Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/394/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 04.07.2023. Зареєстровано: 05.07.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/761/542/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018100100013512

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/394/19
		Провадження №1-кп/761/542/2023 
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		 
		03 липня 2023 року                 Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді                         ОСОБА_1 , 
		за участю секретарів с/з                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		                                        ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду, кримінальне провадження № 12018100100013512 від 22 грудня 2018 року, щодо:
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Михайло - Коцюбинське Чернігівського району Чернігівської області, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, має неповнолітню дитину, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 липня 2011 року, зміненого Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 29 вересня 2011 року, за ч. 3 ст. 187, ст. 69 КК України до п`яти років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Прилуки Чернігівської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів                                 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		потерпілого                                 ОСОБА_11 ,
		представника потерпілого                 ОСОБА_12 ,
		захисників                                 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , 
		                                        ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , 
		                                        ОСОБА_18 ,
		обвинувачених                         ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		 
		 
		 
		 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		       
		Особа, кримінальне провадження щодо якої закрите у зв`язку зі смертю (далі в тексті Вироку - Особа 1), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження (далі в тексті Вироку - Особа 2), діючи за попередньою змовою групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, бажаючи самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству та державі, вчинили хуліганство, при наступних обставинах:
		 
		Так, 16 листопада 2018 року, приблизно об 11 годині 40 хвилин, Особа 1 та Особа 2, спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи згідно попередньо розробленого злочинного плану, з метою вчинення хуліганських дій відносно Голови вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_11 , прибули за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 30.
		 
		Після цього, приблизно об 11 годині 50 хвилин, Особа 1 та Особа 2 підійшли до готелю «Хілтон», який розташований на бульв. Т. Шевченка, 30 у м. Києві та стали чекати на ОСОБА_11 , який на той час перебував у приміщенні готелю «Хілтон» де відбувався VII Судовий форум всеукраїнського громадського об`єднання «Асоціація правників України», для того, щоб вчинити хуліганські дії відносно останнього, при цьому ОСОБА_7 на той момент перебував у приміщенні холу готелю «Хілтон» та за допомогою технічного засобу координував злочинні дії спільників.
		 
		В подальшому, 16 листопада 2018 року, приблизно об 11 годині 55 хвилин, з приміщення готелю «Хілтон», що за адресою: м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 30, вийшов ОСОБА_11 та направився в напрямку проїжджої частини до службового автомобіля. В цей час Особа 1 та Особа 2, реалізуючи свій злочинний умисел, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставляючи себе іншим громадянам, суспільству та державі, усвідомлюючи, що перебувають в громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, облили заздалегідь приготовленим розчином «Брильянтового зеленого» Голову вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_11 , при цьому ОСОБА_8 , перебуваючи поруч, був готовий надати фізичну підтримку Особі 1 та Особі 2, в разі отримання фізичного опору потерпілого та можливого затримання підозрюваних на місці вчинення кримінального правопорушення.
		 
		Хуліганські дії Особи 1 та Особи 2 тривали близько двох хвилин, мали груповий характер по відношенню до Голови вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_11 , після чого, Особа 1 та Особа 2 спільно з ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.
		 
		В цей час ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні готелю «Хілтон», що на бульв. Т. Шевченка, 30 у м. Києві, спостерігав за діями Особи 2 та Особи 1, координуючи їх спільні дії, слідкував за навколишньою обстановкою та, у разі виявлення їх протиправних дій, повинен був попередити спільників та посприяти зникненню з місця вчинення кримінального правопорушення.
		 
