Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 444/2068/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво.
Надіслано для оприлюднення: 03.07.2023. Зареєстровано: 04.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2023.
Дата набрання законної сили: 01.08.2023
Номер судового провадження: 1-кп/444/250/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023142240000031

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 444/2068/23
		Провадження № 1-кп/444/250/2023
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		30 червня 2023 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого судді             ОСОБА_1 
		секретар судового засідання             ОСОБА_2 
		 
		номер кримінального провадження № 42023142240000031, відомостіпро якевнесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.05.2023 року 
		про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Добросин, Жовківського району, Львівської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України
		 
		з участю прокурора ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		захисника обвинуваченого ОСОБА_5 
		представника потерпілого ОСОБА_6 
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області дане кримінальне провадження,- 
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді директора ТзОВ «Кулява», з корисливих мотивів, маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки водного фонду, з метою її самовільного використання у власних цілях, діючи всупереч вимогам ст. 14 Конституції України, ст.ст. 60, 61, 116,124,125, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 87, 88, 89 Водного кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування та державної реєстрації передачі йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, без правовстановлюючих документів здійснив самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,0026 га., (25.56 м.кв. розміри ділянки 4.07/6.28м) із
		земель водного фонду біля с.Кулява Львівського району Львівської області (на території Кулявської сільської ради), яка розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 4622784500:05:000:0110, шляхом самовільного, без виготовлення будівельного паспорта та неподання декларації про початок будівельних робіт, встановлення фундаменту в межах бережної захисної смуги ставка площею 3,9067 га., спричинивши при цьому Жовківській територіальній громаді матеріальну шкоду на загальну суму 15,90 грн.
		Так, статтею 14 Конституції України проголошено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.
		Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено підстави набуття права на землю, зокрема, придбання права на землю громадянами та юридичними особами, що здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
		Статтею 125 Земельного кодексу України проголошено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
		Відповідно до ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.
		Згідно із ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідального рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки.
		Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.
		Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів., для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 га. - 50 метрів.
		Статтею 61 Земельного кодексу України встановлено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
		Згідно ст. 87, 88, 89 Водного кодексу України для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.
		З метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
		Так, ОСОБА_3 впродовж 2021 року, точної дати не встановлено, але не пізніше 09.02.2021 (дати реєстрації речових прав на споруду), , перебуваючи на посаді ТзОВ «Кулява» з корисливих мотивів, з метою використання земельної ділянки у власних цілях, без правостановлюючих документів здійснив самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,0026 га., (25.56 м.кв. розміри ділянки 4.07*6.28м) із земель водного фонду біля с.Кулява Львівського району Львівської області (на території Кулявської сільської ради), яка розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 4622784500:05:000:0110, шляхом самовільного, без виготовлення будівельного паспорта та неподання декларації про початок будівельних робіт, встановлення фундаменту в межах прибережної захисної смуги ставка площею 3,9067 га., спричинивши при цьому Жовківській територіальній громаді матеріальну шкоду на загальну суму 15,90 грн.09.02.2021 державним реєстратором відділу «Центр надання адміністративних послуг» Солонківської сільської ради, на підставі заяви директора ТзОВ «Кулява» ОСОБА_3 зареєстровано право власності на вищевказану споруду з метою попередження вибуття з його фактичного користування земельної ділянки.
		Таким чином, ОСОБА_3 вчинив самовільне будівництво споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронній зоні, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст.197-1 КК України.
		Прокурор в судовому засіданні зазначив, що між ним та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі його захисника ОСОБА_5 30.06.2023 року укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_3 повністю, беззастережно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому діяння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.197-1 КК України. Зазначив, що підтримує угоду про визнання винуватості, просить її затвердити. 
		Сторони погодилися на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді позбавлення волі строком на один рік, на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладенням на ОСОБА_3 обов`язків на підставі ст. 76 КК України .
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України визнав повністю та просить суд затвердити угоду про визнання винуватості від 30.06.2023 року укладену між ним та прокурором Жовківської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 за участі його захисника ОСОБА_5 .
		Представник потерпілого в судовому засіданні зазначив, що завдана шкода відшкодована в повному обсязі, щодо призначення покарання покладається на думку суду.
		Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, представника потерпілого, які не заперечили проти затвердження угоди про визнання винуватості від 30.06.2023 року у даному кримінальному провадженні, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно абзацу 5 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. 
		Суд вважає, що угода про визнання винуватості досягнута між прокурором та обвинуваченим за участі його захисника відповідає вимогам, передбаченим ст. 471- 474 КПК України і тому може бути за даною угодою ухвалений вирок. 
		Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтями 473, 394, 424 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а прокурором при укладенні угоди враховано вимоги ст. 470 КПК України. 
		Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, дана угода укладена без застосування насильства, примусу, погроз чи непередбачених обіцянок, вимоги ч. 4 ст. 474 КПК України обвинувачений розуміє.
		Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
		Крім того суд, перевіривши угоду на відповідність вимог КПК України та КК України, прийшов до висновку про відсутність підстав, передбачених для відмови в затвердженні угоди згідно ч. 6, 7 ст. 474 КПК України, умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, а відтак дана угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим за участі захисника обвинуваченого підлягає затвердженню.
		Вина ОСОБА_3 полягає в тому, що він вчинив самовільне будівництво споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронній зоні, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.197-1 КК України.
		Призначаючи вид та міру покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину та особу винного, який не працює, раніше несудимий, розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, а тому суд вважає за необхідне обрати щодо обвинуваченого покарання в межах санкції статті за якою він судиться, а саме у виді позбавлення волі.
		Враховуючи характер скоєного злочину та даних про особу обвинуваченого, його сприяння органу досудового розслідування,наявності обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування обвинуваченим шкоди завданої кримінальним правопорушенням), відсутність обставин, які обтяжують покарання , суд вважає за необхідне на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробування із встановленням іспитового строку з покладення на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. 
		Цивільний позов не заявлено.
		На підставі викладеного, та керуючись статтями 373, 374, 376, 474, 475, 476 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В :
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 30.06.2023 року, укладену між прокурором Жовківської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі його захисника ОСОБА_5 ..
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.197-1 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Роз`яснити ОСОБА_3 про його обов`язок виконання умов угоди про визнання винуватості від 30.06.2023 року та передбачену ст. 389-1 КК України кримінальну відповідальність за невиконання умов угоди про визнання винуватості.
		Роз`яснити ОСОБА_3 про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасування вироку.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з часу проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:
		- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
		- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертоюстатті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження , який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя                                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...