Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/33452/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них; з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками.
Надіслано для оприлюднення: 03.07.2023. Зареєстровано: 04.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2023.
Дата набрання законної сили: 10.01.2024
Результат оскарження 10.01.2024 Сьомий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: 240/33452/22/33546/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		03 липня 2023 року м. Житомир справа № 240/33452/22
		категорія 109020100
		 
		Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міжнародного благодійного фонду "Відкрите серце", про визнання протиправним та скасування рішення, 
		 
		встановив:
		 
		Керівник Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 23.08.2022 № 791 "Про надання МБФ "Відкрите серце" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду".
		Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 23.08.2022 № 791 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель оборони з цільовим призначенням - для ведення лісового господарства, що перебувають у постійному користуванні Збройних Сил України. Земельна ділянка, стосовно якої прийнято рішення, є землею державної власності, що свідчить про відсутність повноважень у відповідача на розпорядження нею. 
		Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що відповідно до ст. 50 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Згідно договору купівлі-продажу від 15.04.2003 № 1 МБФ "Відкрите серце" набуло у власність майновий комплекс - дорослу базу відпочинку за адресою: Житомирський район, с. Зарічани, для створення бази відпочинку та реабілітації дітей. Оскільки на спірній земельній ділянці розміщено рекреаційний майновий комплекс - дитячий оздоровчий табір, це свідчить про віднесення цієї земельної ділянки до земель рекреаційного призначення, якими в силу положень п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України мають право розпоряджатися органи місцевого самоврядування як землями комунальної власності територіальних громад.
		Третя особа у своїх письмових поясненнях також просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що перехід права на земельну ділянку, що навіть має правовий режим земель оборони, до приватного власника придбаного об`єкта нерухомості, розташованого на ній, об`єктивно зумовлює зміну її цільового призначення, зокрема, на землі забудови (житлової або громадської) або землі промисловості, адже змінюється суб`єкт її використання.
		Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
		Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 04.10.2022 у справі № 906/684/21, що набрало законної сили, встановлено, що відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 022535, виданого Виконавчим комітетом Житомирської обласної ради народних депутатів у 1978 році, у безоплатне та безстрокове користування Житомирській КЕЧ району передано земельну ділянку площею 138,4 га. 
		У 1978 році Житомирській КЕЧ району було передано в безстрокове і безоплатне користування 15724,8 га землі для державних потреб, про що видано Державний акт на право користування землею серії Б за № 022537. 
		Також у 1978 році згідно з Державним актом на право користування землею серії Б за № 022538 Житомирській КЕЧ району було передано в безстрокове і безоплатне користування 1128,3 га землі. 
		У 1982 році Житомирській КЕЧ району було передано в безстрокове і безоплатне користування 642,7 га землі для державних потреб, про що видано Державний акт на право користування землею № 5. 
		Державним актом на право користування землею № 25/20 у 1984 році було передано в безстрокове і безоплатне користування 287,3 га землі для державних потреб, які закріплені за Житомирською КЕЧ району.
		Правонаступником Житомирської КЕЧ району відповідно до Директиви Міністра оборони України № Д322/1/01 від 20.01.05 "Про проведення організаційних заходів у квартирно-експлуатаційній службі Збройних Сил України у 2005 році" є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомир.
		Земельні ділянки за вказаними Державними актами є землями оборони.
		Ведення лісового господарства було закріплене за ДП "Івано-Франківський військовий лісокомбінат" відповідно до державних актів на право користування земельною ділянкою: серії ЯЯ № 073507 (219,56 га), ЯЯ № 073505 (496,56 га), ЯЯ № 073508 (186,3180 га), ЯЯ №073506 (791,1265 га), ЯЯ №073509 (287,0484 га), ЯЯ №074003 (342,1897 га).
		Отже, суд наголошує на тому, що наведені обставини встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 04.10.2022 у справі № 906/684/21, яке набрало законної сили, а тому вони не підлягають доказуванню відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відтак, суд констатує, що згадані земельні ділянки, які були надані у користування Житомирській КЕЧ, є землями оборони, а таке право користування не припинено і підтверджено чинними Державними актами. 