		Такі дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
		 
		Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_7 надав показання, відповідно до яких зазначив, що за день до вказаних подій, він та його знайомий ОСОБА_8 домовились з дівчатами погуляти. На наступний день, 16 листопада 2018 року, він та ОСОБА_8 приїхали на бульвар Т. Шевченка в м. Києві, запаркували авто недалеко від готелю «Хілтон», і, оскільки дівчата на зустріч запізнювались, вони вирішили попити кави. В цей момент їм на зустріч підійшли двоє не знайомих йому хлопців, проте Особу 2 знав ОСОБА_8 , тому між ними зав`язався діалог. Після чого, познайомившись із Особою 1 та Особою 2, вони всі разом пішли до магазину, попили чаю, закупились, поспілкувались та забравши, дівчат, поїхали гуляти. Крім того, зазначив, що 28 листопада 2018 року його затримали працівники поліції, провели в його квартирі обшук та привезли до відділку поліції, погрожували йому, схиляли взяти провину за вчинене кримінальне правопорушення на себе. Просив врахувати, що обмовляв себе при допиті, та під час проведення слідчого експерименту, оскільки працівники поліції чинили тиск на нього. Зазначив, що не знав потерпілого ОСОБА_11 та не вчиняв інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		 
		Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_8 надав показання, відповідно до яких 18 листопада 2018 року він разом зі ОСОБА_7 приїхали на зустріч з дівчатами. Автомобіль запаркували поблизу готелю «Хілтон». На зустріч їм йшло два чоловіки, в одному з яких, він, ОСОБА_8 , впізнав свого знайомого - Особу 2. Перезнайомившись, він, ОСОБА_7 , Особа 2, та Особа 1 пішли до магазину, попили каву та розійшлись по своїх справах. Приблизно через тиждень після вказаних подій до нього приїхали працівники поліції, які провели обшук його квартири, а його самого затримали. Зазначив, що працівники поліції тиснули на нього психологічно, погрожували, не забезпечили йому адвоката ні під час проведення обшуку його житла, ні під час його допиту. Просив врахувати, що подавав заяву до Державного бюро розслідувань щодо протиправних дій працівників поліції відносно нього, однак жодних відповідей на свою заяву не отримав. Зазначив, що покази, які він давав під час досудового розслідування, в тому числі і під час проведення слідчого експерименту, були надані під тиском. Вказав, що не знав потерпілого ОСОБА_11 та не вчиняв інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		 
		Надані показання обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 суд вважає неспроможними та такими, що суперечать показанням потерпілого та іншим доказам, наведеним у вироку нижче та вважає, що вони таким чином намагаються уникнути відповідальності за скоєне кримінально-каране діяння.
		 
		Не зважаючи на таку позицію обвинувачених, суд, провівши судове слідство, ґрунтовно та всебічно дослідивши усі докази, надані сторонами провадження, приходить до переконання про наявність в діях обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, яка підтверджується наступними доказами.
		       
		Так, потерпілий ОСОБА_11 , будучи допитаним в судовому засіданні 15 жовтня 2020 року, дав показання, згідно яких зазначив, що 16 листопада 2018 року він був доповідачем на VII Судовому форумі всеукраїнського громадського об`єднання «Асоціація правників України». На той час він обіймав посаду Голови вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Після закінчення свого виступу на вказаному Форумі, який відбувався в готелі «Хілтон», приблизно об 11 годині 40 хвилин, він разом із ОСОБА_19 та ОСОБА_20 підходили до проїжджої частини, навпроти центрального входу готелю «Хілтон», до автомобіля ОСОБА_20 , як раптом відчув сплеск рідини на своєму обличчі та перестав бачити що небуть, оскільки рідина потрапила в очі. Після чого ОСОБА_19 побіг у бік нападників, а ОСОБА_20 відвів його в бік та почав витирати обличчя від розлитої рідини. Потім приїхали працівники поліції та він повідомив про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, надав їм показання. Крім того зазначив, що проходив судово - медичну експертизу, яка встановила відсутність заподіяння шкоди здоров`ю, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, однак потерпілий ОСОБА_11 зазначив, що йому була заподіяна матеріальна шкода, оскільки внаслідок розлиття на нього рідини, яка виявилась розчином «Брильянтовим зеленим», одяг, в якому він був на той момент одягнутий, повністю зіпсувався. Також вказав, що не запам`ятав обличь нападників, ані їх особливих прикмет, оскільки напад стався дуже раптово і йому одразу рідиною залило очі, тому він не міг нічого бачити. Напад на себе пов`язує зі своєю професійною діяльністю та займаною на той час посадою Голови вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
		 
