Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/8141/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2023.
Дата набрання законної сили: 28.06.2023
Номер судового провадження: 61-5313ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                       
		Іменем України
		 
		28 червня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа № 686/8141/22
		провадження № 61-5313св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
		          суддів:        Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В., 
		 
		учасники справи: 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_1, Хмельницька обласна військова адміністрація, Військова частина НОМЕР_1 , 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 березня 2023 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст вимог позову і судових рішень судів попередніх інстанцій
		 
		У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, Хмельницької обласної військової адміністрації (далі - Хмельницька ОВА), Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним, скасування розпорядження, визнання недійсним акта про примусове відчуження майна та витребування майна.
		 
		Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він має статус підприємця та здійснює свою діяльність шляхом надання послуг пасажирських перевезень. Транспортний засіб «MERCEDES-BENZ 313 CDI», державний номер НОМЕР_2 , використовується для перевезення пасажирів на рейсі «Хмельницький - с. В`язовець». 
		 
		24 березня 2022 року він у свій вихідний день з власної ініціативи вирішив скористатися цим транспортним засобом для власних потреб і того ж дня відносно  нього складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
		 
		Згідно з актом огляду та затримання транспортного засобу автомобіль «MERCEDES-BENZ 313 CDI», державний номер НОМЕР_2 , поміщено для зберігання до спеціального майданчика для тимчасового зберігання затриманого транспорту за адресою: вул. Курчатова, 120, м. Хмельницький. 
		 
		25 березня, 30 березня та 04 квітня 2022 року він звернувся до керівництва Головного управління національної поліції в Хмельницькій області (далі - ГУ НП в Хмельницькій області) щодо повернення автомобіля, проте автомобіль не повернуто.
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 видав розпорядження про примусове відчуження транспортних засобів від 01 квітня 2022 року № 7/922, погоджене з начальником Хмельницької ОВА, яким здійснено примусове відчуження автомобілів, в тому числі автомобіля «MERCEDES-BENZ 313 CDI», державний номер НОМЕР_2 .
		 
		08 квітня 2022 року оформлено акт про примусове відчуження або вилучення майна № 7/924. Вказаний акт про примусове відчуження або вилучення майна від 08 квітня 2022 року є недійсним з підстав, передбачених статтею 203 ЦК України.
		 
		Зазначене розпорядження про примусове відчуження транспортного засобу позивача суперечить статті 41 Конституції України, основним засадам цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), оскільки є несправедливим та недобросовісним. Мотивом такого рішення є покарання водія, який вчинив правопорушення, а не суспільна необхідність у цьому транспортному засобі під час воєнного стану.
		 
		Розпорядження про примусове відчуження транспортних засобів від 01 квітня 2022 року № 7/922 є незаконним, а укладений на його підставі правочин - акт про примусове відчуження є також недійсним.
		 
		Крім того, акт про примусове відчуження або вилучення майна від 08 квітня 2022 року по формі та змісту не відповідає вимогам чинного законодавства. Порушено порядок визначення вартості, оскільки вартість майна визначено не на підставі Закону України «Про оцінки майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
		 
		Висновок експерта за результатами транспортно-товарознавчої експертизи від 04 квітня 2022 року № 993/22-26 виконано не суб`єктом оціночної діяльності, а експертною установою, що прямо вплинуло на визначення вартості транспортного засобу. Замовником експертизи є ГУНП у Хмельницькій області, а не відповідачі, що свідчить про незаконність проведення експертизи і незаконне визначення вартості транспортного засобу.
		 
		Крім того, у порушення вимог статті 4 Закону України «Про судову експертизу» експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу свідомо неправдивого висновку, не забезпечив присутність власника транспортного засобу. Також у висновку експерта не відображено реальний пробіг транспортного засобу. Вартість аналогічного автомобіля за даними веб-сайтів «Auto.Ria», «Olх» значно вища.
		 
		Враховуючи наведене, позивач, уточнивши вимоги позову, просив суд: 
		 
		- визнати незаконним та скасувати розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1, погоджене Хмельницькою ОВА, в частині примусового відчуження з приватної власності для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану транспортного засобу «MERCEDES-BENZ 313 CDI», державний номер НОМЕР_2 ; 
		- визнати недійсним акт про примусове відчуження або вилучення майна від 08 квітня 2022 року № 7/924;  
		- витребувати з чужого незаконного володіння Військової частини НОМЕР_1 транспортний засіб «MERCEDES-BENZ 313 CDI», державний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 .
		 
		Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. 
		 
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність підстав для задоволення позову. Недоліки щодо форми акта не впливають на його зміст та законність в цілому. Незгода з оцінкою транспортного засобу не позбавляє позивача можливості оскаржити оцінку в установленому порядку.
		 
		Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 березня 2023 року апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 грудня 2022 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, Хмельницької ОВА, Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним, скасування розпорядження, визнання недійсним акту про примусове відчуження майна та витребування майна закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції Хмельницького окружного адміністративного суду. 
		 
		Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо неправомірності управлінських дій суб`єктів владних повноважень, які спрямовані на припинення права позивача, а тому такий спір належить до юрисдикції адміністративного суду. ІНФОРМАЦІЯ_1, що прийняв оспорювані розпорядження та акт, а також Хмельницька обласна військова адміністрація, яка погодила ці рішення, не діяли як розпорядники майна у цивільних правовідносинах з іншими суб`єктами речових прав, а як суб`єкти владних повноважень, що здійснили примусове відчуження майна для потреб Збройних сил України у період воєнного стану. Примусове відчуження майна не є правочином, як стверджує позивач, оскільки базується на відносинах субординації (підпорядкування) одних суб`єктів іншим, яке застосовуються у разі виникнення суспільної необхідності (оборони країни) та не передбачає волевиявлення (погодження) двох сторін.
		 
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
		 
		У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою напостанову Хмельницького апеляційного суду від 07 березня 2023 року, у якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		 
		У касаційній скарзі заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2023 року у справі № 904/868/22.  
		 
		У травні 2023 року Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Відзив мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , що прийняв оспорювані розпорядження та акт, а також Хмельницька ОВА, яка погодила ці рішення, є суб`єктами владних повноважень. 
		 
		У травні 2023 року Хмельницька ОВА подала відзив на касаційну скаргу, у якому підтримує вимоги касаційної скарги та просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що у цій справі правовідносини виникли внаслідок прийняття рішення про примусове відчуження рухомого майна, яке, на думку позивача, порушує його права. Тобто спір у цій справі пов`язаний із реалізацією цивільних прав позивача, тому компетентним судом для вирішення цього спору є суд цивільної юрисдикції.  
		 
		Щодо клопотання про розгляд справи за участю представника 
		 
		28 червня 2023 року від Хмельницької ОВА надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якому заявник просить розгляд касаційної скарги здійснювати у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 
		 
		Згідно з частинами першою, другою статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
		 
		Заявником не дотримано вимог частини другої статті 212 ЦПК України щодо строку подання заяви (клопотання) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
		 
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК Українипід час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК Україниу суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої статті 402 ЦПК України визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
		 
		Хмельницька ОВА реалізувала свої процесуальні права, які відповідають принципу змагальності на стадії касаційного перегляду справи, шляхом викладення своєї позиції у відзиві на касаційну скаргу. Клопотання про розгляд справи судом касаційної інстанції у режимі відеоконференції за участю представника відповідача не містить обґрунтувань того, які ще важливі для справи пояснення може надати представник у судовому засіданні в режимі відеоконференції, окрім тих, які викладені письмово у відзиві на касаційну скаргу.
		 
		Верховний Суд,  виходячи із повноважень суду касаційної інстанції, оцінивши суть правового питання, яке підлягає вирішенню у розглядуваній справі, вважає, що у цій справі відсутні підстави для проведення судового засідання за участю учасників справи в режимі відеоконференції.
		 
		Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
		 
		Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності проведення судового засідання в режимі відеоконференціїдля надання пояснень учасниками справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника. 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи                             з урахуванням статті 400 цього Кодексу. 
		 
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		 
		За змістом частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження,Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню та направленню справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. 
		 
		Обставини, встановлені судами
		 
		ОСОБА_2 є власником автомобіля «MERCEDES-BENZ 313 CDI», державний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 07 серпня 2013 року серії НОМЕР_3 . 
		 
		Довіреністю від 26 листопада 2020 року ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатися автомобілем «MERCEDES-BENZ 313 CDI», державний номер НОМЕР_2 .
		 
		24 березня 2022 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «MERCEDES-BENZ 313 CDI», державний номер НОМЕР_2 , по проспекту Миру 59 в м. Хмельницькому, в порушення пункту 2.3 б, 10.3 Правил дорожнього руху під час перестроювання не дав дорогу транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроюватись, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «HONDA», державний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 . У результаті зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження.
		 
		Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 28 березня 2022 року у справі № 686/6230/20 ОСОБА_1 визнано винним за статтями 122-4, 124, частиною першою статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення.
		 
		24 березня 2022 року автомобіль «MERCEDES-BENZ 313 CDI», державний номер НОМЕР_2 , поміщено для зберігання до спеціального майданчика для тимчасового зберігання затриманого транспорту НПУ ГУНП в Хмельницькій області за адресою: вул. Курчатова, 120, м. Хмельницький.
		 
		01 квітня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 склав розпорядження про примусове відчуження транспортних засобів № 7/922, погоджене Хмельницькою ОВА, яким наказано здійснити примусове відчуження автомобілів, в тому числі автомобіля «MERCEDES-BENZ 313 CDI», державний номер НОМЕР_2 .
		 
