Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/2673/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2023. Зареєстровано: 04.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2023.
Дата набрання законної сили: 11.07.2023
Номер судового провадження: 1-кс/642/1966/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023170020000454

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		04.07.2023                                         
		Справа №642/2673/23
		Провадження №1-кс/642/1966/23
		 
		У Х В А Л А
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		30 червня 2023 року слідчий суддя Ленінського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Харкові клопотання слідчого другогослідчого відділу(здислокацією ум.Харкові)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого ум.Полтаві ОСОБА_6  прообрання запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гута-Боровенська Камінь-Каширського району Волинської області, громадянина України, з повною вищою освітою, не одруженого, працюючого старшим оперуповноваженим 1 відділу 5управління ДВКР СБУ, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368КК України,-
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		Слідчий Другого слідчоговідділу (здислокацією ум.Харкові)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Полтаві ОСОБА_6  звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Як вбачаєтьсяз наданихорганом досудовогорозслідування матеріалів, слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Державного бюро розслідувань розташованого у м. Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023170020000454 від 16.03.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого 1 відділу (з дислокацією у м.Харків) 5 управління (з дислокацією у м. Дніпро) Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, діючи за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 26.04.2023 приблизно о 20 год. 30 хв., знаходячись на дитячому майданчику, який розташовано неподалік будинку № 39 по проспекту Науки в м. Харкові, виказав прохання ОСОБА_7 щодо надання йому неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США за переведення військовослужбовців за мобілізацією ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з військових частин, де вони проходять військову службу, до іншої військової частини ЗСУ, яка не приймає участі в активних бойових діях, після чого одержав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 1000 доларів США, що відповідно до Національного банку України станом на 26.04.2023 складало 36 586,60 грн. Після цього, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 виказав прохання ОСОБА_7 щодо надання йому неправомірної вигоди шляхом здійснення банківської трансакції в сумі 37700 грн. на банківську карту НОМЕР_1 .
		При цьому, ОСОБА_7 діючи на виконання отриманих прохань від ОСОБА_4 надала, а ОСОБА_4 одержав грошові кошти у сумі 1000 доларів США а також виказав прохання ОСОБА_7 щодо надання йому іншої частини неправомірної вигоди еквівалентної 1 000 доларів США шляхом здійснення банківської трансакції на суму 37700 грн. на визначену ОСОБА_4 банківську карту НОМЕР_1 , номер якої він особисто повідомив ОСОБА_7 
		27.04.2023 о 13 год. 05 хв. ОСОБА_7 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_4 та перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , здійснила банківську трансакцію з переведення грошових коштів в сумі 37700 грн. на банківську карту НОМЕР_1 , яка належить співмешканці ОСОБА_4  ОСОБА_10 .
		В подальшому 27.05.2023 ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, використовуючи своє службове становище, зокрема, здійснюючи контррозвідувальне забезпечення військової частини НОМЕР_2 сил логістики ЗСУ, вчинив дії в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_9 з використанням наданої йому влади та службового становища, спрямовані на подальше переведення військовослужбовця за мобілізацією ОСОБА_9 з військової частини НОМЕР_3 ЗСУ до військової частини НОМЕР_2 сил логістики ЗСУ, які виразились в наданні письмової згоди командуванням військової частини НОМЕР_2 сил логістики ЗСУ на переведення ОСОБА_9 на вакантну посаду стрільця відділення охорони та оборони взводу охорони та оборони роти охорони та оборони в/ч НОМЕР_2 сил логістики ЗСУ.
		30 червня 2023 року старшим слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_11 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.368КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами, зокрема: повідомленням начальника Представництва ВБ в Харківській області (здислокацією у м.Харків) 2 управління ГУ ВБ СБУ від 14.03.2023 про вчинене кримінальне правопорушення; - заявою ОСОБА_7 від 14.03.2023; - показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які підтвердили факт та обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення; - протоколом обшуку від 19.06.2023 за місцем мешкання ОСОБА_4 ; - протоколом обшуку від 19.06.2023 військової частини НОМЕР_2 ; - протоколом огляду місця події від 19.06.2023; - речовими доказами у кримінальному провадженні; - протоколами за результатами проведення НСРД;- іншими доказами в своїй сукупності.
		Крім того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то це поняття означає існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
		Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного.
		Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
		Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
		Разом з цим, у справі «І.А. проти Франції» №1/1998/904/1116 від 23.09.1998 року Суд вказує, що національний суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ст. 177 КПК України.
		Так, за вчинення вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років з конфіскацією майна, також вказаний злочин віднесений, відповідно ст. 12 КК України, до категорії тяжких злочинів, у зв`язку з чим ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
		У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		Окрім того, відповідно до ст.75 КК України, у разі засудження особи за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, суд не може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням цієї особи, а також відповідно до ст. 69 КК України, у разі засудження особи за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, суд не може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
		У справі «Стогмюллер проти Австрії» №1602/62 від 10.11.1969 року Суд зазначає, що існує ціла сукупність обставин при врахуванні ризику переховування особи, зокрема, очікуваний важкий вирок або особливий характер затримання особи або відсутність міцних зв`язків у країні, що дає підстави вважати, що наслідки та ризики втечі можуть бути визнані менш небезпечними, ніж продовження тюремного ув`язнення (п. 15).
		Водночас, ОСОБА_4 , використовуючи корупційні зв`язки набуті під час проходження служби в правоохоронних органах, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
		Той факт, що у разі засудження за вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_4 , як основне покарання, судом може бути застосоване лише покарання у виді позбавленні волі на строк від 5 до 10 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років з конфіскацією майна, що саме по собі є одним з ризиків, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_4 у майбутньому та у зв`язку з чим підозрюваний, знаходячись на свободі, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та схиляти їх до зміни показань на його користь, що може перешкодити встановленню істини по справі.
