Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 907/930/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності.
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2023. Зареєстровано: 05.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2023.
Дата набрання законної сили: 28.06.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"28" червня 2023 р. Справа №907/930/15
		Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
		головуючого суддіПлотніцький Б.Д.
		суддівМатущак О. І.
		Кравчук Н. М.
		за участю секретаря судового засідання Костерева О.А.
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал Карпати вих..№17/37 від 03.03.2023 (вх. № 01-05/692/23 від 08.03.2023) 
		на рішення Господарського суду Львівської області від 02.02.2023 (повний текст складено та підписано 13.02.2023, колегія суддів у складі суддів: головуючий суддя Стороженко О.Ф., судді Березяк Н.Є. та Трускавецький В.П.)
		у справі №907/930/15
		за позовом: Акціонерного товариства SOTRA HOLDING AG (Швейцарська Конфедерація, кантон Аппенцель-Ауссерроден, 9100, м.Герізау, вул.Бангофштрассе, 6; код компанії СНЕ-100.913.007)
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал Карпати, Закарпатська область, м. Чоп, 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - АРМА, м. Київ,
		про: визнання за Акціонерним товариством SOTRA HOLDING AG права приватної спільної часткової власності (з часткою 60%) на об`єкт нерухомості  комплекс, а саме: ангар (літера А), насосна (літера Б), водойма (літера В), сторожева (літера Г), трансформаторна (літера Д), розташовані у смт.Батьово (Берегівського району, Закарпатської області), на вулиці Свободянська (колишня вулиця Колгоспна), 3.
		за участю представників сторін та учасників:
		від позивача (в режимі відеоконференції): Сергєєв П.О.  адвокат (довіреність б/н від 28.03.2022); 
		від відповідача: Пашковський Я.В.;
		від третьої особи: Самарчук М.В.;
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.02.2023 позов задоволено, визнано за Акціонерним товариством SOTRA HOLDING AG (Швейцарська Конфедерація, кантон Аппенцель-Ауссерроден, 9100, м.Герізау, вул.Бангофштрассе, 6; код компанії СНЕ-100.913.007) право приватної спільної часткової власності, з часткою 60% (60/100), на об`єкт нерухомості  комплекс, а саме: ангар (літера А), насосна (літера Б), водойма (літера В), сторожена (літера Г), трансформаторна (літера Д), які розташовані на вул. Свободянська, 3 (колишня вулиця Колгоспна) у смт. Батьово, Берегівського району, Закарпатської області. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал Карпати (89502, Закарпатська область, м.Чоп, вул. Європейська, 1; ідент.код 30015807) на користь Акціонерного товариства SOTRA HOLDING AG (Швейцарська Конфедерація, кантон Аппенцель-Ауссерроден, 9100, м.Герізау, вул.Бангофштрассе, 6; код компанії СНЕ-100.913.007) витрати на судовий збір у сумі 73 080,00 грн.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Термінал Карпати звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Апеляційна скарга надійшла до Західного апеляційного господарського суду 08.03.2023.
		У апеляційній скарзі відповідач вказав, що суд першої інстанції неправомірно задоволив позовні вимоги. Вказав, що судом не було досліджено питання щодо інших обов`язків позивача по договору про інвестиційну діяльність №152/01 від 19.12.2001 року, а саме підготовка спеціалістів, запровадження міжнародних стандартів, проведення реклами об`єкту в країнах Західної Європи тощо. 
		Також відповідач зазначив, про відсутність обов`язку зберігати первинну документацію щодо обставин будівництва сторонами критого перевантажувального комплексу після 2007 року. 
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи відповідача, просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		Третьою особою надано письмові пояснення з обгрунтуванням відсутності підстав для задоволення позову, у яких, зокрема, зазначено, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 10.05.2022 у справі № 463/2408/22 накладено арешт на майно ТОВ Термінал Карпати.
		Активи, на які Позивач, у справі № 907/930/15, просить визнати за ним право приватної спільної часткової власності з часткою 60% на об`єкт нерухомості, є речовим доказом у кримінальному провадженні, на яке накладено арешт.
		Ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 10.05.2022 та 20.05.2022 у справі №463/2408/22 не скасовані, а отже обов`язкові до виконання. Таким чином, у разі задоволення позову, мета та ціль арешту в світлі статті 170 КПК України (позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном) будуть нівельовані, а право власності на Активи, які визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №62022000000000160 від 04.04.2022 та щодо яких накладено арешт, фактично частково буде передано у власність та розпорядження позивача.
		Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити. 
		Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. 
		Представник третьої особи в судовому засіданні просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити
		Апеляційний господарський суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		19.12.2021 УкраїнськоАвстрійським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал Карпати (у тексті Договору зазначено : Відкрите акціонерне товариство Термінал Карпати) та Фірмою SVT Sojuzvneshtrans Holding AG (Іноземний Учасник) укладено Договір №152/01 про спільну інвестенційну діяльність, умовами якого визначено:
		- предметом Договору є спільна інвестенційна діяльність з реконструкції і будівництва критого перевантажувального комплексу на станції Батьово Львівської залізниці з метою його подальшої експлуатації (п.1.1);
		- внески Сторін Договору є їх спільною частковою власністю (п.6.1);
		- Сторони (Учасники) Договору, після створення критого перевантажувального комплексу, будуть розпоряджатися вказаним об`єктом нерухомості на праві спільної часткової власності (п.1.2);
		- після завершення реконструкції та будівництва критого перевантажувального комплексу та іншого майна, створеного у результаті спільної діяльності, усі ці об`єкти є спільною частковою власністю Учасників Договору, при цьому частка Українського Учасника (Відповідача) складає 40%, а частка Іноземного Учасника (Позивача)  60% (п.6.2);
		- Український Учасник (Відповідач) здійснює свій внесок у спільну діяльність у формі передання перевантажувальної рампи на станції Батьово Львівської залізниці ( загальною площею 40,24 м2), яка належить йому на праві власності (п.5.1);
		- внесок Іноземного Учасника у спільну діяльність здійснюється у формі поставок (Українському Учаснику) обладнання, будівельних матеріалів і інших матеріально  технічних цінностей загальною вартістю 3000000 доларів США, перелік та умови поставки яких визначаються додатковими угодами до Догоговору (п.2.1);
		- поставки Іноземним Учасником можуть здійснюватись, за його дорученням, третіми особами (п.2.2);
		- Український Учасник зобов`язаний: здійснювати окремий бухгалтерський облік фінансовогосподарської діяльності за Договором; укласти (і забезпечити виконання) контракт з будівельним підрядником, виконуючи, при цьому, функції замовника; забезпечити необхідною проектною документацією і отримати необхідні дозволи; забезпечити відвід землі для реконструкції та будівництва (п.4.1);
		- при реорганізації або ліквідації одного з Учасників Договору іншому Учаснику гарантується переважне право придбання об`єктів спільної діяльності (п.8.2).
		Право іноземних інвесторів на укладення договорів про спільну інвестиційну діяльність (не пов`язану зі створенням юридичної особи) встановлено нормою ст.23 Закону України Про режим іноземного інвестування.
		19.12.2001 Сторонами Договору укладено також Додаткову угоду до Договору, якою встановлено: 
		- Іноземний Учасник, на виконання Договору, здійснює поставку стальних конструкцій і будівельних та інших матеріалів, обладнання і технологічного оснащання, передбачених проєктною документацією, загальною вартістю 3000000 долорів США (п.1.1, 2.1);
		- поставка є інвестицією і реєструється (як інвестиція) згідно з чинним законодавством України (п.2.3, 3);
		- оплата поставки не здійснюється (п.3).
		Додатковими угодами від 15.05.2002, 15.05.2003 та 03.11.2003 Сторонами деталізовано окремі види продукції, яка підлягала поставці, а Додатками до Договору визначено номенклатуру продукції (яка підлягала поставці).
