Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/6701/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за заповітом.
Надіслано судом: 03.07.2023. Зареєстровано: 03.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2023.

Номер судового провадження: 2/754/3382/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Номер провадження 2/754/3382/23 
		Справа №754/6701/23
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		29 червня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді - Панченко О.М., 
		секретаря судового засідання - Сарнавського М.О.,
		без участі сторін, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пивоваров Олексій Костянтинович про визнання права власності на спадкове майно,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 (в особі представника - адвоката Нацика І.О.) звернувся до суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пивоваров Олексій Костянтинович про визнання права власності на спадкове майно.
		Вимоги позову мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача по материній лінії, ОСОБА_3 . На день відкриття спадщини після смерті  ОСОБА_3 спадкоємицею його майна за заповітом була його дружина,  ОСОБА_4 . Після смерті  ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складалася з належного йому на праві спільної часткової власності нерухомого майна: 1/2 частини квартири  АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частина квартири на день смерті ОСОБА_3  належала також на праві спільної часткової власності його дружині ОСОБА_4 . На початку лютого 2014 року ОСОБА_4 , з метою прийняття спадщини, звернулася до Другої Севастопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3 . Оскільки заповіт був виданий  ОСОБА_3  та оформлений у Другій Севастопольській державній нотаріальній конторі,  ОСОБА_4  звернулась саме туди. На підставі заяви, 27.02.2014 державним нотаріусом Другої Севастопольської державної нотаріальної контори Смірновою Г.В., було зареєстровано та заведено спадкову справу за №72/2014. На жаль, у лютому-березні 2014 року РФ було здійснено насильницьку та протиправну анексію території АР Крим та міста Севастополя. На підставі Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року №1207-VII територія АР Крим та міста Севастополя була визнана тимчасово окупованою. З цього часу та з цих причин ОСОБА_4 , яка фактично прийняла спадщину після смерті  ОСОБА_3 , не змогла за життя оформити право на цю спадщину та одержати свідоцтво про право на спадщину.  ІНФОРМАЦІЯ_2  померла ОСОБА_4 .  За життя  ОСОБА_4  склала та підписала Заповіт, посвідчений 26 березня 2014 року державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Колодій Г.М. На день відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями були: ОСОБА_1 (позивач) та його двоюрідний брат ОСОБА_2 (відповідач). Інших спадкоємців не було та немає на сьогоднішній день. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складалася з належної їй вже вищезгаданої квартири АДРЕСА_1 , а саме:
		- 1/2 частини квартири належала ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності;
		- 1/2 частини квартири також належала ОСОБА_4 , оскільки була успадкована нею за заповітом після серті її чоловіка ОСОБА_3 .
		17.07.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися у межах строку для прийняття спадщини до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пивоварова О.К.з відповідними заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . 02.02.2017 приватним нотаріусом Пивоваровим О.К. було заведено спадкову справу №1/2017 та 09.08.2017 видано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину, по 1/2 частці кожному у спадщині, а саме: по 1/4 частини квартири, право власності на яке зареєстровано за ними 09 серпня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		На іншу 1/2 частину квартири, яка була успадкована ОСОБА_4 за заповітом після смерті її чоловіка ОСОБА_3 та яка належала ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 26.06.1995 року, Приватний нотаріус Пивоваров О.К. свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом позивачу та відповідачу не видав, у зв`язку з відсутністю умов для їх одержання спадкоємцями у нотаріальній конторі. Неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину квартири після померлої ОСОБА_4 нотаріус мотивував тим, що позивач не підтвердив прийняття спадщини ОСОБА_4 після померлого ОСОБА_3 та не подав нотаріусу документи щодо оформлення спадщини ОСОБА_4 після померлого ОСОБА_3 ( відповідна інформаційна довідка вих. №12/02-14 від 22.03.2023). Однак нотаріус не прийняв до уваги лист Другої Севастопольської державної нотаріальної контори від 27.02.2014 №499/02-14, який підтверджує реєстрацію та заведення спадкової справи за №72/2014, що свідчить про фактичне прийняття спадщини ОСОБА_4 після померлого ОСОБА_3 , а також обставини, які унеможливили оформлення ОСОБА_4 спадщини та одержання нею свідоцтва проправо на спадщину.