		Свідок ОСОБА_20 , будучи допитаним в судовому засіданні 07 квітня 2023 року, дав показання, відповідно до яких зазначив, що 16 листопада 2018 року в готелі «Хілтон» проходив черговий Судовий форум всеукраїнського громадського об`єднання «Асоціація правників України» і він був на вказаному форумі запрошеним учасником. Через дві години після початку форуму, він разом з потерпілим ОСОБА_11 та Головою Хмельницького апеляційного суду вийшли з готелю «Хілтон» та підійшли до його автомобіля. Раптово двоє хлопців підбігли до них та хлюпнули ОСОБА_11 зеленкою в обличчя, після чого вказані хлопці побігли з місця події, а він, ОСОБА_20 , почав надавати ОСОБА_11 першу допомогу, промивати обличчя та очі водою. Зазначив, що оскільки події відбувались дуже швидко, він не запам`ятав обличь нападників.
		 
		Вказані показання потерпілого ОСОБА_11 , свідка ОСОБА_20 , які, хоча і не впізнали ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , суд покладає в обґрунтування даного вироку, оскільки, їх послідовні показання об`єктивно відображають хронологію подій, що відбувались та, з урахуванням досліджених доказів, наведених нижче, підтверджують час та обставини вчинення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 інкримінованого їм кримінального правопорушення та повністю узгоджуються з пред`явленим обвинуваченням, яке знайшло підтвердження в ході судового розгляду.
		       
		Так, досліджені у судовому засіданні, надані стороною обвинувачення письмові докази цілком підтверджують вину обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, а саме:
		 
		Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16 листопада 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_11 повідомляє правоохоронні органи про те, що 16 листопада 2018 року приблизно о 12 год. 55 хв. за адресою: м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 30, дві невідомі особи з хуліганських спонукань облили його невідомою речовиною зеленого кольору.
		 
		Протокол огляду місця події від 16 листопада 2018 року, відповідно до якого слідчим СВ ВП №4 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_21 , в присутності понятих, за участю потерпілого ОСОБА_11 , спеціаліста ОСОБА_22 , оглянуто тротуарну доріжку, викладену з гранітних плит 5х4 м, прилеглу до центрального входу готелю «Hilton», за адресою: м. Київ, бульв. Т. Шевченка. Оглядом встановлено, що біля вказаного тротуару запаркований автомобіль чорного кольору марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 . На тротуарній плитці знаходяться сліди зеленої речовини, також на землі лежить паперовий стаканчик, який повністю в даній речовині. Під час огляду було вилучено даний паперовий стаканчик.
		 
		Протокол огляду місця події від 16 листопада 2018 року з фототаблицями до нього, відповідно до якого старшим слідчим СВ ВП №4 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_23 , в присутності понятих, за участю спеціаліста ОСОБА_22 , оглянуто частину ділянки місцевості за адресою: м. Київ, бульв. Т. Шевченка. Безпосереднім місцем проведення огляду є ділянка проїзної частини, крайньої правої смуги руху по бульв. Т. Шевченка в напрямку руху проспекту Перемоги, яка знаходиться навпроти центрального входу до готелю «Hilton» Оглядом встановлено, що на сніговому покриві проїжджої частини, поруч з бордюром тротуару виявлено дві зелені кришечки для паперових стаканів з написом «Обережно гаряче!», розмір 80 та паперовий кавовий стаканчик із залишками рідини зеленого кольору. Зазначені предмети виявлені в зоні знаходження автомобіля марки «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходився в нерухомому стані, запаркований поруч з тротуаром по напрямку руху до площі Перемоги в м. Києві. Під час огляду було вилучено дві пластикові кришки зеленого кольору з кавових стаканів «Обережно гаряче!», розмір «80» та паперовий кавовий стаканчик із залишками рідини зеленого кольору.
		 
		Протокол огляду місця події від 16 листопада 2018 року з фототаблицями до нього, відповідно до якого старшим слідчим СВ ВП №4 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_23 , в присутності понятих, за участю спеціаліста ОСОБА_22 , оглянуто приміщення гастроному «Продмаркет», що за адресою: м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 26/4. Оглядом встановлено, що в приміщенні гастроному у відділі «Гастрономія» розташовані два дерев`яні столи зі стільцями для вживання їжі відвідувачами. Поруч зі столом на підлозі знаходиться відро для сміття, в якому на момент огляду знаходяться три паперові стакани із залишками рідини, ззовні схожої на чай та поліпластикова упаковка з-під печива. Також встановлено, що в приміщенні гастроному «Продтовари», в тому числі й у відділі «Гастрономія» наявні камери відеоспостереження. Під час огляду було вилучено три паперові стакани, упаковку з-під печива.
		 
