Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/268/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про оспорювання рішень міжнародних арбітражів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 04.07.2023.
Дата набрання законної сили: 29.06.2023
Номер судового провадження: 61-9531ав22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		 
		29 червня 2023 року
		 
		м. Київ
		 
		справа № 824/268/21
		провадження № 61-9531ав22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
		при секретарі судового засідання - Базилян Н. Г.,
		 
		учасники справи: 
		заявник (стягувач) - КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA),
		боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер»,
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) про роз`яснення постанови Верховного Суду від 22 грудня 2022 рокуу справі за заявою КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) про визнання та надання дозволу на виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі № 18-368 за позовом КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» про стягнення збитків,
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст вимог і рішень судів
		У грудні 2021 року КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) (далі - КОФКО РЕСОРСІЗ СА) звернулося до суду з заявою про визнання та надання дозволу на виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі за позовом КОФКО РЕСОРСІЗ СА до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» (далі - ТОВ «Агрохім-Партнер») про стягнення збитків.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 серпня 2022 року у задоволенні заяви КОФКО РЕСОРСІЗ СА про визнання та надання дозволу на виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня  2021 року у справі № 18-368 відмовлено.
		У вересні 2022 року КОФКО РЕСОРСІЗ СА подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій заявник просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду                     від 08 серпня 2022 року і ухвалити нове рішення про задоволення заяви про визнання та надання дозволу на виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року.
		Постановою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року задоволено апеляційну скаргу КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA).
		Скасовано ухвалу Київського апеляційного суду від 08 серпня 2022 року.
		Заяву КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) про визнання та надання дозволу на виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі № 18-368 за позовом КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) до ТОВ «Агрохім-Партнер» про стягнення збитків задоволено.
		Визнано та надано дозвіл на примусове виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі № 18-368, згідно з яким ТОВ «Агрохім-Партнер» повинно:
		негайно виплатити КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) суму в розмірі 476 000,00 (чотириста сімдесят шість тисяч) доларів США разом із складними відсотками на неї в розмірі 4 % (чотирьох відсотків) річних, які капіталізуються раз в три місяці, за період із 21 грудня 2020 року до дати виплати відповідно до цього рішення:
		сплатити арбітражні збори і витрати цього провадження, що складають                  8 195,00 (вісім тисяч сто дев`яносто п`ять) фунтів стерлінгів. Якщо КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA)уже сплатив будь-який або всі з таких арбітражних зборів чи витрат, він має право на їх негайне відшкодування. Складні відсотки у розмірі 4 % (чотирьох відсотків) річних, які капіталізуються раз у три місяці, нараховуються на арбітражні збори та витрати з дати ухвалення Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі                           № 18-368.
		Видано виконавчий лист на примусове виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі № 18-368 за позовом КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) до ТОВ «Агрохім-Партнер» про стягнення збитків, за яким ТОВ «Агрохім-Партнер» повинно:
		негайно виплатити КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) суму в розмірі 476 000,00 (чотириста сімдесят шість тисяч) доларів США разом із складними відсотками на неї в розмірі 4 % (чотирьох відсотків) річних, які капіталізуються раз у три місяці, за період із 21 грудня 2020 року до дати виплати відповідно до цього рішення; сплатити арбітражні збори і витрати цього провадження, що складають 8 195,00 (вісім тисяч сто дев`яносто п`ять) фунтів стерлінгів. Якщо КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) уже сплачено будь-який або всі з таких арбітражних зборів чи витрат, він має право на їх негайне відшкодування. Складні відсотки у розмірі 4 % (чотири відсотки) річних, які капіталізуються раз в три місяці, нараховуються на арбітражні збори та витрати з дати ухвалення цього арбітражного рішення.
		Стягнуто із ТОВ «Агрохім-Партнер» на користь КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) на відшкодування судових витрат 2 837, 50 грн.
		 
		Короткий зміст заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду
		Уберезні 2023 року КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) звернулося до Верховного Суду із заявою про роз`яснення постанови Верховного Суду від 22 грудня 2022 року. Заява мотивована тим, що спір між сторонами стосується стягнення коштів, а тому судове рішення підлягає до виконання у примусовому порядку. За таких обставин, заявник просить роз`яснити резолютивну частину постанови Верховного Суду від 22 грудня 2022 року в частині того, що використаний термін «негайно виплатити» має тлумачитися взаємозамінно з терміном «стягнути», а також просить підтвердити, що резолютивна частина має майновий характер і повинна виконуватись із застосуванням заходів примусового виконання рішення суду відповідно до розділу VІІ Закону України «Про виконавче провадження».
		 