		Зважаючи на те що позивач не маєможливості у загальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину, у зв`язку з відмовою нотаріуса в оформленні права на спадщину, позивач змушений був звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно. Також, для визначення розміру судового збору позивачем замовлено та отримано довідку ТОВ "Лекс Статус" від 10.05.2023 про надання інформаційно-консультативних послуг (про оціночну вартість квартири) згідно з якої сума судового збору складає 4 635,28 грн.
		Враховуюючи вищевикладене, просить суд визнати за ним право власності на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також вирішити питання щодо судових витрат. 
		Ухвалою суду від 22.05.2023 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
		01.06.2023 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, за участю його представника - адвоката Нацика І.О.
		09.06.2023 від відповідача до суду надійшла заява в якій просить суд прийняти та задовольнити визнання ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно.
		Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити у повному обсязі.
		Відповідач у судове засідання не з`явився подоав до судузаяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає та просить задовольнити повністю.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.
		Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Право на захист цивільного права та інтересів гарантовано ст. 15 ЦК України, якою визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно вимог ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки.
		Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до частин першої, третьої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
		Згідно із частиною першою Прикінцевих положень СК України цей Кодекс набрав чинності з 01 січня 2004 року.
		Під час подружнього життя, а саме 26.06.1995 року згідно завсідченої копії свідоцтва №1890, Відділом приватизації державного житлового фонду Ватутніської районної ради було посвідчено, що ОСОБА_4 дійсно належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) всасності та ОСОБА_3 в рівних долях квартири АДРЕСА_1 .
		Оскільки спірне майно придбано до 2004 року, тобто до набрання чинності СК України, а тому при вирішенні справи підлягають застосуванню положення КпШС України, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
		Згідно зі статтею 22 КпШС України (чинного на час придбання спірної квартири), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
		Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, та існує допоки не спростована. Презумпція спільності майна подружжя поширюється, у тому числі й на те майно, яке було нажите у період шлюбу, але оформлене і зареєстровано на ім`я одного з подружжя.
		Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
		Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
		Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
		Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).
		У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки (стаття 1261 ЦК України).
		Статтею 1226 ЦК України визначено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
		Згідно частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
		Відповідно до частин першої та другої статті 71 Закону України Про нотаріат у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.
		Згідно з підпунктом 4.21 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя, повинен з`ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя, який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя. За наявності другого з подружжя нотаріус видає йому свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена. Якщо спадкоємців декілька, то кожному із них видається окреме свідоцтво про право на спадщину із зазначенням його частки. Свідоцтво про право на спадщину оформляється в двох примірниках, один з яких залишається в матеріалах спадкової справи.
		Отже, потрібно розрізняти ситуації, коли майно, зареєстроване за одним із подружжя на праві власності, є об`єктом права спільної сумісної власності, та коли таке майно, є особистою власністю одного із подружжя.
		Після смерті одного із подружжя, відкривається спадщина тільки на майно, яке належало спадкодавцю особисто, відповідно частка іншого із подружжя у об`єкті, який є спільним сумісним майном, не входить до складу спадщини.
		Отже, той з подружжя, хто є живим, реалізуючи свої права як спадкоємець, має право подати заяву про прийняття спадщини (чи відмови у її прийнятті), а також заяву про видачу свідоцтва про право на частку в спільному майні подружжя.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 19.10.2013 року.