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 листопада 2018 року, відповідно до якого Особа 1 впізнав особу на фотознімку під № 4 ( ОСОБА_8 ), як таку, що 16 листопада 2018 року, приблизно о 08 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 19, в холі станції метро «Університет» запропонував 200 доларів США на двох, за те, щоб він та Особа 2 облили зеленкою чоловіка, фото якого показав інший чоловік з бородою, та видав їм флакон зеленки та два стакани з водою. Після чого він з Особою 2, в супроводі чоловіка з фото №4 ( ОСОБА_8 ) пішли до магазину продуктів «Вінницький». Стакани із зеленкою поставили під дерево та, зайшовши у магазин, придбали чай. Приблизно о 13 год. 00 хв. за вказівкою цього чоловіка ( ОСОБА_8 ), який їм вказав на потерпілого, побігли до виходу з готелю та облили невідомого їм чоловіка розчином зеленки. Після чого, в цей же день, Особа 1 разом із Особою 2 зустрілись з чоловіком з фото №4 ( ОСОБА_8 ) на Солом`янській площі в м. Києві та останній заплатив їм 4000 гривень.
		 
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 листопада 2018 року, відповідно до якого Особа 1 впізнав на фотознімку особу під № 2 ( ОСОБА_7 ), як таку, що 16 листопада 2018 року, приблизно о 08 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 19, в холі станції метро «Університет» запропонував 200 доларів США на двох за те, щоб він та Особа 2 облили зеленкою чоловіка. Саме цей чоловік з фото №2 ( ОСОБА_7 ) показав зі свого телефону фото особи, яку потрібно було облити зеленкою та повідомив, що вказаний чоловік буде виходити з готелю «Хілтон», що розташований по бульв. Т. Шевченка, 30 в м. Києві. Після чого видав їм один флакон зеленки та два стакани води.
		 
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 листопада 2018 року, відповідно до якого Особа 1 впізнав на фотознімку особу під № 1 ( ОСОБА_11 ), як таку, що він, разом з Особою 2, 16 листопада 2018 року, приблизно о 13 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 30, біля готелю «Хілтон», облили зеленкою.
		 
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 листопада 2018 року, відповідно до якого Особа 2 впізнав на фотознімку особу під № 1 ( ОСОБА_8 ), як таку, що 16 листопада 2018 року, приблизно о 08 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 19, в холі станції метро «Університет» запропонував 200 доларів США на двох, за те, щоб він, та Особа 1, облили зеленкою чоловіка. Фото чоловіка, якого потрібно було облити зеленкою показав інший чоловік зі свого телефону та видав їм флакон зеленки та два стакани з водою. Після чого він із Особою 1, в супроводі чоловіка з фото №4 ( ОСОБА_8 ) пішли до магазину продуктів «Вінницький». Стакани із зеленкою поставили під дерево та, зайшовши у магазин, придбали чай. Приблизно о 13 год. 00 хв. за вказівкою цього чоловіка ( ОСОБА_8 ), який їм вказав на потерпілого, побігли до виходу з готелю та облили невідомого їм чоловіка розчином зеленки. Після чого, в цей же день, він та Особа 1 зустрілись з чоловіком з фото №4 ( ОСОБА_8 ) на Солом`янській площі в м. Києві, та останній заплатив їм 4000 гривень.
		 
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 листопада 2018 року, відповідно до якого Особа 2 впізнав на фотознімку особу під № 4 ( ОСОБА_11 ), як таку, що він разом із Особою 1, 16 листопада 2018 року, приблизно о 13 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 30, біля готелю «Хілтон», облили зеленкою.
		 