		01 квітня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 склав акт про примусове відчуження або вилучення майна № 7/924, яким здійснено примусове відчуження автомобіля «MERCEDES-BENZ 313 CDI», державний номер НОМЕР_2 .
		 
		Згідно з висновком експерта за результатами транспортно-товарознавчої експертизи від 04 квітня 2022 року № 993/22-26, складеного Хмельницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, ринкова вартість автомобіля «MERCEDES-BENZ 313 CDI», державний номер НОМЕР_2 , становить 277 473,12 грн з врахування середньорічного фактичного пробігу транспортного засобу (54,48 тис. км).
		 
		Актом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08 квітня 2022 року № 7/924 за погодженням Хмельницькою ОВА здійснено примусове відчуження транспортного засобу «MERCEDES-BENZ 313 CDI», державний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 , із зафіксованою оцінкою автомобіля за висновком експерта      № 993/22-2у розмірі 277 473,12 грн. 
		 
		Під час розгляду справи відповідно до ухвали суду проведено експертизу, якою визначено ринкову вартість автомобіля «MERCEDES-BENZ 313 CDI», державний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки з врахуванням ринку продажу прямих аналогів колісних транспортних засобів, що складає 311 239,63 грн.
		 
		Правове обґрунтування
		 
		Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
		 
		Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		 
		Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
		 
		Статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. 
		 
		Згідно із частиною другою статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
		 
		Згідно зі статтею 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
		 
		Пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України передбачено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		 
		Відповідно до пунктів 1, 8 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
		 
		В свою чергу, хоча участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового, однак сама по собі така участь не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції. 
		 
		Визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України може бути способом захисту цивільних прав та інтересів.
		 
		Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у приватноправових правовідносинах, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
		 
		Верховний Суд зазначає, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи особистого немайнового інтересу учасника таких відносин. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		 
		Отже, до справ адміністративної юрисдикції належать публічно-правові спори, які виникають, зокрема, з приводу виконання чи невиконання органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою або іншим суб`єктом публічно-владних управлінських функцій і не обумовлені порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
		 
		У постановах від 06 листопада 2019 року у справі № 756/4477/18 та від 23 жовтня 2019 року у справі № 352/536/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням суб`єкта владних повноважень, яке вона вважає неправомірним, і такі наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав або інтересів цієї особи чи пов`язані з реалізацією нею майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання незаконним вказаного рішення і його скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
		 
		Відповідно до вимог статті 316, 317, 319 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі, інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		 
		Відповідно до частини другої статті 353 ЦК України в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.
		 
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, до яких, зокрема, відноситься примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучення майна державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видання про це відповідних документів встановленого зразка.
		 
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
		 
		1) примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.
		 
		2) вилучення майна - позбавлення державних підприємств, державних господарських об`єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
		 
		Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. 
		 
		Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо управлінських дій суб`єктів владних повноважень, які спрямовані на припинення права позивача, а тому такий спір належить до юрисдикції адміністративного суду. 
		 
		Верховний Суд не може погодитися із таким висновком суду апеляційної інстанції.  
		 
		Якщо порушенням своїх прав особа вважає наслідки, спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав чи обов`язків, то такі відносини мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією особою її майнових чи особистих немайнових інтересів, тому визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав та інтересів відповідно до     пункту 10 статті 16 ЦК України. 
		 
		Підсумовуючи, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною особою, у якому дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права.
		 
		Предметом спору у цій справі є оскарження розпорядження та акта щодо примусового відчуження транспортного засобу позивача, а отже, спір, що виник між сторонами у цій справі, стосується майнових прав позивача та має приватно-правовий характер. Спірні правовідносини виникли внаслідок прийняття рішення про примусове відчуження майна, яке порушує, на думку позивача, його права, а тому у позивача виникла необхідність захисту свого цивільного права, у зв`язку з чим він правомірно звернувся до суду із позовом в порядку цивільного судочинства. 
		 
		Вказаного суд апеляційної інстанції не врахував та при вирішенні питання юрисдикції спору не оцінив належним чином предмет спору та характер спірних правовідносин, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		 
		Наведене узгоджується із висновком, сформульованим Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2023 року у справі № 904/868/22, на який заявник посилається у касаційній скарзі.  
		 
		Наведене дає підстави для висновку, що доводи касаційної скарги                                   є обґрунтованими, оскаржуване судове рішення постановлено без додержання норм процесуального права, тому підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		 
		Керуючись статтями 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. 
		 
		Постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 березня 2023 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                   О. В. Ступак
		 
		 
		Судді:                                                                                            І. Ю. Гулейков 
		 
		 
		                                                                                                      А. С. Олійник
		 
		 
		                                                                                                      С. О. Погрібний
		 
		 
		                                                                                                                                В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...