Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/3347/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2023.
Дата набрання законної сили: 21.06.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД
		                                   
		 
		 
		Справа № 753/3347/22                                                                  Головуючий у суді І інстанції Каліушко Ф.А.
		Провадження № 22-ц/824/5247/2023                                                    Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		21 червня 2023 року                                                  м. Київ 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого - Голуб С.А.,
		суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,
		за участю секретаря судового засідання - Череп Я.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним вище позовом, посилаючись на те, що 19 листопада 2021 року вона була ознайомлена з наказом ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (далі - ДП «Поліграфічний комбінат «Україна») № 1534-к, яким їй було оголошено догану. Підставою для дисциплінарного стягнення стала доповідна записка голови комісії з розслідування, уповноваженого з антикорупційної діяльності - ОСОБА_2 , її пояснювальна записка від 26 жовтня 2021 року, висновок від 09 листопада 2021 року за результатами службового розслідування, проведеного відповідно до наказу від 25 жовтня 2021 року № 180 (із змінами). Вважає, що вона не допускала порушень трудової дисципліни, посадові обов`язки виконувала сумлінно, перелічені порушення у зазначеному наказі не вчиняла, відтак дисциплінарне стягнення накладено на неї безпідставно, а тому просила визнати наказ відповідача № 1534-к від 19 листопада 2021 року незаконним та скасувати.
		Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 08 грудня 2022 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» № 1534-к від 19 листопада 2021 року «Про дисциплінарне стягнення». Вирішено питання розподілу судових витрат.
		Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. 
		В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд не взяв до уваги заперечення, наведені у відзиві на позовну заяву, а також не надав оцінки доводам відповідача на спростування позову. Вважає, що у роботодавця були обґрунтовані підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, оскільки вона порушила свої посадові обов`язки, а саме: 13 жовтня 2021 року, володіючи інформацією про намір ОСОБА_3 виїхати за кордон, не довела зазначену інформацію до відома керівника підприємства; не звернула увагу ОСОБА_3 про обов`язковість інформування про запланований виїзд за кордон не лише режимно-секретну групу, а й директора підприємства; не вжила заходів для забезпечення належного захисту державної таємниці при виїзді секретоносія за кордон, а також після виходу із відпустки та фактичного встановлення порушення ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері захисту державної таємниці; не вжила жодних заходів для встановлення усіх обставин та притягнення винних до відповідальності, чим порушила не лише вимоги Закону України «Про державну таємницю», Порядку № 939, а й не виконала свої посадові обов`язки, що визначені посадовою інструкцією ОСОБА_1 . Зазначені факти підтверджують порушення позивачкою трудової дисципліни, внаслідок чого ОСОБА_1 обґрунтовано та на законних підставах було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
		На підставі викладеного, ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		В порядку, визначеному статтею 360 ЦПК України, на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивачки. У своєму відзиві вона наголошує на тому, що рішення районного суду є законним і обґрунтованим та не спростовується доводами апеляційної скарги. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
		Представники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримали аргументи апеляційної скарги та просили скасувати рішення суду першої інстанції з підстав його невідповідності вимогам законності і обґрунтованості.
		Представник позивача - адвокат Цибульська О.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити рішення суду першої інстанції в силі як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
		За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу директора ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» від 13 жовтня 2005 року за № 1168-к «Про особовий склад» ОСОБА_1 прийнято на роботу фахівцем з режиму секретності у режимно-секретну групу із 13 жовтня 2005 року. 
		В подальшому, наказом ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» від 28 червня 2006 року за № 1003-к позивачку переведено на посаду начальника режимно-секретної групи, на якій вона працює по даний час.
		Наказом директора ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» від 19 листопада 2021 року за № 1534-к-к «Про дисциплінарне стягнення» начальнику режимно-секретної групи ОСОБА_1 оголошено догану.
		Підставою для видання оспорюваного наказу зазначена доповідна записка голови комісії з розслідування, уповноваженого з антикорупційної діяльності - ОСОБА_2 , пояснювальна записка ОСОБА_1 , висновок від 09 листопада 2021 року за результатами службового розслідування, проведеного відповідно до наказу від 25 жовтня 2021 року за № 180.