		Відповідно до Вантажних митних декларацій (№30501/2/202275 від 03.08.02; №30501/2/202386 від 12.08.02; №30501/2/202641 від 14.09.02; №30501/2/202642 від 14.09.02; №30501/2/203539 від 05.11.02; №30501/2/203745 від 15.11.02; №30501/2/203893 від 23.11.02; №30501/2/204018 від 28.11.02; №30501/2/204339 від 13.12.02; №30501/2/204340 від 13.12.02; №30501/2/204341 від 13.12.02; №30501/2/204531 від 26.12.02; №30501/2/204532 від 26.12.02; №30501/2/204533 від 26.12.02; №30501/2/204534 від 26.12.02; №30501/3/200096 від 04.02.03; №30501/3/201511 від 07.05.03; №30501/3/201512 від 07.05.03; №30501/3/202053 від 20.05.03; №30501/3/202054 від 20.05.03; №30501/3/202465 від 29.05.03; №30501/3/202464 від 29.05.03; №30501/3/202558 від 09.06.03; №30501/3/202559 від 09.06.03; №30501/3/202690 від 13.06.03; №30501/3/202804 від 21.06.03; №30501/3/202842 від 24.06.03; №30501/3/202966 від 03.07.03; №30501/3/203035 від 07.07.03; №30501/3/203666 від 16.08.03; №30501/3/206345 від 10.12.03), Іноземним Учасником здійснено поставку обумовленої продукції через третю особу, що відповідає умовам п.2.2 Договору.
		Згідно з нормою ст.1 Закону України Про режим іноземного інвестування, іноземні інвестиції  це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об`єкти інвестиційної діяльності.
		Договір про спільну інвестиційну діяльність зареєстровано у встановленому порядку (структурним підрозділом Закарпатської обласної державної адміністрації) з видачею Картки від 10.06.2002 стосовно державної реєстрації Договору.
		Згодом, на підставі Додаткових угод та Додатків до Договору, видано ще три Картки державної реєстрації Договору (від 10.11.20003, 05.12.2003, 08.12.2003).
		Про здійснення вказаної реєстрації зазначено у Листі Закарпатської обласної державної адміністрації від 04.08.2015, у якому також вказано про здійснення державної реєстрації іноземних інвестицій за Договором з видачею Інформаційного повідомлення від 31.12.2003 про внесення іноземної інвестиції.
		Обов`язковість державної реєстрації договорів та іноземних інвестицій встановлювалась нормами статей 13, 24 Закону України Про режим іноземного інвестування (у чинній на той час редакції).
		Відповідно до даних, зазначених в Інформаційному повідомлені про внесення іноземної інвестиції, Фірмою SVT Sojuzvneshtrans Holding AG внесено інвестиції (у формі поставок за Вантажно-митними деклараціями) загальною вартістю 15995798,38 грн (за курсом НБУ станом на 31.12.2003).
		Відповідачем (Український Учасник) використано інвестиції Іноземного Учасника і здійснено реконструкцію та будівництво комплексу будівель (розташованих на вул. Свободянській, 3 у смт.Батьово Берегівського району, Закарпатської області), після чого його введено в експлуатацію (на підставі Акту від 16.09.2003 Державної технічної комісії про готовність об`єкту до експлуатації) і Виконкомом Батьовської селищної ради прийнято (за зверненням ТзОВ Термінал Карпати) Рішення №3 від 28.01.2004 про оформлення Відповідачу права колективної власності на вказаний комплекс будівель.
		При цьому, у Рішенні Виконкому зазначено, що комплекс будівель  результат спільної інвестиційної діяльності ТОВ Термінал Карпати та Фірми СВТ Союзвнєштранс Холдінг AГ, а також  зазначено про наявність Картки державної реєстрації Договору про спільну інвестиційну діяльність.
		На підставі вказаного Рішення Виконкомом Батьовської селищної ради видано Відповідачу 03.02.2004 Свідоцтво про право колективної власності (з часткою 1/1) на збудований, у результаті спільної інвестиційної діяльності з Фірмою "СВГ Союзвнєштранс Холдінг АГ", комплекс об`єктів нерухомості, а саме: ангар (літера А), насосна (літера Б), водойма (літера В), сторожева (літера Г), трансформаторна (літера Д), які розташовані на вул. Свободянська, 3 (колишня вул. Колгоспна) у смт. Батьово Берегівського району, Закарпатської області.