		Протокол проведення слідчого експерименту від 23 листопада 2018 року із флеш - накопичувачем до нього, який був переглянутий в ході судового розгляду, відповідно до якого підозрювані Особа 1, ОСОБА_8 , Особа 2, за участю захисника ОСОБА_24 , спеціаліста ОСОБА_22 , у присутності понятих на станції метро «Університет», показали місце в якому вони зустрілись в холі на станції метро «Університет», Особа 1 та Особа 2, зазначили, що ОСОБА_8 та інший чоловік показали їм фотографію особи, яку потрібно було облити зеленкою. Після чого вийшли на вулицю та, зупинившись біля паркану з боку входу в метро, пили чай, а ОСОБА_8 розмішав зеленку з водою в паперових стаканчиках та передав їх Особі 1 та Особі 2. Після чого, всі, через підземний перехід, перейшли вулицю та зупинились біля магазину «Продукти». ОСОБА_8 пояснив, що до них підійшов ОСОБА_7 , та він з ним відійшли в сторону, а через хвилин 40 він повернувся до Особи 1, Особи 2, та пішли до магазину «Продукти», придбали чай та вийшли пити його на вулицю. Через хвилин сорок побачили чоловіка, якого мали облити зеленкою. ОСОБА_8 пояснив, що залишився стояти на місці, а Особа 1 та Особа 2 побігли до вказаного чоловіка. Крім того, Особа 1 та Особа 2 безпосередньо перед входом до готелю «Хілтон» за адресою: м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 30, показали, як облили потерпілого ОСОБА_25 розчином зеленки, після чого з місця події втекли. 
		 
		Судом не враховуються посилання сторони захисту на те, що підозрюваним ніби-то не було детально і ґрунтовно роз`яснено процесуальні наслідки участі в цій слідчій дії, оскільки в самому протоколі проведення слідчого експерименту від 23 листопада 2018 року містяться посилання про роз`яснення особам про їхні права та обов`язки, їхню відповідальність. Під кожним роз`ясненням містяться підписи учасника проведення слідчого експерименту. Крім того, судом враховується присутність захисника ОСОБА_24 під час проведення слідчого експерименту, а тому суд покладає зазначений протокол в обґрунтування вироку.
		 
		Таким чином, суд, дослідивши, оцінивши та проаналізувавши отримані і перевірені в судовому засіданні докази в рамках даного судового провадження, приходить до переконання, що вина ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у вчинені інкримінованого їм кримінального правопорушення є доведеною поза розумним сумнівом та по справі зібрано достатню кількість допустимих та належних доказів на підтвердження такої вини. 
		 
		Щодо вимоги сторони захисту відносно визнання недопустимими доказів: протоколів пред`явлення до впізнання за фотознімками від 23 листопада 2018 року, протоколу проведення слідчого експерименту від 23 листопада 2023 року, оскільки вказані слідчі дії проводились слідчим ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_26 23 листопада 2018 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100012192 від 16 листопада 2018 року, оскільки прокурором надано постанову про створення групи слідчих в кримінальному провадженні № 12018100100013512 від 22 грудня 2018 року, яка не є належним доказом того, що слідчий ОСОБА_26 був наділений повноваженнями здійснювати слідчі дії, оскільки стосується іншого кримінального провадження та винесена через місяць після проведення слідчих дій. Крім того, зазначають, що в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про ознайомлення сторони захисту зі всіма шістьма протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 листопада 2018 року, оскільки в протоколах про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 26 грудня 2018 року не зазначено найменування всіх шести вказаних протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 листопада 2018 року, що на підставі п. 12 ст. 290 КПК України, є підставою для визнання вказаних доказів недопустимими, суд вважає необхідним зазначити:
		 
		Так, суд відхиляє вказані доводи сторони захисту, оскільки згідно постанови Верховного касаційного кримінального суду від 22.10.2020 у справі № 677/2040/16-к, визначено, що згідно статей 86, 87 КПК доказ визнається допустимим, якщо його отримано в порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
		 
		При цьому, з досліджених в судовому засіданні доказів, наданих стороною обвинувачення, судом встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, здійснено, у тому числі у відповідності до вимог ст. 39 та 214 КПК України уповноваженими слідчими Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві. 
		 