		Цим же судовим рішенням встановлено, що ДП "Зарічанське лісове господарство" здійснює господарську діяльність з користування лісовими ресурсами на земельних ділянках оборони за Державними актами про право постійного користування землею: серії ЯЯ № 073507, ЯЯ № 073505, ЯЯ № 073508, ЯЯ №073506, ЯЯ №073509, ЯЯ №074003.
		Ведення ДП "Зарічанське лісове господарство" на зазначених земельних ділянках лісового господарства було обумовлено розпорядженням КМУ від 04.09.2013 №773-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів". Проте доказів включення до складу цілісних майнових комплексів, які передавались до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, земельних ділянок оборони, які перебувають у користуванні відповідних підрозділів Збройних Сил України, немає. 
		Відповідно, ДП "Зарічанське лісове господарство" не має доказів існування оформленого в установленому Земельним кодексом України порядку права постійного користування відповідними земельними ділянками. 
		Розглядаючи дану адміністративну справу, суд наводить ці обставини в підтвердження того, що земельна ділянка, стосовно якої приймалось рішення відповідачем, перебувала у масиві земель, якими фактично користувалось ДП "Зарічанське лісове господарство" без наявності відповідних правовстановлюючих документів, а використовувані землі за основним цільовим призначенням віднесені до категорії земель оборони. 
		Так, судом встановлено, що рішенням Станишівської сільської ради від 23.08.2022 № 791 "Про надання МБФ "Відкрите серце" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду" надано дозвіл МБФ "Відкрите серце" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 2,5000 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, на якій розміщено майновий комплекс бази відпочинку, за межами населених пунктів (с. Зарічани) Станишівської сільської ради, Зарічанський військовий лісгосп, квартал № 5, виділ 1, будинок 2, Житомирського району Житомирської області. 
		При цьому, відповідно до Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Житомирський військовий лісгосп" від 2013 року Зарічанське лісництво цього лісгоспу здійснює діяльність на 4-6 кварталі на території Зарічанської сільської ради.
		Станишівською сільською радою правовими підставами прийняття рішення зазначені ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 12, 33, 40, 118, 121, 122, 123, 186-1 Земельного кодексу України та ст. 50 Закону України "Про землеустрій".
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховується, що відповідно до ст. 4 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
		Стаття 12 ЗК України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин. Зокрема, п. "а" ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин відносить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.
		Таким чином, у межах спірних правовідносин Станишівська сільська рада наділена повноваженнями розпоряджатися виключно землями комунальної власності.
		Згідно ч. 3 ст. 19 Земельного кодексу України земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
		Як вже було зазначено, земельна ділянка, стосовно якої відповідачем прийнято рішення, фізично розташована у кварталі 5 Зарічанського лісгоспу, яке здійснювало ведення лісового господарства без оформлення права постійного користування відповідними земельними ділянками та без доказів правонаступництва ДП "Івано-Франківський військовий лісокомбінат", яке здійснювало лісове господарство на цих ділянках відповідно до державних актів на право користування земельною ділянкою: серії ЯЯ № 073507 (219,56 га), ЯЯ № 073505 (496,56 га), ЯЯ № 073508 (186,3180 га), ЯЯ №073506 (791,1265 га), ЯЯ №073509 (287,0484 га), ЯЯ №074003 (342,1897 га). 
		Вказане свідчить про те, що Станишівською сільською радою прийнято рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка за своїм цільовим призначенням віднесена до категорії земель оборони. З урахуванням преюдиційних обставин, встановлених у рішенні Господарського суду м. Києва від 04.10.2022 у справі № 906/684/21, доказів протилежного суду надано не було. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 Земельного кодексу України землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.
		Оскільки земельна ділянка, стосовно якої прийнято рішення від 23.08.2022 № 791, віднесена до земель оборони, сільська рада не володіє повноваженнями на здійснення землеустрою на такій землі та прийняття відповідних рішень.
		Зазначені відповідачем правові підстави прийняття оскаржуваного рішення, а саме ст. 12 (її зміст був оцінений судом), ст. 33 (земельні ділянки особистих селянських господарств), ст. 40 (земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва), ст. 118 (порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами), ст. 121 (норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам), ст. 122 (повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування), ст. 123 (порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування), ст. 186-1 (виключено на підставі Закону № 1423-IX від 28.04.2021), є неспроможними, а тому суд не зобов`язаний надавати правову оцінку підставам набуття у власність або користування земельної ділянки для особистих селянських господарств, будівництва і обслуговування житлового будинку, тощо, в контексті спірних правовідносин. 