		Тобто, самим Відповідачем подано (для оформлення права власності) Виконкому Батьовської селишної ради документи на підтвердження факту створення вказаного комплексу об`єктів нерухомості у результаті здійснення спільної інвестиційної діяльності (з Фірмою SVT Sojuzneshtrans Holding AG), що зумовлює безпідставність його заперечень (у Відзиві) стосовно вказаного факту.
		При цьому важливо, що виконання Відповідачем функцій замовника будівництва передбачено умовами п.4.1 Договору, тому в Акті про готовність об`єкту зазначено ТОВ Термінал Карпати.
		На час прийняття Виконкомом Батьовської селишної ради Рішення про оформлення Відповідачу права власності на створене (у результаті спільної діяльності) нерухоме майно, відносини щодо набуття права власності на майно регулювались вже нормами Цивільного кодексу України (у редакції Закону від 16.01.2003), якими встановлювалось:
		- набуття права власності здійснюється на підставах, які не заборонені законом, зокрема - із правочинів (ч.1 ст.328 ЦК);
		- право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або якщо незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст.328 ЦК) ;
		- право власності на нову річ, яка створена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.331 ЦК);
		- право власності на новостворене нерухоме майно виникає, після завершення будівництва ( створення майна), з моменту прийняття його до експлуатації (ч.2 ст.331 ЦК);
		- якщо право власності на нерухоме майно, відповідно до закону, підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч.2 ст.331 ЦК);
		- право власності на нерухомі речі, його виникнення і перехід підлягають державній реєстрації (ч.1 ст.182 ЦК); 
		-майно, що є у власності двох осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (ч.1 ст.355 ЦК);
		- спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (ч.4 ст. 355 ЦК);
		- власність двох осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч.1 ст.356 ЦК);
		- частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (ч.1 ст.357 ЦК);
		- право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч.1 ст.358 ЦК);
		- у разі продажу частки у праві спільної часткової власності, співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю (ч.1 ст.362 ЦК);
		- право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову іншого співвласника (ч.1 ст.365 ЦК);
		- форми права власності: право приватної власності, право державної власності та право комунальної власності (ст.325-327 ЦК);
		-за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти (без створення юридичної особи) для досягнення певної мети (ч.1 ст.1130 ЦК);
		-спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників - просте товариство (ч.2 ст.1130 ЦК України); 
		- умови договору про спільну діяльність (у тому числі - координація спільних дій або ведення спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна) визначаються за домовленістю сторін (ч.2 ст.1131 ЦК);
		- за договором простого товариства сторони ( учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або для досягнення іншої мети (ст.1132 ЦК);
		- вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), у тому числі - грошові кошти та інше майно (ч.1 ст.1133 ЦК); 
		- грошова оцінка вкладу учасника проводиться за погодженням між учасниками (ч.2 ст. 1133 ЦК);
		- внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди є спільною частковою власністю (ч.1 ст. 1134 ЦК);
		- договір простого товариства припиняється у разі ліквідації юридичної особи - учасника договору (п.3 ч.1 ст. 1141 ЦК);
		- власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.392 ЦК).
		Іноземний Учасник Договору (про спільну інвестиційну діяльність), виконавши умови Договору щодо внесення обумовленого вкладу у спільну діяльність, з невідомих причин не здійснив із Відповідачем реєстрації права спільної часткової власності на новостворений об`єкт нерухомості. 
		24.11.2008 Іноземним Учасником Договору (про спільну інвестиційну діяльність) та Позивачем укладено Договір про приєднання (об`єднання), згідно з умовами якого Акціонерне товариство SVT Sojuzneshtrans Holding AG було реорганізовано шляхом приєднання (злиття) до Акціонерного товариства SOTRA HOLDING AG.
		04.12.2008 відбулась реєстрація, за законодавство Швейцарської Конфедерації, факту припинення АТ SVT Sojuzneshtrans Holding AG, що підтверджується Витягом з Торгового реєстру від 03.02.2015.