		Відповідно до висновку від 09 листопада 2021 року, за результатами службового розслідування ОСОБА_1 , йдучи у відпустку не забезпечила безперебійну роботу секретно-режимної групи та не подала керівнику кандидатуру особи, яка б мала її заміщати на час її відпустки в період з 11 жовтня 2021 року по 13 жовтня 2021 року, а також не дотрималась чинного законодавства та порушила вимоги абзаців 10, 11 статті 39 Закону України «Про державну таємницю» (не виконала обов`язків щодо збереження державної таємниці; не вжила заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечила контроль за охороною державної таємниці); пунктів 696-698 Порядку № 939 (внесла відомості в Журнал обліку виїздів за кордон заступника директора ОСОБА_3 датою, коли перебувала у відпустці); підпункту 4.9 пункту 4 Положення про режимно-секретну групу (не ініціювала проведення службового розслідування за фактами порушень вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці); підпункту 2.14 пункту 2 Посадової інструкції (не вжила невідкладних заходів для запобігання порушень режиму секретності); підпунктів 3.1.1, 3.1.2, 3.1.7, 7.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку Поліграфкомбінату «Україна» (не дотрималась дисципліни, не забезпечила якість виконуваної роботи та не дотрималась вимог Кодексу етики та ділової поведінки працівника, не своєчасно та неналежно виконала розпорядження (накази) керівництва підприємства, а також функцій і завдань, які визначені посадовою інструкцією та локальними актами підприємства); вимоги розділу 11 Кодексу етики та ділової поведінки працівника (не ставилась сумлінно до своїх посадових обов`язків, не дотрималась вимог законодавства, внутрішніх розпорядчих документів підприємства та доручення керівництва підприємства).
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у висновку від 09 листопада 2021 року за результатами службового розслідування, який став підставою для видання оспорюваного наказу про оголошення позивачці догани, зазначені лише загальні формулювання вчинених нею порушень, без зазначення чітких та конкретних її протиправних дій та встановлення вини позивачки, не зазначено яких саме обумовлених її трудовим договором (посадовою інструкцією, положеннями по підприємству) обов`язків позивачкою не виконано, що є порушенням  норм трудового законодавства, оскільки працівник має прогнозувати, за яке саме невиконання трудових обов`язків він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
		Суд також вказав, що у судовому засіданні представником відповідача не наведено фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку та не надано відповідних доказів. Його твердження стосовно того, що позивачка, йдучи у відпустку не забезпечила безперебійну роботу секретно-режимної групи та не подала керівнику кандидатуру особи, яка б мала її заміщати на час її відпустки в період з 11 жовтня 2021 року по 13 жовтня 2021 року, судом не взяті до уваги, оскільки з наявних у матеріалах справи її посадової інструкції та положення про РСГ позивачка не зобов`язана ініціювати заміщення на свою посаду будь-кого, йдучи у відпустку, на цей час її обов`язки має виконувати особа, яка призначена на цю посаду керівником підприємства, а у разі не призначення такої особи, її функціональні обов`язки покладаються безпосередньо на керівника підприємства.
		З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не надав належних та допустимих доказів і не спростував твердження позивачки про відсутність підстав притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а тому наказ ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» від 19 листопада 2021 року за № 1534-к, яким ОСОБА_1 оголошено догану, підлягає визнанню незаконним та скасуванню.
		Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
		Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		Статтею 140 КЗпП Українивизначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
		Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.
		Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.
		У статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
		Згідно з частинами першою, четвертою статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
		У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які стали підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
		Роботодавець має право вимагати від працівника виконання лише тих трудових обов`язків, які обумовлені між ними, і застосовувати дисциплінарну відповідальність за вчинення працівником проступку, тобто не просто за виявлення факту порушення трудової дисципліни, а за наявності встановленої особи працівника, яка порушила трудові обов`язки, її вини, характеру порушення трудової дисципліни, шкідливих наслідків виявленого правопорушення, встановлення причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.