		Так встановлено, що матеріали кримінального провадження № 120018100100013512, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 грудня 2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 346 КК України були виділені постановою прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_27 від 22 грудня 2018 року з кримінального провадження № 12018100100012192, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 листопада 2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 346 КК України. Крім того, стороною обвинувачення надано постанову заступника начальника управління - начальника слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_28 від 16 листопада 2018 року про створення групи слідчих в кримінальному провадженні № 12018100100012192 від 16 листопада 2018 року, відповідно до якої слідчий ОСОБА_26 входить до групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, постанову заступника начальника управління - начальника слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_28 від 22 грудня 2018 року про створення групи слідчих в кримінальному провадженні № 12018100100013512 від 22 грудня 2018 року, відповідно до якої слідчий ОСОБА_26 входить до групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, а тому судом не можуть бути взяті до уваги доводи сторони захисту, що слідчий ОСОБА_26 не мав повноважень на проведення таких слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12018100100013512 від 22 грудня 2018 року. 
		 
		Більш того, як вбачається з витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018100100013512 від 22 грудня 2018 року, слідчий ОСОБА_26 входив до групи слідчих у зазначеному кримінальному провадженні. 
		 
		Судом не приймається до уваги посилання сторони захисту на визнання недопустимими доказами протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 листопада 2018 року, на підставі п.12 ст.290 КПК України, оскільки в протоколах про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 26 грудня 2018 року не зазначено найменування всіх шести вказаних протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 листопада 2018 року, оскільки судом встановлено, згідно з переліком документів матеріалів кримінального провадження, наданих стороні захисту на ознайомлення, (п.32) міститься протокол пред`явлення фото для впізнання. Враховуючи викладене, суд позбавлений можливості ідентифікувати вказаний конкретний протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками. Крім того, судом враховується, що в протоколах про надання доступу до матеріалів досудового розслідування факт надання доступу до усіх матеріалів досудового розслідування та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підтверджено підписами підозрюваних та їх захисників. 
		 
		При цьому, суд вважає необхідним відзначити, що усі доводи сторони захисту щодо невинуватості обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та не причетності останніх до вчинення кримінального правопорушення є неспроможними, оскільки вони комплексно спростовані доказами, наданими стороною обвинувачення, висновками суду та доводами, наведеними у даному вироку.
		 
		Крім того, необхідно зазначати позицію суду щодо досліджених у судовому засіданні наступних доказів.
		 
		Так, за правилами ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
		 
		Разом з тим, суду не надано даних на підтвердження джерела походження компакт-диску DVD-R, об`ємом 4,7 Gb, з відеозаписом з камер спостереження магазину «Продукти», що за адресою: м. Київ, бул. Т. Шевченка, 26, зокрема, ким, коли та звідки отримано такий доказ, про визнання якого недопустимими заявлено стороною захисту.
		 
		Прокурором у судовому засіданні не доведено, що зазначений DVD-R диск із відеозаписом отримано в порядку, встановленому КПК України, що є підставою для визнання недопустимим доказом дані відеозапису на цьому DVD-R диску та відповідно дані протоколу перегляду відеозапису від 17 листопада 2018 року, складеного старшим слідчим ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_29 , предметом перегляду якого був зазначений DVD-R диск.
		 
		З аналогічних підстав суд визнає недопустимими доказами дані, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, що містяться: у протоколі перегляду відеозапису від 17 листопада 2023 року, складеному старшим слідчим ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_29 , предметом огляду якого є відеозапис на компакт-диску формату DVD-R, об`ємом 4,7 Gb, із відеозаписом з камер спостереження магазину «Продукти», за адресою: м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 26.
		 
		Крім того, судом визнається недопустимим доказом протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 23 листопада 2018 року, відповідно до якого Особа 2 впізнав особу під № 3, як таку, що 16 листопада 2018 року, приблизно о 08 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 19, в холі станції метро «Університет» запропонував 200 доларів США на двох за те, щоб він, та Особа 1, облили зеленкою чоловіка, оскільки в додатку до протоколу про пред`явлення особи для впізнання за фотознімками в даних про осіб зображених на фотознімках пред`явлених для впізнання зазначено, що на фотознімку №3 зображений саме Особа 1, проте фактично там міститься фото ОСОБА_7 .
		 