		Відповідно до норми ст.22 Федерального Закону Швейцарії Про злиття, розділення, перетворення та передачу майна (офіційний текст якого німецькою мовою надано компетентним органом Швейцарії), злиття набуває чинності з моменту реєстрації в Торговому реєстрі і в цей момент всі активи та пасиви товариства, що приєднується, в силу закону переходять до товариства, що приймає.
		Умовами п.1 Договору про приєднання також передбачено перехід до Позивача усього майна реорганізованого Товариства з усіма його активами та пасивами.
		Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, внаслідок приєднання Акціонерного Товариства - Іноземного Учасника Договору (про спільну інвестиційну діяльність) до Акціонерного товариства SOTRA HOLDING AG , Позивач, як правонаступник, набув права на всі активи та пасиви приєднаного Товариства, у тому числі - на ті, які виникли на підставі Договору про спільну інвестиційну діяльність. Тому, безпідставним є ствердження Відповідача про ненабуття Позивачем прав приєднаного Товариства ( Іноземного Учасника Договору), які виникли у зв`язку з виконанням Договору про спільну інвестиційну діяльність. 
		Тобто, правонаступництво Позивачем усіх майнових прав Іноземного Учасника Договору про спільну інвестиційну діяльність (правового попередника) виникло на підставі Договору та норми Закону Швейцарії (яка не суперечить і нормі ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що у разі реорганізації юридичної особи її майно, права та обов`язки переходять до правонаступника). 
		При цьому, грошове вираження в Об`єднавчому (Передавальному) балансі вартості активів і пасивів реорганізованого Товариства не має жодного впливу на факт правонаступництва Позивачем усіх наявних у правового попередника (приєднаного Товариства) майнових прав, у тому числі - прав за Договором про спільну інвестиційна діяльність.
		Враховуючи факт виконання правовим попередником Позивача зобов`язань, визначених умовами Договору про спільну інвестиційну діяльність та Додаткових угод до Договору (від 19.12.2001, 15.05.2002, 15.05.2003, 03.11.2003), стосовно поставки стальних конструкцій, будівельних матеріалів, обладнання та інших матеріально-технічних цінностей, як внесення інвестиційного вкладу у спільну діяльність, до Позивача перейшли усі майнові права, які виникли (у правового попередника) у зв`язку з виконанням умов Договору. 
		При цьому важливо, що Відповідачем не надано доказу укладення із Акціонерним Товариством SVT Sojuzneshtrans Holding AG договору про поставку чи доказу здійснення оплати вартості поставленої продукції, що зумовлює безпідставність його ствердження про те, що поставка здійснювалась не на виконання Договору про спільну інвестиційну діяльність і Додаткових угод до нього. 
		Безпідставним також є ствердження Відповідача про припинення Договору про спільну інвестиційну діяльність у зв`язку з реорганізацією Іноземного Учасника, так як факт приєднання Фірми АТSVT Sojuzneshtrans Holding AG до АТSOTRA HOLDING AG зумовив прехід до Позивача усіх прав реорганізованого Товариства і, згідно з нормами статей 104 (ч.1), 1141 (п.3 ч.1) ЦК України, не зумовив припинення Договору.
		При цьому, умови п.8.2 Договору передбачають лише право Відповідача на переважне право придбання ним частки іншого Учасника у випадку його реорганізації, яке виникає виключно у випадку наявності оферти про продаж частки.
		Відповідачем таке право не реалізовано у зв`язку з неприйняттям оферти, викладеної Позивачем у Листі від 05.02.2015.
		Згідно з нормою ст.629 ЦК України, Договір про спільну інвестиційну діяльність є обов`язковим до виконання для його Сторін (Позивача та Відповідача).
		 
		За результатами проведеної у справі комісійної судової економічної експертизи надано Висновок Експертів від 20.01.2022, у якому зазначено:
		1.Відображення в бухгалтерському обліку результатів спільної діяльності Українсько-австрійського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал Карпати та Фірми СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ (SVT Sojuzneshtrans Holding AG), в межах наданих на дослідження документів, не підтверджується.