		Отже, ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
		Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника, які полягають у порушенні або неналежному виконанні покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
		Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
		Разом з цим, саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
		При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
		За загальним правилом, встановленим у статтях 89, 264 ЦПК України обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
		Звертаючись до суду з позовом, позивачка обґрунтовувала свої вимоги тим, що вона не вчиняла дисциплінарного проступку, не порушувала вимоги її посадової інструкції, а також інших нормативно-правових актів, порушення яких їй поставлено у вину при накладенні дисциплінарного стягнення.
		Накладаючи дисциплінарне стягнення, відповідач виходив з того, що позивачка порушила наступні нормативно-правові акти та посадову інструкцію:
		- абзаци 10, 11 статті 39 Закону України «Про державну таємницю» (не виконала обов`язків щодо збереження державної таємниці; не вжила заходів до забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечила контроль за охороною державної таємниці);
		- пункти 696-698 Порядку № 939 (внесла відомості в Журнал обліку виїздів за кордон заступника директора ОСОБА_3 датою, коли перебувала у відпустці);
		- підпункту 4.9 пункту 4 Положення про РСГ (не ініціювала проведення службового розслідування за фактами порушень вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці);
		- підпункту 2.14 пункту 2 Посадової інструкції (не вжила невідкладних  заходів для запобігання порушень режиму секретності);
		- пункти 3.1.1., 3.1.2., 3.1.7. 7.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку Поліграфкомбінату «Україна» (не дотрималась дисципліни, не забезпечила якість виконуваної роботи та не дотрималася вимог Кодексу ї та ділової поведінки працівника, не своєчасно та неналежно виконала розпорядження (накази) керівництва Підприємства, а також функцій та завдань, які визначені посадовою інструкцією та локальними актами підприємства);
		- вимоги розділу 11 Кодексу етики та ділової поведінки працівника (не ставилась сумлінно до своїх посадових обов`язків, не дотрималась вимог законодавства, внутрішніх розпорядчих документів підприємства та доручення керівництва підприємства). 
		Як вбачається із матеріалів справи, з 13 жовтня 2005 року позивачка перебуває із відповідачем у трудових відносинах та з 28 серпня 2006 року  призначена на посаду начальника режимно-секретної групи ДП «Поліграфічний комбінат «Україна». Отже, між сторонами виниклі трудові правовідносини, які регулюються як нормами трудового законодавства України, так і локальними нормативними актами підприємства. Позивачка зобов`язана виконувати завдання і обов`язки, визначені її посадовою інструкцією, Положенням про режимно-секретну групу та іншими локальними актами підприємства, а також нормативно-правовими документами, які регламентують діяльність режимно-секретних органів підприємства.
		Статтею 21 Закону України «Про державну таємницю» (далі - Закон № 3855-XII) визначено, що в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.
		Даним Законом визначаються основні завданнями РСО, зокрема організація та ведення секретного діловодства (пункт е) та здійснення контролю за станом режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та на підпорядкованих їм об`єктах (пункт є).
		РСО мають право вимагати від усіх працівників державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, а також відряджених неухильного виконання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці (пункт а); порушувати перед керівником державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації питання про призначення службових розслідувань за фактами порушень режиму секретності та секретного діловодства, про притягнення осіб до відповідальності згідно з законом, а також давати рекомендації щодо обов`язкових для виконання вказівок керівникам підрозділів державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації та підвідомчих їм установ, підприємств з питань забезпечення режиму секретності (пункт є).
		Працівники режимно-секретної групи ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» під час виконання своїх посадових обов`язків керуються Положенням про РСГ, затвердженим директором підприємства 05 травня 2021 року.
		Пунктом 1 Положення про РСГ визначено, що РСГ є структурним підрозділом Поліграфкомбінату «Україна», підпорядковується директору Поліграфкомбінату «Україна». РСГ очолює начальник, який приймається на посаду, переводиться і звільняється з посади директором Поліграфкомбінату «Україна» за погодження із органом Служби безпеки України та з режимно-секретним органом установи вищого рівня (підпункт 1.3).
		Згідно з підпунктами 2.7., 2.8. даного Положення, одним із основних завдань РСГ є здійснення контролю за станом режиму секретності на Поліграфкомбінаті «Україна» та вжиття невідкладних заходів для запобігання порушень режиму секретності та їх негативних наслідків.