		Позиція Верховного Суду
		Перевіривши доводи заяви КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) про роз`яснення постанови Верховного Суду від 22 грудня 2022 року, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення поданої заяви.
		Нормативно-правове обґрунтування
		За правилами частин першої-другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.
		Оскільки під час розгляду судом питання про роз`яснення судового рішення не проводиться встановлення обставин справи і фактів, виклик учасників справи для надання пояснень не є необхідним, тому колегія суддів не вбачає підстав для розгляду справи з викликом сторін.
		 
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та висновки за результатами розгляду заяви про роз`яснення судового рішення 
		Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно до положень Конституції України, ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
		Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, зрозумілим та 
		чітким.
		Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
		Роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
		Необхідність у роз`ясненні рішення суду зумовлена нечіткістю судового рішення за змістом або коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання.
		Роз`яснено може бути рішення суду, якщо без такого роз`яснення його реалізація є ускладнена, оскільки спостерігається значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
		У постанові Верхового Суду від 21 грудня 2021 року у справі № 920/842/19 викладено висновок, згідно з яким під захистом цивільних прав розуміють передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів. Отже, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		За статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) являє собою сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Рішення, що підлягають примусовому виконанню, визначені у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
		За змістом статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що у виконавчому документі зазначається  резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень. У разі пред`явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.
		Положеннями статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення. 
		Судові рішення, пред`явлені до примусового виконання, прийнято умовно поділяти на рішення майнового та немайнового характеру.
		Розділом VII Закону України «Про виконавче провадження» передбачено загальний порядок звернення стягнення на майно боржника під час примусового виконання судових рішень. 
		Так, частинами першою, другою, п`ятою статті 48 цього Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається, в першу чергу, на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 923/971/19 (провадження № 12-21гс21).
		Водночас Розділом VІІІ Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано виконання рішень немайнового характеру. За змістом частини першої статті 63 цього Закону рішення немайнового характеру - це рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (тобто має зобов`язальний характер).
		До рішень немайнового характеру, які підлягають примусовому виконанню, належать рішення про відібрання дитини, про встановлення побачення з дитиною, про поновлення на роботі, про виселення божника, вселення стягувача (постанова Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 201/12569/16, провадження                 № 61-2627св21). 
		Відповідно до рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року, у справі за позовом КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) до ТОВ «Агрохім-Партнер» про стягнення збитків (справа № 18-368), ТОВ «Агрохім-Партнер» повинно негайно виплатити КОФКО РЕСОРСІЗ СА суму в розмірі 476 000,00 дол. США разом із складними відсотками на неї в розмірі 4 % річних, які капіталізуються раз у три місяці, за період із 21 грудня 2020 року до дати виплати відповідно до цього рішення, сплатити арбітражні збори і витрати цього провадження, що складаються 8 195,00 фунтів стерлінгів. Якщо Покупець уже сплатив будь-який або всі з таких арбітражних зборів чи витрат, він має право на їх негайне відшкодування. Складні відсотки у розмірі 4 % річних, які капіталізуються раз в три місяці, нараховуються на арбітражні збори та витрати з дати ухвалення цього арбітражного рішення.
		Постановою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року визнано та надано дозвіл на примусове виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі № 18-368, а також видано виконавчий лист на примусове виконання вказаного Арбітражного рішення.
		За такого правового регулювання колегія суддів Верховного Суду, розглядаючи заяву про роз`яснення судового рішення, виходить із тлумачення словосполучення «негайно виплатити» і слова «стягнути» у їх змістовно-лінгвістичному та правовому зв`язку. 
		Відповідно до Великого тлумачного словника сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.) дається таке тлумачення вказаних вище слів:
		«Негайно» - що здійснюється, відбувається зразу, без затримки, терміново. С. 752; 
		«Виплатити» - видати плату за що-небудь, повернути, сплатити борг частинами або повністю. С. 145; 