		Разом із тим, доводи сторони захисту про незаконність затримання ОСОБА_8 , ОСОБА_7 заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
		Судом визнано доведеним, що вчинення протиправних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_7 мало місце 16 листопада 2018 року.
		Згідно з протоколами затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23 листопада 2018 року вбачається, що старшим слідчим ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_29 23 листопада 2018 року в приміщенні відділу полії №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, було затримано ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , на підставі п.п.1, 2 ч.1 ст. 208 КПК України, тобто, - якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; - якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин, що не відповідає фактичним обставинам та умовам затримання останніх, які відбулися в реальності.
		Таким чином, на момент затримання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у слідчого були відсутні підстави , передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст.208 КПК України, для їх затримання без ухвали слідчого судді, що дійсно свідчить про незаконність дій слідчого в цій частині.
		У той же час суд у вироку не посилається як на будь - які докази винуватості ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , зібрані під час їх незаконного затримання в даному кримінальному провадженні, а тому факт їх незаконного затримання не впливає на висновки суду щодо доведеності їх винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
		 
		Слід звернути увагу, що недопустимість цих доказів не впливає на висновки суду, щодо винуватості обвинувачених, викладені вище.
		 
		Крім цього, суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: витяги з ЄРДР, клопотання про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, постанову про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, постанови про визначення групи прокурорів, постанову про перекваліфікацію злочинного діяння, доручення про проведення досудового розслідування, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину Особи 1 від 23 листопада 2018 року, повідомлення про підозру Особі 1, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Особи 1, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2018 року про обрання відносно Особи 1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_7 від 23 листопада 2018 року, повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 23 листопада 2018 року, клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2018 року про обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_8 від 23 листопада 2018 року, повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 23 листопада 2018 року, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2018 року про обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, клопотання про проведення обшуку, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2018 року про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання Особи 2, протокол обшуку від 23 листопада 2018 року, протокол затримання Особи 2, від 23 листопада 2018 року, повідомлення про підозру Особи 2, від 23 листопада 2018 року, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Особи 2, ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2018 року про обрання відносно Особи 2, запобіжного заходу у виді домашнього арешту, постанову про визнання предмету речовим доказом та встановлення місця його зберігання від 24 листопада 2018 року, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 26 грудня 2018 року, оскільки самі по собі вказані документи не містять доказових даних, що мають значення для розгляду кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними особами.
		 
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.п.4, 5, 6 постанови № 10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство», суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися, зокрема заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла. Хуліганство визнають учиненим групою осіб і кваліфікують за ч.2 ст.296 КК у разі участі в злочинних діях декількох (двох і більше) виконавців незалежно від того, яка форма співучасті (ст.28 КК) мала місце. Кваліфікація за цією ознакою для осіб, які вчинили злочин за попередньою змовою або організованою групою, не виключає визнання зазначених обставин такими, що обтяжують покарання (п.2 ч.1 ст.67 КК).
		 
		Громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю. Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонукання вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки. Початок прояву такого діяння може бути різний, проте для кваліфікації хуліганства момент виникнення бажання його вчинити не є визначальним, оскільки не є конструктивною ознакою (складовою) цього посягання. 
		 
		У постанові від № 323/3000/18 від 27.10.2020 р. Верховний Суд зазначив, що безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони за ст.296 КК є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших поза юридичних чинників, і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.
		 
		Кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
		 
		Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
		 
		Таким чином про вчинення обвинуваченими саме хуліганства свідчать ті факти, що, як встановлено судом, протиправні дії обвинувачених відбувалися вдень, в світлу пору доби, в громадському місці, біля приміщення готелю «Хілтон», в якому постійно знаходиться значна кількість людей та осіб іноземного громадянства. При цьому, як встановлено в судовому засіданні в цей же період часу по проїжджій частині дороги здійснює рух велика кількість автомобілів, а по тротуару проходять громадяни.
		 