		Відповідно до змісту підпункту 3.2. зазначеного Положення обов`язки працівників РСГ визначаються посадовими інструкціями, їх розподіл здійснюється начальником РСГ відповідно до Закону України «Про державну таємницю» та Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939.
		Розділом 4 Положення про РСГ визначається перелік функцій РСГ, зокрема підпунктами 4.7., 4.9. визначено, що РСГ здійснює контроль за станом охорони державної таємниці у підрозділах Поліграфкомбінату «Україна» та ініціює проведення службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації, а також інших порушень вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та за дорученням директора Поліграфкомбінату «Україна» бере участь у них. Ведення обліку та проведення аналізу зазначених фактів, а також проведення роз`яснювальної роботи з метою запобігання законодавства у сфері охорони державної таємниці особами, яким надано допуск та доступ до державної таємниці, у тому числі у зв 'язку з їх виїздом за межі України у службові відрядження та в особистих справах, а також у міжнародних заходах на території України (підпункт 4.16).
		Згідно з підпунктом 7.1. Положення про РСГвсю повну відповідальність за якість і своєчасність покладених цим Положенням на структурний підрозділ завдань і функцій та вимог документації ІСМ несе начальник групи.
		Посадовою інструкцією начальника режимно-секретної групи, затвердженою директором Поліграфкомбінату «Україна» 25 вересня 2020 року, визначені загальні положення (пункт 1), його завдання та обов`язки (пункт 2), права (пункт 3), відповідальність (пункт 4), перелік знань, яким повинен володіти начальник режимно-секретної групи (пункт 5) та кваліфікаційні вимоги (пункт 6) (далі - Посадова інструкція ОСОБА_1 / Посадова інструкція начальника РСГ).
		Пунктом 1 посадової інструкції ОСОБА_1 визначено, що начальник групи приймається на посаду, переводиться і звільняється з посади директором Поліграфкомбінату «Україна». Призначення начальника групи здійснюється за погодженням з органом Служби безпеки України та з режимно-секретним органом установи вищого рівня (пункт 1.2). Начальник групи підпорядковується директору (пункт 1.3).
		Згідно з підпунктом 2.12 пункту 2 Посадової інструкції ОСОБА_1 визначено, що начальник режимно-секретної групи здійснює контроль за станом режиму секретностіна Поліграфкомбінаті «Україна».
		Підпунктом 2.14 пункту 2 Посадової інструкції начальника РСГ визначено, що зазначена посадова особа вживає невідкладних заходів для запобігання порушень режиму секретності та їх негативних наслідків, зокрема проводить роз`яснювальну роботу з метою запобігання порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці працівниками, яким надано допуск до державної таємниці, у тому числі, у зв`язку з їх виїздом за межі України у службові відрядження та в особистих справах, а також участю у міжнародних заходах на території України.
		Відповідно до підпунктів 4.1, 4.2. пункту 4 Посадової інструкції ОСОБА_1 начальник групи несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, покладених на нього цією посадовою інструкцією, та вимог внутрішньої нормативної документації ІСМ - в межах, визначених чинним законодавством Українита за недотримання законодавчих та нормативно-правових актів, в тому числі законодавства України в сфері запобігання корупції, локальних актів Поліграфкомбінату «Україна» (наказів, розпоряджень, інструкції, порядків, положень тощо).
		Пунктом 5 Посадової інструкції ОСОБА_1 визначено перелік знань, яким повинен володіти начальник режимно-секретної групи, вимоги законодавства України про державну таємницю та технічний стан секретної інформації та перелік документів, вимог яких повинна дотримуватися позивачка у своїй трудовій діяльності, зокрема, Конституція та законодавство України, законодавство України в сфері запобігання корупції, Укази Президента України, постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України, постанови Верховної Ради України, інші нормативно - правові акти, накази та розпорядження директора Поліграфкомбінату «Україна», інші локальні акти Поліграфкомбінату «Україна».
		Нормами Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939 (далі - Порядок № 939) визначено, що рішення про надання доступу до секретної інформації та її матеріальних носіїв приймає керівник підприємства. Громадянин, якому надано допуск і доступ до державної таємниці зобов`язаний повідомляти відповідні (РСО) в письмовій формі про свій виїзд за межі України. 