		«Стягнути» - покарання за невиконання або порушення чого-небудь, безперечне стягнення, фінансово-примусове стягнення грошових сум без звернення до суду, арбітражного суду або іншого органу, який вирішує майнові суперечки. Стягувати збитки - відшкодування витрат, компенсація витрат чи втрат, відновлення витрачених чинників у натуральній або грошовій формі особі, яка зазнала збитків чи витрат. С. 1408. 
		Таким чином, виходячи з наведеного тлумачення, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на наявність системного взаємозв`язку між словосполученням «негайно виплатити» та словом «стягнути». Отже, словосполучення «негайно виплатити» та слово «стягнути» у їх правовому розумінні є змістовно  однопорядковими та  взаємозамінними у контексті виконання судового рішення.  
		Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Практика Європейського суду з прав людини (справи «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції») свідчить, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/235/20, провадження № 11-414заі21).
		Беручи до уваги те, що між сторонами виник спір щодо відшкодування збитків, завданих невиконанням контракту № 606031, предметом якого визначено купівля-продаж кукурудзи 3 класу насипом, врожаю 2020 року, для кормових цілей у кількості 7 000 метричних тон, який був переданий на розгляд Арбітражного Суду відповідно до арбітражної угоди, укладеної між сторонами, то цей спір має майновий характер, а тому колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що і рішення, ухвалене на користь стягувача, повинно виконуватися у примусовому порядку, визначеному розділом VІІ Закону України «Про виконавче провадження».
		Верховний Суд, надаючи роз`яснення ухваленого рішення, враховує особливості перекладу юридичної термінології цивільного процесуального права, яка використана у Арбітражному рішенні Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі № 18-368 (законодавство Англії та Уельсу). Це обумовлено тим, що питання, пов`язані з процесуальним правом, часто є загальними для багатьох країн і вирішуються на міжнародному рівні, і у лінгвістів виникає проблема перекладу термінів (спеціальних понять) даної галузі юридичних знань, які Верховний Суд вважає за можливе усунути шляхом вказаного роз`яснення.
		Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
		Резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог.
		Верховний Суд звертає увагу на те, що тлумачення зазначених вище правових норм (статті 48 і 63 Закону України «Про виконавче провадження»), метою якого є з`ясування та осмислення їх дійсного змісту задля сприяння їх практичній реалізації, дає підстави стверджувати, що «буква» закону розуміється як буквальне значення юридичного тексту, який містить норми права (положення нормативно-правового акта). Водночас «дух» закону передає дійсний зміст норм права, що містяться у відповідному акті. З урахуванням наведеного судове рішення повинно відповідати «духу» права, а не ґрунтуватися виключно на «букві» закону, оскільки в іншому випадку ефект вирішення спору не буде досягнуто. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2022 року у справі № 824/152/21 (провадження № 61-17005ав21).
		Боржник за власним волевиявленням може виконати рішення суду добровільно, однак беручи до уваги зобов`язальний характер прийнятого Верховним Судом рішення, що може утруднити його виконання, суд повинен упередити можливі зловживання з боку боржника, так як за не виконання рішення  зобов`язального характеру положення Закону України «Про виконавче провадження» передбачаються лише штрафні санкції, які, в силу їх розміру, є незначними.
		Враховуючи, що рішення Арбітражного Суду від 28 травня 2021 року у цій справі не містить терміну виконання зобов`язань ТОВ «Агрохім-Партнер» щодо сплати грошових коштів на користь КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA), колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне роз`яснити, що вказане рішення є рішенням майновогохарактеру та має виконуватися у примусовому порядку. 
		При цьому Верховний Суд не змінює суті рішення Арбітражного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 18-368, а лише роз`яснює порядок його виконання.
		Керуючись статтями 24, 271 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		УХВАЛИВ:
		Заяву КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) про роз`яснення постанови Верховного Суду від 22 грудня 2022 рокуу справі за заявою КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) про визнання та надання дозволу на виконання Арбітражного рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА)               від 28 травня 2021 року у справі № 18-368 за позовом КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» про стягнення збитків - задовольнити частково.
		Роз`яснити, що Арбітражне рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами (ГАФТА) від 28 травня 2021 року у справі № 18-368 за позовом КОФКО РЕСОРСІЗ СА (COFCO RESOURCES SA) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» про стягнення збитків є рішенням майновогохарактеру та підлягає виконанню у примусовому порядку, визначеному розділом VІІ Закону України «Про виконавче провадження».
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді В. В. Сердюк    В. А. Стрільчук   І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...