, з 29 квітня 2004 року по 15 лютого 2005 року у співвідношенні один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		При цьому у вказаній ухвалі зазначено, що у зарахуванні засудженому у строк покарання періодів з 05 серпня 2013 року по 14 жовтня 2013 року та з 14 листопада 2014 року по день постановлення ухвали з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі слід відмовити з огляду на те, що засуджений ОСОБА_7 з 05 серпня 2013 року по 14 жовтня 2013 року вибував із місць відбування покарання до Сумського слідчого ізолятору та перебував у ньому в зв`язку з розглядом його заяви про перегляд вироку Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2004 року за нововиявленими обставинами. Тобто цей період не відноситься до періоду попереднього ув`язнення та не може бути зарахований засудженому ОСОБА_7 у строк покарання відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК.
		Також не підлягає до зарахування у строк покарання як період попереднього ув`язнення і вказаний засудженим інший період часу, а саме з 14 листопада 2014 року дати вибуття ним із Роменської ВК № 56 до Сумського СІЗО по дату постановлення ухвали, оскільки в цей час ОСОБА_7 перебував в установі попереднього ув`язнення виключно з метою вирішення питання про перегляд низки судових рішень безпосередньо за його заявами чи клопотаннями (а. с. 175-177, Т. 1).
		Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо вирішення ними питання про зарахування ОСОБА_7 строку попереднього ув`язнення у строк покарання.
		Щодо листа за підписом судді ВСУ про повернення ухвали ВСУ від 22 лютого 2015 року щодо ОСОБА_7 без виконання, то він не є нововиявленою обставиною та не впливає на вирішення питання щодо зарахування засудженому строку попереднього ув`язнення у строк покарання.
		Відтак колегія суддів погоджується із твердженнями судів попередніх інстанцій про те, що цей лист не може вважатись нововиявленою обставиною, оскільки не впливає на правильність вирішення клопотання ОСОБА_7 , за результатом розгляду якого Роменським міськрайонним судом Сумської області прийнято рішення у формі ухвали від 09 жовтня 2017 року. Адже за змістом листа інформація, яка містилася в ньому, стосувалася виконання вироку щодо засудженого і її суть жодним чином не впливала на відбуття покарання за вироком, який набрав законної сили.
		Щодо аргументів засудженого про те, що апеляційний розгляд його апеляційної скарги відбувся за відсутності прокурора та захисника, то Суд враховує таке.
		Відповідно до ч. 2 ст. 466 КПК учасники судового провадження повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.
		З матеріалів провадження вбачається, що у поданих до апеляційного суду заявах: прокурор просив розглядати апеляційну скаргу  ОСОБА_7 в порядку письмового провадження (а. с. 90, Т. 3), захисник просила проводити апеляційний розгляд за її відсутності у письмовому провадженні (а. с. 91, Т. 3).
		Сам засуджений звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій просив розглядати апеляційну скаргу за його відсутності (а. с. 89, Т. 3).
		З наведеного вбачається, що хоча учасники судового провадження були належним чином повідомленими про апеляційний розгляд, однак у поданих заявах не виявили бажання брати участь під час апеляційного розгляду апеляційної скарги засудженого.
		З огляду на викладене колегія суддів відхиляє доводи засудженого про порушення апеляційним судом правил розгляду апеляційної скарги ОСОБА_7 .
		В ході апеляційної перевірки ухвали місцевого суду від 22 травня 2020 року суд апеляційної інстанції повністю дотримався положень КПК, які регламентують порядок апеляційного провадження та з дотриманням положень ст. 419 КПК прийняв вмотивоване рішення.
		Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, та матеріали розглядуваної справи не містять вказівки на допущення порушень норм матеріального чи процесуального законів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятих судових рішень судами попередніх інстанцій.
		Таким чином, за результатами касаційної перевірки колегією суддів не встановлено істотного порушення вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, як про це вказує засуджений. Відтак судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому їх потрібно залишити без зміни.
		Керуючись статтями 433, 436, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
		УХВАЛИВ:
		Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 22 травня 2020 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 03 червня 2021 року залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                              ОСОБА_2                             ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...