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Крім того, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, перебуваючи на волі, останній з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Зокрема, достовірність перевірки підстав неявки до органу досудового розслідування або суду вимагатимуть від сторони обвинувачення певного часу, що в свою чергу призведе до необґрунтованого затягування строків досудового розслідування.
		Відтак у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ст.177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_4 інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. З метою забезпечення дієвості вказаного кримінального провадження доцільно застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Зокрема, у справі «Яблонський проти Польщі»№33492/96, пункт 83, від 21.12.2000 року, Суд зауважує, що відповідно до пункту 3 статті 5 органи влади, приймаючи рішення про те, чи слід звільняти чи затримувати особу, зобов`язані розглянути альтернативні заходи забезпечення його появи на суді. Дійсно, ця Стаття передбачає не лише право на «судовий розгляд упродовж розумного строку або звільнення до розгляду», але також передбачає, що «звільнення може бути обумовлено гарантіями його явки до суду».
		Неможливість застосуваннязапобіжного заходудо підозрюваного ОСОБА_4 у виглядіособистого зобов`язання пов`язана з тим, що останній, перебуваючи на свободі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення корупційного кримінального правопорушення, може переховуватись від органу досудового розслідування, прокурора, а в подальшому і суду, що унеможливлює виконання ним особистого зобов`язання.
		Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
		Неможливість застосуваннязапобіжного заходудо підозрюваного ОСОБА_4 у виглядізастави пов`язана з тим, що останній, перебуваючи на свободі та продовжуючи обіймати посаду в правоохоронному органі та використовувати свої службові повноваження, може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі корупційне.
		Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_15 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що органом досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 зареєстрований та фактично проживає в м.Харкові, а тому обрання відносно нього вказаного запобіжного заходу створить передумови вчинення тиску на свідків у вказаному кримінальному провадженні. Крім цього підстав для застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, зокрема домашнього арешту, немає, оскільки ОСОБА_4 , незважаючи на наявність у нього постійного місця проживання, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корупційного кримінального правопорушення. Тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , обставини, за яких він був скоєний, вказують на існування цілком реальних ризиків, що застосування до підозрюваного іншого, окрім як тримання під вартою, запобіжного заходу надасть йому можливість впливати на свідків.
		Оцінюючи в сукупності викладене, варто прийти до висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_4 тому, йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, у сторони обвинувачення виникла необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
		   В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та послався на те, що застосування жодного більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
		   Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував, пославшись, що він не має бажання переховуватись від органу досудового слідства та суду, просив відмовити у задоволенні клопотання..
		Захисник протизадоволення клопотаннятакож заперечував,зазначивши,що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не доведені, підзахисний раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, має усталені соціальні зв`язки, просив відмовити в задоволенні клопотання. 
		Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного. 
		Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного,
		обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4 ) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
		5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачений КПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. 
		Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4  слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
		В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, даний злочин є тяжким. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
		Згідно вимогч.1 ст.194КПКУкраїни під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. 
		Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується: повідомленням начальникаПредставництва ВБв Харківськійобласті (здислокацієюу м.Харків)2управління ГУВБ СБУвід 14.03.2023про вчиненекримінальне правопорушення;-заявою ОСОБА_7 від 14.03.2023;-показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,які підтвердилифакт таобставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення;-протоколом обшукувід 19.06.2023за місцеммешкання ОСОБА_4 ;-протоколом обшукувід 19.06.2023військової частини НОМЕР_2 ; -протоколом оглядумісця подіївід 19.06.2023;-речовими доказамиу кримінальномупровадженні;-протоколами зарезультатами проведенняНСРД;-іншими доказамив своїйсукупності. 
		Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними. 
		Відповідно до положеньст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.
		   Як ризики,які даютьдостатнiпiдставивважати,що підозрюванийможе здійснитидії,передбачені ч.1ст.177КПК України,варто розцінюватите,що ОСОБА_4   згідно ч.5 ст.12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у разі визнання його винуватим йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років з конфіскацією майна, за віком та станом здоров`я підозрюваного відсутні протипоказання для застосування до нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою; у разі не застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 через тяжкiсть вчиненого ним кримінального правопорушення та покарання, яке може йому загрожувати, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити,сховати абоспотворити будь-яку ізречей чидокументів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; впливати на свідків у кримінальному провадженні та схиляти їх до зміни показань на його користь, що може перешкодити встановленню істини по справі; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		   На підставі викладеного встановлено наявність обставин, передбачених пунктами 1 та 2 частинами ст. 194 КПК України, а саме: наявнiсть обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор. 
		   Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. 
		   Застосування iнших більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбачених статтею 177 цього Кодексу. 
		   Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, має усталені соціальні зв`язки, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.
		Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням всіх обставин справи, наявних доказів та того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства 
		У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
		Таким чином слідчий суддя вважає, що подане клопотання слідчого достатньо мотивоване та підлягає задоволенню. 
		Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому суд визначає заставу в розмірі сімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 187 880 грн. (2684 х 70= 187 880 грн.).
		Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку.
		Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, суд,- 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  задовольнити.
		Застосувати щодо підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вумовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора» строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, а саме до 28.08.2023.
		Визначити суму застави у розмірі сімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , що дорівнює 187 880 гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, протягом дії запобіжного заходу. 
		При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти - звільнити.
		У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4  наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) ) не відлучатись з постійного місця несення військової служби, яке буде визначено його командуванням, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання. 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Термін дії ухвали до 28.08.2023 року.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		 Слідчий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...