		Згідно засвідченої копії заповіту ОСОБА_3 зареєстрованого в реєстрі за №1-113, 1-114 та засвідченим державним нотаріусом Смірновою Г.В., ОСОБА_3 усе майно заповідає його дружині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а у випадку її смерті або неприйняття нею спадщини: дочці - ОСОБА_5 та дочці - ОСОБА_6 . Заповіт складено у двох примірниках один із яких залишився на зберіганні в Другій Севастопольській державній нотаріальній конторі.
		Подружні зв`язки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджуються засвідченою копією Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 27 жовтня 1962 року. 
		На підставі заяви, 27.02.2014 державним нотаріусом Другої Севастопольської державної нотаріальної контори Смірновою Г.В., було зареєстровано та заведено спадкову справу за №72/2014 , що підтверджується листом Другої Севастопольської державної нотаріальної контори від 27.02.2014 №499/02-14.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 09.12.2016. 
		Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складалася з належної їй вже вищезгаданої квартири АДРЕСА_1 , а саме:
		- 1/2 частини квартири належала ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності;
		- 1/2 частини квартири також належала ОСОБА_4 , оскільки була успадкована нею за заповітом після серті її чоловіка ОСОБА_3 .
		За життя ОСОБА_4 склала та підписала Заповіт, посвідчений 26 березня 2014 року ОСОБА_7 , державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за №2-354, згідно якого все її майно заповідала: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в рівних частках.
		17.07.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися у межах строку для прийняття спадщини до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пивоварова О.К. з відповідними заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . 
		02.02.2017 приватним нотаріусом Пивоваровим О.К. було заведено спадкову справу №1/2017 та 09.08.2017 видано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину, по 1/2 частці кожному у спадщині, а саме: по 1/4 частини квартири, право власності на яке зареєстровано за ними 09 серпня 2017 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		На іншу 1/2 частину квартири, яка була успадкована ОСОБА_4 за заповітом після смерті її чоловіка ОСОБА_3 та яка належала ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 26.06.1995 року, Приватний нотаріус Пивоваров О.К. свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом позивачу та відповідачу не видав, у зв`язку з відсутністю умов для їх одержання спадкоємцями у нотаріальній конторі. 
		Неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину квартири після померлої ОСОБА_4 нотаріус мотивував тим, що позивач не підтвердив прийняття спадщини ОСОБА_4 після померлого ОСОБА_3 та не подав нотаріусу документи щодо оформлення спадщини ОСОБА_4 після померлого ОСОБА_3 , відповідна інформаційна довідка вих. №12/02-14 від 22.03.2023.
		Відповідно до ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
		Відповідно до ч. 2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом.
		Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Пунктом 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження
		Права, набуті шляхом придбання нерухомості у власність з дотриманням установленого порядку набуття є такими, що виникли та набуті в установленому законом порядку.
		У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкоємців на момент закінчення будівництва. Станом на 1972 рік, тобто на час закінчення будівництва, державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року N 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за N 157/6445 (з подальшими змінами).
		Враховуючи вищевикладене, виходячи із того, що Приватний нотаріус Пивоваров О.К не прийняв до уваги лист Другої Севастопольської державної нотаріальної контори від 27.02.2014 №499/02-14, який підтверджує реєстрацію та заведення спадкової справи за №72/2014, що свідчить про фактичне прийняття спадщини ОСОБА_4 після померлого ОСОБА_3 , а також обставини, які унеможливили оформлення ОСОБА_4 спадщини та одержання нею свідоцтва проправо на спадщину, а саме анексію АР Крим у лютому-березні 2014 року, інших спадкаємців щодо спадкового майна немає, а відповідач ОСОБА_2 повністю визнає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про задоволення позову.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.4,10,76-81,258-265 ЦПК України, ст. ст. 226-228 ЦК УРСР, ст. ст.11,15,16, 178, 328, 1218, 1265, 1268 ЦК України суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пивоваров Олексій Костянтинович, про визнання права власності на спадкове майно. - задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) право власності на 1/4 (одну четверту) частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 .
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		 
		 
		     Суддя О.М. Панченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...