		Пунктами 696-698 Порядку № 939 визначено, що перед виїздом до іноземної держави у приватних справах громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов`язаний письмово повідомити про це посадовій особі, яка надала йому доступ до державної таємниці, тобто директора Поліграфкомбінату «Україна», а також РСО за місцем зберігання його картки обліку. У такому разі інструктаж громадянина з питань охорони державної таємниці проводить начальник РСО.
		Відомості про виїзд до іноземної держави громадян, яким надано допуск до державної таємниці, у приватних справах та у службові відрядження реєструються РСО в Журналі обліку виїздів за кордон працівників, яким надано допуск до державної таємниці.
		З працівниками підприємств, установ, організацій після їх повернення із закордонних службових відряджень або приватних поїздок до іноземних держав начальник РСО проводить співбесіди з метою з`ясування питань щодо наявності чи відсутності обставин, що могли створити передумови для витоку секретної інформації під час перебування за кордоном, фактів необгрунтованої заінтересованості з боку іноземців секретною інформацією.
		Порядок № 939 не розміщений на офіційному сайті Верховної Ради, оскільки має гриф «Для службового користування», однак судом апеляційної інстанції в судовому засіданні був досліджений витяг з нього, який  надав відповідач за відсутності заперечень щодо виготовлення такого витягу з боку Служби безпеки України з дотриманням Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736. 
		Порядок виїзду за кордон працівників Поліграфкомбінату «Україна» у приватних справах також визначається Положенням про порядок здійснення закордонних відряджень та виїздів за кордон у приватних справах працівників Поліграфкомбінату «Україна» (далі - Положення про закордонні відрядження).
		Відповідно до абзацу 3 підпункту 1.2 Положення про закордонні відрядження перед виїздом у службові відрядження та у приватних справах працівники Поліграфкомбінату «Україна», що мають допуск та доступ до державної таємниці, проходять інструктаж в РСГ.
		Підпунктом 1.3 Положення про закордонні відрядження визначено, що порядок здійснення закордонних відряджень на Поліграфкомбінаті «Україна» забезпечується відповідно до Порядку № 939 та цього Положення.
		Також підпунктом 2.7 Положення про закордонні відрядження  встановлено, що перед виїздом за кордон у приватних справах працівники Поліграфкомбінату «Україна», які мають допуск та доступ до державної таємниці, письмово повідомляють директора Поліграфкомбінату «Україна» та РСГ про свій виїзд.
		У відповідності до підпункту 2.8. даного Положення начальник РСГ проводить інструктаж працівника,що має допуск та доступ до державної таємниці і виїжджає за кордон у приватних справах чи службове відрядження, з питань забезпечення режиму секретності та охорони державної таємниці та веде реєстрацію виїжджаючих в Журналі обліку виїздів за кордон за формою, згідно із додатком 2 до цього Положення.
		Як вбачається із матеріалів справи, позивачка з 11 жовтня 2021 року по 13 жовтня 2021 року перебувала у відпустці. На період відпуски ОСОБА_1 виконання обов`язків начальника РСГ на іншу особу не покладались.
		В період відпустки позивачки, а саме 13 жовтня 2021 року працівник підприємства, а саме заступник директора з виробництва ОСОБА_3 , який має допуск та доступ до державної таємниці, виїхав за межі України, не повідомивши про це письмово в порушення пункту № 696 Порядку № 939, директора підприємства. Наведені обставини визнаються сторонами.
		Після повернення позивачки із відпустки, а саме 18 жовтня 2021 року вона, будучи обізнаною з тим, що ОСОБА_3 виїжджав за межі України без дотримання Порядку № 939, в порушення підпунктів 4.7, 4.9. Положення про РСГ, пункту 2.14 не повідомила директора підприємства про порушення ОСОБА_3 режиму секретності при виїзді за кордон, не ініціювала службове розслідування, а фактично приховала цей факт здійснивши усі дії, направленні для приховання такого факту.