		Лише у відзиві на адміністративний позов Станишівська сільська рада посилається на п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, за змістом якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім обумовлених цим пунктом винятків.
		Відповідач вказує на те, що землі рекреаційного призначення до зазначених обмежень не входять. А земельна ділянка, про яку йде мова у даній справі, стала, на думку відповідача, земельною ділянкою рекреаційного призначення автоматично, зважаючи на розміщення на ній дитячого оздоровчого табору, який відповідач вважає "рекреаційним майновим комплексом".
		З цього приводу суд звертає увагу відповідача на приписи чинного законодавства, зокрема, п. "б" п. 24 Перехідних положень розділу Х Земельного кодексу України, за яким землями комунальної власності не можуть вважатися землі оборони. Відносно цієї категорії земель імперативно встановлено правило про їх належність до земель державної власності. 
		Крім того, відповідачу слід звернути увагу на приписи ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України, згідно яких при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.
		Зі змістом ч. 2 цієї статті зміна цільового призначення земельних ділянок державної ... власності, віднесених до категорій земель ... оборони... може здійснюватися землекористувачем.
		У свою чергу, відповідно до ч. 7 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок у разі, якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони, також погоджується з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування.
		Таким чином, зміна цільового призначення землі, віднесеної до категорії земель оборони, здійснюється землекористувачем за погодженням з Міністерством оборони України або органом державної влади, до сфери якого належить підприємство, яке використовує землі оборони на праві постійного користування.
		Така процедура стосовно земельної ділянки, яка була предметом прийняття рішення від 23.08.2022 року, не була ініційована землекористувачем та погоджена з відповідним державним органом, а тому суду взагалі незрозуміло, чому землями рекреаційного призначення стали лише 2,5 га, а не, наприклад, 25 га чи 125 га. Яким чином відповідач визначав розмір земельної ділянки, щодо якої нібито відбулася автоматична зміна цільового призначення на землі "рекреаційного призначення під рекреаційним майновим комплексом" суду пояснено не було. Отже, відповідачем не надано передбачених законом доказів набуття земельною ділянкою, про яку йде мова в оскаржуваному рішенні, статусу земель комунальної власності як наслідку законодавчо регламентованої процедури зміни її цільового призначення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскільки рішенням Станишівської сільської ради від 23.08.2022 №791 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із категорії земель оборони, а твердження відповідача про автоматичну зміну не лише цільового призначення, а й правового титулу земельної ділянки, стосовно якої прийнято рішення, є юридично безпідставними та абсурдними, у останньої не було компетенційних повноважень на надання дозволу МБФ "Відкрите серце" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Таке рішення не відповідає вимогам, встановленим у ч. 2 ст. 2 КАС України.
		Це визнається правовою підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2481,00 грн.
		 
		Керуючись статтями 242-246, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		вирішив:
		 
		Позов Керівника Житомирської окружної прокуратури (вул. Леха Качинського, 2, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 02909950) в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації (майдан ім. С.П. Корольова, 1, м. Житомир, код ЄДРПОУ 00022489) до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (вул. Кооперативна, 3, с. Станишівка, Житомирський район, Житомирська область, 12430, код ЄДРПОУ 04348444), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міжнародного благодійного фонду "Відкрите серце" (вул. Сосновського, 38-С, м. Коростень, Житомирська область,11509, код ЄДРПОУ 21707821), про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 23.08.2022 №791 "Про надання МБФ "Відкрите серце" дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду".
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Станишівської сільської ради на користь Житомирської окружної прокуратури судовий збір у розмірі 2481,00 грн. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		Суддя Н.М. Майстренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...