		При цьому суд враховує, що обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 був відомий статус особи потерпілого ОСОБА_25 та вони розуміли його положення в суспільстві, оскільки саме вони демонстрували його фото в мобільному пристрої Особі 1 та Особі 2 під час попередньої змови на вчинення протиправних дій, проте, не будучи прихильниками будь - яких політичних поглядів та переконань, не маючи будь - яких особистих мотивів у відношенні потерпілого, зухвало, протиставляючи себе нормам закону та загальноприйнятим правилам поведінки, виявляючи неповагу до особи потерпілого, людської гідності та моралі, вчинили хуліганські дії групою осіб.
		 
		Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
		 
		Згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.
		 
		Таким чином, суд дослідив, оцінив та проаналізував отримані і перевірені в судовому засіданні докази в рамках даного судового провадження та прийшов до переконання, що вина ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчинені інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України є доведеною поза розумним сумнівом. На думку суду по справі зібрано достатню кількість допустимих та належних доказів на підтвердження такої вини. 
		 
		Виходячи із зазначеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у тому, що вони своїми умисними протиправними діями, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України.
		 
		Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		 
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_7 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії нетяжких злочинів, характер його діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		 
		Зокрема, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше судимий, неодружений, має неповнолітню дитину, не працевлаштований, має місце реєстрації та проживання. 
		 
		Згідно ст.ст. 66-67 КК України, обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_7 судом не встановлено. 
		 
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_7 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше судимий, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді обмеження волі.
		 
		В той же час, враховуючи вищезазначені дані про особу ОСОБА_7 , а також те, що він має місце реєстрації, проживання, неповнолітню дитину, суд приходить до висновку, що перевиховання і виправлення ОСОБА_7 цілком можливе без ізоляції від суспільства та його допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
		 
		Таке покарання стосовно ОСОБА_7 , на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		 
		Підстав для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 до набрання вироком суду законної сили судом не встановлено.
		 
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_8 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії нетяжких злочинів, характер його діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		 
		Зокрема, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше не судимий, одружений, не працевлаштований, має місце реєстрації та проживання. 
		 
		Згідно ст.ст. 66-67 КК України, обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_8 судом не встановлено. 
		 
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_8 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді обмеження волі.
		 
		В той же час, враховуючи вищезазначені дані про особу ОСОБА_8 , а також те, що він має місце реєстрації, проживання, одружений, суд приходить до висновку, що перевиховання і виправлення ОСОБА_8 цілком можливе без ізоляції від суспільства та його допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
		 
		Таке покарання стосовно ОСОБА_8 , на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		 
		Підстав для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 до набрання вироком суду законної сили судом не встановлено.
		 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. 
		 
		Арешт на майно не накладався. 
		 
		Долю речових доказів необхідно вирішити у порядку, встановленому ст. 100 КПК України.        
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,
		                                       У Х В А Л И В:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання, у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
		У відповідності з вимогами ст. 75 КК України, від призначеного покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 1 (один) рік. 
		На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		До набрання вироком суду законної сили, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 не обирати.
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання, у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки. 
		У відповідності з вимогами ст. 75 КК України, від призначеного покарання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 1 (один ) рік. 
		На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		До набрання вироком суду законної сили, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 не обирати.
		Речові докази: ноутбук марки «НР», білого кольору, серійний номер 00198735644169, ноутбук марки «Samsung», темно червоного кольору, серійний номер ZUFJ93BZ900463H, дві картки банку «Приватбанк» НОМЕР_5 НОМЕР_6 (передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві) - передати у володіння та розпорядження ОСОБА_8 ; відеокамера «SONY», диктофон «Олімпус», рюкзак «adidas», чорного кольору з емблемою «adidas = Євро 2012», флеш накопичувач марки «Kingstoun DT50», записник «Лівінгстоун», ключ від автомобіля «Мерседес», ключ від автомобіля з емблемою «Мерседес», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «Мерседес» моделі «А170CDI» на іноземній реєстрації «НОМЕР_4», номер техпаспорту НОМЕР_3 (передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві) автомобіль марки «Мерседес» моделі «А170CDI» на іноземній реєстрації « НОМЕР_4 », номер техпаспорту НОМЕР_3 - передати у володіння та розпорядження ОСОБА_7 .
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
		 
		Суддя Шевченківського
		районного суду м. Києва ОСОБА_1 .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...