		Так, 18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , перебуваючи у кабінеті ОСОБА_3 , самостійно від імені ОСОБА_3 заповнила бланк повідомлення про виїзд ОСОБА_3 за кордон, поставила на ньому дату 13 жовтня 2021 року, а також у верхньому лівому куті документа поставила резолюцію від імені директора « ОСОБА_1 . До справи 13.10.2021». ОСОБА_3 підписав це повідомлення, яке в подальшому було передано директору підприємства, однак керівником підприємства була виявлена невідповідність дати повідомлення, на резолюції було перекреслено 13 жовтня 2021 року та проставлена дійсна дата 22 жовтня 2021 року.
		Посилання представника позивача в судовому засіданні на те, що посадовою інструкцією позивачки не передбачено ініціювання службового розслідування, а службові розслідування вона може організовувати лише за розпорядженням директора або контролюючих органів (п. 2.14.3) колегією суддів оцінюється критично.
		Розділом 4 Положення про РСГ визначено, що РСГ здійснює контроль за станом охорони державної таємниці у підрозділах Поліграфкомбінату «Україна» та ініціює проведення службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації, а також інших порушень вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та за дорученням директора Поліграфкомбінату «Україна» бере участь у них.
		Згідно з підпунктом 7.1. Положення про РСГ всю повну відповідальність за якість і своєчасність покладених цим Положенням на структурний підрозділ завдань і функцій та вимог документації ІСМ несе начальник групи.
		Отже, ОСОБА_1 , як керівник РСГ, встановивши наявність факту порушення працівником підприємства вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці, а саме неподання директору підприємства письмового повідомлення перед виїздом за кордон, була зобов`язана повідомити керівника підприємства про таке порушення, ініціювати службове розслідування такого факту і за вказівкою керівника підприємства взяти участь у такому розслідуванні. Натомість, позивачка не тільки не повідомила керівника підприємства про такий факт, а приховала його, подавши на підпис керівнику завідомо неправдиві документи, які були складені вже після повернення працівника із-за кордону і подання яких на той час вже не мало сенсу.
		Вказані обставини встановлені на підставі досліджених судом матеріалів справи, а саме висновків службового розслідування та пояснень ОСОБА_1 та інших працівників підприємства, які надавались ними в ході службового розслідування.
		Правила внутрішнього трудового розпорядку Поліграфкомбінату «Україна» затверджені на конференції трудового колективу Поліграфкомбінату Україна» від 28 січня 2021 року (далі - Правила).
		Пунктом 3 Правил визначаються основні обов`язки працівників, зокрема: працювати сумлінно, дотримуватись дисципліни (підпункт 3.1.1.); своєчасно та належно виконувати розпорядження (накази) керівництва Підприємства, безпосередніх керівників, а також функції та завдання, які визначені посадовими інструкціями та локальними актами Підприємства, забезпечувати належну якість виконуваної роботи (підпункт 3.1.2.) та дотримуватися вимог Кодексу етики (підпункт  3.1.7).
		З врахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволення позову з тих підстав, що в суді не встановлено обов`язку позивачки ініціювати заміщення її посади іншим працівником на період її відпустки, отже відсутності в цій частині порушень позивачкою посадових обов`язків, залишив поза увагою факти винної поведінки позивачки щодо приховання нею порушення працівником підприємства вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці, відсутності реагування нею на цей факт.
		Колегія суддів вважає, що оскільки в судовому засіданні доведено порушення позивачкою вимог посадової інструкції, Порядку № 939, Положення про РСГ, відповідач обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
		Згідно із пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		За таких обставин рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у даній справі не відповідає матеріалам справи, ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення.
		За змістом підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України у постанові суду апеляційної інстанції має бути зазначено про новийрозподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення; та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
		У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Відтак, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та її переглядом у судах апеляційної та касаційної інстанцій, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.
		Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (див. постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19), від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).
		Виходячи з наведеного, з  ОСОБА_1 ,пропорційно до розміру незадоволених позовних вимог стягуються документально підтверджені судові витрати, понесені ДП «Поліграфічний комбінат «Україна», а саме 1 488,60 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у справі.
		Керуючись статтями 367 - 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» задовольнити.
		Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 08 грудня 2022 року у даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
		Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» 1 488,60 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 28 червня 2023 року
		 
		Головуючий                                                                        С.А. Голуб
		 
		 
		Судді:                                                                                   Т.О. Писана
		 
		 
		Д.О. Таргоній

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...