		Проте, виконання Фірмою СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ(SVT Sojuzneshtrans Holding AG) своїх зобов`язань щодо здійснення інвестиційного внеску у спільну інвестиційну діяльність щодо реконструкції та будівництва критого перевантажувального комплексу на станції Батьово Львівської залізниці, шляхом здійснення на митну територію України поставок на адресу ТзОВ Термінал Карпати, відповідно до Договору про спільну інвестиційну діяльність від 19 грудня 2001 року № 152/01 ( з урахуванням умов Додатків та Додаткових угод до нього), обладнання, будівельних матеріалів та інших матеріально-технічних цінностей, як іноземних інвестицій, протягом 2002 - 2003 років, документально підтверджується на загальну суму 3000230,41 доларів США.
		2.Зміна напрямку використання отриманих Українсько-австрійським підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал Карпати (на даний час - ТзОВ Термінал Карпати), згідно з Митними деклараціями, товарно-матеріальних цінностей (будівельних матеріалів, конструкцій, тощо) у вигляді іноземної інвестиції від Фірми СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ (SVT Sojuzneshtrans Holding AG), документально не підтверджується.
		3. Частка майна Фірми СВТ Союзвнєштранс Холдінг АГ(SVT Sojuzneshtrans Holding AG) у витратах, здійснених у 2001-2004 роках Українсько-австрійським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал Карпати (на даний час - ТзОВ Термінал Карпати), на спорудження ( реконструкцію) нерухомого майна (комплексу), а саме: ангару (літера А), насосної (літера Б), водойми (літера В), сторожевої (літера Г), трансформаторної (літера Д), - розташованих у смт. Батьово (Берегівського району, Закарпатської області), вулиця Свободянська (колишня вулиця Колгоспна)3, - у вигляді іноземної інвестиції, документально підтверджується у сумі 3000230,41 доларів США.
		Висновок Експертів додатково підтвердив наявність обставин (що входять у предмет доказування), які встановлено на підставі належних та допустимих доказів (наявних у матеріалах справи) у їх сукупності, а саме:
		- правовим попередником Позивача здійснено інвестиційний внесок, передбачений умовами Договору № 152/01 від 19.12.2001 про спільну інвестиційну діяльність та Додаткової угоди (до Договору) від 19.12.2001, а також-Додаткових угод від 15.05.2002, 15.05.2003, 03.11.2023 та Додатків до Договору;
		- вартість інвестиційного внеску правового попередника Позивача складає 3000250,41 доларів США, що відповідає умовам п.2.1 Додаткової угоди від 19.12.2001;
		- Відповідачем використано поставлену продукцію як іноземну інвестицію (зміна напряму використання не здійснювалась).
		Згідно з умовами п.1.2, 6.1, 6.2 Договору (про спільну інвестиційну діяльність) та нормами статей 328, 331, 355, 356, 357, 358, 1134 Цивільного кодексу України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), у Фірми SVT Sojuzvneshtrans Holding AG та Відповідача, після введення (Відповідачем) в експлуатацію комплексу об`єктів нерухомості, створених у ході виконання Договору про спільну інвестиційну діяльність, виникло право спільної часткової власності на вказане нерухоме майно із такими частками:
		-у Фірми SVT Sojuzvneshtrans Holding AG  60%;
		-у Відповідача  40%. 
		При цьому важливо, що нормою ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України передбачено можливість набуття особою права власності на підставах, які не заборонено законом. 
		Необхідність державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомості, що передбачена нормами статей ст.182 (ч.1), ст.331 (ч.2) Цивільного кодексу України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), не мала жодного юридичного впливу на факт набуття Сторонами Договору права власності на майно, створене у ході спільної інвестиційної діяльності, оскільки державна реєстрація права є лише засвідченням Державою вже набутого особами права власності, а не підставою набуття (виникнення) такого права.
		Відповідний висновок викладено Верховним Судом у Постановах: від 24.01.2020 у справі №910/10987/18, від 21.01.2021 у справі №922/4140/19, від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15.
		Тобто, з моменту введення (Відповідачем  Українським Учасником) в експлуатацію комплексу об`єктів нерухомості, у Сторін Договору (про спільну інвестиційну діяльність) виникло право спільної часткової власності на вказане нерухоме майно, і оскільки це право належало Іноземному Учаснику на час приєднання його до Фірми SOTRA HOLDING AG, тому Позивачу, як правонаступнику, перейшло право власності на майно з тією ж часткою (яка належала правовому попереднику)  60%.
		Враховуючи зазначене, заперечення Відповідача стосовно наявності у Позивача права спільної часткової власності на спірний комплекс (із часткою 60%)  безпідставні.
		При цьому, Рішення №3 від 28.01.2004 Батьовської селищної ради стосовно оформлення Відповідачу права колективної власності на спірний комплекс об`єктів нерухомості у цілому не відповідало вказаним вимогам чинного законодавства та умовам Договору про спільну інвестиційну діяльність, що, згідно з нормою ч.7 ст.11 ГПК України, унеможливлює прийняття його як доказу наявності у Відповідача права колективної власності.
		Крім цього важливо, що нормами Цивільного кодексу України, які діяли на час оформлення Відповідачу права колективної власності, не передбачалось вказаної форми права власності. 
		Згідно з нормами ст. 325 ЦК України, у Сторін Договору про спільну інвестиційну діяльність виникло право приватної власності. 
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем обрано ефективний спосіб захисту свого права власності (яке не визнається Відповідачем), так як у випадку невизнання за Іноземним інвестором, який виконав умови Договору про спільну інвестиційну діяльність, права спільної часткової власності на новостворений об`єкт інвестування (який введено в експлуатацію), ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі норми ст.392 ЦК України (якою передбачено право власника майна на пред`явлення позову про визнання його права власності у випадку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою).
		Відповідний висновок викладено Верховним Судом у Постанові від 14.12.2021 у справі №344/16879/15-ц, у якій також зазначено, що такий спосіб захисту як визнання права може бути використаний не тільки в речово-правових відносинах, але й у зобов`язально-правових, так як сам факт перебування осіб у тих чи інших відносинах (у тому числі  договірних) не може перешкоджати застосуванню до цих відносинах норм інститутів загальної частини цивільного права (зокрема  норми ст. 392 ЦК України).
		Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у Постанові від 18.02.2020 у справі №917/154/15, право особи на власність підлягає захисту упродовж усього часу наявності в особи титулу власника, тому, оскільки позови про визнання права власності, які пред`явлені на підставі ст.392 ЦК України, пов`язані з невизначеністю відносин права власності позивача щодо свого права, то на ці позови правила про позовну давність  не поширюються.
		Виходячи із зазначеного висновку Верховного Суду (обов`язковість врахування якого передбачено нормою ч.5 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів), позовна давність, передбачена нормою ст. 257 ЦК України, до вимоги Позивача (у даній справі) застосуванню не підлягає.
		Оскільки Судом встановлено факт виникнення у Позивача права приватної спільної часткової власності (з часткою 60%) на спірний комплекс об`єктів нерухомості, наявні підстави, передбачені нормою ст.392 ЦК України, для задоволення позову про визнання за ним такого права.
		При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що факт накладення на майно Відповідача арешту (Ухвалами Личаківського районного суду м.Львова від 10.05.2022 та 20.05.2022) не є правовою підставою для невизнання за Позивачем права власності на майно, яке набуто ним на законних підставах.
		Виходячи з вищенаведеного, у колегії суддів відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. 
		Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
		Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України», no. 4241/03, від 28.10.2010 року).
		Судові витрати, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на апелянта.
		Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Термінал Карпати вих..№17/37 від 03.03.2023 (вх. № 01-05/692/23 від 08.03.2023) залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду Львівської області від 02.02.2023 у справі №907/930/15 залишити без змін.
		3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.
		4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.
		 
		Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.07.2023
		 
		Головуючий суддяПлотніцький Б.Д.
		 
		СуддяМатущак О. І.
		 
		СуддяКравчук Н.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...